Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/17195/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2016. Зареєстровано: 23.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06.12.2016Справа №910/17195/16
		За позовом          Компанії «BIO Cosmetics UA LTD»
		до                    Офісу великих платників податків державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у м. Києві, Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
		треті особи          Товариство з обмеженою відповідальністю «Каптур», Товариство з обмеженою відповідальністю «РА Логістик»
		про                    стягнення 85272000 грн.
		 
		Суддя  Маринченко Я.В.
		 
		Представники сторін:
		від позивача                         -     Важеніна С.А. (представник за довіреністю);
		від відповідача 1          -     Піддубко Є.Д (представник за довіреністю);
		Польща О.С. (представник за довіреністю);
		від відповідача 2          -     Воєводін Р.І. (представник за довіреністю);
		від відповідача 3          -     не з'явився;
		від відповідача 4          -     Гайдай В.М. (представник за довіреністю);
		від третьої особи 1          -     не з'явився;
		від третьої особи 2          -     не з'явився.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Компанія «BIO Cosmetics UA Ltd» (Компанія) звернулась до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС України, Головного управління ДФС у м. Києві, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про стягнення солідарно шкоди, завданої втратою  товару - сировини тваринної у сумі 85272000 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 26.05.2015 старшим слідчим ОВС  слідчого управління  фінансових розслідувань - Центрального офісу  з обслуговування великих платників податків на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва проведено обшук вантажного автомобіля, в ході якого вилучено  товар - сировину  тваринну для косметичної  промисловості в заморожених гранулах по 0,2 мл, у кількості 836000 шт., що знаходився в 11 сосудах Дьюара Х-40СКП на трьох пластикових палетах. Зазначений вантаж було придбано позивачем у ТОВ «Каптур» на підставі Контракту №FS/102 від 13.11.2014, вартість товару згідно підписаної сторонами специфікації становить 85272000 грн. Постановою слідчого від 02.03.2015 зазначений товар визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження  №32015100110000040, а ухвалою суду від 02.03.2015на зазначений товар накладено арешт.
		В подальшому, 16.04.2015, постановою  слідчого першого відділу кримінальних розслідувань  СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі  ГУ ДФС у м Києві кримінальне провадження   №32015100110000040 було закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, а ухвалою суду від 12.05.2015 скасовано арешт, накладений на товар.
		У травні 2015 року представник позивача звертався з відповідними листами про повернення товару до СДПІ  з ОВП у м. Одесі, проте отримав відповідь, що працівниками СДПІ вказаний товар не вилучався та на зберігання не передавався. Позивачем було також направлено аналогічні звернення до інших відповідачів, проте зазначені листи залишено відповідачами без відповіді та реагування.
		На підставі викладеного, позивач вказує, що вилучений товар, залучений в якості речового доказу, втрачено відповідачами, у зв'язку з чим, на підставі ст..100 КПК та ч.6 ст.1176 ЦК України просить стягнути з відповідачів солідарно вартість втрачених речових доказів - товару позивача.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, додатково надано довідки та експертний висновок, які підтверджують вартість втраченого товару. Крім того, представник позивача вказав, що наявність у відповідачів на зберіганні вилучених сосудів Дьюара не свідчить про наявність у них товару,  а сам товар є непридатним для використання, оскільки сплив строк зберігання товару, встановлений договором.
		Відповідач 1 - Офіс великих платників податків ДФС проти позову заперечував, вказуючи на те, що на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва  від 24.02.2015 у справі № 760/3766/15-к, якою  надано дозвіл на проведення  обшуку вантажного автомобіля , в якому транспортувався товар позивача та дозвіл на вилучення даного товару, старшим слідчим з ОВС слідчого управління  фінансових розслідувань  МГУ ДФС - Центрального офісу  з ОВП лейтенантом податкової міліції  Польща О.С. 26.02.2015 проведено обшук вантажного автомобіля та вилучено  майно -  тваринну сировину для косметичної промисловості. Після вилучення товар було передано на зберігання до Шостого ВКР Слідчого управління  фінансових розслідувань МГУ ФДС - Центрального офісу з ОВП за адресою: м. Одеса, просп.. Шевченка, 15/1. Постановою слідчого товар визнано речовим доказом та 02.03.2015 на цей товар накладено арешт в рамках кримінального провадження № 32015100110000040. В подальшому, для того, щоб товар, який зберігається  на складі 6 ВКР в м. Одесі не втратив своїх властивостей, було прийнято рішення про дозаправку його рідким азотом, що підтверджується відповідним протоколом  огляду від 06.03.2015, при цьому при дозаправці встановлено порушення  технічних умов зберігання сировини, зокрема переповнення посудин сировиною більш ніж на 2/3 рівня посудини, встановленого технічними умовами зберігання даної сировини.
