Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/26255/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2016. Зареєстровано: 17.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2016.
Дата набрання законної сили: 10.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		           10 листопада 2016 року                                  м. Київ                              К/800/13559/16 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		 
		головуючого                                    Донця О.Є.,
		суддів:                                             Голяшкіна О.В.,
		                                        Мороза В.Ф.,
		 
		при секретарі                               Кальненко О.І.,
		 
		за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «САНКО» - Пархоменка Д.М., представника  Національного банку                         України - Ліпова С.Л., представника Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗПРОМБАНК» - Кузнєцова В.В., представника Генеральної прокуратури України - Атаманюк І.О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного банку України на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «САНКО» до Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «УКРГАЗПРОМБАНК», за участю Генеральної прокуратури України, про визнання протиправною бездіяльності, 
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «САНКО» звернулося до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «УКРГАЗПРОМБАНК», про визнання протиправною бездіяльності, в якому просило:
		- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України в період з листопада 2014 року - квітень 2015 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог статті 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність», норм Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS;
		- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України в період з серпня 2011 року - вересень 2014 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог статті 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність», норм Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS;
		- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо не вжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ  «УКРГАЗПРОМБАНК», яка виразилась у порушенні строків:
		а) надання ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» результатів інспекційної перевірки за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України;
		б) повідомлення ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року. 
		Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2016 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «САНКО» було задоволено.
		Визнано протиправною бездіяльність Національного банку України в період з листопада 2014 року по квітень 2015 року - щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ"УКРГАЗПРОМБАНК" на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог статті 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність», норм Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS.
		Визнано протиправною бездіяльність Національного банку України в період з серпня 2011 року по вересень 2014 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог статті 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність», норм Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS.
		Визнано протиправною бездіяльність Національного банку України щодо не вжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», яка виразилась у порушенні строків:
		- надання ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» результатів інспекційної перевірки за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України;
		- повідомлення ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року.
		Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 року апеляційну скаргу Національного банку України було залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2016 року - без змін. 
		У касаційній скарзі Національний банк України, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судом порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
		Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 28.08.2014 року між ТОВ «Торговий дім «САНКО» та ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» укладено договір банківського рахунку № 8421, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у погоджених між сторонами Договору валютах та зобов'язується приймати та здійснювати операції за рахунком відповідно до чинного законодавства України і умов Договору. 
		ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» не було здійснено перерахування грошових коштів згідно платіжних доручень, наданих на виконання ТОВ «Торговий дім  «САНКО», в період з 09.02.2015 року по 23.02.2015 року.
		На підставі постанови Правління Національного банку України від 07.04.2015 року № 217 «Про віднесення ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 07.04.2015 року № 70 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», згідно з яким з 08.04.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК». Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» призначено Ожга Є.В.. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» запроваджено строком на 3 місяці з 08.04.2015 року по 07.07.2015 року включно. 
		З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення  від 06.07.2015 № 128 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» до 07.08.2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» Ожга Є.В. до 07.08.2015 року включно.
		Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 14.09.2015 року № 602 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.09.2015 року № 168 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з даним рішенням було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» з 15.09.2015 року до 14.09.2017 року, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора «УКРГАЗПРОМБАНК» Ожго Є.В. строком на 2 роки з 15.09.2015 до 14.09.2017 року включно. 
		ТОВ «ТД «САНКО» 16.10.2015 року звернулось до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» Ожго Є.В. із заявою про визнання кредитом та внесення вимоги ТОВ «ТД «САНКО», як кредитора, до реєстру акцептованих вимог кредиторів. 
		На вищезазначене звернення від виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ТОВ «ТД «САНКО» відповіді не отримало. 
