Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/6831/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2016. Зареєстровано: 23.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2016.
Дата набрання законної сили: 16.12.2016 (частково)
Результат оскарження 16.12.2016 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: змінено рішення першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 751/6831/16-ц Провадження № 22-ц/795/1918/2016  Категорія  цивільнаГоловуючий у I інстанції - Філатова Л. Б. Доповідач - Шевченко В. М.
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		16 грудня 2016 року м. Чернігів
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
		 головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі:ОСОБА_4,за участю:представників ОСОБА_5  ОСОБА_6, ОСОБА_7  
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» на заочне рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 27 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживачів,-
		в с т а н о в и в:
		Не погоджуючись із заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 липня 2016 року, ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживачів.
		Заочним рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 27 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_5 до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним договір фінансового лізингу з додатками № 003580 від 19 квітня 2016 року укладений між ОСОБА_5 та Товаристом з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш авто». Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» (01601, м.Київ, вул.Шовковична, 42-44, код ЄДРПОУ 39733392, р/р 26004482354 в АТ «ОСОБА_8 Аваль», МФО 380805) на користь ОСОБА_5, (РНОКПП НОМЕР_1) грошову суму в розмірі 88 300 гривень 00 копійок, витрати на правову допомогу в розмірі 5400 гривень 00 копійок, а всього 93700 (девяносто три тисячі сімсот) гривень 00 копійок та вирішено питання про судовий збір.
		Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не досліджено всі обставини справи.
		Незаконність оскаржуваного рішення суду заявник обґрунтовує тим, що судом не досліджено правовідносини, що склались між сторонами, невірно встановлено правову природу правочину.
		Підписуючи договір ОСОБА_5 ознайомився зі всіма істотними та іншими умовами і підписав кожну сторінку договору, а відповідно до ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору та свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Позивачем при укладенні договору було складено заяву, що за змістом якої він повідомляв про зрозумілість умов договору фінансового лізингу.
		Апелянт зазначає, що суд не звернув уваги, що 13 червня 2016 року від позивача на адресу товариства надійшла заява за змістом якої він просив про розірвання укладеного договору фінансового лізингу №00380 від 19 квітня 2016 року і відповідно до положень ч.2ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов»язання сторін припиняються.
		Твердження суду про несправедливі умови договору є безпідставним, не наведено мотивів, відповідно до яких суд дійшов висновку про наявність ознак  несправедливості. Оспорювані норми договору не носять ознак несправедливих умов у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживача» Відповідно до положень ст.627 ЦК України сторони вільні у виборі контрагента.
		Щодо відсутності ліцензії у відповідача щодо надання послуг фінансового лізингу то на момент укладення оспорюваного договору відсутні належним чином затверджені ліцензійні умови, відповідно до яких товариство повинно отримувати ліцензію. На сьогоднішній день в законодавстві України існує прогалина, оскільки відсутній механізм на отримання послуг з фінансового лізингу. До моменту розроблення ліцензійних умов фінансового лізингу, правомочність здійснення товариством діяльності підтверджується довідкою Нацкомфінпослуг. Тому визнавати недійсним договір на підстав положень ст.227 ЦК України є незаконним.
		Хибним є твердження суду про обов»язковість нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу, тому що положення ст.799 ЦК України не  мають жодного відношення до договорів фінансового лізингу. 
		Також в рішенні суду відсутні повні та належні докази у підтвердження реальності понесення позивачем витрат на правову допомогу в 5400 грн., відсутні посилання на документи, що підтверджують взаємовідносини між позивачем та представником, документи про розпис наданих юридичних послуг, які підтверджують понесені позивачем витрати.
		Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що умови оспорюваного договору є несправедливими, не відповідають вимогам ст. 808, 799 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Висновки суду першої інстанції в цій частині відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам нормативних актів, які регулюють правовідносини між сторонами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
		Судом першої інстанції встановлено, що 19 квітня 2016 року між ОСОБА_5 і ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» було укладено договір фінансового лізингу № 003580 з додатками, предметом став трактор Jimma, модель 260 Е, двигун 1,5/дизель. Згідно пункту 1.3 договору лізингодавець бере на себе зобов`язання придбати предмет лізингу у власність та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу, на строк та на умовах, передбачених цим договором (а.с.15-22).
