Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/179/16 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 28.11.2016. Зареєстровано: 28.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2016.
Дата набрання законної сили: 21.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                 Справа № 183/179/16
		                                                                                                      Провадження № 2/183/2299/16
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		    23 листопада 2016 року             м. Новомосковськ Дніпропетровської області
		Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
		головуючого судді  Майної Г. Є., 
		з секретарем  Данильченко Т. В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новомосковську Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
		                    
		В С Т А Н О В И В:
		19 січня 2016 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого, позивач посилається на те, що 29 вересня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" (правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк") та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1775-0161027/ФКВ-08, на підставі якого банк надав відповідачу кредит в іноземній валюті у розмірі 16659,00 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11 % річних на строк з 29 вересня 2008 року до 28вересня 2015 року.
		Зі своєї сторони, банк виконав всі умови підписаного договору, і надав ОСОБА_1 кредит у зазначеному вище розмірі, однак, відповідач в порушення взятих на себе зобовязань, своєчасно не сплачував кредит та відсотки за користування кредитом, в результаті чого станом на 23 грудня 2015 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 718 125,24 грн., яка складається з: тіла кредиту у розмірі 340 321,52 грн., відсотків у розмірі 133 709,58 грн., заборгованості за комісіями у розмірі 8 744,58 грн., пені у розмірі 222 139,56 грн., суми за ставкою 3 % від простроченого тіла кредиту у розмірі 9 094,59 грн. та суми за ставкою 3 % від прострочених доходів за кредитом у розмірі 4 115,41 грн.
		Зазначену суму, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача. 
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ньому, просила його задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі і просив у їх задоволенні відмовити, у зв'язку з їх недоведеністю, посилаючись на обставини, викладенні в численних запереченнях на позов, долучених до матеріалів справи. У разі висновку суду про обґрунтованість і доведеність позовних вимог, просив застосувати до них строк позовної давності, посилаючись на п. 4.2.5 кредитного договору. 
		Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
		Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обовязків є договори.
		Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. 
		Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
		Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
		Як установлено в судовому засіданні, 29 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" і ОСОБА_1 укладений кредитний договір №1775-0161027/ФКВ-08, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в сумі 16 659 доларів США на придбання автомобіля, а відповідач, в свою чергу, зобовязався повернути суму кредиту, сплатити за користування кредитними коштами 11 % річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 28 вересня 2015 року.
		У відповідності до умов кредитного договору, відповідач зобовязався сплачувати платежі за договором у розмірі, порядку та строки, встановлені договором та графіком платежів щодо погашення суми кредиту, процентів за користування ним, комісій банку, сукупних послуг, які надаються позичальнику у зв'язку з укладенням цього договору, а також інших фінансових зобов'язань позичальника, які виникають у зв'язку з укладенням цього договору, який є невід'ємною частиною договору. 
		Позивач, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши кредитні кошти відповідачу. До цього висновку суд приходить з наступного.
		Заперечуючи проти позову представник відповідача посилається, зокрема на те, що грошові кошти за кредитний договір №1775-0161027/ФКВ-08 від 29 вересня 2008року відповідач не отримував, а позивач доказів протилежного суду не надав. 
		Проте така позиція відповідача спростовується оціненими в сукупності наступними доказами, які були досліджені в судовому засіданні.   
		Так, суд виходить з дійсності правочину, оскільки, укладаючи кредитний договір, ОСОБА_1 ознайомився та погодився з порядком видачі кредитних коштів, встановленням плати за кредит, цілями, на які надаються кредитні кошти, та іншими умовами, про що свідчить його підпис в договорі кредиту, що, на думку суду, підтверджує про намір отримати ним кредит в розмірі 16 659 доларів США для придбання автомобіля. Додатково щодо виконання умов договору в добровільному порядку, тобто надання кредитних коштів після підписання договору, відповідач до банку не звертався. До суду з вимогами зобов'язати банк виконати умови договору, розірвати його або визнати недійсним, ОСОБА_1 також не звертався. Тобто кредитний договір №1775-0161027/ФКВ-08 від 29 вересня 2008року є чинним і ОСОБА_1 з підстав невидачі позичальнику кредитних коштів не оспорений. 
		Якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, в якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись і свідчать про те, що момент досягнення домовленості настав.
		Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі № 6-511цс15 від 11 листопада 2015 року, яка згідно з ч. 1 ст. 3607 ЦПК України є обовязковою для судів. 
		Згідно з ч. 1 ст.638та ч. 1 ст.640 ЦК Українидоговір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
		Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 11липня 2012 року у справі № 6-63цс12.
		Суд вважає таким, що не заслуговує на увагу і спростовується наданими позивачем суду доказами, посилання відповідача на те, що автомобіль Suzuki Swift, реєстраційний номер НОМЕР_1, на придбання якого надавались кредитні кошти, придбаний ним за власні, а не за кредитні кошти, і визнає доведеним факт отримання ОСОБА_2 кредиту в розмірі 16 659доларів США також і на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АЕС 261751, яке містить особливу відмітку "КРЕДИТ "ВІДЧУЖЕННЯ ЗАБОРОНЕНО" УКРПРОМБАНК".
		Крім того, за умовами п. 3.1 договору № 250/S від 24 вересня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ "Сервіс-центр "Альфа" (продавець) щодо придбання відповідачем вказаного вище автомобіля, платіж за цим договором здійснюється в 2 етапи на розрахунковий рахунок продавця, у перший етап покупець сплачує 8 980 грн., 2 етап  покупець оформлює кредит у банку та здійснює кінцевий розрахунок з продавцем в сумі 80 820 грн. які були сплачені відповідачем після укладення кредитного договору, а саме 29 вересня 2008 року у відділенні ТОВ"Укрпромбанк", що підтверджується квитанцією № 01 від 29 вересня 2008 року. 
