Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3947/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2016. Зареєстровано: 29.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"21" грудня 2016 р.Справа № 922/3947/16
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Денисюк Т.С.       
		при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом   Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування", смт. Донець      до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест", м. Дергачі   про та зустрічним позовом  до  про стягнення коштів в розмірі 3 170 324,27 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест", м. Дергачі Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування", смт. Донець зобов"язання виконати обов'язок за договором за участю :
		Позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 довіреність № 2-211д від 29.12.2015 року; 
		Відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 довіреність № б/н від 30.11.2016 року; 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач  Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" (відповідач) про стягнення 3 170 324,27 грн., з яких: сума основної заборгованості за Договором з надання послуг з видобутку, збору, підготовки та транспортування вуглеводневої продукції № СДВ-5/12 від 19 грудня 2012 року в розмірі 3 097 415,58 грн., пеня в розмірі 66 285,07 грн. та 3% річних в розмірі 6 623,62 грн..
		Також до стягнення заявлені понесені позивачем судові витрати по веденню даної справи.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2016 року за позовною заявою було порушено провадження по справі № 922/3947/16 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 грудня 2016 року.
		Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" також звернулось до суду із заявою (вх. № 3947/16), в якій просить вжити заходи забезпечення позову, а саме:
		- накласти арешт на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест";
		- накласти арешт на природний газ, газовий конденсат та нафту, що видобуті згідно з Договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 1747 від 13.10.2004 року та кошти на рахунку спільної діяльності;
		- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" здійснювати будь-які дії спрямовані на відчуження майна, яке є спільною частковою власністю сторін, в тому числі природний газ, газовий конденсат та нафту, що видобуті згідно з Договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 1747 від 13.10.2004 року.
		Заяву позивача про забезпечення позову було прийнято судом до розгляду.
		Разом з тим, 13 грудня 2016 року до господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" (вх. № 42577), відповідно до якої останній просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" виконати обов'язок, передбачений п.2.5. Договору № СДВ-5/12 від 19.12.2012 року, шляхом підписання та передачі на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" в особі оператора за Договором № 1747 від 13.10.2004 року Актів приймання-передачі природного газу та газового конденсату видобутку спільної діяльності за Договором № 1747 за серпень, вересень, жовтень та листопад 2016 року, а також зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" виконати обов'язок, передбачений п.4.1. Договору № СДВ-5/12 від 19.12.2012 року шляхом передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" в особі оператора за Договором № 1747 від 13.10.2004 року природного газу видобутку серпня 2016 року в обсязі 2 818,632 тис.куб.м, вересня 2016 в обсязі 2 769,122 тис.куб.м, жовтня 2016 року в обсязі 2 769,553 тис.куб.м, листопада 2016 року в обсязі 2 590,873 тис.куб.м, газового конденсату видобутку серпня 2016 року в обсязі 176,137 тон, вересня в обсязі 170,880 тон, жовтня 2016 року в обсязі 166,512 тон, листопада 2016 року в обсязі 156, 435 тон, що видобуті за Договором № 1747 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 13.10.2004 року.
		Ухвалою суду від 13.12.2016 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" було прийнято до розгляду сумісно з первісним позовом, розгляд зустрічного позову призначено сумісно з первісним позовом на 14 грудня 2016 року.
		08 грудня 2016 року позивач з супровідним листом (вх. № 42136) надав до суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на момент розгляду справи стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест", який було досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
		З метою забезпечення можливості подання сторонами додаткових документів та доказів по справі, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин спору, в судовому засіданні 14.12.2016 року було оголошено перерву до 21 грудня 2016 року.
		Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 21 грудня 2016 року, надану 17.11.2016 року заяву про забезпечення позову підтримував та просив суд її задовольнити. 
