Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 676/9189/14-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала
		іменем україни
		 
		14 грудня 2016 рокум. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		головуючого       Висоцької В.С.,
		суддів:                  Гримич М.К.,               Кафідової О.В.,
		Умнової О.В.,               Фаловської І.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 29 січня 2016 року,
		в с т а н о в и л а :
		У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь авансові платежі у сумі                   785750 грн, що еквівалентно 35 тис. доларів США та 72 647 грн 03 коп. 
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15 березня 2010 року між сторонами був укладений попередній договір купівлі-продажу нежитлових будівель та обладнання. За умовами договору позивач передав відповідачу завдаток у розмірі 35 тис. доларів США, а потім ще 21 тис. доларів США та 72 647 грн 03 коп. В подальшому вказані приміщення були відчужені іншій особі, проте відповідач відмовився повернути отримані кошти.
		Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від                           05 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 545 213 грн 10 коп., що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 35 тис доларів США станом на                       09 грудня 2014 року, сплачені як авансовий платіж 20 квітня 2010 року відповідно до попереднього договору купівлі-продажу нежитлових будівель і обладнання від 15 березня 2010 року. Решту позовних вимог залишено без задоволення. Вирішено питання про судові витрати.
		Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від                   13 листопада 2015 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів в частині стягнення з ОСОБА_4 21 тис. доларів США сплачених як авансовий платіж - залишено без розгляду.
		Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 29 січня         2016 року залишено без змін рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2015 року.
		У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволення заявлені ОСОБА_3 позовні вимоги, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України)                     від 18 березня 2004 року.
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення заявлених         ОСОБА_3 позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що сплачені позивачем кошти за попереднім договором підлягають поверненню позивачу як авансовий платіж.
		Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. 
		Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15 березня 2010 року між сторонами був укладений попередній договір купівлі-продажу нежитлових будівель та обладнання за умовами якого ОСОБА_4 зобов'язався продати, а позивач зобов'язався придбати належні          ОСОБА_4 на праві власності нежитлові будівлі по АДРЕСА_1, а саме: ковбасний цех, металевий склад та туалет, які належали йому на підставі рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2007 року та обладнання згідно акту прийому передачі. 
		У п. 3 попереднього договору зазначено, що на підтвердження зобов'язань покупця та забезпечення виконання зобов'язань продавця, покупець передав, а продавець прийняв завдаток у рахунок належних з нього за договором платежів в сумі 277 200 грн, що еквівалентно 35 тис. доларів США (а.с. 6). 
		Пунктом 5 попереднього договору передбачено, що після проведення повного розрахунку продавець зобов'язується укласти основний договір купівлі-продажу приміщення на умовах, обумовлених попереднім договором.
		На підтвердження своїх намірів ОСОБА_3 20 квітня 2010 року передав ОСОБА_4 35 тис. доларів США, що підтверджується розпискою, що не оспорюється сторонами (а.с. 7).
		Із матеріалів справи вбачається, що у серпні 2014 року ОСОБА_3 звертався до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів за розпискою від 20 квітня 2010 року, відповідно до якої ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 35 тис. доларів США.
		Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 02 грудня 2014 року, позовні вимоги       ОСОБА_3 залишено без задоволення. 
		Вказаними судовими рішеннями встановлено, що ОСОБА_4 на вимогу ОСОБА_3 про повернення боргу кошти не повернув.
		Попередній договір між сторонами, всупереч вимогам ст. 657 ЦК України, був укладений в простій письмовій формі і нотаріально не посвідчувався.
		Враховуючи наведене, відповідно до ст. 220 ЦК України, вказаний договір є нікчемним.
		Крім того, вищевказаним рішенням встановлено, що правовідносини позики відповідно до розписки в сумі 35 тис. доларів США між сторонами не виникли. Навпаки, в судовому засіданні встановлено, що вказані кошти були передані ОСОБА_4 як аванс у розумінні ст. 570 ЦК України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна за № 46470166 від 28 жовтня          2015 року, комплекс в складі ковбасного цеху, металевого складу, туалету, об'єкт нежитлової нерухомості загальною площею 1077, 2 кв. м, за адресою АДРЕСА_1, 23 грудня 2014 року перейшов у власність       ОСОБА_5
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
		Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
		Оскільки договір купівлі-продажу будинку в установленому законом порядку між сторонами укладено не було, то передані відповідачу кошти у розмірі 35 тис. доларів США є авансом.
		Таким чином, суди дійшли вірного висновку щодо правової природи переданої грошової суми.
		Вказаний висновок узгоджується правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 13 лютого 2013 року № 6-176цс12.
		Разом з тим, під час слухання справи у суді першої інстанції                 ОСОБА_4 подав до суду заяву про застосування позовної давності (т. 1, а.с. 200).
		Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Із тексту розписки від 20 квітня 2010 року про отримання 35 тис. доларів США та попереднього договору купівлі-продажу від 15 березня      2010 року вбачається, що сторонами не було обумовлено строки укладення основного договору та строки повернення коштів у випадку не укладення договору.
		Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		Таким чином, якщо строк зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, то саме звернення до суду із позовною заявою вважається пред'явленням такої вимоги.
		Отже, позивачем не пропущено строку, передбаченого для звернення до суду з вимогою про захист порушеного права, що вірно встановлено судами.
		Разом з тим, посилання судами обох інстанцій на умови попереднього договору при встановлені обставин справи щодо стягнення авансу є безпідставними, оскільки попередній договір є нікчемним і правовідносини за таким договором між сторонами не виникли. Однак, такий висновок судів попередніх інстанцій не призвів до ухвалення неправомірного рішення.
		Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій дотримано вимоги чинного законодавства та цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовано обставини справи та надана їм належна оцінка, а наведені у касаційній скарзі недоліки при розгляді справи не впливають на суть ухваленого рішення і висновків суду не спростовують. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді касаційної інстанції не встановлено.
		За таких обставин колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не вбачає підстав для скасування ухвалених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, так як вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись статтями 337, 343, 344, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
		у х в а л и л а :
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
		Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 29 січня 2016 року залишити без змін.  
		   Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                         В.С. Висоцька
		Судді:                                                                    М.К. Гримич
		                                                                               О.В.Кафідова
		                                                                               О.В.Умнова
		І.М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...