Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 821/1372/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2016. Зареєстровано: 16.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2016.
Дата набрання законної сили: 21.12.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		___________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 листопада 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/1372/16 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини-польова пошта НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та стягнення коштів, - 
		встановив:
		23 вересня 2016 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі  позивач, ОСОБА_1 ) до військової частини-польова пошта НОМЕР_1 (далі  відповідач, ВЧ пп НОМЕР_1 ) з позовними вимогами про визнання дій протиправними та стягнення коштів, а саме:
		- визнати протиправними дії військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ) щодо невідшкодування ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ), паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Суворовським РВ у м. Херсоні УДМС України в Херсонській області 13 вересня 2013 року, грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб в сумі 3429,91 грн (три тисячі чотириста двадцять дев`ять гривень 91 коп.), утриманого з грошового забезпечення при звільненні;
		- визнати протиправними дії військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ) щодо утримання з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ), паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Суворовським РВ у м. Херсоні УДМС України в Херсонській області 13 вересня 2013 року, військового збору в сумі 191,53 грн (сто дев`яносто одна гривня 53 коп.);
		- стягнути з військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ), паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Суворовським Р у м. Херсоні УДМС України в Херсонській області 13 вересня 2013 року, грошову компенсацію податку на доходи фізичних осіб в сумі 3429,91 грн (три тисячі чотириста двадцять дев`ять гривень 91 коп.) та кошти у вигляді утриманого військового збору в сумі 191,53 грн (сто дев`яносто одна гривня 53 коп.). 
		Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначила, що він проходив військову службу на посаді головного сержанта роти матеріально-технічного забезпечення військової частини  польова пошта НОМЕР_1 . Наказом міністерства оборони України від 08 квітня 2016 року №104 позивач був звільнений з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період у запас. З 08 квітня 2016 року ОСОБА_1 виключено зі списку особового складу військової частини та направлено для зарахування на військовий облік до Херсонського ОРВК. Таким чином, стаж військової служби позивача рахується з 21 листопада 1986 року по 09 грудня 1988 року та з 09 березня 2015 року по 08 квітня 2016 року відповідно. Відповідно до відомостей, що зазначені в наказі №104 від 08 квітня 2016 року ОСОБА_1 повинен був отримати в день звільнення грошове забезпечення у вигляді: щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби у максимальному розмірі згідно наказу Міністра оборони України від 27 січня 2016 року №44; надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням; надбавки за вислугу років згідно наказу Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260; додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення за проходження служби в підрозділах високо мобільних десантних військ згідно постанови КМ України від 08 жовтня 2012 року №956 за період з 01.04.2016 по 08.04.2016 року; одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 4% місячного грошового забезпечення (без щомісячної додаткової грошової винагороди) за 12 місяців; винагороди за участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей за період з 01.04.2016 по 08.04.2016 року; грошової компенсації за 8 днів невикористаної відпустки за 2016 рік. Остаточний розрахунок з позивачем було здійснено після його звільнення з утриманням податку з доходів фізичних осіб в розмірі 18% від суми грошового забезпечення всього в сумі 3429,91 грн та утримано військовий збір у розмірі 1,5% від суми грошового забезпечення всього на суму 191,53 грн. Позивач вважає, що відповідач, утримавши податок з доходів фізичних осіб та військовий збір при виплаті грошового забезпечення, порушив п.168.5 ст.168 ПК України та п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для постановлення судового рішення про визнання дій протиправними та стягнення коштів.
		Позивач 08 листопада 2016 року подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. 
		Відповідач 07 листопада 2016 року подав письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнає з таких підстав. Після звільнення зі служби військовослужбовця фізична особа платник податку не виконує обов`язків несення служби, а тому законодавчі підстави для компенсації податку на доходи фізичних осіб, що утримується з будь-яких доходів таких платників податків за раніше відпрацьований час відсутні. Зазначені доходи включають до загального місячного оподатковуваного доходу згідно з пп.164.2.19 п.164.2 ст.164 ПК України як інші доходи і оподатковуються на загальних підставах за ставками, встановленими п.167.1 ст.167 ПК України. Відповідно до наказів командира військової частини (по стройовій частині) від 27.02.2016 №62 та від 10.03.2016 №73, позивач в період з 27.02.2016 по 10.03.2016 перебував у відрядженні, а отже в зоні проведення АТО не перебував, в зв`язку з чим з нього було утримано військовий збір у розмірі 1,5% за період його відсутності в зоні проведення АТО, тому з грошового забезпечення за березень 2016 року було утримано військовий збір за 9 днів в сумі 33,35 грн. У квітні 2016 при звільненні позивача з військової служби з його грошового забезпечення було утримано військовий збір у розмірі 1,5% на загальну суму 158,18 грн, з грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби було утримано військовий збір. Так як на момент здійснення виплат позивач в зоні проведення АТО не знаходився та службові обов`язки не виконував. Все це на думку відповідача є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.
		Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення 28 жовтня 2016 року поштового відправлення №8413000360033.
		Відповідно до положень ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Отже, згідно вимог ч.6 ст. 128 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.
		Розглянувши надані сторонами документи, зваживши доводи позивача викладені в адміністративному позові та доводи відповідача викладені в письмових запереченнях, дослідивши надані сторонами матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
		Судом встановлено, що наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) №104 від 08 квітня 2016 року сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта роти матеріально-технічного забезпечення, відповідно до пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнено з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період у запас за підпунктом «є» (у зв`язку з вислугою встановлених строків військової служби), вважати таким, що посаду здав 08 квітня 2016 року та виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Херсонського ОРВК.
		Відповідно до наказу №104 від 08.04.2016 року стаж військової служби ОСОБА_1 рахується з 21.11.1986 року по 09.12.1988 року та з 05.03.2015 року по 08.04.2016 року.
		Згідно з довідкою Міністерства оборони України про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечені її проведення і захист незалежності, суверенітету а територіальної цілісності України №501 від 08 квітня 2016 року ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.
		04 липня 2016 року позивач направив на ім`я командира 5 батальйонно-тактичної групи 81 окремої аеромобільної бригади Збройних Сил України ОСОБА_2 запит про надання відомостей про виплачене грошове забезпечення, в якому просив надати інформацію щодо складу виплат, які були виплачені позивачу у квітні 2016 року у загальній сумі 15433,60 грн; надати інформацію чи був утриманий податок на доходи з фізичних осіб з грошового забезпечення, виплаченого у квітні 2016 року в сумах зазначених в запиті. Запит отримано адресатом 11 липня 2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштовоговідправлення№0393600003170.
		У відповідь на запит листом №958 від 26 серпня 2016 року ОСОБА_1 повідомили, що з нього утримано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 18% від суми нарахованого грошового забезпечення всього в сумі 3429,91 грн, а також утримано військовий збір в розмірі 1,5% від суми грошового забезпечення всього на суму 191,53 грн. 
		20 липня 2016 року позивач направив на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України запит про надання відомостей про виплачене грошове забезпечення, в якому просив надати інформацію в якому розмірі був утриманий податок з доходів фізичних осіб з виплат (грошового забезпечення), які надійшли на картковий рахунок позивача у квітні 2016 року; надати інформацію чи був відшкодований податок на доходи фізичних осіб з виплат (грошового забезпечення), які надійшли на картковий рахунок позивача в квітні 2016 року та в якому розмірі. Запит отримано адресатом 25 липня 2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0316801581754.
		Листом від 28 липня 2016 року №248/3/9/1/848 розгляд даного питання Департамент фінансів Міністерства оборони України доручив командуванню високомобільних десантних військ Збройних Сил України. 
		В подальшому на адресу позивача надійшов лист начальника штабу-першого заступника командувача Високомобільних десантних військ Збройних Сил України №2558 від 08 вересня 2016 року, яким повідомлено, що утримання прибуткового податку на доходи фізичних осіб проведено на підставі повідомлення Державної податкової служби України від 02.08.2012 року за №10980/5/17-1116 де зазначено, що оскільки після звільнення зі служби військовослужбовця фізична особа  платник податку не виконує обов`язку несення служби, то законодавчі підстави для компенсації податку на доходи фізичних осіб, що утримується з будь-яких доходів таких платників за раніше відпрацьований час, відсутні. Вказані доходи включаються до його загального місячного доходу і оподатковуються на загальних підставах. Виходячи з того, що кошти, які були перераховані ОСОБА_1 на картковий рахунок в квітні 2016 року, виплачувались після звільнення з військової служби, то із зазначених виплат утримано прибутковий податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 3429,91 грн.
