Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/12316/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2016. Зареєстровано: 25.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2016.
Дата набрання законної сили: 01.01.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"14" грудня 2016 р.                             м. Київ                                                  К/800/12627/16 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
		головуючого - Смоковича М.І.,
		суддів: Донця О.Є., Єрьоміна А.В.,
		розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виконуючий обов'язки начальника Волинської митниці ДФС України Якобчук Дмитро Михайлович, про скасування постанови про порушення митних правил, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою Волинської митниці ДФС на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року,
		 
		у с т а н о в и л а :
		 
		В серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 5 серпня 2015 року № 0882/20502/15.
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перевищення строку транзитного перевезення автомобіля марки «VOLKSWAGEN SHARAN», р.н. НОМЕР_2 було зумовлено об'єктивними причинами - несправністю двигуна цього транспортного засобу, що підтверджується документами, оформленими станцією технічного обслуговування, де він ремонтувався. На думку позивача, зазначена обставина відповідно до статті 460 Митного кодексу України виключає можливість притягнення до відповідальності за порушення митних правил, передбачених статтею 470 Митного кодексу України. Про обставини, які перешкоджають своєчасно доставити автомобіль до митного органу відповідача було своєчасно повідомлено шляхом направлення інформаційного повідомлення, однак при прийнятті оскарженого рішення ні поясненням позивача, ані документам, наданим на підтвердження факту несправності автомобіля, не надано належної оцінки. 
		Постановою від 31 серпня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
		Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 квітня 2016 року скасував постанову суду першої інстанції і прийняв нову, якою позовні вимоги задовольнив повністю та скасував постанову Митниці № 0882/20502/2015 від 5 серпня 2015 року. 
		У касаційній скарзі Митниця, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняту ним постанову про задоволення позову ОСОБА_1 та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
		ОСОБА_1 у своїх запереченнях зазначає про необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. 
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Суди попередніх інстанцій встановили, що 14 липня 2015 року о 01:49 год. позивач, прямуючи з України в Республіку Польща, заїхав як водій автомобіля марки «VOLKSWAGEN SHARAN», 2.0 КАТ, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, країна реєстрації Республіка Польща, кузов № НОМЕР_1, в зону митного контролю митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС на смугу руху «зелений коридор». 
		Під час здійснення митних формальностей на підставі відомостей бази даних «Інспектор-2006» та ЄАІС ДМСУ з'ясувалось, що зазначений вище автомобіль ОСОБА_1 ввіз на митну територію України 17 червня 2015 року через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС в митному режимі «транзит» і станом на 14 липня 2015 року його не вивіз, в інший митний режим теж не поміщав. Термін вивезення (транзиту) вищевказаного автомобіля з митної території України закінчився 27 червня 2015 року, відповідно позивач перевищив встановлений у статті 95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту більше, ніж на десять діб. 
		У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 підтвердив факт порушення встановленого у статті 95 Митного кодексу України строку для вивезення транспортного засобу за межі території України, але пояснив це несправністю автомобіля. На підтвердження цього факту позивач надав довідки від ФОП ОСОБА_4 і копію акта здачі-прийняття робіт (щодо ремонту автомобіля).
		Зокрема, відповідно до довідки ФОП ОСОБА_4 від 18 червня 2015 року належний ОСОБА_1 транспортний засіб «VOLKSWAGEN SHARAN», 2.0 КАТ, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, перебуває на станції технічного обслуговування за адресою м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 4 у зв'язку з ремонтом двигуна. 
		У довідці ФОП ОСОБА_4 від 13 липня 2015 року зазначено про те, що зазначений транспортний засіб перебував на станції технічного обслуговування за адресою м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 4 у зв'язку з ремонтом двигуна у період з 18 червня 2015 року по 13 липня 2015 року. 
		Щодо акта здачі-приймання виконаних робіт № ОУ-0000004 від 13 липня 2015 року, то ним засвідчено те, що загальна вартість «робіт по ремонту двигуна» автомобіля «VOLKSWAGEN SHARAN», 2.0 TDI, 1995 року випуску становить 1800,00 грн. 
		Окрім того, як встановлено у справі, про несправність транспортного засобу та місце його знаходження позивач повідомив Митницю шляхом направлення їй інформаційного повідомлення від 18 червня 2015 року (вх. № 4119-66/57). 
		За виявленим фактом посадова особа митного органу оформила щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил від 14 липня 2015 року № 0882/2050/2015, у якому описано наведені вище обставини і стосовно яких у позивача не було жодних зауважень. 
		За наслідками розгляду справи про порушення митних правил виконуючий обов'язки начальника Волинської митниці ДФС Якобчук Д.М. виніс постанову № 0882/20502/2015 від 5 серпня 2015 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил за частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн.
		Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ремонт транспортного засобу не є тією обставиною, яка в розумінні частини першої статті 460 Митного кодексу України звільняє від адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбачених, зокрема, статтею 470 Митного кодексу України.
		Суд апеляційної інстанції з таким висновком не погодився. Задовольняючи позовні вимоги апеляційний суд зазначив про те, що несправність двигуна автомобіля «VOLKSWAGEN SHARAN», 2.0 КАТ, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, сталася незалежно від волі особи, а ремонт цього транспортного засобу потребував певного часу.  Технічну несправність автомобіля підтверджено документами, виданими уповноваженою особою, а про вихід з ладу двигуна позивач завчасно повідомив Митницю, надіславши їй інформаційне повідомлення. За встановлених у цій справі обставин суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, встановлених статтею 470 Митного кодексу України.  
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є передчасними з огляду на таке. 
		Згідно з частиною першою статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
		Відповідно до частини третьої статті 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до частини першої статті 95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
		Згідно з частиною першою статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
		У розумінні пунктів 57, 59 частини першої статті 4 Митного кодексу України: товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі; транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.
		Однією з вимог до переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту, за змістом пункту 3 частини першої статті 93 Митного кодексу України, є те, що вони повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.
		Відповідно до частини першої статті 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
		Відповідно до частини першої статті 460 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
		Відповідно до пунктів 3, 5 розділу VIII наказу Міністерства фінансів № 657 від 31 травня 2012 року «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 року за № 1669/21981, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
		Якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини таї наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
		У справі встановлено, що причиною перевищення позивачем встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку доставки транспортного засобу «VOLKSWAGEN SHARAN», 2.0 КАТ, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, більше ніж на десять діб була несправність двигуна цього автомобіля, яка, відповідно до довідок ФОП ОСОБА_4 від 18 червня 2015 року, виникла наступного дня після перетину митного кордону (17 червня 2015 року).
		Про несправність автомобіля, а також про місце його ремонту, позивач повідомив Митницю того ж дня, 18 червня 2015 року, надіславши їй інформаційне повідомлення відповідного змісту.
		Факт виходу з ладу двигуна автомобіля «VOLKSWAGEN SHARAN», 2.0 КАТ, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та його перебування у зв'язку з цим на станції технічного обслуговування у період з 18 червня 2015 року по 13 липня 2015 року позивач доводить згаданими вище двома довідками ФОП ОСОБА_4, актом приймання-передачі робіт (надання послуг) від 13 липня 2015 року.
		На думку колегії суддів, несправність транспортного засобу за певних обставин може розцінюватися як обставина непереборної сили, що є підставою для звільнення від відповідальності відповідно до статті 460 Митного кодексу України. Проте в такому випадку ця обставина повинна мати належне документальне підтвердження, оскільки з нею закон пов'язує настання юридичних наслідків. 
		Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, погодився з аргументами позивача про те, що несправність автомобіля, а саме його двигуна, було об'єктивною перешкодою перетнути у встановлений законом строк митний кордон, тому є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 460 Митного кодексу України зазначає
		Однак такий висновок, на думку колегії суддів, зроблено без належної правової оцінки доказів, якими позивач доводить наявність підстав для звільнення від адміністративної відповідальності за перевищення встановленого строку транзитного перевезення. Зокрема поза увагою апеляційного суду залишились надані позивачем довідки ФОП ОСОБА_4 (довільної форми) про ремонт автомобіля в період з 18 червня 2015 року по 13 липня 2015 року, а також акт приймання виконаних робіт. 
		У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів та їх складових частин (систем) є регламентованою діяльністю суб'єктів господарювання, що передбачає, з-поміж іншого, необхідність належного документального оформлення господарських операцій з надання таких послуг. 
		Взаємовідносини між замовником і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, їх складових частин (систем), а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг врегульовано Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, які затверджено наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2014 року № 615 (далі - Правила). Відповідно цих Правил вони поширюються на суб'єктів господарювання, які надають послуги з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів та їх складових частин (систем) та на яких поширюються вимоги Технічного регламенту з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2013 року № 643 (далі - Технічний регламент) (пункт 1 Правил).
		Відповідно до пункту 8 Технічного регламенту виконавцем технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів є суб'єкт господарювання, який відповідає таким вимогам: 1) має власні або орендовані засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають установленим законодавством вимогам; 2) роботи з технічного обслуговування і ремонту здійснює персонал необхідного рівня професійної кваліфікації відповідно до видів цих робіт (далі - персонал); 3) має виробничі споруди, засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають встановленим законодавством вимогам.
