Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1536/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); спільної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 10.11.2016. Зареєстровано: 11.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2016.
Дата набрання законної сили: 07.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"07" листопада 2016 р. Справа№ 910/1536/16
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:Коршун Н.М.
		суддів:  Алданової  С.О. 
		ОСОБА_1 
		 
		  
		за участю представників:
		Від  позивача:  ОСОБА_2, ОСОБА_3  представники  за довіреностями.
		Від відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5  представники  за довіреностями,
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування
		на рішення            Господарського суду міста Києва  від 22.03.2016 року
		у справі                 № 910/1536/16 (судя ОСОБА_6М.)
		за позовом            Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування  
		до                           Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-
		                              комерційна фірма Діон 
		про                         розірвання договору 
		   
		ВСТАНОВИВ:
		     
		 
		У лютому 2016 року Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування   звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-  комерційна фірма Діон про розірвання Договору про спільну виробничу та інвестиційну діяльність № 612 від 29.06.2004 року, укладеного між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Діон", разом з додатковими угодами від 01.10.2004 року, від 02.10.2004 року, від 31.12.2004 року, №4 від 06.06.2011 року, №5 від 16.06.2011 року та №6 від 27.02.2014 року.
		 
		В обґрунтування позовних вимог Публічне акціонерне товариство Укргазвидобування посилається на істотне порушення відповідачем умов договору, а саме, здійснення реалізації у першому півріччі 2015 року природного газу, видобутого в рамках Договору, за цінами, які є нижчими граничного (максимального) рівня цін на природний газ, що реалізується промисловим споживачам, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		    
		Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.03.2016 року у справі № 910/1536/16 у позові відмовлено.          
		 
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.  
		     
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, крім підстав зазначених у позовній заяві, посилається на те, що Договір № 278/01-11 від 26.10.2011 року є дійсним, оскільки, за його умовами може бути достроково розірваний виключно за згодою сторін, шляхом оформлення додаткової угоди, яка між сторонами укладена не була.
		 
		Відповідачем подано відзив та письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких він проти її вимог заперечує та просить суд залишити без задоволення.
		 
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву та письмових пояснень, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши думку представників сторін, судова колегія встановила наступне.
		    
		Як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2004 року між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування") та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Діон" укладено Договір про спільну виробничу та інвестиційну діяльність № 612, метою якого є отримання прибутку за рахунок відновлення та збільшення видобутку вуглеводнів на свердловинах: №5, №63 Чутівського родовища, №77 Тимофіївського родовища, №45 Зачепілівського родовища (а також інших свердловин, які будуть визначені сторонами як обєкти спільної діяльності в додатках до цього Договору).
		 
		Додатковими угодами від 01.10.2004 року, від 02.10.2004 року, від 31.12.2004 року, №4 від 06.06.2011 року, №5 від 16.06.2011 року та №6 від 27.02.2014 року до Договору вносилися зміни та доповнення.
		 
		Згідно з п.14.2 цього Договору в редакції, викладеній Додатковою угодою №6 від 27.02.2014, договір діє до 29.06.2024 року.
		 
		Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що для координації спільних дій та досягнення мети спільної діяльності сторони утворюють Комітет управління Спільною діяльністю (надалі Комітет), до складу якого входять по два уповноважених представника сторін. Для досягнення мети Спільної діяльності Комітет має приймати рішення з наступних питань:
		- здійснення контролю за виконанням Програм та Бюджетів Спільної діяльності (п.5.1.1 Договору);
		- здійснення розподілу прибутку та покриття збитків від Спільної діяльності (п.5.1.2 Договору);
		- визначення умов та рівня цін реалізації вуглеводнів, видобутих в результаті виконання Програм Спільної діяльності (п.5.1.3 Договору).
		 
		Відповідно до п.5.2 Договору Рішення Комітету оформлюються протоколами, які підписуються всіма присутніми на зборах членами Комітету.
		 
		Спір у даній справі виник внаслідок того, що на думку позивача відповідачем у першому півріччі 2015 року було реалізовано природного газу, видобутого в рамках Договору, за цінами, які є нижчими граничного (максимального) рівня цін на природний газ, що реалізується промисловим споживачам, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що є істотним порушенням умов договору.
		 
		 Як передбачено ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		 
		 Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.
		 
		За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.
		 
		В силу ч. 1 ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобовязуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
		 
		Відповідно до ч.2 ст. 1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
		 
		Згідно з ч.5 ст. 1135 ЦК України рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою.
		 
