Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 872/2а-7/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 18.01.2016. Зареєстровано: 15.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2016.
Дата набрання законної сили: 12.01.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		12 січня 2016 року                                        м. Київ                    справа № 872/2а-7/15
		                                                           А/800/47/15 А/800/48/15                                                           
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
		                     
		головуючої судді:                               Васильченко Н.В., 
		суддів:                                                  Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,
		 
		при секретарі судового засідання:          Коцюрба В.М.,
		за участі представників: відповідача ОСОБА_2.; третьої особи Нижника О.М., Касьянова О.О.,    
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційними скаргами Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі №872/2а-7/15 за позовом Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" про примусове відчуження земельної ділянки, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У січні 2015 року Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, третя особа публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", в якому просила: 
		- примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку площею 2,850 га, що належить на праві власності громадянці ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 28 серпня 2002 року та має наступні характеристики: місцезнаходження - на території Межинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; площа - 2,850 га; кадастровий номер - НОМЕР_2; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія - землі сільськогосподарського призначення за ціною 58780,81 грн.(п'ятдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят грн. 81 коп.) під розміщення об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення (розширення Чкалівського кар'єру №2 публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення);
		- зобов'язати громадянку ОСОБА_4 звільнити вказану земельну ділянку площею 2,850 га, яка розташована на території Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер - НОМЕР_2 протягом 5 (п'яти) днів з дня набрання постановою суду законної сили. 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що вказана земельна ділянка знаходиться в межах запланованого розширення Чкалівсього кар'єру ПАТ "ОГЗК" з видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Власник земельної ділянки відмовився здійснити добровільне її відчуження, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом для вирішення питання щодо примусового відчуження земельної ділянки, що перебуває у власності в порядку, визначеному Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" від 17 листопада 2009 року 1559-VI.
		Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області та публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулися до Вищого адміністративного суду України з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати це рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
		В судовому засіданні представник публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" уточнив кадастровий номер земельної ділянки, що належить відповідачу: НОМЕР_3, надавши відповідні документи з цього приводу. Також надав актуалізований звіт про викупну ціну земельної ділянки відповідача.
		В письмових запереченнях на апеляційні скарги відповідач просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти уточненого кадастрового номеру земельної ділянки, її викупної ціни і проти заявленого позову.
		Заслухавши доповідача, представників відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом та обґрунтованість застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" здійснює діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення (марганцевої руди) західної частини Нікопольського марганцевого родовища на території Нікопольського марганцевого родовища на території Нікопольського району Дніпропетровської області на підставі Спеціального дозволу на користування надрами №597 від 06.08.1996 року. 
		Громадянці ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 2,850 га на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_1 від 28 серпня 2002 року. Зазначена земельна ділянка має наступні характеристики: місцезнаходження - на території Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; площа - 2,850 га; кадастровий номер - НОМЕР_2; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія - землі сільськогосподарського призначення.
		Вказана земельна ділянка знаходиться в межах гірничого відводу, виданого ПАТ "ОГЗК" згідно Акту про надання гірничого відводу, виданого Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України 26 грудня 2011 року за № 1921.     
		У зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка знаходиться в межах запланованого розширення Чкалівсього кар'єру з видобування корисних копалин загальнодержавного значення (марганцевої руди) ПАТ "ОГЗК" звернулось до Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області з метою врегулювання питання щодо відчуження земельної ділянки.
		Нікопольською РДА Дніпропетровської області 23 квітня 2014 року прийняте Розпорядження № Р-157/0/321-14 "Про початок процедури відчуження шляхом викупу земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб та затвердження відповідних попередніх заходів". 
		Враховуючи наявність нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_4 на викуп вказаної земельної ділянки Нікопольською РДА листом від 20.08.2014 року запрошено ОСОБА_4 на засідання постійної комісії з визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам (визначення викупної ціни).
		Згідно Протоколу № 12 від 29.08.2014 ОСОБА_4 не прибула на дане засідання постійної комісії. 
		Нікопольською РДА Дніпропетровської області 04.09.2014р. прийняте розпорядження № Р-662/0/321-14 "Про відчуження шляхом викупу земельної ділянки ОСОБА_4 площею 2,85 га для суспільних потреб". Зазначеним розпорядженням затверджена викупна ціна земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності громадянки ОСОБА_4, у розмірі 58780,81 грн., що визначена на підставі звіту про експертну оцінку землі. Витрати зі сплати відповідачу покупної ціни покладені на ПАТ "ОГЗК".
