Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 601/693/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти волі, честі та гідності особи; Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2016. Зареєстровано: 16.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2016.
Дата набрання законної сили: 10.05.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №601/693/15-к 
		Провадження № 1-кп/601/9/2016 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		11 листопада 2016 року Колегія суддів Кременецького районного суду Тернопільської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 при секретарях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці судове засідання по кримінальному провадженню № 1201421000000267, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 03 листопада 2014 року, що надійшло 30.03.2015 року з прокуратури Тернопільської області із обвинувальним актом по обвинуваченню:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Копашнево Хустського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не судимого, 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки та жительки АДРЕСА_2 , громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженої, не працюючої, раніше не судимої, на утриманні четверо неповнолітніх дітей, 
		   у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 149 КК України, за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ,
		представника потерпілих ОСОБА_13 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 Невстановлений слідством чоловік на ім`я ОСОБА_14 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, та ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , будучи об`єднані єдиним умислом, виконуючи кожен свою роль у злочині, діючи умисно, з корисливих мотивів щодо незаконного збагачення за рахунок одержання кримінальних прибутків, та керуючись метою вчинення особливо тяжких злочинів на території України та Росії, спрямованих на порушення конституційних прав людини - особисту волю, честь та гідність, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді завдання шкоди охоронюваним законом інтересам громадян України і, бажаючи їх настання, в на початку літа 2014 року вступили в злочинну змову між собою та домовились займатися торгівлею людьми, вербуванням, переміщенням, передачею та одержанням людей з метою їх залучення до примусової праці з використанням обману та уразливого стану, що на їх думку, за умов розподілу ролей, створювало можливість тривалості, постійного отримання прибутків і уникнення кримінальної відповідальності.
		   Будучи об`єднаними єдиним злочинним умислом, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , виконуючи кожен свою роль і участь у злочині, підшуковували на території України сильних, здорових, не похилого віку людей, та, використовуючи при цьому їх уразливий стан, який був викликаний скрутним матеріальним становищем, відсутністю постійного місця роботи та інших джерел отримання доходів для існування, а також, шляхом обману, пропонуючи вигідні умови праці і високі заробітки, які не відповідали дійсності, схиляли їх у такий спосіб до поїздки в Краснодарський край Російської Федерації (здійснювали вербування).
		Після отримання згоди потерпілих людей, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , як окремо так і разом, переміщували їх до Краснодарського краю Російської Федерації, де в подальшому невстановлений чоловік на ім`я ОСОБА_14 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, здійснював їх переховування, шляхом обмеження фізичних контактів потерпілих з іншими особами, в тому числі із представниками правоохоронних органів, контроль їх дій, спілкування під час виконання роботи та у вільний час, обмежував свободу пересування цих осіб, а також надавав приміщення для їх перебування, організовував залучення до примусової праці в теплицях Краснодарського краю Російської Федерації, що приносило значні незаконні кримінальні прибутки, які розприділялись між співучасниками.
		Для полегшення вчинення злочинів та приховування своїх злочинних дій, невстановлена досудовим слідством особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, та обвинувачені по справі ОСОБА_15 та ОСОБА_7 розподілили між собою ролі, що створювало можливість тривалості та безкарності злочинної діяльності.
		Так роль особи, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, полягала у трудовій експлуатації людей на території розміщення теплиць для вирощування овочів в Дінському районі Краснодарського краю Російської Федерації, використовуючи обман та уразливий стан людей, та грубо порушуючи конституційні права та свободи громадян, посягаючи на їх волю, честь та гідність, з метою отримання більших та стабільних прибутків, не бажаючи законно працювати і займатися суспільно-корисною працею. 
		Невстановлена особа чоловічої статі на ім`я ОСОБА_14 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, усвідомлюючи, що зайняття таким видом злочинної діяльності самотужки не принесе бажаного злочинного результату та кримінальних прибутків, оскільки потребуватиме постійного пошуку осіб, які перебуватимуть в уразливому стані та будуть залучені до примусової праці, з використанням обману щодо високого рівня оплати праці та належних побутових умов, перевезення з їх місць постійного проживання на територію Дінського району Краснодарського краю Російської Федерації, організації їх діяльності, постійного контролю та нагляду за ними, встановлення конспіративних та інших заходів, спрямованих на унеможливлення викриття такої діяльності, приховування від них дійсного місця перебування та їх переховування, на початку літа 2014 року, вирішив вступити у злочинну змову із знайомими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
		У свою чергу невстановлена особа чоловічої статі на ім`я ОСОБА_14 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, вступив у злочинну змову з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , домовившись з ними про протиправну діяльність з метою залучення завербованих людей до примусової праці на території Росії. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , перебуваючи на території Закарпатської, Тернопільської та Львівської областей, повинні були здійснювати пошук осіб, які перебували в уразливому стані, зумовленому скрутним матеріальним становищем, збігом тяжких особистих, сімейних та інших обставин, обманним шляхом, повідомляючи неправдиві відомості про вид діяльності та нібито вигідні умови праці, зокрема, щодо неважкої роботи на вказаних теплицях, високої щомісячної заробітної плати, та належні побутові умови проживання, переконувати у вигідності поїздки в Російську Федерацію на заробітки. 
		Роль ОСОБА_8 та ОСОБА_7 полягала в тому, що вони, як виконавці, шляхом обману щодо відсутності потреби мати із собою власні кошти та безоплатності проїзду до місця роботи, фактично отримуючи грошові кошти від невстановленої особи на ім`я ОСОБА_14 за перевезення людей з території України, створювали умови уразливого стану, за яких потерпілі змушені були б здійснювати безоплатну роботу в рахунок вартості свого перевезення та перебували в умовах неможливості відмовитись від виконання роботи в теплицях на території Дінського району Краснодарського краю Російської Федерації. 
		На початку червня 2014 року, ОСОБА_7 , діючи за попередньою домовленістю з невстановленою особою чоловічої статі на ім`я ОСОБА_14 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, та виконуючи відведену йому роль, діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, перебуваючи в м. Ужгород Закарпатської області, шляхом розповсюдження друкованих оголошень з вказаним номером контактного телефону, підшукав та обрав предметом злочинного посягання громадянина ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаючи про те, що останній ніде не працював і не мав постійного джерела отримання доходів для належного існування, тобто був матеріально незабезпеченим та перебував в уразливому стані, в подальшому у зв`язку із відсутністю коштів, змушений буде проти своєї волі працювати на теплицях.
		Надалі, реалізовуючи свої злочинні наміри, на початку червня 2014 року ОСОБА_7 , у телефонній розмові, шляхом обману, що полягав у переконанні вигідності пропозиції праці, пов`язаної зі збором овочів у теплицях в Дінському районі Краснодарського краю Російської Федерації, обіцяючи належні побутові умови та можливість у будь-який час безперешкодно повернутися додому, виплату щомісячної заробітної плати що становить більш як 500 доларів США в місяць, створюючи при цьому хибне уявлення про умови праці та використовуючи тяжке матеріальне становище ОСОБА_16 , домігся його згоди на вказану роботу, чим здійснив вербування з використанням обману та уразливого стану громадянина ОСОБА_16 з метою його залучення до примусової праці.
		Схиливши ОСОБА_16 до поїздки в Краснодарський край Російської Федерації, ОСОБА_7 , діючи згідно визначених ролей, разом із ОСОБА_8 , 13 червня 2014 року, за власні кошти, використовуючи особистий автомобіль « Мерседес Бенц 312 Д», д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом обману, повідомляючи неправдиву інформацію щодо умов працевлаштування, перемістили ОСОБА_16 через Державний кордон України та доставили в Дінський район Краснодарського Краю Російської Федерації, де передали його за грошову винагороду 100 доларів США з метою залучення до примусової праці невстановленій особі чоловічої статі на ім`я ОСОБА_14 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження. Останній, отримавши потерпілого, з метою його експлуатації, згідно розподілу ролей переховував ОСОБА_16 на території станиці Новотитарівська Дінського району Краснодарського краю Російської Федерації, що виразилося у обмеженні фізичних контактів його з іншими особами, в тому числі представниками правоохоронних органів, контролі дій та спілкування під час виконання роботи та вільного часу, обмеженні свободи пересування, а також наданні приміщення для перебування (переховування), з метою залучення до примусової праці, з 15 червня до 6 липня 2014 року, використовуючи відсутність у потерпілого власних грошових коштів, не виплачуючи обіцяні кошти за виконану роботу, не даючи можливість в будь-який час повернутися додому, що призвело до злому особистості потерпілого та пригнічення його волі до опору. Невстановлена особа на ім`я ОСОБА_14 особисто та через підконтрольних осіб шляхом психологічного насильства без укладання трудового договору примушував ОСОБА_16 працювати, а саме збирати овочі у теплицях, розміщених у Дінському районі Краснодарського краю Російської Федерації.