		Судовою колегією встановлено, що 06.06.2011 року Комітетом управління спільною діяльністю було прийнято рішення, оформлене протоколом, доручити Оператору спільної діяльності  Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма Діон  здійснювати щомісячно продаж природного газу на аукціонах по максимальній ціні, що склалась на відповідний товар на аукціоні, без перевищення граничного рівня ціни на природній газ, встановленої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		 
		Крім цього, вирішено здійснювати продаж природного газу на біржових аукціонах по цінах, у т.ч. стартових цінах, не нижчими за рівень ціни, що дорівнює сумі показників планової собівартості видобутого природного газу у відповідному плановому періоді, розрахункового прибутку та податку на додану вартість.
		 
		Закон України Про ціни і ціноутворення визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
		 
		Так, статтею 1 вказаного Закону визначено, що гранична ціна  максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися субєктом господарювання; фіксована ціна  обовязкова для застосування субєктами господарювання ціна, встановлена Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та державними колегіальними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та компетенції.
		 
		Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 грудня 2014 року №1043 Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання установлено граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, - 5900,00 грн. за 1000 м3 (без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом).
		 
		Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29 січня 2015 року №81 Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання установлено граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим субєктам господарювання, - 5700,00 грн. за 1000 м3 (без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом).
		 
		Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 лютого 2015 року №227 Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання установлено граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим субєктам господарювання, - 8900,00 грн. за 1000 м3 (без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом).
		 
		Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 березня 2015 року №966 Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання установлено граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим субєктам господарювання, - 7200,00 грн. за 1000 м3 (без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом).
		 
		Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 квітня 2015 року №1339 Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання установлено граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим субєктам господарювання, - 6810,00 грн. за 1000 м3 (без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом).
		 
		Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 травня 2015 року №1628 Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання установлено граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим субєктам господарювання, - 6600,00 грн. за 1000 м3 (без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом).
		 
		Тобто, вищенаведеними постановами НКРЕКП встановлювався граничний (максимально допустимий рівень) рівень ціни на газ на січень-червень 2015 року.
		 
		 Натомість, матеріалами справи підтверджується, що в період з січня 2015 року по червень 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-  комерційна фірма Діон, як оператором спільної діяльності, було укладено ряд біржових угод, а саме від 16.01.2015 року, від 18.02.2015 року, від 12.03.2015 року, від 01.04.2015 року, вд 07.05.2015 року та від 04.06.2015 року, відповідно до яких ціна біржового товару була нижчою від встановлених цін НКРЕКП, які були встановлені без сум ПДВ та ін. платежів, а відтак відповідачем були недотримані вимоги Комітету управління спільною діяльністю щодо визначення ціни та інших умов реалізації природного газу, що призвело до недоотримання спільного прибутку (Том І, а.с. 222-233).
		 
		 Крім того, за приписами ч.1 та ч. 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		          
		Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		 
		Згідно з ч. 1, 2 ст.188 ГК України зміна або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
		                   
		Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
		 
		 За приписами ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		 
		Враховуючи встановолені вище обставини, судова колегія приходить до  висновку про те, що позивачем не отримано те, на що він розраховував під час укладання договору, що є істотним порушенням, та відповідно до ст. 651 ЦК України є підставою для розірвання договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 612 від 29.06.2004 та відповідно для задоволення заявленого позову.
		           
		Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		        
		Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		 
		  Доводи апелянта знайшли своє підтвердження матеріалами справи. 
		 
		За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відмову у позові.
		 
		Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 22.03.2016 року у даній справі  скасуванню, позов Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування  задоволенню.
		 
		Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		        
		1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування на рішення Господарського суду м. Києва від 22.03.2016  року задовольнити.
		 
		2.   Рішення Господарського суду м. Києва  від 22.03.2016 року у справі № 910/1536/16 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
		 
		 3. Розірвати договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 612 від 29.06.2004 року, укладеного між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Діон", разом з додатковими угодами від 01.10.2004 року, від 02.10.2004 року, від 31.12.2004 року, №4 від 06.06.2011 року, №5 від 16.06.2011 року та №6 від 27.02.2014 року.
		 
		4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Діон" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, ЄДРПОУ 24430679) на користь Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. за подання позовної заяви та 1 515,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
		 
		5. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.
		 
		 6. Матеріали справи № 910/1536/16 повернути до Господарського суду м. Києва.
		 
		Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя Н.М. Коршун 
		 
		СуддіС.О. Алданова
		 
		ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...