Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/26325/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності; Спори про право інтелектуальної власності: спори про авторське право.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2016. Зареєстровано: 21.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 22.12.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/26325/15-ц 
		Категорія 13 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		09 грудня 2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого:                             судді Васильєвої Н.П.
		при секретарі:                         Захарчишиній В.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвар» за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав,-
		В С Т А Н О В И В :
		У липні 2015 року позивач звернулася з позовом до ТОВ «Альвар», в якому просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав, яке полягає у розповсюдженні упаковок тістечок, в яких втілено об'єкт авторського права, який належить позивачу.
		В обґрунтування позову, вказано, що ОСОБА_1 у 1979 році створила літературний твір (літературний сценарій) «ІНФОРМАЦІЯ_1» (українською мовою). У 1980 році літературно-художній образ «ІНФОРМАЦІЯ_1» було вперше оприлюднені в анімаційному фільмі з однойменною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», а у 1989 році було оприлюднено твір «ІНФОРМАЦІЯ_2» українською та російською мовами. Дані анімаційні фільми були створені на кіностудії «Київнаукфільм». Автором сценарію в титрах анімаційних фільмів «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» вказано позивача. Даний факт є загальновідомим та не потребує додаткового доказування.
		Відповідно до чинного, на час створення анімаційного фільму законодавства (ст. 483 ЦК УРСР) авторське право на кінофільм належало підприємству, яке здійснило зйомку, а авторові сценарію, художнику постановникові та авторам інших творів, які увійшли складовою частиною у фільм, належало авторське право кожному на свій твір.
		Таким чином, авторські (майнові) права на фільм належать кіностудії «Укранімафільм» (правонаступник кіностудії «Київнаукфільм»), а позивачу належить авторське немайнове право та виключні майнові права на літературний твір, його оригінальну назву та ім'я головного персонажа: «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		У встановленому законом порядку позивач зареєструвала авторське право на літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» та отримала відповідне свідоцтво про реєстрацію права на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		Самостійними об'єктами, які підлягають правовій охороні авторським правом є оригінальна назва літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» та ім'я головного персонажа. Літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» та його індивідуальна фантазійна назва є добре відомими творами в Україні даний факт є загальновідомим, окрім того, він вже встановлений національними судами та не потребує додаткового доказування.
		Відповідно до ст.9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.
		При цьому, використання творів дозволяється виключно з дозволу суб'єкта авторського права, крім випадків вільного використання. 
		Разом з тим, 19.05.2015 р. у магазині «ВК Експрес», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 18, де господарську діяльність здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Альвар» було зафіксовано факт розповсюдження тістечок власного виробництва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», також даний факт було зафіксовано 20.05.2015 р. у магазині «ВК Експрес», що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 7, 26.05.2015 у магазині «ВК Експрес», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 13, де господарську діяльність здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Альвар».
		Посилаючись на те, що вона не надавала відповідачу дозволу на відтворення імені головного персонажа «ІНФОРМАЦІЯ_1» та оригінальної назви літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», реалізацію товарів під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» (на етикетках якого відтворено контрафактний примірник твору), просила суд задовольнити пред'явлені вимоги та сягнути з ТОВ «Альвар» на її користь компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав, яке полягає у розповсюдженні упаковок тістечок, в яких втілено об'єкт авторського права, який належить позивачу, у розмірі 132 000 грн.
		У судове засідання позивач не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала.
		Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про здійснення розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами у його відсутність.
		Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.
		Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
		Відповідно до ст. 16 ЦК Україна кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Згідно ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
		Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 60 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставиш які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, яг беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
		Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
		Судом встановлено, що у 1980 та 1989 роках було оприлюднені анімаційні фільми під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», створені кіностудією «Київнаукфільм». Автором літературних творів - сценаріїв до цих анімаційних фільмів є позивачка, про що, зокрема, зазначено в титрах названих анімаційних фільмів. Позивачка володіє свідоцтвом України від 11 травня 2004 року № 9967 про державну реєстрацію авторського права на літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» . 
		Дані факти є загальновідомими, сторонами не заперечувалися, а відтак, додаткового доказування не потребують.
		Отже, самостійними об'єктами, які підлягають правовій охороні авторським правом є оригінальна назва літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» та ім'я головного персонажа. Літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» та його індивідуальна фантазійна назва є добре відомими творами в Україні.