		У зв'язку з тим, що постановою Генеральної прокуратури  України від 27.03.2015 підслідність кримінального правопорушення у зазначеному кримінальному провадженні визнано за  Слідчим відділом фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, листом від 01.04.2015 №1924/10/28-10-09-02 СУФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП всі матеріали по вказаному кримінальному провадженню направлено  до СУФР ДПІ у Шевченківському районі ГУДФС у м. Києві, а також повідомлено, що вилучений товар зберігається за місцем розташування 6 ВКР.
		Постановою слідчого першого відділу кримінальних розслідувань СУФР ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16.04.2015 закрито кримінальне провадження №32015100110000040, а ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.05.2015 по справі № 761/12970/15-к скасовано арешт, накладений на вказаний товар.
		Вказує, що оскільки на час закриття кримінального справдження та скасування арешту, кримінальне провадження не було підслідне відповідачу 1, відповідно відповідач 1 не є суб'єктом  прийняття рішень щодо речових доказів у зазначеному кримінальному провадженні. На підставі викладеного зазначає, що відповідачем 1 жодним чином не було порушено вимоги законодавства та не обмежено майнові права позивача на товар. Крім того, відповідачем 1 не вчинено жодних незаконних дій та не приймалось незаконних рішень, оскільки всі дії щодо вилучення товару, його огляду, тощо вчинялись на підставі відповідних ухвал суду та постанов слідчих, які у встановленому законом порядку незаконними не визнавались. Також, вказав, що заявлена  позивачем сума для відшкодування не підтверджена жодними документами і є вартістю тваринної сировини, зазначеної у  митній декларації та не є доказом дійсної вартості товару.
		Також, в ході розгляду справи, відповідачем 1 встановлено, що оскільки вилучений товар позивача, залучений в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження №32015100110000040 є великогабаритним та потребує значних затрат для транспортування, керівництвом  СУФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП прийнято рішення щодо розміщення товару у 6 ВКР у м. Одеса, який підпорядкований відповідачу 1. На даний час зазначений товар, вилучений у позивача в ході проведення обшуку 26.02.2016, розміщено за адресою розташування 6 ВКР у м. Одесі, про що повідомлялось СУФР у Шевченківському районі ГУ ДВС на момент прийняття рішення про закриття кримінального провадження. Позивач, не позбавлений можливості за наявності рішення органу, що проводив розслідування справи про долю речових доказів, звернутись за місцем зберігання речових доказів до відповідача 1 для отримання товару. Враховуючи, що товар не втрачений та не знищений, відсутні підстави для відшкодування його вартості у порядку ст..100 КПК України.
		Відповідач 2 - Головне управління ДФС у м.Києві проти позову заперечував, вказуючи на те, що дії працівників відповідача 2 відносно позивача у встановленому законом порядку не визнавались, вилучений товар (речові докази) на підставі відповідних документів до ДПІ у Шевченківському районі не передавались, внаслідок чого відсутні підстави для стягнення з відповідача 2 вартості вказаних речових доказів.
		Представник відповідача 3 - СДПІ у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
		Представник відповідача 4 - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проти позову заперечував, вказуючи на те, що відповідач 1 при зміні підслідності кримінального провадження листом повідомив відповідача 4 про наявність та місце зберігання речових доказів, а після винесення судом ухвали про скасування арешту на вказану продукцію, відповідач 4 направив відповідачу 1 копію вказаної ухвали для прийняття рішення щодо повернення вказаного майна. 
		Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача 3 за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
		Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Судом встановлено, що 13.11.2014 між ТОВ «Каптур» (продавець) та Компанії «BIO Cosmetics UA Ltd» укладено Контракт № FS/102, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити  покупцю , а покупець оплатити  товар - сировину тваринну для косметичної промисловості, ціна та обсяг поставки якої визначається погодженими сторонами Специфікаціями, які є невід'ємною частиною Контракту.
		Відповідно до Специфікації №3 від 12.12.2014 до Контракту продавець зобов'язався поставити  сировину тваринну для косметичної промисловості (сперма биків) у кількості 836000 гранул заморожених загальною вартістю 85272000 грн. Поставка здійснюється на умовах СРТ (Грузія, м. Поті) відповідно до умов ІНКОТЕРМС-2010.
