Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/9869/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 25.11.2016. Зареєстровано: 28.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 522/9869/16-к
		 
		Провадження № 1-кп/522/937/16 
		 
		   
		 
		УХВАЛА
		 
		 
		25.11.2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого-судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 2 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		Адвокат обвинуваченого ОСОБА_5  ОСОБА_4 заявила клопотання про повернення обвинувального акту військовому прокурору Південного регіону України для усунення викладених порушень кримінального процесуального закону, посилаючись на те, що згідно ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.
		У ч. 2 ст. 291 КПК України зазначено, що обвинувальний акт має містити ряд певних відомостей, у тому числі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
		Орган досудового розслідування в обвинувальному акті не зазначив об`єктивну та суб`єктивну сторони кримінального правопорушення, в тому числі спосіб вчинення кримінального правопорушення, форму вини, мотиви і мету вчинення кримінального правопорушення.
		Так, зокрема, в обвинувальному акті не вказано яким саме чином ОСОБА_5 одержав неправомірну вигоду саме від ОСОБА_6 через ОСОБА_7 , тобто не зазначено як грошові кошти в сумі 5000 доларів США ОСОБА_6 передавала ОСОБА_7 , тобто: де, коли і при яких обставинах відбувалась передача цих грошових коштів. Формулюючи обвинувачення ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України не вказано чи поширюються повноваження ОСОБА_5 як службової особи - прокурора відділу прокуратури Одеської області - на кримінальні провадження № 12015160500004784, № 12016160500001589; яким чином він впливав на осіб, уповноважених на виконання функцій держави  службових осіб Приморського ВП м. Одеси ГУНП в Одеській області та процесуальних керівників  прокурорів Одеської місцевої прокуратури № 3 у цих кримінальних провадженнях, спосіб цього впливу, та конкретних службових осіб, на яких він впливав.
		Сформульоване неналежним чином обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, суперечить вимогам ст.ст. 110, 291 КПК України щодо змісту обвинувального акту, чим порушується право обвинувачуваного на захист відповідно до ст. 42 КПК України, і позбавляє його можливості захищатися від пред`явленого обвинувачення.
		Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016160690000021 стосовно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 369-2 КК України складений начальником слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_8 та затверджений прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_9 .
		Згідно ч. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України, досудове розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів, повинно здійснюватися слідчими органів державного бюро розслідувань. Разом з тим, пунктом 1 Перехідних положень до Кримінального процесуального кодексу України, які діють на даний час, передбачено, що до дня введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, - щодо злочинів, передбачених частиною четвертою статті 216 цього Кодексу.
		Відповідно до статті 3 КПК України, прокурором є особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 17 Закону «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.
		Прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов`язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури (ч. 1 статті 17 Закону «Про прокуратуру»).
		Питання підслідності кримінальних проваджень військовим прокуратурам визначається пунктом 7 Наказу Генерального прокурора України від 29 серпня 2014 року № 12гн «Про особливості діяльності військових прокуратур» яким передбачено, що з метою забезпечення належної організації діяльності військових прокуратур, розмежування їх компетенції з територіальними прокуратурами, здійснення ефективного впливу на зміцнення законності та правопорядку у військових формуваннях та оборонно-промисловому комплексі держави, керуючись статтею 15 Закону України "Про прокуратуру" слідчим військових прокуратур наказано здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 402-421, 425-435 КК України, а також вчинених військовослужбовцями правоохоронних органів та іншими особами, зазначеними у частині 4 статті 216 КПК України, які проходять службу та/або працюють в державних органах чи установах, указаних у пункті 1 цього наказу.
		Як вбачається з викладеного, досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42016160690000021 повинно було здійснюватися слідчими органів прокуратури. Проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_5 до компетенції військової прокуратури ніяк не відноситься, так як повноваження військової прокуратури щодо проведення досудового розслідування чітко оговорені у п. 7 Наказу Генерального прокурора № 12 гн від 29.08.2012.
		Таким чином, досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42016160690000021 проведено некомпетентними особами, обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню також складений та затверджений особами, у яких відсутні відповідні повноваження, що потягне визнання доказів, отриманих досудовим розслідуванням, недопустимими.
		В матеріалах кримінального провадження наявне доручення заступника військового прокурора Південного регіону України ОСОБА_10 від 16.03.2016 про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016160690000021 начальнику слідчого відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_8 , яке внесено до Реєстру матеріалів досудового розслідування за кримінальним провадженням.
		Згідно вимогам ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.
		Ні Кримінальним процесуальним кодексом України, ні Наказом Генерального прокурора України від 29 серпня 2014 року N 12гн «Про особливості діяльності військових прокуратур» не передбачений порядок зміни підслідності, а саме проведення досудового розслідування слідчими військової прокуратури стосовно осіб, які не перелічені п.7 цього наказу.