		Також судом встановлено, що 19.05.2015р. у магазині «ВК Експрес», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 18, де господарську діяльність здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Альвар» було зафіксовано факт розповсюдження тістечок під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», реалізація товару підтверджується фіскальним чеком від 19.05.2015 р., 15:49:35, на фіскальному чеку також міститься найменування реалізованого Товару (ТІСТЕЧКО ІНФОРМАЦІЯ_1), а також артикул - 842486.
		20.05.2015р. у магазині «ВК Експрес», що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 7, де господарську діяльність здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Альвар» було зафіксовано факт розповсюдження тістечок під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1». Реалізація Товару підтверджується фіскальним чеком від 20.05.2015 р., 16:25:33. На фіскальному чеку також міститься найменування реалізованого Товару (ТІСТЕЧКО ІНФОРМАЦІЯ_1), а також артикул - 842486.
		26.05.2015р. у магазині «ВК Експрес», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 13, де господарську діяльність здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Альвар» було зафіксовано факт розповсюдження тістечок під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		Реалізація Товару підтверджується фіскальним чеком від 26.05.2015 р., 14:38. На фіскальному чеку також міститься найменування реалізованого Товару (ТІСТЕЧКО ІНФОРМАЦІЯ_1), а також артикул - 842486.
		Крім того, судом встановлено, що 02 березня 2015 року між ТОВ «Фудмаркет» та ТОВ «Альвар» укладено договір поставки № 02/03/2015, згідно з п. 1.1 якого ТОВ «Фудмаркет» зобов'язалося поставляти товари по цінах і в асортименті вказаних в Специфікації, разом з супровідною документацією, відповідно до поданих ТОВ «Альвар» та підтвердження постачальником замовлень, покупець зобов'язався приймати такі товари і оплачувати їх (Том справи № 2, а.с. 81-84).
		Відповідно до специфікації від 02 березня 2015 року, яка є невід'ємною частиною договору поставки №02/03/2015, ТОВ «Фудмаркет» зобов'язалося передати, а ТОВ «Альвар» прийняти наступне майно: тістечко «ІНФОРМАЦІЯ_1» 350 грам, штрих код 2184248600012 згідно замовлення за ціною за одиницю виробу 11,93 грн. (Том справи № 2, а.с. 85).
		Також судом встановлено, що відповідач ТОВ «Фудмаркет» також є виробником тістечок «ІНФОРМАЦІЯ_1». Вказаний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією роздруківки фотографії упаковки в якій реалізується товар, на якій зазначено виробником товару - ТОВ «Фудмаркет» (Том справи № 1, а. с. 17).
		Таким чином судом встановлено, що третя особа ТОВ «Фудмережа» є виробником та постачальником товару, на якому відтворено оригінальну назву «ІНФОРМАЦІЯ_1». 
		Відповідно до ст. 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.
		Відповідно ст. 437 ЦК України, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права», авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
		Відповідно до ст. 440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору: право перешкоджати неправомірному використанню і твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», до майнових прав автора належить виключне право на використання твору, а також виключне право надавати дозвіл на використання твору іншими особами.
		Відповідно до ч. 1 статті 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права», автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл з використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору.
		Відповідно до ст. 441 ЦК України, використанням твору є відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, а також продаж. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.
		Як на правову підставу позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач здійснила реалізацію та виробництво тістечок під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» без дозволу на те позивача, яка є автором літературного твору та головного персонажа з нього «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		Факт виробництва тістечок «ІНФОРМАЦІЯ_1» ТОВ «Фудмаркет» підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договором поставки; специфікацією, якає невід'ємною частиною договору та копією роздруківки фотографії упаковки, в якій реалізується товар, на якій зазначено виробником товару ТОВ «Фудмаркет».
		З пояснень представника позивача та матеріалів справи встановлено, що позивач дозволу на відтворення імені головного персонажа «ІНФОРМАЦІЯ_1» та оригінальної назви літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», реалізацію товарів під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» (на етикетках якого відтворено контрафактний примірник твору) ні ТОВ «Альвар» (продавцю товару), ні ТОВ «Фудмаркет» (виробнику товару) - не надавала. 
