Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/8061/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2016. Зареєстровано: 12.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2016.
Дата набрання законної сили: 07.12.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		                         
		       
		Справа № 210/8061/13-ц                                                                     Головуючий в 1-й інстанції
		Провадження № 22-ц/774/1634/К/16                                                       суддя Вікторович Н.Ю.
		Категорія - 30 (І)                                                                   Суддя-доповідач - Барильська А.П.
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		07 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: 
		головуючого - судді: Барильської А.П.,
		                       суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.                   
		                   секретар: Чубіна А.В.,
		за участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, 
		                                представників відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Товкун Альони Вікторівни, Останкової Анни Борисівни
		                                представника відповідача Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Худика Ігоря Олександровича,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування майнової та моральної шкоди,-
		          
		ВСТАНОВИЛА:
		В жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - Первинної організації профспілки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про відшкодування майнової та моральної шкоди. 
		В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 22 червня 2002 року, приблизно о 09:00 год., ОСОБА_8, ОСОБА_9, знаходились в корпусі дитячо-оздоровчого табору «Парус», де останні працювали вихователями, а ОСОБА_10 -педагогом-організатором, на підставі наказу №2 від 03 червня 2002 року начальника дитячо-оздоровчого табору «Парус» КМГМК «Криворіжсталь». При цьому останні, в порушення вимог п.1.5, п.2.4, п.4.1 Посадової інструкції № 38 від 19 квітня 2001 року, затвердженої постановою профспілкового комітету ППО «Криворіжсталь», п.6.4 Положення про ДОТ «Парус» КМГМК «Криворіжсталь» від 19 квітня 2001 року, та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, що виразилося у неналежному виконанні професійних обов'язків по охороні життя і здоров'я неповнолітніх, а зі сторони ОСОБА_10, яка знаходилась за межами корпусу, у невиконанні професійних обов'язків по охороні життя та здоров'я неповнолітніх, призвели до спричинення малолітнім ОСОБА_11 позивачу ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у вигляді травматичної ампутації горбистої нігтьової фаланги другого пальця лівої кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи №85 від 11 січня 2013 року, за своїм характером відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
		Крім того, згідно з посадовою інструкцією, Положенням про ДОТ «Парус» КДГМК «Криворіжсталь», а також згідно Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, начальник оздоровчого табору «Парус» - ОСОБА_4 несла на той час відповідальність за збереження здоров'я і життя дітей, забезпечувала фізичне благополуччя кожної дитини, контролювала дотримання трудової дисципліни підлеглими працівниками. Також начальник оздоровчого табору «Парус» - ОСОБА_4 та лікар ОСОБА_13 зобов'язані були забезпечити негайне повідомлення батькам позивача, як законним представникам, про те що трапилось, які і повинні були приймати подальші рішення по відношенню до своєї дитини. 
		ОСОБА_2 вказувала на те, що 07 серпня 2002 року Саксаганським PB КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області було відмовлено в порушені кримінальної справи щодо малолітнього ОСОБА_11 за фактом необережного заподіяння їй середньої тяжкості тілесних ушкоджень, на підставі п.5 ст.6 КПК України, як відносно особи, яка не досягла на час вчинення суспільно-небезпечного діяння 14-ти річного віку. Малолітній ОСОБА_11 перебував під наглядом працівників дитячого оздоровчого табору «Парус» КДГМК «Криворіжсталь». Вина посадових осіб дитячого оздоровчого табору «Парус» КДГМК «Криворіжсталь» ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків, на думку позивача, виразилась у порушенні посадових обов'язків та норм права. Дії та бездіяльність вказаних працівників КДГМК «Криворіжсталь» та Первинної профспілкової організації КДГМК «Криворіжсталь» ОСОБА_2 вважає неправомірними, та на її думку, між ними і завданою їй шкодою є безпосередній причинний зв'язок, а також наявна вина зазначених осіб.
		У постанові про відмову в порушенні кримінальної справи щодо посадових осіб оздоровчого табору «Парус», винесеної прокуратурою Дзержинського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2003 року, вказано, що в діях посадових осіб ДОТ «Парус» КДГМК «Криворіжсталь» вбачається дисциплінарний проступок, що виразився у послаблені контролю за дотриманням трудової дисципліни підлеглими працівниками.
