Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 641/10042/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2016. Зареєстровано: 23.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2016.
Дата набрання законної сили: 23.01.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Комінтернівський районний суд м.Харкова 
		Номер провадження 1-кп/641/629/2016  Справа № 641/10042/16-к 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 23 грудня 2016 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		секретаря  ОСОБА_2 
		за участю сторін кримінального провадження:
		за участю прокурора  ОСОБА_3 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 
		з участю захисника- адвоката ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016220000000225 від 25 жовтня 2016 року відносно 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , мешкаючого: АДРЕСА_2 
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 333 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_4 працюючи на посаді інженера-конструктора цеху № 720 Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева", діючи умисно, достовірно усвідомлюючи, що спеціальна технічна документація військового призначення, а саме: копії гостів, частини технологічного процесу виробництва деталей та встановлення бойового модуля БМ-7 (башта БТР-4Е  «Парус»), озброєння БМ-7, справочні данні які відносяться до написання технологічного процесу виробництва, в тому числі військової техніки розробки Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова» є товаром військового використання і для його експорту необхідний дозвіл Держекспортконтролю України, з метою реалізації злочинного наміру, в порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, вирішив передати їх невстановленим особам на території Російської Федерації. 
		Так, ОСОБА_4 у період часу не пізніше 17.10.2016, діючи умисно, без відповідного дозволу на винос з режимно-секретного відділу Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева", маючи у своєму віданні вищевказану документацію, здійснив винос частини документації та приніс її у квартиру за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де зберігав до 18.10.2016. 
		Далі, ОСОБА_4 продовжуючи свій умисел, спрямований на міжнародну передачу товарів, 17.10.2016 на своєму робочому місті, поклав у особисті речі іншу частину аналогічної технологічної документації, з метою приховування її від служби охорони Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева". 
		В подальшому, приблизно о 16 годині 00 хвилин 17.10.2016 ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії та усвідомлюючи, що переміщує технологічну документацію підприємства, приховав від співробітників охорони той факт, що без відповідного дозволу на винос режимно-секретного відділу, він переміщує документи, що є власністю підприємства.
		Проте, під час огляду особистих речей ОСОБА_4 співробітником охорони було виявлено та вилучено технологічну документацію.
		У подальшому - 18.10.2016 ОСОБА_4 добровільно видав співробітникам УСБУ в Харківській області частину документації, яку він раніше виніс з території Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" та зберігав за місцем свого фактичного проживання з метою незаконного переміщення на територію Російської Федерації. 
		Таким чином, ОСОБА_4 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі, а саме: не виніс за межі території Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" усю технологічну документацію з метою подальшого її переміщення на територію Російської Федерації без відповідного дозволу Державної служби експортного контролю України, у зв`язку з його затриманням на прохідній підприємства співробітником охорони.
		Згідно відповіді Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова» № 6306/10 від 19.10.16 вказана документація є товаром військового призначення, а саме: технологією виробництва та ремонту військової техніки, та підпадає під позицію ML22а постанови КМ України № 1807.
		Відповідно до листа Державної служби експортного контролю України №3734/30-16 від 10.11.2016 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не зареєстрований в Держекспортконтролі як суб`єкт здійснення міжнародних передач товарів військового або подвійного використання. Звернень ОСОБА_4 до Держекспортконтролю з питань отримання дозвільних документів на експорт технології виробництва та ремонту військової техніки, що підпадає під позицію ML22a постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1807, не надходило. 
		Таким чином своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 333 КК України, тобто незакінчений замах на вчинення порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів військового призначення, міжнародна передача яких підлягає державному експортному контролю.
		8 грудня 2016 року між прокурором відділу 04/4 прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_4  в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4  за ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 333 КК України, останній у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та отримана згода ОСОБА_4 на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому ОСОБА_4 .
		Розглядаючи в порядку ст. 314 ч. 3 п. 1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні також просять вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 333 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.
		Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від яких потерпілих немає.
		Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. 
		При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором відділу 04/4 прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
		За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 333 КК України, тобто незакінчений замах на вчинення порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів військового призначення, міжнародна передача яких підлягає державному експортному контролю, за яким належить призначити йому, узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання.
		Цивільний позов у справі не заявлений.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 342, 350, 373, 374, 472, 475 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В :
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 8 грудня 2016 року між прокурором відділу 04/4 прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_4  в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, за участю захисника ОСОБА_5  у кримінальному провадженні № 22016220000000225 від 25 жовтня 2016 року 
		ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 15, ч 1 ст. 333 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн.) без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
		Суддя -  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...