Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/1898/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2016. Зареєстровано: 28.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		27.12.2016 
		Провадження № 1-кп/331/157/2016
		ЄУН 331/1898/16-к
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 грудня 2016 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого  судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжя у залі суду кримінальне провадження №1-кп/331/157/2016 з обвинувальним актом у відношенні обвинувачених
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м. Запоріжжя, українки, громадянки України, яка має вищу освіту, сімейний стан - заміжня, яка не має на утриманні неповнолітніх дітей, відсторонена від посади головного державного інспектора Держфінінспекції у Запорізькій області, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засуджувалась,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась в м. Запоріжжя, українки, громадянки України, яка має вищу освіту, сімейний стан - заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засуджувалась,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
		за участю:
		прокурора                     ОСОБА_5 
		обвинувачених:                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		захисників:                     ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		В С Т А Н О В И В:
		    ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , працюючи на посадах головних державних фінансових інспекторів відділу контролю у соціальній сфері та культурі Держфінінспекції в Запорізькій області, постійно виконуючи організаційно-розпорядчі функції та здійснюючі функції представників влади, передбачені Положенням про Державну фінансову інспекцію України № 310 від 06 серпня 2014 року, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, та посадовою інструкцією головного державного фінансового інспектора відділу контролю у соціальній сфері та культурі Державної фінансової інспекції у Запорізькій області, будучи службовими особами, посади яких відповідно до ст.. 6 Закону України «Про державну службу» (станом на момент розгляду справи) відносяться до категорії В, згідно до направлення № 902 від 11 вересня 2015 року та № 963 від 29 вересня 2015 року відповідно з 14.09.2015 року розпочали проведення планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради (Далі - Управління ППНСЦЗН ЗМР), при цьому керівником ревізійної бригади було визначено ОСОБА_3 . У подальшому на початку жовтня 2015 року під час проведення ревізії у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник умисел на отримання неправомірної вигоди за невідображення в акті ревізії виявлених ними порушень законодавства. Для реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 домовились, що останньою під час подальшого проведення ревізії буде повідомлятись відповідальним особам об`єкту контролю та суміжних установ про виявлені порушення та можливість не відображення їх в акті ревізії у разі надання їм грошових коштів. При цьому розмір грошових коштів для відповідальних осіб та визначення з них частини для передачі ОСОБА_4 , буде вирішувати ОСОБА_3 .
		З метою перевірки даних Управління ППНСЦЗН ЗМР щодо видачі товарно-матеріальних цінностей матеріального резерву ОСОБА_3 запросила надати їм документи щодо отримання та використання матеріального резерву підрозділами Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради (Далі - ДОНМС ЗМР). Для надання зазначених документів начальник відділу технагляду Департаменту освіти, молоді та спорту Запорізької міської ради ОСОБА_8 направив до територіальних відділів освіти, в тому числі Шевченківського району м. Запоріжжя, телефонограми про витребування копій документів щодо наданих матеріалів матеріального резерву від ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з проведенням ревізії Держфінінспекцією в Запорізькій області. На виконання вказаної телефонограми інженером по технічному нагляду будівель та споруд територіального відділу освіти Шевченківського району ДОНМС ЗМР ОСОБА_9 підготовлено необхідний пакет документів та в середині жовтня місяця 2015 року особисто передані заступнику начальника Управління ППНСЦЗН ЗМР ОСОБА_10 .
		Реалізуючи спільний зі ОСОБА_4 умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 передала ОСОБА_9 прохання зв`язатись з нею. 21 жовтня 2015 року в ході телефонної розмови ОСОБА_3 та ОСОБА_9 домовились зустрітись. Знаходячи близько 12:30 годині 21.10.2015 року біля приміщення КП «Основаніє», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, 29А, ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_4 , використовуючи своє службове становище, діючи з корисливих мотивів, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на отримання неправомірної вигоди, повідомила інженеру по технічному нагляду будівель та споруд територіального відділу освіти Шевченківського району ДОНМС ЗМР ОСОБА_9 , що у разі передачі їй неправомірної вигоди у розмірі 4000 гривень, вона не буде зазначати в акті ревізії виявленні у наданих документах порушення щодо матеріального резерву та продовжувати перевірку з цих питань.
		23 жовтня 2015 року приблизно о 10 годині головний державний фінансовий інспектор відділу контролю у соціальній сфері та культурі Держфінінспєкції в Запорізькій області ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний намір на одержання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, діючи умисно, за попередньою змовою зі ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, в інтересах ОСОБА_9 , яка надає неправомірну вигоду, знаходячись біля приміщення Управління ППНСЦЗН ЗМР, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Першотравнева, 2, одержала від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 4 000 гривень. Після чого ОСОБА_3 зайшла до службового кабінету Управління ППНСЦЗН ЗМР, де перебувала ОСОБА_4 , та передала останній частину неправомірної вигоди у розмірі 2 000 гривень.
		Крім того, продовжуючи свій спільний зі ОСОБА_4 злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди від посадових осіб Управління ППНСЦЗН ЗМР , ОСОБА_3 , повідомила бухгалтеру Управління ППНСЦЗН ЗМР ОСОБА_11 про виявлені під час ревізії численні грубі порушення законодавства, які повинні бути відображені в акті ревізії. При цьому, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою зі ОСОБА_4 , в присутності останньої, повідомила ОСОБА_11 , що у разі передачі їй 40 000 грн. вона не відобразить в акті ревізії виявлені порушення законодавства. 12 жовтня 2015 року ОСОБА_11 на прохання начальника Управління ППНСЦЗН ЗМР ОСОБА_12 повідомила ОСОБА_3 , що останній готовий передати їй за не відображення грубих порушень в акті перевірки грошові кошти, однак у сумі приблизно 25 000 грн., на що ОСОБА_3 надала свою згоду.
		29 жовтня 2015 року приблизно о 14 годині головний державний фінансовий інспектор відділу контролю у соціальній сфері та культурі Держфінінспекції в Запорізькій області ОСОБА_3 , за попередньою змовою із головним державним фінансовим інспектором відділу контролю у соціальній сфері та культурі Держфінінспекції в Запорізькій області ОСОБА_4 , продовжуючи спільний злочинний намір, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи повторно, використовуючи своє службове становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, в інтересах начальника Управління ППНСЦЗН ЗМР ОСОБА_12 , який надає неправомірну вигоду, знаходячись в кабінеті начальника Управління ППНСЦЗН ЗМР, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Першотравнева, 2, повідомила ОСОБА_12 , що після передачі їй обумовленої суми неправомірної вигоди, вона не буде відображати в акті ревізії виявлені порушення законодавства у сфері оплати праці працівників, утримання транспортних засобів, розрахункової дисципліни, виконання господарських угод та складати протокол про адміністративне правопорушення відносно останнього. Після цього ОСОБА_3 одержала від ОСОБА_12 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 10000 гривень та 500 доларів США, що станом на 29.10.2015 року згідно курсу НБУ складає 11 443 грн., на загальну суму 21 443 грн., і у подальшому, повернувшись до службового кабінету Управління ППНСЦЗН ЗМР, де перебувала ОСОБА_4 , ОСОБА_3 з отриманої від ОСОБА_12 неправомірної вигоди передала їй 5000 гривень.
