Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/1442/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2016. Зареєстровано: 20.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 22.12.2016.
Дата набрання законної сили: 30.10.2018
Результат оскарження 30.10.2018 Апеляційний суд Харківської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 1-кп/643/422/16 
		Справа № 643/1442/16-к
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19.12.2016 рокуМосковський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015220470006586 від 21.12.2015 року, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лабінськ,
		Краснодарського краю, РФ, росіянина, громадянина України, що має середню освіту, розлученого, не працюючого, раніше судимого : 25.05.2016 року Дзержинським райсудом м.Харкова за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України до трьох років позбавлення волі , що мешкав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , реєстрації на території України не має,
		 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, -
		  ВСТАНОВИВ:
		 18.12.2015 приблизно о 06.00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні кв. АДРЕСА_2 , за місцем мешкання раніше знайомого йому ОСОБА_8 , на грунті раніше виниклих неприязних відносин, в ході сварки, умисно , з метою протиправного позбавлення життя ОСОБА_8 , усвідомлюючи , що від його злочинних дій можуть настати неминущі наслідки у виді смерті потерпілого та бажаючи їх настання, наніс один удар обухом сокири у ділянку голови потерпілого ОСОБА_8 , від якого потерпілий впав на підлогу, ОСОБА_7 , продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_8 , утримуючи останнього рукою за шию, завдав йому множинні удари обухом сокири у ділянку голови, після чого усвідомлюючи, що ОСОБА_8  втратив свідомість, ОСОБА_7 , бажаючи довести до кінця свій умисел, вийшов на кухню вказаної квартири, де взяв кухонний ніж та завдав ним два удари у ліву половину грудної клітини ОСОБА_8 , смерть якого на той час вже настала , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
		В результаті протиправних дій ОСОБА_7 , 18.12.2015 року , близько 6 год., в приміщенні кв. АДРЕСА_2 настала смерть потерпілого ОСОБА_8 .
		В результаті дій ОСОБА_7 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 21в4-С 15 від 01.02.2016, у ОСОБА_8 мали місце наступні тілесні ушкодження : а) голови: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді забитих ран на тлі ділянок осаднення у лівій лобно-тім`яній області (2 рани), лівої тім`яно-скроневої області (2 рани), у правій лобно-тім`яної області (2 рани), а також садно на лівій лобно -тім`яної області, крововиливів у м`які покриви голови в правій і лівій лобно-тімяній областях, великого многолоскольчатого перелому лобної та тім`яних кісток з поширенням лінійного перелому на кістки склепіння і основи черепа, розриву твердої мозкової оболонки і розтрощення лівої лобової та тім`яної часток головного мозгу з крововиливами в речовину і шлуночки головного мозку, під м`які мозкові оболонки, синців в навколоочних областях, руйнування лівого очного яблука і крововилив у зовнішній кут правого очного яблука; забита рана в потиличній області праворуч; забита рана у верхньо-зовнішнього краю лівої очниці; чотири садна в лобовій області ліворуч; синець в лівій виличній області з 8-ма саднами на його тлі: два садна в області підборіддя праворуч; по одному садну в проекції лівого кута нижньої щелепи і у верхньо -зовнішнього краю правої очниці; б) шиї та тулуба: два проникаючих колото-різаних поранення грудної клітки зліва (в області 3-го і 4- міжребер на кордоні середньо-ключичної і передній пахвовій лінії) з пошкодженням верхньої частки лівої легені з виливанням крові у ліву плевральну порожнину (100 мл рідкої темно-червоної крові); закритий, поперечний перелом верхнього правого рогу щитоподібного хряща. Керуючись п. 4.8 «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995, вищевказана відкрита черепномозкова травма стосовно живих осіб носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (згідно п. п. 2.1.2., 2.1.3.а, «Правил...»); перелом верхнього правого рогу щитоподібного хряща має ознаки тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості згідно п. п. 2.2.1. «Правил...») та в причинному зв`язку з настанням смерті не перебуває; забиті рани в потиличній області справа і у верхньо-зовнішнього краю лівої очниці, а також синці і садна мають ознаки легких тілесних ушкоджень ( згідно п.п. 2.3.1. «Правил...») та в причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають . Обидва колото-різані ушкодження не мають ознак прижиттєвого походження (утворилися посмертно), і, отже, за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень не оцінюються. Причиною смерті гр. ОСОБА_8 стала зазначена відкрита черепно-мозкова травма, що супроводжувалася численними переломами кісток склепіння та основи черепа, розмозженням речовини головного мозку і внутрішньочерепними крововиливами. Таким чином, між травмою голови у ОСОБА_8 і його смертю є прямий причинний зв`язок.
