Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 317/4422/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2016. Зареєстровано: 13.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2016.
Дата набрання законної сили: 27.01.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                            
		    Справа № 317/4422/16-ц
		                                           №/п 2/317/1627/2016
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		«09» грудня 2016 року                              м. Запоріжжя 
		Запорізький районний суд Запорізької області у складі: 
		Головуючого судді                                                  Мінгазова Р.В.,
		при секретарі:                                                             Капто Д.А.,
		за участю представника позивача:             ОСОБА_1,
		представника відповідача:                 ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, - 
		В С Т А Н О В И В:
		У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики.
		В позові зазначив, що 28.04.2016 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір позики. Відповідно до умов договору позики позивач передав у власність відповідача грошові кошти в розмірі 30 000 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути позивачу таку ж суму грошових коштів до 01.08.2016 р.
		На підтвердження укладення вказаного договору позики та отримання грошових коштів за ним, відповідачем була надана письмова розписка про отримання грошових коштів від 28.04.2016 р. До цього часу всупереч умовам договору позики відповідачем не виконано обов'язку щодо повернення позики позивачу.
		З огляду на вищевикладене, посилаючись на ст.ст. 1046  1048 ЦК України, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики в сумі 30000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 30.09.2016 р. (2598,1879 грн. за 100 одиниць) складає 777735,37 грн.
		Також просив суд стягнути з відповідача на свою користь проценти від суми позики відповідно до ст. 1048 ЦК України в розмірі облікової ставки НБУ за період з 28.04.2016 р. по 30.09.2016 р. в сумі 2150,97 доларів США, що становить 55735,67 грн.
		Крім того просив суд стягнути на свою користь 3 % річних у розмірі 150,41 долари США, що становить 3897,41 грн.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, та зазначив що жодних договорів ОСОБА_4 з ОСОБА_3 не укладав, та жодних розписок про отримання грошей не писав. При цьому жодних доказів в обґрунтування своєї позиції не надав. На питання суду про необхідність проведення відповідної судової експертизи повідомив, що це обовязок позивача по справі.
		Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
		Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
		На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		В судовому засіданні було встановлено, що між сторонами було укладено договір позики, на підтвердження якого відповідач надав позивачу власноруч написану розписку про отримання грошових коштів в розмірі 30000 доларів США, та зобовязався повернути гроші до 01.08.2016 року. (а.с. 6)
		Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
		У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Оскільки договором позики не встановлений розмір процентів, то розмір процентів за договором позики, право на одержання яких має Позивач від Відповідача, визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ). Крім цього, проценти за договором позики нараховуються до дня повернення позики.
		Згідно до наданого позивачем розрахунку за період з 28.04.2016 р. по 30.09.2016 р. вбачається, що розмір процентів за договором позики складає 2150,97 доларів.
		1.за період з 28.04.2016 р. по 26.05.2016 р. - 30 000,00 дол. США х 19% (облікова ставка НБУ згідно з Постановою НБУ від 21.04.2016 р. № 278) х 29 днів / 365 х 100% = 452,88 дол. США;
		2.за період з 27.05.2016 р. по 23.06.2016 р. - 30 000,00 дол. США х 18% (облікова ставка НБУ згідно з рішенням НБУ від 26.05.2016 р. № 25-рш) х 28 днів / 365 х 100% = 414,25 дол. США;
		3.за період з 24.06.2016 р. по 28.07.2016 р.  30 000,00 дол. США х 16,5% (облікова ставка НБУ згідно з рішенням НБУ від 23.06.2016 р. № 88-рш) х 35 днів / 365 х 100% = 474,66 дол. США;
		4.за період з 29.07.2016 р. по 15.09.2016 р. - 30 000,00 дол. США х 15,5% (облікова ставка НБУ згідно з рішенням НБУ від 28.07.2016 р. № 172-рш) х 49 днів / 365 х 100% = 624,25 дол. США;
		5.за період з 16.09.2016 р. по 30.09.2016 р. - 30 000,00 дол. США х 15% (облікова ставка НБУ згідно з рішенням НБУ від 15.09.2016 р. № 277-рш) х 15 днів / 365 х 100% = 184,93 дол. США.
		Таким чином 452,88 + 414,25 + 474,66 + 624,25 + 184,93 = 2150,97 доларів США.
		Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Так, розрахунок трьох процентів річних від суми боргу за договором позики за період з 01.08.2016 р. до 30.09.2016 р. здійснений наступним чином: 30 000,00 дол. США х 3% х 61 день / 365 х 100% = 150,41 дол. США.
		Таким чином, розмір трьох процентів річних від суми боргу за договором позики складає 150,41 дол. США.
		Вказані розрахунки перевірені судом в ході судового розгляду та є вірними.
		В свою чергу відповідач та його представник жодних заперечень з приводу вказаних розрахунків не надали, контр розрахунків не склали.
		З огляду на вищевикладене, враховуючи позицію представника відповідача при якій останній поклав обовязок щодо надання доказів в спростовання своїх заперечень на позивача, що відповідно не відповідає вимогам ст.. 60 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. 
		У звязку з викладеним, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.
		На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 204, 526, 533, 625, 1046-1048 ЦК України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		    
		Позов задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в розмірі 777 356,37 грн., 55735,67 грн. процентів від суми позики, та 3% річних в розмірі 3897,41 грн., а всього 836989 (вісімсот тридцять шість тисяч девятсот вісімдесят девять) грн. 45 коп.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в сумі 6 890 (шість тисяч вісімсот девяносто) грн. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. 
		 
		 
		 
		Суддя:                                                    Р.В. Мінгазов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...