Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/4851/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 21.11.2016. Зареєстровано: 22.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2016.
Дата набрання законної сили: 16.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		донецький апеляційний господарський суд
		                                          
		Постанова
		Іменем України
		16.11.2016                                                                                                          справа №908/4851/14
		Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий:  судді За участю представників сторін: від скаржника (кредитора ТОВ «ВЕЙВ ІНДАСТРІ»): від кредитора ТОВ «КОМІФОЦЕНТР»: від боржника:ОСОБА_1 ОСОБА_2,  ОСОБА_3В         ОСОБА_4  за довіреністю б/н від 25.07.2016 року;  не зявились; не зявились;розглянувши апеляційну скаргу  ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "ВЕЙВ ІНДАСТРІ", м. Донецьк на постанову  господарського суду Запорізької областівід08 грудня 2014 року у справі№ 908/4851/14 (суддя Шевченко   Т.М.)за заявою боржникаОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТОПРЕСУРС", м. Донецьк пробанкрутство   В С Т А Н О В И В: Постановою господарського суду Запорізької області від 08.12.2014 року у справі №908/4851/14 визнано боржника ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТОПРЕСУРС" (далі за текстом  ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС", Боржник) - банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії  ОСОБА_6, тощо.
		Не погодившись з прийнятою місцевим господарським судом постановою, кредитор  ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "ВЕЙВ ІНДАСТРІ" (далі за текстом  ТОВ "ВЕЙВ ІНДАСТРІ") звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вих.№01/19-10/2016 від 19.10.16р.) в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 08.12.2014 року у справі №908/4851/14 та припинити провадження у вказаній справі про банкрутство ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС".
		В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова господарського суду Запорізької області винесена з порушенням норм матеріального, а саме ст.ст. 1, 37, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 111 Цивільного кодексу України та процесуального права, а саме ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
		Апелянт вказує на ті обставини, що в заяві про порушення провадження у даній справі голова ліквідаційної комісії, зокрема, зазначив, що ним проведено інвентаризацію всього майна ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС", результати якої додаються до заяви. Проте, в порушення Закону в матеріалах справи відсутні докази такої інвентаризації. До заяви боржника додано лише опис грошових коштів на поточному рахунку в ПАТ "КБ "СОЮЗ" станом на 27.06.2014 року (а.с. 30) без складання відповідних актів та відомостей, враховуючи те, що заява про порушення справи про банкрутство була подана лише 12.11.2014 року. При цьому, незалежно від процедури банкрутства боржника при прийняті постанови про визнання боржника та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведений факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень ч. 4 якої субєкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності субєкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги його кредиторів.
		Посилається на те, що судом першої інстанції не досліджувався належним чином фінансово-майновий стан боржника  ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС", до того ж не було перевірено чи мало підприємство боржник станом на день прийняття рішення його засновників (учасниками) про ліквідацію, недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами, виходячи з того, що належних доказів здійснення інвентаризації майна боржника суду не було надано. Крім того, на переконання кредитора, в порушення ч. 4 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідатор не вжив інших заходів з метою проведення інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється.
		В апеляційній скарзі ТОВ "ВЕЙВ ІНДАСТРІ" зазначає, що матеріали справи не містять даних про наявність чи відсутність дебіторської заборгованості ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС", відсутній належним чином складений аудиторський висновок щодо фінансового стану ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС".
		Крім того, матеріали справи на час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство також не містять інформації щодо наявності або відсутності зареєстрованого за ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" нерухомого майна. До заяви про порушення справи про банкрутство ліквідатором не було надано запити та отримані відповіді відповідних реєструючи органів. Судом першої інстанції, не було надано належної правової оцінки тому факту, що головою ліквідаційної комісії на час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство не було зроблено запиту до державних органів, які реєструють обтяження (заборону відчуження) майна, зокрема, нерухомого, внаслідок чого неможливо погодитись з тим, що головою ліквідаційної комісії було вжито всіх заходів по виявленню заставних кредиторів боржника та можливих активів боржника, які можуть перебувати в заставі. Так, до заяви про порушення справи про банкрутство витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не додані. Довідка із Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України, яка є підтвердженням, що боржник є засновником (учасником) інших господарських товариств та має відповідну частку в статутному фонді останніх на час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство в матеріалах справи також відсутня.
