Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 510/1657/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2016. Зареєстровано: 14.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 510/1657/13-к
		 
		В И Р О К
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		01.07.2014 року Ренійський районний суд Одеської області 
		 
		У складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , 
		суддів: ОСОБА_2 , 
		 ОСОБА_3 
		за участю: секретаря - ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 , 
		потерпілих  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		представника потерпілих  ОСОБА_8 ,
		захисників  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013170300000011 від 26.02.2013 р. за обвинуваченням: 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого як суб`єкт підприємницької діяльності, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
		 
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Рені Одеської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого помічником капітана на суднах іноземних компаній, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого
		-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1,12 ч.2 ст. 115 КК України, -
		 
		 Встановив:
		У зв`язку із розподілом прибутків від сумісної комерційної діяльності та визначенням частки у ній, між обвинуваченим ОСОБА_11 та подружжям ОСОБА_13 постійно виникали конфлікти, виник спір, що вирішувався у судовому порядку, конфліктна ситуація переросла у особисті неприязнені стосунки. Як наслідок, у обвинуваченого ОСОБА_11 виник умисел на вчинення умисного вбивства ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . 
		З метою реалізації свого наміру, 25.03.2011 р., обвинувачений ОСОБА_11 запропонував вчинити вбивство ОСОБА_15 та ОСОБА_14 обвинуваченому ОСОБА_12 та двом іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам, на що останні погодились, тим самим вступивши із обвинуваченим ОСОБА_11 у попередню змову. Датою вчинення кримінального правопорушення було визначено 28.03.2011 р. 
		28.03.2011 р. у вечірній час, обвинувачені ОСОБА_16 ,  ОСОБА_12 та дві невстановлені досудовим розслідуванням особи зустрілись біля магазину «Продтовари», розташованого в безпосередній близькості від місця проживання подружжя ОСОБА_13 , попередньо озброївшись металевими трубами, гайковим автомобільним кутовим ключем, ножем, вчотирьох пройшли до будинку АДРЕСА_4 , тобто до місця проживання потерпілих, де вимкнули електричне освітлення двору і стали чекати повернення подружжя ОСОБА_13 .
		Приблизно о 21 год. 35 хв. 28.03.2011 р. на подвір`я вищевказаного будинку під управлінням ОСОБА_15 в`їхав автомобіль «Субару Трібека» д/н НОМЕР_1 , в якому на передньому пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_14 . Побачивши це, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановлені досудовим розслідуванням особи приготувались до скоєння нападу. 
		У момент, коли ОСОБА_15 та ОСОБА_14 вийшли з автомобіля, обвинувачений ОСОБА_11 , діючи умисно і за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_12 та двома невстановленим досудовим розслідуванням особами, з метою вбивства ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , напали на останніх та діючи з єдиним умислом, направленим на вчинення вбивства, доповнюючи своїми діями один одного для досягнення єдиної мети, стали наносити удари спеціально приготованим знаряддям у життєво важливі органи ОСОБА_15 та ОСОБА_14 . 
		В результаті нападу ОСОБА_15 було заподіяно наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді втиснутого перелому кісток склепіння черепа в скронєво-потиличній області з переходом на його основу, відкритий перелом основи черепа в області надбрів`я лобової кістки справа, удари тканини мозку тім`яної та лобової частки правої півкулі головного мозку, крововиливи під тверду і в м`які оболонки обох півкуль головного мозку і його шлуночки, набряк головного мозку, чотири забиті рани в проекції переломів кісток черепа; сліпе, проникаюче в плевральну порожнину колото-різане поранення грудей в області 6-го міжребер`я за середньопахвовою лінією з наскрізним ушкодженням нижньої частки лівої легені, лівобічний гемоторакс, від яких ОСОБА_15 помер. 
		Смерть ОСОБА_15 знаходиться у прямому причинному зв`язку із відкритою черепно-мозковою травмою, що супроводжувалась переломами кісток черепа, внутрішньочерепним крововиливом і струсом головного мозку при явищах його набряку. Поранення грудей сприяло більш швидкому настанню смерті. 
		В результаті нападу ОСОБА_14 було заподіяно наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді лінійного перелому кісток склепіння черепа справа з переходом на його основу, правобічна епідуральна масивна гематома здавлювання мозку із зсувом його серединних утворень вліво, крововиливи під тверду і м`яку оболонки обох півкуль головного мозку, забій головного мозку відповідно лобової частки лівої півкулі; крововилив в шлуночки мозку, виражений набряк головного мозку; відкрита лицьова травма у вигляді осколкових переломів кісток носа і дуги лівої виличної кістки, перелом-відлом всієї верхньої шелепи, двосторонній перелом нижньої шелепи, дрібні подряпини чола праворуч, синець у формі смуги на лівій щоці; множинні (8) забиті рани м`яких покривів мозкового і лицьового черепу в проекції вищевказаних переломів, від яких ОСОБА_14 померла. 
		Смерть ОСОБА_14 знаходиться в прямому причинному зв`язку із відкритою черепно-мозковою травмою, що супроводжувалась переломами кісток черепа, внутрішньочерепним крововиливом та струсом головного мозку при явищах його набряку. Пошкодження обличчя могли сприяти більш швидкому настанню смерті. 
		Таким чином, своїми вищевказаними діями обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 скоїли кримінальне правопорушення, передбачене п.п. 1,12 ч.2 ст. 115 КК України.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_11 у вчиненні інкримінуємого йому кримінального правопорушення винним себе не визнав, та пояснив, що у 2002 р. він познайомився із ОСОБА_17 , обмінялись телефонами. Він на той момент займався перегоном автомобілів з-за кордону а також вів будівництво кафе «Оазис» у центрі м. Ізмаїла. Про це він потім повідомив ОСОБА_18 , яка на той момент вкладала кошти, які заробляв її тодішній чоловік  моряк  ОСОБА_19 , що працював у іноземних судновласників, у спільний проект зі своєю сестрою ОСОБА_20 у смт. Затока Одеської області. Галина зацікавилась участю у цьому бізнесі, довела інформацію до свого чоловіка. У нього ж на той момент був інший компаньйон, який через фінансові складнощі вирішив вийти з цього проекту. Подружжя ОСОБА_21 пристало на його пропозицію, для чого їм довелось вийти з будівництва у смт. Затока, що викликало сильне невдоволення ОСОБА_20 , та призвело до сильного конфлікту між сестрами. Салагаєвими було прийнято спільне рішення про те, що справами буде займатися ОСОБА_18 , оскільки чоловік постійно знаходився у рейсах, було укладено відповідну угоду, та вони із ОСОБА_18 почали спільну діяльність, а колишній компаньон отримав свою частку коштів та вийшов із справи. Кафе вже було на 70 відсотків побудовано, документація була, згідно із угодою вони повинні були вносити кошти навпіл а у подальшому прибуток ділити у такій же пропорції. У подальшому в ході спільної діяльності усі дії погоджувались, кошти, що вносились йому, фіксувались розписками, на ОСОБА_21 було оформлено підприємницьку діяльність. У подальшому як ОСОБА_21 , так і її донька ОСОБА_22 серйозно хворіли, потребували лікування, а ОСОБА_22 взагалі хворіла дуже тяжко, що відповідно потребувало великих витрат, він дуже піклувався про них, надавав усіляку допомогу, до того ж, відносини із чоловіком у ОСОБА_18 погіршились, будівництво припинилось. ОСОБА_21 прийшов з рейсу, але у нього не залишилось коштів, оскільки вони пішли на лікування доньки. Тому й було прийнято рішення вилучити кошти з будівництва у Затоці, тому ту будівлю довелось продати, а виручені ОСОБА_21 кошти вкласти у кафе «Оазис», це знов викликало різке невдоволення  ОСОБА_20 та її негативні висловлювання на його адресу. У 2005 році об`єкт було здано в експлуатацію, але ще деякий час кафе не могло працювати. Після початку роботи кафе ОСОБА_18 начала наполягати на її офіціальному оформленні як співвласниці, але оскільки чоловіка на той момент не було, а була попередня домовленість, що бізнес придбається для неї, крім того, були інші препони юридичного характеру, то вони оформили договір дарування ним ОСОБА_18 ? частини. Після того бізнес пішов, але фактично усі зароблені кошти вкладались у розвиток кафе. Коли вже пішов прибуток, вони вирішили, що необхідно придбати житло, оскільки ОСОБА_18 розлучилась із ОСОБА_21 а її частка в кафе була їй подарована, то ОСОБА_21 з цього при поділі майна не отримав нічого, що викликало його різке невдоволення. Отримавши згоду ОСОБА_18 як співвласника та поручителя, він заклав кафе та отримав кредит на купівлю житла собі і мамі, оскільки раніше він вимушений був продати будинок, де вони із мамою проживали, та перейти на найману квартиру, а виручені кошти було вкладено у кафе. У той же період у них з ОСОБА_18 склались фактичні шлюбні стосунки та ніяких конфліктів між ними не було, усіма справами займались спільно. Однак, у подальшому, десь у 2007 році між ним та ОСОБА_18 зникло порозуміння, пішли розбіжності, ОСОБА_18 могла бути відсутньою взагалі тривалий час, придбала дві квартири, винаймала житло доньці в Одесі, а також познайомилась із ОСОБА_23 , з яким вступила у фактичні шлюбні відносини. ОСОБА_24 одразу намагався втручатися у діяльність кафе, навіть коли ще не був законним чоловіком ОСОБА_18 , через що вже почали виникати конфлікти. У 2009 році, через необхідність лікування, він виїхав до санаторію у м. Хмільник, де познайомився із людьми, які також займались ресторанним бізнесом, а оскільки його хвороба потребувала періодичного (раз на 3 місяці) лікування із перебуванням у санаторії, то він домовився із цими людьми про спільну діяльність. Коли він повернувся, ОСОБА_18 та ОСОБА_24 , оскільки в кафе було його майно та пакет документів, запропонували йому, щоб вони здійснювали усю діяльність, а йому вони будуть віддавати 30 відсотків прибутку. Спочатку це його влаштувало, але потім ОСОБА_18 та ОСОБА_24 без його згоди вивезли меблі кафе, що були їх спільним майном, до ОСОБА_18 сестри ОСОБА_25 , а взамін ОСОБА_13 зі спільних коштів придбали нові меблі, які зовсім для кафе не підходили, та відмовились надати йому документи на ці меблі. Він хотів підрахувати, хто кому винен, а тому вивіз ці нові меблі, та зажадав, щоб привезли ті, що були. Але йому відмовили, пояснивши, що ОСОБА_24 вклав свої кошти та це його майно. Оскільки подальша спільна діяльність була неможливою, то він звернувся із позовом до Господарського суду Одеської області, а ОСОБА_18 подала позов про відшкодування коштів та розірвання договорів про спільну діяльність. У цей же час ОСОБА_13 внесли повний розрай у роботу закладу, зруйнували колектив. Крім того, ще до укладення шлюбу між ОСОБА_18 та ОСОБА_24 , існував хороший та з усією погодженою документацією проект по розширенню кафе, але вони із цим не погодились. Не маючи ані проекту, ані погоджень, ОСОБА_24 хотів фактично зруйнувати та перебудувати кафе, проти чого він категорично заперечував. Потім ОСОБА_24 , знов же ж таки без його згоди та відповідного погодження, у його відсутність, збудував на території кафе навіс дуже слабкої, непридатної конструкції. Оскільки данні роботи проводились без його згоди, а земельна ділянка оформлена на нього, та відповідно, він ніс відповідальність, то він звернувся із відповідною заявою до прокуратури. Після першого снігу навіс рухнув, тільки випадково минулось без жертв, але навесні навіс знов був відновлений на тому ж місті, на що суд, за його зверненням виніс рішення про його знесення. На 28.03.2011р. вже було винесено судове рішення про відмову у вимогах ОСОБА_26 до нього.
		28.03.2001р. він майже весь день провів у своєї дівчини ОСОБА_27 вдома, біля 15 год. забрав матір з роботи, поїхали до банку, за покупками, а потім додому. Дома знаходився приблизно до 22.30 год. В той вечір ОСОБА_28 телефонував йому та пропонував зустрітися. Десь о 21.30 год. він зателефонував ОСОБА_27 , яка повідомила йому, що в неї зараз подруга, але вона скоро піде і він може приїхати. Десь о 22.00 год. йому зателефонувала ОСОБА_29 та повідомила, що подруга її мами живе в одному будинку із подружжям ОСОБА_13 , у них на подвір`ї щось сталося із ОСОБА_18 і просила зателефонувати комусь, хто має до них відношення. Він зателефонував ОСОБА_30 , але йому ніхто не відповів. Через деякий час йому зателефонувала ОСОБА_31 , спитала чи є знайомі у нього в ДАІ і сказала, що в ОСОБА_32 якісь проблеми. Викупавшись, він о 22.30 виїхав з дому, спочатку заїхав до аптеки, придбав спрей та поїхав до ОСОБА_27 . Йому знов зателефонувала ОСОБА_33 , повідомила, що ОСОБА_34 забрали працівники ДАІ, попросила під`їхати. Разом із нею вони під`їхали до будівлі ДАІ, але там нікого не було, потім вони під`їхали до відділення міліції, побачили машину ДАІ, на якій забрали ОСОБА_12 , йому запропонували зайти та дати пояснення про його місцеперебування останнім часом. Десь о 23.30 год. він зайшов у відділення і більше з нього не виходив. Працівники міліції одразу сказали йому, що оскільки він був компаньйоном загиблої, а в них були конфлікти і вона подавала заяву, про те, що він погрожував їй вбивством, то він і є злочинцем. Його слова, пояснення взагалі до уваги не приймались. Потім із ним працювали працівники обласного кримінального розшуку, на його вимоги надати адвоката було відмовлено, після декількох дзвінків, мобільний телефон у нього відібрали. Працівники обласного карного розшуку сказали йому, що він і буде обвинуваченим, нікого іншого шукати і не будуть, оскільки він був партнером, мав конфлікти і мав всі підстави це зробити, а їм вкрай було необхідно добитися розкриття подвійного вбивства. Його доводи, заперечення до уваги не бралися. Поступово працівниками обласного розшуку була розписана вся схема цього злочину і нібито його участі у ньому. На нього здійснювали психологічний тиск, запевняли, що ОСОБА_28 дав зізнальні показання щодо спільної участі у скоєнні вбивства, давали слухати фрагменти діктофонного запису показань ОСОБА_28 . Йому також погрожували тим, що у випадку, якщо він не дасть зізнальних показань, які їм необхідні, то вони затримають його маму та брата, крім того, обіцяли, що у випадку, якщо він піде на співпрацю, то вони домовляться про зміну кваліфікації подій і все буде обставлено, як вбивство з необережності і вони у подальшому вирішать всі питання. Після цього, коли йому надали зустріч із адвокатом ОСОБА_35 , він пояснив йому цю ситуацію та відмовився від своїх зізнальних показань. Але потім вночі до нього знов прийшли працівники обласного управління, повторили всі погрози і обіцянки і стали примушувати, щоб він давав оговорені показання та на усіх слідчих діях показував те, що вони йому казали. У випадку відмови знов погрожували затриманням близьких родичів, а також тим, що вони його заберуть та відвезуть до Одеси і він просто не доїде. Перед слідчим експериментом йому докладно описали всю схему і він на місці вимушений був показувати те, що було оговорено. Потім знов погрожували поїздкою до Одеси. Також він проходив поліграф. Коли він вже дав зізнальні показання, дав явку із повинною, вони наполягали, щоб він і надалі все підтверджував. Коли він пояснив цю ситуацію адвокату ОСОБА_35 , той не рекомендував йому давати неправдиві зізнальні показання, але якщо він буде це робити  це справа його вибору. У подальшому, коли його привели до суду на санкцію, він зрозумів, що його обдурили, оскільки йому стало відомо, що його звинувачують у навмисному вбивстві. Він відмовився від своїх зізнальних показань. На своїй невинуватості наполягає, вважає, що ОСОБА_28 його оговорює, щоб вигородити справжніх вбивць та приховати свою участь. Також, вважає за можливе що до цього злочину причетний колишній чоловік ОСОБА_18  ОСОБА_19 , та не виключає, що обвинувачення його у тяжкому злочині, що передбачає довічне позбавлення волі, це взагалі мета сторони потерпілих, щоб позбавитись таким чином від нього та заволодіти кафе повністю. Позовні вимоги потерпілих не визнає. 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_12 винним себе визнав частково, пояснивши, що давно знає ОСОБА_11 та до того, як одружився, з ОСОБА_16 він бачився частіше, потім  менше. Йому було відомо про те, що ОСОБА_16 разом із ОСОБА_18 будували та потім працювали у кафе «Оазис». Пізніше стало відомо, що у Миргородського були конфлікти із ОСОБА_18 з приводу кафе, а також із її чоловіком ОСОБА_24 , про що йому ОСОБА_16 неодноразово казав. Потім він придбав автомобіль «Фольксваген Гольф 2» білого кольору, брав більше для дружини, але їздив і сам. При зустрічі із ОСОБА_16 , той знов висловлював незадоволення подружжям ОСОБА_13 та просив допомогти із ними розібратися, від чого він відмовився, оскільки він має хорошу, добре оплачувану роботу, сім`ю і йому ці проблеми ні до чого. 28.03.2011р. він знаходився вдома, а потім хотів заїхати до тітки, що проживає неподалік він подружжя ОСОБА_13 , а також зустрітися із ОСОБА_16 , оскільки йому була необхідна допомога в отриманні кадастрового номеру земельної ділянки. Він зателефонував ОСОБА_36 , той відповів йому, що зустрінуться на тому ж місці, де бачилися останній раз. О 21.30 год. він зупинився на вулиці Кірова  кут вул. Героїв Сталінграду, де побачив мікроавтобус «Мерседес-Віто» помаранчевого кольору, що належить ОСОБА_36 . ОСОБА_37 там не було. Зупинившись біля автобуса, він почекав, що може хтось вийде, потім підійшов до автобуса і побачив, що там нікого немає. Оскільки від цього місця до місця проживання подружжя ОСОБА_13 невелика відстань, то він вирішив пройти в сторону їх будинку, оскільки останні висловлювання та настрій ОСОБА_36 його насторожували. Він підійшов до проходу у подвір`я, побачив автомобіль ОСОБА_13 та жінку, що лежала біля автомобіля. Він зрозумів, що це ОСОБА_18 . Біля задньої частини автомобіля була бійка, але що там точно було, він не бачив. У цей момент він побачив, що хтось б`є жінку. Він підбіг до цієї людини, схопив за одяг та відштовхнув від ОСОБА_18 . В цей час зверху з балкону хтось вигукнув, що викличе міліцію. Він кинувся бігти до свого автомобіля, сів у нього, але у шоковому стані не зміг одразу завести, відкрилися пасажирські дверцята і він побачив, що це ОСОБА_38 , якому він у грубій формі наказав забиратися геть. Миргородський поклав на землю біля автомобіля ніж, та почав роздягатися, потім кинув свої речі на сидіння автомобіля та сказав скинути їх десь по дорозі. Він поїхав, та коли проїздив мимо річкового вокзалу, то побачив автомобіль ДАІ. Оскільки він їхав швидко, то вони поїхали за ним. Побачивши сирену, він згадав про речі ОСОБА_36 та вирішив позбавитися від них. Зупинивши автомобіль біля каналу, він взяв речі, хотів викинути їх у канал, але не встиг зупинитися і впав у воду по пояс, після чого хотів потопити речі. Працівники ДАІ стали питати, що кидав у воду, він вийшов з води, працівники ОСОБА_39 його автомобіль, потім знов стали питати, що він викинув та сказали дістати. Він знову поліз у воду, але дно було в намулі, він не зміг дістати. Він вийшов з води, надав документи, працівники ОСОБА_39 автомобіль, він пояснив, що у нього нервовий зрив через сварки із дружиною, потім один з міліціонерів зателефонував його дружині та до чергової частини. Дружина пояснила, що все нормально, з чергової частини ні про які злочини та пригоди не повідомили і тому його відпустили, забравши документи та сказали, щоб він вранці прийшов до відділення. Приїхавши додому, він одразу зняв з себе речі та кинув їх прати. Вийшовши з подвір`я, він побачив, що за ним приїхали працівники ДАІ, які відвезли його до міліції. Наполягає, що у нападі на подружжя ОСОБА_13 брали участь окрім ОСОБА_11 , його брати - ОСОБА_40 та ОСОБА_41 . З ОСОБА_21 раніше був знайомим, працював з ним на судні, враження від нього тільки позитивні, ОСОБА_21 вказував йому на непорядність ОСОБА_11 . Будучи у міліції, він одразу ж надав такі ж пояснення, надав явку із повинною, пройшов поліграф, допит у слідчого і вже після цього до нього пустили адвоката, у присутності якого склали протокол затримання. Також наполягає на тому, що працівники Ізмаїльської міліції наполегливо рекомендували йому не називати імен ОСОБА_42 та ОСОБА_43 , погрожуючи йому. 
		 