		Підприємство відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зареєстровано 08 квітня 2004 року, та є правонаступником КДГМК «Криворіжсталь». Правонаступником юридичної особи первинної профспілкової організації КДГМК «Криворіжсталь» є Первинна організація профспілки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
		Незаконними діями посадових осіб відповідачів позивачу було завдано майнових збитків, оскільки на лікування та придбання лікарських засобів і перев'язочного матеріалу були витрачені грошові кошти у сумі 86,27 грн., а на необхідне посилене харчування - 120,00 грн. Згідно висновку судово-медичної експертизи №85 від 11 січня 2013 року, позивач втратила менше третини працездатності (32-33%), що нею оцінено в 38976,00 грн.
		Крім того, внаслідок неправомірних дій тимчасових та постійних працівників КДГМК «Криворіжсталь» та первинної профспілкової організації КДГМК «Криворіжсталь», ОСОБА_2 була спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в 499380,00 грн. 
		Під час розгляду справи, ОСОБА_2 неодноразово уточнювала та змінювала позовні вимоги, та уточнивши їх в останній редакції від 19 травня 2016 року (а.с. 44-47 том 2), просила суд стягнути з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Первинної організації профспілки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на її користь у рівних частинах: в рахунок відшкодування майнової шкоди - 69039,49 грн., яка складається з: витрат на перев'язочні матеріали - 86,27 грн., витрат на посилене харчування - 120 грн., шкоди пов'язаної з втратою працездатності - 38976 грн., індекс інфляції - 28101,70 грн., 3% річних - 1755,52 грн.; та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 499380,00 грн.
		Справа розглядалась неодноразово.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2014 року, було скасовано рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, із зазначенням того, що не можна погодитись із висновками судів про покладення на позивача обов'язку доведення вини відповідача у завданні позивачу шкоди, про те, що позивачем не наведено розрахунків сум відшкодування майнової та моральної шкоди, а також про передчасність висновків апеляційного суду про відмову в позові у зв'язку з необґрунтованістю. Також в ухвалі суду зазначено, що судами не враховано те, що, відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо осадових осіб оздоровчого табору «Парус» від 16.07.2003 року, в їх діях вбачається склад дисциплінарного проступку, що виражається у послабленні контролю за дотриманням трудової дисципліни підлеглими працівниками (а.с. 143-144 том 1).
		Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 червня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено в повному обсязі. 
		В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог. 
		Зокрема, апелянт вказує, що судом було проігноровано клопотання її представника про витребування матеріалів кримінального провадження від 08.01.2013 року, наказів про призначення на посади тимчасових працівників ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_13, положення про ДОТ «Парус», посадові інструкції вказаних працівників. 
		Також представником позивача заявлялись клопотання про проведення судово-медичної та судово-психологічної експертиз позивача ОСОБА_2, які були відхилені судом першої інстанції.
		На думку позивача, посилання в рішенні суду на ухвали, постановлені в рамках кримінального провадження є безпідставними та необґрунтованими. 
		ОСОБА_2 зазначає, що посадові особи КДГМК «Криворіжсталь» та Первинної профспілкової організації КДГМК «Криворіжсталь» порушили положення посадових інструкцій та норм права, що призвело до заподіяння їй тілесних ушкоджень, тобто між їх неправомірними діями та шкодою, завданою позивачу, наявний причинний зв'язок, а також вина вищевказаних осіб.
		Позивач вказує, що висновок щодо наявності у діях посадових осіб ДОТ «Парус» дисциплінарного проступку, вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, винесеної прокуратурою Дзержинського району м. Кривого Рогу від 16 липня 2003 року. 
		На думку апелянта, акт про нещасний випадок № 6 від 03.12.2003 року був складений неповноважними особами, а викладені у ньому відомості не відповідають дійсності. Крім того, позивач посилається на відсутність правових підстав для складання акту про нещасний випадок № 7 від 18.03.2004 року, та вказує, що вона не була з ним ознайомлена, тому не могла його оскаржити.     
		    В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазначає, що рішення суду, на його думку, є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги є безпідставними, тому просить відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду - залишити без змін.
		В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача Первинної організації профспілки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вказує, що рішення суду, на його думку, ухвалене з дотримання норм матеріального та процесуального права, тому просив залишити його без змін, відхиливши апеляційну скаргу. 