		В матеріалах справи відсутні відомості щодо дій ліквідаційної комісії щодо стягнення дебіторської заборгованості у розмірі 115919612,26 грн., що порушує вимоги ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України, відповідно до якої ліквідаційна комісія заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.
		Докази звернення голови ліквідаційної комісії ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" до органу податкової інспекції щодо отримання переліку рахунків юридичної особи боржника та відомостей про їх закриття в матеріалах справи відсутні.
		Матеріали справи не містять доказів надання головою ліквідаційної комісії ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фонду соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне страхування та страхових коштів. До заяви про порушення справи про банкрутство в порушення ч. 10 ст. 111 Цивільного кодексу України не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітній період.
		Отже, на думку апелянта, висновок господарського суду першої інстанції про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів не ґрунтується на належних доказах, а тому суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
		 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2016 року визначено колегію суддів для розгляду апеляційної скарги ТОВ "ВЕЙВ ІНДАСТРІ" та сформовано у складі: головуючий суддя  Мартюхіна Н.О., судді Мясищев А.М., Сгара Е.В.
		Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016 року відновлено ТОВ "ВЕЙВ ІНДАСТРІ" пропущений строк для подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Запорізької області від 08.12.2014 року у справі №908/4851/14 та прийнято її до провадження з призначенням судового засідання на 16.11.2016 року о 12 год. 30 хв.
		15.11.2016 року через канцелярію суду від ліквідатора ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" надійшло клопотання (вих.№01-34/363 від 10.11.16р.), в якому ОСОБА_7 просила суд відкласти розгляд апеляційної скарги ТОВ "ВЕЙВ ІНДАСТРІ" на іншу дату у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання призначене на 16.11.2016 року. Разом з тим, в клопотанні (вих.№01-34/363 від 10.11.16р.) ліквідатор просила продовжити процесуальний строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів.
		Розглянувши вказане клопотання колегія апеляційного господарського суду відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.
		Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обовязки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав. Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, господарський суд має право відкласти судове засідання у випадках, визначених зазначеною статтею. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Ліквідатор ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" - ОСОБА_7 жодним чином не була позбавлена права, до дня судового засідання, надати суду додаткові докази, які на її думку необхідні для розгляду апеляційної скарги. Разом з тим, відповідно до п. 7 резолютивної частини ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016 року про порушення апеляційного провадження явка сторін у судове засідання не була визнана обовязковою. Зважаючи на достатність доказів для розгляду справи по суті, Донецький апеляційний господарський суд відмовляє ліквідатору боржника у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та продовження процесуальних строків розгляду апеляційної скарги.
		16.11.2016 року через канцелярію суду від ліквідатора ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" надійшло клопотання (вих.№01-34/364 від 10.11.16р.), в якому ОСОБА_7 просила суд розглянути апеляційну скаргу ТОВ "ВЕЙВ ІНДАСТРІ" без її участі. Крім того, через надійшло анологічне за змістом електронне повідомлення №16.
		16.11.2016 року в судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник ТОВ "ВЕЙВ ІНДАСТРІ", який наполягав на доводах викладених в апеляційній скарзі з підстав викладених в ній, просив скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 08.12.2014 року у справі №908/4851/14 з подальшим припиненням провадження у справі.
		Представник кредитора - ТОВ "КОМІНФОЦЕНТ" та боржника в судове засідання не з'явились.  Будь-яких пояснень чи відзивів на вимогу суду не надали. Про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до ст. 98 ГПК України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судове засідання апеляційної інстанції не була визнана обовязковою. 
		З метою належного повідомлення сторін по справі про час та місце судового засідання, Донецьким апеляційним господарським судом на офіційному веб-порталі суду було розміщено оголошення про час та місце проведення судового засідання, призначеного у справі №908/4851/14.
		Враховуючи, що Донецьким апеляційним господарським судом було вжито всіх відповідних заходів, щодо повідомлення учасників справи, які знаходяться на території проведення АТО, дані учасники судового процесу вважаються належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 року №01-06/1290/14 "Про ОСОБА_8 "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції".
		Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої  інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами ч. 2 цієї статті передбачено, що  апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. 
		Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.
		Учасниками  ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" прийнято рішення, зафіксоване протоколом №1/14 від 15.04.2014 року, припинити діяльність та ліквідувати ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС"  у звязку з чим провести ряд необхідних дій, а саме створити комісію з припинення у складі голови ліквідаційної комісії  ОСОБА_6, опублікувати повідомлення про ліквідацію ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" в офіційному виданні "Бюлетень державної реєстрації", доручено голові ліквідаційної комісії  ОСОБА_6 здійснити всі дії необхідні для припинення діяльності ОСОБА_5, тощо.
		В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.07.2014 року серія АД №082065, в якому містяться дані про внесення 22.04.2014 року відомостей до Єдиного державного реєстру про початок процедури припинення ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУР".
		На виконання вимог ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України ліквідатор боржника помістив в друкованому засобі масової інформації, в якому публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, а саме в Бюлетені державної реєстрації № 281 (11) від 24.04.2014 року повідомлення про рішення щодо припинення ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" з відображенням визначеного строку для предявлення вимог кредиторів  25.06.2014 року та інших необхідних відомостей.
		17.04.2014 року головою ліквідаційної комісії було направлено лист за №1 начальнику Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області з проханням надати довідку стосовно наявності або відсутності на балансі ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу.
		З метою виявлення потенційних кредиторів голова ліквідаційної комісії ОСОБА_6 направив листи:
		-(вих.№1 від 28.04.2014р.) Державній податковій інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька;
		        - (вих.№2 від 28.04.2014р.) ТОВ "КОМІФОЦЕНТР", м. Донецьк;
		        -(вих.№3 від 28.04.2014р.) ТОВ "ВЕЙВ ІНДАСТРІ", м. Донецьк. 
		В порядку ст. 105 Цивільного кодексу України з кредиторськими вимогами до боржника звернулись:
		-  із заявою (б/н від 02.06.2014р.) ТОВ "КОМІФОЦЕНТР" про визнання кредиторських вимог у розмірі 56900,00 грн. 
		        -  із заявою (вих.№1/06-2014 від 02.06.2014р.) ТОВ "ВЕЙВ ІНДАСТРІ" про визнання кредиторських вимог у розмірі 45500,00 грн.
		В подальшому, учасниками ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" прийнято рішення, зафіксоване протоколом №2/14 від 27.06.2014 року, затвердити проміжний ліквідаційний баланс станом на 27.06.2014 року.
		З проміжного ліквідаційного балансу (звіту про фінансовий стан) від 27.06.2014 року колегією суддів встановлено, що на балансі підприємства міститься 1910,00 грн. нерозподілених активів та 100490,00 грн. пасивів.
		Відповідно до інвентаризаційного опису матеріальних цінностей, прийнятих на відповідне зберігання складеного головою ліквідаційної комісії станом на 27.06.2016 року, на розрахунковому рахунку ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" за №26007200200196 відкритому в ПАТ "КБ "СОЮЗ", м. Донецьк, міститься залишок грошових коштів в сумі 1910,00 грн.
		В матеріалах справи міститься перелік кредиторів визнаних боржником - ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" станом на 27.06.2014 року з вимогами наступних кредиторів:
		1.ТОВ "КОМІФОЦЕНТР", розмір кредиторських вимог 56900,00 грн.;
		2.ТОВ "ВЕЙВ ІНДАСТРІ", розмір кредиторських вимог 45500,00 грн.
		Відповідно до відомостей про банківські рахунки, складених головою ліквідаційної комісії, станом на 27.06.2014 року ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" має відкритий банківський рахунок №26007200200196 в ПАТ "КБ "СОЮЗ", м. Донецьк.
		З довідки наданою ПАТ "КБ "СОЮЗ" (вих.21/14/309 від 27.06.2014р.) на запит голови ліквідаційної комісії боржника (вих.№3 від 26.06.2014р.) вбачається, що станом на 27.07.2014 року залишок коштів на рахунку боржника складає 1910,00 грн.
		27.06.2014 року учасниками ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" прийнято рішення, зафіксоване протоколом №3/14, звернутись до господарського суду Донецької області з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		У листопаді 2014 року ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" звернулось до господарського суду Запорізької області із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ч. 5 ст. 11, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.