		 
		Оскільки обвинувачені не визнали свою вину та оспорювали фактичні обставини справи, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню у судовому засіданні, визнав необхідним дослідити докази по справі у повному обсязі. Так, крім часткового визнання вини обвинуваченим ОСОБА_12 та не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_11 , їх винність у вчиненні інкримінуємого їм кримінального правопорушення підтверджується наступними, дослідженими у судовому засіданні, доказами:
		 
		- показаннями потерпілої ОСОБА_6 - доньки ОСОБА_14 , яка пояснила, що її мати була дружиною моряка  ОСОБА_44 , сімейні відносини були напружені. З ОСОБА_45 її мати познайомилася у ветеринарній лікарні, він запропонував підвезти її додому на його машині. Невдовзі ОСОБА_45 став компанйоном батьків у кафе « ОСОБА_46 ». Бізнес став спільним. ЇЇ мати відмовлялась від вкладення грошей, доки бізнес не стане спільним. Потім вона захворіла, й мати не могла більше приймати участі у справах. Коли вона приїхала, мати розлучилася з батьком. Миргородський розумів, що у неї є ? частка і у нього виникла ідея, щоб цей бізнес став спільним, сімейним та він став ходити за мамою, не давав їй проходу. Потім вона стала помічати, що в мами почали появлятися синці на руках, мама була сильно засмучена, що ОСОБА_47 весь час стежить за нею. Одного разу вона приїхала додому й мама розповіла, що посварилася з ОСОБА_45 . Він зайшов до неї у душ та почав таскати її по квартирі, вони сварились вже навіть у кафе при клієнтах. Мати кілька разів писала заяви до міліції, однак ніякого реагування з їх боку не було. Потім ОСОБА_45 хотів взяти кредит і щоб мати стала його поручителем. Мама ділилася із нею, що це було не вигідно й що він бере її змором. Вона під його тиском підписала цей договір. Потім настало певне затишшя й в цей момент з`являється ОСОБА_24 , який на той час винаймав у них квартиру. Вони стали зустрічатися, а потім зареєстрували шлюб. ОСОБА_24 завжди був на стороні мами, захищав її. 
		Між сторонами був судовий спір, позови були з обох сторін, 28.03.2011 р. рішенням суду у задоволенні вимог мами було відмовлено. Близьких стосунків між ОСОБА_45 та мамою не існувало. Злочином їй заподіяно шкоду, свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
		 