		Примірник реалізованого твору - його оригінальну назву та ім'я головного персонажа такого твору - нанесено ТОВ «Фудмаркет», який є виробником, на етикетку тістечок «ІНФОРМАЦІЯ_1», а відповідач ТОВ «Альвар», який є продавцем, примірник твору нанесено на цінники та фіскальні чеки при здійсненні продажу (фасуванні та реалізації) тістечок.
		Отже, ТОВ «Фудмаркет» своїми діями допустив порушення майнового права позивачки на використання оригінальної назви твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» та ім'я головного персонажа з нього «ІНФОРМАЦІЯ_1» шляхом його відтворення на товарі власного виробництва, розповсюдження шляхом його продажу, а також порушив виключне право позивачки допустивши використання твору іншим особам.
		В свою чергу, відповідач ТОВ «Альвар» (продавець товару) - як посередник між виробником та кінцевим споживачем товару, допустив порушення майнового права на використання твору шляхом його публічного показу (виставлення товару на власних вітринах) та розповсюдження (продаж) товару, найменування якого використовується без дозволу правовласника - позивачки.
		Виходячи з вищевикладеного, суд вважає доведеними ті обставини, що відповідач вчинив порушення авторського права позивача на оригінальну назву літературного твору та головного персонажа з нього «ІНФОРМАЦІЯ_1». 
		Статтею 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», передбачено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з врахуванням передбачених статтями 21 -25,42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
		Відповідно до п. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50 цього Закону, та інших порушеннях особистих немайнових прав і немайнових прав суб'єктів авторського права, законодавець надає автору право вибору способу правового захисту авторського права і суміжних прав.
		Одним із способів цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав, визначеним п.п. «г» п. 2 ч. 1 ст. 52 Закону, є подання позову про виплату компенсації у випадку порушення авторських прав у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.
		В п. 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04 червня 2010 року «Про застосування судами у справах про захист авторського права і суміжних прав», зазначено, що відповідно до пункту «г» частини першої статті 52 Закону № 3792-ХІІ суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість збитків або стягнення доходу. При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.
		З урахуванням викладених обставин, встановлення факту порушення відповідачем авторських прав позивача, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача ТОВ «Альвар» суми компенсації у розмірі 132 000 грн. підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне. 
		Згідно звіту про оцінку, складеним 10 липня 2015 року ТОВ «ЛЕКСТАТУС ГРУП», реєстраційний номер №3152 (Том справи № 2, а.с. 26-55), сума збитків (упущеної вигоди), які зазнав правовласник об'єкта інтелектуальної власності, які є реально упущеною вигодою, яка могла бути ним одержана за звичайних обставин за надання права на розповсюдження товару, який містить об'єкт авторського права - словесне позначення (як оригінальної літературної назви та/або зареєстрованого знаку для товарів та послуг) «ІНФОРМАЦІЯ_1» розповсюдженого ТОВ «Альвар» складає 132 000 грн.
		Відшкодування упущеної вигоди, як спосіб захисту цивільного права, встановлено ст.22 ЦК України, що передбачає відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, зокрема згідно з п.2 ч. 2 вказаної статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має права на відшкодування доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Як зазначено вище, відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 52 Закону №3792-ХІІ за захистом свого авторського права і (або) суміжних права суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
		Згідно з п. «г» ч. 2 вказаної статті суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
		Як встановлено п. «є» ч. 2 цієї статті, при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
		Вказаним пунктом «є» окремо також встановлено і порядок визначення розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди .
		При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.
		При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні.
		Розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50000 мінімальних заробітних плат (пункт "г" частини другої статті 52 Закону N 3792-ХІІ), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.
		З огляду на зазначене, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та відповідно з відповідача підлягає стягненню компенсація у розмірі 10 мінімальних заробітних плат станом на день винесення судового рішення, що становить 14 500 грн. (10 х 1450 грн.).
		На підставі ст. 88 ЦПК України, суд покладає на відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору по 1320, 20 грн. з кожного пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 440, 422, 437 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 1, 8, 9, 11, 14, 15, 17, 32, 33, 50,52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст.ст. 10, 60, 88, 130, 212, 213, 215, 220 ЦПК України суд, -
		В И Р І Ш И В :
		Позов ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвар» за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав- задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвар» на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 10 мінімальних розмірів заробітних плат, що становить 14 500 гривень.
		Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвар» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування судових витрат 551,20 грн.
		В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
		 
		СУДДЯ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...