Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 600/609/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 У х в а л а
		іменем  україни
		16 листопада 2016 року                                        м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		Маляренка А.В.,        Демяносова М.В.Леванчука А.О. 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Козівської селищної ради про визнання відмови в передачі у власність квартири незаконною, визнання права на безоплатну приватизацію та визнання права власності на квартиру, за касаційною скаргоюОСОБА_4 на рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 15 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 17 березня 2016 року,
		 
		в с т а н о в и л а:
		У червні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до Козівської селищної ради про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1.
		Свої вимоги мотивувала тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Козівської селищної ради №64 від 27 квітня 2010 року вона разом із сім'єю поселилась в дві кімнати гуртожитку площею 13 кв.м та 15,9 кв.м. за вказаною адресою. 
		З метою покращення житлових умов та облаштування приміщень вона за власний рахунок здійснила капітальний ремонт та реконструкцію цих житлових приміщень, а саме: здійснила добудову, перекрила дах, провела електроенергію, газ, водопровід та водовідведення. 
		В результаті проведення капітального ремонту та реконструкції двох кімнат, утворилась семикімнатна квартира, загальною площею 174 кв.м та житловою площею 124,9 кв.м, що складається: 1 кімната площею 15,9 кв.м,           2 кімната площею 15,8 кв.м, 3 кімната площею 13,3 кв.м, 4 кімната площею 16,5 кв.м, 5 кімната площею 19,3 кв.м., 6 кімната площею 23,9 кв.м., 7 кімната площею 20,2 кв.м, кухня площею 15,9 кв.м, вбиральня площею 4,4 кв.м, ванна кімната площею 3,4 кв.м, коридори площею 1,8; 6,3; 10,4; 5,1; 1,8 кв.м.
		За результатами проведеного капітального ремонту та реконструкції двох кімнат площею 13 кв.м та 15,9 кв.м гуртожитку Козівською селищною радою виготовлено свідоцтво серії НОМЕР_1 про право власності на семикімнатну квартиру АДРЕСА_1.
		Зазначала, що квартира знаходиться у комунальній власності територіальної громади Козівської селищної ради, і належить до об'єктів приватизації. 
		З метою реалізації права на приватизацію квартири, яку вона займає з           27 квітня 2010 року по 20 листопада 2014 року вирішила приватизувати житлові площі. Із заявою та необхідними документами звернулась до виконавчого комітету Козівської селищної ради та до органу приватизації селищної ради, але отримала відмову.
		Вважає відмову незаконною і такою, що порушує її права. Просила визнати її такою, що не відповідає закону, а також визнати за нею право на безоплатну приватизацію семикімнатної квартири і визнати за нею право приватної власності на жилу семикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 174 кв.м та житловою площею 124,9 кв.м за вказаною адресою.
		Вказувала, що її колишній чоловік - ОСОБА_5 не заперечує щодо приватизації нею цієї квартири.
		Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від             15 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 17 березня 2016 року у задоволені позову відмовлено. 
		У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, по суті позовних вимог, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
		Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ «Про судоустрій статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
		Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. 
		Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із безпідставності позовних вимог.
		Як було встановлено в судовому засіданні, 24 квітня 2010 року рішенням виконавчого комітету Козівської селищної ради №64 чоловіку позивача - ОСОБА_5, як працівнику прокуратури, було виділено дві кімнати у гуртожитку та надано дозвіл на вселення його разом з сім'єю.
		За час проживання в наданих кімнатах гуртожитку, в результаті проведених прибудов та реконструкції, площу приміщень було збільшено, з 28,9 кв.м до 174 кв.м загальної площі. 
		На час звернення позивача до суду, дане приміщення площею 174 кв.м набуло статусу квартири, яка є комунальною власністю і у вказаному статусі дане приміщення не надавалось, ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5
		Із матеріалів справи вбачається, що шлюб між ОСОБА_4 та            ОСОБА_5 розірвано 13 серпня 2013 року. Крім того, станом на час розгляду справи, ОСОБА_5 вже не працював у прокуратурі. 
		В матеріалах справи містяться дані про те, що останній разом із малолітнім сином 30 жовтня 2014 року змінив місце проживання.
		Згідно ст. 118 ЖК Української РСР, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири. 
		У відповідності до ПостановиРади Міністрів Української РСР № 37 від 4 лютого 1988 року «Про службові жилі приміщення» встановлено перелік працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення до яких відноситься і помічник прокурора району, згідно до Наказу Генерального прокурора України №380 від 15 березня 1999 року. 
		В контексті вищенаведених нормативних актів, вказане житлове приміщення можна охарактеризувати, як службове і призначене для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу нього.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизації державного житлового фонду" не підлягають приватизації: квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових. 
		Таким чином виконавчий комітет Козівської селищної ради своїм рішенням від 20 листопада 2014 року № 142 обґрунтовано відмовив              ОСОБА_4 у приватизації квартири, оскільки спірне житлове приміщення було виділено для працівника прокуратури; а також в зв'язку з тим, що на вказане приміщення мають право інші члени сім'ї позивача.    
		 
		Отже правових підстав для задоволення позову не має.
		Такі висновки судів відповідають обставинам справи та ґрунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.
		Зі змісту рішення судів і доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
		Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.
		Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		у х в а л и л а:
		 
		         Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити. 
		Рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 15 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 17 березня 2016 року залишити без змін.  
		         Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Колегія суддів:
		 
		                                                                                                  А.В.Маляренко 
		 
		 
		                                                                                                  М.В.Демяносов
		 
		                                                                                                                                                         А.О.Леванчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...