		Зібрані потерпілим овочі в подальшому реалізовувалось невстановленою особою чоловічої статі на ім`я ОСОБА_14 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, та ним привласнювались кошти, отримані від примусової праці ОСОБА_16 .. 
		   Окрім цього, на початку серпня 2014 року, ОСОБА_7 повторно, діючи за попередньою домовленістю з невстановленою особою чоловічої статті на ім`я ОСОБА_14 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, виконуючи відведену йому роль, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, обрав предметом свого злочинного посягання жителів Львівської області - громадян ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , знаючи про те, що останні ніде не працюють і не мають постійного джерела отримання доходів для належного існування, тобто були матеріально незабезпеченим, перебували в уразливому стані, в подальшому у зв`язку із відсутністю коштів, змушені будуть проти своєї волі працювати на теплицях.
		Після цього, реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_7 , у телефонній розмові, шляхом обману, що полягав у переконані вигідності пропозиції праці пов`язаної зі збором овочів у теплицях в Дінському районі Краснодарського краю Російської Федерації, обіцяючи належні побутові умови та можливість у будь-який час безперешкодно повернутися додому, виплату щомісячної заробітної плати, що становить більш як 700 доларів США в місяць, створюючи при цьому хибне уявлення про умови праці та, використовуючи тяжке матеріальне становище ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , домігся їх згоди на вказану роботу, чим здійснив вербування з використанням обману та уразливого стану громадян України ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 з метою їх залучення до примусової праці.
		Схиливши ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 до поїздки в Краснодарський край Російської Федерації, ОСОБА_7 , діючи згідно визначених ролей, разом із ОСОБА_8 , 2 серпня 2014 року, за власні кошти, використовуючи особистий автомобіль « Мерседес Бенц 312 Д» д.н.з. НОМЕР_1 , перемістили ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 через Державний кордон України та доставили в подальшому в Дінський район Краснодарського Краю Російської Федерації, де передали їх за винагороду по 100 доларів США за кожного з метою залучення до примусової праці невстановленій особі чоловічої статі на ім`я ОСОБА_14 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження. Останній, отримавши потерпілих з метою їх експлуатації, згідно розподілу ролей, переховував ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , на території станиці Новотитарівська Дінського району Краснодарського краю Російської Федерації, що виразилося у обмеженні фізичних контактів їх з іншими особами, в тому числі представниками правоохоронних органів, контролі дій та спілкування під час виконання роботи та вільного часу, обмеженні свободи пересування, а також наданні приміщення для перебування (переховування), з метою експлуатації (примусової праці), з 4 серпня 2014 року до 29 вересня 2014 року, використовуючи відсутність у потерпілих власних грошових коштів та документів, що були вилучені шляхом обману під приводом виготовлення карток оператора мобільного зв`язку діючого в Російській Федерації та відсутності грошових коштів та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, що призвело до злому особистості потерпілих та пригнічення їх волі до опору. 
		Невстановлена особа на ім`я ОСОБА_14 особисто та через підконтрольних осіб шляхом психологічного насильства без укладання трудового договору примушував ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20  працювати, а саме збирати овочі у теплицях, розміщених у Дінському районі Краснодарського краю Російської Федерації.
		Зібрані потерпілими овочі в подальшому реалізовувались невстановленою особою чоловічої статі на ім`я ОСОБА_14 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, і ним привласнювались кошти, отримані від примусової праці ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 ..
		 Окрім цього, на початку серпня 2014 року, ОСОБА_8 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 , виконуючи відведену їй роль, діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, перебуваючи в м. Кременець Тернопільської області, підшукала та обрала предметом злочинного посягання громадян ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_8 , неповнолітню ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_23 ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_24 ІНФОРМАЦІЯ_11 , знаючи про те, що останні ніде не працювали і не мали постійного джерела отримання доходів для належного існування, тобто були матеріально незабезпеченими та перебували в уразливому стані, та в подальшому у зв`язку із відсутністю коштів та документів, змушені будуть проти своєї волі працювати на теплицях.
		Після цього, реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_8 , діючи за попередню домовленістю з ОСОБА_7 , при особистій зустрічі у м. Кременець з ОСОБА_21 , неповнолітньою ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 переконала їх у вигідності пропозиції праці пов`язаної зі збором овочів у теплицях в Дінському районі Краснодарському краї Російської Федерації, обіцяючи належні побутові умови та можливість у будь-який час безперешкодно повернутися додому, виплату щомісячної заробітної плати, що становить більш як 800 доларів США в місяць, створюючи при цьому хибне уявлення про умови праці та використовуючи тяжке матеріальне становище ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , неповнолітньої ОСОБА_22 та ОСОБА_24 , домоглася їх згоди на вказану роботу, чим здійснила вербування з використанням обману та уразливого статну громадян України ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , неповнолітньої ОСОБА_22 та ОСОБА_24 з метою їх експлуатації (примусової праці).
		Схиливши ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , неповнолітню ОСОБА_22 та ОСОБА_24 до поїздки в Краснодарський край Російської Федерації, ОСОБА_8 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 , 19 серпня 2014 року, за власні кошти, використовуючи особистий автомобіль ОСОБА_7 « Мерседес Бенц 312 Д» д.н.з. НОМЕР_1 , перемістили ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , неповнолітню ОСОБА_22 та ОСОБА_24 через Державний кордон України та доставили в подальшому в Дінський район Краснодарського Краю Російської Федерації, де передали їх за грошову винагороду по 100 доларів США за кожного, з метою залучення до примусової праці невстановленій особі чоловічої статі на ім`я ОСОБА_14 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження. Останній, отримавши потерпілих з метою їх експлуатації, згідно розподілу ролей переховував ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , неповнолітню ОСОБА_22 та ОСОБА_24 на території станиці Новотитарівська Дінського району Краснодарського краю Російської Федерації, що виразилося у обмеженні фізичних контактів їх з іншими особами, в тому числі з представниками правоохоронних органів, контролі дій та спілкуванні під час виконання роботи та вільного часу, обмеженні свободи пересування, а також наданні приміщення для перебування (переховування), з метою експлуатації (примусової праці), з 20 серпня 2014 року до 28 серпня 2014 року ( ОСОБА_24 та ОСОБА_21 ) до кінця вересня 2014 року ( ОСОБА_22 та ОСОБА_23 ), використовуючи відсутність у потерпілих власних грошових коштів та документів, що були вилучені шляхом обману під приводом виготовлення карток оператора мобільного зв`язку, діючого в Російській Федерації та відсутності грошових коштів та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, що призвело до злому особистості потерпілих та пригнічення їх волі до опору. 
		 Невстановлена особа на ім`я ОСОБА_14 особисто та через підконтрольних осіб шляхом психологічного насильства без укладання трудового договору примушував ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , неповнолітню ОСОБА_22 та ОСОБА_24 працювати, а саме збирати овочі у теплицях, розміщених у Дінському районі Краснодарського краю Російської Федерації.
		Зібрані потерпілими овочі в подальшому реалізовувались невстановленою особою чоловічої статі на ім`я ОСОБА_14 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, та ним привласнювались кошти, отримані від примусової праці ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , неповнолітньої ОСОБА_22 та ОСОБА_24 ..
		    Окрім цього, в середині серпня 2014 року, ОСОБА_8 повторно, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 , виконуючи відведену їй роль, з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, перебуваючи в м. Кременець Тернопільської області, підшукала та обрала предметом злочинного посягання громадян ОСОБА_25 ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_16 та ОСОБА_30 ІНФОРМАЦІЯ_17 , знаючи про те, що останні ніде не працювали і не мали постійного джерела отримання доходів для належного існування, тобто були матеріально незабезпеченим та перебували в уразливому стані, в подальшому у зв`язку із відсутністю коштів та документів, змушені будуть проти своєї волі працювати на теплицях.