		В обґрунтування вказаної заяви представник Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" зазначив, що вироком Шевченківського районного суду міста Львова від 19.07.2016 року у справі № 466/6391/16-к по обвинуваченню генерального директора Товарної біржі "Львівська -універсальна" в участі у злочинній організації, створеній з метою заволодіння коштами позивача у розмірі 1 613 224 251,69 грн. та в участі у злочинах, вчинюваних такою організацією встановлено здійснення відповідачем у продовж липня - жовтня 2014 року відчуження природного газу, видобутого в рамках Договору на фіктивних аукціонах суб'єктам господарювання, підконтрольним керівникам та учасникам злочинної організації за цінами, які є істотно нижчими за ринкові, його визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.
		Вказаним вироком встановлено в тому числі наступні обставини щодо відповідача та позивача у даній справі:
		"Обіймаючи посаду директора товарної біржі "Львівська універсальна" та будучи службовою особою юридичної особи приватного права, ОСОБА_5, діючи умисно, вступивши у злочинну організацію, керівники та учасники якої мали контроль над фінансово-господарською діяльністю ТОВ "Надра Геоцентр" і ТОВ "Карпатнадраінвест", інтереси яких представляла ОСОБА_6, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та вказаних осіб, вирішив використати свої повноваження як керівника біржі всупереч правомірним інтересам останньої, а саме для забезпечення проведення фіктивних аукціонів з продажу природного газу, видобутого ТОВ "Надра Геоцентр" і ТОВ "Карпатнадраінвест" згідно з договорами про спільну діяльність з ПАТ "Укргазвидобування", за істотно нижчими від ринкових цінами на користь суб'єктів господарювання, підконтрольних керівникам та учасникам злочинної організації, інтереси яких представляла ОСОБА_7, шляхом складання та видачі завідомо неправдивих офіційних документів - аукціонних свідоцтв, що свідчили про проведення аукціонів з продажу природного газу та створювали видимість дотримання вимог законодавства, внутрішніх нормативних документів біржі та забезпечення прозорого механізму формування ціни на природний газ під час аукціонів."
		Отже, на думку позивача, дії посадових осіб ТОВ "Карпатнадраінвест" можуть призвести до того, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
		Розглянувши в судовому засіданні вказану заяву, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи суд має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
		Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.
		Тобто, такі заходи застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду, а особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
		Пунктом 1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики .застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК (1798-12), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		В данному випадку, позивачем не було надано до суду доказів того, що відповідач здійснює будь - які дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання або щодо відчудження свого майна, а також, доказів того, що невжиття таких заходів зможе утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому, в разі постановлення його на користь позивача.
		За таких обставин суд приходить до висновку про те, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову є необгрунтованою, та такою що не підлягає задоволенню.
		21 грудня 2016 року суд перейшов до розгляду справи по суті.
		Представник Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" первісні позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
		Проти зустрічного позову заперечував в повному обсязі.
		21 грудня 2016 року також надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву з додатковими доказами в обґрунтування своєї правової позиції (вх. № 43793), які були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.
		Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" в судовому засіданні та в клопотанні, наданому до суду 21 грудня 2016 року (вх. № 43894) зазначив, що не заперечує проти сплати сплати суми основної заборгованості за Договором з надання послуг з видобутку, збору, підготовки та транспортування вуглеводневої продукції № СДВ-5/12 від 19 грудня 2012 року в розмірі 3  097  415,58 грн., однак, просив суд зменшити суму пені на 60%, а також відстрочити виплату заборгованості на один календарний рік. 
		Підтримував позовні вимоги за зустрічним позовом в повному обсязі.
		Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
		З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, заперечення проти них, а також зустрічні позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
		Між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" 13 жовтня 2004 року було укладено Договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №1747 (далі по тексту - Договір). Додатковими угодами № 1 від 03.09.2012 року та № 2 від 18.12.2014 року до Договору були внесені зміни та доповнення.
		На виконання даного Договору, 19 грудня 2012 року між ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" та ТОВ "Карпатнадраінвест" (Замовник) в якості оператора за Договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 13 жовтня 2004 року № 1747 було укладено Договір з надання послуг з видобутку, збору, підготовки та транспортування вуглеводневої продукції № СДВ-5/12 (далі  Договір № СДВ  5/12).
