Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 687/1518/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2016. Зареєстровано: 24.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2016.
Дата набрання законної сили: 30.12.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 687/1518/16-ц 
		2-о/687/139/2016 
		 
		         РІШЕННЯ
		           ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		20 грудня 2016 року                                        Чемеровецький районний суд 
		  Хмельницької області в складі:
		  головуючого  судді  Борсука В.О.,
		  з участю секретаря  Цугель Т.В.,
		  з участю заявника  ОСОБА_1,
		  з участю представника заявника-
		  ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Чемерівці цивільну справу за заявою ОСОБА_3, ОСОБА_1, які діють від власного імені та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, ОСОБА_11 ОСОБА_12 про встановлення факту, що має юридичне значення,
		                                                                   в с т а н о в и в :
		      У листопаді 2016 року заявники, які діють від власного імені та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4С, ОСОБА_5 С, ОСОБА_6 С, ОСОБА_3С, ОСОБА_8 С, ОСОБА_1 С, ОСОБА_10 звернулися в суд з заявою заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, ОСОБА_11 ОСОБА_12 про встановлення факту, а саме, що вимушене їхнє переселення у вересні 2014 року з окупованої території Донецької області, України, відбулося внаслідок збройної агресії ОСОБА_11 ОСОБА_12 проти України та окупації ОСОБА_11 ОСОБА_12 частини території Донецької області України.               Свої вимоги мотивують тим, що вони уродженці ІНФОРМАЦІЯ_1 та були зареєстровані і проживали за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того, від даного шлюбу між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у них народилися діти, які на даний час є неповнолітніми.                                    В серпні 2014 року вони були вимушені переміститься з місця свого постійного проживання на тимчасовій окупованій території Донецької області до Хмельницької області Чемеровецького району, с.Збриж, вул.. Незалежності,6 де на даний час фактично і проживають, і їм довелось зіткнутись з труднощами облаштування умов життя, зокрема пошуком роботи, житла.                                                       Вважають, що через окупацію частини Донецької області ОСОБА_11 ОСОБА_12 проти України, вони фактично позбавлені не лише рідного дому, матеріального забезпечення, а й звичного середовища існування, вільного спілкування з рідними, друзями.     Необхідність встановлення такого факту мотивують тим, що саме через окупацію частини Донецької області, Україна, ОСОБА_11 ОСОБА_12 проти України порушено низку їхніх прав, закріплених якКонституцією України, IVЖеневською конвенцією 1949 р. про захист цивільного населення під час збройного конфлікту, так і Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в звязку з чим їм завдано майнової та моральної шкоди.     В судовому засіданні заявник ОСОБА_1, та представник заявника ОСОБА_2, підтримали доводи заяви.                                                       Представник заінтересованої особи Міністерства соціальної політики України в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься їхній відзив в якому просять розглядати справу у відсутності представника Міністрерства, оскільки питання у заяві не відносяться до компетенції Мінсоцполітики.                                        Представник заінтересованої особи ОСОБА_11 ОСОБА_12 в судове засідання не зявився, по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.                                                                 Вислухавши пояснення заявника, представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги слід задовольнити з наступних підстав.                                                                 Судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_10, є громадянами України, що підтверджуються паспортами серії ВА 176311 від 09.09.1996 року, серії ВТ 033860 від 10.09.2013 року та серії ВТ 075209 від 05.02.2014 року, які видані Новоазовським РС ГУГМС в Донецькій області та є уродженцями м. Новоазовськ Донецької області, що підтверджуються відомостями паспорту громадянина України.                              