Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/5357/16-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                         Ухвала                           
		іменем  україни
		  14 грудня  2016 року  м. Київ       Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		             Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і                        
		         кримінальних справ у складі:
		  головуючого    Дьоміної О.О.,   суддів:  Леванчука А.О., Маляренка А.В.,  Ситнік О.М.,   Ступак О.В.,розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до житлово-будівельного кооперативу «Буревісник-3» про оскарження неправомірних дій, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6, поданою її представником ОСОБА_7, на ухвалу судді апеляційного суду м. Києва від 12 травня 2016 року,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У березні 2016 року ОСОБА_6 в особі представника                      ОСОБА_7 звернулася до суду із позовом до житлово-будівельного кооперативу «Буревісник-3» (далі - ЖБК «Буревісник-3»), в якому просила визнати незаконними дії та бездіяльність голови правління ЖБК «Буревісник-3», що проявилася у відмові в прийнятті заяв, наданні інформації та відсутності реагування на її заяви у порушення Законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію»;  зобов'язати голову правління ЖБК «Буревісник-3» надати їй вичерпну інформацію по будинку АДРЕСА_1, яка зазначена в її заяві від 9 січня                   2015 року, а також відшкодувати моральну шкоду у сумі 5 000 грн.                           В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_6 посилалася те, що вона є власником квартири у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1. На її адресу надходять рахунки про сплату житлово-комунальних послуг, у тому числі на утримання будинку та прибудинкової території від ЖБК «Буревісник-3». 10 жовтня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 10 квітня 2014 року № 1198-VІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», якими передбачено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг. 
		У зв'язку з цим 9 січня 2015 року вона звернулася до голови правління ЖБК «Буревісник-3» з заявою про надання відомостей, що стосується укладення таких договорів. Однак відповідач відмовляється отримувати та реєструвати цю заяву. 
		Враховуючи викладене та посилаючись на положення Законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію» та ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач просила задовольнити її вимоги у судовому порядку. 
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31 березня                       2016 року позовну заяву ОСОБА_6 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня                   2016 року позовну заяву ОСОБА_6 визнано такою, що неподана та повернуто заявнику.
		 
		Позивач, не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернулася із скаргою до апеляційного суду. 
		 
		Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського районного суду                   м. Києва від 12 квітня 2016 року залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
		 
		Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 12 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 визнано неподаною та повернуто заявнику. 
		 
		У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, і направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі. 
		 
		Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		 
		Визнаючи неподаною апеляційну скаргу та повертаючи її                     ОСОБА_6, суддя апеляційного суду виходив із того, що остання не виконала вимог ухвали суду від 29 квітня 2016 року. 
		Однак з таким висновком погодитися не можна з огляду на наступне.
		 
		Залишаючи без руху апеляційну скаргу ОСОБА_6 та надаючи останній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: для надання доказів поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції та доказів оплати судового збору за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір» для подання апеляційної скарги на ухвалу суду у розмірі 275 грн 60 коп., суд зазначав, що у даному спорі заявник не звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки                                                       ст. 5 Закону України «Про судовий збір», який набув чинності пізніше, містить вичерпний перелік пільг щодо сплати судового збору, до якого заявник не відноситься. 
		 
		Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Законом України «Про судовий збір» встановлено, що за подання заяв, скарг до суду на всій території України справляється судовий збір.
		Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
		Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», оскільки ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
		 
		Постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя апеляційного суду на зазначене уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6
		 
		Разом із цим згідно з п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду. 
		Отже, доводи, наведені в апеляційній скарзі, підлягають перевірці, оскільки судові процедури повинні бути справедливими (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), так як особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду(ст. 13 ЦПК України).
		Проте апеляційний суд зазначене не врахував та повернувши без належних правових підстав апеляційну скаргу заявнику, порушив його право на судовий захист.
		За таких обставин в силу п. 2 ст. 342 ЦПК України ухвала апеляційного суду не може вважатися законною та підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення процесуального питання відповідно до вимог ЦПК України. 
		Керуючись статтями 336, 342, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		 
		                                                у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_6, подану її представником ОСОБА_7, задовольнити.
		Ухвалу судді апеляційного суду м. Києва від 12 травня 2016 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		О.О. Дьоміна А.О. Леванчук   А.В. Маляренко   О.М. Ситнік   Головуючий                                                                                Судді:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      О.В. Ступак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...