Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/6278/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		            14 грудня 2016 року                                                                          м. Київ   
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		 Вищого спеціалізованого суду України 
		з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		головуючого                     Луспеника Д.Д.,
		суддів:                                 Гулька Б.І.,               Журавель В.І.,
		Закропивного О.В., Хопти С.Ф.,   
		розглянувши в судовому засіданні справуза позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення апеляційного суду Полтавської області від 2 серпня 2016 року, 
		в с т а н о в и л а:
		У травні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 8 лютого 2011 року відповідно до тарифів, Умов та правил надання банківських послуг ОСОБА_3, підписавши анкету - заяву, отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, за умовами якої передбачено сплату 30 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 31 березня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 42 488 грн 32 коп., з яких: 28 909 грн 17 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 10 979 грн 71 коп. - заборгованість за процентами, 100 грн - заборгованість за пенею та комісією, 500 грн - штраф (фіксована частина), 1 999 грн 44 коп. - штраф (процентна складова). 
		Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 42 488 грн 32 коп. 
		 
		Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 28 березня              2016 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 42 488 грн 32 коп. та судові витрати у розмірі 424 грн 88 коп.     
		 
		Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 2 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
		У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.  
		Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив із того, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за кредитним договором від 8 лютого 2011 року відповідно до наданого банком розрахунку. 
		 
		Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк», виходив із того, що Умови і правила надання банківських послуг не містять підпису позичальника, тому їх не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору. 
		 
		Проте погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.  
		 
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
		Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
		 
		Таким вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає. 
		 
		Судом установлено, що 8 лютого 2011 року  між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, який складався з анкети - заяви останньої, Умов і правил надання банківських послуг та тарифів банку. За цим договором ПАТ КБ  «ПриватБанк» надало відповідачугрошові кошти у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку, за умовами якої передбачено сплату 30 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості.
		У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору утворилась заборгованість.
		 
		Згідно з пп. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. Умов і правил надання банківських послуг клієнт надає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку в любий момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, установленого банком.
		 
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, підписавши анкету - заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, користувався кредитним лімітом, отже, погодився з такими умовами, розміром процентів за користування кредитом та штрафними санкціями, що передбачені п. 2.1.1.7.6. Умов і правил надання банківських послуг.       
		 
		Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
		 
		Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
		 
		Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		 
		У ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
		Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
		 
		Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.   
		 
		Разом із тим апеляційний суд оцінки наданому банком розрахунку заборгованості за кредитним договором не надав. 
		У ст. 212 ЦПК України визначено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови в їх прийнятті.
		Апеляційний суд упорушення ст. ст. 212 - 214, 303, 316 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув, не встановив дійсних прав і обов'язків сторін, які випливають з кредитного договору, не перевірив розрахунок заборгованості за кредитним договором та дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк». 
		 
		При цьому апеляційний суд, пославшись на правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року № 6-240цс14, не врахував, що вона не стосується даних правовідносин, оскільки в цій справі висловлено позицію про зміну Умов надання споживчого кредиту фізичним особам щодо збільшення позовної давності, де положення ч. 1 ст. 259 ЦК України вимагає письмової згоди, а в даній справі - про Умови і правила надання банківських послуг як складову частину кредитного договору, з умовами якої відповідач ознайомився, підписавши анкету - заяву.
		 
		            За таких обставин рішення апеляційного суду не відповідає вимогам                         ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		у х в а л и л а: 
		 
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.
		Рішення апеляційного суду Полтавської області від 2 серпня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                     Д.Д. Луспеник
		 
		                                               
		Судді:                                                                                  Б.І. Гулько
		 
		 
		                                                                                              В.І.Журавель
		 
		 
		                                                                                              О.В.Закропивний
		 
		 
		                                                                                              С.Ф.Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...