		   Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засідання свою провину не визнала та пояснила, що з 2005 року вона працює у Державній фінансовій інспекції, останнім часом на посаді головного державного фінансового інспектора відділу контролю у соціальній сфері та культурі Держфінінспекції в Запорізькій області. У вересні 2015 року вона отримала направлення на ревізію до Управління ППНСЦЗН ЗМР, де її було призначено керівником бригади. Згідно програми ревізії та робочого плану вона із бригадою інспекторів, в яку входила і ОСОБА_4 перевіряли діяльність даної установи. Особисто вона перевіряла питання використання основних засобів, куди входило і питання правильності використання матеріального резерву на попередження та ліквідацію надзвичайних станів. Під час перевірки вони займали один із кабінетів в Управлінні, де перебували разом із ОСОБА_4 . Приблизно у середині жовтня 2015 року до неї підійшов заступник начальника Управління ОСОБА_10 та повідомив, що із нею бажає поспілкуватися ОСОБА_9 , працівник Шевченківського районного відділу освіти м. Запоріжжя. Через декілька днів остання зателефонувала та запропонувала зустрітися з приводу документів, які стосувалися використання матеріального резерву у їх установі, на що вона погодилась. Ще через деякий час вони зустрілися біля будівлі КП «Основаніє». Під час розмови ОСОБА_9 , запитувала, які саме документи та за який період вона повинна надати для перевірки, та поцікавилась, чи потрібні їм канцелярські товари для складання акту. Оскільки на той час папіру для роздрукування довідок та актів у них не було, вона попросила принести 4 пачки папіру, на що ОСОБА_9 погодилась. Через декілька днів ОСОБА_9 приїхала до приміщення Управління ППНСЦЗН ЗМР та передала їй документи, необхідні для перевірки, а також грошові кошти, загорнуті у файл, після чого, нічого не пояснюючи, швидко пішла. Оскільки вона не одразу зрозуміла, що отримала від ОСОБА_9 та не встигла повернути кошти, вона взяла ці кошти собі. Потім, у кабінеті, вона віддала ОСОБА_4 частину грошей у розмірі 2000 грн., які раніше позичала у останній. Із якою метою ОСОБА_9 передала їй кошти, вона не знає. Через деякий час у їх кабінет в Управлінні ППНСЦЗН ЗМР зайшла ОСОБА_11 , яка працювала бухгалтером у цій установі та стала розпитувати, які порушення вони виявили та які наслідки можуть настати для керівництва Управління. Вона особисто пояснювала, що є багато проблеми із використанням матеріалів із матеріального резерву м. Запоріжжя, які були використані не за цільовим призначенням, та усі виявлені порушення будуть вказані в акті перевірки. Тоді остання запропонувала 25000 грн. за вирішення цієї проблеми, однак вона відмовилась від отримання будь-якої суми коштів. Безпосередньої із директором Управління вона з приводу грошей не розмовляла, під час зустрічей вони обговорювали лише питання виявлених порушень та їх відображення в акті перевірки. Начальник Управління заперечував наявність будь-яких порушень, однак грошових коштів не пропонував. Через 2-3 дні ОСОБА_12 знову запросив її до кабінету, став розповідати про погіршення його стану здоров`я через перевірку, просив «не займатися викручуванням рук», та запропонував гроші. Після того, як вона відмовилась, він сказав, що дає ці гроші у борг. Оскільки ОСОБА_12 дуже наполегливо намагався дати їй гроші, вона погодилась та, взявши порожню папку, зайшла до нього у кабінет та взяла грошові кошти у розмірі 10000 грн. Після того, як вона повернула до свого кабінету, то віддала половину грошей ОСОБА_4 , оскільки остання була присутня у кабінеті. 500 доларів США від ОСОБА_12 вона не отримувала, як вони опинились у їх кабінеті, їй не відомо. При цьому зауважила, що отримані від ОСОБА_9 та ОСОБА_12 гроші не можна вважати неправомірною вигодою, оскільки вона не мала наміру приховувати виявлені в Управлінні ППНСЦЗН ЗМР порушення, а у Шевченківському районному відділі освіти м. Запоріжжя перевірка взагалі не проводилась, тому вона вважала отримані грошові кошти подякою від посадових осіб об`єкту перевірки. Визнає себе винною у тому, що вчинила аморальний вчинок. Ні до початку перевірки, ні під час її проведення у неї не було умислу на отримання неправомірної вигоди, із ОСОБА_4 у змові з приводу отримання грошей вона не перебувала, брала гроші тому, що їх давали, без будь-якої мети. 
		Обвинувачена ОСОБА_4 свою провину у вчиненому злочині не визнала та суду пояснила, що вона працювала у Держфінінспекції м.Запоріжжя з 2001 року на різних посадах, а з 2010 року  на посаді головного державного фінансового інспектора. У вересні 2015 року у складі бригади вона прийшла на перевірку до Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради. Вона особисто перевіряла питання правильності проведення банківських операцій та розрахунків, витрачання коштів на придбання канцелярських товарів. Вона закінчила перевірку у повному обсязі та склала відповідну довідку, однак залишилась із ОСОБА_3 т.я. допомагала складати таблиці до акту із великою кількістю показників. Дійсно вона бачила ОСОБА_9 , із якою спілкувалась ОСОБА_3 біля КП «Основаніє», однак змісту розмови вона не чула, оскільки на той момент спілкувалась по телефону в особистих справах. Через декілька днів ОСОБА_3 віддала їй грошові кошти, які раніше брала у займи у розмірі 2000 грн. Звідки остання взяла гроші у той день, їй невідомо, при цьому ОСОБА_3 сказала, що не знає, за що ОСОБА_9 дала їй гроші. Також вона була присутня у кабінеті під час розмови із бухгалтером ОСОБА_11 , яка цікавилась з приводу виявлених порушень, та чула, що остання пропонувала гроші у розмірі 25000 грн., однак ОСОБА_3 відмовилась та відповіла, що вона особисто не приймає рішення щодо зазначення або не зазначення порушень до акту перевірки та складання висновків щодо відповідальних осіб за виявлені порушення. Також ОСОБА_3 повідомляла, що ОСОБА_12 також цікавився у неї з приводу виявлених порушень, однак вона роз`яснювала правила складання актів та фіксації виявлених порушень. Коли ОСОБА_3 принесла до кабінету гроші від ОСОБА_12 , вона не зрозуміла, за що він дав ці гроші, оскільки ніяких дій на його користь ОСОБА_3 вчиняти не збиралась, особливо приховувати виявлені порушення. Після того, як ОСОБА_3 принесла кошти до кабінету, вона їх перерахувала та поклала 5000 грн. до її сумки, чому остання розділила кошти, вона не встигла зрозуміти, оскільки із обшуком прийшли працівники правоохоронних органів. 500 доларів США вона побачила лише під час обшуку. Крім того пояснила, що вона не домовлялась із ОСОБА_3 отримувати яку-небудь неправомірну вигоду під час перевірки, згідно її повноважень вона не мала змоги впливати на наслідки перевірки, ОСОБА_3 знає як колегу по роботі, інших відносин не підтримує.
		Не дивлячись на невизнання своєї провини, винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їм злочину підтверджується наступними доказами. 