В матеріалах справи містяться свідоцтва про народження серії І-НО № 128724 від 06.11.1999 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, серії І-НО № 287112 від 2002 року ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, серії І-НО № 406369 від 15.09.2004 року ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, серії І-НО № 101021 від 2007 року ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, серії І-НО № 305044 від 2010 року ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, серії І-НО № 459054 від 2012 року ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, які видані відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новоазовського районного управління юстиції у Донецькій області.                                   Статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІвизначено, що збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з дій, зазначених в даній статті Закону, серед яких значиться вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України.                                                            Відповідно до постанови Верховної ОСОБА_15 України Про Заяву Верховної ОСОБА_15 України «Про відсіч збройній агресії ОСОБА_11 ОСОБА_12 та подолання її наслідків» від 21 квітня 2015 року було схвалено текст Заяви Верховної ОСОБА_15 України «Про відсіч збройній агресії ОСОБА_11 ОСОБА_12 та подолання її наслідків». З аналізу даної заяви вбачається, що 20 лютого 2014 року були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами ОСОБА_11 ОСОБА_12 порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань розташованих в Криму, що знаходились там відповідно до Угоди між Україною і ОСОБА_11 ОСОБА_12 про статус та умови перебування на території України Чорноморського флоту ОСОБА_11 ОСОБА_12 на території України від 28.05.1997 року, для блокування українських військових частин.                         З даної заяви Верховної ОСОБА_15 України слідує, що 27 лютого 2014 року збройні підрозділи спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил ОСОБА_11 ОСОБА_12 захопили будівлі ОСОБА_15 Міністрів та Верховної Ради Автономної ОСОБА_16 Крим. Водночас, відбулось створення і озброєння іррегулярних збройних формувань найманців з числа місцевих жителів, якими керували офіцери спецслужб і Збройних Сил ОСОБА_11 ОСОБА_12, а Чорноморський флот ОСОБА_11 ОСОБА_12 заблокував українські порти, де знаходились кораблі Військово-Морських Сил України. В подальшому лідер партії «Русское единство» проголосив себе головою ОСОБА_15 Міністрів Автономної ОСОБА_16 Крим та закликав президента ОСОБА_11 ОСОБА_12 «забезпечити мир і спокій в Криму». У відповідь на цей заклик Президент ОСОБА_11 ОСОБА_12, звернувся до ОСОБА_15 ОСОБА_12 Федеральних зборів ОСОБА_11 ОСОБА_12, яка своєю постановою від 01 березня 2014 року, надала згоду на використання на території України Збройних Сил ОСОБА_11 ОСОБА_12. Як наслідок це призвело до збройного захоплення і воєнної окупації невід'ємної частини України - Автономної ОСОБА_16 Крим та міста Севастополя.               Нелегітимно сформована в умовах російської воєнної окупації виконавча влада Автономної ОСОБА_16 Крим 16 березня 2014 року провела референдум про входження Автономної ОСОБА_16 Крим до складу ОСОБА_11 ОСОБА_12, однак результати референдуму не були визнані жодною країною світу, крім ОСОБА_11 ОСОБА_12, що підтверджується Резолюцією Генеральної ОСОБА_15 ООН 68/262 від 27 березня 2014 року «Територіальна цілісність України».                                             17 березня 2014 року Верховна ОСОБА_15 Автономної ОСОБА_16 Крим, розпущена постановою Верховної ОСОБА_15 України, всупереч цьому проголосила Крим незалежною державою. 18 березня 2014 року самозвані представники Верховної ОСОБА_15 Автономної ОСОБА_16 Крим підписали з президентом ОСОБА_11 ОСОБА_12 Путіним «Договір про прийняття до ОСОБА_11 ОСОБА_12 Крим і створення у складі ОСОБА_11 ОСОБА_12 нових суб'єктів».                                                                  21 березня 2014 року владою ОСОБА_11 ОСОБА_12 було прийнято Федеральний конституційний закон «О принятии в Российскую ОСОБА_12 Республики Крым и образовании в составе Российской ОСОБА_12 новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя».                                             ВідповідноЗакону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" №1207-VІІ від 15.04.2014 року із змінами і доповненнями, внесеними відповідно Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації" від 15.09.2015 року № 685-VІІІОСОБА_16 Крим та місто Севастополь визнано тимчасово окупованою територією України з зазначенням дати початку тимчасової окупації - 20 лютого 2014 року.     