		Після цього, реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_8 , діючи за вказівкою ОСОБА_7 , з використанням обману та уразливого стану осіб, у телефонній розмові та при особистій зустрічі переконала у вигідності пропозиції праці пов`язаної зі збором овочів у теплицях в Дінському районі Краснодарського краю Російської Федерації, обіцяючи належні побутові умови та можливість у будь-який час безперешкодно повернутися додому, виплату щомісячної заробітної плати, що становить більш як 900 доларів США в місяць, створюючи при цьому хибне уявлення про умови праці та використовуючи тяжке матеріальне становище ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_31 , домоглася їх згоди на вказану роботу, чим здійснила вербування з використанням обману та уразливого стану громадян України ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_31 з метою їх експлуатації (примусової праці).
		Схиливши ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_31 до поїздки в Краснодарський край Російської Федерації, ОСОБА_8  разом із ОСОБА_7 , 25 серпня 2014 року, за власні кошти, використовуючи особистий автомобіль ОСОБА_7 « Мерседес Бенц 312 Д» д.н.з. НОМЕР_1 , перемістили ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_31 через Державний кордон України та доставили в подальшому в Дінський район Краснодарського Краю Російської Федерації, де передали їх за грошову винагороду по 200 доларів США за кожного, з метою залучення до примусової праці невстановленій особі чоловічої статі на ім`я ОСОБА_14 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, Останній, як виконавець, отримавши потерпілих з метою їх експлуатації, згідно розподілу ролей та заздалегідь розробленого плану, переховував ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_31 , на території станиці Новотитарівська Дінського району Краснодарського краю Російської Федерації, що виразилося в обмеженні фізичних контактів їх з іншими особами, в тому числі представниками правоохоронних органів, контролі дій та спілкування під час виконання роботи та вільного часу, обмеженні свободи пересування, а також наданні приміщення для перебування (переховування), з метою залучення до примусової праці з 26 серпня 2014 року до 23 жовтня 2014 року, використовуючи відсутність у потерпілих власних документів, що були вилучені шляхом обману під приводом виготовлення карток оператора мобільного зв`язку, діючого в Російській Федерації, та відсутності власних грошових коштів та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, що призвело до злому особистості потерпілих та пригнічення їх волі до опору. Невстановлена особа на ім`я ОСОБА_14 особисто та через підконтрольних осіб шляхом психологічного насильства без укладання трудового договору примушував ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_31 працювати, а саме - збирати овочі у теплицях, розміщених у Дінському районі Краснодарського краю Російської Федерації.
		Зібрані потерпілими овочі в подальшому реалізовувались невстановленою особою чоловічої статі на ім`я ОСОБА_14 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, виконуючи відведену йому роль, а також ним привласнювались кошти, отримані від примусової праці ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_32 ..
		Окрім цього, на початку листопада 2015 року, ОСОБА_7 повторно, діючи за попередньою домовленістю з невстановленою особою чоловічої статі на ім`я ОСОБА_14 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, перебуваючи в м. Кременець Тернопільської області, підшукав та обрав предметом злочинного посягання громадян ОСОБА_33 ІНФОРМАЦІЯ_18 та ОСОБА_34 ІНФОРМАЦІЯ_19 , знаючи про те, що останні ніде не працювали і не мали постійного джерела отримання доходів для належного існування, тобто були матеріально незабезпеченим та перебували в уразливому стані, в подальшому у зв`язку із відсутністю коштів та документів, змушені будуть проти своєї волі працювати на теплицях.
		Після цього, на початку листопада 2014 року, реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_7 , з метою досягнення бажаного злочинного результату у телефонній розмові шляхом обману та використання уразливого стану осіб переконав їх у вигідності пропозиції праці, пов`язаної зі збором овочів у теплицях в Дінському районі Краснодарського краю Російської Федерації, обіцяючи належні побутові умови та можливість у будь-який час безперешкодно повернутися додому, виплату щомісячної заробітної плати, створюючи при цьому хибне уявлення про умови праці, домігся згоди ОСОБА_35 та ОСОБА_36 на вказану роботу, чим здійснив вербування з використанням обману громадян України ОСОБА_35 та ОСОБА_36 з метою їх експлуатації (примусової праці).
		Схиливши ОСОБА_35 та ОСОБА_36 до поїздки в Краснодарський край Російської Федерації (здійснивши вербування), ОСОБА_7 , діючи згідно визначених ролей, 5 листопада 2014 року за власні кошти, використовуючи свій особистий автомобіль «Mерседес Бенц 312 Д» д.н.з. НОМЕР_1 намагався перемістити ОСОБА_35 та ОСОБА_36 на територію Дінського району Краснодарського краю Російської Федерації з метою подальшого залучення до примусової праці та передачі невстановленому чоловіку на ім`я ОСОБА_14 , Але виконавши частину свого злочинного умислу, спрямованого для доведення злочину до кінця, не зміг його завершити, з причин, які не залежали від його волі оскільки, був затриманий працівниками міліції в м. Кременець поблизу автомобільної заправки «WOG». 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину не визнав і пояснив, що він багато років їздить по заробітках, і бачив ще гірші умови праці та проживання. Його робота полягала в перевезенні людей, за що він і брав плату - 100 доларів США в одну сторону. Гроші йому платили бухгалтера ОСОБА_14 по списку за кожного з привезених людей. Якщо людина працювала 3 місяці, то з неї не вираховували гроші, а оплачував сам ОСОБА_14 . Про умови праці та проживання він людям не брехав, а розповідав усе як є насправді. Однак, люди є різні, було багато задоволених роботою. Відношення до людей на парниках було нормальне. Якщо комусь не сподобалось на роботі, то він відвозив їх назад додому навіть через два дні, якщо було місце в автобусі. Тоді він не отримував кошти від ОСОБА_14 , а йому оплачували люди суму за яку вони домовляться - 60-70 доларів США. Умови проживання нормальні, харчували добре. Хворим надавали медичну допомогу. Рашида він бачив декілька раз. Агрономи вели табелі виходу людей на роботу. Робочих там було багато, в тому числі китайці. Видачею зарплати займались бухгалтера перед від`їздом додому. Він був зацікавлений щоб автобус був заповнений людьми. ОСОБА_8  ніяких коштів він не платив. Бригадири, які там працюють, попросили його дати оголошення про дану роботу. Паспорти віддавали самі люди для купівлі сім- карти. Потім паспорти повертались за першої вимоги. Про умови роботи та проживання він людям не розказував. В корівниках люди не проживали, а жили в дерев`яних будинках. Територія була відкрита, охоронець слідкував лише за порядком. Ніяких домовленостей між ним, ОСОБА_8 та ОСОБА_14 не було. ОСОБА_8 він декілька разів возив на роботу і якщо вона давала йому людей , то він не брав з неї коштів за проїзд. Просить його виправдати.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою вину не визнала і пояснила, що вона сама неодноразово їздила на роботу в Краснодарський край і запропонувала ОСОБА_7 шукати людей для роботи в Росії, а натомість він буде перевозити її безкоштовно. Працювала вона в столовій, там і бачила ОСОБА_14 , який привозив продукти. Із ОСОБА_7 познайомилась коли їздила на роботу. В м. Кременець на автобусній зупинці нею було розклеєно приблизно 5 оголошень. Про умови праці та проживання вона людям говорила правду. Про необхідну кількість людей їй повідомляла ОСОБА_37 . Примусово вона нікого на роботу не відправляла, усі їхали добровільно. Багато людей неодноразово їздять на дану роботу та не скаржаться. Паспорти брали для купівлі сім-карти та за першої вимоги повертали. На даній роботі легалізовували тих хто працював уже довгий час. Має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей. Просить її виправдати. 
		Суд критично відноситься до показів ОСОБА_7 і вважає їх такими, що дані з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
		Суд критично відноситься до показів ОСОБА_8 і вважає їх такими, що дані з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
		Не дивлячись на те, що обвинувачені свою вину у скоєнні, інкримінованого їм злочину не визнали, судова колегія, об`єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, прийшла до переконання про доведеність обвинувачення ОСОБА_8 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України та обвинувачення ОСОБА_7 у скоєнні злочинів, передбаченого ч. 2 ст. 149 , ч.3 ст.15-ч.2 ст.149 КК України.