		   Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що він обіймає посаду начальника Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради. Протягом вересня  жовтня 2015 року ревізійною бригадою державної фінансової інспекції в складі 5-6 осіб, яку очолювала ОСОБА_3 , проводилась планова перевірка фінансово-господарської діяльності управління ППНСЦЗН ЗМР. ОСОБА_4 з`явилась на перевірці через декілька днів після її початку і разом із ОСОБА_3 , удвох, вони залишалися до її завершення. Інформацію про хід проведення перевірки він отримував від головного бухгалтера управління  ОСОБА_11 , безпосередньо з ревізорами з питань перевірки він не спілкувався, оскільки йому не сподобалась їх некоректна манера поведінки та упереджений тон спілкування. Так, в ході проведення перевірки, ОСОБА_11 повідомила йому про те, що зі слів ОСОБА_3 у них великі проблеми, які можуть призвести до кримінальної відповідальності посадових осіб управління. Перевіркою виявлені порушення законодавства на суму близько 500-600 тисяч гривень, які будуть відображені в акті перевірки, з яких встановлено, що Управлінням був поданий неповний пакет документів для видачі матеріальних засобів з матрезерву міста і, які направлені на ремонт комунальних закладів, що не постраждали внаслідок стихійного лиха. Він був категорично не згодний з позицією ревізорів, проте, будучи впевненим у наявності досвіду ОСОБА_3 щодо відображення порушень в акті ревізії, він сприйняв інформацію про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб управління як реальну та запропонував ОСОБА_11 запитати у ОСОБА_3 , яким чином можливо усунути ці порушення, маючи на увазі надання додаткових документів. Через деякий час після цієї розмови до нього підійшла головний бухгалтер ОСОБА_11 та повідомила, що ОСОБА_3 за грошову винагороду в сумі 40000 гривень може позитивно вирішити цю ситуацію на користь управління і не відобразити в акті перевірки виявлені порушення. Він був обурений тим, що з нього вимагають хабар за усунення тих порушень, яких, на його думку, не існувало. З тією метою, щоб покарати ОСОБА_3 , як службову особу, яка вимагає хабар,він звернувся із заявою про вчинення злочину до правоохоронних органів. Разом із працівниками правоохоронних органів було узгоджено погодитись на пропозицію ОСОБА_3 , проте суму неправомірної вигоди зменшити до 25000 гривень. Після цього, прибувши до управління, він повідомив ОСОБА_11 , щоб остання передала ОСОБА_3 , про те, що він погоджується на пропозицію ОСОБА_3 , проте сума в розмірі 40000 гривень для нього завелика і він згодний заплатити 25000 гривень. Через деякий час ОСОБА_11 повідомила йому, що ОСОБА_3 погодилась на запропоновану ним суму в розмірі 25000 гривень. Протягом тижня співробітниками правоохоронних органів проводились оперативні заходи, вівся аудіо- та відеозапис роботи ревізорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в кабінеті управління, який був виділений для проведення перевірки. 29 жовтня 2015 року він був запрошений працівниками правоохоронних органів де в присутності працівників прокуратури на ньому була закріплена записуюча апаратура і передані грошові кошти в сумі 500 доларів США та 10000 гривень, які були загорнуті в пакет. Після цього він приїхав до управління, зайшов до кабінету, де розміщувались ревізори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та поцікавився в останньої, коли можна поспілкуватися стосовно перевірки. ОСОБА_4 відповіла, що до нього зайдуть з приводу цього питання. Через 10 хвилин до його службового кабінету зайшла ОСОБА_3 і на його запитання, чи залишається в силі їх домовленість, ОСОБА_3 надала позитивну відповідь. Після чого він поцікавився, яка інформація буде відображена в акті перевірки в разі передачі їй грошових коштів. ОСОБА_3 повідомила, що в акті ревізії не будуть відображені виявлені порушення, ніхто з посадових осіб не понесе відповідальності, лише буде складений протокол про адміністративне правопорушення відносно заступника начальника управління - ОСОБА_10 , оскільки останній, згідно своїх посадових обов`язків, безпосередньо займається матеріальним резервом. Він запропонував ОСОБА_3 одразу ж передати їй грошові кошти, на що остання повідомила, щоб не було помітно, вона вийде з його кабінету та повернеться з папкою. Повернувшись до його кабінету з папкою в руках, він передав ОСОБА_3 пакет із грошовими коштами, які він отримав від працівників правоохоронних органів, ОСОБА_3 в його присутності перерахувала гроші, після чого поклала їх в папку, подякувала та вийшла з кабінету.
		   Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що вона обіймає посаду головного бухгалтера управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради. Так, в період з 14.09.2015 року по 30.10.2015 року ревізійною бригадою державної фінансової інспекції проводилась планова перевірка фінансово-господарської діяльності управління ППНСЦЗН ЗМР, в яку були включені питання обліку, аналізу, контролю, використання бюджетних коштів, їх призначення. Ревізійну бригаду очолювала ОСОБА_3 . Так, в ході проведення перевірки начальник управління ОСОБА_12 звернувся до неї з проханням поцікавитись в ревізорів, чи виявлені якісь порушення і яка інформація буде відображена в акті перевірки. ОСОБА_3 було озвучено, що виявлені значні порушення в частині видачі та оформлення матеріального резерву на суму близько 2,5 мільйонів гривень без надання необхідної кількості документів, що може призвести до притягнення до кримінальної відповідальності начальника управління - ОСОБА_12 . Суть розмови із ОСОБА_3 вона одразу ж довела до відома ОСОБА_12 , який не погодився з позицією ревізорів, він був дуже обурений та сказав, що ніяких порушень законодавства не було допущено, всі рішення комісій та міської влади в наявності. Після цього ОСОБА_12 звернувся до неї з проханням поцікавитись у ОСОБА_3 , яким чином можливо усунути ці порушення. Вона направилась до кабінету, який був виділений ревізорам для проведення перевірки, в ньому знаходились ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вона передала ОСОБА_3 прохання ОСОБА_12 , на що остання в присутності ОСОБА_4 повідомила, що за грошову винагороду в сумі 40000 гривень вона може не відобразити в акті перевірки виявлені порушення матрезерву, а за результатами перевірки буде складений лише протокол про адміністративне правопорушення відносно заступника начальника управління - ОСОБА_10 , оскільки в його посадовій інструкції зазначено, що він несе відповідальність за матеріальний резерв. Вона запропонувала ОСОБА_3 особисто обговорити це питання із ОСОБА_12 , на що остання повідомила, що в них склалися певні непорозуміння і вони не зможуть спокійно обговорити це питання. Вона передала ОСОБА_12 суть розмови із ОСОБА_3 , на що останній відповів, що ніяких грошей за усунення порушень, яких не існує, він платити не буде, був дуже обурений. Після цього вона повідомила ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_12 відмовився платити гроші, на що ОСОБА_3 відповіла, що їй дуже шкода, оскільки всі порушення будуть відображені в акті перевірки. Через декілька днів ОСОБА_12 запросив її до свого робочого кабінету та повідомив, щоб вона передала ОСОБА_3 , що він передумав і готовий передати грошові кошти, проте в сумі близько 20000 - 25000 гривень, оскільки сума в розмірі 40000 гривень для нього завелика, за умови, що вона не відобразить в акті перевірки виявлені порушення. Знаходячись у своєму робочому кабінеті вона озвучила ОСОБА_3 позицію ОСОБА_12 , на що остання погодилась. Згоду ОСОБА_3 вона передала ОСОБА_12 . Про те, що ОСОБА_12 звертався до правоохоронних органів, їй нічого не відомо. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що він обіймає посаду начальника відділу Управління ППНСЦЗН ЗМР. У вересні 2015 року йому зателефонував начальник управління ОСОБА_12 та повідомив про те, що держфінінспекцією проводиться перевірка діяльності управління і в його робочому кабінеті розмістили ревізорів, тому після виходу з відпустки він може тимчасово зайняти будь-який інший кабінет до завершення перевірки. В своєму робочому кабінеті із особистих речей він використовує тільки холодильник, акваріум та самовар, тому ніяких грошових коштів ні в сумі 500 доларів США, ні в сумі 10000 гривень він не зберігав. Наступного дня після затримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він взяв ключі у чергового та повернувся до свого службового кабінету. Ніяких сторонніх речей або предметів після роботи ревізорів в кабінеті не залишилось.