		 В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе у пред`явленому йому обвинуваченні визнав частково та пояснив суду, щодійсно смерть потерпілого настала від його дій . Протягом 10 років він підтримував дружні стосунки з ОСОБА_8 та протягом останніх 10 місяців проживав в його квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Періодично вони сварились, бо коли ОСОБА_9 був у стані сп`яніння , він чіплявся до нього з дрібниць , без кінця скаржився на долю , був агресивним. Останнім часом між ним та ОСОБА_9 була суперечка про оплату кімнати , яку він орендував у ОСОБА_9 . Він вважав , що ОСОБА_10 заборгував йому гроші за оренду . 18 грудня 2015 року близько 6 години ранку ОСОБА_10 зайшов до ОСОБА_9 з метою ще раз з`ясувати щодо оплати житла. ОСОБА_9 наполягав негайно повернути борг та повів себе агресивно до нього . ОСОБА_10 бажав зайти в кімнату , де раніше проживав , щоб забрати свої речі, коли він стояв в коридорі обличчям до дзеркала , він побачив що у ОСОБА_9 в руках якийсь предмет , коли він озирнувся , ОСОБА_9 вдарив його цим предметом по обличчю , у нього впали окуляри. Після цього ОСОБА_10 вже не міг себе контролювати. Сприйняв дії ОСОБА_9 як нестерпну образу. Вихопив з рук ОСОБА_9 сокиру та наніс кілька ударів йому сокирою по голові. Кількість ударів не пам`ятає. Потерпілий впав на спину і став хрипіти. За ногу він затягнув потерпілого до кімнати , у цей час йому показалося , що ОСОБА_9 встає, він побіг на кухню, де взяв кухонний ніж , як наносив удари пам`ятає плохо. Ніж залишив в тілі потерпілого. Після цього загорнув у ганчірку сокиру, сховав у рюкзак, забрав мобільний телефон та ключі від квартири, замкнув двері та пішов. У супермаркеті придбав пляшку горілки , яку відразу випив. Пішов до водоймища , де викинув сокиру та телефон потерпілого. Після чого поїхав до свого знайомого ОСОБА_11 , у якого переодягся в чисте та мешкав декілька днів у нього. 
		 Стверджував, що умислу на вбивство, тобто спричинення смерті потерпілого, не мав, злочин вчинив внаслідок нестерпної образи з боку потерпілого, а саме, окрім брутальної лайки з необгрунтованими звинуваченнями, потерпілий хвацьке стягнув окуляри з обличчя обвинуваченого, що ще з дитинства він вважає найганебнішим та найобразливішим вчинком з боку оточуючих стосовно себе. 
		 Суд, вислухавши обвинуваченого , допитав потерпілого, свідка , вивчивши письмові докази, вважає, що винність ОСОБА_7 в інкримінованому йому злочині знайшла підтвердження у повному обсязі і підтверджується наступними дослідженими судом доказами.
		 Показаннями потерпілого ОСОБА_12 , який в ході судового розгляду пояснив, що є рідним братом загиблого ОСОБА_8 . Брат зловживав спиртними напоями , але агресивним не був , спілкувалися вони мало . ОСОБА_10 не знає і нічого про їх відносини з братом йому не відомо. Про те , що сталося дізнався від працівників поліції. Цивільний позов не заявляє. Просить строго покарати обвинуваченого за вчинене. 
		 Свідок ОСОБА_13 суду пояснила , що загиблий був її колишнім співмешканцем. Їй відомо , що у ОСОБА_8 був конфлікт з обвинуваченим з приводу оплати оренди кімнати. 18 грудня 2015 року він перестав відповідати на телефонні дзвінки . Оскільки у неї були ключі від його квартири , 21 грудня 2015 року вона прийшла та відчинила двері квартири , де проживав ОСОБА_8 своїми ключами, де в кімнаті побачила труп ОСОБА_9 з ножем , встрянутим в область сердця. Після чого визвала поліцію.
