Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 497/1377/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2016. Зареєстровано: 13.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2016.
Дата набрання законної сили: 19.12.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		08.12.2016
		Справа № 497/1377/16-а
		Провадження № 2-а/497/28/16
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 08.12.2016  року,                                         м.Болград
		    
		    Болградський районний суд Одеської області у складі:
		    головуючого  судді Кодінцевої С.В.
		    за участю секретаря  Ковтун О.І.,
		    позивача  ОСОБА_1,
		    представник позивача  ОСОБА_2,
		    представника відповідача  ОСОБА_3, 
		    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Болградської міської ради Одеської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
		В С Т А Н О В И В:
		11 липня 2016 року позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом та просить постановити рішення яким скасувати постанову адміністративної комісії Болградської міської ради Одеської області № 7 від 04 липня 2016 року про притягнення його, позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП. 
		        В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 24 червня 2016 року відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення начальником інспекції по благоустрою ОСОБА_4, за те що він, позивач нібито 25 червня 2016 року біля 12.00 годин здійснив злив рідких нечистот у невстановленому місці, чим порушив пп.4.2.8, 5.7.1, 5.9 Правил благоустрою території міста Болград, Одеської області. На підставі вище вказаного протоколу 04 липня 2016 року було винесено постанову № 7 про справі адміністративне правопорушення, якою його, позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення за ст. 152 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот пятдесят) гривен.
		     Так, позивач зазначає, що він є фізичною-особою підприємцем, та здійснює вивезення нечистот за замовленням жителів м. Болград, Одеської області на своєму власному автомобілі. Дійсно 24 червня 2016 року він здійснив злив нечистот на звалищі в першому його секторі (за картою приймання нечистот). При цьому до нього підїхав працівник КП «Горводоканал» ОСОБА_5, та зробив зауваження, що він, позивач здійснює злив нечистот в невстановленому місці. Однак, він позивач здійснив злив нечистот саме в цьому секторі, оскільки в цей час мало місце загорання звалища, та підїхати до іншого сектора, де встановлено лоток, в який здійснюється злив нечистот, що входять в землю було не можливо, і не безпечно.
		   Позивач підтримав доводи, викладені в позовній заяві, наполягав на задоволенні. Пояснив, що 24 червня 2016 року горіло звалище, та був сильний вітер з півдня, що перешкоджало заїхати саме до визначеного місця, Тому він, позивач і здійснив злив рідких нечистот в першому резервуарі звалища, до якого можливо було здійснити підїзд в цей час. 30 червня 2016 року в телефонному режимі йому було повідомлено про складений протокол про адміністративне правопорушення. Будучи присутнім на засіданні адміністративної комісії він надав пояснення, та заперечував свою винуватість. Протягом семи років він займається цією діяльністю. Укладав договір з КП «Горводоканал» про надання послуг населенню по вивезенню нечистот. В усній формі йому було розяснено, де на звалищі необхідно здійснювати злив нечистот, проте в письмовому вигляді ніяких розяснень не надавалося.
		     Представник позивача (а.с.30), підтримала доводи та пояснення позивача, також наполягала на задоволенні. Звернула увагу суду, що протокол про адміністративне правопорушення складено 24 червня 2016 року на підставі листа КП Болградської міської ради «Горводоканал» від 30.06.2016 року № 532. Зі слів ОСОБА_4 він виїжджав на місце, зясував у охоронця звалища про те, хто здійснював із перевізників злив нечистот, який вказав на ОСОБА_1, та 24.06.2016 року склав протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1, який надає населенню послуги по вивезенню рідких нечистот, письмової інструкції по користуванню звалищем не надавав, і не ознайомлював.
		Представник відповідача (а.с.38) заперечував доводи позивача, надав письмові заперечення, стверджуючи, що постанова адміністративної комісії Болградської міської ради прийнята з урахуванням п.4.2.8.Правил благоустрою, яким визначено, що вивіз рідких побутових відходів проводиться у суворо відведених місцях утилізації зазначених відходів. Відповідно до підпункту 4 пункту 5.7.1. Правил благоустрою м. Болград, забороняється вивозити та звалювати у не відведенні для цього місця відходи, траву, гілля, деревину, листя, сніг, влаштовувати звалища. Так як ОСОБА_1 допустив злив рідких нечистот у невстановленому місці, відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП., а у подальшому прийнято комісією постанову про накладення адміністративного стягнення.
		Розглянувши матеріали справи, надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що є підстави для задоволення позовних вимог за наступними обставинами.