		13.02.2015 Миколаївською митницею оформлено  вантажно-митну декларацію ЕК10АА №504060000/2015/000635 на вантаж: сировина тваринна для косметичної промисловості ТУ У 01.4-38752105.001:2014 (сперма биків) в кількості 836000 шт. гранул в контейнерах (сосудах Дьюара) з рідким азотом, на загальну суму 85272000 грн. (автомобіль LLS078/DF142В).
		14.02.2015 вантажний автомобіль № LLS078/DF142В з вантажем, належним позивачу, надійшов на поромний комплекс пункту пропуску «Іллічівський  морський торгівельний порт» в зону митного контролю відділу митного оформлення №3 митного поста  «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС та було надано митну декларацію.
		У зв'язку з розслідуванням кримінального провадження відносно СП ТОВ «Оптима Фарм ЛТД» 26.02.2015 на підставі ухвали слідчого судді Солом'нського районного суду м. Києва від 2.02.2015 №760/3766/15-к старшим слідчим  з ОВС СУФР міжрегіонального ГУ ДФС ЦО з ОВС - Польща О.С. в присутності водія автомобіля № LLS078/DF142В проведено обшук автомобіля , в ході якого було вилучено 11 сосудів з переміщуваними товарами №№ 25, 58, 22, 59, 51, 08, 23, 26, 30, 31, 23, оформленими Миколаївською митницею за МД від 13.02.2015 №504060000/2015/000635. Вказане підтверджується  листом Одеської митниці ДФС України від 20.03.2015 №767/10/15-70-62, протоколом обшуку від 26.02.2015 та не заперечується представниками сторін.
		Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.03.2015 у справі № 760/4174/15-к накладено арешт та тваринну сировину для косметичної промисловості, які є речовими доказами, а саме сосуди №№ 25, 58, 22, 59, 51, 08, 23, 26, 30, 31, 23.
		Згідно протоколу огляду від 06.03.2015, складеному старшим слідчим ОВС шостого відділу кримінальних розслідувань СУФР МГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків капітаном міліції Януковичем І.В. в межах проведення досудового розслідування по к/п № 32015100110000040 проведено огляд сосудів Дьюара, вилучених протоколом обшуку від 26.02.2015 та з метою забезпечення  умов зберігання  тваринної сировини в посудинах у відповідності до ДСТУ  був залучений спеціаліст по роботі з рідким азотом  та тваринною сировиною підприємства ТОВ «Центр репродукції тварин» ОСОБА_7 При відкритті вказаних посудин з метою дозаправки рідким азотом спеціалістом встановлено порушення власником технічних умов зберігання тваринної сировини згідно з нормами ДСТУ, а саме технічно неможливо провести замір рідкого азоту через переповнення посудин Дьюара сировиною більш ніж на 2/3 рівня посудини, встановленого технічними умовами. Вказані посудини було дозаправлень спеціалістом рідким азотом , після чого опечатано контрольною смужкою з відбитками печатки СУ ФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП. Умови зберігання та дозаправки вказаних посудин співробітниками СУ ФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП не порушувались.
		Постановою Заступника Генерального прокурора України про визначення підслідності від 27.03.2015 визначено підслідність у кримінальному провадженні  № 32015100110000040 від 13.02.2015 за слідчим відділом фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі  ГУ Міндоходів у м. Києві та доручено СВ ФР ДПІ у Шквченківському районі  здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
		Листом №1924/10/28-10-09-02 від 01.04.2015 на виконання постанови ГПУ про визначення підслідності від 27.03.2015 відповідач 1 направив відповідачу 4  матеріали кримінального провадження № 32015100110000040 та повідомив, що під час проведення обшуку у кримінальному проваджені вилучено сировину  тваринну  для косметичної промисловості, яку визнано речовим доказом та накладено арешт. Зберігається дана продукція за місцем розташування 6 ВКР Слідчого управління фінансових розслідувань МГУ ДФС - ЦО з ОВП за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 151. Листом відповідач 1 від 19.05.2015 №2750/10/28-10-09-02  просив відповідача 4 негайно вирішити питання  щодо транспортування спірної сировини тваринної до місця проведення досудового розслідування.
