Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/3724/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 11.11.2016. Зареєстровано: 12.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2016.
Дата набрання законної сили: 26.06.2017
Результат оскарження 26.06.2017 Апеляційний суд Львівської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 463/3724/16-ц
		Провадження № 2/463/1751/16
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 жовтня 2016 року             Личаківський районний суд м. Львова
		в складі: 
		головуючого судді                 Гирич С. В.
		при секретарі судових засідань         ОСОБА_1
		з участю представник позивача         ОСОБА_2
		в м. Львові
		у відкритому судовому засіданні,
		розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради про скасування рішення Львівської міської ради, суд - 
		встановив:
		позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про скасування ухвали Львівської міської ради №2663 «Про затвердження пам'ятки садово-паркового мистецтва міського значення «Личаківський парк» у м. Львові» від 21.05.2009 року в частині затвердження межі земельної ділянки пам'ятки садово-паркового мистецтва міського значення «Личаківський парк» у м. Львові, обмеженої житловою забудовою на вул. Цетнерівка за рахунок земельних ділянок, за адресою вул. Цетнерівка, 26-а, площею 0,0690 га та земельної ділянки на вул. Цетнерівка, 26 б, площею 0,0750 га.
		    Позов мотивує тим, що згідно листа №4-2403-236 від 16.03.2016 року департаментом містобудування Львівської міської ради було проінформовано позивача, про те, що 21.05.2009 року сесією Львівської міської ради було прийнято ухвалу № 2663 «Про затвердження меж пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Личаківський парк» у м. Львові», відповідно до якої, межі пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Личаківський парк» відновлять за рахунок земельної ділянки на вул. Цетнерівка, 26-а, площею 0,0690 га та земельної ділянки на вул. Цетнерівка, 26 Б, площею 0,0750 га, які належать йому на підставі договорів купівлі - продажу від 19.04.2003 року № 062069 та № 062070, а також державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЛВ № 056624 від 20.08.2003 р. та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЛВ № 056626 від 20.08.2003 р. Для відновлення меж парку Львівська міська рада доручила Департаменту містобудування розглянути можливість заміни власнику земельних ділянок, які належать ОСОБА_3 на праві приватної власності на інші земельні ділянки.
		    Вважає таку протиправною та такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню. Згідно з положеннями про «Личаківський парк» у місті Львові, є пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення та належить до природно-заповідного фонду України. Разом з тим, в супереч вимогам закону, при погодженні меж відповідачем було відсутнє будь-яке погодження із органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього середовища на підставі відповідного експертного висновку. Як і відсутнім є будь-яке обґрунтування необхідності зміни меж парку за рахунок земельних ділянок, що перебувають у приватній власності. Окрім цього, вважає, що суб'єктом прийняття рішення щодо зміни меж об'єкту ПЗФ місцевого значення є Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, а не Львівська міська рада. Також, із ОСОБА_3, як власником земельних ділянок за адресою вул Цетнерівка, 26-а, 26-б, не було погоджено зміну меж території природно-заповідного фонду всупереч вимогам статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
		Таким чином, оскаржувана ухвала в частині затвердження межі земельної ділянки пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Личаківський парк» у м. Львові, обмеженої житловою забудовою на вул. Цетнерівка за рахунок земельних ділянок за адресою вул. Цетнерівка, 26-а, 26-б є незаконною та такою, що підлягає скасуванню
		В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, дав пояснення аналогічні наведеним в позовній заяві. Додала, що на неодноразові звернення відповідач належним чином не реагує, зволікає з вирішенням питання, жодної інформації про заміну земельних ділянок позивачу не надано. Просить врахувати, що про прийняття даної ухвали позивачу не було відомо до 2016 року, доки позивач не звернувся із заявою про проведення реконструкції будинку. А тому просить врахувати, що строк позовної давності не пропущений. З врахуванням наведених доводів та поданих доказів просить позов задолити. 
		Відповідач у судове засідання не зявився повторно, причин неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не подав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку. Повторно подав до суду заяву про відкладення розгляду справи. 
		А тому, з врахуванням положень ч.4 ст.169 ЦПК України, суд вважає, що відповідно до ст.224 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, слід розглянути справу у відсутності відповідача, постановивши заочне рішення.
		Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі та оцінивши у їх сукупності, суд позовні вимоги задовольняє з таких підстав.
		Статтею 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
		Відповідно до положень ст.316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Відповідно до положень ст.321 Цивільного Кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Відповідно до положень ст.140 Земельного Кодексу України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
		Як вбачається із матеріалів справи, 21.05.2009 року сесією Львівської міської ради було прийнято ухвалу №2663 «Про затвердження меж пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Личаківський парк» у м. Львові», відповідно до якої було визначено межі пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Личаківський парк», в які включено земельні ділянки за адресою вул. Цетнерівка, 26-а, площею 0,0690 га та земельної ділянки на вул. Цетнерівка, 26-б, площею 0,0750 га в м. Львові. При цьому п.3.1 вказаної ухвали було передбачено розглянути можливість заміни власникам земельних ділянок на вул. Цетнерівка,25-а та 26-б , які включені до меж памятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Личаківський парк», на інші земельні ділянки.
		В той же час, з договорів купівлі - продажу від 19.04.2003 року № 062069 та № 062070, а також державного акту на право власності на земельну ділянку по вул. Цетнерівка, 26-а, площею 0,0690 га серії ЛВ № 056624 від 20.08.2003 р. та державного акту на право власності на земельну ділянку по вул. Цетнерівка, 26-б, площею 0,0750 га серії ЛВ № 056626 від 20.08.2003 р. вбачається, що вказані земельні ділянки належать позивачу на праві власності з 2003 року.