		ТОВ «Торговий дім «САНКО» вважаючи, що його кредиторські вимоги задоволені не будуть, оскільки сума зобов'язань ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» значно перевищує суму вартості активів, за рахунок яких будуть задоволені вимоги кредиторів, а дана ситуація склалась, в тому числі, внаслідок бездіяльності Національного банку України, який не вжив своєчасних заходів відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про Національний банк України», що призвело до негативних фінансово-економічних наслідків в ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» та унеможливило повернення належних ТОВ «Торговий дім «САНКО» грошових коштів, у зв'язку із чим ТОВ «Торговий дім «САНКО» звернулося до суду з даним позовом.
		Відповідно до статті 55 Закону України «Про Національний банк України», головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.
		Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України. 
		Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.
		Згідно із статтею 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність», метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.
		Статтею 71 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що кожний банк є об'єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами. Перевірка банків здійснюється відповідно до плану, затвердженого Національним банком України. Планова перевірка здійснюється не частіше одного разу на рік. 
		Процес планування та проведення інспектування службою банківського нагляду та уповноваженими Національним банком України особами банків, філій іноземних банків та інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку врегульовано Положенням про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затвердженим постановою Національного банку України від 17.07.2001 року № 276.
		Пунктом 1.11 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок встановлено, що планова перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не рідше одного разу на 36 місяців з дня останньої планової інспекційної перевірки.
		Перша планова інспекційна перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не раніше ніж через 12 місяців з дня отримання ним банківської ліцензії.
		Згідно із пунктом 1.6 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, датою, з якої починається відлік річного строку для визначення початку наступної планової інспекційної перевірки, є дата закінчення попередньої планової інспекційної перевірки, що зазначена в посвідченні на право проведення цієї перевірки. Період інспектування, який вже підлягав перевірці, не включається до періоду наступної перевірки з питань, що були охоплені попередньою перевіркою.
		Згідно Звіту інспектування банку-юридичної особи                                                 ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», планове інспектування Національним банком України  ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» проведено за період з 01.08.2011 року по 01.09.2014 року.
		Враховуючи, що інспекційна планова перевірка банку проведена уповноваженими особами відповідача за період більший ніж за 36 місяців, а саме 37 місяців, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо порушення строків проведення інспекційної планової перевірки ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» не рідше одного разу на 36 місяців.
		Частиною 7 статті 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкт господарювання має право на одержання інформації про результати інспектування і перевірок його діяльності не пізніш як через тридцять днів після їх закінчення, якщо інше не передбачено законом.
		Як встановлено судом, інспектування ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» за період з 01.08.2011 року по 01.09.2014 року проведено у період з вересня по жовтень 2014 року. Про результати перевірки повідомлено ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» відповідним листом від 29.01.2015 року № 42-011/5521/БТ, який ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» отримано в лютому 2015 року, тобто більш ніж через 3 місяці після закінчення перевірки.
		Враховуючи, що з моменту закінчення перевірки - жовтень 2014 року до моменту отримання ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» інформації про результати інспектування і перевірки його діяльності - лютий 2015 року, пройшло більше ніж три місяці, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо порушення строків надання ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» результатів перевірки, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України.
		Національний банк України листом від 29.01.2015 року № 42-011/5521/БТ  повідомив ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» про загальну рейтингову оцінку за системою CAMELS, а також рейтингові оцінки за складовими CAMELS.
		Відповідно до пункту 1 розділу 1 Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS, затвердженого постановою Національного банку України від 08.05.2002 року  № 171, нагляд за діяльністю банків, що ґрунтується на оцінках ризиків діяльності банків за рейтинговою системою CAMELS, полягає у визначенні загального стану банку на підставі єдиних критеріїв, які охоплюють діяльність банку за всіма напрямами. Метою оцінки діяльності банків за рейтинговою системою є визначення банків, у яких незадовільний фінансовий стан, операції або менеджмент мають недоліки, що можуть призвести до банкрутства банку та вимагають посиленого контролю з боку служби банківського нагляду Національного банку України і вжиття відповідних заходів для виправлення цих недоліків у діяльності банку та стабілізації його фінансового стану.
