Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 636/3877/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Ухилення від військової служби (усі види), з них; Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 11.11.2016. Зареєстровано: 12.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2016.
Дата набрання законної сили: 12.12.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 Справа №636/3877/16-к
		 Провадження №1-кп/636/454/16
		 ВИРОК
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 11 листопада 2016 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 , 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в місті Чугуєві кримінальне провадження №42015220750000250 від 27.04.2015 року про обвинувачення:
		 ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Новий Буг Миколаївської області, громадянина України, українця, з освітою 9 класів, одруженого, працюючого по найму у приватного підприємця робітником, зареєстрованого в якості жильця і фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.407 КК України, -
		 ВСТАНОВИВ:
		 05 квітня 2014 року ОСОБА_4 на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №303 від 17.03.2014 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 у лави Збройних Сил України та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . У вересні 2014 року солдата ОСОБА_4 було переведено до військової частини НОМЕР_2 . За наказом командира в/ч НОМЕР_2 він був зарахований до списків особового складу частини на посаду старшого кулеметника 3 відділення 4 взводу 6 роти 2 батальйону оперативного призначення в/ч НОМЕР_2 .
		 В період військової служби на солдата ОСОБА_4 розповсюджувалася дія Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положення Статуту внутрішній служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, і він повинен був непорушно дотримуватися Військової присяги, Конституції України та її законів, сумлінно і чесно виконувати військові обов`язки та завдання пов`язані із захистом Вітчизни, її незалежності і територіальної цілісності, що є по суті конституційним обов`язком громадянина України.
		 Солдат ОСОБА_4 в порушення вказаних норм чинного законодавства вирішив стати на злочинний шлях і 15.11.2014 року самовільно залишити місце служби. Реалізуючи свої наміри і діючи навмисно у ранковий час в цей день, він без поважних причин і дозволу відповідних командирів та начальників, самовільно залишив військове містечко № НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_2 , що розташоване біля АДРЕСА_2 . 15.09.2016 року ОСОБА_4 на вимогу військової прокуратури повернувся до місця служби у в/ч НОМЕР_2 , використавши отриманий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби. Цими діями солдат ОСОБА_4 вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин тривалістю понад місяць, тобто скоїв кримінальний злочин передбачений ч.3 ст.407 КК України. 
		 ОСОБА_4 у судовому засіданні свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, він погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, виказав щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні і виклав суду обставини події як вказано вище.
		 Прокурор і обвинувачений не висловили жодних заперечень, щодо встановлених обставин.
		 У відповідності до положень ч.3 ст.349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у його вчинені.
		 У судовому засіданні суд з`ясував, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст вказаних обставин, добровільно визнає себе винним в самовільному залишенні військової частини або місця служби без поважних причин тривалістю понад один місяць і роз`яснив йому, що погодившись на визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, він і прокурор будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		 Досліджена у судовому засіданні правова кваліфікація кримінального правопорушення відповідає дійсним обставинам скоєного діяння.
		 На підставі викладеного, суд визнає доведеним винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення і кваліфікує його дії за ч.3 ст.407 КК України, як самовільне залишення військової частини або місця служби без поважних причин тривалістю понад один місяць військовослужбовцем.
		 При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, взагалі позитивно характеризується за місцем проживання, має сім`ю та батьків похилого віку на утриманні.
		 Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає повне визнання своєї провини та щире каяття у скоєному. Обставин, що обтяжують його покарання, суд не знаходить. 
		 Дослідивши наведені обставини у сукупності, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , обставини, що пом`якшують його покарання, те що він скоїв кримінальний злочин середньої тяжкості, суд вважає можливим призначити йому покарання із застосуванням ст.75 КК України, оскільки його виправлення та перевиховування, ще можливе без ізолювання від суспільства. 
		 Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
		 Керуючись ст.ст.373,374 КПК України, суд 
		 УХВАЛИВ:
		 Визнати ОСОБА_4 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.407 КК України та призначити покарання у виді 2(двох) років позбавлення волі.
		 На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку в 2 (два) роки, зобов`язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
		 Скасувати запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_4 і до вступу вироку у законну силу, його не застосовувати. 
		 Вирок може бути оскаржений, з підстав передбачених ст.ст.394,395 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...