Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 808/29/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: 03.11.2016. Зареєстровано: 13.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2016.
Дата набрання законної сили: 10.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		           25 жовтня 2016 року                                  м. Київ                              К/800/53119/15 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		 
		             головуючого                                             Донця О.Є.,
		  суддів:                                                        Голяшкіна О.В.,
		Мороза В.Ф.,
		                                                                      
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства освіти та науки України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства освіти та науки України, Атестаційної колегії Міністерства освіти та науки України, третя особа - державний заклад "Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України", про визнання незаконним та скасування деяких пунктів рішення,
		в с т а н о в и л а:
		 
		У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти та науки України, Атестаційної колегії Міністерства освіти та науки України, третя особа - державний заклад "Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України", про визнання незаконним та скасування деяких пунктів рішення, в якому просила:
		- визнати пункт 28.2 рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти та науки України від 31.10.2014 року протиправним та скасувати;
		- визнати протиправним та скасувати пункт 8 наказу Міністерства освіти та науки України від 06.11.2014 року №1278;
		- зобов'язати Міністерство освіти та науки України принести публічне вибачення, здійснивши відповідну публікацію в тих самих засобах масової інформації, в яких було опубліковано інформацію про позбавлення позивача наукового ступеню доктора медичних наук.
		Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року адміністративнй позов ОСОБА_2 було задоволено частково. Визнаний протиправним та скасований пункт 28.2 рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти та науки України від 31.10.2014 року. Визнаний протиправним та скасований пункт 8 наказу Міністерства освіти та науки України від 06.11.2014 року №1278. В задоволенні решти вимог відмовлено.
		 
		Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015 року апеляційну скаргу Міністерства освіти та науки України було залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року - без змін.
		У касаційній скарзі Міністерство освіти та науки України, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судоми порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015 року та постановити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 
		ОСОБА_2  подано заперечення на касаційну скаргу, в яких вона просить залишити касаційну скаргу Міністерства освіти та науки України без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
		Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Міністерство освіти та науки України задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду судів першої та апеляційної інстанцій  постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що   ОСОБА_2 у 1987 році було захищено кандидатську дисертацію на тему: «ІНФОРМАЦІЯ_1». 
		28.01.2004 року позивач захистила докторську дисертацію Д.26.613.01 при Національній медакадемії післядипломної освіти МЗ України по темі: «Комплексна діагностика та лікування хворих, цереброваскулярнимі порушеннями, обумовленими окклюзіонно-стенатічеськимі процесамі прецеребральних артерій». 
		З 2005 року позивач працює завідуючою кафедри нервових хвороб ГЗ «ЗМАПО МЗ України».
		Пунктом 8 наказу Міністерства освіти і науки України від 06.11.2014 № 1278 «Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства щодо присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань від 31 жовтня 2014 року», на підставі пункту14 Порядку та у зв'язку з виявленням текстових запозичень без посилання на джерело в дисертаціях, авторам яким вже видано диплом доктора наук, позбавлено наукового ступеня, зокрема доктора медичних наук зі спеціальності 14.01.15 «Нервові хвороби» ОСОБА_2
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Процедура позбавлення наукового ступеня передбачена Порядком присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 24.07.2013 року № 567 .
		Абзацом 2 пункту 14 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника передбачено, що виявлення в дисертації, авторові якої вже видано диплом доктора чи кандидата наук, текстових запозичень без посилання на джерело, є підставою для прийняття рішення про позбавлення його наукового ступеня.
		Статтею 5 Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» передбачено, що дисертаційні дослідження підлягають науковій експертизі. 
		До суб'єктів наукової   і науково-технічної експертизи віднесені окремі експерти, групи експертів та експертні ради, що передбачено абзацом четвертим частини шостої статті 4 вищезазначеного Закону.
		Відповідно до абзацу 2 пункту 3.2 Порядку проведення державної акредитації фізичних та юридичних осіб на право проведення наукової на науково-технічної експертизи затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України від 12.01.2004 року № 12 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2004 року за № 110/8709   фізичні особи, які мають дипломи про присудження вченого ступеня кандидата чи доктора наук у відповідній галузі знань або атестат про присвоєння звання старшого наукового співробітника, доцента, професора, а також документи про обрання членами і членами-кореспондентами вищезазначених академій мають право здійснювати наукову   і науково-технічної експертизу без отримання свідоцтва.
		Отже, необхідною умовою для здійснення наукової і науково-технічної експертизи без отримання свідоцтва є наявність диплому про присудження вченого ступеня кандидата чи доктора наук у відповідній галузі знань.
		Як вбачається з матеріалів справи, висновком завідувача кафедри неврології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького професора ОСОБА_3 щодо самостійності виконання дисертаційної роботи ОСОБА_2 та отримання нею наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.15 року Нервові хвороби, встановлено, що: «згідно проведеного порівняльного аналізу обох дисертаційних робіт виявлений повний збіг текстового матеріалу в обсязі 60 (шістдесятьох) сторінок.».
		Відповідно до пункту 41 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника МОН може позбавити осіб, яким присуджено наукові ступені або присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника, цих ступенів і звання на підставі рішень спеціалізованих вчених рад, де проводився захист дисертацій, або клопотань вчених (науково-технічних) рад, якими приймалося рішення щодо присвоєння вченого звання.
		МОН має право одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали, необхідні для розгляду питання про позбавлення наукового ступеня або вченого звання.
		У разі припинення діяльності ради питання щодо позбавлення наукового ступеня або вченого звання розглядається іншими радами за дорученням МОН.
		Засідання ради вважається правомочним, якщо у його роботі взяло участь не менш як дві третини її складу. Рішення ради про позбавлення наукового ступеня або вченого звання вважається прийнятим, якщо за нього у результаті таємного голосування проголосувало не менш як три чверті членів ради, що взяли участь у засіданні.
		Розгляд питання про обґрунтованість присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання, стосовно яких рішення прийняті понад десять років тому, органами атестації не проводиться, за винятком виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело.
		Абзацом 4 пункту 41 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника передбачено, що розгляд питання про обґрунтованість присудження наукових ступенів, стосовно яких рішення прийняті понад десять років тому, проводиться органами атестації у разі виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело.
		Як встановлено судами, на підставі пункту 46 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, атестаційною колегією на засіданні 26.06.2014 року доручено членам Атестаційної колегії утворити групи експертів для виявлення текстових запозичень без посилання на джерело в дисертаціях, авторам яких вже видано диплом доктора наук. 
		Група експертів для виявлення текстових запозичень, без посилання на джерело в дисертації ОСОБА_2 була утворена членом Атестаційної колегії ОСОБА_4 у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України, ректором якого він є. 
		16.09.2014 року до МОН надійшов висновок, який ані не підтверджував, ані спростовував наявності текстових запозичень без посилання на джерело в дисертації позивача. При цьому було запропоновано провести відкритий розгляд питання Атестаційною колегією із залученням висновків ще двох незалежних експертиз та висновків і пояснень з боку спеціалізованої Вченої ради, в якій приймалося рішення по захисту дисертації.
		Засіданням Атестаційної колегії Міністерства освіти та науки України від 31.10.2014 року одноголосно вирішено позбавити наукового ступеня доктора медичних наук зі спеціальністю 14.01.15 «Нервові хвороби» ОСОБА_2