		Підставою для звернення до суду першої інстанції із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство стала встановлена під час роботи голови ліквідаційної комісії недостатність вартості майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.11.2014 року вказану заяву прийнято до розгляду з призначенням підготовчого засідання на 26.11.2014 року; витребувано у боржника документи згідно з резолютивною частиною ухвали. 
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.12.2014 року було порушено провадження у справі №908/4851/14 з призначенням розгляду справи у судовому засіданні на 08.12.2014 року.
		Постановою господарського суду Запорізької області від 08.12.2014 року у справі №908/4851/14 визнано боржника ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" - банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії  ОСОБА_6, тощо.
		Згідно поданих документів господарським судом встановлено, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, при цьому до звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
		 
		З даним висновком місцевого господарського суду колегія суддів апеляційної інстанції погодитись не може з огляду на наступне.
		Статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - ОСОБА_8 про банкрутство) передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.
		Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
		Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.
		Отже, спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
		Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 вищевказаного Закону, а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження в порядку цієї статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.
		Згідно з ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.
		При цьому незалежно від процедури банкрутства боржника при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведений факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 ГК України, відповідно до положень ч. 4 якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.
		Також, відповідно до приписів абз. 3 ст. 1 Закону про банкрутство суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
		Відповідно до ст. 33 та ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Відповідно до чинного законодавства  рішення суду  є законним тоді,  коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності  на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
		Оскаржувана постанова суду першої інстанції про визнання ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" банкрутом вище вимогам не відповідає оскільки в порушення вимог Закону про банкрутство, розглядаючи заяву про порушення провадження у справі про банкрутство за спеціальною процедурою відповідно до ст. 95 Закону та визнаючи боржника  ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС"  банкрутом, судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання процедури добровільної ліквідації юридичної особи, фінансово-майновий стан боржника належним чином не досліджувався, не було перевірено, чи мало підприємство боржника станом на день прийняття рішення його засновником про ліквідацію недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами.
		Так, згідно  ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
		Відповідно до ст.1 Закону про банкрутство, банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. 
		Неплатоспроможність  це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності. 
		Відповідно до вимог Закону про банкрутство під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
		Згідно ч. 5 ст. 11  Закону про банкрутство боржник зобовязаний звернутись в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
		Відповідно до ст. 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
		Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для  якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
		Згідно  ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа  ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
		Згідно  ст. 20  ПК України здійснення  контролю за додержанням податкового законодавства платниками податків  покладено на органи державної податкової служби. 
		Відповідно до ст. 16 ПК України платник податків зокрема,  зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації) (п.16.1.10).
		В матеріалах справи відсутні належні докази направлення головою ліквідаційної комісії на адресу відповідного податкового органу довідки за формою № 8-ОПП . 
		Згідно з ч. 4 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
		Як вбачається із матеріалів справи, інвентаризація майна боржника належним чином не проводилась, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо дебіторської заборгованості боржника, проведення аудиторської перевірки та аудиторський висновок щодо фінансового стану ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС".  
		Відповідно до вимог ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
		З матеріалів справи вбачається, що в ході досудової процедури банкрутства ліквідатором за результатами здійснення заходів з виявлення майнових активів та проведення інвентаризації майна боржника складено проміжний ліквідаційний баланс станом на 27.06.2014 року, інвентаризаційний опис матеріальних цінностей банкрута, реєстр кредиторських вимог.
		Так, проміжний ліквідаційний баланс банкрута - ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" свідчить про наявність оборотних активів (грошових коштів) в сумі 1901,00 грн., та поточної кредиторської заборгованості в пасиві в розмірі 102400,00 грн.
		Розглянувши вищенаведені докази, дані проміжного ліквідаційного балансу місцевий господарський суд дійшов висновку про дотримання ліквідатором вимог ст. 95 Закону про банкрутство, ст. 105, 110, 111 ЦК України, наявність кредиторської заборгованості та відсутність майнових активів для її задоволення, перевищення пасиву над активом, вчинення ліквідатором належних дій з пошуку та виявленню активів та пасивів боржника, тому визнав боржника ТОВ "ІНТЕРТОПРСУРС" - банкрутом.