		 Даними протоколу огляду місця події від 21.12.2015 року, а саме квартири АДРЕСА_2 . Згідно вказаного протоколу в квартирі за вказаною адресою у центрі кімнати АДРЕСА_3 виявлено труп ОСОБА_8 , який лежить на спині , обличчям до гори , голова направлена в сторону входу до кімнати , під гострим кутом ніж впрямлений зверху. ( т.1 а.с.104-121) зі слідами насильницької смерті - на грудній клітині виявлено колото-різані поранення, одяг з плямами бурого кольору.
		 У відповідності до висновку експерта №2284-С/15 від 21 грудня 2015 року ( т.1 а.с.122-128 ) та висновку судово-медичної експертизи № 21в4-С 15 від 01.02.2016 у ОСОБА_8 виявлені наступні тілесні ушкодження голови шиї та тулуба : голови: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді забитих ран на тлі ділянок осаднения у лівій лобно-тім`яній області (2 рани), лівої тім`яно-скроневої області (2 рани), у правій лобно-тім`яної області (2 рани), а також садно на лівій лобно -тім`яної області, крововиливів у м`які покриви голови в правій і лівій лобно- тімяній областях, великого многолоскольчатого перелому лобної та тім`яних кісток з поширенням лінійного перелому на кістки склепіння і основи черепа, розриву твердої мозкової оболонки і розтрощення лівої лобової та тім`яної часток головного мозгу з крововиливами в речовину і шлуночки головного мозку, під м`які мозкові оболонки, синців в навколоочних областях, руйнування лівого очного яблука і крововилив у зовнішній кут правого очного яблука; забита рана в потиличній області праворуч; забита рана у верхньо-зовнішнього краю лівої очниці; чотири садна в лобовій області ліворуч; синець в лівій виличній області з 8-ма саднами на його тлі: два садна в області підборіддя праворуч; по одному садну в проекції лівого кута нижньої щелепи і у верхньо -зовнішнього краю правої очниці; б) шиї та тулуба: два проникаючих колото-різаних поранення грудної клітки зліва (в області 3-го і 4- міжребер на кордоні середньо-ключичної і передній пахвовій лінії) з пошкодженням верхньої частки лівої легені з виливанням крові у ліву плевральну порожнину (100 мл рідкої темно-червоної крові); закритий, поперечний перелом верхнього правого рогу щитоподібного хряща. Керуючись п. 4.8 «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995, вищевказана відкрита черепномозкова травма стосовно живих осіб носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (згідно п. п. 2.1.2., 2.1.3.а, «Правил...»); перелом верхнього правого рогу щитоподібного хряща має ознаки тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості згідно п. п. 2.2.1. «Правил...») та в причинному зв`язку з настанням смерті не перебуває; забиті рани в потиличній області справа і у верхньо-зовнішнього краю лівої очниці, а також синці і садна мають ознаки легких тілесних ушкоджень ( згідно п.п. 2.3.1. «Правил...») та в причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають . Обидва колото-різані ушкодження не мають ознак прижиттєвого походження (утворилися посмертно. Причиною смерті гр. ОСОБА_8 стала зазначена відкрита черепно-мозкова травма, що супроводжувалася численними переломами кісток склепіння та основи черепа, розмозженням речовини головного мозку і внутрішньочерепними крововиливами. Таким чином, між травмою голови у ОСОБА_8 і його смертю є прямий причинний зв`язок.
		Смерть ОСОБА_8 наступила не раніше ніж за 24-48 годин до огляду трупа на місці пригоди.
		При судово-імунологічній експертизі встановлено : кров трупа ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анті-В ( 2 група крові) 
		При судово-медичній токсікологічній експертизі встановлено : наявність етілового спирта в кількості 0,92 % , що відповідає для живих осіб легкій степені спяніння. ( т.1 а.с.129, 130, 131-132)
		 Даними протоколу огляду місця події від 30.12.2015 року, згідно якого ОСОБА_7 показав яким чином ОСОБА_14 завдав йому удар рукояткою сокири у ділянку голови, як він відібрав сокиру та завдав удари ОСОБА_8  (а.с. 243-247 ).
