Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/2799/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2016. Зареєстровано: 24.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2016.
Дата набрання законної сили: 02.12.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  
		61022, м.Харків, пр.Науки, 5 
		Р І Ш Е Н Н Я   
		іменем України
		 
		16.11.2016                                                                                      Справа № 905/2799/16 
		Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М., за участю помічника судді Сотір Ю.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу №905/2799/16 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроналадка" м.Донецьк 
		до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Шахтоуправління Покровське" м.Покровськ Донецької області
		про стягнення пені у розмірі 195642,52 грн., 3% річних у розмірі 13564,75 грн.
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 33/12 від 09.12.2015 року 
		від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю від 20.09.2016 року
		 
		У судовому засіданні 13.10.2016 року 
		оголошувалась перерва до 08.11.2016 року
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		 24.09.2016 року шляхом направлення поштового відправлення Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроналадка" м.Донецьк (далі - ТОВ "Електроналадка") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Шахтоуправління Покровське" м.Покровськ Донецької області (далі - ПАТ "Шахтоуправління Покровське") про стягнення пені у розмірі 155504,08 грн. 
		Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.09.2016 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/2799/16. Розгляд справи відкладався.
		Ухвалою суду від 08.11.2016 року прийнято заяву позивача про зміну предмету позову, предметом спору є стягнення з відповідача пені у розмірі 195642,52 грн., 3% річних у розмірі 13564,75 грн.
		Позовна заява мотивована тим, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором №339-ЭН, проте відповідач своєчасно не оплатив виконані роботи, мала місце істотна прострочка виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим ТОВ "Електроналадка" звернулось до суду за захистом свого порушеного права та просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 195642,52 грн. та 3% річних у розмірі 13564,75 грн. 
		В обґрунтування зазначених у позові обставин і вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №339-ЭН від 25.02.2015 року, додатку №1 до договору: зведений розрахунок, договірних цін №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, додаткової угоди від 29.12.2015 року, довідок про вартість виконаних робіт та витрати за серпень 2015 року від 31.08.2015 року, за жовтень 2015 року від 30.10.2015 року, за листопад 2015 року від 30.11.2015 року, за грудень 2015 року від 29.12.2015 року, актів виконаних робіт за серпень 2015 року №1 від 31.08.2015 року, за жовтень 2015 року №2 , №3 від 30.10.2015 року, за листопад 2015 року №4, за грудень 2015 року №5, №6, №7, №8, №9, податкових накладних №8 від 31.08.2015 року, №12 від 30.10.2015 року, №16 від 30.11.2015 року, №11 від 29.12.2015 року, №12 від 29.12.2015 року, №13 від 29.12.2015 року, №14 від 29.12.2015 року, №15 від 29.12.2015 року, довіреності №7/3 від 27.03.2015року, наказу №31-о від 09.02.2015 року, наказу №95-к від 30.04.2015 року, Статуту підприємства.
		У відзиві на позовну заяву, який отриманий судом 08.11.2016 року, відповідач заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог, зазначаючи, що оскільки предметом укладеного між сторонами договору є не тільки виконання робіт, а й випробування обладнання, то зобов'язання з оплати у нього виникають лише після такого випробування та складання відповідної виконавчо-технічної документації, відповідачем передчасно здійснено оплату за договором, тому підстави для нарахування пені відсутні. Підстави для нарахування пені також відсутні, на думку відповідача, у зв'язку з укладенням між сторонами нового договору №1813 від 05.01.2016 року, за умовами п. 19.6 якого після підписання даного контракту всі попередні письмові та усні домовленості, переговори, переписа між сторонами, пов'язані з даним договором, втрачають чинність. Позивач не зазначає про наявність завданих йому збитків, спричинених несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, тому відповідач просить суд, враховуючи важке фінансове становище, зменшити розмір стягуваної пені. Також відповідач просить суд розстрочити строк виконання рішення. 
		На підтвердження викладених у відзиві обставин відповідач надав суду належним чином засвідчені копії звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2016 року, звіту про фінансові результати за 1 квартал 2016 року, звіту про фінансові результати за 9 місяців 2016року, податкової дікларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2016 року, договору №1813 від 05.01.2016 року, протоколу розбіжностей до договору, зведеного розрахунку, Статуту підприємства.