		Відповідно до п.4.1 договору лізингодавець передає у користування предмет лізингу лізингоодержувачу не пізніше 120 робочих днів з дати отримання на поточний рахунок лізингодавця наступних платежів: адміністративного платежу, авансового платежу, комісії за передачу предмета лізингу.
		19.04.2016 року ОСОБА_5 на виконання умов договору фінансового лізингу сплатив відповідачу авансовий платіж 88330 грн.(ас.25).
		10.05.2016 і 19.06.2016 року ОСОБА_5 звернувся до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» із заявою про розірвання договору фінансового лізингу та повернення сплачених коштів.(ас.23,24).
		Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		Відносини, що виникають у зв"язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.
		Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в ч. 2 ст. 18 цього Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.
		Аналізуючи норму ст. 18 ЗУ "Про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов"язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
		Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов"язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов"язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов"язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв"язку з розірванням або невиконанням ним договору (п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону).
		Згідно з п. 1.4. умов Договору, лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобов"язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов"язаннями відповідає продавець.
		Умовами договору передбачено що у разі зміни вартості предмета лізингу з моменту укладення договору, лізингоодержувач зобов»язаний єдиноразово доплатити різницю такої вартості до вже сплачених авансових платежів до моменту підписання додатку№3 (п.9.4 договору).
		У випадку виникнення податкових та прирівняних до них платежів лізингодавець має право вимагати зміни розміру лізингових платежів, а лізингоодержувач зобов»язаний прийняти  такі зміни (п.10.5 договору).
		У разі дострокової сплати лізингових платежів у термін до 12 календарних місяців з моменту підписання акта приймання - передачі предмета лізингу, лізингоодержувач сплачує штраф за дострокове погашення в розмірі 10% від суми дострокового погашення (п.10.14 договору).
		Суд першої інстанції установив, що в договорі фінансового лізингу від 19.04. 2016 року укладеного між сторонами, включені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов»язків, передбачених договором та законом, одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства, і тому умови договору зазначені у ст.3, ст.5 п.5.3, 5.6, 5.7, ст.8, п.8.1, 8.4, ст.10, п.п.10.5, 10.14, 10.15, ст.12 суперечать вимогам чинного законодавства, є несправедливими в розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». 
		Враховуючи вищезазначене, доводи апеляційної скарги, що оспорювані норми договору не носять ознак несправедливих умов в розумінні ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», та що від позивача не надходило при підписанні договору заяв з приводу неузгодженості із умовами договору, є безпідставними і спростовуються змістом спірного договору.
		Окрім того, згідно п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.
		Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (п. 11-1 ст. 4 ЗаконуУкраїни «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).
		Судом першої інстанції встановлено, що договір фінансового лізингу від 19 квітня 2016 року вчинено без наявності у відповідача ліцензії для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб, що суперечить вимогам законодавства.
		   Відповідно до положень ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
		При цьому є безпідставними доводи апеляційної скарги, що правомочність та законність здійснення товариством діяльності підтверджується довідкою Нацкомфінпослуг серії ФЛ від 11 червня 2015 року, та що ТОВ «Лізінгова компанія «Ваш авто» внесено до реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги доступи до яких є відкритими, оскільки необхідність наявності у лізингової компанії ліцензії для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб випливає з вимог закону та правових позицій Верховного Суду України викладених у постановах від 16.12.2015 року №6-2766 цс 15, від 11 травня 2016 року №6- 65 цс16 та від 19 жовтня 2016 року №6-1551цс16, які відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов»язковими для всіх судів України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов»язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
		Виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою укладений між сторонами договір фінансового лізингу від 19 квітня 2016 року є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.
		Згідно ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
		Судом першої інстанції встановлено, що укладений між сторонами договір фінансового лізингу від 19.04.2016 року №003580 нотаріально посвідчено не було.
		При цьому колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що не підлягає до правовідносин, які виникли між сторонами застосуванню норма ст.799 ЦК України, та не передбачено обов»язкового нотаріального посвідчення угод фінансового характеру, а позивач не заявляв вимоги щодо посвідчення правочину нотаріусом, оскільки оспорюваний договір фінансового лізингу є змішаним, а ЦК України встановлено обов»язкову вимогу щодо нотаріальної форми для договору фінансового лізингу, яка повинна дотримуватись незалежно від бажання сторін правочину.