		Відповідно до умов Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 12.11.2015 р.) Виконавець (позивач) зобов'язався надати Замовнику (відповідачу) на свердловинах №№4, 4 Скворцівського НГКР та №№10, 22 Юліївського НГКР послуги:
		1.1.1.по видобутку, збору, підготовці, транспортуванню вуглеводневої сировини (природного газу, газового конденсату).
		1.1.2.послуги по подачі інгібітору гідратоутворення (метанолу) та/або парафіновідкладення на гирло свердловин та установку низькотемпературної сепарації, де проходить підготовка газу Замовника.
		Згідно з п. 1.2. Договору Замовник зобов'язується прийняти вказані послуги надані Виконавцем і оплатити їх на умовах, передбачених цим Договором.
		Так, позивач за вказаним Договором надав послуги в серпні 2016 року на суму 1 792 152,47 гривень підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг від 31.08.2016 року, у вересні 2016 року на суму 1 753 752,30 гривень - актами приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2016 р., підписаними Сторонами по Договору.
		Вартість послуг з видобутку, збору, підготовки та транспортування природного газу, наданих Виконавцем у серпні 2016 року склала 1 497 877,42 гривень (акт № 08/16-1 від 31.08.2016 р.).
		Вартість послуг з видобутку, збору, підготовки та транспортування газового конденсату, наданих Виконавцем у серпні 2016 року склала 187 194,88 гривень (акт № 08/16-1від 31.08.2016 р.).
		Вартість послуг по подачі інгібітору гідратоутворення (метанолу) для підготовки газу, наданих Виконавцем у серпні 2016 року склала 107 080,17 гривень (акт № 08/16-3 від 31.08.2016 р.).
		Вартість послуг з видобутку, збору, підготовки та транспортування природного газу, наданих Виконавцем у вересні 2016 року склала 1 471 566,81 гривень (акт № 09/16-1 від 30.09.2016 р.).
		Вартість послуг з видобутку, збору, підготовки та транспортування газового конденсату, наданих Виконавцем у вересні 2016 року склала 181607,85 гривень (акт № 09/16- 2 від 30.09.2016 р.).
		Вартість послуг по подачі інгібітору гідратоутворення (метанолу) для підготовки газу, наданих Виконавцем у вересні 2016 року склала 100 577,64 гривень (акт № 09/16-3 від 30.09.2016 р.).
		В той же час, позивач зазначає, що відповідачем зобов'язання за Договором щодо своєчасної оплати вартості отриманих послуг не виконуються.
		Відповідно до п. 5.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 31.12.2014 р.) Замовник зобов'язується щомісячно, до 15-го числа поточного місяця, провести попередню оплату на підставі рахунку-фактури наданого Виконавцем в розмірі 25 відсотків від вартості фактично наданих послуг за попередній місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до 15-го числа місяця наступного за звітним на підставі Актів приймання-передачі наданих послуг та рахунку-фактури наданого Виконавцем з урахуванням перерахованої попередньої оплати. Переплата за звітний місяць враховується при розрахунках за наступний місяць.
		За умовами Договору, Виконавцем були надані Замовнику рахунки-фактури для оплати отриманих послуг згідно з актами приймання-передачі наданих послуг, з урахуванням внесених авансових платежів.
		Відтак, з урахуванням умов Договору, постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 та ч.5 ст. 254 ЦК України, Замовник був зобов'язаний провести попередню оплату за отримані у серпні 2016 року послуги не пізніше 15.08.2016 року, останнім днем проведення остаточного розрахунку за отримані у серпні 2016 року послуги є 14.09.2016 року. Замовник був зобов'язаний провести попередню оплату за отримані у вересні 2016 року послуги не пізніше 14.09.2016 року, останнім днем проведення остаточного розрахунку за отримані у вересні 2016 року послуги є 17.10.2016 року.