		Не погодившись з такими діями відповідача по утриманню з нього податку на доходи з фізичних осіб та військового збору, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.
		Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст.1 ПК України).
		Зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу (ст.2 ПК України).
		Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом (п.3.1 ст.3 ПК України).
		До загальнодержавних податків належить податок на доходи фізичних осіб (пп.9.1.2 п.9.1 ст.9 ПК України).
		Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Прикінцеві положення" ПК України).
		Таким чином, справляння податку з доходів фізичних осіб та військового збору, а також встановлення пільг в їх адмініструванні та сплаті встановлюються ПК України, який є спеціальним для даних відносин.
		Оскільки ПК України є спеціальним для спірних відносин дії відповідача по утриманню податку на доходи з фізичних осіб та військового збору з грошового забезпечення позивача повинні відповідати приписам цього кодексу.
		Стосовно правомірності утримання податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 3429,91 грн з грошового забезпечення ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
		Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року N 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям, зокрема, грошове забезпечення, яке виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПК України, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об`єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
		Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. п. 164.2.1 - 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу, що передбачені пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
		Зокрема до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (пп. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПК України).
		В даному випадку грошове забезпечення передбачене законом відповідає грошовому забезпеченню визначеному в ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
		Податковий агент, який нараховував (виплачував, надавав) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України).
		Водночас, згідно з п. 168.5 ст. 168 Кодексу суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються, зокрема, з грошового забезпечення, одержаного військовослужбовцями у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року N 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі  Порядок №44).
		Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб"(п.3 Порядку №44).
		Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення (п.4 Порядку №44).
		Враховуючи викладене, суми грошового забезпечення, отримані військовослужбовцем під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (крім сум грошового забезпечення військовослужбовців, визначених пп. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 Кодексу), включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу на підставі пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу як інші доходи та оподатковуються на загальних підставах з одночасною виплатою грошової компенсації у розмірі суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
		При цьому грошове забезпечення військовослужбовців визначене в пп.165.1.10 п.165.1 ст.165 ПК України не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, як наслідок податок з доходів фізичних осіб з такого забезпечення не підлягає утриманню. 
		Окремо суд звертає увагу відповідача, що посилання на повідомлення Державної податкової служби України від 02.08.2012 року за №10980/5/17-1116, як на підставу утримання з позивача податку на доходи з фізичних осіб є помилковим, оскільки воно не стосується застосування пп.165.1.10 п.165.1 ст.165 ПК України, натомість дане питання на момент звільнення позивача було викладене в листі ДФС України від 25.01.2016 р. N 804/М/99-99-17-03-03-14.
		Таким чином, з урахуванням наведеного суд не знайшов правових підстав для утримання податку з доходів фізичних осіб стосовно доходу ОСОБА_1 у вигляді грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		Оскільки підстави для утримання податку на доходи з фізичних осіб стосовно вищевикладеного грошового забезпечення відсутні, суми такого податку, які були утримані з позивача підлягають поверненню на його рахунок у відповідній сумі. 
		Водночас суд не знайшов правових підстав для не виплати компенсації ОСОБА_1 утриманої суми податку на доходи з фізичних осіб одночасно з виплатою грошового забезпечення стосовно тієї частини грошового забезпечення, яке не підпадає під дію пп. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. 
		Військовий стаж ОСОБА_1 рахується з 21.11.1986 року по 09.12.1988 року та з 05.03.2015 року по 08.04.2016 року, тобто суми грошового забезпечення отриманого в період з 05 березня 2015 року по 08 квітня 2016 року в розумінні спеціального законодавства підпадали або під дію пп. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 Кодексу або під дію Порядку №44.
		Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ) щодо невідшкодування ОСОБА_1 компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення при звільненні підлягають задоволенню.
		Оскільки норми Порядку №44 є нормами прямої дії, які узгоджуються з нормами ПК України та які не дають відповідачу альтернативних варіантів при виплаті грошової компенсації військовослужбовцям одночасно з виплатою їм грошового забезпечення, відсутність сплати такої компенсації є прямим порушенням спеціальних норм.
