Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/718/16 : не визначено.
Надіслано судом: 12.12.2016. Зареєстровано: 13.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2016.
Дата набрання законної сили: 06.12.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"06" грудня 2016 р.           Справа№ 925/718/16
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Руденко М.А.
		суддів:            Алданової  С.О. 
		          Пономаренка Є.Ю. 
		при секретарі:                               Верьовкін С.С.
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача:  Тимошенко Б.А. (довіреність від 10.10.2016 року);
		від відповідача: не з'явився;  
		від третіх осіб: не з'явився;
		 
		розглянувши апеляційну скаргу   комунального підприємства "Аеропорт Черкаси" 
		на рішення господарського суду Черкаської області від 29.08.2016р. 
		по справі № 925/718/16(суддя Єфіменко В.В.)
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс"
		до комунального підприємства "Аеропорт Черкаси" 
		3-тя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Черкаська обласні рада
		про визнання додаткової угоди укладеною. 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У червні 2016 року  позивач  звернувся до господарського суду Черкаської області   з позовною заявою до  відповідача  про  внесення змін до договору оренди нерухомого майна №16 від 01.06.2013 р.
		Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.08.2016 р. у справі № 925/718/16 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс" задоволено частково, визнано укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 01 червня 2013 року №16, укладеною між товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЗАРТ ПЛЮС" та комунальним підприємством "Аеропорт Черкаси" з дня набрання рішенням законної сили в редакції, викладеній в резолютивній частині рішення.
		Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що на час закінчення дії договору № 16 відповідач мав намір  майно, яке є предметом оренди, знову передавати в оренду, але іншому суб'єкту. Тому з'ясована обставина, що свідчить про порушення власником вимог, встановлених частиною 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
		 