		В той же час, оплата послуг, наданих у серпні 2016 року здійснена відповідачем лише частково - 15.08.2016 року сплачено 448 489,19 грн., остаточний розрахунок за послуги надані в серпні 2016 року не здійснений. Оплата послуг наданих у вересні 2016 року не здійснена взагалі.
		Станом на день подання позову заборгованість відповідача за отримані в серпні - вересні 2016 року послуги становить 3 097 415,58 гривень, що також не заперечується відповідачем за первісним позовом.
		Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, і за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно з нормою ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Відповідно до п.7.2 Договору за порушення строків оплати послуг Замовник виплачує Виконавцю за кожний день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.
		За невиконання грошових зобов'язань, згідно умов Договору та з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" Відповідачеві нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нарахована пеня. Сума нарахованої пені становить 66 285,07 грн..
		Крім того, чинне законодавство передбачає особливі способи захисту майнового права та інтересу кредитора, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, залежними до сплати кредиторові.
		Так, ст. 625 Цивільного кодексу України встановила, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з рахуванням встановленого індексу інфляції на весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Користуючись наданим законом правом кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних, відповідачу, нарахована компенсаційна плата у розмірі 3% річних у сумі 6 623,62 грн..
		З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про доведеність та обґрунтованість підстав, на яких базуються первісні позовні вимоги.
		Разом з тим, згідно листа позивача за первісним позовом від 18.07.2016 року № 2/1-01-5260 останній повідомив відповідача за первісним позовом, що передача (відвантаження) видобутих вуглеводнів може здійснюватися у разі дотримання певних умов, а саме: 1) наявність перерахованої від контрагента спільної діяльності стовідсоткової попередньої оплати за придбання вуглеводнів і 2) перерахування оператором спільної діяльності (позивачем) всієї суми грошових коштів, отриманих як попередня оплата за вуглеводні в рахунок погашення податкового боргу. 
		Таким чином, у даному листі фактично відбулася зміна позивачем за первісним позовом умов відвантаження природного газу, газового конденсату, нафти, скрапленого газу та інших нафтопродуктів в односторонньому порядку.
		Згідно листа від 25.07.2016 року вих. № 25/07-2 відповідача (позивач за зустрічним позовом), останній не погодився на зміну умов передачі (відвантаження) видобутих вуглеводнів про що повідомив позивача за первісним позовом.
		За таких обставин судом встановлено, що зміни до умов Договору № СДВ 5/12 у встановленому законом порядку сторонами погоджені не були, а отже сторони не досягли згоди щодо їх внесення до даного договору.
		Згідно наявного у справі листа позивача за зустрічним позовом вих. № 27/09-10 від 27.09.2016 року, останній звернувся до позивача за первісним позовом з проханням виконати умови Договору № СДВ 5/12 та відвантажити газовий конденсат в подану автомобільну цистерну в обсязі 139 984 літри, яке було залишене без виконання всупереч вимогам Договору № СДВ 5/12. Також в матеріалах справи наявний лист позивача за зустрічним позовом до позивача за первісним позовом від 29.09.2016 року № 29/09-1 (згідно повідомлення про вручення отримано 03.10.2016 року), з вимогою в 7-денний термін виконати умови Договору та відвантажити газовий конденсат в обсязі 100 т.
		Однак, підтверджень щодо виконання даних вимог матеріали справи не містять.
		Згідно наявного в матеріалах справи Договору № 42, укладеного між сторонами по справі 11.04.2016 року (надалі за текстом  Договір зберігання № 42), про надання послуг по зберіганню вуглеводневої продукції, - на залишок видобутої, зібраної та підготовленої сировини, яка не відвантажена замовником, виконавець нараховує послуги з зберігання, починаючи з одинадцятої доби включно місяця, наступного за звітним.
		Судом встановлено, що навмисне не відвантаження та збереження позивачем за первісним позовом газового конденсату, всупереч вимогам договору № СДВ 5/12,  штучно створює умови для виникнення у позивача за зустрічним позовом додаткових зобовязань за договором зберігання № 42.
