Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 170/251/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2016. Зареєстровано: 08.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2016.
Дата набрання законної сили: 01.12.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                  
		Справа № 170/251/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Сушик Н.В. Провадження № 22-ц/773/1550/16  Категорія: 48  Доповідач: Матвійчук Л. В.
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		     
		01 грудня 2016 року                                місто ОСОБА_1
		                          
		Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
		головуючого - судді Матвійчук Л.В.,
		суддів - Овсієнка А.А., Русинчука М.М., 
		за участю секретаря  Лимаря Р.С.,
		позивача  ОСОБА_2,
		представника позивача  ОСОБА_3,
		представника відповідача  ОСОБА_4,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_5 на рішення Шацького районного суду Волинської області від 22 вересня 2016 року, 
		В С Т А Н О В И Л А:
		     Рішенням Шацького районного суду Волинської області від 22 вересня 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя, задоволений частково.
		     Ухвалено встановити факт проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в період з 01.01.2004 року до 11.06.2013 року.
		     Визнати обєктами спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5: індивідуальний житловий будинок з господарськими спорудами по вул. 17-го Вересня, 120, с. Мельники Шацького району Волинської області, житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по вул. Окружна, 20, в с. Липини Луцького району Волинської області.
		     Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки індивідуального житлового будинку з господарськими спорудами по вул.17-го Вересня, 120, с. Мельники Шацького району Волинської області.
		     Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,10 га по вул. 17-го Вересня, 120, с. Мельники Шацького району Волинської області (кадастровий номер 0725755103:03:001:0558).
		     Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по вул. Окружна, 20, в с. Липини Луцького району Волинської області.
		Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,2136 га по вул. Окружна, 20, в с. Липини Луцького району Волинської області (кадастровий номер 0722883400:01:001:4373).
		     В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		     Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір в розмірі 6890 грн. (шість тисяч вісімсот девяносто) гривень.
		     В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_5, покликаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне зясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
		     Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.
		     Згідно з ч. 1 ст. 22 Кодексу про шлюб та сімю майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
		     Відповідно до ч. 1 ст. 28 Кодексу про шлюб та сімю в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, які заслуговують на увагу.
		     Згідно з ст. 16 Закону України «Про власність» майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб і сімю України.
		               Відповідно до ч.1 ст. 17 цього Закону майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. 
		     Статтею 74 Сімейного кодексу України передбачено, якщо жінка та чоловік проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є обєктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення цього Кодексу про право спільної сумісної власності подружжя.
		    Відповідно до ст. 3Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
		     Згідно зі ст. 60 цього Кодексу майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.
		     Відповідно до розяснень, даних у п. 20постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»,при застосуванніст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
		     Судом першої інстанції встановлено, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 1984 до 1999 року. 12 травня 1999 року шлюб між ними було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 243 (т.1 а.с.5). Після розірвання шлюбу, позивач та відповідач продовжували проживати однією сімєю без реєстрації шлюбу до початку червня 2013 року, коли сімейні відносини між ними остаточно припинилися, а позивачем було укладено шлюб з ОСОБА_1М.(т.1 а.с.6).Факт існування сімї між позивачем та відповідачем підтверджується показаннями, допитаних в судовому засіданні в якості свідка позивача ОСОБА_2, свідків: ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9. Такі показання свідків щодо факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу позивача з відповідачем обєктивно підтверджуються іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема,копією паспорта позивача, згідно якого місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2007 року до цього часу(т.1, а.с.130-132), копіями фото світлин спільного відпочинку сімей ОСОБА_2 та ОСОБА_8 в Тунісі, датованих 26.11.2011 року та 29.10.2011 років(т.2 а.с.27), копією нотаріально засвідченої згоди ОСОБА_5 на придбання ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0825 в с. Лище Луцького району в 2010 році(т.2 а.с.130).
		Таким чином, суд першої інстанції, встановивши факт ведення спільного господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_5, наявність у них спільного побуту та бюджету з травня 1999 року до 13 червня 2013 року, обґрунтовано прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу між сторонами з 01.01.2004 року до 13.06.2013 року.