		Зазначене щодо обов»язкового нотаріального посвідчення договору найму транспортного засобу за участю фізичної особи та у зв»зку з цим обов»язковості нотаріального посвідчення зазначеного договору фінансового лізингу №003580, узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 16.12.2015 року №6-2766 цс 15, від 11 травня 2016 року №6-65 цс 16 та від 19 жовтня 2016 року №6-1551цс16, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов»язковою для всіх судів України.
		Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що у зв»язку з надходженням до товариства 13 червня 2016 року заяви позивача про розірвання укладеного договору товариство прийняло вимогу та розірвало договір, і тому відповідно до положень ч.2 ст.653 ЦК України зобов»зання сторін припиняються, і на момент розгляду справи предмету спору не існує. Тому що відповідно до положень ст.216 ЦК України правочин визнаний недійсним не породжує жодних правових наслідків крім тих, що пов»язані з його недійсністю, а оспорюваний договір фінансового лізингу є недійсним з моменту його укладення. Тому звернення ОСОБА_5 до суду за захистом свої прав відповідає положенням ст.16 ЦК України.
		Колегія суддів не може погодитись із визначеним судом першої інстанції розміром витрат на правову допомогу в 5400 грн. які стягнуті на користь ОСОБА_5 із ТОВ »Лізингова компанія «Ваш авто».
		Відповідно до ст.ст.84, 88 ЦПК України судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов»язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим фахівцем в галузі права під час вирішення цивільної справи.
		Відповідно до договору №1218 від 09.06.2016 року про надання правової допомоги, адвокат ОСОБА_7 надавав ОСОБА_5 правову допомогу (ас.9)
		Згідно з прибутковим касовим ордером №15 від 15.06.2016 року ОСОБА_5 було сплачено 5400 грн. адвокату ОСОБА_7 за надання правової допомоги за договором №1218 (ас.13). Враховуючи вищезазначене, доводи апеляційної скарги про відсутність доказів про надання позивачу юридичних послуг адвокатом по даній справі є безпідставними.
		Таким чином в матеріалах справи наявне документальне підтвердження понесення ОСОБА_5 витрат на правову допомогу під час вирішення справи. 
		Визначаючи розмір витрат ОСОБА_5 на правову допомогу, колегія суддів не може погодитись із наявним в справі розрахунком таких витрат від 22 червня 2016 рокув 5400 грн (а.с.13). Оскільки як вбачається з матеріалів справи адвокат ОСОБА_7 не був присутнім в судовому засіданні, крім того характер деяких наданих ним позивачу послуг безпосередньо не пов»язаний із наданням правової допомоги по справі, зокрема це представництво інтересів в Держспоживінспекції, прокуратурі, складання проектів заяв до органів внутрішніх справ, заяв про забезпечення позову.
		Колегія суддів вважає, що безпосередньо пов»язаними із наданням правової допомоги позивачу у даній справі є: надання консультацій, складання адвокатом позовної заяви, на що на думку колегії суддів, враховуючи характер спірних правовідносин необхідно затратити 3,5 год. 
		Враховуючи вищезазначене та положення Закону України від 20 грудня 2011 року »Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» за яким граничний розмір компенсації таких витрат не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі, необхідно визначити у справі розмір витрат ОСОБА_5 на правову допомогу в 2030 грн. (1450*40%*3,5), які підлягають стягненню з відповідача.
		Виходячи із зменшенням стягнення витрат на правову допомогу, рішення суду необхідно змінити, зменшивши розмір стягнутих з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» на користь ОСОБА_5 витрат на правову допомогу з 5400 грн. до 2030 грн. та зменшити розмір стягнення з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» на користь ОСОБА_5 з 93700 грн. до 90330 грн.
		В іншій частині заочне рішення суду необхідно залишити без змін.
		Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» задовольнити частково.
		Заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 липня 2016 року  змінити, зменшивши розмір стягнутих з ТОВ »Лізингова компанія «Ваш авто» на користь ОСОБА_5. витрат на правову допомогу з 5400 грн. до 2030 грн. та зменшити розмір стягнення з ТОВ »Лізингова компанія «Ваш авто» на користь ОСОБА_5 з 93700 грн. до 90330 грн.
		В іншій частині заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 липня 2016 року залишити без змін.
		Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскарженим в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		Головуючий:Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...