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, комунальне підприємство "Аеропорт Черкаси" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 29.08.2016 р. у справі № 925/718/16 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що  судом першої інстанції не було взято до уваги те, що договір припиняє свою чинність у разі закінчення строку, на який його було укладено. Крім того, договором не передбачено ніякої пролонгації. Даним договором чітко визначено , що після 01.05.2016 року дія договору припиняється. Відповідач завчасно повідомив позивача про небажання продовжувати дію договору. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 р. апеляційну скаргу комунального підприємства "Аеропорт Черкаси" прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду.   
		В подальшому розгляд справи відкладався.
		07.11.2016 р. через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну  скаргу, в якому останній просив апеляцій скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. 
		У судове засідання 06.12.2016 року з'явився представник позивача, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення,  а рішення суду першої інстанції без змін.
		Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи  всі представники  були повідомлені належним чином. 
		Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист  Вищого господарського суду  від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом  на 29.06.2010 року „Про деякі питання  застосування норми Господарського процесуального кодексу України").
		Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу  у відсутності  представників відповідача та третьої особи, за наявними у справі доказами.
		Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс" (орендар за договором, позивач у справі) та комунальним підприємством "Аеропорт Черкаси" (орендодавець за договором, відповідач у справі) було укладено договір оренди нерухомого майна №16 (а.с.11).
		За умовами зазначеного договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлову частину будівлі профілакторію ССТ загальною площею 94,6 кв.м, розміщене за адресою: вул. Смілянська, 168, м. Черкаси, вартість якого визначена згідно з актом оцінки за Методикою затвердженою Кабінетом Міністрів України та становить за експертною оцінкою без ПДВ - 107200,00 грн. (п.1.1. договору). Майно  передається в оренду з метою використання - під складські приміщення (п.1.2 договору).
		Пунктами 3.1., 3.4. договору передбачено, що орендна плата визначена у розмірі 15% на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна обласної комунальної власності затвердженої рішенням обласної ради і становить    за перший (базовий) місяць оренди травень 2013р. - без ПДВ - 1341,34 грн., з ПДВ - 1609,61 грн. за рік без ПДВ - 16096,08 грн., з ПДВ - 19315,30 грн.. Орендна плата перераховується на рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 5 днів з дня отримання рахунку.
		Як визначено п. 3.9. договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, в повному обсязі, враховуючи санкції.
		З наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі від 01.09.2013 р. колегією суддів  встановлено, що комунальне підприємство "Аеропорт Черкаси" передало, а ТОВ "Дізарт Плюс" прийняло в оренду нежитлову частину будівлі профілакторію ССТ загальною площею 94,60 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Смілянська,168, м. Черкаси. (а.с.14)
		Пунктом 11.1 договору сторони передбачили, що договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 червня 2013 до 01 травня 2016 р. включно.
		Договором сторони обумовили, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не заявить про його припинення, він вважається подовженим ще на той самий термін, а саме на два роки одинадцять місяців, на тих же умовах (п. 11.4 договору).
		Позивач, вважаючи, що після закінчення строку договору, а саме після 01.05.2016 р., має право на продовження договору оренди на тих же умовах і на той же строк, надіслав 30.05.2016 р. на адресу комунального підприємства "Аеропорт Черкаси" додаткову угоду про внесення змін до договору оренди № 16 від 01.06.2013 року, в якій строк чинності договору оренди встановлено на 2 роки 11 місяців з дня підписання сторонами додаткової угоди.(а.с.16).
		Оскільки вищевказана додаткова угода відповідачем підписана не була, позивач звернувся з позовними вимогами про визнання вищевказаної додаткової вимоги укладеною.
		Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що  відповідач мав намір  передавати майно в оренду, але іншому суб'єкту.  
		Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
		Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
		Як передбачено, ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
		Згідно з ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на момент виникнення спору) термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
		За приписами  статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється (п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").
		З вищенаведеного слідує, що дія договору продовжується у разі відсутності заперечень сторін проти такої пролонгації протягом місяця після закінчення терміну договору. Якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
		Матеріалами справи підтверджується, що листом №31-01 від 01.03.2016 року Комунальне підприємство "Аеропорт Черкаси" повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс", що 01.05.2016 р. строк дії договору оренди закінчується і що підприємство, як орендодавець, не бажає продовжувати дію даного договору (а.с.42).
		Крім того, 24.05.2016 р. Комунальне підприємство "Аеропорт Черкаси" надіслано позивачеві лист від 24.05.2016 р. №109-01, у якому позивач послався на зміст попереднього листа від 01.03.2016 р. за № 31-01 та знову вказав про закінчення терміну дії договору оренди 01.05.2016 р. та свої заперечення щодо подальшого продовження строку дії договору, у зв'язку з чим просив повернути об'єкт оренди.(а.с.43) 
		Вищевказані листи та докази їх направлення і отримання відповідачем наявні в матеріалах справи.(а.с.42,43)
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, як до закінчення строку дії договору, так і після, в межах місячного строку, з дати закінчення дії договору, КП "Аеропорт Черкаси", як орендодавець, повідомило орендаря, ТОВ "Дізарт Плюс", про свої заперечення щодо продовження строку дії договору, про припинення дії договору у встановлений строк - 01.05.2016 р., та необхідність повернути об'єкт оренди за відповідним актом. 