		-показаннями потерпілої ОСОБА_20  рідної сестри ОСОБА_14 , про те, що
		вони із сестрою були близнюками. Її сестра ОСОБА_18 була у шлюбі із ОСОБА_48 20 років. ОСОБА_21 ходив у рейси, добре заробляв, за характером був різким, зраджував сестрі, жили по-різному, але сильних конфліктів не було.
		ЇЇ сім`я разом із ОСОБА_21 взяли ділянку у смт. Затока та почали будуватися. Потім з`явився ОСОБА_45 , у якого на момент знайомства із сестрою не було ані сім`ї, ані грошей. Миргородський підвозив сестру, випитував про сім`ю, рід занять, матеріальний стан та ін., хотів залучити їх кошти у свій бізнес. ОСОБА_21 погодився, і вони придбали частку у кафе за 5 000 доларів. Потім вони хотіли забрати свої кошти у Миргородського, оскільки не могли тягнути одночасно два будівництва. Миргородський їм відмовив через відсутність коштів, запропонувавши добудувати кафе, після чого вони отримають частку на праві власності. Миргородський тиснув не тільки на ОСОБА_18 , але і на їх сім`ю, внаслідок чого вони були вимушені на невигідних умовах продати будівництво у Затоці, а виручені кошти віддали ОСОБА_36 .
		Потім захворіла ОСОБА_22 і вони усі почали їй допомагати. ОСОБА_21 у свою чергу уходить у рейс, залишає ОСОБА_18 саму у цій ситуації. Миргородський запропонував свою допомогу, умовляв її розійтися із ОСОБА_21 . Потім ОСОБА_45 підстроїв гулянку, підставив ОСОБА_21 і після здав його ОСОБА_18 . ОСОБА_18 не простила його. ОСОБА_21 просив у неї прощення, не хотів із нею розставатися.  ОСОБА_21 подав позов до суду про розірвання шлюбу, розділили частки так як він хотів. Що стосується майна кафе, то ОСОБА_45 запропонував оформити договір дарування на ? частку майна, пояснивши ОСОБА_18 , що так буде дешевше. Кафе в-цілому було оформлене на ОСОБА_36 . Після цього він розділив кафе на дві частини. ОСОБА_18 поясняла, що ОСОБА_45 залицявся до неї. Коли він побачив, що вона хотіла брати участь у справах, він прийняв рішення давити на неї морально, забороняв їй розмовляти з людьми, дозволяв собі шарпати її при колективі, навіть лупцював її, оскільки бачила синці на її тілі. Доки ОСОБА_18 була одна, ОСОБА_45 мав можливість давити на неї та знущатися, з метою, щоб вона все кинула, хотів об`єднати бізнес шляхом реєстрації шлюбу. ОСОБА_18 неодноразово писала заяви у міліцію стосовно погроз, однак ніяких дій з боку працівників міліції не було.
		Миргородський також хотів купити кафе «Юність», зробити там клуб, але ОСОБА_18 відмовилась, хотів взяти кредит, ОСОБА_18 також відмовила йому. Це продовжувалося на протязі 1 року. ОСОБА_18 була вимушена погодитись на кредит. Миргородський захотів розширити кафе, сказав, що потрібні гроші, обманом знову видурив у сестри гроші. Доки не було ОСОБА_36 , ОСОБА_18 познайомилася із ОСОБА_23 , який працював у компанії з ремонту суден. ОСОБА_24 приходив у кафе до ОСОБА_18 обідати, бачив як ОСОБА_45 поводиться із ОСОБА_18 неодноразово. Він захистився за ОСОБА_49 й після цього вони познайомилися ближче та розписалися. ОСОБА_24 залишив свою роботу й почав допомагати ОСОБА_18 .
		Миргородський загубив портфель із документами, потім той портфель принесли і ОСОБА_18 з ОСОБА_24 побачили усі документи. ОСОБА_18 збирає збори, на яких доводить до відома усього персоналу, що ОСОБА_45 їх заборгував 20 тис. доларів, забороняє персоналу видавати йому гроші. Пропонували Миргородському 30 % від виручки, ОСОБА_18 70%, ОСОБА_45 відмовився а потім організував рейдерське захоплення коли вони усі були у с. Озерному. Вони під`їхали на машині. Там були ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_41 , ОСОБА_40 , які вивезли усі меблі. Але одна жінка із персоналу заховала свій телефон, відпросилася до туалету та подзвонила їй. Вони усі приїхали, їм почали розказувати як все було. ОСОБА_18 та ОСОБА_24 прийняли рішення подати позов до суду.
		28.03. 2011 р. ОСОБА_18 та ОСОБА_51 отримали повідомлення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_18 до ОСОБА_36 про стягнення коштів. Але ОСОБА_18 з ОСОБА_24 не переймались, оскільки ОСОБА_18 було подано ще один позов, за яким кафе повинно було відійти до неї повністю у власність.
		Делі ОСОБА_52 матеріально допомагав ОСОБА_36 у судових справах. Вони зустрічалися з ОСОБА_53 , де той поясняв, що він фінансує ОСОБА_36 . 
		Миргородський дав довіреність ОСОБА_54 та ОСОБА_36 на управління справами у кафе. Він був не готовий вести справи й не хотів з`являтися у кафе. Потім була ще одна довіреність, 30.03.2011 р. у день, коли ховали ОСОБА_18 , ОСОБА_53 телефонував і казав, що кафе необхідно закривати.
		Галина знала, що на неї готується замах. Вони поїхали до ОСОБА_55 у м. Іллічівськ і попросили її також поїхати у гості на цей період. ОСОБА_18 розповіла Наді все до дрібниць. Коли ОСОБА_18 з ОСОБА_24 повернулися із ОСОБА_56 , вона була у пригніченому стані. Незадовго до вбивства, десь 24-25 числа ОСОБА_18 запрошувала її в гості, але вона відмовилась, у цій же розмові ОСОБА_18 повідомила їй, що приїхав ОСОБА_53 .
		28.03.2011 р. вранці вони передзвонювалися з ОСОБА_18 , та була у кафе, вітала адміністратора, казала, що коли виїхала із двору бачила біля кафе «У фонтана» Миргородського з друзями.
		28.03.2011 р. о 16 год. ОСОБА_18 знов зателефонувала їй, казала, що роботу вона закінчила та о 20 год. їде на манікюр, потім знов поїде у кафе й додому. Але оскільки ОСОБА_18 не дзвонила, то вона сама зателефонувала їй. ОСОБА_18 сказала, що вона зараз із ОСОБА_24 у квітковому магазині і той купує їй квіти, потім повідомила, що за ними стежили ОСОБА_57 , ОСОБА_41 й ОСОБА_51 на машині ОСОБА_58 . Після вона дізналась від ОСОБА_59 , що ОСОБА_18 знаходиться у лікарні, а ОСОБА_24 помер у машині швидкої допомоги. Вона поїхала до компанії, де працює ОСОБА_21 , однак з`ясувалося, що той знаходиться у рейсі, їй показали судову роль у комп`ютері. Вона та ОСОБА_60 були у морзі, впізнала ОСОБА_18 тільки по її волоссю та шрамам по тілу. У ОСОБА_24 бачила ножеві поранення.
		Характеризуючи відомих їй осіб, зазначила, що ОСОБА_61 був великої, міцної статури, займався спортом, сестра ОСОБА_18 була за характером дуже довірливою та зовсім не розбиралась у людях, ОСОБА_50  сім`янин, навчався, став моряком, є людиною, вірною у дружбі, але відомою, підпадаючою під вплив, знала його як друга ОСОБА_11 , але ОСОБА_47 постійно насміхався над ним, обзивав. ОСОБА_62 характеризує як цинічну, жорстоку та невисокого інтелектуального рівня людину, яка займалась рекетом та наркотиками, а його брат ОСОБА_63 , працівник міліції  постійно його виручав. 
		Діями обвинувачених їй заподіяно шкоду, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
		 
		 
		- даними на стадії досудового розслідування в порядку КПК України 1960 р. та оголошеними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_64 про те, що вона проживала у квартирі АДРЕСА_5 . ЇЇ квартира розташована на 5 поверсі. 28.03.2011р. вона знаходилась вдома, на кухні, пила чай. Десь приблизно о 21.45 вона почула жіночий крик та стогін на подвір`ї біля будинку. Вона швидко відкрила вікно і побачила біля 1-го під`їзду темний автомобіль, схожий на джип. Біля автомобіля вона бачила декількох людей, та як двоє чоловіків б`ють чоловіка, в чому вони були одягнені та як виглядали розгледіти було неможливо, оскільки було темно, а світло біля під`їзду будинку не горіло, але вона розгледіла, що в них на головах були головні убори, схожі на шапки. Вона крикнула їм, що викличе міліцію. Тоді один з цих хлопців підняв голову і плечем штовхнув другого, після чого вони побігли через прохід між цим будинком та магазином на АДРЕСА_6 . Вона почала спускатися з квартири вниз, набираючи з мобільного телефону швидку допомогу. Коли вийшла на подвір`я та підійшла до автомобіля, то побачила чоловіка, що лежав на землі. Він був весь в крові, тяжко дихав, хрипів. На землі біля автомобіля, з правого боку між передніми та задніми двірями вона побачила жінку, яка також була вся в крові, тяжко дихала, хрипіла. Ані чоловік, ані жінка нічого не казали. Десь через 20 хв. приїхала швидка, постраждалих забрали, після чого вона повернулась у квартиру. Постраждалих вона раніше бачила у 1-ому під`їзді їхнього будинку, можливо вони там проживали. З вікна своєї квартири вона бачила тільки двох чоловіків, котрі били третього. Жінку зі своєї квартири вона не бачила, оскільки та знаходилась з правого боку автомобіля. Чим саме наносили удари нападники і чи були у них якісь предмети в руках, вона не бачила, оскільки було темно, але впевнена, що вони наносили удари, оскільки було чути звуки, що нагадували удари, та стогін. Бачила, що ці двоє почергово нахилялись до чоловіка, що лежав на землі, та чула звуки, що нагадували удари. В той момент, як вона виглянула у вікно, вони, як їй здалось, нанесли цьому чоловіку, почергово по два удари кожний. Через те, що було темно, світло не горіло, вона не бачила облич нападників, тому впізнати їх не зможе;
		 
		- показаннями свідка ОСОБА_65 , який пояснив, що ОСОБА_12 є його сином, якого було затримано працівниками міліції. 30.03.2011р. йому повідомила невістка ОСОБА_66 про те, що вона попросила ОСОБА_11 відвезти її до будівлі ДАІ, щоб узнати про причину затримання її чоловіка. Миргородський заїхав до неї і вони поїхали разом. Коли невістка вийшла з машини у напрямку будівлі ОСОБА_67 , ОСОБА_51 залишився в машині, коли вже вона підходила до дверей будівлі, то почула, як захлопнулись двері машини, повернулася і побачила, як ОСОБА_47 стояв біля каналізаційного люку та викинув туди якусь чорну річ. Повернувшись, вона запитала ОСОБА_36 про це, проте він промовчав. Після того, як невістка повідомила йому про це, вони вирішили піти на місце і перевірити це, невістка пішла до ДАІ, а він підійшов до люка, відкрив його, на дні побачив спортивні штани чорного кольору, вони були не в пакунку. Він розповів про це невістці і вони повідомили про це міліції;
		- показаннями свідка ОСОБА_68 , яка пояснила, що мешкає в АДРЕСА_7 , отже була сусідкою родини потерпілих, знала їх візуально. 28.03.2011р. у свідка в гостях була ОСОБА_69 . Приблизно о 20 год. того ж вечора вони із гостею виходили до магазину, у дворі нікого з підозрілих осіб не бачили. Повернулися додому десь через 10 хв. і до 22 год. того вечора нічого не чули. Десь о 22 годині вони вийшли на балкон (3-тій поверх) і побачили на подвір`ї машину швидкої допомоги, було дуже гамірно, світло на дворі не горіло, хоча до цього ліхтар був, на землі біля входу у під`їзд лежав сусід з квартири АДРЕСА_8 . Зі слів людей вона дізналася, що постраждала і його дружина;
		- показаннями свідка ОСОБА_69 , яка пояснила, що вона 28.03.2011р. була в гостях у ОСОБА_68 , яка мешкає у 1-ому під`їзді будинку. Вони відпочивали у квартирі, було шумно, що відбувалося на вулиці, вони не чули. Вечері вони із подругою пішли до магазину, чи була на той час присутня машина потерпілих, сказати не може. У період часу 20.00-22.00 год. вони на вулицю не виходили. Десь о 22 год. вона із подругою вийшли на балкон, побачили, як швидка забирала чоловіка, який лежав на землі. Потерпілу жінку не було видно, скільки надворі було темно, взагалі подвір`я будинку освітлюється, а в той день світла чомусь не було. Повернулася вона додому десь о 23 год., на подвір`ї будинку вже нікого не було;
		- показаннями свідка ОСОБА_70 , який пояснив, що він мешкає в АДРЕСА_9 . Сусідів з квартири АДРЕСА_8  ОСОБА_18 та її чоловіка знав візуально, характеризував їх позитивно. 28.03.2011р. о 21 год. вони із дружиною вирішили піти до аптеки, при виході він ввімкнув світло  прожектор, який знаходився під козирком під`їзду (включається світло з 2-го поверху). Повернулися вони додому десь о 21.30 год., коли зайшли на подвір`я, світло не горіло. Він піднявся на 2-ий поверх и знов увімкнув світло, потім піднявся до 5-го поверху  підозрілих осіб не зустрів. Потім він із дружиною знов пішли, оскільки треба було відігнати машину на автостоянку. Повернулися біля 22.00 год., побачили машину швидкої, в якій вже лежав чоловік ОСОБА_18  ОСОБА_24 , він був непритомний, не дихав, сама ОСОБА_18 лежала на землі біля їхньої машини «Субару». Світло знов не горіло, він піднявся і знов його увімкнув. Коли він відганяв свій автомобіль на автостоянку, на подвір`ї будинку було багато машин, нічого підозрілого він не помітив;
		- показаннями свідка ОСОБА_71 , яка пояснила, що 28.03.2011р. о 21 год. вони із чоловіком пішли до аптеки, освітлення на подвір`ї не було, вони його включили. Коли вже повернулися, світло не горіло. Потім вони відігнали свою машину на автостоянку, коли повернулися додому, на подвір`ї побачили машину швидкої допомоги, чоловік одразу викликав міліцію;
		- показаннями свідка ОСОБА_72 , який пояснив, що він працює фельдшером швидкої допомоги, 28.03.2011р. приблизно о 22 год. до диспетчера надійшов виклик, дзвонила дівчина, сказала, що була сварка і чоловік лежить на землі, їхня бригада одразу ж виїхала за вказаною адресою. Коли приїхали, побачили, що чоловік лежав надворі на землі, а біля машини лежала жінка, біля них зібралися люди. Потерпілі нічого не говорили, чоловік був в агонії, жінка  у шоковому стані, в неї була важка травма черепу. Вони надали їм посильну першу допомогу, завантажити у машину швидкої та повезли у лікарню. Чоловік по дорозі помер, жінка померла вже у лікарні. Вони обидва находилися у край важкому стані, шанси на рятування були малі. Коли швидка приїхала за викликом  світло у дворі будинку не горіло;
		- показаннями свідка ОСОБА_73 , яка пояснила, що у кафе-барі «Оазис» в м.Ізмаїлі вона працює з 2006р., приймали її на роботу ОСОБА_11 та ОСОБА_26 на посаду офіціанта, пізніше перевели на посаду бармена. Відносини між ОСОБА_51 та ОСОБА_21 були важкі, він відносився до неї дуже грубо, навіть жорстоко, траплялося, що вона приходила на роботу у синцях, до колективу Миргородський також відносився не зовсім адекватно. У 2008р.  ОСОБА_26 вийшла заміж за ОСОБА_15 . Вона пропрацювала у барі деякий час та звільнилася, через деякий час ОСОБА_18 знову запросила її працювати до себе. Вона погодилася, на той час ОСОБА_11 активної участі вже у справах бару не приймав, а тільки приїжджав за отриманням грошей. Пізніше, після зборів колективу та керівників бару, Миргородському було заборонено видавати гроші. Це було пов`язано із тим, що він начебто заборгував родині ОСОБА_13 певну грошову суму на ведення іншого свого бізнесу, яку він не повернув, гроші (виручку) стали забирати ОСОБА_14 із чоловіком. Після цього ОСОБА_51 в знаки помсти та обурення став чинити дії, які заважали нормальній роботі бару: закривав заклад, заважаючи тим самим роботі персоналу бару; виносив меблі з бару; щось знімав на камеру та ін., конфліктував із потеплілою. Їй також було відомо, що між ОСОБА_51 та ОСОБА_14 існували ще і якісь судові спори у суді, з приводу поділу бару та за фактом вчинення захоплення у барі. 28.03.2011р.  ОСОБА_14 із чоловіком приїхали до бару, забрали виручку, ОСОБА_15 поїхав на СТО, а після повернення забрав ОСОБА_18 і вони поїхали до масажиста. Після цього вони ще двічі приїздили до бару, останній раз - десь о 21.30 год., поїхали у бік свого будинку і більше того дня вона їх не бачила. Також зауважила, що вона перебувала із ОСОБА_14 у дружніх стосунках, зі слів потерпілої між нею та ОСОБА_51 інтимних зв`язків не було, про трагедію, що сталася, вона дізналася від працівників міліції; 
		- показаннями свідка ОСОБА_74  начальника сектора УУР ГУМВС України в Одеській області, який пояснив, що у березні 2011р. до нього надійшло повідомлення про те, що в м. Ізмаїлі було скоєно подвійне вбивство і його було направлено до м. Ізмаїл разом із ОСОБА_75 . Проведеними діями було встановлено, що вбивство було скоєно ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які під час проведення слідчих дій та допитів повністю визнали свою вину. Як потім йому стало відомо, підозрювані згодом відмовилися від своїх свідчень, свою вину не визнавали. Тоді, на підставі постанови Апеляційного суду Одеської області, було дано дозвіл на проведення спецзаходів- негласного візуального та слухового контролю у відношенні ОСОБА_11 , в ході проведення якого він дав свідчення, що він із ОСОБА_12 вчинили вбивство родини ОСОБА_13 та пояснив, як вони готувалися до скоєння злочину та потім ховали засоби його вчинення;
		- показаннями свідка ОСОБА_75  старшого оперуповноваженого по особливо тяжких справах ГУМВС України в Одеській області, який пояснив, що у березні 2011р. його було направлено у відрядження до м. Ізмаїл у зв`язку із розслідуванням вбивства родини ОСОБА_13 . У Ізмаїльському РВ ГУМВС він спочатку зустрівся із ОСОБА_28 , потім  із ОСОБА_51 . ОСОБА_76 проходила у кабінеті кримінального розшуку, ОСОБА_28 поясняв, що його друг ОСОБА_51 у березні 2011р. попросив під`їхати за вказаною ним адресою на машині, щоб поспілкуватися із його компаньйоном по бізнесу. Вони поїхали, в ході бесіди виникла сварка із потерпілим та потерпілою, було заподіяно тілесні ушкодження, які спричинили смерть обох осіб. Пояснив, що він входив у склад слідчої групи по розслідуванню злочину, проводив первинні бесіди із підозрюваними, вони визнавали свою вину, потім вони відмовилися від своїх свідчень. Після отримання санкції на проведення оперативних заходів була проведена бесіда із ОСОБА_51 у приміщенні ІВУ, який зізнався та докладно пояснив про обставини злочину, про те, що він попросив ОСОБА_28 поїхати із ним поговорити із ОСОБА_13 , взяли із собою якісь металеві речі, в ході бесіди виникла сварка, наносилися тілесні ушкодження, які спричинили смерть. Сам він працював по лінії ОРД із Морару.;
		 
