Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/16838/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 17.11.2016. Зареєстровано: 18.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2016.
Дата набрання законної сили: 21.12.2016
Результат оскарження 21.12.2016 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		 10 листопада 2016 року                               № 826/16838/16
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді Аблова Є.В., судді Погрібніченка І.М., судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дікергофф Цемент Україна» до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною та скасування податкової консультації №22278/6/99-99-15/02-02-15 від 13.10.2016 року, зобов'язати контролюючий орган надати податкову консультацію, -
		                                                 В С Т А Н О В И В:          
		З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося публічне акціонерне товариство «Дікергофф Цемент Україна» до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною та скасування податкової консультації №22278/6/99-99-15/02-02-15 від 13.10.2016 року, зобов'язати контролюючий орган надати податкову консультацію, мотивуючи позовні вимоги тим, що оскаржувана податкова консультація є неправомірною, такою, що порушує загальні принципи податкового законодавства, суперечить діючим нормам податкового законодавства, створює обов'язки для платників податків, що не передбачені діючими нормами податкового законодавства та порушує таким чином визначені чинним законодавством права позивача.
		У позовній заяві позивач просить суд: 
		- визнати недійсною та скасувати податкову консультацію Державної фіскальної служби України №22278/6/99-99-15/02-02-15 від 13.10.2016 року; 
		- зобов'язати контролюючий орган надати податкову консультацію на його звернення №468 від 21.09.2016 року з урахуванням висновків суду; 
		- стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Дікергофф Цемент Україна» судовий збір у розмірі 2756,00 грн.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
		Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув, письмових заперечень або пояснень щодо суті позову не надав.
		Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які     беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Враховуючи неприбуття представника відповідача в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження. 
		Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. 
		З матеріалів справи вбачається, що публічне акціонерне товариство «Дікергофф Цемент Україна» звернулось до Державної фіскальної служби України листом №468 від 21.09.2016 року щодо надання письмової індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства, щодо права ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» включити суми накопичених на 31.12.2015 року податкових збитків ПАТ «ЮГцемент» та ПАТ «Волинь-Цемент» до суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» та відповідно зменшити фінансовий результат до оподаткування ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» на зазначені суми збитків у відповідності до пп.140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України.
		За результатами розгляду вказаного листа позивача, Державна фіскальна служба України листом №22278/6/99-99-15/02-02-15 від 13.10.2016 року повідомила, що підприємство, що припиняється у процесі реорганізації шляхом приєднання, повинне скласти податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, на який припадає дата його приєднання. 
		Крім того, таке підприємство повинне самостійно здійснити розрахунки з бюджетом.
		Фінансовий результат до оподаткування платника податку - правонаступника не зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податків (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) в процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття, на дату затвердження передавального акта, оскільки норми Кодексу, в редакції, чинній з 01.01.2015, не передбачають перехідних положень, що надають право платникам при реорганізації здійснювати врахування при визначенні об'єкта оподаткування податковм на прибуток підприємством, яке приєднало іншого збиткового платника податку, його податкових збитків.
		Незгода позивача з вказаною податковою консультацією зумовила звернення останнього до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
		Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.
		При цьому, відповідно до 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
		Згідно з пунктом   52.1    статті   52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
		Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт   52.2    статті   52 Податкового кодексу України).
		За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. (пункт   52.3    статті   52 Податкового кодексу України).
		Приписами пунктів   52.4    та 52.5 статті   52 Податкового кодексу України    передбачено, що консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
		Водночас, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору (пункт   53.3    статті   53 Податкового кодексу України).
		Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
		З огляду на викладені законодавчі положення вбачається, що податкова консультація надається контролюючими органами у межах їхньої компетенції з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган, виходячи з норм або змісту відповідного податку чи збору.
		При цьому, дослідженню в справах про визнання протиправною та скасування податкової консультації підлягають обставини щодо: поставлених у зверненні платника про надання податкової консультації питань; викладених у податковій консультації відповідей; відповідність зазначених у податковій консультації висновків нормам або змісту відповідного податку чи збору.
		Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.06.2016 року №К/800/52977/13.
		Як вбачається з матеріалів справи, як на головну підставу наданої консультації ДФС України посилалась на відсутність в редакції, чинній з 01.01.2015 року норм, які би прямо передбачали право платників при реорганізації здійснювати врахування при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємством, яке приєднало іншого збиткового платника податків.
		Водночас, відповідно до наявних матеріалів справи ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» було приєднано шляхом припинення публічного акціонерного товариства «ЮГцемент» (код ЄДРПОУ 00293031, адреса: 57113, Миколаївська область, Миколаївський район, смт Ольшанське, вул. Промислова, 9) та публічного акціонерного товариства «Волинь-Цемент» (код ЄДРПОУ 00293054, адреса: 35700, Україна, Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1).