		Згідно вимогам ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
		Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_11 від 31.03.2016 задоволене клопотання про застосування до ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Даною ухвалою до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а також визначено розмір застави як запобіжного заходу у розмірі 275600 грн. з покладенням у випадку внесення застави обов`язків строком на 2 місяці: не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, працівниками поліції та прокуратури з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.
		Після внесення стосовно ОСОБА_5 01.04.2016 застави в сумі 275600 грн. він був звільнений з-під варти, і, згідно ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення вважається особою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		За результатами досудового розслідування 31.05.2016 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України на ч. 2 ст. 369-2 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
		Враховуючи викладену обставину, особу ОСОБА_5 , а також те, що на сьогодні досудове розслідування стосовно нього закінчене, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 повністю і неухильно виконував встановлені йому при внесені застави обов`язки, порушення кримінального процесуального законодавства, допущені в ході досудового розгляду, описані вище у п. 1-3 даного клопотання, вважають за необхідне змінити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання.
		Обвинувачений підтримав клопотання захисника.
		Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Кримінальний процесуальний закон передбачає здійснення досудового розслідування даної категорії кримінальних проваджень слідчими органами прокуратури, у тому числі слідчими військової прокуратури.
		Що стосується зміни запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання то, як вбачається з положень глави 18 КПК України щодо строків дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу вбачається, що чинним законодавством передбачені певні строки закінчення дії ухвали запобіжного заходу лише щодо заходів, передбачених ст. 181 КПК України (домашній арешт) та ст. 197 КПК України (тримання під вартою).
		Відповідно до диспозиції ст. 182 КПК України, строк закінчення дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, не передбачено.
		Таким чином, строк даного виду запобіжного заходу обирається на загальних підставах та являється діючим на термін досудового та судового розгляду та припиняє свою дію після ухвалення судового рішення чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, оскільки на даний час, обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369- 2 КК України знаходиться на розгляді в Приморському районному суді м. Одеси, остаточного рішення за даним кримінальним провадженням не прийнято, у зв`язку із чим, внесена застава повинна забезпечувати виконання належної процесуальної поведінки останнього у даному кримінальному провадженні, та відповідно підстави для зміни запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, відсутні.
		Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вважає, що клопотання захисника не підлягає задоволенню.
		   Кримінальне провадження підсудне Приморському районному суду м. Одеси.
		Відповідно до ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд проводить підготовку до судового розгляду.
		Судом встановлено, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а питання, які ставляться стороною захисту стосуються законності збирання доказів, тому суд вважає, що під час підготовчого судового засідання вони не можуть бути вирішені.
		На думку суду, питання, які знаходяться в клопотанні захисту є передчасними і можуть бути вирішені під час розгляду справи по суті.
		Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_11 від 31.03.2016 задоволене клопотання про застосування до ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Даною ухвалою до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а також визначено розмір застави як запобіжного заходу у розмірі 275600 грн. з покладенням у випадку внесення застави обов`язків строком на 2 місяці.
		Після внесення стосовно ОСОБА_5 01.04.2016 р. застави в сумі 275600 грн. він був звільнений з-під варти.
		За результатами досудового розслідування 31.05.2016 р. ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України на ч. 2 ст. 369-2 КК України.
		    ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 2 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років, та згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
		Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.
		У зв`язку з чим, суд вважає, згідно класифікації злочину, зменшити розмір застави до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.
		За таких обставин суд вважає, що існують достатні підстави для призначення справи до судового розгляду.
		Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 291, 314-316 КПК України, -
		УХВАЛИВ:
		Задоволенні клопотання адвоката обвинуваченого ОСОБА_5  ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту  відмовити.    
		Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 2 КК України призначити до судового розгляду на 10.00 год. 29 листопада 2016 р. у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого Приморського районного суду м. Одеси у залі судових засідань № 222, за участю прокурора, захисників та обвинуваченого.
		Міру запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого залишити без змін.
		Зменшити ОСОБА_5 розмір застави до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, а саме визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів мінімальної заробітної плати, тобто станом на 25 листопада 2016 року  27560 (двадцять сім тисяч п`ятсот шістдесят) гривень (20 Х 1378 = 27560).
		   Ухвала оскарженню не підлягає.
		Суддя:                              ОСОБА_1  
		25.11.2016

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...