		Будучи допитаною в якості потерпілої ОСОБА_24 пояснила, що в серпні 2014 року в м. Кременець вона зірвала оголошення про роботу, оскільки у неї важке матеріальне становище, відсутнє постійне місце праці. Зателефонувавши на даний номер говорила із жінкою, яка назвалась « ОСОБА_38 ». Вона обіцяла хороші умови праці, високий заробіток, розповіла, що везуть безкоштовно, оскільки дорогу оплачує хазяїн, із собою нічого не потрібно брати, і грошей в тому числі. ОСОБА_8 пояснила, що робота у Краснодарському краї полягає у збиранні огірків та помідорів, оплата від 800 до 1200 доларів США в місяць. Шофера, який її перевозив, звати ОСОБА_39 . Приїхавши на місце роботи вона побачили жахливі умови проживання, бараки і одразу стала проситись додому. Однак, обвинувачені відмовили їй, пояснивши відсутністю місця в автобусі. Працювала вона кожного дня по 11 годин в парнику при температурі +28 градусів, їм не було дозволено виходити навіть при потребі в туалет. Інші працівники радили їм втекти, оскільки це було «рабство». Паспорт забрали одразу при приїзді. Працювала вона дуже тяжко, однак, грошей їй не заплатили. Через відсутність грошей і паспорта вона не мала змоги поїхати додому. ЇЇ родичі передавали гроші, а саме - 240 доларів, за дорогу і згодом її відправили додому. Потерпіла вважає, що перебувала в «рабстві», оскільки умови праці та проживання були жахливими. Людей на парниках працювало багато. 
		Потерпіла ОСОБА_40 суду пояснила що приблизно у серпні 2014 року до неї підійшла ОСОБА_41  ОСОБА_8 і запропонувала роботу в Росії. Вона погодилась на це і взяла із собою своїх дітей, в тому числі і неповнолітню дочку, запитавши обвинувачену, чи можна їй їхати. На що та погодилась. Обіцяла, що дорога буде безкоштовною, однак, за неї прийшлось відробляти. Умови праці та проживання були жахливі: жили в бараках, розмовляти між собою забороняли, працювали з 7 год. ранку до 10 год. вечора при жарі. При приїзді ОСОБА_42 у неї забрав паспорт. В теплицях працювала півтора місяця і за цей час відробила дорогу за себе та за свою дочку ОСОБА_43 і заробила 2000 грн. і ще за місяць вона заробила 3000 грн. При цьому обвинувачена обіцяла заробіток 700 доларів щомісячно. 
		Допитана в якості потерпілої ОСОБА_21 пояснила, що ОСОБА_8 запропонувала їй та неповнолітній сестрі - ОСОБА_22 роботу в Краснодарському краї. Обіцяла, що зарплата буде 700 доларів в місяць, із собою брати нічого не потрібно, окрім постільної білизни. Обвинувачена сказала, що неповнолітня сестра також може їхати на роботу. Приїхавши на цю роботу, у неї відразу забрали паспорт, пояснивши це необхідністю покупки сім-карти для телефону. Однак, купивши сім-карту, паспорт так і не повернули. Проживала вона у бараках, де були щурі і таракани, працювали в парниках при жахливих умовах. Додому не відпускали, оскільки потрібно було відробити дорогу. Грошей їй не заплатили, а за дорогу повинна була відробити її мама  ОСОБА_44 .. Вона чула розмови про те, що ОСОБА_7 платять гроші за те, що він привозить людей на таку роботу. Вона була вагітна, не забезпечена роботою , їй необхідні були кошти на майбутні пологи та утримання дитини.
		Потерпіла ОСОБА_45 суду пояснила, що у серпні 2014 році ОСОБА_8 запропонувала їй роботу з хорошим заробітком 700 доларів США в місяць і нормальними умовами проживання. А насправді умови проживання та праці були погані, працювала в парниках, одразу при приїзді у неї забрали паспорт і повідомили, що потрібно відпрацювати три місяці. Оскільки вона була неповнолітньою та потрібно було їхати на навчання, її додому відпустили раніше. За місяць роботи вона отримала 4 000 руб. В її сім`ї скрутне матеріальне становище , а тому потерпіла під час літніх канікул хотіла допомогти своїй сім`ї заробити кошти. 
		Потерпілий ОСОБА_26 суду пояснив, що знайомі його брата запропонували йому роботу в Краснодарському краї. В серпні 2014 року він по телефону розмовляв із ОСОБА_8 , яка обіцяла йому заробіток в розмірі 700 доларів щомісячно, повідомила, що дорогу оплачує хазяїн. Приїхавши на місце, ОСОБА_7 вмовив його відати паспорт на, що він і погодився. Проживали в дерев`яних бараках, працювали по 11-12 год. на день, наглядачами у них були китайці, відпочинку у них не було, харчували тільки якщо працюєш, неодноразово погрожували. Проводили обробку хімікатами огірків та помідорів в присутності людей. Він неодноразово просив ОСОБА_7 повернути йому паспорт, або ж завезти додому, однак він йому відмовляли, через відсутність місця в автобусі. Зі слів людей йому відомо, що ОСОБА_7 за кожну привезену людину платили гроші, однак особисто цього він не бачив. 
		Допитана в якості потерпілої ОСОБА_27 суду пояснила що ОСОБА_8 обіцяла прекрасні умови праці та великий заробіток. Дорогу в одну сторону обіцяла безкоштовно. Везли на роботу автобусом, який був заповнений людьми, а кордон вона перетинала пішки. Та насправді умови проживання та праці були жахливі, під час роботи не дозволяли розмовляти чи виходити до туалету, чистої води не було, туалет та душ на дворі. Вона готувала їсти на 14 людей, продукти були неякісні. Окрім того, вона працювала із хімікатами без будь-якого захисту- рукавиць, маски. Паспорт одразу забрали та відали через два тижні. Поїхати не мали змоги, оскільки їм повідомили, що слід відробити 3 місяці і раніше поїхати не можна. Грошей їм не давали тому вони не мали змоги поїхати додому. Заробітну плату привозили бугалтері, однак ні в яких відомостях про її отримання вона не розписувалась. 2700 гривень вони разом із чоловіком заробили за весь час роботи (2 місяці). При визначенні міри покарання покладається на думку суду.
		Потерпілий ОСОБА_46 суду пояснив, що його друг запропонував йому поїхати на роботу. Оскільки на Україні у нього не було роботи. то він погодився.Обвинувачені завезли його на місце праці. При приїзді забрали у нього паспорт, для того щоб він відробив дорогу. Йому обіцяли, заробітну плату 1200 доларів США в місяць, дорога і харчування безкоштовні. Однак насправді умови проживання та праці були жахливі. Працювали в парниках з 07 год. ранку до 10 год. вечора, без перерви. За 2,5 місяці роботи йому заплатили 16000 рублів (3000 грн.). Не було можливості поїхати, оскільки відсутній паспорт та гроші. 
		Потерпіла ОСОБА_36 суду пояснила що в листопаді 2014 року зателефонував її друг ОСОБА_47 та повідомив що є робота в Краснодарському краї із хорошою заробітною платою і умовами проживання. В м. Кременець сіла в бус їхати на роботу. Біля заправки автобус зупинили працівники ДАІ, всіх висадили, ОСОБА_7 забрали із собою. Претензій до обвинувачених немає.
		Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_29 пояснив, що він особисто розмовляв із ОСОБА_8 по телефону щодо роботи. Остання обіцяла роботу на будівництві, зарплату в розмірі 1200 доларів в місяць, якщо пропрацює місяць, дорога в одну сторону безкоштовна, а якщо три  за дорогу платити не потрібно. Приїхавши на місце ОСОБА_7 у нього забрав паспорт, для того, щоб він відробив дорогу. Паспорт повернули через місяць після рейду працівників міліції. Він проживав в бараках, постільної білизни не було, вихідних не було, їсти давали тільки якщо працюєш. Неодноразово просив ОСОБА_7 відвести його додому, однак,останній відмовляв через відсутність місць в автобусі. Після розрахунку він і ОСОБА_46 самостійно покинули дане місце роботи, однак згодом повернулись назад так як в них вкрали гроші. Поїхати раніше він не мав змоги через відсутність грошей та паспорта. За весь час перебування він заробив 6 000 рублів, за їх отримання не розписувався. 
		Потерпілий ОСОБА_28 суду пояснив, що ОСОБА_29 домовився із ОСОБА_8 про роботу. Остання обіцяла хорошу заробітну плату ( 1200 доларів США), роботу на будівництві в Москві. В серпні 2014 року вони автобусом виїхали з м. Кременець, пересідали в інший автобус в м. Дубно, який був заповнений людьми. ОСОБА_8 їхала разом із ними. Однак, привезли їх на роботу в парники в Краснодарський край, умови проживання жахливі, при приїзді забрали паспорт. ОСОБА_8 обіцяла що на парниках вони будуть два тижні, а потім перевезе їх на будівництво, однак вона знову їх обманула. Він неодноразово дзвонив до ОСОБА_8 , однак вона трубки не підіймала. Через відсутність паспорта та грошей не мав змоги поїхати додому. Гроші за дорогу платили його батьки. Через відсутність роботи на Україні погодився на пропозицію ОСОБА_8 ..
		Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_47 пояснив, що по оголошенню знайшов роботу, про умови праці домовлявся по телефону ОСОБА_48 . Обіцяли, що робота на яблуках, проживання та харчування безкоштовне, оплата за проїзд після роботи. Виїхали автобусом, яким керував ОСОБА_7 , з міста Кременець і незадовго їх зупинили працівники ДАІ, висадили з автобуса і завезли у відділ міліції. Претензій до ОСОБА_7 не має. У членів його сім`ї ніхто не мав роботи тому він погодився на такі заробітки. Грошей на дорогу не брав.
		Потерпілий ОСОБА_25 пояснив, що Неля, тобто ОСОБА_8 , запропонувала йому роботу в Краснодарському краї Російської федерації, обіцяла високу заробітну плату та гарні умови проживання. Через важке матеріальне становище та відсутність роботи він погодився на пропозицію та у вересні 2014 року ОСОБА_7 відвіз його на дану роботу. Однак, це виявилось обманом, умови проживання були жахливі, працювали по 10-12 годин на добу без вихідних, паспорт забрали при приїзді.
		Аналогічні покази дав потерпілий ОСОБА_18 та суду пояснив, що на роботу його возив ОСОБА_7 , працював він 2 місяці за які заробив 14000 рублів. Поїхати на заробітки змусило тяжке матеріальне становище.
		Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_16 суду пояснив, що дізнався що обвинуваченні возять на роботу людей, та обіцяють хороші умови праці та проживання. На роботу його віз автобусом ОСОБА_7 в Краснодарський край Російської Федерації Однак, насправді умови проживання жахливі, працювали в парниках з 6 год. ранку до 20 год. вечора, спали на «нарах» без постільної білизни. Бачив, як ОСОБА_39 спілкувався із таджиками, які їх зустріли. Працював він 3 тижні, відробив за дорогу в одну сторону та повернувся додому. При приїзді додому оплатив іншу частину вартості за дорогу. Не мав можливості самостійно покинути місце роботи, оскільки не мав грошей та не знав куди йти. Поїхав на роботу, оскільки в нього маленька пенсія і він мав борги.
		Потерпілий ОСОБА_17 суду пояснив, що знайомий запропонував йому поїхати на роботу, на що він погодився. ОСОБА_7 автобусом завіз їх на роботу в Краснодарський край Російської Федерації, однак, не розповів про умови праці та проживання. Приїхавши на місце роботи, у нього забрали паспорт, а повернули коли, повертались додому. Проживав він у корівнику, без матраців, працювали у теплицях, забороняли розмовляти один з одним та за все штрафували. Неодноразово просив ОСОБА_7 завезти його додому. За весь час, що він працював йому заплатили 21000 рублів, з яких 5000 рублів він віддав ОСОБА_7 за дорогу. 
		Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_19 пояснив, що через відсутність роботи він поїхав на заробітки. ОСОБА_7 привіз його на роботу в Краснодарський край Російської федерації. Умови проживання та праці були погані. Працювали в теплицях з 6 год. ранку до 20 год., обідали, наглядали за ними китайці. Немав можливості поїхати додому, оскільки забрали паспорт та потрібно було відробити вартість проїзду. Пропрацював там приблизно 2 місяці і йому один раз заплатили аванс  1000 рублів та 12000 рублів, як їхав додому. Більше на таку роботу він не погодився б. Нелю, тобто ОСОБА_8 він там бачив.
		Потерпілий ОСОБА_20 пояснив, що в серпні 2014 року ОСОБА_19 запропонував йому поїхати на заробітки. По телефону він спілкувався із обвинуваченими, обіцяли 800 доларів зарплати, проживання в дерев`яних будиночках, харчування безкоштовне, робота у Краснодарському краї на збирання овочів. Насправді він проживав у жахливих умовах. До дому можна було поїхати через 2 місяці після того як відпрацюєш дорогу. Облік роботи здійснювали китайці і Рашид, насильства до них не застосовували. Було більше 20 парників, дерев`яні будинки, конюшні. Платили значно менше, як обіцяли. Там були жінки, які хотіли поїхати. Якби у нього були кошти, він одразу ж поїхав би додому.
		Представник потерпілих ОСОБА_13  суду пояснив, що хоча потерпілі і не мають претензій до обвинувачених і вони особисто давали згоду на їх перевезення в Росію на роботу, він вважає що така угода є нікчемною та не повинна братись судом до уваги. 
		Судова колегія вважає, що згода потерпілих на роботу в парниках була не добровільною, а вимушеною зумовленою уразливим становищем внаслідок збігу об`єктивних тяжких особистих та сімейних обставин, що істотно обмежувало їх у можливості вільного вибору, та не відповідало їх справжнім інтересам. Згоду на роботу потерпілі давали внаслідок повідомлення ОСОБА_49 та ОСОБА_7 недостовірних даних про умови праці та проживання. Саме сукупність таких обставин і була вміло використана ОСОБА_8 та ОСОБА_7 для впливу на волю потерпілих з метою їх подальшого вербування, переміщення, переховування, передачі з метою експлуатації. 
		Крім того вина ОСОБА_7 та ОСОБА_8 доведена показами свідків та іншими доказами, які досліджені в судовому засіданні.
		Свідок ОСОБА_50 пояснив, що у центрі зайнятості жодних оголошень з приводу роботи не було, про діяльність обвинувачених йому нічого невідомо. По заявах фізичних осіб оголошення про роботу у Центрі зайнятості не розміщуються.
		Допитана в якості свідка ОСОБА_51 пояснила, що вкінці серпня 2014 року до неї подзвонила її сваха ОСОБА_24 та попросила допомогти повернутись додому, оскільки вона поїхавши на роботу проживає в нелюдських умовах. По телефону, який їй дав ОСОБА_52 , вона зв`язалась із ОСОБА_7 і домовились що за 240 доларів США він привезе ОСОБА_24 назад додому. Гроші передавала вона через ОСОБА_8 для ОСОБА_7 .
		Свідок ОСОБА_52 суду пояснив, його дружина ОСОБА_24 по оголошенню знайшла роботу, де ОСОБА_8 обіцяла хороші умови проживання та велику зарплату. Однак через кілька днів дружина подзвонила до нього, плакала та розповідала ,що умови праці та проживання жахливі, просила забрати її додому. Через обман обвинуваченої ОСОБА_24 потрапила в нелюдські умови проживання та праці. 
		Допитаний в якості свідка ОСОБА_53 пояснив, що він разом із батьком їздив на роботу в Краснодарський край, яку їм запропонувала ОСОБА_8 .. Їх возив ОСОБА_7 , платили по 50 рублів за годину, їли добре, були м`ясо і ковбаса. Паспорт віддавав для купівлі сім-карти, однак на наступний день все повернули. Давали аванс, заробіток платив Рашид, за дорогу вираховували. Працював там два місяці.
		Свідок ОСОБА_54 пояснив, що 2-3 липня 2014 року поїхала на роботу в Росію. Задоволена заробітком, за харчування не платила, трьохразове харчування (м`ясо, ковбаса), прекрасне відношення, робота не важка, давали час для відпочинку. Працювала там півтора місяця. Оплата  50 рублів за годину. За отримання зароблених коштів вона розписувалась. Проживала у нормальних умовах, був матрац, подушки. На роботу її возив ОСОБА_7 . Роботою задоволена.
		Допитаний в якості свідка ОСОБА_55 пояснив, що він у червні-липня 2014 року перебував на роботі в Краснодарському краї, на яку його возив ОСОБА_7 . Там йому сподобалось, працював в парниках, робота не важка, харчували добре, проживали в дерев`яних будинках, був матрац, оплата  50 рублів за годину. Працював разом із ОСОБА_54 та ОСОБА_56 . Примусово його до роботи ніхто не заставляв та мав можливість в будь-який час покинути місце роботи. За два місяці заробив 20000 гривень.