Незаконно анексувавши ОСОБА_16 Крим, Росія продовжила свою військову агресію по відношенню до України, розпочавши в квітні 2014 року другу фазу збройної агресії проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами ОСОБА_11 ОСОБА_12 озброєні бандитські формування проголосили створення "Донецької народної республіки" (7 квітня 2014 року) та "Луганської народної республіки" (27 квітня 2014 року).                                                                 Згідно з постановою Верховної ОСОБА_15 України Про Заяву Верховної ОСОБА_15 України «Про відсіч збройній агресії ОСОБА_11 ОСОБА_12 та подолання її наслідків», прийнятою 21 квітня 2015 року, зазначені події на сході України відбувалися за наступним сценарієм:     Протягом травня 2014 року самозвані лідери "ДНР" та "ЛНР", серед яких було багато громадян ОСОБА_11 ОСОБА_12, у неконституційний спосіб організували проведення фіктивних референдумів про відокремлення цих нелегітимних утворень від України. Під приводом і з метою їхньої підтримки на територію України були заслані розвідувально-диверсійні групи, які очолювали кадрові офіцери Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил ОСОБА_11 ОСОБА_12, парамілітарні формування російського козацтва та укомплектований чеченцями - громадянами ОСОБА_11 ОСОБА_12 батальйон "Восток", а також були задіяні такі озброєні групи найманців як "Русский сектор" та "Оплот". За їхньої участі відбулися захоплення адміністративних будівель у багатьох населених пунктах Донецької та Луганської областей, здійснено збройні напади на частини українських Сухопутних військ та літаків Повітряних сил Збройних Сил України.               11 травня 2014 року на окупованій території Донецької і Луганської області відбувся референдум щодо самовизначення в Луганському та Донецькому регіонах з метою відокремлення та проголошення так званих «Луганської Народної ОСОБА_16» та «Донецької Народної ОСОБА_16». Однак, такий референдум, як і проголошені утворення, а саме «Луганська Народна ОСОБА_16» та «Донецька Народна ОСОБА_16» не були визнані міжнародною спільнотою про що свідчать наступні, досліджені в суді докази.          Міністерство закордонних справ Великобританії назвало прикрим факт проведення референдуму 11 травня на Донбасі (http://ua.korrespondent.net/world/3361365-mzs-brytanii-nazvav-prykrym-faktom-referendum-na-donbasi).                                         Тим часом прес-секретар Держдепартаменту США  ОСОБА_17 заявила, що США не визнають результати референдуму про незалежність "Донецької народної республіки" (http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3361226-derzhdepartament-ssha-znovu-zaiavyv-pro-nevyznannia-referendumiv-na-donbasi).                                             Крім цього, прес-секретар Верховного представника ЄС із закордонних справ Кетрін ОСОБА_18 Косьянчич заявила, що "так звані референдуми у Донецькій і Луганській областях нелегітимні, і ми не визнаємо їх результатів. Ті, хто організував ці референдуми, не володіють демократичної легітимністю".                                               Підтвердженням окупації ОСОБА_11 ОСОБА_12, як країною агресором, частини території Луганської і Донецької області, є факти здійснення нею активних дій щодо організації збройних нападів, участі в них та постачання для цього на територію України зброї та особового складу військ ОСОБА_11 ОСОБА_12.                                   23.08.2014 року почалися масові вторгнення на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів Збройних Сил ОСОБА_11 ОСОБА_12, зокрема, військовослужбовців 9-ї окремої мотострілецької бригади, 76-ї та 98-ї дивізій повітрянодесантних військ Збройних Сил ОСОБА_11 ОСОБА_12. Задіяння регулярних Збройних Сил ОСОБА_11 ОСОБА_12 у збройній агресії проти України супроводжувалося поширенням серед населення України агітаційних листівок, в яких, зокрема, був такий заклик: "За жодних обставин не чиніть перепон пересуванню російських військ (техніка та особовий склад)".     