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведена суспільна необхідність та мотиви суспільної потреби у примусовому відчуженні земельної ділянки ОСОБА_4 для проведення публічним акціонерним товариством "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" подальшого видобування марганцевої руди, що має стратегічне значення для держави. Разом із тим, Нікопольською РДА не було доведене вжиття вичерпних заходів щодо вирішення питання про надання ОСОБА_4 іншої рівноцінної земельної ділянки.
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
		У відповідності до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. 
		Відповідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності" (далі - Закон №1599-VI), органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб.
		Стаття 4 Закону №1599-VI встановлює принципи відчуження об'єктів права приватної власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності. 
		Згідно ч. 3 вказаної статті, викуп земельних ділянок для суспільних потреб, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може здійснюватися за умови відшкодування їх вартості відповідно до закону. 
		Відповідно ч. 4 ст. 4 Закону №1599-VI, викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються як виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об'єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються, або якщо розміщення таких об'єктів на інших земельних ділянках безпосередньо завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки відповідній територіальній громаді, суспільству або державі в цілому. 
		Згідно ч.6 ст.4 Закону №1599-VI примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності здійснюється за умови надання її власнику відповідно іншої рівноцінної земельної ділянки, якщо інше не погоджено з власником відчужуваної земельної ділянки. 
		Згідно ч. 1 ст. 6 Закону №1599-VI, заходи щодо відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності здійснюються за рахунок коштів відповідних бюджетів та коштів юридичних осіб, що ініціювали відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб. 
		Відповідно ч.1 ст. 8 Закону №1599-VI, органи виконавчої влади відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені (крім об'єктів, викуп яких віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування), для таких суспільних потреб, зокрема, з метою розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин.
		Судом встановлено, що Нікопольською районною державною адміністрацією направлене на адресу відповідача письмове повідомлення № 266 від 05.09.2014 про прийняття рішення про викуп земельної ділянки, із долученням плану земельної ділянки, що підлягає викупу, і посвідчену належним чином копію Розпорядження про її викуп. Вказані документи отримані відповідачем 08.09.2014 року.
		Згідно  ч.1 ст.11 Закону №1599-VI власник (власники) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, протягом одного місяця з дня отримання інформації (письмового повідомлення) згідно із статтею 10 цього Закону письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу. 
		Відповідно до ч.5 ст.12 Закону №1599-VI замість викупної ціни земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, власнику таких об'єктів за його бажанням можуть бути передані у власність інша рівноцінна земельна ділянка в межах території, на яку поширюються повноваження відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що прийняв рішення про викуп, або інше нерухоме майно, вартість яких враховується при визначенні викупної ціни.
		З аналізу наведеного вбачається, що закон передбачає два можливі варіанти викупу земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а саме: 1) шляхом визначення викупної ціни або 2) шляхом передання у власність іншої рівноцінної земельної ділянки, якщо інше не погоджено із власником відчужуваної земельної ділянки. Вказане запрошення відповідач отримала.
		Судом встановлено, що згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 від 7 липня 2011 року, зареєстрованої в реєстрі за №2064, остання надала згоду на викуп,  земельної ділянки площею 2,850 га, що належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_1 від 28 серпня 2002 року, для суспільних потреб під розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із вибудовуванням корисних копалин публічний акціонерним товариством "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат".
		На підставі зазначеної вище заяви Нікопольською РДА листом від 20.08.2014 року запрошено ОСОБА_4 на засідання постійної комісії з визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам (визначення викупної ціни).
		Згідно Протоколу № 12 від 29.08.2014 ОСОБА_4 не прибула на дане засідання постійної комісії. 
		За встановлених обставин, зокрема з огляду на ненадання згоди відповідачем на проведення переговорів щодо умов викупу, неучасть у засідання постійної комісії з визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам (визначення викупної ціни), колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що невжиття позивачем вичерпних заходів щодо вирішення питання про надання ОСОБА_4 іншої рівноцінної земельної ділянки є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
		Судом встановлено, що Нікопольською РДА Дніпропетровської області 04.09.2014р. прийняте розпорядження № Р-662/0/321-14 "Про відчуження шляхом викупу земельної ділянки ОСОБА_4 площею 2,85 га для суспільних потреб". Зазначеним розпорядженням затверджена викупна ціна земельної ділянки.