		Свідок ОСОБА_57 пояснив, що у березні 2014 року у їх селі ОСОБА_8 агітувала на роботу в Росії. Розповідала, що проживання та харчування безкоштовне, оплата за проїзд після отримання зарплати. Проживали в Краснодарському краї Російської Федерації в будиночку, працювали в теплицях по збору огірків та помідорів з 07 год. ранку до 20 год. вечора, обід з 12 до 13 год., платили за відпрацьовані години. Робота не дуже важка. На роботу їх возив ОСОБА_7 Працював там два місяці, однак плату за роботу отримав меншу між обіцяла ОСОБА_8 . Оскільки йому були потрібні гроші на навчання сестри, змушений був їхати на заробітки.
		Допитаний в якості свідка ОСОБА_58 пояснив, що по рекомендації свого знайомого, який розповідав про хороший заробіток та непогані умови проживання, він з м. Кременець виїхав на заробітки в Росію. ОСОБА_7 був шофером автобуса, який їх віз на роботу. Виїхавши з м. Кременця біля заправки WOG їх зупинити працівники ДАІ, забрали паспорти для перевірки.
		Покази потерпілих та свідків узгоджуються між собою, підтверджуються іншими доказами дослідженими судом, тобто суду немає підстав сумніватися у їх достовірності.
		Вина обвинувачених доведена також іншими доказами, зібраними у справі та дослідженими в ході судового розгляду.
		Так, протоколами про результати оперативно - розшукових заходів зняття інформації з каналів зв`язку № 778 т. від 10.11.2014 року, № 779т. від 11.11.2014 року і № 710т. від 07.10.2014 року, доводиться той факт, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , за попередньою змовою здійснювали вербування людей, розміщували оголошення про роботу і використовуючи обман  розповідаючи про високооплачувану роботу із нормальними умовами проживання, домовлялись із потерпілими про місце відправки на роботу, яку здійснював власним автомобілем ОСОБА_7 . Зміст прослуханих в судовому засіданні розмов захистом оскаржено не було.
		Судова колегія вважає, що зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме з каналів мобільного зв`язку номерів належних ОСОБА_8 та ОСОБА_7  проведено з дотриманням суворих умов наявності законної мети, законності процедури, пропорційності, необхідності у демократичному суспільстві. 
		Також вина обвинувачених у скоєні злочину доводиться протоколами одночасних допитів осіб, а саме: від 07.11.2014 року потерпілої ОСОБА_24 та підозрюваного ОСОБА_7 , від 07.11.2014 року підозрюваного ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_21 ; 07.11.2014 року потерпілої ОСОБА_21 , та підозрюваної ОСОБА_8 ; 07.11.2014 року потерпілої ОСОБА_24 підозрюваної ОСОБА_8 ; від 15.01.2015 року потерпілого ОСОБА_25 підозрюваного ОСОБА_7 ; від 15.01.2015 року підозрюваного ОСОБА_59 потерпілого ОСОБА_31 ; від 21.01.2015 року підозрюваного ОСОБА_60 , потерпілого ОСОБА_19 , де потерпілі вказали на обвинувачених, як осіб, які шляхом обману, пропонуючи вигідні умови праці і високі заробітки, які не відповідали дійсності, схиляли їх у такий спосіб до поїздки в Краснодарський край Російської Федерації (здійснювали вербування). Окрім того, в присутності обвинувачених потерпілі підтвердили, що не платили за дорогу обвинуваченим, а при приїзді в Росію у них відібрали паспорти та вони змушенні були відпрацьовувати дорогу в умовах праці, які були протилежні до обіцяних. Без ОСОБА_7 роботодавець додому не відпускав. Також, китайці здійснювали нагляд за потерпілими недаючи часу для відпочинку та особистих потреб. Потерпілі пояснили, що їм точно відомо, що ОСОБА_7 знайомий із Рашидом, який був їхнім роботодавцем.
		 Заявами потерпілих ОСОБА_16 від 14.03.2015 року; ОСОБА_23 від 20.03.2015 року; ОСОБА_26 від 18.03.2015 року та ОСОБА_27 доводиться, що їх відмова від проведення одночасних допитів потерпілих із обвинуваченими, пов`язана з побоюваннями щодо негативних наслідків стосовно себе зі сторони обвинувачених.
		З оглянутого в судовому засіданні паспорта ОСОБА_22 встановлено, що на час вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , потерпіла ОСОБА_22 була неповнолітньою. 
		Автомобіль марки «Мерседес Бенс 312Д`д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_7 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . 
		Протоколами обшуку від 06.11.2014 року доводиться, що мобільний телефон «Нокіа» 7070 ІМЕІ НОМЕР_3 із сім-картою МТС, мобільний телефон «Нокіа Х2» , мобільний телефон «Нокіа 6300» ІМЕІ НОМЕР_4 із сім-картою «Київстар», мобільний телефон «Самсунг Гелексі Гранд 2» із сім  картою «Київстар» вилучений під час обшуку у ОСОБА_7 , а мобільний телефон «Нокіа 1600» - у ОСОБА_8 . Вилучені речі передані на зберігання, що стверджується постановами про доручення речових доказів та передачі їх на зберігання від 12.10.2014 року та 14.11.2014 року і постановою про здачу на зберігання речових доказів від 12.01.2015 року.
		Постановою прокурора Тернопільської області від 20.03.2015 року, виділено з матеріалів кримінального провадження № 12014210000000267 від 03 листопада 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 149 КК України, матеріали кримінального провадження відносно невстановленого чоловіка на ім`я ОСОБА_14 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 149 КК України 
		За період часу з 12.01.2013 року по 31.10.2014 року ОСОБА_7 неодноразово перетинав державний кордон України в тому числі автомобілем «Мерседес Бенс 312Д`д.н.з. НОМЕР_1 , в пунктах пропуску Должанський, Успенка, Червонопартизанськ, Красна Талівка, Хоптівка, Плитинівка, Бачівськ, Миколаївка, Грем`яч, Чуганівка, що стверджується витягом з бази даних Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної служби України від 16.01.2015 року. 
		Згідно інформації Управління по боротьбі з організованою злочинністю від 27.01.2015 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у 2014 році неодноразово перетинали державний кордон України. Також, 19.08.2014 року разом із ними кордон перетинали потерпілі  ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 та ОСОБА_64 ; 02.08.2014 року потерпілі ОСОБА_65 і ОСОБА_66 ; 13.06.2014 року потерпілий ОСОБА_67 . 
		Окрім того, факт перетину кордону потерпілими ОСОБА_62 та ОСОБА_63 - в`їзд Хоптівка, виїзд ОСОБА_68 , ОСОБА_64 - в`їзд Чугунівка, виїзд ОСОБА_68 , ОСОБА_69 - в`їзд Чугунівка, виїзд через ОСОБА_68 , ОСОБА_70 - в`їзд через Хоптівку, виїзд Бачівськ, ОСОБА_71 - в`їзд через Плетинівка, виїзд Бачівськ, ОСОБА_72 -в`їзд Калапчак, виїзд Бачівськ, ОСОБА_73 - виїзд Бачівськ, в`їзд Плетинівка, ОСОБА_74  виїзд Бачівськ, в`зд Каланчак, ОСОБА_75  виїзд Бачівськ, в`їзд Плетинівка, ОСОБА_76 - виїзд Бачівськ, в`їзд Плетинівка , ОСОБА_65  виїзд Бачівськ, в`їзд Гоптівка, Шумським А.- виїзд Бачівськ, в`їзд Гоптівка та Панекою В.  виїзд Бачівськ, в`зд Чугунівка доводиться витягом з бази даних Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної служби України від 26.02.2015 року.
		Згідно протоколів затримання 06.11.2014 року ОСОБА_7 був затриманий 05.11.2014 року о 23 год. 50 хв.  час фізичного затримання та 06.11.2014 року у 05 год. 35 хв.  час затримання по протоколу; ОСОБА_8 була затримана 05.11.2014 року 23 год. 50 хв. час фізичного затримання та 06.11.2014 року 04 год. 15 хв. затримання згідно протоколу. В подальшому ОСОБА_7 обирався запобіжний захід тримання під вартою який продовжувався і був замінений на домашній арешт 24.02.2015 року - тоді ж ОСОБА_7 був звільнений з під варти. ОСОБА_8 обирався запобіжний захід тримання під вартою, який продовжувався і був замінений на домашній арешт 19.02.2015 року - тоді ж її було звільнено з під варти.
		Висновком експерта № 1-1047/14 від 02.12.2014 року, встановлено, що в телефоні марки «Нокіa» ІМЕІ НОМЕР_3 , що вилучений 06.11.2014 року при санкціонованому обшуку автомобіля ОСОБА_77 та самого громадянина ОСОБА_77 , записано номер Рашида НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 . 