На засіданні ОСОБА_15 Безпеки ООН, яке відбулося 29 серпня у зв'язку з агресією ОСОБА_11 ОСОБА_12 проти України, делегація України заявила: "Росія розпочала безпосереднє воєнне вторгнення на материкову частину України із застосуванням своїх регулярних збройних сил". Після надзвичайного засідання комісії Україна - НАТО, скликаного 29 серпня 2014 року на прохання України, Генеральний секретар НАТО А. Расмуссен кваліфікував вторгнення Збройних сил ОСОБА_11 ОСОБА_12 через східний і південно-східний українсько-російський державний кордон як "серйозну ескалацію збройної агресії Росії проти України".                                                  Регулярні збройні формування, задіяні ОСОБА_11 ОСОБА_12 у агресивній війні проти України, систематично підкріплювалися російськими найманцями з числа звільнених у запас військовослужбовців Збройних сил ОСОБА_11 ОСОБА_12 та постачанням зброї і військової техніки, включаючи танки, артилерійські системи, протитанкові засоби та сучасні зенітно-ракетні комплекси. Це підтверджувалося численними затриманими громадянами ОСОБА_11 ОСОБА_12 та військовослужбовцями Збройних сил ОСОБА_11 ОСОБА_12.               Пресс- центр СБУ в своєму повідомленні від 20 червня 2014 року під назвою «Під Слов'янськом затримано російського найманця (відео)» зазначив, що українськими військовими під Слов'янським Донецької області було затримано громадянина ОСОБА_11 ОСОБА_12, який був направлений російськими спецслужбами для участі у бойових діях на сході України. Затриманий громадян ОСОБА_11 ОСОБА_12 був завербований представниками ФСБ ОСОБА_11 ОСОБА_12, пройшов інструктаж, отримав гроші та чіткі вказівки з приводу участі у військових діях на стороні проросійських бойовиків на території України.               29.06.2016 року незалежна неурядова правозахисна організація Міжнародне партнерство за права людини разом із Норвезьким Гельсінським Комітетом та Українською Гельсінською Спілкою представила Звіт "Звідки відкрили вогонь? Розслідування транскордонних атак на сході України". Відповідно до Звіту, перетини кордону та напади на українські території були організовані за допомогою військових підрозділів ОСОБА_11 ОСОБА_12. Покинуті речі персонального вжитку та сліди переміщення військової техніки; рух російських військових підрозділів на території ОСОБА_11 ОСОБА_12 і через кордон України; факти нелегальних перетинів українського кордону комбатантами з ОСОБА_11 ОСОБА_12, які згодом здійснювали напади на об'єкти військової інфраструктури, державні прикордонні частини та цивільні об'єкти; здійснення атак з локацій військових частин регулярних збройних сил ОСОБА_11 ОСОБА_12 слугують цьому підтвердженням. Крім того, проаналізовані у звіті докази прямого втручання російських збройних сил, служб безпеки, осіб, які прямо пов'язані з військовими підрозділами ОСОБА_11 ОСОБА_12, а також аналіз атак на населені пункти Луганської області влітку 2014 року доводять наявність міжнародного характеру збройного конфлікту на Донбасі.                               За наслідками збройної агресії ОСОБА_11 ОСОБА_12 прийнято Постанову Верховної ОСОБА_15 України від 17 березня 2015 року № 254-VІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно доЗакону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.                                                  В абзаці 2 постанови Верховної ОСОБА_15 України про Заяву Верховної ОСОБА_15 України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами ОСОБА_11 ОСОБА_12 та керівниками терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР", які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» №145-VІІІ від 04.02.2015 року зазначено, що з 20 лютого 2014 року проти України триває збройна агресія ОСОБА_11 ОСОБА_12 та підтримуваних нею бойовиків-терористів, під час якої було анексовано ОСОБА_16 Крим та місто Севастополь, які є частиною території незалежної та суверенної держави Україна, окуповано частину Донецької та Луганської областей України, загинуло тисячі громадян України, серед яких діти, поранено тисячі осіб, зруйновано інфраструктуру цілого регіону, сотні тисяч громадян вимушені були покинути свої домівки».                                                            Також постановою Верховної ОСОБА_15 України від 27 січня 2015 року № 129-VIII законодавчий орган України затвердив звернення до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської ОСОБА_15 Європи, Парламентської ОСОБА_15 НАТО, Парламентської ОСОБА_15 ОБСЕ, Парламентської ОСОБА_15 ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання ОСОБА_11 ОСОБА_12 державою-агресором.                                                                 