		Суд бере до уваги і те, що, знаючи про наявність заборгованості за кредитним договором від 29 вересня 2008 року, ОСОБА_1 звертався до кредитора ТОВ"Укрпромбанк" з заявою про зміну (реструктуризацію) кредиторської заборгованості (а.с. 188). Представник відповідача, посилаючись в судовому засіданні на те, що відповідач такої заяви не подавав, жодними доказами це не підтвердив. 
		     Позивач є правонаступником ТОВ "Український промисловий банк" на підставі договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь АТ "Дельта Банк" від 30 червня 2010 року, відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ОСОБА_3 передає (відступає) ОСОБА_4 права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ОСОБА_5 замінює ОСОБА_3 як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі ОСОБА_3 ОСОБА_4 прав вимоги до боржників, ОСОБА_4 переходить (відступається) право вимагати (замість ОСОБА_3) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с. 189-196).
		Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Таким чином, ПАТ "Дельта Банк" набуло право вимоги за кредитним договором № 1775-0161027/ФКВ-08 від 29 вересня 2008року.
		Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушив взяте перед позичальником зобов'язання, припинив сплачувати суми за кредитом і відсотки за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості станом на 23 грудня 2015 року за офіційним курсом НБУ складає 718 125 грн. 24коп., з яких: 340 321 грн. 52 коп. в еквіваленті до 14 702,72 доларів США заборгованості за кредитом, 133709грн. 58 коп. в еквіваленті до 5 776,58 доларів США заборгованості за відсотками за користування кредитом, 222139 грн. 56 коп. пені, 8 744 грн. 58 коп. комісії за користування кредитом, 9 094,59 грн. 3 % від простроченого тіла кредиту та 4 115,41 грн. 3 % від прострочених доходів за кредитом, що підтверджується наданим позивачем розрахунком, з яким суд погоджується.
		Незважаючи на це, позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. 
		Відповідно до п. 2.4 кредитного договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш як 198,32 доларів США по 20 (двадцяте) число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання Кредиту. Дозволяється дострокове повне або часткове повернення Кредиту. У випадку внесення Позичальником коштів на повернення заборгованості за кредитом у сумі, що перевищує розмір щомісячного платежу по Кредиту, надлишкова сума коштів, після виконання п.2.9 та п.4.2.2 цього Договору, зараховується в рахунок повернення Кредиту. Розмір останнього платежу по остаточному погашенню Кредиту дорівнює залишку заборгованості по Кредиту на дату остаточного погашення та може відрізнятись від розміру щомісячного платежу по Кредиту, зазначеного у п.2.4. У випадку внесення платежу по Кредиту та/або процентах, комісіях в післяопераційний час днем погашення заборгованості вважається наступний за днем внесення платежу робочий день.
		Згідно з п. 2.5 кредитного договору, повернення кредиту здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Позичальника (його поручителів, гарантів та інших осіб у відповідності до п. 2.16 цього Договору) та/або шляхом внесення готівкових коштів у касу для зарахування її на Позичковий рахунок.
		У відповідності до п. 1.5, 2.6, 2,7 Кредитного договору, проценти за користування Кредитом нараховуються у валюті Кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по Кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. При розрахунку процентів за користування Кредитом використовується метод факт/факт, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення Кредиту. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20 (двадцяте) число (включно) кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку позичальника.
		Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. 
		Визначення поняття "зобов'язання" міститься у частині першій статті 509 ЦК України.
		Відповідно до цієї норми зобов'язанняце правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором абозаконом, зокрема: змінаумов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
		Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
		Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
		При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як "строк договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК України).
		Одним з видів порушення зобов'язання є простроченняневиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
		При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
		Відповідно до частини п'ятої цієї статті за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
		Відповідно до п. 4.2.5 та п. 6.2, п. 6.3 банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших передбачених кредитним договором платежів, а також відшкодування збитків внаслідок невиконання або не належного виконання позичальником або його поручителями умов кредитного договору, а позичальник зобовязаний протягом 30 календарних днів з дати отримання відповідної вимоги від банку повернути суму заборгованості та кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі, в тому числі в разі порушення строків платежів.
		Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення коштів.
		Судом встановлено, що вимогу позичальника від 16 квітня 2010 року № 985 про дострокове повне виконання зобов'язань за кредитним договором № 1775-0161027/ФКВ-08 від 29 вересня 2008року відповідач отримав 06 травня 2010 року (а.с. 65, 188), а тому за п. 4.2.5 та п. 6.2 договору строк виконання зобов'язання сплив 05 червня 2010 року. 
		Оскільки термін виконання основного зобов'язання було змінено до 05 червня 2010 року включно, то саме з цього моменту у позивача виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав, однак банк звернувся до суду із зазначеним позовом лише 15 січня 2016 року, тобто зі спливом строку позовної давності.
		За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимогивважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
		Таким чином, суд приходить до висновку, що у зв'язку з неналежним виконанням умов договору, змінився строк виконання основного зобов'язання (пункти 4.2.5, 6.2 договору) та банк мав право з 06 червня 2010 року й протягом трьох років від цієї дати звернутися до суду із позовом, однак позовну заяву подав до суду лише у січні 2016 року, а тому позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають з причин пропуску строку позовної давності. 
		Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1707цс15, 27 січня 2016 року у справі № 6-990цс15, 29червня 2016 року у справі № 6-1188цс16. 
		Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати ПАТ "ОСОБА_3 банк" відшкодуванню не підлягають. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором  відмовити.
		Судові витрати позивачеві не відшкодовувати. 
		Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а особами відсутніми в судовому засіданні - з наступного за днем вручення його копії.
		 
		 
		Суддя                                             Г.Є. Майна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...