		В телефоні марки «Нокіа 1600», ІМЕІ НОМЕР_7 , що виявлений та вилучений під час санкціонованого обшуку ОСОБА_8 та її місця проживання, записаний номер ОСОБА_7 , що стверджується висновком експерта № 1-1048/14 від 07.12.2014 року.
		Згідно висновку експерта № 1-1045/14 від 04.12.2014 року, слідує, що ОСОБА_8 , яка записана в телефонній книзі мобільного телефону марки «Самсунг» належного ОСОБА_7 , як « ОСОБА_41 », неодноразово телефонувала до ОСОБА_7 .
		 Висновки всіх проведених у справі судових експертиз належно аргументовані з наукової точки зору, відповідають фактичним обставинам справи та іншим зібраним доказам, а тому у судової колегії немає підстав сумніватися в їх достовірності. 
		Судова колегія вважає, що про умови трудової експлуатації потерпілих свідчить понадурочний характер праці, небезпечні умови праці, відсутність спецодягу та засобів охорони праці, надзвичайна задуха у теплу пору року, антисанітарія, як на місці роботи та і у місці проживання, відсутність можливості помитися чи користуватися туалетом, відсутність ліжок для відпочинку, розміщення разом (чоловіки та жінки) у нежитловому приміщенні, що доведено оглянутим та дослідженим в судовому засіданні відеозаписом місця праці та проживання потерпілих.
		Той факт, що обвинувачені повідомляли потерпілим недостовірну інформацію та вводили їх в оману, щодо майбутнього характеру та умов праці. підтверджують покази потерпілих про те, що вони утримувались в рабських умовах, примушувались до роботи за мізерні гроші на основі потогінного методу, коли розмір оплати праці залежить від об`єму виробленої продукції з грубим порушенням основних прав працівника та вчинення щодо нього дій, які принижують людську гідність і вказані обставини потерпілі виявляли вже в процесі самої експлуатації.
		Пояснення обвинувачених в частині виплати потерпілими коштів за проїзд, після того, як вони будуть заробленими, судова колегія вважає, такими, що свідчать про заманювання особи у так звану боргову кабалу. Тобто, потерпілий змушений працювати для того, щоб віддати кошти за проїзд. Окрім того, достовірно знаючи про відсутність у потерпілих коштів на зворотню дорогу, діючи шляхом обману, обвинувачені обмежували можливість вільного пересування потерпілих. Відсутність у потерпілих претензій до обвинувачених, не свідчать про відсутність у діях обвинувачених складу злочину.
		Відсутність трудового договору з потерпілими, наказу про призначення їх на роботу, інших ознак офіційного працевлаштування є доказом торгівлі потерпілими з метою експлуатації їх праці.
		Судова колегія вважає, що згода потерпілих на роботу в парниках була не добровільною, а вимушеною зумовленою уразливим становищем внаслідок збігу об`єктивних тяжких особистих та сімейних обставин, що істотно обмежувало їх у можливості вільного вибору, та не відповідало їх справжнім інтересам. Саме сукупність таких обставин і була вміло використана ОСОБА_8 та ОСОБА_7 для впливу на волю потерпілих з метою їх подальшого вербування, переміщення, переховування, передачі з метою експлуатації. 
		Із досліджених в суді доказів випливає, що вербування потерпілих відбувалося через письмові оголошення з використанням обману та уразливого стану, оскільки потерпілі не працювали, не отримували доходу, перебували в скрутному матеріальному становищі, що доводиться показами самих потерпілих. 
		Судова колегія оцінює критично докази подані адвокатом ОСОБА_12 , а саме: відповідь начальника ПП ( ст. Новотитаровская) відділу МВД Росії по Дінському району полковника поліції ОСОБА_78 , що дана на адвокатський запит, про відсутність в правоохоронних органах, а також Муніципальної освіти Дінського району звернень громадян України з приводу їх незаконної експлуатації на тепличних комплексах х. Примаки Дінського району Краснодарського краю під час збору врожаю, протокол допиту ОСОБА_79 від 04.04.2015 року. Оскільки розгляд справи в суду здійснюється за принципом безпосередності, тобто свідок повинен бути допитаний судом в ході судового розгляду та попереджений про кримінальну відповідальність. Щодо розрахунків завірених печаткою « Для пакетов» ОМВД Росії по Динському району, то суд вважає, що вказані розрахунки не містять реквізитів, обов`язкових для документа, а тому не можуть бути взяті судом до уваги та оцінені. 
		Судова колегія вважає, що дії ОСОБА_8 та ОСОБА_7 досудовим слідством кваліфіковані невірно, за ч.3 ст. 149 КК України, за ознаками торгівля людьми, вербування, переміщення, передача людей з метою експлуатації (залучення до примусової праці), з використанням обману та уразливого стану, щодо неповнолітнього, щодо кількох осіб, повторно, організованою групою, в частині вчинення злочину організованою групою.
		Прокурором в суді не доведено вчинення злочину організованою групою, а саме що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , як учасники організованої групи усвідомлювали, що вони є членами цієї групи і виконують певні дії з метою безпосереднього вчинення цією групою тяжких або особливо тяжких злочинів або виконували керівні чи координаційні дії щодо злочинної діяльності інших осіб. Однак, судова колегія вважає, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вчинили вказаний злочин за попередньою змовою групою осіб, про що свідчить, що вони в усній формі змовились про вчинення злочину, в своїх діях вони спиралися один на одного, між їх діями існує причинний зв`язок, вони усвідомлювали, що вчиняють злочин і свідомо допускали настання суспільно-небезпечних наслідків. Змова між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , про вчинення злочину стосувалась місця, часу і способу вчинення злочину.
		Оцінивши розглянуті в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивномурозглядівсіх обставин справи в їх сукупності колегія суддів вважає, що прокурором не доведено, обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 149 КК України, а натомість доведено обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 2ст. 149 та ч.3 ст.15-ч.2 ст.149 КК України та ОСОБА_8 за ч.2 ст.149 КК України. А тому їх дії слід перекваліфікувати, виключивши кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину в складі організованої злочинної групи.
		Прокурором не доведено та не надано в судовому засіданні доказів вчинення вказаних злочинів створеною організованою злочинною групою невстановленою особою на ім`я ОСОБА_14 , який організатор та співвиконавець згідно із заздалегідь розподілених ним ролей та функцій організованої групи: керував та коригував дії членів організованої групи, інструктував її учасників перед вчиненням злочину, даючи кожному із них вказівки та розподіляв між ними ролі, розробляв загальні правила поведінки, які полягали у беззаперечному виконанні іншими членами групи його вказівок з метою досягнення спільного плану; контролював та наглядав за діяльністю завербованих осіб, безпосередньо під час їх примусової праці; розробляв заходи прикриття та конспірації злочинної діяльності, які полягали у приховуванні від сторонніх осіб використання примусової праці, переховуванні осіб від інших людей, в тому числі працівників правоохоронних органів, обмеженні свободи пересування у вільний від роботи час, контролюванні додержання встановлених ним правил внутрішньої дисципліни; визначав порядок розподілу винагороди між членами організованої групи, в залежності від виконаної ними роботи та досягнутого спільного злочинного результату; підшукував місця проживання (переховування) людей, відносно яких в подальшому здійснювалися дії, пов`язані із примусовою працею; створював умови, за яких потерпілі перебували в уразливому стані  відсутності можливості покинути місце здійснення експлуатації (примусової праці), шляхом незаконно вилучення паспортів потерпілих на період роботи та шляхом невиплати коштів за виконану роботу; контролював дії експлуатованих людей; підшукував осіб, яким в подальшому реалізовував зібрані в теплицях овочі; отримував гроші та розподіляв їх між співучасниками організованої групи; керував та координував дії як учасників злочинної групи так і завербованих осіб безпосередньо за місцем проживання та на місці експлуатації людей (примусової праці). Доказів участі невстановленї особи на ім`я ОСОБА_14  як організатора та співвиконавця організованої злочинної групи не здобуто судом в ході судового розгляду. 
		Прокурором хоча і зазначено в обвинувальному акті, однак, не доведено та не надано в судовому засіданні доказів вчинення вказаних злочинів  ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в складі ОЗГ. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Так, відповідно до ч. 3ст. 28 КК Українизлочин визнається вчиненим у складі організованої групи, якщо у його вчиненні брали участь три і більше осіб, які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього злочину, об`єднаного єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
		Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.1постанови «Про практику розгляду кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» №13 від 23.12.2005, суди мають досліджувати докази не лише стосовно конкретних злочинів, а й стосовно тих ознак, які вказують на їх скоєння саме організованою групою, мети її створення, тривалості існування, кількісного складу, існування правил поведінки.