		Рейтингова система дає можливість Національному банку України оцінювати загальний стан та стабільність банківської системи. Така оцінка ризиків дає змогу отримати інформацію для визначення пріоритетів у діяльності банківського нагляду та необхідних матеріальних і людських ресурсів для здійснення належного контролю за банківською системою. 
		Рейтингова система передбачає ретельний аналіз стану банку. Здійснення такого аналізу можна провести лише під час комплексної інспекційної перевірки, яка дає змогу повною мірою визначити, як керівництво банку ставиться до ризиків і як здійснює управління ними. 
		Згідно із пунктом 2 розділу 1 Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS, рейтинг банку доводиться Національним банком України до відома кожного окремого банку протягом 10 робочих днів після його погодження (затвердження) в порядку, визначеному в розділі III цього Положення. Банк має право використовувати інформацію про свій рейтинг на власний розсуд.
		Відповідно до пункту 2 розділу III Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS, рейтинг банку, встановлений за результатами інспекційної перевірки, яку проводять працівники територіального управління Національного банку, затверджується начальником територіального управління Національного банку (або його заступником) та надсилається окремим файлом електронною поштою не пізніше ніж через 14 робочих днів після закінчення інспекційної перевірки разом із супровідним інформаційним листом і звітом про інспекційну перевірку для їх погодження Департаментом інспектування та моніторингу банків.
		Виходячи із аналізу вищенаведеної норми, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем порушено строк повідомлення ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з 01.08.2011 року по 01.09.2014 року. 
		Відповідно до статті 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність», державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах: 
		I. Адміністративне регулювання:
		1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 
		2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 
		3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 
		4) нагляд за діяльністю банків; 
		5) надання рекомендацій щодо діяльності банків. 
		II. Індикативне регулювання: 
		1) встановлення обов'язкових економічних нормативів; 
		2) визначення норм обов'язкових резервів для банків; 
		3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій; 
		4) визначення процентної політики; 
		5) рефінансування банків; 
		6) кореспондентських відносин; 
		7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; 
		8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку; 
		9) імпорту та експорту капіталу.
		Згідно із статтею 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: 
		1) письмове застереження; 
		2) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку; 
		3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо;
		4) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі; 
		5) встановлення для банку підвищених економічних нормативів; 
		6) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; 
		7) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій; 
		8) заборона надавати бланкові кредити; 
		9) накладення штрафів на: керівника банку у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу; власників істотної участі у банку в разі порушення ними вимог статті 34 цього Закону щодо порядку набуття або збільшення істотної участі в банку у розмірі до 10 відсотків придбаної (збільшеної) частки; 
		10) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі в банку права голосу придбаних акцій (паїв); 
		11) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади; 
		12) віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного;
		13) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.
		 
		Зі змісту листа Національного банку України від 29.01.2015 року                          № 42-011/5521/БТ вбачається, що Національний Банк України занепокоєний здійсненням Банком ризикових кредитних операцій на фоні високої питомої ваги та обсягу коштів, залучених від фізичних осіб. 
		За результатами інспектування регулятивний капітал є недостатнім для виконання нормативних та ліцензійних вимог Національного банку України. Робота менеджменту Банку є незадовільною. 
		Рівень ризику, притаманний активним операціям, є високим. 
		Внаслідок погашення проблемних боргів шляхом прийняття на баланс забезпечення сформувалася значна сума неробочих активів (107639 тис. грн., або 8,74% загальних активів), значний термін перебування їх на балансі свідчить про низький попит на таке майно та невідповідність балансової вартості ринковій. Сума реалізованого Банком раніше оприбуткованого заставного майна складає лише 20292,3 тис. грн. 
		За результатами комплексного інспектування встановлено загальну оцінку за рейтинговою системою CAMELS як « 5», в тому числі за компонентами: «Достатність капіталу» - « 5»; «Якість активів» - « 5», «Менеджмент» - «5», «Надходження» - « 4», «Ліквідність» - « 5»; «Ринкові ризики» - « 4». 