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що вона обіймає посаду інженера з технагляду будівель та споруд територіального відділу освіти в Шевченківському районі м. Запоріжжя. В жовтні 2015 року з департаменту освіти міської ради надійшла телефонограма, відповідно до якої необхідно було надати копії документів про отримання від управління ППНСЦЗН ЗМР матеріальних цінностей. Вона зробила копії всіх необхідних документів, склала до них опис та особисто відвезла до управління ППНСЦЗН ЗМР, які передала під розписку заступнику начальника управління ОСОБА_10 . Через деякий час їй зателефонував ОСОБА_10 та повідомив, що з нею бажають зустрітися ревізори. Вона запропонувала, щоб ОСОБА_10 взяв номер телефону ревізора і вона їй сама зателефонує. Після цього вона зателефонувала ревізору, остання поцікавилась чи можуть вони зустрітись біля КП "Основаніє", щоб обговорити певні питання. Вона під`їхала в обумовлене місце, де до неї підійшли дві жінки, одна з яких представилась ОСОБА_14 , інша не представлялась. ОСОБА_3 пояснила, що в ході проведення перевірки документів, наданих відділом освіти, були виявлені порушення в частині нецільового використання бюджетних коштів, які полягали в тому, що відповідно до рішення виконкому відділ освіти отримував матеріальні цінності для одного закладу освіти, а фактично передавав їх іншому. Після чого ОСОБА_3 повідомила, що за грошову винагороду в розмірі 4000 гривень, вона не буде проводити зустрічну перевірку у відділі освіти і не відобразить в акті перевірки виявлені порушення. Оскільки згідно своїх функціональних обов`язків вона відповідає за всі питання, пов`язанні з реалізацією матеріальних цінностей, вона злякалась того, що її покарають за нецільове використання бюджетних коштів, тому вирішила заплатити ОСОБА_3 4000 гривень. Через декілька днів вона зателефонувала ОСОБА_3 та повідомила, що готова передати їй гроші. ОСОБА_3 призначила зустріч біля управління ППНСЦЗН ЗМР за адресою: м. Запоріжжя, вул. Першотравнева, 2. 23 жовтня 2015 року вона під`їхала до управління ППНСЦЗН ЗМР з грошовими коштами в сумі 4000 гривень, купюрами по 50, 100 та 200 гривень, які були загорнуті у файл та зателефонувала ОСОБА_3 . Передаючи гроші ОСОБА_3 , вона уточнила в останньої, чи буде зустрічна перевірка у відділі освіти, на що ОСОБА_3 відповіла, що перевірки не буде. Взявши в неї гроші, ОСОБА_3 поклала їх в карман своєї верхньої одежі. Поспілкувавшись із ОСОБА_3 ще деякий час стосовно того, як діяти, щоб в майбутньому не допускати порушень, вони розпрощались. Про цей факт передачі грошей вона нікому не повідомляла. Згодом, по телебаченню вона побачила сюжет, в якому йшлося про затримання двох співробітників держфінінспекції за отримання хабара, які здійснювали перевірку управління ППНСЦЗН ЗМР. Вона зателефонувала ОСОБА_10 , із розмови з останнім їй стало відомо, що затриманими виявилась ОСОБА_3 та ще одна співробітниця інспекції. Після цього вона все розповіла своєму безпосередньому керівнику - ОСОБА_15 , яка порадила їй звернутися до правоохоронних органів.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , пояснила суду, що вона обіймає посаду начальника територіального відділу освіти в Шевченківському районі м. Запоріжжя. Згідно з рішеннями Запорізької міської ради на відділ освіти виділялися певні матеріальні цінності на проведення поточних ремонтів тих закладів освіти, які постраждали внаслідок поганих погодних умов. В жовтні 2015 року від начальника відділу технагляду департаменту освіти, молоді та спорту Запорізької міської ради ОСОБА_8 надійшов запит про надання документів щодо отримання та використання матеріальних цінностей. В її підпорядкуванні знаходиться працівник відділу ОСОБА_9 , яка обіймає посаду інженера з технічного нагляду будівель та споруд і, яка згідно свої посадових обов`язків повністю відповідає за всі питання, пов`язанні з реалізацією матеріальних цінностей. Зі слів ОСОБА_9 їй стало відомо, що на той час співробітниками держфінінспекції проводилась перевірка діяльності управління ППНСЦЗН ЗМР з питань використання матеріальних цінностей, тому департамент витребує ці документи. На виконання запиту ОСОБА_8 ОСОБА_16 підготувала необхідний пакет затребуваних документів та особисто відвезла їх, як згодом їй стало відомо, безпосередньо до управління ППНСЦЗН ЗМР. Одного разу ОСОБА_9 поцікавилась в неї, чи не дивилась вона по телебаченню сюжет, в якому йшлося про отримання співробітниками держфінінспекції хабара. Потім, через деякий час ОСОБА_9 повідомила їй про те, що вона теж замішана в тій ситуації, яка була освітлена по телебаченню. Зі слів ОСОБА_9 їй стало відомо, що ревізор інспекції повідомила останню про те, що в ході проведення перевірки документів, які надавались відділом освіти були виявлені певні порушення, які полягали в порушеннях встановлених правил по строкам використання матеріалів. ОСОБА_9 була налякана тим, що може понести відповідальність, тому передала цьому співробітнику держфінінспекції певну суму грошей. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17  пояснив суду, що він обіймає посаду першого заступника начальника державної фінансової інспекції в Запорізькій області. Так, відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи, проводилась перевірка фінансово-господарської діяльності управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради. Відповідно до звернення правоохоронних органів, в якому йшлося про можливе нецільове використання коштів матеріального резерву міста, до плану ревізії було включено дане питання. Ревізійну бригаду очолювала ОСОБА_3 , якій було доручено перевірку питання щодо використання коштів матеріального резерву міста. Протягом проведення перевірки, близько 3-4 разів проводились звітування, метою яких було обговорення певних напрацювань по ревізії, спірних питань, які виникали в ході проведення перевірки на об`єкті контролю, чи потрібно посилювати або скорочувати бригаду ревізорів, або, за необхідності, продовжувати строк проведення ревізії. На звітуваннях приймав участь він, як керуючий заступник, начальник відділу контролю у соціальній сфері та культурі держфінінспекції - ОСОБА_18 і ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як безпосередні ревізори. Основним проблемним питанням, яке обговорювалось на звітуваннях, було можливе нецільове використання матеріального резерву міста. З доповідей ОСОБА_19 та ОСОБА_4 вбачались певні порушення з боку управління ППНСЦЗН ЗМР, а саме: з матеріального резерву були виділені матеріальні цінності на ліквідацію надзвичайних ситуацій, які не підтверджувались документально, більшою мірою на ремонт об`єктів комунальної власності. При цьому, ревізорами не озвучувались а ні суми виявлених порушень, а ні прізвища осіб, які будуть нести відповідальність за виявлені порушення. Разом з тим, він зауважив, що на його особисту думку, складання протоколу про адміністративне правопорушення на конкретну особу в даному випадку є недоречним, оскільки рішення по виділенню матеріального резерву приймалось комісією, тобто колегіальним органом і самим логічним та законним способом усунення даних порушень було б повернення матеріальних цінностей матрезерву. Стосовно загальної процедури проведення ревізії він пояснив, що кожний з ревізорів ревізійної бригади перевіряє окремий напрямок діяльності об`єкту контролю після чого складає відповідну довідку, яка керівником бригади вноситься до акту ревізії. При цьому, сам керівник ревізійної групи не складає довідку з того питання, яке він перевіряє, всі порушення, які він виявив, він прописує в акті. За п`ять днів до завершення ревізії проект акту подається керівником групи на узгодження начальнику відділу та до юридичного відділу. За достовірність інформації, викладеної в акті ревізії несе відповідальність та особа, яка його підписує, в даному випадку це керівник групи. Далі він пояснив, що за результатами проведення перевірки управління ППНСЦЗН ЗМР, з проектом акту він не знайомився. Стосовно подій 29 жовтня 2015 року, він пояснив, що приблизно о 17-00 годині йому на робочий номер телефону зателефонував співробітник СБУ та повідомив, що у відношенні його співробітників порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 368 КК України. При цьому він додав, що а ні ОСОБА_3 , а ні ОСОБА_4 не доводилось до його відома про те, що їм пропонували неправомірну вигоду.