		- показаннями свідка ОСОБА_77 , працівника ДПС ВДАІ, який пояснив, що 28.03.2011р. він разом із ОСОБА_78 заступив на службу охорони громадського правопорядку та безпеки руху. Вони чергували на патрульному авто на вул. Капікраяна біля морського вокзалу в м. Ізмаїл, побачили білий Фольксваген, який пришвидшив рух, та стали його переслідувати. Десь через 400-500 м. від вулиці патрулювання, біля штучного каналу, водій «Фольквагена» зупинився, вискочив з машини та стрибнув у воду. Коли вони із напарником підійшли, вони побачили, що водій начебто втоптується в намул, допомогли йому вийти. Ближче до автомобіля водія на землі лежала якась чорна річ, схожа на шапку, водій різко схопив її та викинув у канал. На їхні запитання водій пояснив, що в нього проблеми в родині і він хотів втопитися. Він подзвонив дружині водія і запитав про це, на що та відповіла, що у них в родині все нормально. Вони перевірили документи водія, ним оказався ОСОБА_12 , оглянули машину, все було в порядку та відпустили його. Потім їм було повідомлено, що скоєно вбивство 2 людей, він повідомив про підозрілого водія і вони поїхали до нього додому, затримали його та доставили у чергову частину Ізмаїльського РВ;
		- показаннями свідка ОСОБА_78  працівника ДПС ВДАІ, який пояснив, що 28.03.2011р. він разом із ОСОБА_77  заступив на службу на патрульному автомобілі. Ввечері, десь о 22 год., вони знаходилися біля Морського вокзалу м. Ізмаїла (вул. Капікраяна), біля них проїхав автомобіль білого кольору марки «Фольксваген», який пришвидшив швидкість руху та направився у бік 2-го вантажного району порту м. Ізмаїл. Вони із напарником прийняли рішення про переслідування даного підозрілого водія і десь через 400-500 м. від вул. Капікраяна водій на їх вимогу про зупинку зупинився та одразу ж вибіг з автомобіля у бік штучного каналу. Вони із напарником під`їхали до автомобіля і зі світла фар автомобіля побачили, що водій машини, що переслідувалася, стрибнув у воду. Коли вони вийшли, вони побачили, що чоловік стоїть у воді по пояс і начебто щось втоптує у дно, вони допомогли йому вийти, по дорозі до автомобіля вони побачили якусь річ чорного кольору, схожу на шапку, та стали запитувати про неї, на що чоловік підібрав її та викинув у воду. На запитання, що робив чоловік у воді, той пояснив, що хотів втопитися, бо в нього виникли проблеми із дружиною, він був дуже знервований та збуджений. Вони із напарником оглянули машину, багажник, документи водія, ним виявися ОСОБА_12 , - все було в порядку і відпустили його. Десь через 10 хв. черговим Ізмаїльського РВ було повідомлено, що во дворі будинку АДРЕСА_4 скоєно вбивство. Вони повідомили про водія ОСОБА_12 , потім поїхали до нього додому та доставили його у міліцію;
		- показаннями свідка ОСОБА_79  слідчого Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області, який пояснив, що він був додатковим слідчим у розслідуванні даної справи, проводив такі слідчі дії  обшуки, огляди, допити потерпілих та свідків, із підозрюваними він не працював. Конкретно він робив огляд ділянки каналу, проводив огляд житла потерпілих, проводив обшук за місцем мешкання ОСОБА_28 . Огляд ділянки каналу з метою пошуку засобів злочину проводився двічі: першого разу було вилучено перчатки та куртка; другого разу шукали із водолазами  нічого не знайшли. Коли оглядали житло потерпілих  вилучили документацію, яка стосувалася підприємницької діяльності. В ході обшуку на АДРЕСА_3 (у житлі ОСОБА_28 ) вилучили чоловічі речі, джинси, футболки, ножі, комп`ютерну техніку, взуття з підсобного приміщення, випрані речі. Оглядався також і транспортний засіб ОСОБА_28  марки «Фольксваген Гольф» білого кольору, з якого було вилучено шапку чорного кольору, якісь інструменти, мікрочастинки, знайдений коробок із речовиною зеленого кольору, схожою на маріхуану;
		- показаннями свідка ОСОБА_80 , який пояснив, що у березні 2011р. він бачився із братом ОСОБА_11 , який в ході бесіди сказав, що йому дзвонила дружина ОСОБА_12 , яка повідомила, що ОСОБА_28 затриманий. Наступного дня зранку йому подзвонив вже брат і сказав, що він у міліції, затриманий. Він знайшов брату захисника. Йому відомо, що його брат із ОСОБА_81 були компаньйонами за бізнесом, спочатку між ними були нормальні відносини, останнім часом почалися сварки, навіть були судові спори з приводу визначення часток у бізнесі. Наполягає на тому, що він ніколи не слідкував за родиною ОСОБА_13 та не переслідував їх на автомобілі марки «Мерседес Вито», він був знайомий із родиною ОСОБА_13 , однак, бачився із ними рідко, коли приходив до бару. Із ОСОБА_12 він знайомий з 2011р., оскільки його брат спілкувався із ним. У день вбивства він був вдома, оскільки в нього працювали люди, машина була надворі. Також пояснив, що до відносин ОСОБА_82 із ОСОБА_83 , вона мала стосунки із його братом, він іноді залишався в неї ночувати, коли з`явився ОСОБА_24 і ОСОБА_18 стала його дружиною  між ними стали виникати конфлікти, оскільки вони хотіли витіснити брата із бізнесу;
		- показаннями свідка ОСОБА_84 , яка пояснила, що 28.03.2011р. їй подзвонила донька і сказала, що не може додзвонитися до сина. Він працював та мешкав в м. Ізмаїлі. Оскільки свідок знала сестру ОСОБА_82  ОСОБА_85 , вона пообіцяла доньці поговорити із ОСОБА_86 , щоб та подзвонила ОСОБА_18 і ОСОБА_18 під`їхала до місця роботи онука та перевірила, що сталося. Коли вона знайшла ОСОБА_86 , та подзвонила ОСОБА_87 та включила на гучну телефон. З розмови свідок зрозуміла, що ОСОБА_18 із ОСОБА_24 на той час були у квітковому магазині, ОСОБА_18 пообіцяла поїхати до онука свідка наступного дня, а потім сказала Наді, що їх переслідують брати на ОСОБА_88 машині;
		- показаннями свідка ОСОБА_89 , яка пояснила, що із ОСОБА_18 та ОСОБА_24 вона познайомилася у 2009 році на дні народження сестри. На той час свідок також займалася підприємницькою діяльністю і вони із ОСОБА_18 нашли спільні теми для спілкування. ОСОБА_18 говорила про те, що веде бізнес вона не сама, в неї є компаньйон. Другого разу вони бачилися із ОСОБА_18 вже в м. Ізмаїл, тоді вона від ОСОБА_18 дізналася про те, що була спроба рейдерського захоплення бару. Компаньйона ОСОБА_18 вона бачила один раз, він сидів в машині, вона його бачила через вікно. Оскільки ОСОБА_18 скаржилася на проблеми із компаньйоном, на постійні погрози з його боку, вона порадила ОСОБА_13 продати свою частку в «Оазисі» і «відійти» від цього бізнесу. Через деякий час їй подзвонила ОСОБА_18 і попросила про зустріч. Вони зустрілися у м. Іллічівську, ОСОБА_18 попросила її взяти її сестру ОСОБА_86 пожити до себе на місяць, пояснила причиною те, що їхній родині постійно погрожують, вони самі їдуть на деякий час у ОСОБА_90 . Вона порадила їм звернутися до міліції, прокуратури, проте ОСОБА_18 відповіла, що вони зверталися вже до цих органів, але безрезультатно. Також пояснила, що для ведення бізнесу у кафе «Оазис» ОСОБА_18 взяла кредит, всього у бізнес вклала 85 тис. доларів, коли розпочалися непорозуміння із компаньйоном по бізнесу, вона хотіла продати кафе, але її компаньйон не погоджувався на це;
		- показаннями свідка ОСОБА_91 , який пояснив, що в день вбивства десь о 18 год. він був у своєї дружини на роботі, із ОСОБА_11 він не бачився, але вони передзвонювалися. Ввечері він був із дружиною вдома, десь о 22 год. йому подзвонив ОСОБА_11 і повідомив, що він від когось чув, що щось трапилося із ОСОБА_18 та ОСОБА_23 . Вже пізніше він знов подзвонив і сказав, що із дружиною ОСОБА_92 він їде до міліції. Наступний дзвінок був десь о 7 год. наступного дня, ОСОБА_47 сказав, що він і досі перебуває у міліції, його не відпускають. Щодо підприємницької діяльності пояснив, що спочатку земля під кафе виділялася ОСОБА_36 та ще іншій особі  кавказцю, вони розпочали будівництво. Потім той чоловік відійшов від справ, брат продовжив будівництво сам, пізніше ОСОБА_47 познайомився із ОСОБА_93 та її чоловіком ОСОБА_94 , вони стали разом продовжувати будівництво. Закінчили будівництво вони спільно, запустили роботу кафе, за цей період у ОСОБА_47 із ОСОБА_18 зав`язалися відносини, після чого ОСОБА_18 розлучилась із чоловіком, стала мешкати спільно із ОСОБА_47 . Пояснив, що ОСОБА_51 брав 2 кредити, гроші від яких пішли на створення кафе. У 2010р. Миргородський вирішив відкрити дискотекубар у Хмельницькому, він знайшов там собі компаньйона, домовився про все, розпочав будівництво, у зв`язку із чим нерідко навідувався туди. За цей час ОСОБА_18 познайомилася із ОСОБА_23 , вона здавала йому квартиру, а потім стала співмешкати із ним. Коли приїхав ОСОБА_11 , ОСОБА_24 вже мав доступ до керування у кафе, персонал був змінений, він фактично вмішувався в роботу кафе. З цього часу розпочалися непорозуміння між ними, існували судові спори, ОСОБА_80 не впускали у кафе, його матір також, ОСОБА_24 вів себе нахабно. За місяць до вбивства ОСОБА_51 оформив довіреність на ведення справ у кафе на його ім`я та на свого брата ОСОБА_95 . Йому було відомо про те, що ОСОБА_13 не хотіли вже більше працювати із ОСОБА_51 , вони хотіли його витиснути з бізнесу;
		- показаннями свідка ОСОБА_96  спеціаліста  поліграфолога ГУБОЗ, який пояснив, що його було направлено за розпорядженням керівництва до м. Ізмаїл для надання допомоги карному розшуку за фактом подвійного вбивства. На той момент ці двоє осіб вже були затримані. Із ним був прилад фірми «Аксетон», що вимірює реакцію на питання, за цими реакціями можливо визначити говорить людина правду, чи обманює. Також знімаються реакції зі свідомості та психіки людини На різні питання у людей міняється реакція, приховати її від поліграфа неможливо, тобто роботу можна заблокувати, але не обманути. Обмовити себе при тестуванні на поліграфі неможливо. Прибор взагалі досить часто використовується у первинній практиці в оперативних органах, щоб чітко визначити, чи говорить людина правду, чи ні і чи необхідно із нею далі працювати. Ніякої особистої зацікавленості у розкритті злочину він не мав, оскільки не є працівником карного розшуку. Що стосується безпосередньо обвинувачених, ОСОБА_51 зовнішньо був спокійним, але прибор чітко показав його реакцію, тобто впевнено можна стверджувати, що він був на місці злочину та безпосередньо скоював його, хоча він усе заперечував та казав, що ОСОБА_28 його оговорює, ОСОБА_51 не справляв враження перевтомленої чи виснаженої людини, на своє самопочуття не скаржився, тобто хоча ОСОБА_51 не визнавав своєї причетності до скоєння злочину, але тест однозначно показав інше. Крім того, можна стверджувати, що ОСОБА_11 регулярно вживав каннабіс, а також можливо більш важкі наркотичні засоби. Що стосується ОСОБА_12 , тестування показало, що ОСОБА_28 має безпосереднє відношення до цього злочину, що він там був присутній на той момент, реакції були чіткі. Реакції на безпосереднє нанесення ударів, скоєння убивства були більш розпливчасті. Спочатку ОСОБА_28 був ошелешений, намагався викрутитися, а потім став розповідати, що за проханням ОСОБА_95 , який скаржився, що його виживають із кафе та просив його допомогти провчити співвласників кафе, вони під`їхали в масках до місця скоєння, вийшли ще двоє. і вони всі разом скоїли цей злочин. Однак, стверджував, що він намагався спинити тих, хто це скоїв. З його слів їх всього було четверо. Прибор показував, що ОСОБА_28 в-цілому казав правду, але через хвилювання та розпливчатість реакцій неможливо надати категоричну відповідь, наносив він удари, вбивав чи ні. В ході бесіди склалося враження, що мотивом вчинення у ОСОБА_28 була глупість, а у Миргородського  образа на жертву. В силу певної харизми ОСОБА_51 міг нав`язувати свою волю. Морару відносився до цього всього, як до великої дурниці і трагедії, якою він перекреслив своє життя, тобто як людина, яка в один момент втратила все;
		- показаннями свідка ОСОБА_97 - спеціаліста, який пояснив, що йому був направлений для виконання запит з приводу 5-ти викликів, які виконував абонент. Він повинен знаходитися у базі мережі та секторі. За першим викликом велика вірогідність того, що абонент, що приймав виклик, знаходився за місцем проживання Миргородського. була з`ясована інформація з приводу того, що він виконувався 28.03.2014р. о 22.12 год. з номеру НОМЕР_2 . Це був дзвінок від ОСОБА_29 . При прийомі всіх інших викликів, абонент не знаходився за місцем проживання ОСОБА_11 . Якщо впродовж кількох хвилин робляться 4 виклики, які фіксуються різними станціями, то однозначно, що абонент пересувається.
		 