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на неї і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
		Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
		Як встановлено судом та сторонами не оспорюється, 22 червня 2002 року в дитячому оздоровчому таборі «Парус» смт. Лазурне Херсонської області, неповнолітня на той час позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, була травмована дверима спальної кімнати, які штовхнув неповнолітній на той час ОСОБА_11, в результаті чого, ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді травматичної ампутації горбистої нігтьової фаланги другого пальця лівої кисті, що підтверджується Актом судово-медичного дослідження № 1875 від 25 червня 2002 року (а.с. 32том 1) та повідомленням головного лікаря районного територіально-медичного об'єднання Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області № 11/331 від 10 липня 2002 року на ім'я начальника ДОТ «Парус» (а.с. 59 том 1).
		Звертаючись з позовом, ОСОБА_2 посилалась на те, що особами, безпосередньо винними у спричинені їй тілесних ушкоджень, є: директор ДОТ «Парус» ОСОБА_4, педагог-організатор ДОТ «Парус» ОСОБА_10, організатор ДОТ «Парус» ОСОБА_8, організатор ДОТ «Парус» ОСОБА_9 та лікар ДОТ «Парус» ОСОБА_13, під наглядом яких перебував на той час неповнолітній ОСОБА_11 та які не виконали у повній мірі вимоги своїх посадових інструкцій, норми чинного права, внаслідок недбалого або несумлінного ставлення до них. Вважає, що дії та бездіяльність вказаних працівників є неправомірними, між ними і завданою ОСОБА_2 шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначених осіб.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності та безпідставності позовних вимог ОСОБА_2
		Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Захист цивільних прав, це передбачені законом або договором способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
		Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
		Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
		Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів (ст.57 ЦПК України).
		Суд першої інстанції вірно встановив, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами мали місце 22 червня 2002 року, тобто на момент дії ЦК України в редакції 1963 року, у зв'язку з чим саме його норми повинні застосовуватись судом при їх вирішенні.
		Згідно положень ст. 440 ЦК України (в редакції 1963 року), шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини. Шкода, заподіяна правомірними діями, підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом.
		Відповідно до ст. 440-1 ЦК України (в редакції 1963 року), моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
		Статтею 441 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачено, що, організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.
		Згідно ст. 446 ЦК України (в редакції 1963 року), за шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг п'ятнадцяти років, відповідають його батьки (усиновителі) або опікун, якщо не доведуть, що шкода сталася не з їх вини. Якщо неповнолітній, який не досяг п'ятнадцяти років, заподіє шкоду в той час, коли він перебував під наглядом учбового, виховального або лікувального закладу, вони несуть майнову відповідальність за шкоду, якщо не доведуть, що шкода виникла не з їх вини.
		Як вбачається з матеріалів справи, постановою ст. оперуповноваженого Саксаганським PB КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 07 серпня 2002 року, було відмовлено в порушені кримінальної справи щодо малолітнього ОСОБА_11 за фактом необережного заподіяння позивачу ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень на підставі п. 5 ст. 6 КПК України, як відносно особи, яка не досягла на час вчинення суспільно-небезпечного діяння 14-ти річного віку (а.с. 5 том 1).
		Постановою помічника прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу від 16 липня 2003 року, в порушенні кримінальної справи у відношенні посадових осіб оздоровчого табору «Парус» було відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, за відсутністю складу злочину (а.с. 7).
		24 вересня 2003 року постанова помічника прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу від 16 липня 2003 року скасована та порушено кримінальну справу № 70039145 у відношенні працівників дитячо-оздоровчого табору «Парус» за ознаками злочину, передбаченого ст. 137 ч. 2 КК України. Розслідування доручено прокуратурі Дзержинського району м. Кривого Рогу (а.с. 71 том 1). 
		20 січня 2004 року прокуратурою Дзержинського району м. Кривого Рогу винесено постанову про закриття кримінальної справи № 70039145 на підставі ст. 6 п. 2 УПК України. 17 лютого 2004 року зазначена постанова скасована, матеріали кримінальної справи направлені для організації досудового слідства прокурору Дзержинського району м. Кривого Рогу (а.с. 76 том 1).
		Постановою ст. слідчого прокуратури Дзержинського району м. Кривого Рогу від 29 березня 2004 року, провадження по зазначеній кримінальній справі було закрито на підставі ст. 6 п. 2 КПК України (а.с. 78 том 1).