		Однак, судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції, оскільки апеляційним судом встановлено суттєві порушення ліквідатором порядку проведення досудової процедури банкрутства, зокрема, не встановлення усього належного боржнику майна та майнових активів, не проведення їх інвентаризації, не підтвердження даних про актив ліквідаційного балансу та факту недостатності вартості майнових для погашення кредиторської заборгованості, та можливості відновлення платоспроможності банкрута, з огляду на наступне.
		На підставі матеріалів та обставин справи встановлено, що згідно з довідки ТОВ "Транспортно-логістична компанія "ІНТЕРТРАНСКОНСАЛТІНГ" (вих.№38-06/16 від 30.06.16р.), яка надавалась ліквідатору ТОВ "ВЕЙВ ІНДАСТРІ" - ОСОБА_9 вбачається інформація директора раніше вказаного ТОВ "Транспортно-логістична компанія "ІНТЕРТРАНСКОНСАЛТІНГ", про існування Договору про відступлення права вимоги №2402-20147, який був укладений між ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" з одного боку та ТОВ "Транспортно-логістична компанія "ІНТЕРТРАНСКОНСАЛТІНГ" з іншого. 
		При цьому, з договору про відступлення права вимоги №2402-20147 від 24.02.2014 року (далі - Договір), який був укладений між банкрутом - ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС", як  Кредитором 1 з одного боку та з ТОВ "Транспортна компанія "Енерготранс", як Кредитор 2 (код ЄДРПОУ 38471248) з іншого, який в подальшому 31.08.2015 року змінив назву на ТОВ "Транспортно-логістична компанія "ІНТЕРТРАНСКОНСАЛТІНГ", про що свідчать відомості із Єдиного державного реєстру.   
		Як вбачається із умов вказаного договору, Кредитор 1 відступає Кредитору 2, а Кредитор 2 приймає право вимоги до Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", яке виникло за договором поставки. Фактом, підтверджуючим існування заборгованості Боржника перед Кредитором 1 є відповідні накладні та акти приймання передачі документів (п. 1.1 Договору); Загальний розмір прав вимоги, що відступається Кредитором 1 Кредитору 2 за  Договором становить 115919612,26 грн. (п.1.3 Договору); Права вимоги переходять до Кредитора 2 з моменту оплати вартості прав вимоги відповідно до п. 2 цього Договору (п. 1.4 Договору); Передача документів оформлюється актом приймання передачі документів, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками (п. 3.1.1).
		Крім того, про наявність дебіторської заборгованості Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" у розмірі 208578788,34 грн. перед банкрутом  ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС", або дебіторської заборгованості ТОВ "Транспортно-логістична компанія "ІНТЕРТРАНСКОНСАЛТІНГ" у розмірі 115919612,26 грн. перед банкрутом вказують й обставини, встановлені ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2015 року у справі №910/27673/15 за позовом ТОВ "ІНТЕРТРАНСКОНСАЛТІНГ" до Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача  ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" про стягнення 208578788,34 грн., яка додана апелянтом. 
		Тобто, вищенаведені обставини свідчать про те, що ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" належить несплачена дебіторська заборгованість в сумі 115919612,26 грн., яка є фактичним активом банкрута (оборотними активами  дебіторська заборгованість за розрахунками), проте не виявлена ліквідатором під час здійснення досудової процедури  банкрутства та не включена до проміжного ліквідаційного балансу. 
		Проте, зазначена дебіторська заборгованість не була проінвентаризована головою ліквідаційної комісії ОСОБА_6 та не була відображена в проміжному ліквідаційному балансі, як актив, що є підставою вважати проведену досудову процедуру ліквідації такою, що не відповідає вимогам ст.ст. 110, 111 ЦК України та такою, що підтверджена недостовірними доказами. 
		Доказів виконання головою ліквідаційної комісії вимог п. 7 ст. 111 ЦК України щодо надання первинних документів, реєстрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування матеріали справи не містять.
		Вказані вище обставини свідчать про те, що проміжний ліквідаційний баланс не відповідає приписам ч. 8 ст. 111 ЦК України, у зв'язку з чим, на підставі наявних у справі матеріалів неможливо з'ясувати реальний фінансовий стан боржника. А відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися з висновками місцевого господарського суду щодо обґрунтованості неплатоспроможності боржника, перевищення пасиву над активами боржника та визнання його банкрутом. 
