Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/26486/14-а : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		25 жовтня 2016 року                                              м. Київ
		 
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
		головуючого Прокопенка О.Б., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Самсіна І.Л.,  при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
		за участю представника управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) - Прокопчук В.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_7 до управління ПФУ, третя особа - товариство з додатковою відповідальністю (далі - ТДВ) «Завод Адвіс», про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання поновити виплату пенсії та повернути утримані кошти,
		 
		 
		в с т а н о в и л а: 
		У грудні 2014 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення управління ПФУ від 9 жовтня 2014 року № 858582 «Про утримання переплати» щодо утримання з неї переплати у розмірі 68 658 грн 18 коп. по 20 % пенсії щомісячно та зобов'язати управління ПФУ повернуту їй безпідставно утримані кошти.
		На обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідач протиправно припинив виплату пенсії, оскільки при призначенні пенсії будь-яких зловживань з її боку не було.
		Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 9 лютого 2015 року задовольнив позовні вимоги.
		Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 5 травня 2015 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове про відмову в позові. 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що первинні документи, які вказані в довідці про уточнюючий характер роботи позивача, не підтверджують його роботу на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а рішення управління ПФУ про утримання переплати є правомірним.
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 8 грудня 2015 року скасував рішення суду апеляційної інстанції, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 9 лютого 2015 року залишив у силі. 
		При цьому суди встановили, що із січня 2008 року ОСОБА_7 призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_600502/ed_2015_03_02/pravo1/T178800.html?pravo=1> (далі - Закон № 1788-ХІІ), за списком № 1.
		З 1 серпня 2013 року виплату пенсії позивачу припинено, оскільки управління ПФУ здійснило зустрічну перевірку достовірності видачі документів про заробітну плату ОСОБА_7 та стаж роботи для призначення пенсії, виданих ТДВ «Завод Адвіс». Встановлено недостовірність видачі довідки, уточнюючої пільговий характер роботи, наданої для призначення пенсії позивачу, від 24 січня 2008 року № 29, яка не підтверджується первинними документами, а саме - згідно із вказаною довідкою позивач з 13 жовтня 1982 року по 17 лютого 1995 року працювала у відкритому акціонерному товаристві «АК Адвіс» на посаді терміста, однак згідно з наказами по підприємству ОСОБА_7 на вказаній посаді не працювала. 
		Відповідно до наказів (завірені належним чином копії наказів наявні в матеріалах справи) ОСОБА_7 працювала на підприємстві з 13 жовтня 1982 року по 17 лютого 1995 року: сортувальницею, учнем свердлувальника, свердлувальницею 2-го розряду, гардеробницею та прибиральницею службових приміщень.
		Управління ПФУ прийняло рішення від 9 жовтня 2014 року № 858582 про утримання з ОСОБА_7 переплати з пенсії по 20 % за період з 29 січня 2008 року по 30 червня 2013 року в сумі 68 658 грн 18 коп. починаючи з листопада 2014 року.  
		Залишаючи у силі рішення суду першої інстанції, касаційний суд виходив із того, що суди не встановили факт зловживання з боку пенсіонера щодо подання ним документів для призначення пільгової пенсії з явно неправильним відомостями, а відтак оспорюване рішення управління ПФУ є неправомірним.
		3 березня 2016 року управління ПФУ звернулось до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 грудня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
		На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 вересня 2015 року (№ К/800/53132/14), яка, на думку заявника підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
		Цим рішенням суд касаційної інстанції погодився із висновком апеляційного суду про правомірність рішення органу ПФУ з огляду на те, що відомості, зазначені в уточнюючій довідці ТДВ «Завод Адвіс» щодо характеру роботи позивача за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, не підтверджені первинним документами та спростовані наданими ТДВ «Завод Адвіс» доказами. При цьому суди встановили, що позивач знала про те, що дані, які містяться в довідці про уточнюючий характер роботи, не відповідає дійсності.
		Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції положень Закону № 1788-ХІІ та Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
		Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом № 1788-ХІІ та Законом № 1058-IV.
		За змістом статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, − за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки − після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
		Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок застосування). 
		Пунктом 10 Порядку застосування визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_02_18/pravo1/KMP93637.html?pravo=1> (далі - Порядок підтвердження). 
		Відповідно до Порядку підтвердження, у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
		Відповідно до статті 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
		Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. 
		При цьому відповідно до пункту 1 частини першої статті 49 Закону 
		№ 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.
		Порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону № 1058-IV та статтею 103 Закону № 1788-ХІІ, за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20 % пенсії).
		Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону № 1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
		Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону № 1788-ХІІ має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, у якому працювала особа зі шкідливими і важкими умовами праці. Також і  відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера. 
		Водночас суди не встановили обставин, за яких позивач отримала пенсійні документи для оформлення пільгової пенсії, які містять недостовірні дані, адже згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846), у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, призначення пенсії відбувається на підставі особисто поданої заяви. 
		Заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.
		Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
		За таких обставин судам у даній справі необхідно було б з'ясувати, крім встановлених обставин щодо характеру роботи позивача за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, також обставини звернення та отримання документів у ТДВ «Завод Адвіс» та подання їх до управління ПФУ. 
		Встановлення зазначених обставин має правове значення для правильного вирішення цього спору.
		Верховний Суд України позбавлений процесуальної можливості встановлювати обставини, давати оцінку доказам, а відтак позбавлений можливості постановити рішення у справі у зв'язку з неповним встановленням обставин справи.
		За змістом частини першої статті 241 КАС справи розглядаються Верховним Судом України, в тому числі, й за правилами, встановленими главою 2 розділу IV цього Кодексу.
		Оскільки частиною другою статті 227 КАС передбачено, що порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд, а Верховний Суд України позбавлений можливості установити необхідні обставини у цій справі та ухвалити нове судове рішення без їх наявності, це, на думку колегії суддів, є підставою для скасування всіх судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
		 
		п о с т а н о в и л а: 
		Заяву управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому задовольнити частково.
		Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 8 грудня 2015 року, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2015 року та постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 9 лютого 2015 року скасувати. 
		Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий  О.Б. Прокопенко  Судді: О.Ф. Волков    М.І. Гриців    О.В. Кривенда    І.Л. Самсін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...