		28 грудня 2005 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу винесено постанову про скасування постанови про відмови в порушенні кримінальної справи від 29 березня 2004 року в порядку ст. 236-1, 236-1 КПК України та кримінальну справу направлено для організації досудового слідства в прокуратуру Дзержинського району м. Кривого Рогу (а.с. 91 том 1)
		Постановою ст. слідчого прокуратури Дзержинського району м. Кривого Рогу від 17 січня 2006 року закрито кримінальну справу № 70039145 відносно працівників табору «Парус» за ст. 137 ч. 2 КК України на підставі ст. 6 п. 2 КПК України (а.с. 93 том 1). Зазначена постанова також була скасована та 11 вересня 2006 року прокуратурою Дзержинського району м. Кривого Рогу на підставі ст. 6 п. 2 КПК України прийнято рішення про закриття даної кримінальної справи (а.с. 95 том 1).
		Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 серпня 2007 року була скасована постанова ст. слідчого прокуратури Дзержинського району м. Кривого Рогу від 11 вересня 2006 року та справа надіслана до прокуратури Дзержинського району м. Кривого Рогу для вирішення питання про встановлення органу, який буде проводити подальше розслідування по справі (а.с. 120-124 том 1). 
		05 квітня 2013 року ст. слідчим СВ Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області була винесена постанова про закриття кримінального провадження № 12013040750000090 від 08.01.2013 року за фактом неналежного виконання працівниками дитячо-оздоровчого табору «Парус» обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей за ознаками злочину, передбаченого ст. 137 ч. 2 КК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с. 217 том 1, а.с. 219 том 2). 
		Згідно зазначеної постанови, у діях ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 невиконання або неналежне виконання професійних обов'язків щодо охорони життя і здоров'я неповнолітніх дітей внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення - не вбачається, так як ними не були порушені п. 2.5 посадової інструкції педагога організатора ДОТ «Парус» КДГМК «Криворіжсталь». 
		Організатори загону № 12 ОСОБА_8 і ОСОБА_9 не залишали дітей загону № 12 одних без нагляду, вони весь час перебували з дітьми. Після закінчення урочистої лінійки супроводжували дітей в спальний корпус табору, де розпустили дітей по своїх кімнатах для переодягання та підготовки до морського купання. ОСОБА_8 і ОСОБА_9 фізично не могли бути в цей час в усіх кімнатах дітей загону. Нещасний випадок з ОСОБА_2 стався через 2 хвилини після того, як дітей розпустили по кімнатах із цього часового фактору н можна вважати, що діти були залишені без нагляду організаторів.
		Також зазначеною постановою від 05.04.2013 року було встановлено, що в діях ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відсутні ознаки неналежного виконання службових обов'язків щодо охорони життя і здоров'я неповнолітніх дітей внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо вони спричинили інші тяжкі наслідки, а саме відсутня об'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2013 року, скарга ОСОБА_15 на постанову ст. слідчого СВ Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 05 квітня 2013 року, залишена без задоволення (а.с. 218-220 том 1).
		Згідно ухвали суду, оскільки травмування дитини заявника ОСОБА_2 сталося від дій малолітнього на той час ОСОБА_11, на протязі двох хвилин після того, як організатори розпустили дітей по кімнатах для переодягання та самі вимушені були піти до своєї кімнати для переодягання, оскільки мали супроводжувати дітей для морського купання, травмування дитини не пов'язане із порушенням правил безпеки чи експлуатації спортивних снарядів, спеціального обладнання без обов'язкового нагляду педагогів (вихователів, організаторів, тренерів тощо) другого пальця лівої кістки ОСОБА_2 було травмовано дверима спальної кімнати, які штовхнула інша дитина, слід погодитись із висновком старшого слідчого, що в діях/бездіяльності вихователя та органазаторів відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 137 КК України. 
		Також судом першої інстанції встановлено, що по факту отримання позивачем ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, первинною організацією профспілки Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» проведено розслідування та складено акт № 6 від 03 грудня 2002 року, про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ, затверджений головою профкому ОСОБА_16 відповідно до рішення президіуму профкому, протокол № 99 від 05 грудня 2002 року. Відповідно до п. 14 вказаного акту «висновки комісії» - комісія по даному нещасному випадку відповідальних осіб не вбачає (а.с. 44 том 1, а.с. 36-42 том 2).