		Судом також встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.04.2003 року ОСОБА_10 продав, а ОСОБА_11 від імені ОСОБА_5 придбала земельну  ділянку  площею 0,10 га по вул.17-го Вересня в с. Мельники Шацького району для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель (т.1 а.с.166).30.05.2003 року на імя відповідача було видано Державний акт на право приватної власності на землю, який зареєстровано в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 428(т.1 а.с.179). Показаннями свідка ОСОБА_10 підтверджується, що кошти від продажу землі він отримував безспосередньо від ОСОБА_2, з яким і домовлявся про продаж земельної ділянки, в присутності ОСОБА_8.З показань свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9 судом встановлено, що на замовлення ОСОБА_2 орієнтовно протягом 2003-2005 років було розпочате та завершене будівництво індивідуального житлового будинку з господарськими спорудами по вул. 17-го Вересня, 120 в с. Мельники Шацького району.Будівництво позивачем індивідуального житлового будинку з господарськими спорудами по вул. 17-го вересня, 120 в с.Мельники Шацького району доводиться також письмовими доказами дослідженими судом, а саме: видатковою накладною на поставку дверей та вікон ФОП ОСОБА_14 від 21.03.2013 року (т.1 а.с.72), договорами підряду з ФОП ОСОБА_15 від 10.05.2013 року та 09.08.2013 року на будівництво деревяної бесідки та огорожі, утеплення покрівлі та добудову житлового приміщення (т.1 а.с.75-77, 82-84).26.04.2013 року право власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. 17-го Вересня, 120 в с. Мельники Шацького району було зареєстровано за ОСОБА_5 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що засвідчується відповідним витягом № 2968757. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер  0725755103:03:001:0558(т.1 а.с.226). 26.04.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за індексним № 2999033 було зареєстровано за відповідачем право власності і на житловий будинок по вул. 17-го Вересня, 120 в с. Мельники Шацького району загальною площею 149,1 кв.м..
		Суд першої інстанції, встановивши на підставі досліджених по справі доказів, участі сімї ОСОБА_5 спільними коштами та працею в придбанні земельної ділянки та будівництві житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. 17-го Вересня, 120 в с. Мельники Шацького району та враховуючи норми Закону України «Про власність» та положення ст. 74 СК України обґрунтовано визнав зазначене нерухоме майно обєктом спільної сумісної власності сторін по справі.
		Здійснення реєстрації земельної ділянки в с.Мельники Шацького району по вул. 17-го Вересня, 120 26 квітня 2013 року у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вказує лише на реєстрацію вже набутого права власності 30 травня 2003 року(дата видачі державного акта на право приватної власності на цю земельну ділянку).
		Разом з тим, судом встановлено набуття права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Окружна, 20 (Бічна, 4) в с. Липини Луцького району за час перебування в шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що підтверджується наступними доказами.
		Відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 14.10.1998 року виконком Липинської сільської ради народних депутатів посвідчує, що житловий будинок в с. Липини по вул. Бічній, 4 дійсно належить ОСОБА_5 на праві приватної власності. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Липинської сільської ради від 14.10.1998 року №4/4. В свідоцтві міститься реєстраційний напис, відповідно до якого житловий будинок зареєстрований Волинським обласним бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_5 та записаний в реєстрову книгу № 1 за реєстровим номером 134 від 03.12.1998 року (т.2 а.с.101).
		У відповідності до довідки Липинської сільської ради № 481/483/01.11 від 15.09.2016 року Липинська сільська рада повідомляє, що внаслідок упорядкування номерів будинків та назв вулиць села Липини, поштова адреса житлового будинку по вул. Бічній, 4 в с. Липини на даний час є поштовою адресою: вул. Окружна, 20 в с. Липини Луцького району Волинської області(т.2 а.с.99).
		Згідно Декларації про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Волинській області 31.12.2013 року закінченням будівництва індивідуального житлового будинку з навісом та літньою кухнею по вул. Окружна, 20 в с. Липини Луцького району Волинської області зазначено 1998 рік. Згідно матеріалів технічного паспорту також вказано, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами було побудовано в 1998 році(т.2 а.с.83-94).
		Таким чином суд першої інстанції на підставі досліджених доказів встановивши факт проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу сторін по справі, прийшов до правильного висновку про наявність підстав для визнання спірного нерухомого майна обєктом спільної сумісної власності та визнання за сторонами права власності по ? частці цього майна за кожним.
		Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки в рішенні суду зазначено, що сімя ОСОБА_5 продовжувала існувати і після розірвання шлюбу у 1999 році проте факт проживання однією сімєю без реєстрації суду було встановлено з 01 січня 2004 року не заслуговують на увагу, так як встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу передбачено чинним законодавством з 01 січня 2004 року, а до цієї дати до майна набутого внаслідок спільної праці за час фактичних шлюбних відносин застосовувалися норми Закону України «Про власність». Особи, які внаслідок спільної праці за час фактичних шлюбних відносин придбали майно, набувають права спільної сумісної власності на нього згідно з п.1 ст. 17 Закону України «Про власність, а не на підставі ст. 22 КпШС, якою регулюються майнові відносини під час шлюбу, укладеного в державних органах РАГС. У відповідних випадках розмір частки учасника спільної сумісної власності визначається ступенем його трудової участі у її створенні, якщо інше не випливає із законодавства України. За відсутності доказів того, що участь когось із учасників спільної сумісної власності(крім сумісної власності подружжя, нажитої за час зареєстрованого шлюбу) у придбанні майна була більшою або меншою, частки визначаються рівними.
		Покликання відповідача в апеляційній скарзі, що на святкуванні ювілею ОСОБА_2 в 2010 році вона була присутня як викладач ВНУ, а не як дружина є безпідставними, оскільки як встановлено судом з показань позивача, допитаного в якості свідка, та свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7, що ОСОБА_5 була присутня на ювілеї позивача саме як дружина, і на той час свідкам не відомо було, що шлюб між ними розірвано.
		Доводи відповідача про те, що сімї у ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не існувало і не могло існувати після розірвання шлюбу у 1999 році, так як у позивача існували стосунки з ОСОБА_1, від яких народилась дочка ОСОБА_16 та син ОСОБА_17 не заслуговують на увагу, оскільки  судом встановлено та підтверджується дослідженими доказами, що ОСОБА_1 з 06.06.1999 року до 09.12.2009 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_18, що свідчить про неможливість перебування у фактичних шлюбних відносинах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 74 СК України. Крім того, ОСОБА_2 стало відомо, що він є батьком дітей ОСОБА_1 в 2013 році, що підтверджується заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 30.04.2013 року у справі № 0308/18197/12 про визнання батьківства позивача на дочку ОСОБА_16, яке набрало законної сили 11.05.2013 року та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_2, прізвище якого було змінене з «Поліщук» на «Коцан» лише 27.06.2013 рок (т.2 а.с. 10-13).
		Посилання відповідача на пропуск строку позовної давності щодо поділу житлового будинку по вул. Окружній, 20 в с.Липини, право власності на який було зареєстроване в 1998 році не заслуговують на увагу, оскільки перебіг трьохрічного строку позовної давності для вимог про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю розведеного подружжя, за змістом ст.11 і ч.3 ст.29 КпШС обчислюється не з моменту розірвання шлюбу, а з дня, коли один із подружжя дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права на це майно, що мало місце після розірвання шлюбу. Як встановлено судом, позивач про порушення свого права дізнався 13.06.2013 року, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для застосування строків позовної давності в даному випадку.
		Безпідставними є покликання відповідача, що судом не взято до уваги, що після розірвання шлюбу саме відповідачем було проведено реконструкцію житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по вул.Окружній, 20 в с.Липини Луцького р-ну виходячи з наступного.
		З досліджених судом матеріалів інвентаризаційної справи на обєкт нерухомого майна по вул. Бічна, 4 (Окружна, 20) в с. Липини Луцького району(т.2 а.с. 125-161) та матеріалів технічного паспорту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Окружна, 20 в с.Липини Луцького району(т.2 а.с.83-94) судом встановлено, що основний обєкт нерухомості, а саме житловий будинок був побудований в 1998 році та зареєстровано право власності на нього за відповідачем ОСОБА_5 за час перебування сторін по справі у зареєстрованому шлюбі. Реконструкція житлового будинку і літньої кухні в 2008 році та державна реєстрація цього нерухомого майна 04.02.2014 року за ОСОБА_5 не підтверджує що даний обєкт нерухомості побудований та введений в експлуатацію після розірвання шлюбу та припинення фактичних шлюбних відносин між стронами, тобто після 13.06.2013 року, оскільки відповідно до характеристики житлового будинку господарських будівель та споруд(а.с. 94 т. 2) рік побудови та введення в експлуатацію(капремонту) зазначено 1998 рік. 
		Таким чином визнавши право власності за позивачем на ? частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул.Окружна, 20 в с. Липини Луцького району суд обгрунтовано визнав і право власності на ? частину земельної ділянки за цією адресою.
		Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
		У Х В А Л И Л А :
		Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_5 відхилити, а рішення Шацького районного суду Волинської області від 22 вересня 2016 року в даній справі залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
		Головуючий    
		     Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...