Крім того, військові дії ОСОБА_11 ОСОБА_12 на території України були фактично визнані та засуджені рядом міжнародних інстанцій. Так, 15 січня 2015 року Європейський парламент затвердив резолюцію щодо України, в якій вказано: «Європарламент рішуче засуджує агресивну і експансіоністську політику Росії, що є загрозою єдності та незалежності України і створює потенційну загрозу для самого Європейського союзу, в тому числі засуджує незаконну анексію Криму і неоголошену гібридну війну проти України, яка включає в себе інформаційну війну з елементами кібер-війни, використання регулярних і нерегулярних сил, пропаганду, енергетичний шантаж, економічний тиск, дипломатичну та політичну дестабілізацію; підкреслює, що ці дії є порушенням міжнародного права і створюють серйозний виклик для безпекової ситуації в Європі; наголошує, що немає жодних підстав для застосування військової сили в Європі з так званих історичних та безпекових міркувань чи задля захисту своїх "співвітчизників, що проживають за кордоном"; закликає Москву припинити ескалацію ситуації, негайно зупинити потік зброї, найманців і військ на підтримку сепаратистських збройних формувань і використати свій вплив на сепаратистів, щоб переконати їх брати участь у політичному процесі».                              Резолюція Парламентської ОСОБА_15 Європи від 25 червня 2015 року визнає, що конфлікт на території України є агресією зі сторони ОСОБА_11 ОСОБА_12.               Аналізуючи наведені обставини та докази, що містяться у досліджених судом нормах міжнародного та національного законодавства, суд приходить до висновку, що наслідком саме збройної агресії ОСОБА_11 ОСОБА_12 стала окупація частини території Донецької області, України.                                                            При розгляді справи суд прийшов до висновку, що викладені вище факти збройної (військової) агресії ОСОБА_11 ОСОБА_12 відносно України, окупації частини території Донецької області, Україна є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно ч. 2ст. 61 ЦПК України.                                                       Суд також бере до уваги те, що на факт окупації ОСОБА_11 ОСОБА_12 частини території Донецької області, Україна, вказують також джерела міжнародно-правового регулювання режиму окупації, а саме Гаазька конвенція про закони і звичаї сухопутної війни 1907 р., IV Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни 1949 р. і деякі положення Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів 1977 р..     Існуючі правові норми, що визначають режим окупації, переважно засновані на положенні ст. 42 Гаазької конвенції 1907 р.: «Територія вважається зайнятою, якщо вона дійсно знаходиться під владою ворожої армії». Згідно з цією ж ст. 42 Гаазької конвенції 1907 р., територія, до якої застосовано право окупації, повинна «дійсно перебувати під владою ворожої армії», причому «зайняття поширюється лише на ті області, де ця влада встановлена і в змозі проявляти свою діяльність».                                                                 Окупація характеризується наявністю ефективного контролю агресором займаної території, яка виражається у достатній присутності військ держави окупанта; держава окупант здійснює свою владу над окупованою владою, яка втратила здатність до громадських функцій; ворожі сили здалися, були переможені чи відступили; над територією була встановлена тимчасова адміністрація; держава окупант видає укази громадянському населенню та контролює їх виконання.                                             Здійснення такого контролю ОСОБА_11 ОСОБА_12 частини території України, зокрема частини Донецької області, з усіма його ознаками підтверджується в сукупності наступними доказами.                                                        Згідно з даними Державної прикордонної служби України від 12 вересня 2014 року, в межах Донецької та Луганської областей продовжується концентрація та перегрупування терористів та Збройних сил ОСОБА_11 ОСОБА_12, їх до забезпечення озброєнням, важкою броньованою технікою, артилерією, боєприпасами та ПММ.                               Також ними проводяться активні розвідувальні заходи (http://dpsu.gov.ua/ua/about/news/news_5006.htm).                                                       