		- протоколом огляду місця події від 28.03.2011р. із фототаблицями згідно із яким було оглянуто місце події  подвір`я буд. АДРЕСА_4 (том 1 арк. 13-43);
		- протоколом огляду житла від 29.03.2011р., згідно із яким з кв. АДРЕСА_10 , де проживало подружжя ОСОБА_13 , було вилучено документи розгляду спору господарським судом Одеської області (том 1 арк. 45-51);
		- протоколом огляду трупа від 29.03.2011р. згідно із яким було оглянуто труп ОСОБА_15 (том 1 арк. 52-57); 
		- протоколом огляду трупа від 29.03.2011р. згідно із яким було оглянуто труп ОСОБА_14 (том 1 арк. 58-63);
		- протоколами огляду місця події від 29.03.2001 р. із фото таблицями, згідно із якими, на ділянці місцевості в районі вулиць Капікраяна та другим вантажним районом морського порту було оглянуто та вилучено на березі каналу серветку з мазками бурого кольору, а з каналу, на відстані 1 метру було вилучено чорну спортивну кофту з помаранчевими вставками, 2 рукавички матерчаті та серветки із змивами бурого кольору (том 1 арк. 75-86);
		- протоколом обшуку від 29.03.2011р., згідно із яким було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_12 по АДРЕСА_3 , було вилучено джинсові брюки, спортивні кофти, ботинки, біту, ножі, кросівки, змиви, мобільні телефони (т. 1 арк. 95-99);
		- протоколом огляду транспортного засобу від 29.03.2011р., згідно із яким було оглянуто автомобіль марки «Фольксваген Гольф» за місцем проживання ОСОБА_12 , звідки було вилучено дактилоплівки, молоток, накидний ключ та шапку (т. 1 арк. 102-109);
		- протоколом обшуку від 29.03.2011р., згідно із яким було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_11 в кв. АДРЕСА_11 , звідки було вилучено документи, спортивні брюки, куртку, светр, взуття та ножі (т. 1 арк. 113-118);
		- явкою з повинною від 30.03.2011р., в якій ОСОБА_11 докладно вказує про спільний із ОСОБА_12 за попередньою змовою напад на подружжя ОСОБА_13 із нанесенням тілесних пошкоджень (т. 1 арк. 146-147);
		- протоколом відтворення обставин та обстановки події від 01.04.2011р. із фототаблицями, згідно із яким ОСОБА_11 у присутності адвоката добровільно на місці показав та докладно пояснив про обставини спільного із ОСОБА_12 нападу та заподіяння ушкоджень подружжю ОСОБА_13 , пояснивши перед початком даної слідчої дії, що будь-яких недозволених методів фізичного або психічного впливу з метою отримання показань, що викривають його, до нього не застосовувалось і показання він дає добровільно (т. 2 арк. 1-18);
		- протоколом пред`явлення предметів для впізнання від 04.04.2011р., згідно із яким свідок ОСОБА_66 серед пред`явлених їй речей впізнала за певними ознаками куртку, в яку був одягнений ОСОБА_11 в середині березня 2011р., коли приходив до них додому (т. 2 арк. 45);
		- протоколом відтворення обставин та обстановки події від 05.04.2011р. із фототаблицями, згідно із яким ОСОБА_12 у присутності адвоката, попередньо пояснивши про відсутність примусу та добровільність своїх показань, на місці показав та пояснив про обставини нападу на подружжя ОСОБА_13 та про те, як ОСОБА_11 скинув йому в машину речі (т. 2 арк. 54-65 );
		- протоколом огляду транспортного засобу від 07.04.2011р. згідно із яким було оглянуто мікроавтобус «Мерседес Вито», який належить ОСОБА_80 , з якого було вилучено конверт із ухвалою господарського суду Одеської області (т. 2 арк. 82-86);
		- протоколами огляду речових доказів від 30.03.2011р. та від 07.04.2011р., згідно із якими було оглянуто предмети, речові докази, вилучені в ході попередніх процесуальних дій (т. 2 арк. 173-186);
		- копіями постанов про відмову у порушенні кримінальних справ, відмовними матеріалами, згідно із якими між подружжям ОСОБА_13 та  ОСОБА_11 неодноразово впродовж 2009 р. виникали конфлікти на ґрунті спільної комерційної діяльності (т. 2 арк. 247-324);
		- отриманою на підставі постанови апеляційного суду Одеської області від 09.06.2011р. розпечаткою телефонних з`єднань за період з 25.03.2001р. по 30.03.2011р. з мобільного телефону НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_36 (т. 3 арк..188-193);
		- копіями карток виїзду швидкої допомоги, згідно із якими виклик було прийнято о 21 год. 45 хв., час виїзду бригади 21 год. 47 хв. (т.7 арк. 2-4);
		- протоколами відтворення обставин та обстановки події від 11.08.2011 р. та 31.08.2011 р., згідно із яким свідок ОСОБА_64 на місці показала та пояснила про відомі їй обставини події нападу на подружжя ОСОБА_13 28.03.2011 р. (т.7 арк. 156-168);
		- протоколом огляду предметів від 06.09.2011 р., згідно із яким у встановленому законом порядку, слідчим у присутності понятих було вскрито конверт із диском, на якому міститься розсекречений запис спецзаходу  негласного візуального та слухового контролю у відношенні ОСОБА_11 , потім цей запис було проглянуто. Як виходить з перегляду та прослуховування запису, між трьома чоловіками ведеться бесіда у спокійній, природній обстановці, без будь-якого впливу. Суть бесіди складається у вільній розповіді чоловіка АДРЕСА_12 про нанесення ним та його товарищем ОСОБА_98 тілесних пошкоджень ОСОБА_83 та ОСОБА_82 та про причини конфлікту між чоловіком №1 та сім`єю ОСОБА_13 . Після перегляду та прослуховування запису, його знов було належним чином опечатано, визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінальної справи (т.8 а.с. 47-51).
		 