		14.11.2016 року на електронну адресу суду від позивача надійшли пояснення на заперечення відповідача, в яких останній не погоджується з доводами, викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, зазначаючи, що разом з проведенням налагодження обладнання ним повинні бути виконані випробування обладнання; у додатку №1 до договору сторонами визначено вартість саме налагоджувальних робіт. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами з оформленням відповідних актів приймання виконаних підрядних робіт, довідок про вартість виконаних робіт згідно з вимогами п. 14.1 договору.  Акти та довідки на налагоджувальні роботи електрообладнання підписано сторонами без будь-яких зауважень та у повному обсязі оплачено відповідачем. Стосовно укладення між сторонами нового договору №1813 від 05.01.2016 року вказав, що доводи відповідача з цього приводу не відносяться до суті справи та не повинні бути прийняті судом до уваги. Позивачем у повному обсязі надані суду акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт на налагоджувальні роботи електрообладнання. Доводи відповідача про зменшення пені до розміру, передбаченого контратком, є необгрунтованими, оскільки нарахований позивачем розмір пені за подвійною обліковою ставкою національного банку України є значно меньшим за розмір, передбачений сторонами у договорі.
		15.11.2016 року через канцелярію суду від позивача надійшли раніше отримані через електронну адресу суду пояснення.
		У додаткових поясненнях у справі, які через канцелярію суду 16.11.2016 року, відповідач зазначає, що останнім були подані заперечення проти позову, проте, якщо суд при розгляді справи дійде іншого висновку, тобто до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача сум пені, то ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" вважає, що розмір сум пені, яку суд може стягнути з відповідача, підлягає суттєвому зменшенню; якщо суд при розгляді справи дійде до висновку про наявність підстав для задоволення позову, то просить у зв'язку з важким фінансово-господарським станом підприємства розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців рівними частинами.
		Представник позивача у судове засідання 16.11.2016 року зявився, підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив їх задовольнити у повному обсязі. Стосовно задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки заперечував, посилаючись на факт систематичного порушення останнім своїх зобов'язань з оплати виконаних за договором робіт. Крім того, зазначив, що нарахована сума є посильною для сплати відповідачем.
		Представник відповідача у судове засідання 16.11.2016 року з'явився, через канцелярію суду надав додаткові пояснення по справі, стосовно раніше заявленого клопотання про зменшення розміру неустойки зазначив, що її слід зменшити у 10 разів, оскільки порушення, допущене відповідачем, не є суттєвим; стосовно строку, на який слід надати розстрочку виконання рішення вказав, що сплатити заявлені суми буде можливо за 6 місяців. Також підтвердив факт взяття до обліку підприємства податкової накладної за жовтень 2015 року.
		Судом досліджено копію довідки про вартість виконаних робіт за жовтень 2015 року, яка містить дату підписання - 30.10.2015 року, яка надана відповідачем.
		Відповідно до положень статті 811ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.
		Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані в порядку статті 43 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозвязку, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, зважаючи на таке.
		За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).
		25.11.2015 року між юридичними особами: ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" (Замовник) та ТОВ "Електроналадка" (Підрядник) укладено договір на виконання наладки та випробування елекрообладнання на об'єктах ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" №339-ЭН, за ст. 1 якого Підрядник виконує передбачені проектно-кошторисною документацією роботи з налагодження та випробування об'єкта у відповідності з виданою у встановленому порядку до виробництва документацією.
		Вартість робіт за даним договором визначається відповідно до кошторисної документації (додаток 1) до даного договору та складає 1805904,55 грн., крім того ПДВ 20% - 361180,91 грн., всього 2167085,46 грн. Ціна договору є твердою та може коригуватися виключно за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди в порядку, передбаченому даним договором (ст. 3 договору).
		За ст. 20 договору він набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 року.
		На виконання умов договору сторонами підписано додаток №1: зведений розрахунок налагоджувальних робіт на об'єктах ПАТ "ШУ "Покровське", договірні ціни №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.
		Додатковою угодою від 29.12.2015 року сторони узгодили продовження строку дії договору до 31.01.2016 року.
		Положеннями статті 627 Цивільного кодексу України  встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Зміст договору як угоди (правочину) є сукупністю визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обовязки, що складають зміст договірного зобовязання (ч. 1 ст. 628 ЦК України). 