		Колегія суддів наголошує, що оскільки ці документи і докази не були подані ліквідаційною комісією на момент порушення провадження у справі, то, відповідно, не були виконані передумови, необхідні для порушення провадження у справі, отже апеляційний суд позбавлений можливості усунути ці порушення.
		Таким чином, судом першої інстанції не було належним чином перевірено надані банкрутом відомості про його активи та пасиви, не встановлено вірність сформованого активу ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" при затвердженні проміжного ліквідаційного балансу.
		Тобто, висновки голови ліквідаційнї комісії та засновника про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів на момент прийняття судом першої інстанції постанови про визнання боржника банкрутом не відповідають дійсності, оскільки активи та пасиви боржника та факт перевищення кредиторських зобов'язань над активами банкрута належним чином не виявлений та не встановлений.
		Вказані вище обставини свідчать, що без звернення ліквідатора банкрута до дебіторів Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", ТОВ "Транспортно-логістична компанія "ІНТЕРТРАНСКОНСАЛТІНГ", а також інших можливих дебіторів з вимогами про стягнення та погашення дебіторської заборгованості в сумі 208578788,34 грн., є неможливим складання проміжного ліквідаційного балансу, як такого що відповідає вимогам закону, у зв'язку з чим, на підставі наявних у справі матеріалів неможливо з'ясувати реальний фінансовий стан боржника. 
		А відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися з висновками місцевого господарського суду щодо обґрунтованості неплатоспроможності боржника, перевищення пасиву над активами банкрута та визнання його банкрутом.
		Тобто, судом першої інстанцій належним чином не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених законом дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі ст. 95 Закону про банкрутство, також не проведено аналізу активів та пасивів боржника та належним чином не з'ясовано питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, оскільки визнаючи боржника банкрутом, суд у будь-якому випадку має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів
		При таких обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи про банкрутство судом першої інстанції було неповно з'ясовано, а також не доведено обставини, що мають значення для справи, які ним визнані встановленими, що відповідно положень ст. 104 ГПК України є підставою для скасування постанови місцевого господарського суду.
		На підставі викладеного та у звязку з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова господарського суду Запорізької області від 08.12.2014 року у справі №908/4851/14 не відповідає нормам матеріального права та обставинам справи, тому вона підлягає скасуванню. 
		Відповідно до п. 11 ст. 83 Закону про банкрутство, внаслідок того, що господарським судом не встановлено ознак неплатоспроможності боржника, провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню.
		У звязку з цим, апеляційна скарга ТОВ "ВЕЙВ ІНДАСТРІ" на постанову господарського суду Запорізької області 08.12.2014 року у справі №908/4851/14 підлягає задоволенню, оскаржуваний процесуальний документ скасуванню, а провадження у справі №908/4851/14 про банкрутство ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" припиненню.
		Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		  
		Апеляційну скаргу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "ВЕЙВ ІНДАСТРІ",           м. Донецьк, на постанову господарського суду Запорізької області від 08.12.2014 року у справі №908/4851/14  задовольнити. 
		Постанову господарського суду Запорізької області від 08.12.2014 року у справі                №908/4851/14 про банкрутство  ОСОБА_5 з обмеженою відповідальінстю "ІНТЕРТОПРЕСУРС", м. Донецьк - скасувати. 
		Провадження у справі №908/4851/14 про банкрутство ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТОПРЕСУРС", м. Донецьк  припинити.
		Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.
		 
		Дану постанову направити державному реєстратору за місцем знаходження боржника ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС", м. Донецьк (вул. Куйбишева, буд. 143, прим. 6510, м. Донецьк, код ЄДРПОУ 36559629) для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про судове рішення про скасування постанови господарського суду Запорізької області від 08.12.2014 року у справі про банкрутство, припинення провадження у справі про банкрутство та відновлення стану юридичної особи ТОВ "ІНТЕРТОПРЕСУРС" (код ЄДРПОУ 36559629) в Єдиному державному реєстрі.
		 
		 
		Головуючий суддя                                            Н.О. Мартюхіна 
		 
		 
		Судді:                                            А.М. Мясищев
		 
		                                
		                                                                                                                              ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...