		Послуги з технічного обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) чи його складових частин (систем) надаються замовникові на підставі договору про технічне обслуговування і ремонт КТЗ, що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо). Договір про технічне обслуговування і ремонт КТЗ повинен містити істотні умови відповідно до статті 25 Закону України «Про автомобільний транспорт».
		Якщо для надання послуг відсутня потреба залишати КТЗ, його складові частини (системи) на відповідальне зберігання у виконавця, надання послуг оформлюється рахунком-фактурою, накладною, квитанцією тощо, а також нарядом-замовленням на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу (додаток 1), у яких обов'язково робиться запис про гарантійні зобов'язання (у випадках, передбачених цими Правилами), який засвідчується підписом контролера якості та скріплюється печаткою виконавця (за наявності) (пункти 3, 4 розділу ІІІ Правил). 
		Приймання КТЗ та його складових частин (систем) здійснюється у присутності власника чи його уповноваженого представника в такому порядку: перегляд експлуатаційної, ремонтної, технологічної документації і заявки замовника; <…> оформлення акта передавання-приймання КТЗ, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (пункт 1 розділу IV Правил). 
		Акт передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (додаток 2) складається у двох примірниках. Обидва примірники мають однакову юридичну силу. Акт передавання-приймання КТЗ, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту підписується власником КТЗ, його складових частин (систем), а також особою, відповідальною за прийняття КТЗ, його складових частин (систем) до ремонту, скріплюється печаткою виконавця (за наявності). (пункт 2 розділу IV Правил). 
		Документами, що підтверджують надання послуги, є: акт передавання-приймання КТЗ (його складових частин (систем)) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності)) та замовником; документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб).
		Приймання КТЗ, його складових частин (систем) замовником відбувається у присутності контролера якості і здійснюється в такому порядку: аналіз документів, оформлених виконавцем; перевірка відповідності наданих послуг, зокрема надання замовнику КТЗ, його складових частин (систем) для випробувань за участю представника виконавця; оформлення акта передавання-приймання КТЗ, його складових частин (систем) після ремонту і технічного обслуговування або наряду-замовлення відповідно до статті 25 Закону України «Про автомобільний транспорт» (пункт 7 розділу IV Правил). 
		Виконавець після виконання робіт надає замовнику такі документи: рахунок-фактуру, наряд-замовлення, накладну, квитанцію тощо (окремо пов'язані з виконанням технічного обслуговування (крім гарантійного) та окремо пов'язані з виконанням ремонту); гарантійний талон (один примірник); додатки до експлуатаційної документації у випадках, зазначених у пункті 7 розділу VI цих Правил, а також пункті 7 цього розділу; довідку-рахунок на складові частини, придбані й установлені виконавцем на КТЗ; довідку про колір (основний колір) КТЗ, якщо цей колір змінено під час ремонту; приймально-здавальний акт виконавця, який має право на випробування систем живлення КТЗ з газобалонного обладнання і виконав ці випробування. (пункт 8 розділу VІІ Правил).
		З огляду на наведене вище і в контексті розгляду цієї справи слід зауважити, що  передумовою для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів та їх складових частин є укладення договору відповідного змісту між виконавцем і замовником (за винятком випадків, коли відсутня потреба залишати КТЗ, його складові частини (системи) на відповідальне зберігання у виконавця), а факт прийняття колісного транспортного засобу на ремонт, як і його повернення після виконання ремонтних робіт має засвідчуватися актами встановленої форми та змісту. Стосовно останніх, то такі затверджено тими ж Правилами (додаток 2 і 3 відповідно). 
		Відтак при вирішенні цього спору, окрім правової оцінки факту несправності автомобіля як обставини непереборної сили не менш важливим є з'ясування наявності належних доказів, які засвідчують надання послуг з ремонту автомобіля. У справі що розглядається, ці обставини залишились не встановленими. Зокрема відсутній висновок про те, чи відповідають надані позивачем докази (на підтвердження факту передання транспортного засобу виконавцеві ремонту, як і надання останнім послуг з ремонту вказаного вище автомобіля у зв'язку з несправністю двигуна) вимогам до їх форми та змісту, які передбачено згаданими вище Правилами. У зв'язку з наведеним вище висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог не є обґрунтованим. 
		Відповідно до частин другої, третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Суд касаційної інстанції, згідно з частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 227 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
		Зважаючи на те, що допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Керуючись статтями 159, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
		 
		у х в а л и л а :
		 
		Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС - задовольнити частково. 
		Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		  Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                      М.І. Смокович
		 
		Судді                                                                                О.Є. Донець 
		 
		А.В. Єрьомін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...