Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/4786/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2016. Зареєстровано: 30.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2016.
Дата набрання законної сили: 09.03.2017
Результат оскарження 09.03.2017 Апеляційний суд Дніпропетровської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                   Справа № 204/4786/16-ц 
		Провадження № 2/204/1963/16 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ     
		28 листопада 2016 року                       м. Дніпропетровськ
		Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі: 
		            головуючого судді                                          Черкез Д.Л.
		            при секретарі                                               Старостенко Т.В.,
		            за участю позивача                                             ОСОБА_1,
		            представника позивача                                       ОСОБА_2, 
		            відповідача                                                           ОСОБА_3,
		            представника відповідача                                  ОСОБА_4,   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -
		ВСТАНОВИВ: 
		У липні 2016 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 01 жовтня 2012 року у розмірі 3970240,00 грн., а також судовий збір у сумі 7250,00 грн., та витрати на правову допомогу. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що він, ОСОБА_1, згідно договору позики від 01.10.2012 p. передав у власність позичальнику ОСОБА_3 гроші в сумі 160.000,00 доларів США. Пунктом 2 Договору позики від 01.10.2012 р. встановлений строк повернення позики - до 01 жовтня 2015 року. В обумовлений у договорі строк - до 01 жовтня 2015 року, грошові кошти відповідач не повернув. Після настання строку повернення позики він двічі письмово звертався на адресу відповідача з вимогою повернення позики. Спочатку він звернувся до ОСОБА_3 з письмовою вимогою від 09.09.2015 року повернути йому позику до 01.10.2015 року, як передбачено договором позики від 01.10.2012р., яку направив поштою 10.09.2015 року за двома адресами: місцем реєстрації відповідача ОСОБА_3 та місцем знаходження ТОВ «Оріон 7», в приміщенні якого відповідач постійно знаходиться, про що свідчать фіскальні чеки «Укрпошти». Ця його вимога отримана уповноваженою особою відповідача 09.10.2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. У зв'язку з неповерненням позики відповідачем у строк до 01.10.2015 року він знов звернувся до ОСОБА_3 з письмовою вимогою від 05.10.2015р., яку через свого представника ОСОБА_5 направив поштою 06.10.2015 року, про що свідчать фіскальні чеки «Укрпошти». Ця його вимога отримана уповноваженою особою відповідача 06.10.2015 року, про що свідчить експрес накладна «Нової пошти» 59000135270048 про вручення поштового відправлення. Але на свої вимоги він не отримав від відповідача ані повернення позики, ані будь-якої відповіді. З огляду на те, що станом на 21.07.2016 року - дату звернення позивача до суду, офіційний курс Національного банку України складає: 1 долар США - 24,814 грн., то борг відповідача за договором позики від 01 жовтня 2012 року в перерахунку у гривню складає: 160000,00 дол. США х 24,814 = 3970 240,00 грн. Тому, ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду для стягнення вказаної вище суми боргу з відповідача.
		У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити.
		Відповідач та представник позивача у судовому засіданні заперечували проти позову та просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що він з ОСОБА_1 давно знайомі. У 2012 році ОСОБА_1 заходив до нього у магазин техніки, з метою придбання техніки. Вони підтримували відносини, зустрічались, пили чай. ОСОБА_1 запропонував надати йому гроші у позику для розвитку бізнесу, у розмірі 160000 доларів. У день надання грошей у позику він з ОСОБА_1 були в офісі одні. Через декілька днів він написав розписку, а потім вони уклали договір позики. Через декілька тижнів йому подзвонив ОСОБА_1 та попросив заставу, у звязку з чим він передав ОСОБА_1 в якості застави техніку. У 2013 році ОСОБА_1 виявив бажання придбати техніку у власність в рахунок відшкодування застави. Вони погодили ціну у 60000 євро, замість 110000 доларів. В цей же час був здійснений обмін автомобілями  автомобіль «Мерседес-500» був обміняний на автомобіль «Ауді А8» та два мотоцикли. По мірі приближення строку оплати ОСОБА_1 60000 євро за придбаний товар він чекав та розраховував на ці гроші. ОСОБА_1 запропонував в рахунок 60000 євро вирахувати 17000 євро, які він потратив на ремонт автомобіля «Ауді», однак Гуренко відмовився. У грудні 2014 року ОСОБА_1 вимагав у нього внести заставу на 70000 євро, однак він відмовився, після чого ОСОБА_1 погрожував його життю. Ближче до дати розрахунку за договором позики він підготував пропозицію ОСОБА_1 про зарахування взаємних зустрічних однорідних вимог, однак вказана пропозиція ОСОБА_1 прийнята не була. ОСОБА_1С, користувався майном переданим в заставу, внаслідок чого стан майна погіршився.  
		Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини. 
		Судом встановлено та цей факт визнавався сторонами, що 01 жовтня 2012 року, між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач ОСОБА_1 передав відповідачу ОСОБА_3 грошові кошти на безвідсотковій основі у розмірі 160000 доларів США, строком на три роки, до 01 жовтня 2015 року, а відповідач ОСОБА_3, в свою чергу, зобовязався повернути грошові кошти у розмірі 160000 доларів США у вказаний строк (а.с. 5). 
		Відповідно дост. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
		Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі, тобто передав Відповідачу обумовлену суму грошових коштів, що також підтвердив відповідач в судовому засіданні.
		10 вересня 2015 року Позивач направив на адресу Відповідача письмову вимогу від 09 вересня 2015 року про повернення позики у розмірі 160000 доларів США, що підтверджується листом від 09.09.2015 року, фіскальним чеком та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 6-7).
		У звязку з невиконанням Відповідачем взятих на себе зобовязань, 06 жовтня 2015 року Позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу від 05 жовтня 2015 року про повернення позики, що підтверджується експрес-накладною «Нової пошти» № 59000135270048 та фіскальними чеками (а.с. 8-9). 
		Згідно вказаної вимоги позивач повідомив відповідача, що останній не повернув у строк до 01 жовтня 2015 року грошові кошти за договором позики від 01 жовтня 2012 року у розмірі 160000 доларів США, у звязку з чим позивачем за договором купівлі-продажу № 1486/31 МО від 05 жовтня 2015 року реалізована застава Відповідача, на суму 30000 доларів США. При цьому недоотримана сума за договором позики від 01 жовтня 2012 року складає 130000 доларів США. У звязку з чим Позивач вимагав від Відповідача повернути йому 130000 доларів США у найкоротший термін.
		Факт отримання 30000,00 доларів в рахунок погашення зобовязання за договором позики визнавався позивачем у судовому засіданні.
		Відповідач в свою чергу суму позики у зазначений термін не повернув, на претензію також належним чином не відреагував.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку,                       що встановлені договором.
		Згідност. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідност. 610 ЦК Українипорушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
		Умовами договору позики від 01 жовтня 2012 року, укладеного між позивачем та відповідачем, було встановлено, що застава не є предметом розрахунку в разі втрати позики у сумі 160000 доларів США. Після реалізації застави у разі втрати ОСОБА_3 позики у розмірі 160000 доларів США, ОСОБА_3 сплачує ОСОБА_1 суму, якої бракує, до повного розрахунку за позикою у валюті  долари США. Повернення застави можливе за умови повернення всієї суми позики у розмірі 160000 доларів США (а.с. 5).
		Судом також встановлено, що 01 жовтня 2015 року відповідач направив на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог з вимогою повернення грошових коштів і застави (а.с. 53-55).
		Позивач не заперечував, що отримав вказану заяву.