		Відповідно до пункту 10 Положення про атестаційну колегію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.09.2011 року № 1059 рішення атестаційної колегії затверджується наказом МОН молодьспорту України.
		Так, наказом Міністерства освіти та науки України від 06.11.2014 року                           № 1278  «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства щодо присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань від 31.10.2014 року» позивача позбавлено її наукового ступеню. Зобов'язано керівника вищого навчального закладу забезпечити прийняття спеціалізованою вченою радою, в якому проведено захист дисертації позивача рішення відповідно до пункту 41 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника.
		На виконання наказу Міністерства освіти та науки України від 06.11.2014 року № 1278 Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика рішенням у формі протоколу №1 спеціалізованої вченої ради Д26.613.01 від 29.01.2015 року погодилося з наказом Міністерства освіти та науки України № 1278 від 06.11.2014 року та повідомило про те, що рішення щодо питання визначеного цим наказом буде виконано згідно вимог розділу VIII Положення про спеціалізовану вчену раду, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.09.2011 року № 1059.
		Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що Міністерством освіти та науки України порушена процедура позбавлення наукового ступеня, передбачена Порядком присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, виходячи з наступного.
		Пунктом 41 Порядку № 567 передбачено лише дві підстави для надання МОН права на позбавлення осіб, яким присуджено наукові ступені або присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника, цих ступенів і звання, а саме: на підставі рішень спеціалізованих вчених рад, де проводився захист дисертацій, або на підставі клопотань вчених (науково-технічних) рад, якими приймалося рішення щодо присвоєння вченого звання.
		Розділом VIII Положення про спеціалізовану вчену раду, визначено порядок засідання спеціалізованої вченої ради для розгляду питань про позбавлення наукових ступенів.
		Відповідно до пункту 8.1. Положення про спеціалізовану вчену раду питання про позбавлення наукового ступеня порушується у випадку, коли до ради надійшли матеріали, які дають для цього підставу. Голова ради доручає комісії з членів ради перевірити такі матеріали щодо обґрунтованості справи. У разі потреби рада запитує у відповідних наукових установ, вищих навчальних закладів додаткові матеріали.
		Засідання ради проводиться у присутності особи, про позбавлення наукового ступеня якої порушується питання та яка повідомляється про це не пізніш як за 10 днів до засідання.
		Пунктом 8.7. Положення про спеціалізовану вчену раду передбачено, що якщо рада прийняла рішення клопотати перед МОНмолодьспортом про позбавлення особи наукового ступеня, то до МОНмолодьспорту протягом трьох тижнів надсилають підписані головою і вченим секретарем протокол засідання ради і рішення, в якому наводяться результати таємного голосування Вказані матеріали надсилають до МОНмолодьспорту і в тому випадку, коли МОНмолодьспортом дано доручення раді розглянути питання про позбавлення наукового ступеня. 
		Отже, Положенням про спеціалізовану вчену раду визначено, що спеціалізованою вченою радою у присутності особи, про позбавлення наукового ступеня якої порушується питання, приймається рішення про позбавлення наукового ступеня.
		Враховуючи положення пункту 41 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника передумовою для надання права МОН для позбавлення осіб, яким присуджено наукові ступені або присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника, цих ступенів і звання є наявність рішення спеціалізованої вченої ради про позбавлення особи наукового ступеня.
		Як вірно зазначено судами, зобов'язання наказом Міністерства освіти та науки України від 06.11.2014 року № 1278  керівника вищого навчального закладу забезпечити прийняття спеціалізованою вченою радою, в якому проведено захист дисертації позивача рішення відповідно до пункту 41 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника  фактично примушує спеціалізовану вчену раду прийняти рішення щодо позбавлення ОСОБА_2 наукового ступеня, без відповідної процедури розгляду визначеної розділом VIII Положення про спеціалізовану вчену раду, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від   14.09.2011 року № 1059.
		Слід зазначити й те, що абзацом 4 пункту 41 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника органам атестації надано право на проведення розгляду питання саме про обґрунтованість присудження наукових ступенів, а не право на розгляд питання щодо позбавлення особи наукового ступеня.
		Право на розгляд питання щодо позбавлення особи наукового ступеня є виключною компетенцією спеціалізованої вченої ради, що й передбачено розділом VIII Положення № 1059.
		Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо протиправності та необхідності скасування оскаржуваного наказу Міністерства освіти та науки України від 06.11.2014 року № 1278, оскільки відповідачем не надано доказів прийняття саме спеціалізованою вченою радою рішення про позбавлення ОСОБА_2 наукового ступеня, яке було б прийнято раніше ніж наказ Міністерства освіти та науки України від 06.11.2014 року № 1278.
		Також суд касаційної інстанції, погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо протиправності пункту 28.2 рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти та науки України від 31.10.2014 року, яким одноголосно вирішено позбавити наукового ступеня доктора медичних наук зі спеціальністю 14.01.15 «Нервові хвороби» ОСОБА_2, оскільки абзацом 4 пункту 41 Порядку № 567 органам атестації надано право на проведення розгляду питання саме про обґрунтованість присудження наукових ступенів, а не право на розгляд питання щодо позбавлення особи наукового ступеня.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, 
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу Міністерства освіти та науки України - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства освіти та науки України, Атестаційної колегії Міністерства освіти та науки України, третя особа - державний заклад "Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України" про визнання незаконним та скасування деяких пунктів рішення  - без змін. 
		 
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		 
		               Судді:                                                                                     О.Є. Донець 
		 
		 
		                              О.В. Голяшкін
		 
		                                                                                                               
		В.Ф. Мороз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...