		Повторно, первинною організацією профспілки Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», комісійно, за участю фахівця з питань охорони прав неповнолітніх Криворізького міськвиконкому, методиста центру педагогічного інспектування Криворізького міськвиконкому, головного спеціаліста педіатра - експерта управління охорони здоров'я Криворізького міськвиконкому, головного фахівця служби у справах неповнолітніх Криворізького міськвиконкому, головного спеціаліста комітету у справах сім'ї та молоді Криворізького міськвиконкому, проведено розслідування нещасного випадку, що стався 22 червня 2002 року, та складено акт № 7 від 18 березня 2004 року, про нещасний випадок невиробничого характеру форми HT, затверджений 19 березня 2004 року відповідно до рішення президіуму профкому, протокол № 155 від 19 березня 2004 року. Відповідно до висновку комісії, порушення посадових інструкцій та вимог «Інструкції по організації безпечного відпочинку дітей та праці співробітників ДОТ», з боку працівників дитячого оздоровчого табору «Парус» допущено не було. В п. 14 акту зазначено, що комісія по даному нещасному випадку відповідальних осіб не вбачає (а.с. 48-50 том 2).
		Зазначені акти на даний час не оскаржені та не скасовані, а тому посилання в апеляційній сказі на те, що акти про нещасний випадок № 6 від 03.12.2003 року та № 7 від 18.03.2004 року були складені неповноважними особами, а викладені в них відомості не відповідають дійсності, колегія суддів не бере до уваги.
		З матеріалів справи вбачається, що, згідно довідки № 05-4985 від 06 грудня 2013 року, наданої суду першої інстанції головним керуючим з кадрового адміністрування гр. ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, станом на 22 червня 2002 року, серед спискового складу робітників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», не значились (а.с. 16 том 1).
		Відповідно до довідки первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 17 березня 2016 року, - на роботу в первинну профспілкову організацію КДГМК «Криворіжсталь» на час зміни в липні 2002 року в дитячий оздоровчий табір «Парус» КДГМК «Криворіжсталь» були прийняті наступні працівники: ОСОБА_8 - на посаду організатора; ОСОБА_9 - на посаду організатора; ОСОБА_10 - на посаду педагога-організатора; ОСОБА_4 - на посаду директора; ОСОБА_13 - на посаду лікаря. При здійсненні розслідування нещасного випадку з позивачем ОСОБА_2, який мав місце 22 червня 2002 року, винних дій вищезазначених працівників, при виконанні ними своїх трудових (службових) обов'язків, не встановлено. Дані працівники за цей випадок не притягувались до дисциплінарної або інших видів відповідальності (а.с. 243 том 1).
		Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 станом на 22 червня 2002 року, були працівники ДОТ «Парус», однак не були працівниками КДГМК «Криворіжсталь», правонаступником котрого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а були працівниками первинної профспілкової організації КДГМК «Криворіжсталь», правонаступником котрої є Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», котра є відокремленою юридичною особою (а.с. 29, 268 том 1, а.с. 13-34 том 24) та котра і укладала із вищевказаними особами трудові договори, а КДГМК «Криворіжсталь», правонаступником котрого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», є лише власником оздоровчого дитячого табору «Парус», а отже, належних доказів на підтвердження факту знаходження зазначених вище осіб у трудових правовідносинах з ПАТ «АМКР» позивачем не надано, а тому вбачається відсутність встановленого факту трудових правовідносин між зазначеними громадянами та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що є виключною підставою для застосування заходів відповідальності саме до юридичної особи ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
		Посилання в апеляційній скарзі на те, щовисновок щодо наявності у діях посадових осіб ДОТ «Парус» дисциплінарного проступку вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, винесеної прокуратурою Дзержинського району м. Кривого Рогу від 16 липня 2003 року, колегія суддів не бере до уваги, з наступних підстав. 