		Зі змісту спірного договору вбачається, що у відповідності до вимог статті 181 ГК України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договірного зобовязання, вартості робіт та строку виконання, відповідальності за порушення його умов.
		Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсними не визнаний. 
		Відтак, в силу положень статті 629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами. 
		Виходячи з викладеного, суд вважає, що укладений договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини за правилами абзацу другого частини 1 статті 193 Господарського кодексу України  регулюються відповідними нормами зобовязального права і глави 61 Цивільного кодексу України.
		Приписами частини 1 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		За нормою закону належною підставою для виникнення у замовника обов'язку оплатити виконану виконавцем роботу за договором підряду відповідно до чинного законодавства є прийняття замовником виконаних робіт, підтверджене відповідними доказами.
		Згідно зі ст. 14 договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами у сроки, вказані в п. 4.7 з оформленням відповідних актів приймання виконаних підрядних робіт (за формою КБ-2в), довідок про вартість виконаних підрядних робіт (за формою КБ-3) та виконавчо-технічною документацією на пред'явлений об'єм робіт. За фактом виконання робіт Підрядник надає Замовнику наступні документи: акт приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в), рахунок (п. 5.4 договору).
		Між сторонами підписано акти виконаних робіт за серпень 2015 року №1 від 31.08.2015 року, за жовтень 2015 року №2 , №3 від 30.10.2015 року, за листопад 2015 року №4, за грудень 2015 року №5, №6, №7, №8, №9 та довідки про вартість виконаних робіт та витрати за серпень 2015 року від 31.08.2015 року, за жовтень 2015 року, за листопад 2015 року від 30.11.2015 року, за грудень 2015 року від 29.12.2015 року, які підтверджують факт прийняття робіт за договором на суму 2168148,66 грн.
		Вищенаведені акти та довідки підписано посадовими особами Замовника та Підрядника за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств. Акти та довідки містять посилання на договір, що беззаперечно свідчить про його підписання саме на виконання договору №339-ЭН від 25.02.2015 року.
		Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт.
		Таким чином, з огляду на підписання без заперечень актів приймання виконаних будівельних робіт за договором та довідок про вартість виконаних будівельних робіт у порядку ст. 14 договору, відсутність мотивованої відмови від підписання, суд вважає роботи прийнятими належним чином.
		 Доказів протилежного відповідач суду не надав.
		Досліджуючи оригінали актів виконаних робіт, судом виявлено, що на примірнику акту за жовтень 2015 року у позивача наявна дата його підписання - 30.10.2015 року, у той же час на примірнику акту відповідача така дата відсутня.
		Судом досліджено оригінали актів за жовтень 2015 року: у позивача на вказаному акті міститься дата його підписання, в той же час на примірнику акту відповідача така дата відсутня. На довідці про вартість виконаних робіт за жовтень 2015 року міститься дата підписання останньої - 30.10.2015 року. Вказана довідка складена на основі акту виконаних робіт за жовтень 2015 року, що підтверджує підписання акту саме 30.10.2015 року. Крім того, позивачем надано податкову накладну №12 від 30.10.2015 року, що складалась за наслідком здійснення господарської операції. У судовому засіданні 16.11.2016 року відповідач підтвердив, що вказану накладну ним взято до обліку.
		Крім того, відповідно до ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, строк спливає в останній день цього місяця.
		Акт виконаних робіт підписано за місяць, тому роботи вважаються прийнятими відповідачем в останній день цього місяця - 30.10.2015 року. 
		Заперечення відповідача стосовно того, що у разі відсутності випробувань відповідного обладнання позивачем роботи не є прийнятими, є неспроможними, оскільки сторонами без будь-яких заперечень підписано акти виконаних робіт за договором, відповідно до яких виконані роботи прийняті без заперечень у порядку п. 4.7 договору, який не передбачає проведення будь-яких випробувань обладнання.
		Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 
		За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.
		Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. 
		Як передбачено у ст. 5 договору, Замовник забезпечує фінансування робіт. Замовник здійснює оплату виконаних робіт Підряднику за фактом підписання акту виконаних робіт до 25 числа місяця, наступного за звітним, якщо інше не передбачено у додаткових угодах до даного договору.
		За приписами ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. 
		Виходячи з умов п. 5.2 договору сторонами встановлено строк  виконання зобовязання з оплати виконаних робіт - до 25 числа наступного за звітним місяця.