		Зазначені дії відповідача вчинені ним в рамках закону та положень договору оренди, а тому колегія суддів вважає, що договір оренди № 16 є припиненим у зв'язку з закінченням строку, на який він був укладений.
		Таким чином, судом першої інстанції помилково було задоволено позовні вимоги частково, оскільки колегією суддів було встановлено, що договір оренди №16 від 01.06.2013 р. згідно п. 11.8. договору, приписів ч. 2 ст. 17, п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", є припиненим з 01.05.2016 р. у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, та за наявності заперечень орендодавця про продовження строку його дії.
		Суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо обов'язку відповідача на укладання  додаткової угоди про внесення змін до договору №16 від 01.06.2013 р., зокрема щодо продовження строку дії договору, оскільки у ТОВ "Дізарт Плюс" має переважне право на укладення договору оренди на новий строк відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
		Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
		Аналогічне положення щодо переважного права на продовження строку оренди містить ст. 285 ГК України, в силу якої орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди. При цьому, ст. 777 ЦК України визначено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.
		Наявність переважного права означає, що особа, яка володіє певним правом (у даному випадку правом набути у користування певне майно) має пріоритет перед іншими особами, які володіють аналогічним правом, при його реалізації.
		Отже, для реалізації переважного права орендаря необхідна сукупна наявність таких умов: 1) відсутність заяви орендодавця про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, 2) належне виконання орендарем своїх обов'язків за договором, 3) наявність інших рівних умов, 4) якщо орендоване майно не буде використовуватись його власником, 5) укладення договору оренди на новий термін.   
		Так, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає право пролонгації відповідачем договору оренди. Водночас, в разі заперечення орендодавця щодо пролонгації дії договору та закінчення строку його дії, орендар повинен повернути майно.
		При цьому, в разі подальшого вирішення власником майна щодо його передачі в наступну оренду, позивач, в силу ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  та ст. 777 ЦК України має переважне право при укладенні нового договору оренди з дотриманням процедури його укладення.
		В матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази, передбачені ст.ст. 33,34 ГПК України, які б свідчили про те, що відповідач має намір  передати майно за спірним договором площею 94,6 кв.м. в наступну оренду, тому висновки суду першої інстанції, що  відповідач мав намір  передавати майно в оренду, але іншому суб'єкту, є помилковими.
		Вищезазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України  від 20.04.2016р. у справі № 909/794/15.
		Що стосується сплати позивачем орендної плати за договором оренди № 16 від 01.06.2013 року після припинення його дії, то колегія суддів звертає увагу на те, що виходячи зі змісту статті 764 ЦК України та частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" обов'язковою передумовою для пролонгації договору оренди є саме відсутність заперечень орендодавця у встановлений місячний термін, тому саме по собі належне виконання орендарем своїх обов'язків, зокрема, в частині сплати коштів у вигляді орендної плати та прийняття її відповідачем після припинення договору оренди, не створює підстав вважати договір оренди № 16 від 01.06.2013 пролонгованим.
		Крім того, згідно із п. 3.9 договору оренди № 16 встановлено, що у разі припинення договору оренди, орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно.
		Також, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Дізарт Плюс" звернулося за захистом своїх прав шляхом пред'явлення вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди №16 від 01.06.2013 р.
		Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Порядок зміни договорів визначений ст. 188 Господарського кодексу України, згідно частин 2-4 якої сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
		Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що сторони можуть вносити зміни (в тому числі і в судовому порядку) лише до договору, який є чинним на момент внесення до нього відповідних змін.
		Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, укладений між сторонами договір оренди №16 від 01.06.2013 року є припиненим з 01.05.2016 року, а, отже, припиненими вважаються права та обов'язки сторін за цим договором, в тому числі в частині права вносити зміни до договору, а тому направлення на адресу відповідача 31.05.2016 року проекту додаткової угоди про внесення змін до договору, який припинив свою дію з 01.05.2016 року, та подальше звернення до суду з вимогою про визнання даної додаткової угоди укладеною, колегія суддів вважає безпідставним та таким, що суперечить приписам цивільного законодавства.
		Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.
		          Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Черкаської області  від 29.08.2016р. підлягає скасуванню.   
		Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу комунального підприємства "Аеропорт Черкаси" на рішення господарського суду Черкаської області від 29.08.2016 року у справі №  925/718/16 задовольнити.
		Рішення господарського суду Черкаської області від 29.08.2016 року у справі №  925/718/16  скасувати. В позові відмовити.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗАРТ ПЛЮС" (код 37610015, вул. Смілянська,168,  м.Черкаси, 18008) на користь Комунального підприємства "Аеропорт Черкаси" (код 01130710, вул. Смілянська,168, м.Черкаси, 18036 ) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1515,80 грн.
		Видачу наказу доручити господарському суду Черкаської області. 
		Матеріали справи  № 925/718/16 повернути господарському суду Черкаської області.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.
		 
		Головуючий суддя                                                             М.А. Руденко 
		 
		Судді                                                                                С.О. Алданова
		 
		                                                                                Є.Ю. Пономаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...