		Так, дійсно в постанові прокуратури Дзержинського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2003 року (а.с. 6 том 1) про відмову у порушені кримінальної справи зазначено, що «в ході проведення перевірки будь-яких об'єктивних даних які свідчать про те, що посадові особи оздоровчого табору «Парус» неналежним чином виконували свої обов'язки з охорони життя і здоров'я дітей в наслідок халатного ставлення до своїх обов'язків не встановлено. В діях посадових осіб оздоровчого табору «Парус» вбачається дисциплінарний проступок, який виразився в ослабленні контролю за трудовою дисципліною підлеглими робітниками». Однак, постанови слідчих про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях працівників ДОТ «Парус», на протязі 2003-2012 років неодноразово скасовувались як прокурором, так і судом, а остаточно дане питання було вирішено 05 квітня 2013 року постановою старшого слідчого Саксаганського PB КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120130407500000090, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.137 КК України, за ознаками невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення (а.с. 217 том 1, а.с. 219 том 2).
		Згідно зазначеної постанови, у діях ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 невиконання або неналежне виконання професійних обов'язків щодо охорони життя і здоров'я неповнолітніх дітей внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення - не вбачається, так як ними не були порушені п. 2.5 посадової інструкції педагога організатора ДОТ «Парус» КДГМК «Криворіжсталь». 
		Організатори загону № 12 ОСОБА_8 і ОСОБА_9 не залишали дітей загону № 12 одних без нагляду, вони весь час перебували з дітьми. Після закінчення урочистої лінійки супроводжували дітей в спальний корпус табору, де розпустили дітей по своїх кімнатах для переодягання та підготовки до морського купання. ОСОБА_8 і ОСОБА_9 фізично не могли бути в цей час в усіх кімнатах дітей загону. Нещасний випадок з ОСОБА_2 стався через 2 хвилини після того, як дітей розпустили по кімнатах із цього часового фактору н можна вважати, що діти були залишені без нагляду організаторів.
		Також зазначеною постановою від 05.04.2013 року було встановлено, що в діях ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відсутні ознаки неналежного виконання службових обов'язків щодо охорони життя і здоров'я неповнолітніх дітей внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо вони спричинили інші тяжкі наслідки, а саме відсутня об'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України.
		Відповідно до ухвали слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2013 року, суд першої та апеляційної інстанцій, погодилися із висновком слідчого, викладеним в постанові від 05 квітня 2013 року про те, що в діях/бездіяльності працівників ДОТ «Парус», відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 137 КК України, як невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, у зв'язку з чим колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що посадові особи КДГМК «Криворіжсталь» та Первинної профспілкової організації КДГМК «Криворіжсталь» порушили положення посадових інструкцій та норм права, що призвело до заподіяння позивачу тілесних ушкоджень, тобто між їх неправомірними діями та шкодою, завданою позивачу, наявний причинний зв'язок, а також вина вищевказаних осіб.
		Доводи апеляційної скарги про те, що посилання в рішенні суду на ухвали, постановлені в рамках кримінального провадження є безпідставними та необґрунтованими, колегія суддів не бере до уваги, оскільки зазначені постанови та ухвали, винесені в рамках кримінального провадження, судом були оцінені у сукупності з іншими доказами по справі.
		Посилання ОСОБА_2 в апеляційні скарзі на те, що судом першої інстанції безпідставно були відхилені клопотання про призначення судово-медичної та судово-психологічної експертиз, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в даному випадку відсутня обов'язковість призначення експертизи, передбачена ст. 145 ЦПК України та судом першої інстанції в обґрунтування відмови в признання експертиз, зазначено про те, що не встановлено обставин, які б вказували на факт наявності вини співробітників ДОТ «Парус» у спричиненні позивачу ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
		Колегією суддів витребувані та оглянуті матеріали кримінального провадження № 120130407500000090, порушеного за фактом неналежного виконання своїх посадових обов'язків співробітниками ДОТ «Парус» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України, з яких вбачається, що постановою старшого слідчого Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 05 квітня 2013 року закрито кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у зв'язку з відсутністю встановленого факту наявності трудових правовідносин між ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та недоведеності їх вини у спричиненні позивачу ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості у вигляді травматичної ампутації горбистої нігтьової фаланги другого пальця лівої кисті, вбачається безпідставність вимог позивача в частині стягнення з відповідачів матеріальної та моральної шкоди.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що наведені доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які б спростували встановлені обставини справи, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, відповідно до ст. 308 ЦПК України.
		Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
		    
		УХВАЛИЛА:
		     Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
		Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 червня 2016 року - залишити без змін. 
		    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
		Головуючий:                         А.П. Барильська
		Судді:                               Я.М. Бондар 
		                                     В.П. Зубакова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...