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила суду, що вона обіймає посаду начальника відділу інспектування у соціальній сфері та культурі державної фінансової інспекції в Запорізькій області. Ревізія управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради була плановою, перед початком її проведення був визначений склад ревізійної бригади, керівником якої призначили ОСОБА_3 . В ході проведення перевірки проводились звітування за її участі, за участі першого заступника начальника інспекції - ОСОБА_17 та за участі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , на яких обговорювалися питання використання коштів матеріального резерву, оскільки по інших напрямках ревізії не було спірних питань, з якими ревізори не могли самі впоратись. Під час звітування з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вони визначились з порядком виділення коштів та підставами, проте в подальшому на кожному звітуванні виникали нові питання, які з`являлись в ході перевірки і потім вони їх знову обговорювали. Порушення по матрезерву було досить складним і його не можливо було кваліфікувати однозначно, оскільки виділення коштів визначалось за окремими напрямками. Остаточно питання по використанню матрезерву не було перевірено, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 його не завершили, у зв`язку з чим не була визначена ні кваліфікація виявлених порушень, ні сума, відповідно і не був складений акт ревізії. Крім того пояснила, що перед початком будь-якої ревізії на об`єкті контролю, кожний ревізор інструктується та попереджається про те, що він повинен негайно повідомити безпосереднього керівника у разі, якщо йому пропонують неправомірну вигоду, про робиться запис у відповідному журналі. Проте ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_4 не інформували їй про те, що їм пропонували неправомірну вигоду.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила суду, що вона обіймає посаду провідного державного фінансового інспектора відділу контролю у соціальній сфері та культурі державної фінансової інспекції в Запорізькій області. Так, в складі ревізійної бригади, яку очолювала ОСОБА_3 , вона була направлена на проведення планової перевірки управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради. Напрямок її перевірки охоплював питання стану збереження майна, інвентаризації, ремонти. На об`єкті контролю вона знаходилась шість робочих днів. За результатами перевірки нею була складена довідка про те, що за напрямком її перевірки, порушень не встановлено, з якою вона ознайомила головного бухгалтера управління. На момент проведення перевірки ніхто з посадових осіб об`єкту контролю не пропонував їй неправомірної вигоди і про інші випадки пропонування неправомірної вигоди її колегам, їй нічого не відомо.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснила суду, що вона обіймає посаду провідного державного аудитора державної фінансової інспекції в Запорізькій області. Так, відповідно змін до робочого плану, вона входила до складу другої ревізійної бригади, яка в період з 17 листопада 2015 року по 02 грудня 2015 року здійснювала перевірку управління ППНСЦЗН ЗМР. Вона перевіряла питання стану збереження майна та використання оборотних та необоротних активів в частині використання матеріальних цінностей з матеріального резерву міста. Керівником ревізійної бригади був визначений ОСОБА_22 . Вони перевіряли ті ж самі питання, що і бригада ОСОБА_3 . Матеріали та напрацювання попередньої бригади вони не використовували, всі документи складали заново. В ході проведення перевірки, яка охоплювала період з 01.01.2012 року по 01.09.2015 року, були виявлені порушення щодо виділення матеріальних цінностей з матрезерву іншим юридичним особам на заходи, що не пов`язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій на загальну суму 750091,47 гривень. За результатами перевірки довідка по цьому питанню не складалась, виявлені порушення були зазначені безпосередньо в акті. Відповідальною особою за виявлені порушення була зазначена комісія, яка приймала колегіальне рішення про виділення матеріальних цінностей з матрезерву, про що було відображено в акті. По завершенню ревізії на ім`я міського голови була направлена інформація про результати ревізії, на адресу управління МНС направлено лист-вимогу, до місцевої прокуратури - матеріали перевірки. Адміністративні протоколи відносно посадових осіб управління ППНСЦЗН ЗМР не складалися. В ході проведення перевірки ніхто з працівників об`єкту контролю неправомірної вигоди не пропонував, про виявлені порушення вони дізналися після того, як їм був вручений підписаний акт. 
		Крім того, провина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується наступними доказами:
		-витягами з наказу № 229-о від 05.09.2014 року «Про переведення працівників Держфінінспекції в Запорізькій області», згідно яких ОСОБА_3 та ОСОБА_4 призначені у порядку переведення з 05 вересня 2014 року на посаду головного державного фінансового інспектора відділу контролю у соціальній сфері та культури Держфінінспекції в Запорізькій області;
		-посадовою інструкцією головного державного фінансового інспектора відділу контролю у соціальній сфері та культури Держфінінспекції в Запорізькій області,затвердженою 08.09.2014 року, із якою були ознайомлені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та згідно п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7 якої, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 : здійснюють державний фінансовий контроль у формі інспектування та перевірки державних закупівель у сферах охорони здоров`я, соціального захисту населення, культури і а державних цільових фондів; здійснюють підготовку щодо проведення контрольного заходу; проводять контрольний захід; очолює групу з проведення контрольного заходу або бере участь у складі групи з проведення контрольного заходу; складають, реєструє акт та оформлює матеріла за закінченими контрольними заходами згідно порядку, установленим у Держфінінспекції; вживають заходи щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, складає проект вимог до об`єкта контролю, здійснює контроль виконання вимог об`єктом контролю; готує пропозиції щодо необхідності звернення до суду в інтересах держави, а також щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства; складають протоколи про адміністративні правопорушення у разі їх вчинення посадовими особами об`єктів контролю; готують проекти листів та матеріалів до правоохоронних органів у разі встановлення порушень законодавства, що передбачає кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь, або готує інформацію правоохоронним органам про факти інших виявлених порушень законодавства. Крім того, згідно з п. 3 посадової інструкції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уповноважені проводити на підприємствах, в установах та організаціях, які мали правові відносини з підконтрольною установою, зустрічні звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операції та розрахунків, що здійснювались між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи.
		-направленням № 902 від 11.09.2015 року для проведення планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Управління ППНСЦЗН ЗМР за період з 01.01.2012 року до 01.09.2015 року, згідно якого ОСОБА_3 як головний фінансовий інспектор відділу контролю у соціальній сфері та культурі була направлення для проведення відповідної перевірки, із вказаним нправленням був ознайомлений ОСОБА_12 ;
		-направленням № 963 від 29.09.2015 року для проведення планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Управління ППНСЦЗН ЗМР за період з 01.01.2012 року до 01.09.2015 року, згідно якого ОСОБА_4 як головний фінансовий інспектор відділу контролю у соціальній сфері та культурі була направлення для проведення відповідної перевірки, із вказаним направленням був ознайомлений заступник начальника Управління ППНСЦЗН ЗМР ОСОБА_23 ;
		-робочим планом ревізії фінансово-господарської діяльності Управління ППНСЦЗН ЗМР за період з 01.01.2012 року до 01.09.2015 року;
		-програмою ревізії фінансово-господарської діяльності Управління ППНСЦЗН ЗМР за період з 01.01.2012 року до 01.09.2015 року;
		- копією довідки ревізії фінансово-господарської діяльності Управління ППНСЦЗН ЗМР за період з 01.01.2012 року до 01.09.2015 року, яка була складена ОСОБА_4 після проведення перевірки доручених їй питань;
		- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_12 , згідно якого останній просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , яка вимагає 25000 грн. за невідображення в акті перевірки виявлених порушень;
		- протоколом огляду, помітки та вручення грошових коштів від 29.10.2015 року, згідно якого було оглянуто 10000 грн. та 500 доларів США, а саме: 5 купюр номіналом 500 грн., 23 купюри номіналом 100 грн, 26 купюр номіналом 200 грн., 5 купюр номіналом 100 доларів США, із яких зроблено ксерокопії та помічені препаратом «Промінь-1», які видані ОСОБА_12 для проведення заходу щодо документування протиправної діяльності працівника Державної фінансової інспекції в Запорізькій області ОСОБА_3 із ксерокопіями вказаних купюр. Суд не погоджується із доводами захисників про те, що оскільки відсутні дані щодо джерела походження вказаних грошових коштів, неможливо визнати цей доказ належним та допустимим та таким, що підтверджує винуватість обвинувачених, оскільки у судовому засіданні встановлено, що вказані грошові кошти були отримані Управлінням служби безпеки України в Запорізькій області із Державного бюджету, що підтверджується відповідною довідкою.
		- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 04.11.2015 року, згідно якого 29.10.2015 року з 12.00 до 12.55 годин слідчим були оглянуті грошові кошти у розмірі 10000 грн. та 500 доларів США, та передані ОСОБА_12 , у подальшому з метою перевірки дійсних намірів ОСОБА_3 здійснювався її аудіо- та відео контроль. У судовому засіданні було продемонстровано відеозапис за наслідками здійснення контролю за вчиненням злочину, згідно якого зафіксовані розмови між ОСОБА_12 та ОСОБА_3 з приводу відображення в акті перевірки виявлених порушень та їх наслідків. 
		- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 19.11.2015 року, згідно якого на матеріальних носіях ДВД дисках зафіксовані результати проведеного технічного заходу  аудіо-, відео контроль ОСОБА_3 у період з 23.10.2015 року до 29.10.2015 року у приміщенні Управління ППНСЦЗН ЗМР за адресою: м. Запоріжжя, вул. Першотравнева, 2, які були продемонстровані у судовому засіданні. З відеозаписів вбачається, що 23.10.2015 року приблизно о 10 годині ОСОБА_3 після телефонного дзвінку виходить із приміщення Управління ППНСЦЗН ЗМР та через декілька хвилин повертається із поліетиленовим файлом із грошовими коштами та починає їх перераховувати, розділяючи на дві рівні суми, одну із яких віддає ОСОБА_4 . Із розмови, яка на той момент відбувається між ОСОБА_3  та ОСОБА_4 видно, що вони очікували передання їм грошових коштів від ОСОБА_9 , про що свічать фрази, які вимовляє ОСОБА_4 : «поняли свою вину…и на тихаря, чтоб никто не знал», « знали бы, что балотируется, больше бы содрали». ОСОБА_3 у свою чергу зазначає: «она говорит это от меня и от начальника техотдела», «я так не люблю, когда разными купюрами». Тому зі змісту розмов у кабінеті між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд приходить до висновку про те, що вони обидві знали, що у той день ОСОБА_9 повинна передати їм грошові кошти у розмірі 4000 грн., яку ОСОБА_3 назвала ОСОБА_9 під час першої зустрічі, при цьому ОСОБА_4 була обізнана про такі незаконні дії ОСОБА_3 та дала свою попередню згоду, не заперечуючи проти отримання грошей та обернення половини з них на свою користь.
		28.10.2015 року після розмови із ОСОБА_12 у кабінеті з приводу майбутньої зустрічі, призначеної на наступний день (29.10.2015 року), де перебували ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , останні спільно обговорюють поведінку ОСОБА_12 , при цьому ОСОБА_4 висловлює припущення, що « ОСОБА_12 хотів, видно, завтра…» роблячи характерний жест руками, який свідчить про перерахування грошових купюр, що, на думку суду, свідчить про обізнаність ОСОБА_4 із намірами ОСОБА_3 отримати від ОСОБА_12 неправомірну вигоду. 
		29.10.2015 року у кабінеті ОСОБА_12 відбувається розмова між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 з приводу відображення в акті виявлених порушень, при цьому зі змісту розмови видно, що ОСОБА_3 роз`яснює, що в акті перевірки будуть зазначені порушення щодо видачі матеріальних засобів на попередження НС та, вірогідно, за наслідками перевірки буде складено протокол про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_10 як безпосередньо відповідальну особу, при цьому більш тяжких наслідків для нього та інших працівників не настане. Після пропозиції ОСОБА_12 «віддати зараз», ОСОБА_3 погоджується та запитує: «10000 и сколько?» та отримує відповідь: «10000 грн. та 500 доларів». Після чого сама пропонує зайти до ОСОБА_12 із папкою. Зазначена розмова підтверджує той факт, що ОСОБА_3 достовірно була обізнана із сумою, яку у той же день отримала від ОСОБА_12 , а саме: 10000 грн. та 500 доларів США. Потім, після отримання грошових коштів у поліетиленовому пакеті ОСОБА_3 вимовляє: « все я чем могла, помогла».
		У подальшому під час демонстрації відеозапису судом встановлено, що ОСОБА_3 , повертаючись до кабінету, де перебувала ОСОБА_4 , просить останню вимкнути світло та тримати двері, після чого починає перераховувати гроші, знову розділяючи їх на дві частини, одну із яких вона кладе до сумки ОСОБА_4 , яка не заперечує проти таких дій ОСОБА_3 , а потім власноруч кладе пакет із грошима глибше до своєї сумки. 
		- протоколом обшуку від 29.10.2015 року  кабінету із табличкою на дверях «Начальник відділу ОСОБА_13 » будівлі Управління ППНСЦЗН ЗМР, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Першотравнева, 2, під час якого у сумці ОСОБА_3 було виявлено грошові кошти, які мали характерне світіння зеленого кольору на загальну суму 5000 грн., у сумці ОСОБА_4 були виявлені грошові кошти, які мали характерне світіння зеленого кольору, на загальну суму 5000 грн., на робочому столі у картонні папці були виявлені грошові кошти у сумі 500 доларів США, які мали характерне світіння зеленого кольору. Стороною захисту зазначено про те, що обшук приміщення було проведено із порушенням норм КПК України, оскільки до його проведення слідчим не було отримано дозвіл слідчого судді на здійснення вказаної слідчої дії. 
		Згідно ст.. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
		   У судовому засіданні встановлено, що дійсно обшук службового кабінету проводився без отримання дозволу від слідчого судді до початку його проведення, однак 30.10.2015 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя погодив проведення обшуку у вказаному кабінеті, що підтверджується відповідною ухвалою, тому суд вважає протокол обшуку та вилучені під час обшуку речові докази належними та допустимими доказами по справі. 
		Доводи сторони захисту, що під час обшуку слідчим не було вказано кількість купюр, які були вилучені у ОСОБА_4 , що є суттєвим порушенням, суд оцінює критично, оскільки із продемонстрованого у судовому засіданні відеозапису проведення обшуку кабінету вбачається, що слідчим перераховувались, переписувались серії та номери усіх купюр, як тих, що були вилучені у ОСОБА_3 , так і тих, що були вилучені у ОСОБА_4 
		- протоколом огляду документів від 13.11.2015 року, а саме: картонної папки із документами з надписом «додатки для об`єкта» із ксерокопіями вказаних документів;
		- протоколом освідування особи  ОСОБА_3 від 29.10.2015 року, згідно якого на долонях останньої було виявлено світіння зеленого кольору, після чого відібрані змиви;
		- протоколом освідування особи  ОСОБА_4 від 29.10.2015 року, згідно якого на долонях останньої світіння зеленого кольору виявлено не було, після чого відібрані змиви. Захисниками було заявлено про недопустимість зазначених доказів, оскільки у протоколах освідування не зазначено час проведення вказаної процесуальної дії, однак суд не погоджується із доводами сторони захисту, оскільки порядок проведення освідування як слідчої дії передбачено ст.. 241 КПК України. Як вбачається із продемонстрованого у судовому засіданні відеозапису обшуку, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дали свою добровільну згоду на проведення освідування, яке проводилось під час обшуку у кабінеті Управління ППНСЦЗН ЗМР слідчим, тобто дата, час та місце проведення даної слідчої дії зафіксовані на відеозаписі та достовірність їх проведення саме у зазначений на відео фіксації час не ставиться під сумнів судом.