		Пунктом 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України  №14 від 17.12.2013 року "Про  деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.
		Як вбачається з довідки банку №КНО-52.4/1219 від 13.10.2016 року, копія якої міститься в матеріалах справи, відповідачем здіснено оплату заборгованості за договором 09.10.2015 року у розмірі 25000,00 грн., 12.10.2015 року у розмірі 15000,00 грн., 19.10.2015 року у розмірі 25000,00 грн., 26.10.2015року у розмірі 10000,00 грн., 03.11.2015 року у розмірі 15000,00 грн., 04.11.2015року у розмірі 10000,00 грн., 06.11.2015 року у розмірі 10000,00 грн., 09.11.2015року у розмірі 10000,00 грн., 12.11.2015 року у розмірі 10000,00 грн., 16.11.2015року у розмірі 10000,00 грн., 17.11.2015 року у розмірі 10000,00 грн., 18.11.2015року у розмірі 5000,00 грн., 20.11.2015 року у розмірі 10000,00 грн., 23.11.2015року у розмірі 10000,00 грн., 24.11.2015 року у розмірі 10000,00 грн., 25.11.2015 року у розмірі 10000,00 грн., 26.11.2015 року у розмірі 10000,00 грн., 27.11.2015 року у розмірі 30000,00грн., 30.11.2015 року -  10000,00 грн., 02.12.2015 року - 25000,00 грн., 03.12.2015року - 35000,00грн., 07.12.2015 року - 10000,00 грн., 08.12.2015року - 10000,00 грн., 09.12.2015 року - 15000,00 грн., 16.12.2015року - 20000,00 грн., 16.12.2015 року - 25000,00 грн., 17.12.2015року - 15000,00 грн., 22.12.2015 року - 20000,00 грн., 23.12.2015року - 15000,00грн., 24.12.2015 року - 15000,00 грн., 28.12.2015року- 15000,00 грн., 11.01.2016 року - 30000,00грн., 12.01.2016року - 30000,00 грн., 13.01.2016 року - 40000,00 грн., 14.01.2016року - 20000,00грн., 16.01.2016 року - 30000,00 грн., 18.01.2016року - 30000,00 грн., 19.01.2016 року - 30000,00грн., 21.01.2016року - 30000,00 грн., 22.01.2016 року - 20000,00 грн., 28.01.2016року - 20000,00 грн., 29.01.2016 року - 20000,00 грн., 05.02.2016року - 25000,00 грн., 08.02.2016 року - 30000,00 грн., 09.02.2016року - 20000,00 грн., 10.02.2016 року - 15000,00 грн., 11.02.2016року - 30000,00 грн., 12.02.2016 року - 30000,00 грн., 15.02.2016року - 30000,00грн., 16.02.2016 року - 30100,00 грн., 18.02.2016року - 30000,00 грн., 19.02.2016 року - 30000,00грн., 22.02.2016року - 30000,00 грн., 23.02.2016 року - 20000,00 грн., 24.02.2016року - 25000,00 грн., 25.02.2016 року- 20000,00 грн., 26.02.2016року - 16000,00 грн., 01.03.2016 року - 20000,00 грн., 02.03.2016року - 20000,00 грн., 03.03.2016 року - 25000,00 грн., 04.03.2016року - 30000,00 грн., 09.03.2016 року - 20000,00 грн., 10.03.2016 року - 35000,00грн., 11.03.2016 року - 35000,00 грн., 12.03.2016 року - 30000,00 грн., 14.03.2016 року - 25000,00 грн., 15.03.3026 року - 31093,25 грн., 16.03.2016 року - 42000,00 грн., 18.03.2016року - 30000,00 грн., 21.03.2016 року - 20000,00 грн., 22.03.2016 року - 15000,00грн., 23.03.2016 року - 15000,00 грн., 24.03.2016 року - 20000,00 грн., 28.03.2016 року - 20000,00 грн., 29.03.2016 року -20000,00 грн., 05.04.2016 року - 11927,20 грн., 06.04.2016року - 25000,00 грн., 07.04.2016 року - 20000,00 грн., 08.04.2016 року - 25000,00грн., 11.04.2016 року - 15000,00 грн., 13.04.2016 року - 20000,00 грн., 15.04.2016 року - 15000,00 грн., 18.04.2016 року - 15000,00 грн., 19.04.2016 року - 20000,00 грн., 21.04.2016року - 20000,00 грн., 22.04.2016 року - 15000,00 грн., 25.04.2016 року - 15000,00грн., 20.05.2016 року - 10000,00 грн., 23.05.2016 року - 15000,00 грн., 24.05.2016 року - 15000,00 грн., 25.05.2016 року - 20000,00 грн., 27.05.2016 року - 20000,00 грн.,  01.06.2016року - 20000,00 грн., 02.06.2016 року - 20000,00 грн., 03.06.2016 року - 30000,00грн., 07.06.2016 року - 15000,00 грн., 08.06.2016 року - 20000,00 грн., 09.06.2016 року - 10000,00 грн., 10.06.2016 року - 10000,00 грн., 13.06.2016 року - 15000,00 грн., 22.06.2016року - 10000,00 грн., 24.06.2016 року - 10000,00 грн., 30.06.2016 року - 10000,00грн., 06.07.2016 року - 10000,00 грн., 07.07.2016 року - 10000,00 грн., 07.07.2016 року - 10000,00 грн., 11.07.2016 року - 15000,00 грн., 12.07.2016 року - 10000,00 грн., 15.07.2016року - 10000,00 грн., 22.07.2016 року - 7028,21 грн.       