		У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону №1599-VI, у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення.
		З наведеного вбачається, що визначальною підставою для примусового відчуження земельної ділянки, що знаходиться в приватній власності з мотивів суспільної необхідності є доведення органом місцевого самоврядування неможливості проведення подальшого видобування корисних копалин, або інших суспільно потрібних дій без припинення права власності на земельну ділянку відповідача. 
		Судом встановлено що публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" здійснює діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення (марганцевої руди) західної частини Нікопольського марганцевого родовища на території Нікопольського марганцевого родовища на території Нікопольського району Дніпропетровської області на підставі Спеціального дозволу на користування надрами №597 від 06.08.1996 року. 
		Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827 марганцева руда, яку видобуває підприємство, входить до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
		Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 року №1723 ПАТ "ОГЗК" включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки України.
		Так, земельна ділянка відповідача знаходиться в межах гірничого відводу, наданого ПАТ "ОГЗК" згідно Акту про надання гірничого відводу, виданого Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України 26 грудня 2011 року за №1921. Згідно  вказаного акту, у межах гірничого відводу підлягають використанню поклади марганцевих руд. 
		Також судом було встановлено, що по фронту робіт кар'єрів з видобування корисних копалин, в межах гірничого відводу ПАТ "ОЗК", знаходяться земельні ділянки приватної власності сільськогосподарського призначення, в тому числі й ділянка відповідача, без викупу яких, розширення кар'єрів з видобування корисних копалин та подальша робота підприємства не є можлива. 
		Таким чином, діяльність ПАТ "ОЗК" - підприємства, що має стратегічне значення неможливе без припинення права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,850 га. 
		У відповідності до частин 1 та 2 статті 16 Закону №1599-VI орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об'єктів. Вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об'єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.
		Колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведена суспільна необхідність та мотиви суспільної потреби у примусовому відчуженні земельної ділянки ОСОБА_4 для проведення ПАТ "ОГЗК" подальшого видобування марганцевої руди, що має стратегічне значення до держави. Що в свою чергу є достатньою підставою для задоволення вимоги Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області примусово відчужити земельну ділянку, площею 2,850 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4
		Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку протягом 5 днів з дня набрання постанови суду законної сили колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ч.5 ст.183-1 КАС України у постанові адміністративного суду про задоволення позову зазначається інформація про: об'єкт примусового відчуження, його місцезнаходження, площу, кадастровий номер, цільове призначення, категорію земель; умови попереднього повного відшкодування вартості земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, збитків, завданих власнику внаслідок примусового відчуження, та їх розмір, визначений відповідно до закону; строк, протягом якого власник має звільнити земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені; джерело фінансування витрат, пов'язаних із примусовим відчуженням. 
		Як встановлено абз.2 ч.3 ст.4 Закону № 1559-VІ, примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ст.6 Закону заходи щодо відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності здійснюються за рахунок коштів відповідних бюджетів та коштів юридичних осіб, що ініціювали відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб.
		Колегія суддів вважає недоцільним встановлення календарного строку звільнення відповідачем земельної ділянки, а визнає за можливе обумовити цей строк настанням події - датою фактичного відшкодування власнику вартості земельної ділянки.
		Колегія суддів дійшла думки, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, вірно встановив характер спірних правовідносин, але невірно застосував норми матеріального права до їх вирішення, що потягло за собою ухвалення незаконного рішення. 
		Відповідно до ст. 202. КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		 
		Керуючись статтями 183-1, 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,  колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
		 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Апеляційні скарги Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.
		Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі №872/2а-7/15 скасувати. Ухвалити по справі нове рішення.
		Адміністративний позов Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області задовольнити частково.
		Примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку площею 2,850 га, що належить на праві власності громадянці ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 28 серпня 2002 року, розташовану на території Межинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, площею 2,850 га, кадастровий номер - НОМЕР_3, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія - землі сільськогосподарського призначення за ціною 73421,37 грн.(сімдесят три тисячі чотириста двадцять одна грн. 37 коп.) під розміщення об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення (розширення Чкалівського кар'єру №2 публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення).
		Зобов'язати громадянку ОСОБА_4 звільнити вказану земельну ділянку після попереднього і повного відшкодування її вартості. 
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...