		Постановою  від 16.04.2015 слідчого першого відділу  кримінальних розслідувань СУФР ДПІ у Шевченківському районі  ГУ ДФС  у м. Києві ст. лейтенантом податкової міліції Левченком В.В. кримінальне провадження  № 3201510011000000 від 13.02.2014 закрито у зв'язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.05.2015 задоволено клопотання Компанії «BIO Cosmetics UA Ltd» про скасування арешту та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.03.2015 на майно позивача, яке є речовими доказами а саме сосуди Дьюара №№ 25, 58, 22, 59, 51, 08, 23, 26, 30, 31, 23. В частині клопотання позивача щодо зобов'язання слідчого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва негайно повернути зазначене майно у місці вилучення судом відмовлено з огляду на те, що нормам КПК України не надано слідчому судді повноважень щодо зобов'язання слідчого виконати  ухвалу про скасування майна у певному порядку.
		Листом від 19.05.2015 № 2044/10/26-59-09-01 слідчого першого відділу  кримінальних розслідувань СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі представника позивача повідомлено про те, що у зв'язку із скасуванням арешту на речові докази директору фірми нерезидента або особам, які мають відповідні повноваження необхідно з'явитись за адресою: м.Одеса, пр..Шевченка, б.15/1 для отримання ТМЦ.
		Крім того, заступником начальника СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі м. Києва направлено на адресу СУФР МГУ ДФС -ЦО з ОВП лист № 6985/7/26-59-09-01 від 25.05.2015 з копією ухвали Шевченківського районного суду від 12.05.2015 для прийняття рішення щодо повернення арештованого майна.
		Позивач вказує, він звертався до СДПІ з ОВП у м. Одесі з заявою про повернення вилученого майна, проте  листами  від 09.06.2015 та від 24.06.2015 надано відповіді, що працівниками ОУ СДПІ з ОВП у м.Одесі не вилучались та на зберігання не передавались. Позивач також звертався з відповідними листами на адреси старшого слідчого з ОВС СУ ФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП Польші О.С. та слідчого першого відділу кримінальних розслідувань СУФР ДПІ у Шевченківському районі м.Києва Левченка та СДПІ з ОВП у м.Одесі, проте відповідей не отримано, у зв'язку з чим позивач вважає, що вилучений товар втрачено, що є підставою для відшкодування його вартості у розмірі задекларованї вартості.
		Частиною 6 ст.1176 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
		Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової та немайнової (моральної) шкоди наведено, зокрема, у статті 1166 Цивільного кодексу України.
		Відповідно ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
		Таким чином, у спірних правовідносинах, настання цивільно-правової відповідальності відповідача може виникнути на підставі положень статті 1166 ЦК України, зі змісту якої убачається, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала за умови наявності складу правопорушення, а саме: 1. протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2. шкідливого результату такої поведінки (шкоди); 3. причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; 4. вини особи, яка заподіяла шкоду. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
		При цьому, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
		Статтею 100 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов'язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. 
		Як встановлено в ході розгляду справи, відповідачами 1 та 4 здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015100110000040, в ході якого, на підставі ухвали слідчого судді, було зокрема вилучено та долучено в якості речових доказів, належних позивачу товарно-матеріальних цінностей - сировини тваринної для косметичної промисловості. При цьому позивачем не надано суду доказів вчинення відповідачами неправомірних дій в ході вказаного досудового розслідування, зокрема визнання неправомірними дій чи бездіяльності зазначених органів чи їх посадових осіб у встановленому законом порядку, внаслідок чого відсутні підстави для відшкодування такої шкоди у порядку, визначеному ст.1176 ЦК України.
		Разом з тим норми ст..100 КПК України передбачають відшкодування володільцю речового доказу його вартості у випадку його втрати чи знищення.
		При цьому судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідачем 1 було вилучено у позивача  та приєднано до матеріалів справи в якості речових доказів сировину тваринного походження у посудинах Дьюара у кількості 11 штук. Зазначені речові докази було передано на зберігання до 6 ВКР Слідчого управління фінансових розслідувань МГУ ДФС - ЦО з ОВП за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 15/1, яке є структурним підрозділом відповідача 1. Вказане підтверджується наданою відповідачем 1 копією Книги обліку речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження.
		Крім того, як вбачається з пояснень представників відповідачів 1, 2 та 4, при зміні підслідності кримінального провадження відповідачем 1 було передано відповідачу 4 матеріали кримінального провадження та повідомлено про перебування у відповідача 1 речових доказів. Проте, враховуючи що вилучений товар є великогабаритним та таким, що потребує значних затрат для транспортування, зазначені речові докази було залишено на зберіганні у 6 ВКР Слідчого управління фінансових розслідувань МГУ ДФС - ЦО з ОВП за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 15/1. Доказів передавання зазначених речових доказів від відповідача 1 суду не надано.