		- висновком судово-медичної експертизи № 134 від 29.04.2011р., яка встановила та вказала наявні у ОСОБА_15 тілесні ушкодження та причину смерті. Поранення грудей було заподіяно колючо-ріжучим предметом та поранення голови було заподіяно від не менше як чотирьох ударів незадовго до смерті великою силою, дією твердого тупого металевого предмету циліндричної форми Виходячи з кількості пошкоджень на тілі потерпілого, точок прикладення травмуючої сили було не менше шести (т. 4 арк. 4-9);
		- актом судово-медичного дослідження № 190 від 07.04.2011р., згідно із яким при проведенні дослідження лоскуту шкіри голови та шкіри грудей, вилучених від трупа ОСОБА_15 , було виявлено: на лоскуті шкіри голови є одне пошкодження у вигляді забитої рани, яка могла утворитися внаслідок заподіяння твердим тупим предметом циліндричної форми із ділянками зафарбування зеленого кольору, характерного для заліза. На лоскуті шкіри грудей є одне колото-різане пошкодження, яке могло бути заподіяно плоским, колючо-ріжучим предметом, типу ножа, що має обушок та лезо, з максимальною шириною зануреної частини клинка не більш 2, 5 см. (т. 4 арк. 10-14);
		- висновком судово-медичної експертизи № 135 від 29.04.2011р., яка встановила та вказала наявні у ОСОБА_14 тілесні ушкодження та причину смерті. Пошкодження голови (поранення) відповідно переломом кісток лицевого та мозкового черепа однотипові та могли бути заподіяні діями твердого металевого предмету обмеженого по формі, можливо, із циліндрично-травмуючою поверхнєю, що підтверджується слідами заліза на краях рани. Виходячи з кількості пошкоджень на тілі постраждалої, точок прикладення травмуючої сили було не менше 10. Пошкодження є однотиповими, з чого виходить нанесення їх одним травмуючим предметом та можливо при багаторазових ударах таким у короткий проміжок часу - один за одним (т. 4 арк. 20-25);
		- актом судово-медичного дослідження № 192 від 07.04.2011р., згідно із яким при проведенні дослідження лоскуту шкіри голови, вилученого від трупа ОСОБА_14 , було виявлено наявність однієї забитої рани, яка могла бути утворена твердим тупим предметом з обмеженою травмуючою поверхнею характерною для заліза (т. 4 арк. 26-30);
		- висновком судово-медичної експертизи № 128 від 30.03.2011р., яка встановила та вказала наявні у ОСОБА_11 тілесні ушкодження: садна на тильній поверхні правої кісті, на тильній поверхні лівої кісті, подряпина  на тильній поверхні правої кісті, кровопотьоки на передній поверхні правого та лівого колінних суглобів, що могли утворитися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), індивідуальні конструктивні особливості яких не відобразилися. Зі слів ОСОБА_11 данні пошкодження він отримав 25.03.2011р. в період з 14 до 18 год. під час робіт у приватному будинку внаслідок падіння кахлів. Однак, згідно із висновком експерта, ці пошкодження утворилися за 36-48 год. до моменту дослідження (т. 4 арк. 36);
		- висновком судово-медичної експертизи № 11/134-2011 від 30.04.2011р. про те, що показання Миргородського, які він дав в ході відтворення обстановки та обставин подій 01.04.2011р. в частині нанесення ударів трубою по голові ОСОБА_15 відповідають механізму відтворення пошкоджень голови. Показання ж ОСОБА_11 в частині того, що ОСОБА_15 за допомогою його руки сам собі заподіяв ножове поранення грудей, не відповідають механізму утворення цього поранення, оскільки для настільки глибокого (12 см.) проникнення клинка ножу в грудну порожнину із подоланням перешкод у вигляді одежі потрібна більша сила удару ножем, якої було б недостатньо при показаннях ОСОБА_11 . Також при цих показаннях інший був би напрямок удару ножем (т. 4 арк. 68-70);
		- висновком судово-медичної експертизи № 6/135-2011 від 30.04.2011р. про те, що в ході відтворення обставин та обстановки подій 05.04.2011р. ОСОБА_12 пояснив, що потерпілій ОСОБА_14 наносились удари металевою трубою в область голови, включаючи обличчя, коли остання лежала на спині ногами та обличчям до нападника. Ці пояснення відповідають механізму утворення пошкоджень на тілі ОСОБА_14 та її позі під час їх нанесення (т. 4 арк. 76-78);
		- висновком судової - криміналістичної експертизи № 272 від 30.05.2011р. про те, що на плащі, в який був одягнений ОСОБА_15 28.03.2011р. виявлено сліди буро-коричневого кольору, схожі на підсохлу кров, які могли утворитися при стіканні часток крові в напрямку зверху вниз, а також зверху вниз та справа наліво. На інших предметах одягу є бризки та потьокки крові, але встановити механізм утворення їх не є можливим (т. 4 арк. 111-125); 
		- висновком медико-криміналістичної експертизи № 257 від 27.05.2011р. про те, що рублена рана голови на трупі ОСОБА_14 могла бути утворена твердим тупим предметом із обмеженою травмуючою поверхнею. В-цілому в пошкодженні голови відобразились групові ознаки травмуючого предмету та не виключаються можливість утворення забитої рани голови у потерпілої гайковим кутовим автомобільним ключем, що був вилучений під час огляду автомобіля ОСОБА_12 «Фольксваген Гольф 2» 29.03.2011р. (т. 4 арк. 133-142);
		- висновком медико-криміналістичної експертизи № 253 від 31.05.2011р. про те, що не виключається можливість утворення колото-різаного пошкодження грудей у потерпілого ОСОБА_15 складаним кишеньковим ножем з написом «Колумбія», що був вилучений під час обшуку 29.03.2011р. за місцем проживання ОСОБА_11 по АДРЕСА_2 . Не виключається також можливість утворення забитої рани голови потерпілого ОСОБА_15 гайковим кутовим автомобільним ключем, що був вилучений під час огляду автомобіля ОСОБА_12 «Фольксваген Гольф 2» 29.03.2011р. (т. 4 арк. 150-182);
		- висновком судової медико-криміналістичної експертизи № 263 від 31.05.2011р. про те, що не виключається можливість утворення колото-різаного пошкодження на одязі потерпілого ОСОБА_15 складаним кишеньковим ножем з написом «Колумбія», що був вилучений під час обшуку 29.03.2011р. за місцем проживання ОСОБА_11 по АДРЕСА_2 (т. 4 арк. 190-200);
		- висновком судової медико - криміналістичної експертизи № 277 від 27.05.2011р. про те, що на одязі потерпілої ОСОБА_14 визначаються множинні сліди речовини буро-коричневого кольору, схожі на підсохлу кров, які характеризуються поліформізмом та є динамічними, такими що утворились внаслідок пересувань та нахилу тіла потерпілої, а також контактного характеру із підошвеною поверхнею взуття (т. 4 арк. 234-256);
		- висновком судової медико - криміналістичної експертизи № 338 від 21.06.2011р. про те, що на взутті та сумочці потерпілої ОСОБА_14 визначаються множинні сліди речовини буро-коричневого кольору, схожі на підсохлу кров, які за своїми морфологічними ознаками відносяться до потьоків крові, що утворилися при стіканні часток у напрямку зверху вниз, а також багаточисельні сліди округлої форми, що відносяться до бризок та капель крові (т. 4 арк. 263-269);
		- висновком судової імунологічної експертизи № 504 від 22.06.2011р. про те, що на парі рукавичок білого з червоним кольорів, куртці спортивній чорного кольору з капюшоном, вилучених 28.03.2011р. в ході огляду місця події біля каналу в районі АДРЕСА_6 та спортивних штанів, що були вилучені 30.03.2011 з каналізаційного люку по АДРЕСА_1 , виявлено сліди потожирових виявлень, походження яких не виключаються від обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (т.5 арк. 122-127); 
		- висновком судової імунологічної експертизи № 390 від 23.05.2011р. про те, що на джинсових брюках з написом «Х  CAPE» та парі кросівок білого кольору, що були вилучені у ОСОБА_12 під час обшуку у будинку АДРЕСА_3 , виявлено сліди крові людини, походження якої не виключається від потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_14 (т. 5 арк. 149-155);
		- висновком судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи № 104 від 26.07.2011р. про те, що пляма крові, виявлена на джинсових брюках із написом «Х  CAPE», що були вилучені у ОСОБА_12 під час обшуку у будинку АДРЕСА_3 є змішаною та може походити від потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_14 із вірогідністю 99.847 % (т. 5 арк. 226-234);
		- висновком судово-медичної молекулярної експертизи № 106 від 26.07.2012 р. з якого виходить, що частота зустрічаємості сполучення генетичних ознак виявлених у змішаній плямі крові на джинсах, вилучених при обшуку у ОСОБА_12 та генотипу рідкої крові ОСОБА_12 є змішаним та може походити від декількох осіб, а саме від потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_14 та обвинуваченого та ОСОБА_12 із вірогідністю 99, 847 %. (т. 5 арк. 242-255);
		- ксерокопіями документів з матеріалів господарських справ, з яких виходить, що ОСОБА_11 звернувся до господарського суду із позовом до ОСОБА_14 із позовними вимогами про розірвання договору про спільну діяльність від 01.10.2003 р. та визнання договору дарування, яким він подарував ОСОБА_13 ( ОСОБА_21 ) частину кафе  недійсним. ОСОБА_14 також звернулась до господарського суду Одеської області із позовними вимогами до ОСОБА_11 про припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності та відшкодування вартості частки у спільному майні, де просила припинити право власності ОСОБА_11 на ? частину спірного кафе та визнання за нею права власності на все кафе в цілому з виплатою нею відшкодування ОСОБА_36 . Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.03.2011 р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_14 до ОСОБА_11 про стягнення 772 467 тис грн. було відмовлено. (т. 6);
		- висновком спеціаліста по дослідженню каналу зв`язку абонентів стільникової мережі, згідно із яким., з урахуванням знаходження базових станцій мережі стільникового зв`язку в м. Ізмаїлі, технічна можливість здійснення виклику ОСОБА_11 0674870887 час прийняття виклику 28.03.2011р. о 22.12 год. при його місцезнаходженні за місцем проживання по АДРЕСА_2  існує. Технічна можливість виклику  ОСОБА_11 о 21.49, о 22.28, о 22.35 та 22.37 год.  є маловірогідною, передача з`єднання від однієї базової станції до іншої базової станції  це процес, який зазвичай проходить при переміщенні абонента стільникової мережі. Виходячи з аналізу викликів ОСОБА_11 впродовж 48 хвилин (від 21:49:23 до 22:37:33 28.03.2011р.) передачу з`єднання було здійснено 4 рази. Така часта зміна базових станцій свідчить про те, що абонент ОСОБА_11 пересувався, а не знаходився в одному місці (т. 13 арк.).
		- вскритим та оглянутим у судовому засіданні речовим доказом  розсекреченим записом спецзаходу  негласного візуального та слухового контролю у відношенні ОСОБА_11 . В ході перегляду та прослуховування запису у судовому засіданні, явно вбачається, як обвинувачений ОСОБА_11 у вільний формі та без будь-якого примусу докладно розповідає про те, через що в нього виник конфлікт із подружжям ОСОБА_13 , та як він разом із ОСОБА_98 напали на них та заподіяли тілесних ушкоджень. 
		 
		За клопотанням захисту, судом були також допитані свідки, які пояснили наступне:
		 
		- свідок ОСОБА_99  матір обвинуваченого ОСОБА_11 , пояснила, що напередодні вбивства, у суботу-неділю ОСОБА_47 працював у старшого брата, вони розбирали сантехніку, по закінченні син приходив додому, мився і уходив до своєї дівчини ОСОБА_100 , ночував там. В понеділок ОСОБА_47 забрав її з роботи, вона отримала пенсію, зробили покупки, приїхали додому, приготували вечерю, стали відпочивати. ОСОБА_47 пішов купатися, і в цей момент до неї зайшла сусідка, а ОСОБА_101 став збиратися до ОСОБА_102 , десь о 22.30 год. він пішов до дівчини. Наступного дня вона пішла на роботу, де одна з її колег запитала її, чи все в них дома в порядку, і повідомила, що вбили господарку кафе «Оазис» із її чоловіком. Вона одразу ж подзвонила ОСОБА_47 , він відповів і сказав, що не може говорити, потім вона подзвонила сину ОСОБА_63 , він сказав, що він у міліції. Коли ввечері вона прийшла додому і вже вкладалася спати, до неї приїхали працівники міліції із ордером на обшук. Обшукали все, забрали деякі речі сина, документацію, ноутбук, ножі з кухні. Після цих подій вона потрапила у лікарню, де пробула десь 3 тижні. Також пояснювала, що із ОСОБА_17 вона була знайома десь з 2003р., стосунки у них були добрі, тоді ж ОСОБА_47 просив продати будинок для того, щоб розпочати будівництво кафе. Вона погодилась, продала будинок, вони стали мешкати в найманій квартирі. ОСОБА_47 розповідав, що в нього існують проблеми із компаньйоном, це розпочалося десь з кінця 2008р. ОСОБА_47 спілкувався із ОСОБА_12 , братом ОСОБА_103 , вони неодноразово приходили до них додому;
		- свідок ОСОБА_104  сусідка ОСОБА_99 , пояснила, що 28.03.2011р. вдень вона готувалася до дня народження доньки. Ввечері вона десь о 21.30 год. зайшла до ОСОБА_99 , коли зайшла, то побачила ОСОБА_47  сина ОСОБА_99 , він привітався, був обгорнутий у рушник. Так як вона себе погано почувала, ОСОБА_105 дала їй пігулку, вони поміряли тиск, посиділи ще хвилин 5 і вона пішла, в цей період часу ОСОБА_47 вийшов із ванної кімнати та пішов у свою кімнату;
		- свідок ОСОБА_106  сусід ОСОБА_11 , пояснив, що 28.03.2011р. він був на роботі, пішов з роботи о 18 год., коли приїхав додому, то бачив машину ОСОБА_47 . В період часу з 21.00 год.  22.00 год. він їздив зустрічати свого друга, коли повернувся додому, було десь 22.00 год., машина ОСОБА_47 стояла на місці;
		- свідок ОСОБА_107 , яка пояснила, що 28.03.2011р. ввечері вона була вдома із матір`ю. Їй подзвонила знайома ОСОБА_108 та попросила, щоб вона подзвонила ОСОБА_109 . Вона подзвонила ОСОБА_47 , розповіла про те, що сталося, він не повірив, запитував, чи викликали швидку, потім вона дізналася, що ОСОБА_11 заарештували. Пізніше їй ОСОБА_108 розказувала те, що їй розповідала її матір  ОСОБА_110 про те, що також побачила з вікна кухні: на ОСОБА_111 напали, нападників було 3 чоловіки, ОСОБА_24 лежав на землі, ОСОБА_18 сиділа навприсядки і закривала обличчя руками;
		- свідок ОСОБА_112 , яка пояснила, що 28.03.2011р. приблизно об 11-12 год. дня ОСОБА_11  її молодий чоловік, з яким вона зустрічається з 2009р., знаходився у неї дома, йому подзвонив його адвокат і повідомив, що вони виграли судовий спір. Десь о 15-16 год. ОСОБА_47 поїхав забрати матір з роботи. Ввечері до неї додому прийшла подруга, вони сиділи на кухні, подзвонив ОСОБА_47 , запитав про справи, сказав, що скупається і приїде до неї. Вона чекала на ОСОБА_47 , до 23 год. того вечора, ще раз дзвонила ОСОБА_47 , але він не відповідав, подруга десь об 23-24 год. поїхала. Десь о 02.00 год. подзвонили у двері, це була міліція, попросили проїхати з ними. В міліції вона дізналася, що ОСОБА_47 затримали. Останній дзвінок від ОСОБА_47 був о 21.40 год. того вечора. Про справи у барі «Оазис» їй відомо зі слів ОСОБА_11 поверхнево, їй відомо, що конфлікт між ОСОБА_47 та іншим співвласником кафе виник з причини поділу часток у бізнесі;
		 