		Державним обвинуваченням не надано доказів і не встановлено судом наявності розробленого і схваленого учасниками групи плану злочинної діяльності, чіткого розподілу ролей, вербування нових членів, загальних правил поведінки, та стійкості групи. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 під час судового засідання показали, що ніколи не обговорювали плану своїх дій та з цього приводу разом не збиралися, не розподіляли між собою функції, не обирали керівника. Епізоди їх злочинної діяльності виникали спонтанно, злочинні дії кожного із них не були відомі іншим. Ці обставини стверджуються й іншими доказами у справі, зокрема, роздруківками телефонних розмов між ними та обставинами вчинення злочинів.
		Крім того, встановлено, що кожний з співучасників злочинів, зокрема ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, мали свою мету в злочинній діяльності і їх дії, кожного зокрема, були спрямовані лише на досягнення цієї окремої мети, а саме - отримання власних прибутків протиправним шляхом, без будь-якої організаційної узгодженості чи єдності їх інтересів.
		Відповідно, стороною обвинувачення не надано суду доказів стійкості організованої групи, що є необхідною ознакою існування такого об`єднання, доказів того, що організована група, була здатна забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти внутрішнім чи зовнішнім факторам, що можуть її дезорганізувати, що між учасниками групи існували досить стабільні відносини у зв`язку з підготовкою та вчиненням злочинів. Не здобуто і переконливих доказів того, що обвинуваченим був відомий план діяльності організованої групи, а їхні дії були об`єднані цим планом, який передбачав би чіткий розподіл функцій усіх учасників щодо його досягнення.
		Жодних даних, які б давали підстави для висновку про вчинення обвинуваченими злочину, передбаченого ч.3 ст. 149 КК Україниу складі організованої групи немає. 
		Окрім того судова колегія вважає, що дії ОСОБА_7 по епізоду торгівлі людьми  ОСОБА_47 та ОСОБА_36 слід кваліфікувати за частиною з ч. 3 ст. 15, ч.2 ст.149 КК України, як незакінчений замах, оскільки ОСОБА_7 вчинив усі дії, що були необхідні для вербування, переміщення, передача людей з метою експлуатації, однак, злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі- він був затриманий працівниками поліції. 
		 Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що по інших епізодах дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 149 КК України за ознаками торгівля людьми, вербування, переміщення, передача людей з метою експлуатації (залучення до примусової праці), шляхом обману, з використанням уразливого стану особи, щодо неповнолітнього, відносно кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб.
		 Дії ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 149 КК України за ознаками торгівля людьми, вербування, переміщення, передача людей з метою експлуатації залучення до примусової праці), шляхом обману, з використанням уразливого стану особи, щодо неповнолітнього, відносно кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб.
		При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у відповідності до вимог статей 65, 66, 67 КК України, судова колегія враховує тяжкість вчиненого злочину, та вважає що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі. Призначаючи міру покарання ОСОБА_7 , судова колегія враховує особу обвинуваченого те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно, на утриманні має неповнолітніх дітей, а тому йому слід призначити покарання ближче до мінімальної межі встановленої, санкціями ч. 2 ст. 149, ч.3 ст.15-ч.2 ст. 149 КК України, на підставі ч.1ст. 70 КК України зарахувавши у час відбуття покарання термін перебування його під вартою з 06.11.2014 року по 24.02.2015 року, в порядку передбаченому ч.5 ст.72 КК України. 
		При призначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_8 у відповідності до вимог статей 65, 66, 67 КК України, судова колегія враховує тяжкість вчиненого злочину, та вважає що їй слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі. 
		Призначаючи міру покарання ОСОБА_8 , судова колегія враховує особу обвинуваченої те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, по місцю проживання характеризується позитивно, а тому їй слід призначити покарання ближче до мінімальної межі встановленої, санкцією ч. 2 ст. 149 КК України, зарахувавши у час відбуття покарання термін перебування його під вартою з 06.11.2014 року по 19.02.2015 року за правилами, передбаченими ч.5 ст. 72 КК України.
		На думку суду, призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів.
		Судові витрати на проведення судових експертиз, що стверджуються розрахунком вартості проведених експертиз підлягають стягненню з обвинувачених.
		Запобіжний захід ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити попередній  домашній арешт.
		Керуючись ст.ст. 374, 394, 395 КПК України, судова колегія  
		З А С У Д И Л А :
		 ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 149 та частиною 3 статті 15 - частиною 2 статті 149 КК України і призначити йому покарання:
		-за ч.3 ст.15-ч.2ст.149 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі без конфіскації майна;
		-за ч.2 ст. 149 КК України  5 років 1 місяць позбавлення волі без конфіскації майна. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_7  призначити 5 (п`ять) років 1(один) місяць позбавлення волі без конфіскації майна.
		Зарахувати у термін відбуття покарання ОСОБА_7 час перебування його під вартою з 06.11.2014 року по 24.02.2015 року за правилами ч.5 ст. 72 КК України - 7 місяців і 6 днів. 
		Стягнути з ОСОБА_7 в користь держави 1230 грн. витрат за проведення експертизи.
		    Запобіжний захід  ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити попередній  домашній арешт.
		 ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 149 КК України і призначити їй покарання 5 (п`ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Зарахувати у термін відбуття покарання ОСОБА_8  час перебування її під вартою з 06.11.2014 року по 19.02.2015 року, за правилами, передбаченими ч.5 ст. 72 КК України  6 місяців 26 днів. 
		Стягнути з ОСОБА_8 в користь держави 307 грн. 50 коп. витрат за проведення експертизи.
		Скасувати арешт накладений на мобільний телефон «Нокіа» 7070 ІМЕІ НОМЕР_3 із сім-картою МТС, три флеш носія, мобільний телефон «Нокіа Х2» ІМЕІ НОМЕР_8 , п`ять аркушів паперу, блокнот коричневого кольору, мобільний телефон «Нокіа 6300» ІМЕІ НОМЕР_4 із сім-картою «Київстар», білети банку Росії на суму 6 900 рублів, мобільний телефон «Самсунг Гелексі Гранд 2» із сім  картою «Київстар», гаманець коричневого кольору, технічний паспорт на автомобіль «Крайслер 231, д.н.з. НОМЕР_9 , технічний паспорт на автомобіль «Мерседес Бенс 312 D» д.н.з. НОМЕР_1 , дисконтні картки в кількості 5 штук, свідоцтво про право керування транспортним засобом на ім`я ОСОБА_7 , гроші в сумі 2226 грн. та автомобіль «Мерседес Бенс 312 D» д.н.з. НОМЕР_1 , 2000 року випуску.
		 Речові докази по справі: жіночу сумку коричневого кольору з особистими речами ОСОБА_8 , мобільний телефон Нокіа 1600» із сім-картою «Київстар» - повернути ОСОБА_8 . 
		Мобільний телефон «Нокіа» 7070 ІМЕІ НОМЕР_3 із сім-картою МТС, три флеш носія, мобільний телефон «Нокіа Х2» ІМЕІ НОМЕР_8 , п`ять аркушів паперу, блокнот коричневого кольору, мобільний телефон «Нокіа 6300» ІМЕІ НОМЕР_4 із сім-картою «Київстар», білети банку Росії на суму 6 900 рублів, мобільний телефон «Самсунг Гелексі Гранд 2» із сім  картою «Київстар», гаманець коричневого кольору, технічний паспорт на автомобіль «Крайслер 231, д.н.з. НОМЕР_9 , технічний паспорт на автомобіль «Мерседес Бенс 312 D» д.н.з. НОМЕР_1 , дисконтні картки в кількості 5 штук, свідоцтво про право керування транспортним засобом на ім`я ОСОБА_7 , гроші в сумі 2226 грн. та автомобіль «Мерседес Бенс 312 D» д.н.з. НОМЕР_1 , 2000 року випуску  повернути ОСОБА_7 .
		 Запобіжний захід  ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити попередній  домашній арешт
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		На вирок може бути подана апеляція на протязі тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Кременецький районний суд Тернопільської області. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні. 
		 
		Головуючий: ОСОБА_1   
		Судді:
		 
		                 ОСОБА_2  
		                 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...