		В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилався на той факт, що підстав для задоволення позову не має, оскільки за твердженнями відповідача позивач має більшу суму заборгованості перед відповідачем, а тому зобовязання має бути припинено на підставі ст. 601 ЦК України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
		Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
		З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи правовідносини, що склалися між сторонами, слід дійти висновку, що однорідних вимог між сторонами не виникало, оскільки зобовязання щодо повернення грошових коштів отриманих у позику виникло тільки у відповідача перед позивачем. 
		Між сторонами склалися договірні відносини щодо повернення позики відповідачем на підставі договору позики від 01.10.2012 року.
		Доказів наявності будь-яких інших зобовязань, які б могли бути підставою для зарахування зустрічних однорідних вимог, сторонами суду не надано.
		Згідно приписів ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
		Сторони, під час укладення договору позики від 01.10.2012 року досягли згоди, що позичальник вносить позикодавцю заставу. Застава не є предметом розрахунку за договором.
		За наведених обставин слід зазначити, що між сторонами було укладено договір позики, згідно умов якого відповідач зобовязався повернути отримані в позику грошові кошти в обумовлений строк, а з метою забезпечення виконання вказаного зобовязання відповідач передав позивачу заставу.
		Посилання відповідача на наявність зобовязань позивача перед ним щодо повернення застави, переданої у якості забезпечення виконання договору позики від 01.10.2012 року, судом до уваги не приймаються і відхиляються як безпідставні, оскільки передання рухомого майна у якості застави, не є зобовязанням у розумінні ст. 509 ЦК України, а є лише забезпеченням виконання вказаного зобовязання, у звязку з чим, будь-яких зустрічних зобовязань позивача перед відповідачем не виникало, а тому підстав для припинення вказаного зобовязання за договором позики на підставі ст. 601 ЦК України суд не вбачає.
		З огляду на те, що позивачем була реалізована частина техніки, переданої в заставу, на суму 30000 доларів США, та цей факт визнавався позивачем у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що сума, яка підлягає поверненню позивачу за договором позики складає 130000 доларів США.
		Згідно розяснень наданих у пункті 14Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року, відповідно до частини першоїстатті 192 ЦКзаконним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. 
		Відповідно до ч. 1ст. 11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Позивач у своїх вимогах просить стягнути грошові кошти у розмірі 3970240,00, що еквівалентно 160000,00 доларів США, розрахованих станом на 21.07.2016 року згідно офіційного курсу валют встановленого НБУ за 1 долар США - 24,814 грн. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то позов повинен бути задоволений в межах заявлених вимог, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача грошові кошти за договором позики у розмірі 130000,00 доларів США, з розрахунку офіційного курсу валют на день звернення до суду.
		Станом на 21.07.2016 року, тобто на дату звернення із даним позовом до суду, НБУ встановив офіційний курс валюти: 100 доларів США  2481,1596 грн. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 130000,00 доларів США х 2481,1596 грн.  станом на 21.07.2016 року дорівнює 3225507,48 грн.
		Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно дост. 1 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить довисновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та стягненню з Відповідача суми грошових коштів у загальному розмірі 3225507,48 грн. 
		Крім того, в силуст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вимогист. 80 ЦПК України, відповідно до якої ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, той факт, що позовні вимоги задоволені частково, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких судовий збір справляється за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 1 % ціну позову, але не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, беручи до уваги, що максимальний розмір судового збору в даному випадку складає 6890,00 грн., з Відповідача на користь Позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (який становить 81,24 %) у розмірі 5 597,44 грн. (6890 х 81,24% / 100).
		На підставі ст.ст. 525, 526, 610, 625, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215, 224-226  ЦПК України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики  задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП  НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1, (РНОКПП  НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3) заборгованість за договором позики у розмірі 3225507,48 грн. (три мільйони двісті двадцять пять тисяч пятсот сім гривень, 48 копійок).
		Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП  НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1, (РНОКПП  НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3) судовий збір у розмірі 5597,44 грн. (пять тисяч пятсот девяносто сім гривень, 44 копійки).
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		      Суддя                                                                       Д.Л. Черкез

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...