В статті під назвою «ОСОБА_11 військові захопили Новоазовськ. Бригада з Вінниці прийняла бій» від 28.08.2014 року, яка розміщена на Інтернет-порталі «20minut.ua» повідомляється, що українські військові прийняли бій з російськими частинами поблизу Новоазовська, але пізніше відступили на захід від міста, додаток 29.                         За інформацією, яка міститься в Інтернет порталі «Energy.gift» в статті під назвою «ОСОБА_11 збройна агресія проти України 92014-2015) вказано, що 16.04.2014 року відбулося захоплення проросійськими бойовиками адміністративної будівлі у м. Новоазовську. Після цього над захопленою бойовиками будівлею було встановлено прапор ОСОБА_11 ОСОБА_12, додаток 30.                                                                 За інформацією, яка міститься на сторінках Інтернет-порталу «ТСН» в статті під назвою «В Україну через Новоазовськ зайшла колона бронітехніки без маркування- «АЗОВ» від 14.02.2015 року, повідомляється, що територію України, а саме через м.Новоазовськ, вторглася колона російської бронітехніки без розпізнавальних знаків.                    За повідомленням, яке міститься на сторінках Інтернет-Порталу «iPress.ua» в статті під назвою «Розвідка»Азова» зафіксувала перекидання російської військової техніки в Новоазовськ» від 16.02.2015 року зазначено, що військова техніка з ОСОБА_11 ОСОБА_12 продовжує перетинати український кордон.Зокрема, її просування спостерігається у підконтрольному проросійськими бойовиками Новоазовську.                              Таким чином, твердження заявників, що ОСОБА_11 ОСОБА_12 здійснює ефективний контроль частини Донецької області, Україна, дає підстави вважати частину Донецької області окупованою ОСОБА_11 ОСОБА_12.                                        Встановлюючи обставини вимушеного переселення суд виходив з наступного.          Верховна ОСОБА_15 України у Постанові Про Заяву Верховної ОСОБА_15 України «Про відсіч збройній агресії ОСОБА_11 ОСОБА_12 та подолання її наслідків» зазначила свою позицію щодо ствердження факту неодноразового порушення ОСОБА_11 ОСОБА_12 прав громадян України, тобто цивільного населення, передбачені та гарантовані Женевською конвенцією 1949 р. про захист цивільного населення під час збройного конфлікту таКонвенцією про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 pоку, як право на життя, право на свободу повагу до честі і гідності, право не бути підданим катуванням, право не перебувати в рабстві або підневільному стані, право на свободу і особисту недоторканість, право на справедливий суд, право не бути покараним без закону, право на повагу до приватного і сімейного життя, право на свободу думки, совісті і релігії.                    Зокрема, аналіз інформації, що міститься в інтернет-виданнях, про які зазначає заявник вказує на наявність конкретних фактів порушення вищезазначених гарантованих прав цивільного населення з боку ОСОБА_11 ОСОБА_12.                                   Перелічені факти є достатніми для розуміння наявності порушень гарантованих прав цивільного населення з боку ОСОБА_11 ОСОБА_12, при цьому матеріали справи містять інші витяги з інтернетресурсів, наданих заявником.                                    Порушення прав заявників, які гарантовані вищезгаданими Конвенціями, крім пояснень заявника, підтверджуються поданими ним доказами, та узгоджуються з загальним станом подій, що відбуваються на окупованій території Донецької області.          Починаючи з жовтня 2014 року заявники разом із неповнолітніми особами проживають в ІНФОРМАЦІЯ_9, про що свідчать довідки від 26.02.2016 року про взяття на облік внутрішньо переміщено особи виданих структурним підрозділом з питань соціального захисту населення.               Після окупації частини Донецької області ОСОБА_11 ОСОБА_12 заявникам та його непонолітнім дітям, порушено їхній налагоджений звичний спосіб життя, гостро стало питання з приводу житла та фінансів, що позначилось на їхньому моральному та фізичному стані.                                                                       За таких обставин, суд прийшов до висновку, що внаслідок саме збройної агресії ОСОБА_11 ОСОБА_12 на частині території Донецької області було порушено низку конституційних прав заявників передбачених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р., IV Женевською конвенцією 1949 р. про захист цивільного населення під час збройного конфлікту,розділом II Конституції України.          