Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/14088/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2016.
Дата набрання законної сили: 13.12.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                             АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		                                               _____________________________________
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		            13 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:                      
		                                           головуючого - судді         Рейнарт І.М. 
		                                           суддів                                 Кирилюк Г.М., Музичко С.Г.
		                                           при секретарі                     Ігнатьєву Є.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 7 червня 2016 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості і збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», третя особа: ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним,
		 
		№ апеляційного провадження:  №   22-ц/796/10714/2016                                                     Головуючий у суді першої інстанції:       Лісовська О.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.встановила:
		 
		у вересні 2015 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» звернулось до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів основну суму заборгованості у розмірі 2 499,75грн., збитки у розмірі 100 044,56грн., штраф у розмірі 216,23грн., пеню у розмірі 230,80грн., 3% річних у сумі 69,24грн., інфляційні втрати у розмірі 1 212,79грн., а всього 104 273грн. 37коп.
		            Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 9 січня 2014р. уклав з ОСОБА_1 договір фінансового лізингу, відповідно до якого зобов'язався передати у розпорядження відповідача транспортний засіб типу VWPassat B6 2.0 TDI, 2009р. виробництва, а відповідач зобов'язався сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що еквівалентно у гривні 20 527,59 доларам США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 7 184,66 доларів США. У забезпечення виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу з ОСОБА_2 був укладений договір поруки.
		            Позивач стверджував, що ОСОБА_1 належним чином не виконував умови договору, не сплатив платіж за жовтень 2014р. у сумі 2 499,75грн., не реагував на направленні йому нагадування, у зв'язку із чим йому 16 жовтня 2014р. була направлена вимога про повернення об'єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору. Проте, відповідач об'єкт лізингу не повернув, заборгованість не сплатив, чим завдав збитки у вигляді витрат, пов'язаних із конфіскацією об'єкту лізингу у сумі 68 199,18грн., у вигляді послуг наданих із стягнення сум заборгованості у сумі 4320грн., витрат на юридичні послуги у сумі 1 316,40грн. та 6000грн., а також збитки у вигляді упущеної вигоди у сумі 20 208,98грн.
		            Також позивач стверджував, що відповідачі зобов'язані виплатити неустойку та штрафи за порушення умов договору і нести відповідальність, встановлену ст. 625 ЦК України.
		            У лютому 2016р. відповідачі звернулися із зустрічним позовом про визнання 
		 
		                                                                           - 2 -
		 
		недійсним договору про фінансовий лізинг від 9 січня 2014р., посилаючись на порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів», так як позивачем для оплати щомісячних лізингових платежів була визначена змінна процентна ставка, лізингові платежі прив'язані до курсу долара США, чим споживач був введений в оману, а умови договору свідчать про нечесну підприємницьку діяльність позивача.
		            Рішенням суду від 7 червня 2016р. у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічні позовні вимоги задоволено.
		            У поданій апеляційній скарзі ТОВ «Порше Лізинг Україна» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову ТОВ «Порше Лізинг Україна» та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.
		            Позивач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та наданим сторонами доказам, неправильне застосування норм матеріального права.
		            Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення представника відповідача ОСОБА_1, який просив залишити без змін рішення суду, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		            Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 9 січня 2014р. між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір фінансового лізингу, відповідно до якого лізингодавець зобов'язався передати у розпорядження лізингоодержувача транспортний засіб типу VWPassat B6 2.0 TDI, 2009р. виробництва, а відповідач зобов'язався сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що еквівалентно у гривні 20 527,59 доларам США. 
		            Також сторони визначили, що процента ставка є змінною відповідно до пункту 6.4.2. загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, за яким процентна ставка обраховується у розмірі трьохмісячної ставки LIBOR для доларів США. Якщо трьохмісячна ставка LIBOR для доларів США зміниться у порівнянні з останнім коригуванням процентної ставки або відповідно, датою доставки об'єкта лізингу більше, ніж на 0,25 процентних пунктів, робиться аналогічне абсолютне коригування проценту ( з додаванням абсолютної вартості такого збільшення до абсолютного розміру проценту) на дату виставлення рахунку, після відповідного календарного кварталу.
		            Крім того, умовами договору визначено, що усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку: 1) за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквівалентів в дол.. США, визначених відповідно до пунктів 6.3., та 2) відповідно до пункту 6.4.2. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу
		У забезпечення виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу з ОСОБА_2 9 січня 2014р. був укладений договір поруки.
		            Під час судового розгляду сторони не заперечували, що об'єкт лізингу був переданий відповідачу, проте, з травня 2014р. відповідач не регулярно вносив щомісячні платежі і на час звернення позивача до суду мав заборгованість у сумі 2 499грн. 75коп.
		            Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що визначення у договорі змінної процентної ставки, фактично приховало реальний розмір процентної ставки, і визначення розміру платежів у доларах США ввело споживача в обману та є порушенням норм Закону України «Про захист прав споживачів» і підставою для визнання недійсним договору фінансового лізингу.
		            Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.
		За положеннями частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам 
		                                                                 - 3 -
		 