		За змістом ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Відповідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
		У відповідності до вимог ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
		За змістом ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.
		Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		При вирішенні даного спору суд, виходячи з принципу диспозитивності адміністративного судочинства, розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами.
		   З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено (а.с.20-28), що згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення № 10 від 24 червня 2016 року, складеного Начальником інспекції по благоустрою ОСОБА_4 вбачається, що протокол складено відносно ОСОБА_1, пр-т Соборний, № 31, 096-357-64-48, який 24.06.2016 року біля 12:00 годин здійснив злив рідких нечистот в невстановленому місці, тим самим порушив вимоги п.4.2.8., п.5.7.1, п.5.9, чим порушив вимоги ст.152 Кодексу про адміністративні правопорушення (а.с.24). Протокол підписаний особою, яка його склала, та двома свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7 До протоколу додається лист КП «Горводоканал», фотофіксація.
		     Стаття 256 КУпАП визначає вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення. 
		     Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. 
		     Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. 
		     У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. 
		     При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
		     Слід зазначити, що даний протокол не відповідає вимогам названої вище статті з тих підстав, що в протоколі:
		- відсутня вказівка на місце та час складання протоколу;
		- суть правопорушення зводиться до того, що « ОСОБА_8 24.06.2016 року біля 12 годин здійснив злив рідких нечистот в не встановленому місці …», проте жодного документу на підтвердження «Встановленого місця для зливу рідних нечистот» до протоколу не додано, і посилання на документ відсутнє;
		- є посилання на порушення п.4.2.8., 5.7.1, 5.9., однак не зазначено якого нормативного акту;
		-до протоколу додається лист КП «Горводоканал», втім доданий лист № 532 датовано 30.06.2016 року, тоді як протокол складено 24.06.2016 року.
		- є посилання на свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_7, проте їх письмові пояснення не додані.
		- жодних інших доказів на підтвердження допущеного правопорушення ОСОБА_1 до протоколу не додано.
		     На засіданні адміністративної комісії виконавчого комітету Болградської міської ради 04.07.2016 року було розглянуто матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1. Правопорушник будучи присутнім на засіданні комісії надав пояснення, що оскільки мало місце загорання звалища, він не зміг проїхати до визначеного місця зливу рідких нечистот, тому злив здійснив там же на звалище, але в інше місце, яке було визначено ще в минулому році директором КП «Міськводоканал» ОСОБА_10 Своєї вини не визнав (а.с.22).
		     Крім того, комісія заслухала пояснення особи, яка склала протокол ОСОБА_4, та працівника КП «Горводоканал» ОСОБА_5, проте пояснення свідків, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення заслухані не були.
		     За наслідками розгляду протоколу, комісія прийняла постанову № 7 від 04.06.2016 року про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850.00 гривен (а.с.21).
		     Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. 
		     Постанова повинна містити: -найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;      -дату розгляду справи; -відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; - опис обставин, установлених під час розгляду справи; - зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;      - прийняте у справі рішення.
		     Втім, оскаржувана постанова також не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, а саме:
		-відсутній опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
		     В резолютивній частині постанови значиться, що «Притягнути ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 850.00 гривен …». Однак, не зазначено за якою статтею Кодексу про адміністративне правопорушення визнано ОСОБА_1 винним, і за якою статтею накладено на нього адміністративне стягнення.
		     Ні протокол, ні постанова не містять посилання на будь-які докази, що підтверджують вчинення правопорушення та вказують на особу, яка його вчинила.
		     Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		     Отже, вчинення правопорушення, за яке особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, має бути підтверджено доказами, з яких будуть вбачатися достовірні обставини, які мають значення для вирішення справи.
		     Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		     Стаття 152 КУпАП передбачає відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
		     Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені у Законі України «Про благоустрій населених пунктів».
		     Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: 1) утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію; 2) утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об'єкти благоустрою (їх частини); 3) усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) за власний рахунок та в установлені строки пошкодження інженерних мереж або наслідки аварій, що сталися з їх вини; 4) усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в установленому порядку; 5) проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; 6) у процесі утримання об'єктів благоустрою (їх частин) дотримуватися відповідних технологій щодо їх експлуатації та ремонту, регулярно здійснювати заходи щодо запобігання передчасному зносу об'єктів, забезпечення умов функціонування та утримання їх у чистоті й належному стані; 7) відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України; 8) допускати на об'єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
		     Рішенням двадцять шостої сесії VІ скликання Болградської міської ради Одеської області від 28.12.2011 року № 474- VІ затверджені Правила благоустрою території м. Болград, забезпечення в ньому чистоті і порядку (надалі Правила) (а.с.54, 55-75).
