Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/4972/15-к : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		П О С Т А Н О В А  
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		3 листопада 2016 року                                                                               м. Київ
		 
		Судова  палата у кримінальних справах                          
		 
		Верховного Суду України у складі:
		 
		головуючого судді-доповідача ОСОБА_13.,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 суддів:ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16,               ОСОБА_17., ОСОБА_18, ОСОБА_19.,         ОСОБА_20., за участю   при секретарях: прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_21.,    ОСОБА_22., ОСОБА_23.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних  справ від 11 січня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Донецької області          від 26 листопада 2015 року щодо ОСОБА_12,
		 
		                                                                                                 у с т а н о в и л а:
		 
		Вироком Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21 березня 2014 року ОСОБА_12 засуджено за сукупністю злочинів, передбачених частиною першою статті 115, частиною другою статті 185, частиною першою статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років.
		На вирок засудженим було подано апеляційну скаргу, кримінальне провадження направлено до суду апеляційної інстанції, який на підставі статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) повернув матеріали до місцевого суду. 
		У зв'язку з тим, що вирок щодо ОСОБА_12 не набрав законної сили, обвинувачений тривалий час перебував під вартою в Артемівській установі виконання покарань УДПтСУ в Донецькій області (№ 6), а матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_12 знаходились у місцевому суді в районі проведення антитерористичної операції,                         в.о. прокурора м. Горлівки Донецької області 10 липня 2015 року звернувся до суду із заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
		Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області              від 10 листопада 2015 року закрито розгляд заяви в.о. прокурора м. Горлівки Донецької області про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 115, частиною другою статті 185, частиною першою статті 187 КК за недостатністю зібраних матеріалів.
		Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 26 листопада                 2015 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою в.о. прокурора м. Горлівки Донецької області на зазначене судове рішення місцевого суду. Своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що згідно з вимогами статті 399 КПК апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 січня 2016 року відмовлено заступнику прокурора Донецької області у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 26 листопада 2015 року.
		Заступник Генерального прокурора України звернувся до Верховного Суду України (далі - Суд) із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 січня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 26 листопада 2015 року, в якій просить вказані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		На обґрунтування заяви прокурор, аналізуючи норми КПК, передбачені статтею 2, пунктами 1, 17 частини першої статті 7, частиною шостою          статті 9, частиною другою статті 24, частиною першою статті 392, частиною четвертою статті 399, частиною першою статті 438, частиною першою             статті 531, зазначає про те, що суди безпідставно позбавили прокурорів, як представників сторони обвинувачення, права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень та наводить на підтвердження цьому відповідні доводи.
		Як судове рішення, надане для прикладу неоднакового застосування судом касаційної інстанції вказаних норм КПК, прокурор долучив до заяви копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2016 року, згідно з якою скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
		Судова палата у кримінальних справах Суду заслухала суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав заяву, дослідила матеріали справи та обговорила доводи, викладені у заяві, й дійшла висновку про таке.
		Підставою для перегляду Судом судових рішень у даній справі є неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої КПК, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень.
		Предмет перегляду становить питання щодо можливості оскарження ухвали суду, якою закрито розгляд заяви учасника судового провадження про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження на підставі частини третьої статті 531 КПК (за недостатністю зібраних матеріалів), в апеляційному та касаційному порядку.
		Відповідно до положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України (в редакції до набрання чинності Законом України від         2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон № 1401-VIII), який діяв на час прийняття оспорюваних судових рішень, однією з основних засад судочинства проголошувалось забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
		Аналіз норм КПК, як основного нормативно-правового акта, що регулює порядок оскарження судових рішень у кримінальному судочинстві, свідчить про різну законодавчу техніку викладення заборон на апеляційне та (або) касаційне оскарження рішень суду першої інстанції.
		В одних випадках законодавець прямо забороняє апеляційне оскарження судових рішень. Така імперативність наявна, зокрема, у нормах частини третьої статті 309, частини другої статті 392 КПК. В інших           випадках - визначає певні підстави, за яких окремі судові рішення може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку, як, наприклад, у           статтях 394, 424 КПК. Інколи обмеження права апеляційного оскарження судових рішень законодавець здійснює шляхом зазначення у КПК лише тих рішень (ухвал), які можна оскаржити у випадках, вказаних у законі. Так, пунктом 3 частини першої статті 392 КПК дозволено оскарження «інших ухвал у випадках, передбачених цим Кодексом».
		При регулюванні процедури відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, що визначена нормами Розділу VII  КПК, законодавець не зазначає про можливість оскарження в апеляційному порядку рішення суду про закриття розгляду заяви за недостатністю зібраних матеріалів, однак надає учасникам судового провадження право на повторне звернення до суду з такою самою заявою за наявності необхідних документів.
		Логічне тлумачення норми статті 531 КПК дає змогу стверджувати про те, що відсутність у ній згадки про апеляційне оскарження є фактичною забороною останнього, що компенсується у даному випадку можливістю повторного звернення до суду.
		Тобто регламентація цього питання у зазначеній нормі КПК саме в такий спосіб є тим винятком із засади забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, встановленого законом, про який ідеться в пункті 8 частини третьої статті 129 Основного Закону (в редакції  до змін, внесених Законом № 1401-VIII).
		Посилання прокурора у заяві на те, що касаційний суд в оспорюваному рішенні безпідставно не врахував норму частини шостої статті 9 КПК, згідно з якою у випадках, коли положення Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою                  статті 7 КПК, не ґрунтуються на вимогах закону. 
		Норми КПК, якими регламентовано відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, виходячи із специфіки предмета судового дослідження та встановлення окремої, особливої процедури судового розгляду заяв цієї категорії, свідчать про відсутність неналежного  врегулювання даних питань і не викликають необхідності застосування у цьому випадку загальних засад кримінального провадження. 
		Таким чином, ухвалюючи оспорюване судове рішення, суд касаційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ухвала місцевого суду, відповідно до вимог частини четвертої статті 399 КПК, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, та на підставі пункту 2 частини другої статті 428 КПК відмовив у відкритті касаційного провадження.
		При цьому Судова палата Суду зазначає, що висновки касаційного суду, викладені в ухвалах, наданих для порівняння, не завжди свідчать про правильність у правозастосуванні.
		На виконання вимог частини другої статті 456 КПК Суд формулює висновок про правильне застосування норми статті 531 КПК в аспекті порушених у заяві прокурора питань, який зводиться до такого:
		1. Ухвала суду, який за наслідками розгляду заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження закрив розгляд такої заяви за недостатністю зібраних матеріалів для точного їх відновлення, оскарженню в апеляційному та касаційному порядку не підлягає;
		2. У резолютивній частині такої ухвали повинне міститись роз'яснення про право учасників судового провадження на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів;
		3. Ураховуючи, що судовий розгляд повторної заяви законом регулюється за правилами первинного розгляду, кількість звернень до суду із заявою про відновлення одних і тих самих втрачених матеріалів кримінального провадження не обмежена.
		Керуючись статтями 453, 454, 456 КПК, Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України
		 
		п о с т а н о в и л а:          
		Відмовити у задоволенні заяви заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних  справ від 11 січня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 26 листопада 2015 року щодо ОСОБА_12. 
		Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 статті 445 Кримінального процесуального кодексу України.
		 
		Головуючий                                                                                           С.М. Вус
		 
		Судді:  
		 
		 
		                    ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17     ОСОБА_18 ОСОБА_19 ОСОБА_20

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...