		Рішення про припинення ПАТ «ЮГцемент» шляхом приєднання до ПАТ «Дікергофф Цемент Україна», було прийняте на позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ «ЮГцемент», які відбулись 16.07.2015 року, що підтверджується протоколом №26 позачергових Загальних зборів публічного акціонерного товариства «ЮГцемент».
		Відповідно до протоколу №21 позачергових загальних зборів акціонерного товариства «Волинь-Цемент» від 14.07.2015 року, прийнято рішення про припинення ПАТ «Волинь-Цемент» шляхом приєднання до ПАТ «Дікергофф Цемент Україна», було прийняте на позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ «Волинь- Цемент».
		Як повідомив позивач, прийняття зазначених рішень акціонерів ПАТ «ЮГцемент» та ПАТ «Волинь-Цемент» пов'язано з необхідністю консолідації цементного бізнесу (заводів) групи компаній Дікергофф ГмбХ в Україні, а саме ПАТ «ЮГцемент», ПАТ «Волинь-Цемент» та ПАТ «Дікергофф Цемент Україна».
		Відповідно до п.1 ст. 79 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонерне товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим підприємницьким товариствам - правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
		У силу п. 1 ст. 84 Закону України «Про акціонерні товариства» приєднанням акціонерного товариства визнається припинення акціонерного товариства (кількох товариств) з передачею ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, прав та обов'язків іншому акціонерному товариству - правонаступнику.
		Відповідно до п.1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
		Згідно із п.2 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюють ся сторонами.
		Позачерговими Загальними зборами акціонерів ПАТ «Дікергофф Цемент Україна», що підтверджується протоколом позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» №27 від 31.12.2015 року, та позачерговими Загальними зборами акціонерів ПАТ «ЮГцемент», що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «ЮГцемент» №27 від 31.12.2015 року, були прийняті рішення про затвердження передавального акту ПАТ «ЮГцемент», що приєднується до ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» станом на 31.12.2015 року, відповідно до якого внаслідок реорганізації ПАТ «ЮГцемент» єдиним правонаступником усього його майна, всіх майнових та немайнових прав та обов'язків, включаючи права та обов'язки щодо всіх кредиторів та боржників ПАТ «ЮГцемент», а також включаючи права та зобов'язання, які оскаржуються в судовому, так і в позасудовому порядку, майнових прав та обов'язків за цим Актом стало ПАТ «Дікергофф Цемент Україна». 
		ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» є єдиним та повним правонаступником і власником майна, майнових та немайнових прав та обов'язків ПАТ «ЮГцемент» з 01.01.2016 року.
		З протоколу Позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» №27 від 31.12.2015 року та протоколу Позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «Волинь-Цемент» № 22 від 31.12.2015 року вбачається, що були прийняті рішення про затвердження передавального акту ПАТ «Волинь-Цемент», що приєднується до ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» станом на 31.12.2015 року, відповідно до якого внаслідок реорганізації ПАТ «Волинь-Цемент» єдиним правонаступником усього його майна, всіх майнових та немайнових прав та обов'язків, включаючи права та обов'язки щодо всіх кредиторів та боржників ПАТ «Волинь-Цемент», а також включаючи права та зобов'язання, які оскаржуються в судовому, так і в позасудовому порядку, майнових прав та обов'язків за цим Актом стало ПАТ «Дікергофф Цемент Україна». 
		ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» є єдиним та повним правонаступником і власником майна, майнових та немайнових прав та обов'язків ПАТ «Волинь-Цемент» з 01.01.2016 року.
		Як повідомив позивач, ПАТ «ЮГцемент» та ПАТ «Волинь-Цемент» в 2008 році, тобто до припинення шляхом приєднання до ПАТ «Дікергофф Цемент Україна», отримали від власника DyckerhoffGmbH позичкові кошти в сумі 100 млн. євро для забезпечення можливості побудувати нові сучасні лінії підготовки сировини (вугільні відділення), що припинило використання імпортного палива (газ) на користь вітчизняного вугілля, а також створило 300 додаткових робочих місць. 
		Додатково позивач зазначив, що модернізація виробництва та зростання прибутковості продукції дали можливість виплачувати позики відповідно до запланованих строків та сум, але внаслідок різкої девальвації національної грошової одиниці ПАТ «ЮГцемент» та ПАТ «Волинь-Цемент» отримали значні фінансові збитки, через курсові різниці валют.
		ПАТ «ЮГцемент» та ПАТ «Волинь-Цемент» задекларували від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2015 рік. Відповідно до вимог Міжнародного стандарту фінансової звітності 3 «Об'єднання бізнесу» (далі - МСФЗ 3), ПАТ «ЮГцемент» та ПАТ «Волинь-Цемент» визнали відстрочені податкові активи та включили їх до Додатків № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2015» відповідних передавальних актів зазначених вище.
