Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/1818/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2016. Зареєстровано: 23.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 333/1818/16-ц
		Провадження № 2/333/1459/16
		РІШЕННЯ
		  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		             12 грудня 2016 р.                                                                                    м. Запоріжжя
		       Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
		              головуючого  судді                                                                               Кулик В.Б., 
		              при секретарі                                                                                        Довгаль А.Г., 
		       за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» про стягнення заробітної плати, - 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» про стягнення заробітної плати за надурочні години та роботу у святкові та вихідні дні в розмірі 10652 грн. 72 коп.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 12.02.1996 року позивач прийнятий на роботу в Запорізький загін воєнізованої охорони Придніпровської залізниці. 16.05.2013 року позивач звільнився у звязку з виходом на пенсію з відокремленого підрозділу «Перший загін воєнізованої охорони» Державного підприємства «Придніпровська залізниця». В різноманітних підрозділах воєнізованої охорони Придніпровської залізниці позивач пропрацював на різноманітних посадах більше 17 років. Протягом 17 років роботи у позивача накопичилась велика кількість надурочних годин, які при звільнення не були компенсовані. Згідно з довідкою, виданою табельником Запорізького загону воєнізованої охорони 26.10.2001 року, у позивача станом на 01.10.2001 року були відгули в кількості 70 днів. Ці відгули позивачу не були надані для відпочинку і не були оплачені згідно законодавства як за роботу в надурочний час. Окрім того, в період з 21.02.2003 року по 14.12.2011 року позивач працював на посаді начальника стрілецької команди 27 ВСП «Запорізький загін воєнізованої охорони» ДП «Придніпровська залізниця». Протягом цього часу, на підставі вказівок та телефонограм вищого керівництва про необхідність чергувань у вихідні та святкові дні, позивачем складались графіки чергувань керівного складу СК-27 у вихідні та святкові дні, які затверджувались керівництвом Запорізького загону воєнізованої охорони. За період з 2002 року по 2008 рік позивачем було надурочно відпрацьовано у святкові та вихідні дні 48 днів. Всього за період роботи у воєнізованій охороні у позивача накопичилось 944 надурочні години, що в грошовому вираженні складає 10652 грн. 72 коп., які при звільненні компенсовані не були.
		Відповідач ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» проти позову заперечило, зазначивши наступне. Первинним документом, на підставі якого здійснюється оплата праці, є табель обліку використання робочого часу. Графіки змінності не можуть бути первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки вони не містять інформацію про фактичне використання робочого часу, не містять також інформацію про час початку і закінчення роботи. Строк зберігання табелів обліку використання робочого часу становить один рік. Надані позивачем довідка та графіки чергувань не мають юридичної сили, у звязку з відсутністю необхідних реквізитів. Відповідачем не видавались накази про залучення позивача до роботи у вихідні та святкові дні. Позивачем пропущений встановлений законодавством строк звернення до суду. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
		В судових засіданнях представники сторін підтримали доводи, викладені в позовній заяві та в запереченнях на неї.
		Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані суду докази, суд встановив наступне.
		ОСОБА_1 з 12.02.1996 року працював в ВСП «Запорізький загін воєнізованої охорони» ДП «Придніпровська залізниця», у т.ч. на посаді начальника стрілецької команди 27 ВСП «Запорізький загін воєнізованої охорони».
		В травні 2013 року позивач звільнився з роботи у звязку з виходом на пенсію
		Як зазначає позивач, в період роботи у нього були відгули та чергування у вихідні та святкові дні, які не були оплачені відповідачем згідно з законодавством.
		На підтвердження викладених доводів позивачем надана довідка ВСП «Запорізький загін воєнізованої охорони» ДП «Придніпровська залізниця» від 26.10.2001 року за підписом табельника про те, що за станом на 01.10.2001 року у ОСОБА_1 маються відгули в кількості 70 днів (без зазначення періодів).
		Також, позивачем надані графіки чергувань керівного складу стрілецької команди 27 ВСП «Запорізький загін воєнізованої охорони» за період з грудня 2002 року по грудень 2008 року; графіки перевірок несення служби особовим складом стрілецької команди 27 ВСП «Запорізький загін воєнізованої охорони» за період з 2002  2004 рр.
		Відповідно до ст. 62 КЗпП України, надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53 і 61).
		Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині третій цієї статті.
		Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках:
		1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
		2) при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
		3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
		4) при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
		5) для продовження роботи при нез'явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.
		Згідно зі ст. 65 КЗпП України, надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.
		Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.
		Відповідно до ст. 71 КЗпП України, робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті.
		Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках:
		1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
		2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
		3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
		4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
		Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
		Статтею 72 КЗпП України визначено, що робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.
		Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.
		За змістом ст. 73 КЗпП України, встановлені такі святкові дні:
		1 січня - Новий рік
		7 січня - Різдво Христове
		8 березня - Міжнародний жіночий день
		1 і 2 травня - ОСОБА_4 міжнародної солідарності трудящих
		9 травня - ОСОБА_4 перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (ОСОБА_4 перемоги) 
		28 червня - ОСОБА_4 України
		24 серпня - ОСОБА_4 незалежності України 
		14 жовтня - ОСОБА_4 захисника України. 
		Робота також не провадиться в дні релігійних свят:
		7 січня - Різдво Христове
		один день (неділя) - Пасха (Великдень)
		один день (неділя) - Трійця.
		За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні.
		У дні, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 цього Кодексу.
		Робота у зазначені дні компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу.
		Відповідно до пунктів 1  5 «Загальні питання обліку використання робочого часу (табельного обліку)» Наказу Міністерства статистики України № 253 від 09.10.1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку» (чинного в період виникнення спірних правовідносин), облік використання робочого часу здійснюється за кожну зміну в табелі, який відкривається щомісячно на працюючих цеху (відділу), дільниці, тощо.
		Для ведення обліку використання робочого часу кожному працюючому присвоюється табельний номер, який наводиться у всіх документах по обліку праці та її оплати. У випадку звільнення (або переводу) працівника в інший цех (відділ) його колишній табельний номер не може бути присвоєний іншому та повинен залишатися вільним не менше трьох років.
		Табель являє собою іменний список працівників цеху (відділу), дільниці тощо, та ведеться окремо по категоріях, а в межах категорії працюючих - в порядку табельних номерів або алфавітному порядку.
		Табель складається (готується) за два-три дні до початку розрахункового періоду на підставі табеля за минулий місяць.
		Записи в табель на підставі належно оформлених документів по обліку особливого складу: наказу (записок) про прийом, переведення, звільнення.
		Облік явок на роботу та використання робочого часу здійснюється в табелі або методом суцільної реєстрації, а саме відмітки всіх прибулих, які запізнилися і т.д., або шляхом реєстрації тільки відхилень (неявок, запізнень і т. д.).
		Облік часу надурочних робіт здійснюється на основі списків осіб, що працювали надурочно (форма N П-15). Списки з відміткою майстра про кількість фактично відпрацьованого понаднормового часу використовуються для запису в табель.
		Таким чином, чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством чітко передбачались документи, на підставі яких здійснювався облік використання робочого часу та розрахунок заробітної плати.
		Надані позивачем довідка ВСП «Запорізький загін воєнізованої охорони» ДП «Придніпровська залізниця» від 26.10.2001 року, графіки чергувань, графіки перевірок несення служби особовим складом не є документами, на підставі яких здійснюється облік використання робочого часу. Крім того, вказані документи не містять інформації про фактичне використання робочого часу, про час початку та закінчення роботи.
		Надати на дослідження суду табелі обліку використання робочого часу за спірний період часу у відповідача відсутня можливість, оскільки строк зберігання вказаних документів становить один рік, згідно з п.п. 408 п. 5.3 розділу І «Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», затвердженого Наказ Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5.
		Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 71 КЗпП України залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
		Позивачем не надано суду наказів підприємства відносно нього про роботу у вихідні та святкові дні. Відповідач зазначив, що такі накази відносно позивача не видавались.
		Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Позивачем у встановленому законом порядку не було доведено наявності тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог та наявності законних підстав для стягнення з відповідача заробітної плати за надурочні години та роботу у святкові та вихідні дні в розмірі 10 652 грн. 72 коп.
		Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог і відсутністю підстав для їх задоволення.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 59, 60, 88, 208, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, - 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» про стягнення заробітної плати  залишити без задоволення.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судовогорішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		  
		Суддя                                                                                                  В.Б. Кулик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...