		Також, на виконання ухвали суду, представниками відповідача 1 за участі представника ТОВ «Каптур» (виробник, продавець) спірного товару, було проведено огляд речових доказів у місці їх зберігання, про що складено відповідний акт від 05.12.2016, згідно якого представники відповідача 1 підтвердили знаходження  посудин (сосудів) Дьюара, які мають сірий колір, закриті жовтими кришками та опечатані контрольними стрічками з відбитками печатки відповідача 1, за адресою: м. Одеса, пр.. Шевченко, б.15/1 у приміщенні СДПІ з ОВП у м. Одесі, та перебуває у користуванні 5-го відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ОВПП ДФС (колишній 6 відділ кримінальних розслідувань СУ ФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП). Згідно вказаного акта посудини (сосуди) Дьюара №№ 25, 58, 22, 59, 51, 08, 23, 26, 30, 31, 23 є в наявності, опломбовані та пломби не пошкоджені. Акт також підписано без зауважень представником продавця зазначеного товару - ТОВ «Каптур». Представник позивача на огляд не з'явився.
		Статтею 100 КПК України, ч.9 встановлено, що у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
		Як встановлено судом, після закриття кримінального провадження та скасування арешту майна ухвалою суду, слідчим першого відділу  кримінальних розслідувань СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві ст.. лейтенантом міліції В.В. Левченко надіслано представнику позивача лист від 19.05.2015 №20044/10/26-59-09-01, в якому вказано на необхідність з'явлення представника з відповідними документами за адресою: м.Одеса, пр.. Шевченкаб.15/1 для отримання товарно-матеріальних цінностей.
		Разом з тим, як вбачається з наданих позивачем відповідей, позивач звертався до СДПІ з ОВП у м. Одесі, яке правомірно повідомило, що працівниками СДПІ спірний товар не вилучався та на зберігання не передавався, оскільки зазначені дії вчинялись працівниками відповідача 1.
		Отже, оскільки в ході розгляду справи судом встановлено наявність опечатаних при вилученні та огляду належних позивачу речових доказів на зберіганні у відповідача 1, зокрема у структурному підрозділі у м. Одесі, у суду відсутні підстави вважати, що вилучені речові докази є втраченими чи знищеними.
		Позивач не позбавлений права та можливості звернутись у порядку, передбаченому нормами кримінально-процесуального законодавства до відповідачів 1 та 4, які здійснювали досудове розслідування та на зберіганні у яких знаходиться вилучений товар з питанням щодо його повернення та отримати зазначений ТМЦ на підставі відповідного акта приймання-передачі чи протоколу, а у випадку відмови у його поверненні оскаржити зазначене рішення чи звернутись до суду щодо зобов'язання вчинити вказані дії.
		Разом з тим за наявності доказів перебування опечатаних сосудів Дьюара на зберіганні у якості речових доказів, питання щодо стягнення вартості зазначеної продукції як втраченої чи знищеної є передчасним.
		Одночасно суд вказує на те, що під час чи  після отримання зазначеного товару, у випадку якщо буде встановлено його фактичну відсутність чи псування, позивач не буде позбавлений можливості звернутись до відповідачів з вимогами щодо відшкодування збитків, завданих втратою чи псуванням товару, з додаванням відповідних доказів.
		Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
		Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Позивачем не надано суду доказів втрати чи знищення вилучених ТМЦ. Посилання позивача на те, що товар може бути відсутній у зазначених сосудах Дьюара а також те, що закінчився строк придатності зазначеного товару, передбачений умовами договору, судом відхиляються з огляд у на  те що вказане є припущеннями позивача та не підтверджується жодними доказами. Крім того, встановлений договором гарантійний термін не є поняттям тотожним терміну придатності товару, пропуск якого не свідчить про безумовний факт непридатності товару. Також суд критично оцінює докази звернення позивача до відповідачів щодо повернення товару, оскільки зі змісту наданих чеків та зворотніх повідомлень неможливо встановити, що на адресу відповідачів направлялись саме заяви щодо повернення речових доказів. Додатково суд вказує, що листом слідчого від 19.05.2015 №20044/10/26-59-09-01 представнику позивача запропоновано з'явитись до місця зберігання ТМЦ, проте, позивачем поштою надсилались листи, в яких ставилось питання щодо організації перевезення ТМЦ, в не їх повернення.
		Судом враховано, що п. 13 ч. 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви по відшкодування шкоди заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури або суду. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову відмовити. 
		 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повний текст рішення підписаний 16.12.2016
		 
		 
		Суддя                                                                                                      Я.В. Маринченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...