		За таких обставин, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 84 Закону України «Про акціонерні товариства» та п. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, все майно, майнові та немайнові права та обов'язки ПАТ «ЮГцемент» та ПАТ «Волинь-Цемент», на підставі вказаних вище передавальних актів, перейшли з 01.01.2016 року до ПАТ «Дікергофф Цемент Україна», а відтак у відповідності до п.44 МСФЗ 3, ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» прийняв на свій баланс всі активи та зобов'язання ПАТ «ЮГцемент» та ПАТ «Волинь-Цемент», враховуючи відстрочені податкові активи та зобов'язання, що були сформовані на момент приєднання підприємств (підписання відповідних передавальних актів), згідно з п.34 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 12 «Податки на прибуток» (далі - МСБО 12).
		Відповідно до п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73 (далі - НПБО 1), баланс являє собою звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал (Форма №1).
		Наведене в сукупності дає суду підстави для висновку, що станом на 01.01.2016 року в балансі ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» містяться відображення як власних активів, зобов'язань та капіталу, так й активів, зобов'язань та капіталу ПАТ «ЮГцемент» та ПАТ «Волинь-Цемент». При цьому, в складі власного капіталу відображається нерозподілений прибуток (накопичений збиток), який є наслідком в тому числі і всіх раніше отриманих прибутків та/чи збитків ПАТ «Волинь-Цемент» та ПАТ «ЮГцемент».
		Відповідно до вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, порядок визначення об'єкта оподаткування базується на результатах бухгалтерського обліку, відображеного платником податку у фінансовій звітності та скоригованого на різниці, які передбачені Розділом 3 Податкового кодексу України. 
		Цим же розділом Податкового кодексу України (пп. 140.4.2 ст.140) надана можливість зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
		Податковий кодекс України в редакції, що діяла до 01.01.2015 року, прямо передбачає можливість врахування правонаступником збитків підприємств що припиняються в результат реорганізації. 
		Суд погоджується з висновком, що поточна редакція Податкового кодексу України не містить прямих норм на право врахування правонаступником збитків підприємств, що припиняються в результаті реорганізації, проте звертає увагу, що в останньому відсутня і заборона на таке відображення.
		Підпункт 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Податкового кодексу України передбачає, що одним із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
		Окрім того, п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України передбачає, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
		Наведене свідчить, що Податковим кодексом України встановлена можливість використання положень інших нормативно-правових актів для цілей оподаткування, якщо вони не суперечать Податковому кодексу України.
		Підсумовуючи все вище зазначене, суд приходить до висновку про наявність у ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» права включити суми накопичених на 31.12.2015 року податкових збитків ПАТ «ЮГцемент» та ПАТ «Волинь-Цемент» до суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та відповідно зменшити фінансовий результат до оподаткування ПАТ «Дікергофф Цемент Україна», на зазначені суми збитків у відповідності до пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 ПКУ.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що при наданні оскаржуваної податкової консультації не враховано загальні принципи податкового законодавства, а висновки податкового органу суперечать діючим нормам податкового законодавства, створюють додаткові обов'язки для позивача як платника податків та порушують таким чином визначені чинним законодавством права позивача, а відтак така податкова консультація підлягає визнанню судом недійсною.
		При цьому, в силу вимог п. 53.3 ст. 53 ПК України судом вбачається існування підстав для задоволення позовних вимог в частині  зобов'язання Державної фіскальної служби України надати публічному акціонерному товариству «Дікергофф Цемент Україна» податкову консультацію на його звернення №468 від 21.09.2016 року з урахуванням висновків суду.
		Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність надання оскаржуваної податкової консультації.
		За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
		Відтак, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання недійсною податкової консультації Державної фіскальної служби, викладеної у листі від 13.10.2016 за № 22278/6/99-99-15/02-02-15 та зобов'язання Державної фіскальної служби надати Публічному акціонерному товариству «Дікергофф Цемент Україна» нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.
		Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		Зважаючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю, суд присуджує на користь позивача здійснені ними судові витрати.
		Керуючись ст.ст. 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
		ПОСТАНОВИВ:
		Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дікергофф Цемент Україна» задовольнити повністю.
		Визнати недійсною та скасувати податкову консультацію Державної фіскальної служби України №22278/6/99-99-15/02-02-15 від 13.10.2016 року.
		Зобов'язати Державну фіскальну службу України надати публічному акціонерному товариству «Дікергофф Цемент Україна» податкову консультацію з урахуванням висновків суду.
		Присудити на користь публічного акціонерного товариства «Дікергофф Цемент Україна» (код ЄДРПОУ 04880386) понесені судові витрати у розмірі 2756,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).
		Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                            Аблов Є.В.
		 
		Суддя                                                                                          Погрібніченко І.М.
		 
		Суддя                                                                                          Шулежко В.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...