		-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.12.2015 року від ОСОБА_9 , яка просила притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , яка вимагала у неї гроші у розмірі 4000 грн. за невідображення у акті перевірки порушень з приводу оформлення документації з питань використання матеріального резерву;
		   - копією телефонограми, згідно якої начальник технічного відділу Управління освіти та науки ОСОБА_8 просив надати підлеглих працівників копії документів з приводу усунення аварійних ситуацій та акти списання матеріалів
		- протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.11.2015 року, згідно якого на технічних носіях ДВД дисках зафіксовані результати проведеного оперативно-технічного заходу, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку «МТС» № НОМЕР_1 у відношенні ОСОБА_3 , які були прослухані у судовому засіданні та згідно яких встановлено, що ОСОБА_9 неодноразово телефонувала ОСОБА_3 та домовлялась про зустріч  один раз біля КП «Основаніє», інший раз - біля будівлі Управління ППНСЦЗН ЗМР.
		   - висновком експерта № 453 від 14.12.2015 року, згідно якого на всіх наданих грошових коштах на суму 5000 гривень НБУ, 5000 гривень НБУ та 500 доларів США встановлено присутність спеціальної хімічної речовини - люмінофору, що люмінесцює зелено-жовтим кольором. На двох фрагментах марлі білого кольору, якими проводилися змиви з обох рук ОСОБА_3 встановлено присутність спеціальної хімічної речовини - люмінофору, що люмінесцює зелено-жовтим кольором. На двох фрагментах марлі білого кольору, якими проводилися змиви з обох рук ОСОБА_24 встановлено присутність спеціальної хімічної речовини - люмінофору, що люмінесцює зелено-жовтим кольором. На контрольних зразках марлі білого кольору та розчинника спеціальних хімічних речовин - люмінофорів не виявлено (в межах чутливості використаного методу дослідження). Перелічені вище виявлені спеціальні хімічні речовини-люмінофори на наданих грошових коштах, змивах з рук ОСОБА_3 , змивах з рук ОСОБА_24 мають загальну родову належність з наданим зразком спецзасобу та могли складати раніше єдину масу.
		Доводи захисників про те, що кількість виявлених під час обшуку купюр та кількість купюр, описаних експертом, не співпадають, що ставить під сумнів вказані вище висновки, суд оцінює критично, оскільки згідно фото таблиці малюнок 11, 12 та 13 експертом сфотографовані усі надані йому на дослідження купюри, які співпадають по кількості та серійним номерам із тими, які були вилучені під час обшуку.
		-речовими доказами по справі, дослідженими у судовому засіданні, а саме: конверти зі змивами з рук обвинувачених. При цьому суд не погоджується із доводами сторони захисту про те, що під час проведення освідування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слідчим не було підписано конверти, у які поміщувались змиви з рук кожної з обвинувачених, тому ці речові докази необхідно визнати недопустимим доказом, оскільки вказана слідча дія була зафіксовано на відео, яке продемонстровано у судовому засіданні, згідно якого слідчий одночасно із поміщенням до конверту ватних тампонів, здійснює пояснювальний напис на кожному конверті. 
		Таким чином, оцінюючі всі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4  у судовому засіданні доведена повністю.
		Дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4  необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 368 КК України, тому що вони вчинили умиснi дії, які виразилися в одержанні службовою особою, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їм влади чи службового становища, вчинені за попередньою змовою групою осіб, а також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили умиснi дії, які виразилися в одержанні службовою особою, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вимогу, будь-якої дії з використанням наданої їм влади чи службового становища, вчинені за попередньою змовою групою осіб та повторно. 
		В той же час суд вважає необхідним виключити із пред`явленого обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4  кваліфікуючи ознаку  вчинення злочину службовою особою, яка займає відповідальне становище, з наступних підстав.
		У судовому засіданні встановлено, що станом на 29.10.2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 займали посадиголовних фінансових інспекторів відділу контролю у соціальній сфері та культурі Держфінінспекції в Запорізькій області, які згідно ст.. 25 Закону України «Про державну службу» відносились до 6 категорії посад державних службовців та, відповідно до примітки ст.. 364 КК України є службовими особами, які займають відповідальне становище.
		Однак, 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, де передбачено, що посади, які займали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносяться до категорії В. У той же час станом на момент розгляду справи згідно п.2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. 
		Таким чином, враховуючи принцип дії кримінального закону у часі, суд приходить до висновку про те, що, оскільки на теперішній час посаді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відносяться до категорії службових осіб, які займають відповідальне становище, суд вважає необхідним виключити зазначену кваліфікуючи ознаку із обвинувачення як безпідставну.
		У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначали про те, що вони згідно своїх повноважень не приймають одноособово рішення щодо включення чи невключення будь-яких порушень до акту перевірки та можливих наслідків їх виявлення, оскільки зазначене питання вирішується їх керівництвом із погодженням із юридичним відділом Держфінінспекції, тому вони не мали змоги вчинити ані в інтересах ОСОБА_9 , ані в інтересах ОСОБА_12 ніяких дій.
		Однак, суд не погоджується із зазначеними доводами обвинувачених, оскільки згідно правових висновків Верховного суду України (постанова № 5-149кс16) з приводу аналізу аналогічних кримінальних проваджень суд зазначав, що за нормативними приписами заборони одержувати незаконну винагороду, визначення яких міститься у статті 368 КК, представник влади, не вправі одержувати будь-якої винагороди у зв`язку зі здійсненням своїх службових повноважень. Указане законодавче положення передбачає, що кримінальна відповідальність за порушення цієї заборони настає в тому разі, коли особа, яка дає хабар службовій особі, усвідомлює, що дає його саме такій особі й у зв`язку з можливостями її посади, а особа, яка одержує незаконну винагороду (хабар), розуміє (не може не розуміти) значущість займаної нею посади, її статусність та можливості; ураховується також вагомість цієї посади у сприйнятті хабародавцем, мета, яку переслідує останній, та його переконаність у тому, що цієї мети буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає хабароодержувач. 
		Аналізуючи обставини вчиненого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочину вбачається, що вони прибули до Управління ППНСЦЗН ЗМР у якості державних фінансових інспекторів державного органу, уповноважених на проведення державного фінансового контролю, складання актів перевірки, вжиття заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, їх повноваження були відомі як ОСОБА_12 (начальнику Управління ППНСЦЗН ЗМР), так і іншим суб`єктам, із якими Управління ППНСЦЗН ЗМР мало відношення з приводу виділення матеріального резерву, в тому числі службовим особам Шевченківського районного відділу освіти, якою була ОСОБА_9 . Таким чином, суд вважає встановленим, що і ОСОБА_9 і ОСОБА_12 , передаючи грошові кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усвідомлювали, що останні можуть сприяти прихованню виявлених у їх діяльності порушень чи ненастанню негативних наслідків, що підтверджується пояснення свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та відео та звукозаписами проведених негласних слідчих дій. При цьому жоден із вказаних свідків не зазначав про те, що вони мали особисті неприязнені відносини із обвинуваченими раніше та мали намір помститися їм за рахунок провокації отримання неправомірної вигоди.
		З наведених вище підстав суд відкидає і доводи ОСОБА_4 про те, що вона взагалі не перевіряла питання, пов`язані із використанням матеріального резерву, та не була керівником ревізійної бригади, тому не може бути суб`єктом даного злочину, оскільки службові особи об`єкту перевірки сприймали і її, і ОСОБА_3 як головних фінансових інспекторів, які мали тотожні повноваження.
		На підтвердження своєї невинуватості обвинуваченими було надано у якості доказу матеріали ревізії фінансово-господарської діяльності Управління ППНСЦЗН ЗМР, яка була проведена іншою ревізійною бригадою після їх затримання, при цьому зауважили на те, що інші ревізори виявили такі самі порушення використання матеріального резерву, які виявили і вони, тому вони не мали наміру приховувати будь-які порушення та одержувати за це неправомірну вигоду. Однак, такі висновки обвинувачених суд вважає помилковими з наведених вище мотивів. 
