Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/7889/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; валютного регулювання і валютного контролю, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2016. Зареєстровано: 12.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2016.
Дата набрання законної сили: 07.12.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Справа: №   826/7889/16                         Головуючий у 1-й інстанції:   Кобилянський К.М.                                                                                                Суддя-доповідач:  Саприкіна І.В. 
		 
		У  Х  В  А  Л  А
		Іменем України
		07 грудня 2016 року                                                                                            м. Київ
		 
		Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: 
		головуючого судді:                                                    Саприкіної І.В., 
		суддів:                                                                          Безименної Н.В., Епель О.В., 
		при секретарі:                                                             Бродацькій І.А., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2016 року по справі за їх позовом до Національного банку України, третя особа Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
		В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А :
		ПрАТ «МТС Україна» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національного банку України про:
		визнання протиправною бездіяльності щодо невжиття належних заходів реагування по віднесенню ПАТ «Платинум Банк» до категорії проблемного внаслідок невиконання зобов'язань з повернення коштів за договорами банківського вкладу, строк виконання яких настав, протягом більш ніж 7-м місяців;
		- зобов'язання віднести ПАТ «Платинум Банк» до категорії проблемного банку.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2016 року у задоволенні позову відмовлено. 
		Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ПрАТ «МТС Україна» подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
		Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що  між ПрАТ «МТС Україна» та ПАТ «Платинум Банк» були укладені генеральний договір депозитної лінії № 500.004.26053 від 10.10.2014 року та договори строкового банківського вкладу (депозиту), які є невід'ємною частиною Генерального договору, а саме: договір № 500.004.26055 строкового банківського вкладу (депозиту) від 10.10.2014 (строком дії до 30.09.2015), договір № 500.004.26450 строкового банківського вкладу (депозиту) від 01.12.2014 (строком дії до 30.09.2015) та договір № 500.004.26548 строкового банківського вкладу (депозиту) від 11.12.2014 (строком дії до 31.07.2015). 
		Відповідно до оприлюдненої Річної фінансової звітності згідно МСФЗ борг Банку перед Національним банком України на кінець 2015 року становив 604,3 млн. грн., при цьому на кінець 2014 року розмір боргу дорівнював 378,4 млн. грн.
		Станом на кінець 2015 року, згідно з звітністю ПАТ «Платинум Банк» оцінювали кумулятивний розрив у власній ліквідності в горизонті ІІ-ІV кварталі 2016 року на суму 1,27 млрд. грн.
		Згідно зі звітністю банку, регулятивний капітал станом на 31.03.2016 року складав 190,4 млн. грн., а норматив достатності регулятивного капіталу складав 2,19% (при нормативному значенні не менше 10 %). На кінець 2015 року вказані показники становили відповідно 280,34 млн. грн. та 3,44%. 
		28.04.2015 року прес-служба ПАТ «Платинум Банк» повідомляла, що згідно із затвердженим і погодженим з Національним банком України планом капіталізації, відповідач планував в 2015 році збільшити капітал в два етапи: до 01.07.2015 - на 469,5 млн. грн. - шляхом внесення коштів акціонерів до статутного капіталу на 150 млн. грн. та рекласифікації субординованого боргу в акціонерний капітал на 319,5 млн. грн., ще на 330 млн. грн. - до 01.01.2016 - шляхом отримання коштів на умовах субординованого боргу від інвестора. Проте, як слідує зі звітності Банку, цей план не був виконаний.
		Зазначені вище обставини, на думку апелянта, свідчать про те, що наразі ПАТ «Платинум Банк» є проблемним і у нього існують фінансові труднощі, проте НБУ протиправно не вживають належних заходів реагування щодо недопущення порушення прав та законних інтересів вкладників у вигляді неповернення депозитних коштів. При цьому, ПрАТ «МТС - Україна» посилаються також на звітність банку, де демонструється збиток в І кварталі у розмірі 59,8 млн. грн., а також аудит річної звітності, який вказує, що під час оцінки балансової вартості кредитів встановлено не виконання відповідачем вимоги власного положення щодо формування резервів на покриття збитків від знецінення кредитів і вимоги МСБО 39. З огляду на це, компанія, яка проводила аудит, не отримала достатніх переконливих доказів для оцінки обсягу резервів під знецінення кредитів, у тому числі реструктуризованих.
		Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно ст. 99 Конституції України та ст. 6 Закону України «Про Національний банк України» (далі - Закон) основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці України. При виконанні своєї основної функції Національний банк України має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності з державі. Національний банк України у межах своїх повноважень сприяє стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у ч. 2 ст. 6 вказаного Закону. Національний банк України також сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей, визначених у частинах 2 та 3 ст. 6 Закону.