		 У відповідності до висновку додаткової судово-медичної експертизи №8/2284-с/15 від 28.01.2016 року ( т.2 а.с.1-6) під час отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_8 міг знаходитись як у вертікальному, так у горизонтальному положенні, положення тіла могло змінюватися , був звернутий до нападника передньою поверхньою тіла. Під час отримання двух колото-різаних ран грудної клітини ОСОБА_8 верогідно знаходився у горизонтальному положенні та був звернутий до нападника передньою поверхньою тіла. Після отримання відкритої черепно-мозгової травми ОСОБА_8 маловерогідно, що міг самостійно рухатися та здійснювати цільонаправлені дії . Судово-медична експертиза не виключає можливості утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_8 в строки та за обставин, на які вказує підозрюваний ОСОБА_7 в частині способу та механізму вчинення пошкоджень під час слідчого експерименту. Виявлена у ОСОБА_8 відкрита черепно-мозгова травма не виключено, що могла утворитися від дії сокири, наданої для судово-медичної експертизи. 
		 Висновком судово-медичної експертизи № 713-1с/15 від 26 грудня 2015 року, з якого вбачається, що на ботинках , джинсах , куртці , капелюху , що належать ОСОБА_7  виявлені сліди крові людини групи А з ізогемаглютинином анті-В, походження якої може бути від ОСОБА_8 , але не виключається можливість походження крові від самого ОСОБА_7 при наявності у нього на час цих подій тілесних ушкоджень, що супроводжувалися кровотечею. ( т.1 а.с. 166-168, 170-171, 175-177 , 179-180).
		 Слідчим експериментом, проведеним 23 грудня 2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_7 , в ході якого останній дав показання на місцевості стосовно подій, які слідували після вчинення ним кримінального правопорушення, та вказав місця, де він викинув зв`язку ключів, мобільний телефон потерпілого, які взяв за місцем його мешкання , а також сокиру, що була знаряддям злочину, які ОСОБА_7 викинув після вчинення ним вбивства ( т.1 а.с.151-158) .
		 Оглядом, проведеним за результатами слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_7 , в ході якого поблизу б. АДРЕСА_4 була виявлена та вилучена зв`язка ключів, які, як пояснив підозрюваний ОСОБА_15 , він взяв за місцем мешкання потерпілого після вчинення вбивства, крім того, у водоймищі, розташованому між вул. Джерельною та вул. Уборевича у м. Харкові були виявлені мобільний телефон та сокира, які, як пояснив ОСОБА_15 , він взяв за місцем мешкання потерпілого та викинув після вчинення злочину ( а.с.159).
		 Вилучена зв`язка ключів 08.02.2016 року була пред`явлена потерпілому ОСОБА_12 для впізнання , який впізнав в них зв`язку ключів від квартири за адресою АДРЕСА_1 .( т.2 а.с.9-11)
		 У відповідності до висновку експерта №3901-С/15 від 22 грудня 2015 року ( т.1 а.с.140) експерт освідчив ОСОБА_7  та прийшов до висновку , що у нього є ссадна та забита рана на голові , що сталася від дії тупого твердого предмета , за механізмом удару-тертя і могла бути вчинена в строк на який вказує освідчений. За ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень .
		 Судом вивчались доводи обвинуваченого, який стверджував, що тілесні ушкодження потерпілому ним були нанесені під дією великого емоційного збудження , яке мало ознаки фізіологічного афекту, проте взяти до уваги ці доводи суд не може, оскільки вони не знайшли підтвердження в ході судового слідства та спростовуються вищенаведеними доказами.
		Так, згідно п. 22Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 № 2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи", длявідмежуванняумисноговбивствавідумисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання проумиселнеобхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувалаподії,їхстосунки.
		Локалізація тілесних пошкоджень, характер та механізм їх нанесення, знаряддя, яким воно було нанесено, так і поведінка самого обвинуваченого як на час, так і після скоєння злочину, свідчать про наявність умислу на позбавлення потерпілого життя. Наносячи вказані удари, ОСОБА_7 , будучи психічно здоровою людиною та маючи життєвий досвід, не міг не передбачати настання смерті потерпілого від вказаних дій, а також не мав будь-яких підстав розраховувати на те, що вказані наслідки можуть бути відвернуті. 