		- свідок ОСОБА_113 , яка пояснила, що в період з 2006р. по 2009 р. вона працювала у кафе «Оазис». Тоді компаньйонами по бізнесу були ОСОБА_11 та ОСОБА_26 . Коли прийшов ОСОБА_83 , він став чіплятися за порядок роботи, працівників, його все не влаштовувало і багато хто з персоналу звільнилися. Звільнилася і вона. Між родиною ОСОБА_13 та ОСОБА_11 існував конфлікт, ОСОБА_13 хотіли відібрати частку у бізнесі, що належала ОСОБА_36 , хотіли 30 % виділити ОСОБА_36 , 70 % залишити собі. ОСОБА_47 на це не погоджувався;
		- свідок ОСОБА_114 , яка пояснила, що вона працювала в кафе «Оазис» з 2006р. по 2009р. спочатку барменом, потім адміністратором. Коли ОСОБА_51 працював із ОСОБА_21 , то проблем не було, почалися вони, коли прийшов ОСОБА_24 , тоді багато хто почав звільнятися. Після 2009р. з їхнього колишнього колективу залишилася працювати тільки одна людина  Каташинська; 
		- свідок ОСОБА_115 , яка пояснила, що вона працювала у кафе з самого його відкриття, ОСОБА_11 їй відомий як порядна людина. В той час конфліктів між ОСОБА_11 та ОСОБА_26 не було, звільнилася вона за станом свого здоров`я. Каташинську рекомендувала в бар вона, оскільки вони працювали раніше у барі «Сказка». Вона припускає, що ОСОБА_116 могла бути нечесною, бували випадки, що вона вела себе некомпетентно;
		- свідок ОСОБА_117  головний архітектор проектної організації, яка пояснила, що ОСОБА_11 може охарактеризувати тільки з позитивної сторони, з ОСОБА_17 у нього були нормальні відносини. На той час, коли вони замовляли проект на будівництво, вони були в рівних частках компаньйонами за бізнесом, жодних рішень з будівництва без ОСОБА_18 не приймалося. В 2008 р. з`явився ОСОБА_24 , він заїжджав із ОСОБА_18 до офісу, був незадоволений проектом, у зв`язку із чим він і не був доведений до кінця;
		- свідок ОСОБА_118  слідчий Білгород-Дністровського РВ ГУМВС , який пояснив, що на той період він працював слідчим в Ізмаїльському РВ ГУМВС, у його провадженні перебувала дана кримінальна справа, проводилися слідчі дії. Розслідували справу десь 3 місяці. Обвинувачені спочатку свою вину визнали в повному обсязі, давали пояснення, були явки із повинною. Потім була створена слідча група;
		- свідок ОСОБА_119 , який пояснив, що він теж проводив дослідження за зробленими та отриманими телефонними викликами абонентом  ОСОБА_11 впродовж вечірнього часу 28.03.2011р. На той момент він працював в Одеській філії АТ «Київстар» спеціалістом із взаємодії із правоохоронними органами. Він пояснив про розташування передаючих станцій мобільного зв`язку в м. Ізмаїлі, означив їхнє місцезнаходження на карті міста, але категоричної та однозначної відповіді, чи змінювалося місцезнаходження абонента у той період, він не може, оскільки не є спеціалістом у сфері передаючих базових станцій (вишок).
		 
		Згідно із висновком № 459 комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 31.05.2011р., ОСОБА_11 хронічним психічним захворюванням, слабоумством, іншим хворобливим розладом психіки не страждав та не страждає. В період часу, що відноситься до скоєння інкримінуємого йому діяння, не мав ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У нинішній час психічних розладів не виявляє, здатний усвідомлювати свої дії, керувати ними, розуміти зміст пред`явленого йому обвинувачення, показання свідків, може брати участь у слідчих діях та постати перед судом. За своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 4 арк. 44-46).
		Згідно із висновком № 460 комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 31.05.2011р., ОСОБА_12 хронічним психічним захворюванням, слабоумством, іншим хворобливим розладом психіки не страждав та не страждає. В період часу, що відноситься до скоєння інкримінує мого йому діяння, не мав ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У нинішній час психічних розладів не виявляє, здатний усвідомлювати свої дії, керувати ними, розуміти зміст пред`явленого йому обвинувачення, показання свідків, може брати участь у слідчих діях та постати перед судом. За своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 4 арк. 60-62).
		 
		Дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених у вчиненні інкримінуємого їм кримінального правопорушення повністю доведена. Всі докази по справі послідовні, погоджуються один з одним та не протирічать один одному та встановленим судом обставинам справи. У зв`язку із цим, суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_11 , який взагалі не визнав себе винним, та ОСОБА_12 , який фактично визнав себе винним тільки в частині знаходження на місці скоєння кримінального правопорушення та приховуванні правопорушення та його знарядь та слідів, тобто фактично у заздалегідь не обіцяному приховуванні злочину, та вважає вищевказані показання обвинувачених неправдивими, такими, що мають захисний характер та мету ухилення від відповідальності за скоєне. 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_11 одразу після затримання визнав себе винним та дав зізнальні показання, де він докладно пояснив про обставини як попереднього конфлікту на комерційному грунті із родиною ОСОБА_13 , так і про обставини спільного із ОСОБА_12 нападу на них та заподіяння їм тілесних ушкоджень, свої показання підтвердив при відтворенні обставин та обстановки події, де він докладно все пояснив та описав на місці. Ці процесуальні дії проводились із дотриманням встановлених кримінально-процесуальним законодавством норм, за участю захисника, що виключало здійснення на обвинуваченого заходів морального та фізичного впливу. Показання, які ОСОБА_11 пояснив та показав на місці, що відповідним чином було зафіксовано, у подальшому знайшли своє підтвердження у висновку судово-медичної експертизи про те, що показання ОСОБА_11 , які він дав в ході відтворення обстановки та обставин подій 01.04.2011р. в частині нанесення ударів трубою по голові ОСОБА_15 відповідають механізму відтворення пошкоджень голови, відносно ОСОБА_11 є однозначний висновок спеціаліста-поліграфолога, доводи ОСОБА_11 в частині застосування до нього незаконних заходів фізичного та психологічного впливу неодноразово перевірялись та підтвердження не знайшли, в ході розгляду справи у судовому засіданні проглядався та прослуховувався матеріал спецзаходу - негласного візуального та слухового контролю у відношенні ОСОБА_11 , де обвинувачений у абсолютно довільній формі, без будь-якого впливу на протязі тривалого часу докладно розповідав про всі обставини. Доводи ОСОБА_11 в частині того, що все це було заздалегідь зрежисовано працівниками обласного розшуку, що його готували до того, що він повинен буде говорити та показувати - є нісенітними, оскільки про те, що ведеться запис, йому було невідомо, крім того, розповідь велась абсолютно вільно, із використанням нецензурної лексики, крім того, такий відвертий цинізм та зневагу до людського життя, які прозвучали  зрежисувати неможливо. 
		Судом було викликано та допитано свідків за клопотанням захисника ОСОБА_11 , але вони його невинність у скоєному, наявність алібі не довели. Так, свідок ОСОБА_118 , який на той час працював слідчим у Ізмаїльському МВ, пояснив, що він проводив слідчі дії, обвинувачені спочатку визнавали свою вину в повному обсязі, давали пояснення, були явки з повинною, потім було створено слідчу групу. Свідки ОСОБА_120 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_117 у своїх показаннях знову ж таки підтвердили про наявність конфліктів між ОСОБА_11 та подружжям ОСОБА_13 , єдине тільки, що винною у цих конфліктах вважають іншу сторону. Свідок ОСОБА_106 пояснив, що ввечері 28.03.2011 р. машина ОСОБА_11 знаходилась на місці приблизно з 18.00 год. до 21.00 год., потім він поїхав на зустріч із другом, а коли повернувся додому десь приблизно о 22.00 год., то машина ОСОБА_11 знов була на місці. Однак, виходячи з того, що місце проживання ОСОБА_11 знаходиться неподалік від місця проживання подружжя ОСОБА_13 , а виклик швидкої допомоги до пр-кту Суворова 25 було здійснено о 21.45 год., то ці показання також алібі ОСОБА_11 не підтверджують. Свідки ОСОБА_107 та ОСОБА_112 , яка перебуває у близьких стосунках із ОСОБА_11 , його безпосередньо у час вчинення інкримінуємого правопорушення не бачили, а показання свідків ОСОБА_121  матері обвинуваченого та ОСОБА_104  її сусідки в частині того, що ОСОБА_11 ввечері у період 21.00 год.  22.30 год. знаходився вдома у кв. АДРЕСА_11  окрім встановлених судом та перевірених доказами обставин справи, спростовуються висновком спеціаліста по дослідженню каналу зв`язку абонентів стільникової мережі ОСОБА_122 , згідно із яким, з урахуванням знаходження базових станцій мережі стільникового зв`язку в м. Ізмаїлі, не виключається, що дзвінок від ОСОБА_107 з номеру НОМЕР_2 о 22год.12 хв. ОСОБА_11 міг прийняти за місцем свого проживання, але аналіз викликів ОСОБА_11 проводився впродовж 48 хвилин (від 21:49:23 до 22:37:33 28.03.2011р.), передачу з`єднання було здійснено 4 рази. Така часта зміна базових станцій свідчить про те, що абонент ОСОБА_11 пересувався, а не знаходився в одному місці. Якщо впродовж кількох хвилин робляться 4 виклики, які фіксуються різними станціями, то однозначно, що абонент пересувається. З цього виходить, що не виключається, що виклик від ОСОБА_107 о 22 год. 12 хв. ОСОБА_11 дійсно міг прийняти за місцем свого проживання, але о 21 год.49 хв. він вдома не знаходився. Висновок зроблено начальником відділу радіочастот ДП «Український НДІ радіо та телебачення», кандидатом технічних наук, який підтвердив свій висновок у судовому засіданні. Компетентність спеціаліста та наданий висновок у суду сумнівів не викликають. Також, у нарадчій кімнаті, при прийнятті рішення, судом було розглянуто доводи клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 стосовно визнання недопустимими доказів  вищевказаного висновку спеціаліста. Підстав для задоволення клопотання не завбачено, оскільки даний висновок було виконано спеціалістом, компетентність якого сумнівів не викликає, висновок було надано із додержанням вимог кримінально  процесуального законодавства, відкрито учасникам кримінального провадження, підтверджено у судовому засіданні. Суд також зазначає, що допитаний за клопотанням захисту з цих же питань ОСОБА_119 категоричної та однозначної відповіді, чи змінювалось місцезнаходження абонента у той період не може, оскільки не є вузьким спеціалістом у сфері передаючих базових станцій (вишок), тобто не є достатньо компетентним у даній сфері. Не можна вважати також обґрунтованим клопотання захисту в частині визнання недопустимим доказу - матеріалу спецзаходу - негласного візуального та слухового контролю у відношенні ОСОБА_11 , оскільки даний оперативний захід здійснювався у відповідності із положеннями ст. 10 ЗУ «Про оперативно- розшукову діяльність», на підставі відповідного рішення апеляційного суду Одеської області, у подальшому доказ було у встановленому законом порядку долучено до матеріалів справи. Висновок захисника про те, що запис може містити ознаки монтажу, оскільки не є безперервним, ділиться на три файли, не можуть бути взяті до уваги, оскільки, в силу особливостей фіксуючої апаратури, через деякий проміжок часу відбувається збереження інформації, що тягне за собою перерви в фіксації. У даному випадку, запис чітко складається з двох файлів тривалістю рівно по 30 хв., та третього, тривалістю біля 2 хв. Таким чином, підстав для задоволення клопотання захисника не вбачається, а невідповідність чи протиріччя доказу позиції та лінії сторони захисту не можуть бути підставою для визнання такого доказу недопустимим. 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_12 на протязі досудового розслідування та впродовж судового розгляду давав послідовні показання в частині того, що він дійсно був присутній на місці та під час скоєння правопорушення, але ніякої участі у цьому не брав, ударів потерпілим не наносив, більше того, навіть відкинув нападника від потерпілої ОСОБА_14 , а потім втік. Разом із тим, ОСОБА_12 не заперечує, що у подальшому він вчиняв активні дії щодо приховування правопорушення та його знарядь та слідів. Суд зазначає, що навіть як виходить з показань ОСОБА_12 , він прийняв від ОСОБА_11 речі після скоєння злочину для приховування, вивіз їх у безлюдне місце, при зупиненні його працівниками ДАІ кинувся у воду з цими речами та почав втоптувати їх у намул на дні каналу, у воду залазив двічі 28.03.2011р  тобто наприкінці березня, викинув також шапку, на яку звернули увагу працівники ДАІ, намагався ввести у оману міліціонерів, пояснивши, що кинувся у воду через сімейний конфлікт із дружиною, ці обставини додатково підтверджені свідками ОСОБА_77 та ОСОБА_78 . Приїхавши додому, ОСОБА_12 одразу кинувся прати свій одяг. Але в ході проведеного обшуку за його місцем проживання все одно було вилучено джинсові брюки із слідами крові людини, походження якої не виключається від потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , що підтверджується відповідними висновками судової імунологічної та молекулярно-генетичної експертиз. Суд зазначає, що дійсно на білих кросівках, що також були вилучені під час обшуку, також було виявлено слід крові. Однак, під час вчинення правопорушення, як було встановлено, ОСОБА_12 був у зимовому взутті, а не в цих кросівках, які було вилучено з підсобного приміщення. Як пояснив ОСОБА_12 , кросівки він носить тільки тоді, коли перебуває у рейсі на судні, оскільки так зручніше, крім того, коли трюми є порожніми, вони люблять там грати у футбол, а оскільки навкруги залізо, то не виключено, що була якась травма під час гри, що й призвело до появи крові на кросівках, після повернення з рейсу кросівки він не надягав. Судом сприймаються ці пояснення, оскільки вони є вірогідними, і таким чином, наявність крові на цих кросівках не має доказового значення по справі, крім того, з обставин вилучення вбачається, що кросівки у період, що передував вилученню, не носились. А от джинси, на яких було виявлено слід крові, ОСОБА_12 прав у пральній машині. В ході відтворення обставин та обстановки події 05.04.2011р. ОСОБА_12 на місці показав та пояснив про обставини нападу на подружжя ОСОБА_13 , пояснивши, що потерпілій наносились удари металевою трубою в область обличчя, коли вона лежала на спині ногами та обличчям до нападника, як було встановлено висновком судово-медичної експертизи, ці пояснення відповідали механізму утворення пошкоджень на тілі та позі під час нанесення. Але, з урахуванням того, що на подвір`ї було темно, та виходячи з показань обвинуваченого, що він дав у судовому засіданні, вважається маловірогідним, що в умовах темряви та наявності між ним та ОСОБА_82 нападника, ОСОБА_12 міг докладно розгледіти механізм нанесення пошкоджень, позу постраждалої, якщо ці пошкодження наносила інша особа, яка була таким чином між ОСОБА_12 та потерпілою. Крім того, якщо сприйняти ці показання обвинуваченого, то тоді ніяким чином неможливо пояснити, як з`явилась на його джинсах пляма крові без близького контакту із потерпілим, особливо якщо врахувати, що походження цієї крові не виключається від обох потерпілих. Також, оскільки судом беруться до уваги первинні показання ОСОБА_11 , його показання та пояснення в ході відтворення обстановки та обставин події, а також визнаний допустимим доказ - матеріал спецзаходу - негласного візуального та слухового контролю у відношенні ОСОБА_11 , то, з урахуванням всього вищенаведеного, суд вважає, що і вина обвинуваченого ОСОБА_12 також є доведеною. 
		 