		Таким чином, ПАТ "Шахтоуправління Покровське" в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за договором в частині оплати вартості  виконаних робіт у встановленому договором порядку (до 25 числа місяця наступного за звітним) за актом №1 з 25.09.2015 року, за актом №2 з 25.11.2015 року, за актом №4 з 25.12.2015 року, за актом №5, 6, 7, 8, 9 з 25.01.2016 року.
		Позивач на підставі ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 13564,75 грн. за актом №1 за період з 26.09.2015 року по 24.11.2015 року, за актом №2 за період з 25.11.2015 року по 25.12.2015 року, за актом №4 за період з 26.12.2015 року по 23.01.2016 року, за актами №5, 6, 7, 8, 9 за період з 24.01.2016 року по15.07.2016 року.
		З розрахунку позивача вбачається, що останнім оплати відповідача за договором відносились в порядку черговості за підписані сторонами акти, починаючи з першого, заборгованість за яким виникла. Нарахування 3% річних та пені здійснено з урахуванням всіх проплат, на наймешну суму у відповідному періоді. Заперечень щодо порядку зарахування або зазначених періодів відповідач не висловив.
		Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання. 
		За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3%річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобовязання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
		Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобовязання, позивач мав підстави  для нарахування вказаних сум. 
		Перевіривши за допомогою Інформаційно  пошукової системи Ліга здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що останній здійснено позивачем невірно, оскільки останній просить стягнути 3% річних за актами №5, 6, 7, 8, 9 за період з 24.01.2016 року, а не з дати прострочення виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт за грудень 2015 року - з 25.01.2016 року, фактично сума нарахованих 3% річних за вказаний період сума 3%річних складає 13446,54 грн., тому позовні вимоги задовольняються саме в цій частині.
		Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
		Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
		Штрафними санкціями, згідно зі           ст.230           ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
		Як встановлено ст.549 ЦК України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		Згідно п. 16.2 договору при затриманні перерахування засобів за фактично виконані роботи Замовник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки національного банку України за кожний день прострочення платежу.
		Відповідно до п.6 ст.232 ГК України   нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
		Виходячи зі змісту зазначеної норми, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.  Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
		Умовами договору не передбачений інший порядок нарахування пені.         
		Позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 195642,52грн., яка нарахована на підставі умов п. 16.2 договору за період з за актом №1 за період з 26.09.2015року по 24.11.2015 року, за актом №2 за період з 25.11.2015 року по 25.12.2015 року, за актом №4 за період з 26.12.2015 року по 23.01.2016 року, за актами №5, 6, 7, 8, 9 за період з 24.01.2016 року по15.07.2016 року.
		 Суд не приймає до уваги посилання відповідача, що підстави для нарахування пені за п. 16.2 договору відсутні, оскільки у наступному договорі, що укладений між тими ж сторонами (№1813 від 05.01.2016 року) міститься п. 19.6, яким встановлено, що після підписання даного договору всі попередні письмові та усні домовленості, переговори, переписка між сторонами, пов'язані з даним договором, встачають силу, оскільки даний пункт має відношення виключно до переписки, що мала місце до підписання договору №1813 від 05.01.2016 року.                   
		Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд вважає його невірним, оскільки останній просить стягнути пеню за актами №5, 6, 7, 8, 9 за період з 24.01.2016 року, а не з дати прострочення виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт за грудень 2015року - з 25.01.2016 року.
		За таких обставин, здійснивши за допомогою Інформаційно  пошукової системи Ліга  розрахунок пені за заявлений період, суд прийшов до висновку, що розмір пені складає 194633,60 грн.
		У додаткових поясненнях у справі, що отримані судом 16.11.2016 року, відповідач просить суд у разі задоволення позовних вимог, зменшити розмір стягуваної пені у 10 разів до 19564,52 грн. у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства, на підтвердження чого надав суду документи з відомостями свій про фінансовий стан.
		Розглядаючи дане клопотання, суд зазначає наступне.
		Пункт 3 статті 83 ГПК України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
		Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
		Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		Згідно з п.п. 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
		З наданих відповідачем документів - звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2016року, звіту про фінансові результати за 1 квартал 2016 року, звіту про фінансові результати за 9 місяців 2016 року, податкової декларації з податку на прибуток підприємтсва за 1 півріччя 2016 року - суд вбачає, що діяльність підприємства є збитковою.
		Суд приймає до уваги факт, що обидва підприємства зареєстровані та здійснюють господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, яка запроваджена Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях" від 04.11.2014 року.
		Оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, що здійснене відповідачем порушення зобов'язання, за яке нарахована пеня, заподіяло істотні збитки позивачу або інші негативні наслідки, враховуючи тяжке фінансове положення відповідача, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача про зменшення суми пені частково: на 50% від заявленої позивачем суми - 97316,80 грн. 
		У додаткових поясненнях у справі відповідач також просить суд розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців рівними частинами у зв'язку зі  складним фінансово-господарським станом підприємства.
		Позивач заперечує проти задоволення даного клопотання, оскільки відповідачем не обгрунтовано неможливість виконати рішення суду, не вказано, які саме виняткові обставини ускладнюють або виключають виконання рішення. 
		Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.
		Відповідно до 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
		За змістом наведеної норми, розстрочення є правом, а не обовязком  суду, яке ним реалізується  у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Таким чином, зазначена норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
		Відповідно до пункту 7.1.1 постанови Пленуму «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012 року розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.  
		Підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
		Виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
		Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Отже, заявник повинен подати до заяви про розстрочку виконання рішення належні докази на її обґрунтування.
		ПАТ "Шахтоуправління Покровське" не обгрунтовано будь-якими доказами неможливість виконання судового рішення та не доведено, чому саме на вказаний строк слід здійснити розстрочення виконання рішення суду, зокрема, не надано фінансового плану діяльності підприємства на наступні періоди, укладених контрактів, що підтверджують можливість отримання грошових коштів в майбутньому, наявності дебіторської заборгованості, стягнення у примусовому порядку тощо.
		Відповідачем не доведено належними доказами у справі винятковість випадку, з яким законодавець пов'язує можливість надання судом розстрочки прийнятого рішення.
		Враховующи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення.
		В п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що  при зменшенні розміру неустойки (штрафу, пені) у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
		Враховуючи вищезазначене, у відповідності зі ст.49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі  1661,45 грн.
		На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 11, 253, 509, 511, 525, 526, 527, 528, 530, 549, 551, 599,  610, 617, 625, 627, 628, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. ст. 173, 174, 193, 216, 218, 230, 232, 233  Господарського кодексу України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд  -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроналадка" м.Донецьк до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Шахтоуправління Покровське" м.Покровськ Донецької області  про стягнення пені у розмірі 195642,52 грн., 3%річних у розмірі 13564,75 грн. задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Шахтоуправління Покровське" м.Покровськ Донецької області (85300, донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, 1а, ідентифікаційний код 13498562) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроналадка" м.Донецьк (83001, м. Донецьк, бул. Шевченка, 11, ідентифікаційний код 31386990) пеню у розмірі 97316,80 грн., 3% річних в сумі 13446,54 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі  1661,45 грн.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Видати наказ після набрання рішення законної сили.
		Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до        статті 84 цього Кодексу.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		У судовому засіданні 16.11.2016 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
		Повний текст рішення складено та підписано 21.11.2016 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                   А.М. Осадча

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...