Підсумовуючи викладене, слід також зазначити, що ОСОБА_11 ОСОБА_12 здійснивши збройну агресію відносно України, та відповідно окупувавши частину території України, а саме ОСОБА_16 Крим, м. Севастополь, та частину Донецької та Луганської областей, порушила норми та принципи Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, Будапештського меморандуму, Гельсінського заключного акту наради по Безпеці та Співробітництву в Європі від 01.08.1975р. та Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і ОСОБА_11 ОСОБА_12.                                   Зокрема, пунктом 1 Будапештського меморандуму передбачено, що ОСОБА_11 ОСОБА_12, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Гельсінського заключного акту Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975р. поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.                                   Пункт 2 Будапештського меморандуму говорить, що ОСОБА_11 ОСОБА_12, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй.                              Згідно із Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975р. суверенні права держави мають узгоджуватись із міжнародним правом, зокрема Статутом ООН, Загальною декларації прав людини та Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975р., які визначають права та законні інтереси людини як найвищу суспільну цінність, гарантують людині право жити в мирі та безпеці. Виходячи із викладеного держава, яка грубо порушує гарантовані нормами міжнародного права основні свободи та права людини, не може використовувати імунітет від судового переслідування іноземним судами як гарантію уникнення відповідальності за вчинені проти життя та здоров'я людини злочини.               Порушивши Статут ООН, Загальну декларацію прав людини, Будапештський меморандум, Гельсінський заключний акт наради по Безпеці та Співробітництву в Європі від 01.08.1975р., Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і ОСОБА_11 ОСОБА_12, Договір між Україною і ОСОБА_11 ОСОБА_12 про українсько-російський державний кордон, ОСОБА_11 ОСОБА_12 вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих статтею 2 Статуту ООН, а тому, на думку суду є державою-агресором, що в свою чергу свідчить про відсутність у неї судового імунітету.                              Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод тастаттею 8 Конституції Українигарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.                                   Видані вищезазначені довідки посвідчують лише факт вимушеного переселення заявників ОСОБА_3, ОСОБА_1, їх неповнолітніх дітей та ОСОБА_10 з м.Новоазовськ Донецької області до с.Збриж Чемеровецького району Хмельницької області не встановлює причини такого переселення, оскільки даний орган не має таких повноважень.               Згідно з ч. 2ст. 256 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.               Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3, ОСОБА_1, їх неповнолітні діти та ОСОБА_10 переселився з території Донецької області задля уникнення загрози життю, здоров'ю, свободи, насильницької втрати громадянства, особистих прав на свободу пересування, вираження думки, майнових прав вільного володіння, розпорядження та користування майном, прав на працю та захист в результаті збройної агресії ОСОБА_11 ОСОБА_12, та те, що встановити даний юридичний факт заявникам необхідно для виникнення права на справедливу компенсацію з держави - агресора ОСОБА_11 ОСОБА_12, суд вважає, що подана заява підлягає до задоволення.                                             Керуючись ст.ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 209; 212; 214-215 ЦПК України, суд -
		                                                  ВИРІШИВ:
		     Заяву задовольнити. 
		Встановити факт, що вимушене переселення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_11, разом з неповнолітніми дітьми: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_12 у серпні 2014 року з окупованої території Донецької області України, відбулося внаслідок збройної агресії ОСОБА_11 ОСОБА_12 проти України та окупації ОСОБА_11 ОСОБА_12 частини території Донецької області України.
		     На рішення суду, який його ухвалив може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів.
		 
		Суддя Чемеровецького 
		        районного суду                                                                                            ОСОБА_19

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...