		Розділом ІІ Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS передбачено, що банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу « 5» є неплатоспроможним, а в його діяльності наявні значні порушення і недоліки, які спричиняють недотримання майже всіх факторів, перелічених у пункті 1 цієї глави. Збитки від операцій з цінними паперами, кредитних, валютних та інших операцій такого банку становлять значний обсяг, мають тенденцію до зростання та можуть призвести до втрати регулятивного капіталу або зменшення показника адекватності регулятивного капіталу до однієї третини встановленого нормативного значення; обсяг негативно класифікованих активів (з урахуванням сформованих резервів під ці активи) становить 60 і більше відсотків регулятивного капіталу банку. Ймовірність того, що дії керівництва та/або акціонерів зможуть запобігти банкрутству банку, дуже мала. Такий банк потребує особливої уваги служби банківського нагляду та негайного вжиття відповідних заходів (у тому числі скликання загальних зборів акціонерів для вирішення питання щодо санації або реорганізації, або ліквідації банку тощо) з метою зведення до мінімуму збитків вкладників та кредиторів.
		Банк з рейтинговою оцінкою надходжень « 4» має дуже великі проблеми з надходженнями. Банк може мати прибуток, однак недостатній для підтримки на потрібному рівні резервів під активні операції та забезпечення зростання рівня регулятивного капіталу відповідно до нормативних вимог, також значна питома вага витрат може бути, наприклад, за обслуговування субординованого боргу. Без негайних виправних заходів витрати (збитки) банку можуть зрости настільки, що це загрожуватиме його платоспроможності. За таких умов керівництво банку має вжити негайних заходів для підвищення та оптимізації рівня доходів, посилення контролю за витратами. Також потрібні рішучі дії служби банківського нагляду щодо поліпшення стану надходжень та запобігання втраті капіталу, у тому числі обмеження, зупинення або припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, та висунути керівництву банку вимоги щодо зменшення темпів зростання активів (крім зростання обсягу активів, що пов'язане зі збільшенням статутного капіталу) (пункт 4 розділу ІІ Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS).
		Рейтингова оцінка якості активів « 5» свідчить про те, що обсяг негативно класифікованих активів з урахуванням сформованих резервів під ці активи становить 60 і більше відсотків сукупних активів та призводить до зниження показника адекватності регулятивного капіталу до 2 відсотків. У діяльності банку є значні порушення та недоліки, пов'язані з факторами, переліченими в пункті 1 цієї глави. Ймовірність того, що заходи, здійснені керівництвом банку, для покращання якості активів будуть успішними, дуже мала. 
		Для того, щоб запобігти подальшому зменшенню регулятивного капіталу банку та захистити інтереси вкладників та кредиторів, служба банківського нагляду повинна встановити суворий контроль за таким банком та вжити адекватних заходів впливу (скликати загальні збори учасників банку, призначити тимчасову адміністрацію тощо).
		Банк з рейтинговою оцінкою менеджменту « 5» має абсолютно неефективне та некомпетентне керівництво і більшість із характеристик, наведених у пункті 1 цієї глави, та фінансові результати діяльності банку є незадовільними. Банк з такою рейтинговою оцінкою менеджменту потребує негайних та рішучих заходів з боку служби банківського нагляду. Національний банк має розглянути питання щодо повного/часткового негайного відсторонення службових осіб банку від обійманих посад або щодо призначення тимчасової адміністрації, або щодо застосування інших заходів впливу.
		Банк з рейтинговою оцінкою ліквідності « 5» має проблеми, пов'язані з факторами, визначеними в пункті 1 цієї глави, потребує фінансової допомоги із зовнішніх джерел (шляхом додаткових внесків акціонерів або залучення нових акціонерів з метою формування дешевої ресурсної бази) для задоволення потреб у ліквідності. Така негайна фінансова допомога потрібна для того, щоб запобігти банкрутству банку через нездатність задовольнити вимоги кредиторів і вкладників.