		 ОСОБА_7 достатньо повно описав суду обставини скоєного, його дії свідчать про послідовність та цілеспрямованість ( після нанесення ударів сокирою. ОСОБА_7  перетягнув потерпілого з коридору у кімнату, пішов на кухню, взяв ніж, яким наніс ще два удари в область грудної клітини потерпілого) , достатньо повно відтворював події в період досудового і судового слідства. Після того , як наніс удари сокирою та ножем, також міг всебічно правильно орієнтуватися у навколишньому середовищі, його дії були послідовні та цілеспрямовані  він зібрався, загорнув сокиру у ганчірку , сховав її у свій рюкзак, забрав мобільний телефон потерпілого та ключі від квартири , зачинив вхідні двері на ключ, у ліфті вийняв з мобільного телефону акумулятор , на вулиці викинув ключі, у супермаркету придбав пляшку горілки, яку випив, пішов до водоймища , в яке викинув сокиру та мобільний телефон потерпілого , після чого переодягся у чистий одяг та переховувся декілька днів. 
		 На стадії судового розслідування ОСОБА_7  не заперечував факт того, що смерть потерпілого настала від його дій, а заперечуючи лише обставини визнання ним факту «вбивства», вважаючи при цьому, що ці дії були вчинені ним у стані сильного душевного хвилювання, викликаного протиправною поведінкою потерпілого по відношенню до нього. 
		 У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в ухвалі від 22.01.2015 у справі 5-36-кс14, яка в силу положень ст. 458 КПК України є обов`язковою для всіх судів, дії, що вчиняються в афектному стані, мають особливий характер, їх специфіка полягає в тому, що вони обмежені в часі - тривалості стану фізіологічного афекту. Одним із критеріїв стану сильного душевного хвилювання в момент скоєння злочину є раптовість вчинення дій як безпосередня реакція на подію, що їх викликала, внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого. Намір на вбивство тісно пов`язаний зі станом фізіологічного афекту. У цьому разі намір на вбивство виникає так несподівано, як і сам стан афекту, а реалізується негайно ( відразу), до моменту закінчення цього стану. Тобто стан афекту супроводжував формування і реалізацію злочинного наміру. Формування мотиву і наміру вчинення злочину відбувається завжди непередбачувано та швидко, хоча й не так стрімко, як виникає афект, але неодмінно за неправомірною поведінкою потерпілого й безпосередньо під впливом стану афекту. Стан сильного душевного хвилювання полягає в домінуванні у свідомості особи сильної емоції, що знижує контроль особи над вчинком, певним чином гальмує інтелектуальну діяльність, викликає феномен «звуження свідомості». Поведінка особи при сильному душевному хвилюванні регулюється не заздалегідь обміркованою метою, а тим почуттям, що повністю захоплює особистість і викликає імпульсивні, підсвідомі дії.
		 Поведінка ОСОБА_7  під час події злочину та після , вчинення активних дій по прибиранню слідів злочину, швидке залишення місця вчинення злочину також свідчить про те, що він не перебував у стані сильного душевного хвилювання.
		 Згідно висновку судової психологічної експертизи № 4627 від 30.11.2016 у період кримінального правопорушення ОСОБА_7 міг повністю усвідомлювати свої дії та керувати ними. На момент скоєння протиправних дій у стані фізіологічного афекту, вираженого емоційного напруження (стресу) або емоційного напруження (фрустрації), що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання - не перебував. ( том 1, а.с. 90-98).
		 Судом також не встановлено, що на час нанесення потерпілому тілесного ушкодження малось дійсне посягання на життя/здоров`я обвинуваченого та це об`єктивне посягання було суспільно небезпечним.
		Доказів того, що обвинуваченому в процесі конфлікту з потерпілим, останнім були нанесені значні тілесні ушкодження, не має.Враховуючи наведене, показання обвинуваченого суд розцінює як тактику захисту, спрямовану на ухилення від відповідальності за вчинений злочин.