		     Згідно п.4.2.8. названих Правил вивезення твердих та рідких побутових відходів проводиться лише в суворо відведених місцях утилізації цих відходів, визначених рішенням міської ради (міське звалище).
		     Пунктом 5.7.1. Правил встановлено, що на обєктах благоустрою забороняється:
		- забруднювати навколишнє середовище, місця загального користування, забруднювати побутовими відходами … тощо (пп.5);
		- порушувати правила складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, і використання відходів (п.п.9. Правил). 
		     Допитані в судовому засіданні свідки суду пояснили:
		     Свідок ОСОБА_10 (а.с.77), колишній директор КП «Горводоканал» до 04.01.2016 року пояснив, що за час його правління було облаштовано дорогу до сміттєзвалища, викладено бетонними плитами, для можливості безперешкодного підїзду до місця зливу рідких нечистот. У разі якщо з будь-яких причин не можливо підїхати до цього місця, було визначено резервне місце, про яке також знали всі особи, які займаються вивезенням рідких нечистот. З ФОП укладали договори про надання послуг по вивезенню твердих побутових відходів, утилізації рідких нечистот. В усному порядку цим особам розяснювалася як яким чином, і в які місця слід зливати рідкі нечистоти.
		     ОСОБА_1 здійснив злив рідких нечистот в резервуар на міському сміттєзвалищі, порушень при цьому ніяких не допустив.
		     Свідок ОСОБА_5 (а.с.82-84), працівник КП «Горводоканал» який виконує обовязки відповідальної особи за стан міського сміттєзвалища з 27.03.2014 року пояснив, що йому ОСОБА_7 телефоном повідомив, що він перебуває на міському сміттєзвалищі, і бачив як ОСОБА_1 здійснює злив рідких нечистот в не встановленому місці. При цьому поряд з ОСОБА_7 був інженер ОСОБА_11, та робочий сміттєзвалища ОСОБА_12 Через 15 хвилин він підїхав на сміттєзвалище, однак ОСОБА_1 вже не було на місці. Потім в 12:40 годині ОСОБА_1 приїхав в друге, заїхавши між дерев по ґрунтовій дорозі здійснив злив рідких нечистот в карті, яка тривалий час не використовується за призначенням.
		     Свідок ОСОБА_13 (а.с.86-87), головний інженер «Горводоканал» протягом останніх пяти років, пояснив, що він разом з ОСОБА_7 здійснювали обїзд сміттєзвалища, і бачили як ОСОБА_1 здійснював злив рідких нечистот в неустановленому місці. У подальшому він зателефонував ОСОБА_5 повідомивши про обставини. Правил користування сміттєзвалищем немає, ніхто їх не затверджував, а відтак до відома порядок користування звалищем не доводили ні до кого. З ОСОБА_1 дув укладений договір про надання послуг по вивезенню рідких нечистот від населення, зо що він регулярно сплачує кошти. Дійсно ОСОБА_1 здійснив злив рідких нечистот в межах міського сміттєзвалища, однак в неустановленому місці.
		     Свідок ОСОБА_12 (а.с.91-93) пояснив, що він працює охоронцем на міському сміттєзвалищі. 24 червня 2016 року була його зміна, усі машини, що заїжджали на звалище ним реєструвалися в Книзі обліку вивозу нечистот автомашинами ГАЗ-53 КП «Горводоканал», в тому числі і ОСОБА_1:11:20, 11:40, 12:40 годин, водій ОСОБА_7 також заїжджав об 11:40 годині. При обході сміттєзвалища він бачив де стояла машина ОСОБА_1, однак не підходив до неї, так як там також був інженер ОСОБА_11та ОСОБА_14 В цей день дійсно сміттєзвалище дуже горіло, і була сильна задимленість. 
		     Свідок ОСОБА_4 (а.с.88-90) до 05.12.2016 року займав посаду начальника Інспекції по благоустрою Болградської міської ради Одеської області. В червня 2016 року працівник «Горводоканалу» повідомив йому, що ФОП ОСОБА_1 здійснює злив рідких нечистот в невстановленому місці. Приїхавши на міське сміттєзвалище, йому показали місце, де ОСОБА_1 здійснював злив рідких нечистот, яке є невстановлених для цих цілей. На його прохання, ОСОБА_1 відмовився приїхати на місце. В цей день, дійсно був пожар на сміттєзвалищі, працювали спеціалісти МНС. У подальшому ним було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП, який відмовився його отримати. ОСОБА_1 був заслуханий на засіданні адміністративної комісії, також ним були надані пояснення, заслухано пояснення ОСОБА_5, та в результаті прийнято постанову, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850.00 гривен.