		Дії обвинувачених правильно кваліфіковані за п.п.1, 12 ч.2 ст. 115 КК України, оскільки вони за попередньою змовою групою осіб умисно протиправно заподіяли смерть двом особам, тобто скоїли вбивство двох осіб. 
		 
		При призначенні обвинуваченим покарання суд враховує характер, обставини, тяжкість, суспільну небезпеку та тяжкі наслідки правопорушення, ролі та ступінь участі обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, особи обвинувачених, їх сімейний та матеріальний стан. 
		 
		При прийнятті рішення у даному кримінальному провадженні суд керується і положеннями загальноєвропейської практики. З моменту прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. Україна визнала Конвенцію про захист прав та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) джерелом права. Статтею 2 Конвенції проголошено, що «право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше, ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання. Позбавлення життя не розглядається як таке, що вчинене на порушення цієї статті, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили: а) для захисту будь-якої особи від незаконного насильства; б) для здійснення законного арешту або для запобігання втечі особи, яку законно тримають під вартою; с) при вчиненні правомірних дій для придушення заворушення або повстання». Тобто, у цій статті передбачаються позитивні, негативні та процедурні зобов`язання держави. Позитивні зобов`язання полягають у тому, що держава повинна використовувати всі заходи для охорони життя людей у межах своєї юрисдикції, негативні - в утриманні держави від позбавлення життя людини, а процедурні  в її обов`язку здійснювати ефективне розслідування незалежно від того, чи загинула людина в результаті дій представників держави або приватних осіб. Будь-яка держава-учасник Конвенції повинна використовувати всі необхідні заходи для охорони життя людей в межах своєї юрисдикції. Тому в національному законодавстві повинні існувати ті нормативно-правові акти, які б закріплювали відповідні положення. В Україні право на життя гарантується Конституцією, ст. 27 якої проголошує: «Кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати права людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань». Оскільки життя традиційно належить до об`єкта кримінально-правової охорони, то й за посягання на нього настає саме кримінальна відповідальність. У КК передбачається відповідальність за цілу низку злочинів, які полягають у позбавленні життя людини (або замаху на вчинення відповідних злочинів) - ст.ст. 115, 116, 117, 118, 119, 348, 379, 400, 442, 443 КК. Збільшується кількість справ, державою- відповідачем у яких є Україна - справа «Муравська проти України» від 13.11.2008р., справа «Гонгадзе проти України» від 08.11.2005р., справа «Кац та інші проти України» від 18.12.2008р., справа «Шевченко проти України» від 04.04.2006р. В усіх цих справах ЄСПЛ констатував порушення ст. 2 Конвенції - невиконання позитивних обов`язків держави щодо захисту права на життя з боку держави. Так, у справі «Гонгадзе проти України», ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що перше речення п. 1 ст. 2 Конвенції зобов`язує державу не тільки утримуватись від умисного або незаконного позбавлення життя, але також вживати відповідних заходів для захисту життя тих, хто знаходиться під її юрисдикцією. Це включає основне завдання держави щодо забезпечення права на життя шляхом прийняття ефективних норм кримінальних законів для попередження злочинів проти особи, що забезпечуються правоохоронним механізмом для попередження, усунення та покарання порушень таких норм. За відповідних обставин це також поширюється на позитивний обов`язок органів державної влади вживати заходів попередження для захисту особи або осіб, чиє життя знаходиться під загрозою здійснення кримінальних дій іншими особами».
		 
		Обвинувачений ОСОБА_12 раніше не судимий, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину. З урахуванням встановлених судом обставин справи та перевірки їх доказами, суд приходить до висновку, що ОСОБА_12 мав певну психологічну залежність від ОСОБА_11 , вважав його своїм другом, та що він певним чином зобов`язаний йому, вчинив правопорушення під негативним впливом людини, яка мала певну харизму, внаслідок чого впливала на нього. З урахуванням вищенаведеного, того що ОСОБА_12 попросив вибачення у потерпілих, суд вважає за можливе задовольнити прохання потерпілої про пом`якшення ОСОБА_12 покарання.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_11 раніше не судимий, але, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом вбачається, що саме ОСОБА_11 є організатором даного особливо тяжкого правопорушення, саме у нього були підстави та мотив для його скоєння, він же, користуючись певними особливостями характеру, дружніх зв`язків, деякою психологічною залежностю інших осіб, невірно розуміємих почуттів долгу та дружби, об`єднав інших осіб з метою скоєння вбивства двох осіб та приховування, знищення знарядь та слідів правопорушення. 
		З урахуванням вказаного, а також особи обвинуваченого, характеру та обставин вчиненого ним особливо тяжкого кримінального правопорушення, його тяжких наслідків  смерті двох людей, виходячи з положень ч.1 ст. 64 КК України, суд приходить до висновку, що у даному випадку виправлення обвинуваченого не є можливим при застосуванні покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді довічного позбавлення волі. 
		 
		Внаслідок протиправних дій обвинувачених, вчинення ними умисного вбивства ОСОБА_14 , яка потерпілій ОСОБА_6 була матір`ю, а потерпілій ОСОБА_20  рідною сестрою, для яких загибла була не тільки рідною, близькою людиною, але і годувальницею для доньки, їм безумовно заподіяно невиправні душевні страждання, переживання, заподіяно моральну шкоду, яка в силу ст.ст.1167-1168 ЦК України, підлягає стягненню з обвинувачених. Виходячи з положень ст. 23 ЦК України про те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом в залежності від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, вини особи, що заподіяла моральну шкоду, вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_20 про відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн. кожній та задовольняє їх у повному обсязі. У відповідності до положень ч.1 ст. 1201 ЦК України також підлягають задоволенню вимоги потерпілих про стягнення на їх користь документально підтверджених витрат на поховання та спорудження пам`ятника. Крім того, потерпіла ОСОБА_6 на момент смерті матері, в силу стану здоров`я, була непрацездатною та втратила ту матеріальну допомогу, що надавала їй мама. Офіційний середньомісячний доход ОСОБА_14 як приватного підприємця за 2010 р. складав 800,83 грн., а оскільки ОСОБА_6 була її єдиною дитиною, то розмір ? частки доходу, що випадала на неї складає 400. 41 грн. Виходячи з положень ч. 1 ст. 1200 ЦК України, оскільки потерпілою не надано документів про продовження їй інвалідності, ця сума підлягає щомісячному стягненню на її користь впродовж п`яти років після смерті матері. 
		Витрати, пов`язані із проведенням по справі експертиз також підлягають стягненню з обвинувачених.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, колегія
		 
		УХВАЛИЛА:
		 ОСОБА_11  визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1,12 ст. 115 ч.2 КК України та призначити покарання у виді довічного позбавлення волі. 
		 ОСОБА_12  визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1,12 ст. 115 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 10 ( десять) років. 
		 
		Строк відбуття покарання обом обвинуваченим обчислювати з 30.03.2011 р., залишивши запобіжним заходом до набрання вироком законної сили тримання під вартою. 
		Стягнути з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 солідарно на користь ОСОБА_6 16 717 грн., 42 800 грн. витрат на поховання та пам`ятник, 100 000 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди, а також щомісячно 400, 41 грн. у зв`язку із втратою годувальника  починаючи з 28.03.2011 р. та до 28.03.2016 р.
		Стягнути з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 солідарно на користь ОСОБА_20 4 600 грн. витрат на поховання та 100 000 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди. 
		Стягнути з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 солідарно на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області 11 571, 24 грн.
		Речові докази по справі: диск із записом спецзаходу  негласного візуального та слухового контролю у відношенні ОСОБА_11 у запечатаному конверті  зберігати у матеріалах кримінального провадження (т.8 а.с. 50-51); дерев`яний брусок, конверти та пакети з недопалками, пляшками, гіпсовий зліпок, та ін, вилучені 28.29.03.2011 р. в ході огляду місця події по АДРЕСА_4 (окрім переданого на зберігання потерпілим), речі ОСОБА_15 та ОСОБА_123 вилучені в ході огляду трупів 29.03. 2011р., зрізи нігтьових пластин та шкіри голови, вилучені в ході огляду трупів ОСОБА_15 та ОСОБА_14 ; серветки, перчатки, куртку та штани спортивні, вилучені в ході огляду місця події в районі вул. Капікраяна та вул. Желєзнякова; брюки джинсові з написом «Х  CAPE» та пару кросівок білого кольору , вилучені в ході обшуку по АДРЕСА_3 ; гайковий кутовий автомобільний ключ та коробок із речовиною рослинного походження, що були вилучені під час огляду автомобіля ОСОБА_12 «Фольксваген Гольф 2» ІНФОРМАЦІЯ_3 ; складаний кишеньковий ніж з написом « ОСОБА_124 », що був вилучений під час обшуку 29.03.2011р. за місцем проживання ОСОБА_11 по АДРЕСА_2 (все знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області, т.2, а.с. 173-196)  знищити. Інші предмети: п.п.77-112 т.2 а.с.173-196 -видати ОСОБА_66 , п.п.116-133 т.2 а.с.173-196  видати ОСОБА_99 . Особисті речі та документи ОСОБА_15 та ОСОБА_14 а також автомобіль «SUBARU TRIBECA» чорного кольору, д/н НОМЕР_1 , що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_6 (т.2 а.с.199-200, т.12 а.с. 139), ланцюжок з хрестиком та ін. що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_66 (т.2 а.с. 201), системний блок комп`ютера марки «Абіс», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_80 (т.12, а.с. 138)  залишити зберігачам. 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення 
		 
		Головуючий суддя  ОСОБА_1 
		 
		Судді ОСОБА_125 
		 
		І ОСОБА_126

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...