		Банк з рейтинговою оцінкою чутливості до ринкового ризику « 4» має значні недоліки, пов'язані з більшістю факторів, наведених у пункті 1 цієї глави, здійснює діяльність з високим рівнем ринкового ризику, при цьому система управління ним - недостатня. Така ситуація вимагає негайного та рішучого зміцнення контролю служби банківського нагляду. Слід вжити заходів щодо зниження обсягів операцій, пов'язаних із ринковим ризиком, та зміцнити здатність керівництва визначати, вимірювати, здійснювати моніторинг і контроль за ринковим ризиком.
		Згідно із пунктами 4, 5 розділу І Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS, банки, які отримали комплексну рейтингову оцінку «4» або « 5», мають серйозні проблеми, що вимагають ретельного нагляду і спеціальних оздоровчих заходів. Такі комплексні рейтингові оцінки вказують на те, що загальна платоспроможність банку під загрозою, потрібні негайні конкретні дії служби банківського нагляду. До банків, що отримали комплексні рейтингові оцінки « 3» або « 4», або « 5», застосовуються відповідні заходи впливу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку. 
		За змістом пункту 2.3 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346, Національний банк має право прийняти рішення про скликання загальних зборів учасників банку в разі погіршення фінансового стану банку, зокрема якщо обсяг негативно класифікованих активів становить 20 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку. Негативно класифіковані активи складаються з наданих кредитів / фінансових зобов'язань, операцій з розміщення коштів на кореспондентських рахунках в інших банках, цінних паперів, що обліковуються в портфелях банку на продаж та до погашення, дебіторської заборгованості, що класифіковані за IV та V категоріями якості, цінних паперів, що обліковуються в торговому портфелі банку, за якими сума накопиченої уцінки перевищує 50 відсотків від вартості їх придбання (тобто балансової вартості цінних паперів без уключення накопиченої уцінки та нарахованих доходів за ними), уключаючи нараховані доходи за всіма цими операціями (далі - негативно класифіковані активи).
		Згідно із пунктом 3.2 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо порушення банками вимог, установлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», результатів перевірки банків Фондом гарантування.
		Відповідно до пункту 7.6 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, Національний банк у разі здійснення банком операцій, які призвели до погіршення якості активів (у тому числі негативно класифіковані активи становлять 10 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку) та/або збитків за результатами фінансового року, та/або більше двох разів протягом місяця порушення нормативу миттєвої ліквідності (Н4), має право прийняти рішення про обмеження операцій у вигляді встановлення вимог щодо: укладання банком коштів у безризикові активи в розмірах та на умовах, передбачених пунктом 3.6 глави 3 цього розділу, та/або заборони на здійснення банком активних операцій з інсайдерами/пов'язаними особами банку, та/або заборони здійснення банком пасивних операцій з фізичними особами (заборони залучення вкладів), та/або заборони банку надавати своїм клієнтам фінансові послуги через юридичну особу - комерційного агента банку на підставі укладеного агентського договору.
		Згідно із пунктом 8.1 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, Національний банк має право прийняти рішення про заборону надавати бланкові кредити банку обсяг негативно класифікованих активів якого перевищує 10 відсотків суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку. 
		Пунктом 4.4 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства передбачено, що Національний банк має право встановити особливий режим контролю за діяльністю банку й усуненням ним допущених порушень, який передбачає обмеження щодо діяльності банку шляхом призначення куратора банку. Національний банк для здійснення особливого режиму контролю одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Національний банк застосовує особливий режим контролю в разі наявності хоча б однієї з таких ознак: невиконання керівниками банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень; відсторонення керівників банків від посади; виявлення за результатами безвиїзного нагляду або інспекційної перевірки фактів здійснення ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та кредиторів, порушень банківського законодавства, а також одержання доходів із порушенням законодавства України, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку; виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами; потреба в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами; потреба в контролі за діяльністю банку протягом шести місяців із дня втрати ним статусу перехідного; наявність публічного конфлікту в керівництві банку.