		     Свідок ОСОБА_15 (а.с.40) суду пояснив, що протягом чотирьох років займається любительською риболовлею. Ходить декілька разів на тиждень з метою пошуку земляних червяків. 24 червня 2016 року  була пятниця, він направився біля 16:30 години на звалище, однак підійти до нього не можливо було в звязку з загоранням, був сильний їдкий дим, та відсутня видимість. 27 червня 2016 року, в понеділок, він свідок знову пішов на звалище, яке продовжувало горіти. Йому дуже бобре відомо місце розташування звалища, підїздні дороги до нього. Свідок пояснив, що будь-які знаки дозвільного чи заборонювального характеру відсутні. Схематично відобразив місце розташування звалища, при дослідженні якої сторони повністю погодилися та підтвердили цю схему. (а.с.41).
		     Таким чином, усі свідки підтвердили суду, що ОСОБА_16 здійснив злив рідких нечистот в межах сміттєзвалища, а не поза ним. Яким документом визначено строго відведене місце для зливу рідких нечистот, жоден із свідків пояснити не зміг.
		     Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_15 підтверди суду, що 24 червня 2016 року мало місце загорання сміттєзвалища, та була сильна задимленість в цьому місці.
		     Представником відповідача в обґрунтування заперечень, а саме того, що ОСОБА_1 дійсно здійснив злив рідких нечистот в невстановленому місці було надано для дослідження Викапіровку з опорного плану м. Болград, де є примітка, що ситуативний план розроблено на підставі стереотопографічної зйомки виконаної в 1978 році, погодженої начальником відділу містобудування, архітектури і будівництва райдержадміністрації, головним архітектором району ОСОБА_17 (а.с.94), викапіровку з генерального плану м.Болград, затверджену рішенням Одеської обласної ради від 22.12.1983 року № 731/2 (а.с.95), втім дані карти визначають границі сміттєзвалища, але жодним чином не підтверджують відведення конкретних місць утилізації відходів.
		     Як визначено п.4.2.8. Правил … вивезення твердих та рідких побутових відходів проводиться лише в суворо відведених місцях утилізації цих відходів, визначених рішенням міської ради (міське звалище).
		     Такого рішення суду надано не було, а також відповідач не довів суду, що таке рішення було доведено до відома ФОП ОСОБА_1
		     Як в протоколі, так і в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач посилається на порушення ОСОБА_1 пункту 5.7.1. пп.5, пп.9, однак жодним доказом не підтвердив, що ОСОБА_1 дійсно своїми діями забруднив навколишнє середовище, місце загального користування побутовими відходами, порушив правила складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, і використання відходів.
		     Судовим розглядом було встановлено, що відсутні взагалі, затверджені Правила користування міським сміттєзвалищем, Правила складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, і використання відходів.
		     Відповідно до ст.ст.6, 19 чинної Конституції України, органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах, відповідно до чинних законів України  в межах повноважень та у способи, що передбачені цією Конституцією і Законами України.
		В процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, окрім тих, що досліджені у судовому засіданні. 
		Відповідно до ч.2 ст.70 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		З цієї норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
		Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч.4ст.70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріли, які можуть бути використані як докази у справі.
		Представник відповідача не надав суду переконливих доказів чи заперечень щодо правомірності прийнятого рішення, які могли б спростувати доводи позивача, а тому суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про скасування постанови №7 від 04.07.2016 року адміністративної комісії при виконавчому комітеті Болградської міської ради Одеської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП.
		Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
		Таким чином, з Державного бюджету України підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 551.20 гривен (а.с.1).
		     На підставі викладено, керуючись ст.ст.6, 19 Конституції України, ст.ст.7, 152, 251, 256, 283 КУпАП, ст.ст.2, 6, 7-12, 69-72, 87, 94, 158-163, 171-2, 185, 186 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Болградської міської ради Одеської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності  задовольнити. 
		Скасувати постанову № 7 від 04.07.2016 року Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Болградської міської ради Одеської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП.      Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП  закрити.
		     Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 551.21 гривен (пятсот пятдесят одна гривня двадцять одна копійка) судового збору.
		        Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		        Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		    Повний текст постанови виготовлено 12.12.2016 року.
		    Суддя:С.В.Кодінцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...