		Таким чином, орган місцевого самоврядування фактично вилучив вказані земельні ділянки без згоди позивача та без рішення суду та долучив їх до памятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Личаківський парк».
		Разом з тим, регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, до якого, відповідно до положень ст.3 Закону України «Про природньо-заповідний фонд» належать і парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, здійснюється відповідно до вказаного закону, в редакції який діяв на момент вчинення дій.
		Відповідно до положень ч.3 ст.37 вказаного закону, оголошення парків-пам'яток   садово-паркового мистецтва провадиться з вилученням у встановленому порядку або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.
		Положеннями ст.146 Земельного Кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених кодексом, мають право викупу земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, для суспільних потреб, зокрема, під об'єкти природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
		Власник земельної ділянки не пізніше, ніж за один рік до майбутнього викупу має бути письмово попереджений органом, який приймає рішення про її викуп.
		Викуп земельної ділянки здійснюється за згодою її власника. Вартість земельної ділянки встановлюється відповідно до грошової та експертної оцінки земель, яка  проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
		Якщо власник земельної ділянки не згоден з викупною вартістю, питання вирішується в судовому порядку.
		Як вбачається із аналізу наведених норм, процедура включення земельних ділянок, які належать позивачу, мала відбуватись за процедурою викупу земельної ділянки з мотивів суспільних потреб, що передбачена ЗК України в редакції, яка діяла на момент вчинення таких дій.
		Відповідно до Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		У Рішенні по справі «ALISIC ТА ІНШІ ПРОТИ БОСНІЇ І ГЕРЦЕГОВИНИ, ХОРВАТІЇ, СЕРБІЇ, СЛОВЕНІЇ ТА КОЛИШНЬОЇ ЮГОСЛАВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ МАКЕДОНІЯ» (Заява № 60642/08), Європейський Суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу № 1 - це вимога законності. Друге речення абзацу першого дозволяє позбавлення майна «відповідно до умов, передбачених законом», а абзац другий визнає, що держави мають право контролювати володіння майном шляхом прийняття «законів». Крім того, принцип верховенства права - один з фундаментальних принципів демократичного суспільства - стосується всіх статей Конвенції. Принцип законності також передбачає, що застосовні положення національного законодавства повинні бути достатньо доступними, точними і передбачуваними в їх застосуванні (там само, § 147, з подальшими посиланнями).
		Разом з тим, як вбачається із відповіді Департаменту містобудування від 16.03.2016 року, на виконання ухвали від 21.05.2009 року №2663 землевпорядною організацією виготовлено технічну документацію на земельну ділянку парку «Личаківський», та ухвалою сесії Львівської міської ради від 01.03.2012 року передано в постійне користування земельну ділянку площею 9,4334 га. Проте право користування не зареєстроване у звязку із накладенням меж вказаної земельної ділянки на земельні ділянки, які належать позивачу. Він у встановленому законом порядку права власності на вказані земельні ділянки не позбавлений, спірні ділянки з його володіння не вилучені.
		З аналізу наведених вище норм вбачається, що викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, здійснюється за згодою їх власника. У разі недосягнення згоди між власником нерухомого майна, яке підлягає вилученню з мотивів суспільної необхідності, та представниками органів державної влади або місцевого самоврядування застосовується примусове відчуження, шляхом подачі позову до суду.
		Судом встановлено, що позивач жодним чином не повідомлявся про розгляд питання про затвердження меж парку «Личаківський парк», як і про можливість викупу належних йому земельних ділянок, згоду на таке не надавав. Про прийняте рішення сесією міської ради довідався в 2016 році, коли мав намір погодити технічну документацію на реконструкцію житлового будинку.
		Вказані обставини відповідачем не спростовані, заперечення на позов не представлено. 
		Таким чином, з врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позов є підставним, а тому слід скасувати ухвалу Львівської міської ради №2663 «Про затвердження пам'ятки садово-паркового мистецтва міського значення «Личаківський парк» у м. Львові» від 21.05.2009 року в частині затвердження межі земельної ділянки пам'ятки садово-паркового мистецтва міського значення «Личаківський парк» у м. Львові, обмеженої житловою забудовою на вул. Цетнерівка із включенням в межі парку земельних ділянок, за адресою вул. Цетнерівка, 26-а, площею 0,0690 га та земельної ділянки на вул. Цетнерівка, 26-б, площею 0,0750 га.
		При цьому, задовольняючи позов, у відповідності дост.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати в розмірі 551 грн. 20 коп. (а.с.2).
		Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 208, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд -       
		в и р і ш и в:
		позов задоволити.
		Скасувати ухвалу Львівської міської ради №2663 «Про затвердження пам'ятки садово-паркового мистецтва міського значення «Личаківський парк» у м. Львові» від 21.05.2009 року в частині затвердження межі земельної ділянки пам'ятки садово-паркового мистецтва міського значення «Личаківський парк» у м. Львові, обмеженої житловою забудовою на вул. Цетнерівка із включенням в межі парку земельних ділянок, за адресою вул. Цетнерівка, 26-а, площею 0,0690 га та земельної ділянки на вул. Цетнерівка, 26-б, площею 0,0750 га.
		Стягнути з Львівської міської ради на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 551,51 грн. (пятсот пятдесят одна грн. 21 коп.)
		Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.
		            Суддя:                         Гирич С. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...