		Відповідно до ст.ст. 7, 55 Закону та ст.ст 66, 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність»  Національний банк України здійснює банківський нагляд за діяльністю банків, метою якого є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.
		В силу приписів ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у разі порушення банками …, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: 1…; 12) віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; 13) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.
		За ч.2 статті 74 Закону України «Про банки і банківську діяльність», порядок застосування заходів впливу (санкцій), передбачених законом, а також розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків та інших юридичних осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.
		Підстави і порядок запровадження Національним банком особливого режиму контролю за діяльністю банків і філій іноземних банків, застосування заходів впливу, фінансових санкцій за порушення банками, філіями іноземних банків та іншими особами, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку визначені затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за №1590/21902 Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства.
		Критерії та порядок віднесення банку до категорії проблемного врегульовані ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та вказаним Положенням. 
		Відповідно до пункту 3.1. вищезазначеного Положення, Національний банк застосовує заходи впливу за порушення банками, їх відокремленими підрозділами, філіями іноземних банків, банківськими групами, відповідальними особами банківських груп, іншими учасниками банківських груп чи іншими особами, які є об'єктом перевірки Національного банку згідно із Законом № 2121-III, банківського законодавства на підставі результатів (матеріалів): інспекційних перевірок діяльності банків; перевірок банків та/або безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу; безвиїзного банківського нагляду за діяльністю банків; аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо; перевірок діяльності банків аудиторськими фірмами, які мають право відповідно до законодавства України на проведення аудиторських перевірок банків; перевірок дотримання банками валютного законодавства; контролю за усуненням банками виявлених у їх діяльності порушень, відповідністю ділової репутації керівників банків вимогам законодавства України.
		Віднесення банку до категорії проблемних передбачає обов'язкове вжиття певних заходів, передбачених розділом 12 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства.
		З аналізу наведених норм вбачається, що законодавством встановлений певний перелік заходів впливу на суб'єктів розглядуваних правовідносин, який розподілений за ступенем можливого впливу на банк, що відповідає ступеню порушень, вчинених таким суб'єктом. При цьому, позивачем висунута вимога про застосування одного з найбільш суворих заходів впливу - віднесення до категорії проблемних. 
		Згідно рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів.)
		Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
		З системного аналізу вищезазначених норм законодавства, суд доходить до висновку, що застосування Національним банком України заходу впливу у формі віднесення такого банку до категорії проблемних є дискреційним повноваженням Регулятора, в тому числі може бути і не реалізоване.
		Така правова позиція підтримана ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2016 року у справі № 826/10601/14 (касаційне провадження № К/800/12473/15).
		Таким чином, Національний банк України, відповідно до Законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність» і Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, наділений виключними повноваженнями самостійно визначати адекватність застосованого заходу впливу виявленим порушенням, оскільки саме Національний банк України як суб'єкт владних повноважень наділений правом та має об'єктивні можливості безпосередньо оцінювати показники діяльності банку.
		За ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		У відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність своїх дій.
		Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
		У Х В А Л И Л А:
		Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» - залишити без задоволення.
		Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2016 року - без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
		 
		 
		Повний текст ухвали виготовлено 08.12.2016 року.
		 
		 
		Головуючий суддя:     
		 
		Судді:   
		Головуючий суддя                                                                 Саприкіна І.В.            
		Судді:                                                                                           Епель О.В. 
		                                                                                                                    Безименна Н.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...