		В даному випадку суд не має змогу ідентифікувати складові частини податку з доходів фізичних осіб, яка підлягає компенсації в зв`язку з тим, що сума податку в розмірі 3429,91 грн складається з сум, які не підлягають включенню до загального річного оподатковуваного доходу та з сум на які розповсюджується грошова компенсація. Правова природа таких сум різниться, що виключає можливість застосування до всієї суми вимог Порядку №44.
		Втім, суд встановив що вся сума податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 3429,91 грн в одній частині утримана з позивача помилково, а в іншій частині підлягає грошовій компенсації, тому враховуючи ч.2 ст.11 КАС України суд виходить за межі позовних вимог та стягує з відповідача на користь позивача 3429,91 грн, утриманих з грошового забезпечення у вигляді податку з доходів фізичних осіб.
		Стосовно правомірності утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 військового збору в розмірі 191,53 грн, суд зазначає наступне.
		Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Прикінцеві положення" ПК України).
		Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
		Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції. 
		Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України (пп.1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Прикінцеві положення" ПК України).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором», установлено, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції. Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків.
		В матеріалах є довідка Міністерства оборони України про те, що ОСОБА_1 дійсно в період із 20 червня 2015 року по 27 липня 2015 року, із 18 серпня 2015 року по 27 лютого 2016 року, із 10 березня 2016 року по 08 квітня 2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України в районі (районах) проведення антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях.
		Підставою для видання відповідної довідки є наказ командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18 червня 2015 року №118, від 27 липня 2015 року №154, від 18 серпня 2015 року №176, від 27 лютого 2016 року №62, від 10 березня 2016 року №73, від 08 квітня 2016 року №104; наказ Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 04 липня 2015 року №185, від 07 серпня 2015 року №219, від 03 вересня 2015 року №246, від 02 березня 2016 року №62.
		Таким чином, статус ОСОБА_1 для застосування в період проходження служби пільг з оподаткування військовим збором підтверджено належними доказами, що, з урахуванням вимог ПК України, на період безпосередньої участі позивача в проведенні антитерористичної операції позбавляло відповідача права утримувати військовий збір з грошового забезпечення ОСОБА_1 .
		Така позиція цілком узгоджується з позицією Державної фіскальної служби України, яку вона виклала в листах ДФС «Щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть участь в антитерористичній операції» від 02 листопада 2015 року №25272/5/99-99-17-03-03-16 та «Щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців, які беруть участь в антитерористичній операції» від 27.11.2015 року №11131/ІІІ/99-99-17-03-03-14.
		Посилання відповідача на ту обставину, що виплата грошового забезпечення відбувалась в період коли позивач вже не був військовослужбовцем, а тому з нього правомірно утримано податок з доходів фізичних осіб та військовий збір, є помилковою, оскільки несвоєчасна сплата грошового зобов`язання (не в день звільнення та проведення розрахунку) сталася з вини самого відповідача. 
		Враховуючи викладене позовні вимоги в частині визнання протиправними дій військової частини - польова пошта НОМЕР_1 щодо утримання з ОСОБА_1 військового збору в сумі 191,53 грн підлягають задоволенню. Як наслідок суми утриманого військового збору підлягають поверненню позивачу, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача коштів у вигляді утриманого військового збору в сумі 191,53 грн.
		Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.
		Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
		Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
		Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження". 
		Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Аманн проти Швейцарії» (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України). 
		Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).
		Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Позивач належними доказами підтвердила правомірність частини своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстави для висновку про повну правомірність дій відповідача.
		Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158  163, 167 КАС України, суд, - 
		постановив:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини-польова пошта НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та стягнення коштів  задовольнити частково. 
		Визнати протиправними дії військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ) щодо невідшкодування ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_3 ) грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення при звільненні.
		Стягнути з військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_3 ) кошти у вигляді утриманого податку з доходів фізичних осіб в сумі 3429,91 грн (три тисячі чотириста двадцять дев`ять гривень дев`яносто одну копійку). 
		Визнати протиправними дії військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ) щодо утримання з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) військового збору в сумі 191,53 грн (сто дев`яносто одна гривня 53 коп.).
		Стягнути з військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_3 ) кошти у вигляді утриманого військового збору в сумі 191,53 грн (сто дев`яносто одна гривня 53 коп.). 
		В решті позову відмовити.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду. 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. 
		 
		Суддя Кузьменко Н.А. 
		 
		кат. 10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...