		 Наведене судом показання обвинуваченого в сукупності з фактичними обставинами справи беззаперечно вказують на безпідставність позиції захисту.
		 Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_7  у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його умисних дій органом досудового розслідування.
		 За таких обставин, суд вважає вину ОСОБА_7 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст.115 КК Українияк вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		 Судом досліджувались дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_7 та встановлено, що він не працює, не одружений, раніше судимий, на обліку у лікарія-психіатра та нарколога не перебуває. 
		  Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 93 від 01.02.2015 року, ОСОБА_7  в даний час ознак психозу та слабоумства не виявляє. 
		 За своїм психічним станом може розуміти значення своїх дій та керувати ними. В період часу, до якого відноситься правопорушення, в якому він підозрюється, знаходився поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності , міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_7 в даний час за своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 248-250).
		 Як вбачається з пояснень ОСОБА_7 , наданих в ході судового розгляду, його було затримано 22.12.2015 року. Зазначене підтверджується даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 22.12.2015 року ( т.1 а.с. 133-138).
		 Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.
		 При призначенні ОСОБА_7  покарання суд, у відповідності до вимог ст.65,68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують і обтяжують покарання і призначає покарання у межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного, суд приходить до висновку, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Оскільки вказаний злочин було вчинено ОСОБА_7 до вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.05.2016 року, яким він був засуджений за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України до трьох років позбавлення волі , остаточне покарання суд визначає на підставіч.4 ст. 70 КК Українишляхом часткового складання призначених покарань.
		 Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахування строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 Потерпілим в кримінальному провадженні не було пред`явлено цивільний позов.
		 Питання про процесуальні витрати в загальному розмірі 5 208,80 грн., пов`язані з проведенням експертиз, суд вирішує у відповідності дост. 124 КПК України.
		 Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується у відповідності дост. 100 КПК України.
		 На підставі викладеного, керуючись ст.128-129,183,349,369-371,373-376 КПК України, -
		ЗАСУДИВ:
		  ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років.
		  На підставіч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання , призначеного вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 травня 2016 року за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України до трьох років позбавлення волі призначити ОСОБА_7  остаточне покарання у вигляді 10 ( десяти ) років позбавлення волі.
		 Початок строку відбування покарання ОСОБА_7  обчислювати з дати фактичного затримання, а саме з 22.12.2015 року.
		 На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_7 строк його попереднього ув`язнення з 22.12.2015 року по 19.12.2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити обраний раніше - тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області.
		 Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на проведення експертиз в загальному розмірі 5208,80 грн. (пять тисяч двісті вісім грн. 80 копійок).
		 Речові докази, передані на зберігання до камери схову речових доказів Московського ВП ГУНП в Харківській області, вилучені в ході огляду місця події , проведеного 21.12.2015 за адресою АДРЕСА_1 : 7 відрізків липкої стрічки зі слідами рук, запальничку, 2 пластикові картки «Аптечна мережа 911» , візитну картку , чохол з-під мобільного телефону, 7 змивів речовини бурого кольору , кепку , коробку з під мобільного телефону , 19 конвертів , посвідчення зварника на імя ОСОБА_8 , блюдце, пляшку, 2 зубні щітки, пульти від телевізора у кількості 3 шт., чашку ; вилучені 22.12.2015 року під час затримання ОСОБА_7 : мобільний телефон «Fly TS111» , ботинки , штани з джинсової тканини , рюкзак, ніж перочинний , блокнот з записами , аркуш паперу з записами, труси; вилучені 22.12.2015 року у ОСОБА_16 : куртку сірого кольору , кофту , дві футболки, одну майку, ніж, вилучений з трупа ОСОБА_8 , зрізи нігтьових пластин з кистей обох рук, волосся трупу ОСОБА_8 , три металеві ключі та один магнітний ключ , вилучені з водоймища , сокиру, мобільний телефон «LG E-730» чорного кольору - знищити. 7 відрізків липкої стрічки зі слідами рук - зберігати в матеріалах кримінального провадження. 
		 Апеляційну скаргу на вказаний вирок може бути подано через Московський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для обвинуваченого - протягом тридцяти днів з моменту вручення йому копії вироку.
		 Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Головуючий
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...