Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/2552/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2016.
Дата набрання законної сили: 24.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		                            
		                                                  УХВАЛА
		                                  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  [1]
		 
		 
		24 листопада 2016 року                                                                                       м. Київ 
		 
		Колегія  суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
		 
		головуючого судді:        Прокопчук Н.О. 
		суддів:                             Саліхова В.В.,Семенюк Т.А.
		при секретарі:                 П'ятничук В.Г.,
		  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі представника Гринчука Станіслава Дмитровича 
		   на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року 
		   у цивільній справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 02 жовтня 2014 року по справі № 1614/14, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.09.2016 року вищевказану заяву задоволено.
		Скасоване рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 02.10.2014р., яке ухвалене у справі № 1614/14 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
		Не погодившись з таким, ПАТ «Укрсоцбанк» в особі представника Гринчука С.Д. подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової про відмову у задоволення заяви про скасування рішення третейського суду. Апелянт посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема вказує, що п. 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» з підвідомчості третейського суду виключені справи у спорах щодо захисту прав споживачів, разом з тим, поручитель за кредитним договором, яким є заявник ОСОБА_2, не є споживачем у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». Зазначає, що суд помилково скасував рішення третейського суду в повному обсязі, оскільки із заявою про його скасування звернувся лише один відповідач - ОСОБА_2 Також представник банку вказує, що факт підвідомчості справи № 1614/14 третейському суду був встановлений Дніпровським районним судом м. Києва від 28.11.2014 р. у справі № 755/30254/14 про видачу виконавчого листа на примусове виконання даного рішення третейського суду та на підставі ч. 3 ст. 61 ЦПК України не потребує повторного встановлення у даній справі.
		Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в цій частині, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
		Задовольняючи заяву про скасування рішення третейського суду суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором по надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і під час виконання такого договору, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», незважаючи на наявність третейського застереження у договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки законом від 03.02.2011 року з компетенції третейського суду було виключено повноваження щодо розгляду спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
		При цьому, районний суд послався на  правову позицію Верховного Суду України, висловлену при розгляді справи №6-2074цс15 від 04.11.2015 року, справи № 6-1716цс15 від 11.11.2015 року та справи №6-856цс15 від 02.09.2015 року. 
		Проте колегія суддів у повній мірі погодитися з такими висновками суду першої інстанції не може.
		Підстави для скасування рішення третейського суду визначені у ст. 389-5 ЦПК України. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасоване, якщо справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.
		Як убачається з матеріалів справи, 06.06.2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 було договір кредиту № 2008/35-19/052, відповідно до якого банк надав ОСОБА_4 грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 32 060, 00 дол. США з кінцевим строком повернення до 05.06.2028 року включно зі сплатою 13,50 % річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеному в додатку № 1 до даного договору, а позичальник при цьому зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов'язання згідно з кредитним договором у повному обсязі. 
		У п. 6.2 вищевказаного договору сторонами було визначено третейське застереження, відповідно до якого у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони керуючись ст. 5 ЗУ «Про третейські суди» домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Білоконем Ю.М, або Мороз О.А, у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянути визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
		У забезпечення виконання зобов'язання за договором кредиту № 2008/35-19/052, 06.06.2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк, правонаступником якого є ПАТ «КРЕДІ Укрсоцбанк», ОСОБА_4, та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №06-09/1354, відповідно до п. 1.1. якого ОСОБА_2 поручається перед банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_4 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених вищевказаним договором кредиту.
		Відповідно до п. 5.2. договору поруки, у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони керуючись ст. 5 ЗУ «Про третейські суди» домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Білоконем Ю.М, або Мороз О.А, у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянути визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
		02.10.2014 р. Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків у складі третейського судді Ярошовця В.М. було ухвалено рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості по договору кредиту в сумі 575 420, 12 грн., а також третейського збору у сумі 6 154, 20 грн.
		Статтею  5 Закону України «Про третейські суди»  передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
		Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
		Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонений третейськими судами.
		Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
		Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року.
		Отже,  на  час ухвалення рішення  Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків, Закон України «Про третейські суди» містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
		Разом з тим, у п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» міститься визначення терміну «споживач» як фізичної особи, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Таким чином, вищевказаний закон визначає споживачем виключно фізичну особу.
		Відповідно до рішення Конституційного суд України від 10.11.2011 року у справі № 1-26/11 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень  пункту  23  статті 1,  абзацу другого частини четвертої, пункту 2 частини сьомої статті  11,  частини  восьмої  статті  18, частини   третьої  статті  22  Закону  України  "Про  захист  прав споживачів" від 12  травня  1991  року  N  1023-XII  (  1023-12  ) у взаємозв'язку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України дія цього Закону поширюється на правовідносини  між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту),що виникають як під час укладення,так і виконання такого договору.
		ПАТ «Укрсоцбанк», яке є правонаступником АКБ СР «Укрсоцбанк» звернулось до третейського суду з позовом про стягнення заборгованості як з ОСОБА_4, яка була позичальником за договором кредиту, так і з ОСОБА_2, який уклав із заявником договір поруки у забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язання за договором кредиту.
		Поручитель не є споживачем послуг банку, оскільки за договором поруки  поручитель не звертається до банку з індивідуальним замовленням та не отримує від банку ніякої послуги, а лише відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржника (позиція Верховного суду України у справі № 6-2767цс15 від 19 січня 2016 року). 
		Крім того,вирішуючи заяву,суд не звернув уваги на те,що боржником  за кредитним договором є  ОСОБА_4,яка із заявою до суду не зверталася та не уповноважувала ОСОБА_2 на вчинення дій щодо подання заяви від її імені.
		За тих  обставин ,коли  суд першої інстанції не у повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для розгляду заяви, не звернув увагу на наведене, чим порушив порядок розгляду питання, його висновки колегія суддів вважає передчасними. 
		У зв'язку з цим, оскаржувана ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року на підставі ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.
		Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317ЦПК України, колегія суддів, -  
		 
		 
		УХВАЛИЛА:
		  
		Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі представника Гринчука Станіслава Дмитровича - задовольнити частково.
		Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року скасувати з передачею питання на новий розгляд.  
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		 
		Головуючий:                
		  
		 
		Судді:   
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 755/2552/16-ц
		№ апеляційного провадження: 22-ц/796/13907/2016
		Головуючий у суді першої інстанції: Савлук Т.В.
		Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...