		держави і суспільства, його моральним засадам. 
		Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 
		Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.
		Так, за змістом частини п'ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.
		Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону).
		Аналізуючи норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
		Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи  умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону). 
		Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору про фінансовий лізинг, відповідач ОСОБА_1 посилався на те, що у договорі неоднозначно та нечітко визначено розмір процентної ставки за лізинговими платежами, а визначення процентної ставки у розмірі трьохмісячної ставки LIBORдля доларів США не надає можливості визначити реальний розмір процентної ставки та призводить до  підвищення процентної ставки протягом строку дії договору.
		            Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. 
		            Спірним договором про фінансовий лізинг передбачено порядок визначення процентної ставки, яка обраховується у розмірі трьохмісячної ставки LIBOR для доларів США. Якщо трьохмісячна ставка LIBOR для доларів США зміниться у порівнянні з останнім коригуванням процентної ставки або відповідно, датою доставки об'єкта лізингу більше, ніж на 0,25 процентних пунктів, робиться аналогічне абсолютне коригування проценту ( з додаванням абсолютної вартості такого збільшення до абсолютного розміру проценту) на дату виставлення рахунку, після відповідного календарного кварталу. При цьому, лізинодавець на власний розсуд не встановлює проценту ставку LIBOR для доларів США.
		            Крім того, договором сторони визначили розмір щомісячного лізингового платежу у еквіваленті 732,35 доларам США, а у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) визначений розмір процентів, який підлягає сплаті.
		            Тобто лізингоодержувач був повідомлений про розмір грошових коштів, які він повинен сплатити, як процент за лізинговим кредитом.
		                                                                         - 4 -
		 
		Зміна процентна ставка - це процентна ставка, рівень якої підлягає періодичній переоцінці залежно від зміни тієї чи іншої базової ставки.
		            Пунктом 6.4.3. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізину передбачено, що у разі зміни процентної ставки за рішенням Порше Лізинг України відповідно до пункту 6.4.2., Порше Лізинг Україна направляє лізингоодержувачу відповідне повідомлення і оновлений графік покриття витрат та виплати лізингових платежів.       
		          У разі зміни договору, як зазначено в частині третій статті 653 ЦК України, зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. 
		            Якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали договір, в якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись і свідчать про те, що момент досягнення домовленості настав. 
		             Укладаючи договір про фінансовий лізинг, сторони домовились, що для розрахунку процентів буде використовуватись змінна процентна ставка, яка обраховується у розмірі трьохмісячної ставки LIBORдля доларів США. При цьому сторони висловили свою цілковиту згоду щодо передбаченої договором зміни процентної ставки.
		            Отже, виходячи з умов договору про фінансовий лізинг зміна розміру ставки LIBOR для доларів США не є зміною процентної ставки в односторонньому порядку, оскільки вона прямо передбачена умовами двостороннього договору. 
		            Таким чином, положення договору про фінансовий лізинг про встановлення змінної процентної ставки у розмірі трьохмісячної ставки LIBORдля доларів США, не можна вважати несправедливими.
		            Такий правовий висновок стосовно змінної процентної ставки був зроблений Верховним Судом України у справі 6-511цс15.
		            Частиною 2 статті 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів;  інші умови,  щодо  яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 
		Згідно статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів   здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю  за  отримане  у  лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші  витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу. 
		            Згідно з пунктом 6 частини першої статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" договір про надання фінансових послуг повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.
		            Умовами договору визначено, що усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом обміну долара США за безготівковими операціями, встановленого українським комерційним банком (ПАТ «КІБ Креді Агріколь Банк» або іншим банком) або Національним банком України станом на дату, коли кожен платіж підлягає здійсненню (пункт 6.3. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу).
		Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
		            Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України). 
		                                                                           -5 -
		 
		            Відповідно до частини другої статті 533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
		            За таких обставин, визначення щомісячного лізингового платежу у еквіваленті до долара США, не суперечить вищезазначеним нормам матеріального права.
		            Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зазначення у договорі змінної процентної ставки та визначення щомісячного лізингового платежу у еквіваленті до долара США не є підставою для визнання договору про фінансовий лізинг недійсним.
		Відповідно до частин 1 та 2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. 
		Виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України. 
		Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. 
		Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. 
		Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом України у справі 6-2766цс15 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів.
		Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		За частиною першою статті 236 цього Кодексу нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.
		Оскільки вимоги позивача ґрунтуються на договорі про фінансовий лізинг, який є нікчемним, правових підстав для задоволення вимог позивача не має.
		Судом першої інстанції при вирішенні даного спору не повно з'ясовані обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального права, тому колегія суддів скасовує рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні як первісного, так і зустрічного позовів.
		Керуючись ст.ст.303, 307, 309,  313-314, 316-317 ЦПК  України, колегія суддів
		 
		вирішила:
		 
		апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» задовольнити частково.
		            Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 7 червня 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості і збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг відмовити та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», третя особа: ОСОБА_2 про 
		                                                                      - 6 -
		 
		визнання правочину недійсним відмовити.
		            Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		 
		 
		Головуючий:        
		 
		               
		    Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...