		Не бере до уваги та вважає їх способом уникнути відповідальності за вчинене правопорушення пояснення ОСОБА_4 про те, що вона не мала спільного умислу із ОСОБА_3 на отримання неправомірної вигоди, оскільки частину грошей, отриманих від ОСОБА_9 , ОСОБА_3 передала їй у зв`язку із поверненням боргу, та їй невідомо, для чого ОСОБА_3  поклала до її сумки частину грошових коштів, отриманих від ОСОБА_12 . При цьому вона не домовлялась із ОСОБА_3 про розподіл отриманих неї грошей. 
		Аналізуючи правові висновки Верхового суду України у справах про хабарництво (постанова № 5-47кс13), суд враховує, що одержання хабара за попередньою змовою осіб має кваліфікуватись якщо: а) злочин вчинили декілька осіб (двоє і більше); б) всі вони є суб`єктами цього злочину - службовими особами; в) мала місце попередня домовленість на вчинення цього злочину. Службові особи визнаються учасниками групи незалежно від того, як були розподілені ролі між ними, і які конкретні дії виконувала у злочині кожна з них. Дії винуватих кваліфікуються за частиною другою статті 368 КК незалежно від того, всі чи лише одна особа виконала (не виконала) обумовлені хабарем дії. Одержання хабара за попередньою змовою групою осіб вважається закінченим злочином з моменту прийняття хабара хоча б одним її учасником.
		Викладені вище пояснення ОСОБА_4 щодо відсутності попередньої змови із ОСОБА_3 спростовані дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 19.11.2015 року, згідно якого на матеріальних носіях ДВД дисках зафіксовані результати проведеного технічного заходу  аудіо-, відео контроль ОСОБА_3 у період з 23.10.2015 року до 29.10.2015 року у приміщенні Управління ППНСЦЗН ЗМР за адресою: м. Запоріжжя, вул. Першотравнева, 2, які були продемонстровані у судовому засіданні. Згідно вказаних відеозаписів та суті розмов між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд робить висновок про те, що ОСОБА_4 була обізнана щодо діяльності ОСОБА_3 про отримання неправомірної вигоди під час проведення перевірки, надавала свою мовчазну згоду на обернення на свою користь половини отриманих сум, при цьому жодного разу не зазначила про незаконність таких дій ОСОБА_3 та можливі наслідки. Факт обізнаності ОСОБА_4 щодо незаконних дій ОСОБА_3 підтвердила у судовому засіданні і свідок ОСОБА_11 , яка зазначила, що розмова щодо передання 25000 грн. ОСОБА_12 проходила у присутності ОСОБА_4 , яка не могла не чути зміст цієї розмови.
		При цьому, той факт, що у ОСОБА_4 відсутнє характерне світіння на долонях, яке було виявлено під час обшуку, не свідчить про те, що вона не отримувала неправомірну вигоду, оскільки висновком експерта № 453 від 14.12.2015 року встановлена наявність спеціальної хімічної речовини у змивах з рук ОСОБА_4 , яка особисто брала у руки пакет із грошовими коштами, які до неї перераховувала ОСОБА_3 , та власноруч на зауваження ОСОБА_3 ховала отримані грошові кошти до власної сумки, роблячи це свідомо.
		Відкидає як такі, що не заслуговують на увагу, суд і доводи ОСОБА_3 про те, що вона не отримувала від ОСОБА_12 грошових коштів у розмірі 500 доларів США, вказані купюри були їй підкинуті працівниками правоохоронних органів під час проведення обшуку приміщення. Так, згідно продемонстрованого у судовому засіданні відеозапису розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_12 чітко зазначив, що він має намір передати їй грошові кошти у розмірі 10000 грн. та 500 доларів США, оскільки не має інших сум. При цьому ОСОБА_3 запитала: «10000 грн. и сколько?», отримавши ще раз відповідь від ОСОБА_12 : «10000 грн. и 500 доларів». ОСОБА_3 відповіла: « а, я поняла». При цьому свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснювала, що ОСОБА_3 погодилась на отримання грошових коштів на суму 25000 грн., а не 10000 грн., як пояснила у судовому засіданні обвинувачена.
		Не заслуговують на увагу та розцінюються судом як спосіб уникнути відповідальності за вчинене, пояснення обвинувачених про те, що, вживаючи під час розмов, які зафіксовані між ними під час контролю за вчиненням злочину, слова «чотири та дві» необхідно розуміти як кількість пачок папіру, які їм обіцяла надати ОСОБА_9 , а слово «десять» необхідно розуміти як 10000 грн., які вони можливо отримали у якості премії за виявлені суттєві порушення під час перевірки Управління ППНСЦЗН ЗМР, оскільки вони спростовуються аналізом усіх доказів, у тому числі пояснень свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які однозначно пояснили суду, що ОСОБА_3 їм особисто називала суми грошових коштів, які вона бажає отримати за відсутність негативних наслідків для цих осіб після проведення перевірки, та продемонстрованих у судовому засіданні відеозаписів, а також досліджених письмових доказів, таких як протокол обшуку та протокол помітки та вручення грошових коштів. 
		Таким чином, оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що доводи сторони захисту щодо невинуватості обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні поза розумним сумнівом. 
		Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4  у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так, ОСОБА_3 вчинила тяжкий корупційний злочин, має офіційне місце праці та доход, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліках у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно.
		ОСОБА_4 вчинила тяжкий корупційний злочин, на момент вчинення злочину мала офіційне місце праці, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліках у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину  ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		На підставі викладеного, враховуючи обставини справи та дані про особу кожної з обвинувачених, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 та ОСОБА_4  покарання у вигляді позбавлення волі, що буде відповідати принципам та меті його призначення, із застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із здійсненням державного фінансового контролю та пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій у державних органах та із конфіскацією всього особистого майна кожній. 
		Речові докази на підставі ст.. 100 КПК України частково необхідно знищити, частково  обернути на користь держави.
		Судові витрати необхідно стягнути з обвинувачених на користь держави.
		Застосовані слідчим суддею заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна залишити без змін до фактичного виконання рішення суду в частині конфіскації майна. 
		Керуючись ч. 2 ст. 373 КПК України, суд-
		З А С У Д И В:
		ОСОБА_3  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 368 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років із позбавлення права обіймати посади, пов`язані із здійсненням державного фінансового контролю та пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій у державних органах строком на три роки із конфіскацією всього особистого майна.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання. 
		Зарахувати ОСОБА_3 до строку основного покарання строк попереднього ув`язнення з 29 жовтня 2015 року до 02 листопада 2015 року включно на підставі ч. 5 ст. 72 КК України із розрахунку один день позбавлення волі дорівнює двом дням попереднього ув`язнення. 
		Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком суду чинності. Після набрання вироком суду чинності заставу у розмірі 79170 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_25 .
		Застосовані слідчим суддею заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна ОСОБА_3 залишити без змін до моменту фактичного виконання вироку суду в частині конфіскації майна. 
		ОСОБА_26  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 368 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років із позбавлення права обіймати посади, пов`язані із здійсненням державного фінансового контролю та пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій у державних органах строком на три роки із конфіскацією всього особистого майна.
		Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання залишити без змін до набрання вироком суду чинності.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання. 
		Речові докази:
		- картонну папку на зав`язках сірого кольору, 10 паперових паперових конвертів зі змивами з рук та контрольними зразками  знищити;
		- грошові кошти у вигляді 10000 грн. та 500 доларів США  обернути на користь держави.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у вигляді витрат на проведення судово-хімічної експертизи у розмірі 230,4 грн. 
		Стягнути з ОСОБА_4  на користь держави судові витрати у вигляді витрат на проведення судово-хімічної експертизи у розмірі 230,4 грн. 
		Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 діб з моменту його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати у Жовтневому районному суді м. Запоріжжя копію цього вироку, подавши відповідну заяву
		 
		Суддя:                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...