		Як встановлено судом, у період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року Національний банк України, не вчинив жодних необхідних обов'язкових заходів впливу та контролю з метою недопущення подальшого порушення норм банківського законодавства та відновлення платоспроможності та фінансової стабільності ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», що призвело в подальшому до фактичної ліквідації банку та нанесення значних матеріальних збитків у вигляді неповернутих грошових коштів майже усім кредиторам з акцептованими вимогами. 
		З урахуванням виставленої оцінки за рейтинговою системою CAMELS відповідач не вжив будь-яких адекватних, негайних та рішучих дій, не прийняв своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до                                 ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» за результатами інспекційної перевірки, що призвело, як наслідок, до значного погіршення фінансового стану та рейтингу                                 ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року. 
		Враховуючи вищевикладене та зважаючи на встановлені у Звіті інспектування численні порушення, допущені ПАТ «УКРАЗПРОМБАНК», необхідність (в контексті загальної рейтингової оцінки ПАТ «УКРАЗПРОМБАНК» за системою CAMELS та рейтингових оцінок за складовими системи CAMELS), негайних конкретних дій служби банківського нагляду, потребу посиленого контролю з боку служби банківського нагляду з метою забезпечення належного вирішення керівництвом проблем банку, необхідність рішучих дій служби банківського нагляду щодо поліпшення стану надходжень та запобігання втраті капіталу, у тому числі обмеження, зупинення або припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику та вжиття інших заходів, передбачених Положенням про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS, широкий спектр інструментів (заходів) впливу (реагування), який наявний у відповідача згідно з чинним законодавством України для реагування у подібних ситуаціях, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій  про те, що Національним банком України допущено протиправну бездіяльність в період з листопада 2014 року по квітень 2015 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ  «УКРАЗПРОМБАНК» на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ «УКРАЗПРОМБАНК» за період з 01.08.2011 року по 01.09.2014 року та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог статті  73 Закону України «Про банки та банківську діяльність», та норм Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS.
		Постановою Верховного Суду України від 16.09.2015 року у справі за позовом ОСОБА_8 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною, задоволено позовні вимоги. Визнано протиправною бездіяльність Верховної Ради України щодо несвоєчасного розгляду нею подання Вищої ради юстиції про звільнення ОСОБА_8 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області у зв'язку з поданням заяви про відставку. 
		Верховний Суд України  приймаючи рішення в даній справі виходив з того, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.  У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Враховуючи дану позицію Верховного Суду України, не заслуговує на увагу твердження відповідача про те, що спори щодо визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень без посилання на фактичний спосіб відновлення чи захисту прав позивача не підлягають розгляду судами адміністративної юрисдикції та що позивач не відноситься до кола осіб, які можуть оскаржувати бездіяльність Національного банку України.
		Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. 
		Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. 
		Згідно із статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Враховуючи вищенаведені норми, не заслуговує на увагу посилання відповідача про те, що ухвалюючи рішення в даній справі, суди посилалися на нормативний акт Національного банку, що втратив чинність - Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS, затверджений постановою Національного банку України від 08.05.2002 року № 171, у зв'язку із прийняттям Правлінням Національного банку України постанови від 31.08.2007 року № 312, якими затверджені Методичні вказівки щодо організації, проведення інспекційних перевірок та встановлення рейтингової оцінки банку, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження даного твердження. 
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом  апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, 
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу Національного банку України - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «САНКО» до Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «УКРГАЗПРОМБАНК», за участю Генеральної прокуратури України, про визнання протиправною бездіяльності - без змін. 
		 
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями                   235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		 
		               Судді:                                                                                                 О.Є. Донець 
		 
		                                                                                                    О.В. Голяшкін   
		 
		                                                                                                    В.Ф. Мороз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...