Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/19324/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти волі, честі та гідності особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2016.
Дата набрання законної сили: 30.11.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УКРАЇНА
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА 
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		Іменем України
		 
		30 листопада 2016 року м. Київ 
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
		 
		головуючого судді  ОСОБА_1  
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3  
		при секретарі судового засідання  ОСОБА_4 , 
		  
		переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , який діє у захист прав і інтересів підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року, 
		 
		за участю прокурора  ОСОБА_7  
		підозрюваного  ОСОБА_6 
		захисника  ОСОБА_5 ,
		 
		у с т а н о в и л а:
		 
		 Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016100000001106 від 08.11.2016 року, задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який народився в м. Харків, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого,  
		 
		якому оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення  злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
		 
		Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 52 дні, а саме до 12 січня 2017 року.
		 
		Ухвала слідчого судді мотивована тим, що з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна або без такої, характеризуючих даних про особу підозрюваного, в їх сукупності, а також з урахуванням наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливості ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, окрім виняткового, не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
		 
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, а тому просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу. якою застосувати до ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, який на переконання сторони захисту буде достатнім та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження.
		 
		Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, захисник підозрюваного вказує на те, що слідчий суддя не взяв до уваги, що в клопотанні слідчого відсутні докази, які підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а прокурором в судовому засіданні не доведено, що вказані ризики існують та належним чином не обґрунтовано неможливість застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
		 
		Також, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що слідчим суддею, при застосуванні до  ОСОБА_6 виключного запобіжного заходу, в повній мірі не характеризуючі дані про особу останнього, зокрема те, що він має постійне місце проживання, одружений, має чотирьох малолітніх дітей, двох з яких безпосередньо виховує, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
		 
		Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		 
		Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчою групою управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016100000001106, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2016 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 149 КК України.
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у здійсненні торгівлі людьми або здійсненні іншої незаконної угоди, об`єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи, вчинених організованою групою осіб, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності , або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, а саме в організації  ОСОБА_6 , за винагороду, переміщення та спробі переміщення, за попередньою змовою групою осіб, на територію Російської Федерації раніше викраденого громадянина України ОСОБА_9 , всупереч волі останнього.
		 
		16.11.2016 р.  ОСОБА_6 був затриманий, в порядку ст. 208 КПК України, того ж дня останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
		 
		21.11.2016 р. слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором третього відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , без визначення розміру застави, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування лише виняткового запобіжного заходу в повній мірі зможе гарантувати належну його процесуальну поведінку та запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
		 
		22.11.2016 р. ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києвазадоволено клопотання слідчого та застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на п`ятдесят два дня, а саме до 12.01.2017 року, включно, без визначення розміру застави.
		 
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. 
		 
		Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		 
		З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний  ОСОБА_6 , вислухана думка прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
		 
		При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
		 
		Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує  ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема те, що останній має зареєстроване місце проживання на території міста Харкова, одружений, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, позитивно характеризується за зареєстрованим місцем проживання. 
		 
		Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати  ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
		 
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. 
		 
		Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
		 
		За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри  ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
		 
		В даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування. 
		 
		Колегія суддів при цьому погоджується з висновками слідчого судді про те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно  ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
		 
		Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник підозрюваного просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються вищевикладеним.
		 
		Разом з тим, відповідно до змісту ст. ст. 177, 183 КПК України, крім наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою особливо тяжкого злочину, тримання під вартою має бути обумовлено доведеністю обставин, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. 
		 
		Достатні дані при цьому повинні бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу, а тому не заслуговують на увагу і посилання захисника підозрюваного про відсутність ризиків, оскільки слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, всебічно з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.
		 
		На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий у клопотанні, прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права  ОСОБА_6 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
		 
		Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою  ОСОБА_6 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
		 
		Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
		 
		Таким чином підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не вбачається.
		 
		Крім того, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177, 178 цього Кодексу, не визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки вказане кримінальне правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_6 , як вбачається з матеріалів справи, вчинене із застосуванням насильства, яка не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого або погрозою застосування такого насильства.
		 
		Даних, які б унеможливлювали тримання ОСОБА_6 під вартою, матеріали судової справи не містять.
		 
		Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
		 
		Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а також яким дана належна оцінка, а тому апеляційна скарга захисника підозрюваного, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
		 
		Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва  
		 
		п о с т а н о в и л а: 
		 
		Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016100000001106 від 08.11.2016 року, якою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 52 дні, а саме до 12 січня 2017 року,  залишити без змін. 
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє у захист прав і інтересів підозрюваного ОСОБА_6 ,  залишити без задоволення.
		 
		Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. 
		 
		 
		С У Д Д І:
		 
		ОСОБА_10   ОСОБА_11   ОСОБА_12 и б а к

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...