		Разом з тим, суд зазначає, що акти зберігання вуглеводнів підписані обома сторонами без застережень та заперечень, що свідчить про виникнення зобовязань у сторін за Договором зберігання № 42 та необхідність виконувати дані зобовязання. 
		Пунктом 2.5. наявного у справі Договору № СДВ 5/12 закріплено механізм складання двосторонніх актів приймання  передачі наданих послуг з видобутку  збору, підготовці та транспортування вуглеводневої сировини, а також актів прийому  передачі вуглеводнів. Так, за даним пунктом договору, акти приймання  передачі вуглеводнів, які складаються сторонами на пунктах поставки вуглеводнів, є підставою для остаточних розрахунків за послуги, надані протягом звітного місяця.
		Матеріали справи містять докази фактичного видобутку вуглеводнів відповідачем за первісним позовом та зберігання позивачем за первісним позовом, а саме: акт приймання  передачі наданих послуг за серпень 2016 року № 08/16-1 від 31.08.2016; акт приймання  передачі наданих послуг за серпень 2016 року № 08/16-2 від 31.08.2016; акт приймання  передачі наданих послуг за вересень 2016 року № 09/16-1 від 30.09.2016; акт приймання  передачі наданих послуг за вересень 2016 року № 09/16-2 від 30.09.2016; акт приймання  передачі наданих послуг за жовтень 2016 року № 10/16-1 від 31.10.2016; акт приймання  передачі наданих послуг за жовтень 2016 року № 10/16-2 від 31.10.2016.За таких обставин, в матеріалах справи наявні необхідні та достатні належні докази, на підставі яких судом встановлено, що відповідач за первісним позовом видобув та зберігає вуглеводні у позивача, за що заборгував останньому з урахуванням пені 3 170 324,27 грн. 
		Разом з тим, судом встановлено, що всупереч вимогам п. 2.5 договору № СДВ 5/12, позивач не підписав та не передав акти приймання-передачі відповідачу вуглеводнів, а саме: Акти приймання - передачі газового конденсату видобутку серпня 2016 року в обсязі 176,137 т.; Акти приймання - передачі природного газу видобутку серпня 2016 року в обсязі 2 818,632 тис. куб. м.; Акти приймання - передачі газового конденсату видобутку вересня 2016 року в обсязі 170,880 т., Акти приймання - передачі природного газу видобутку вересня 2016 року в обсязі 2 769,122 тис.куб.м.; Акти приймання - передачі газового конденсату видобутку жовтеня в обсязі 166,512 т., Акти приймання - передачі природного газу видобутку жовтня в обсязі 2769, 553 тис. куб. м.; Акти приймання - передачі газового конденсату видобутку листопада в обсязі 156,435 т.; Акти приймання - передачі природного газу видобутку листопада в обсязі 2590,873 тис. куб. м.
		Жодних доказів передання вуглеводнів та підписання позивачем актів приймання - передачі матеріали справи не містять.
		Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова або зміна зобовязань.
		Підстави для зміни або розірвання договору наведені у ст. 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. 
		Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
		Так, відповідач, не прийнявши пропозицію позивача про зміну умов договору, та не підписавши про це жодних додаткових угод, був вправі розраховувати на належне виконання договору № СДВ 5/12 позивачем згідно його поточних умов. З матеріалів справи вбачається, що позивач до суду з позовною заявою про зміну умов договору не звертався.
		Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Так, підписавши акти приймання-передачі послуг із зберігання, відповідач визнав наявність отриманих ним послуг позивача із зберігання і взяв на себе зобовязання сплатити за зберігання визначену договором грошову суму.
		Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		Згідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Враховуючи, що відповідачем в якості виконавця за Договором № СДВ 5/12 видобуто вуглеводневу сировину, що належать спільній діяльності за договором № 1747, оператором якої є відповідач, він має відповідне передбачене даним договором право здійснювати щодо неї дії з продажу, зберігання тощо, згідно повноважень оператора.
		Таким чином, дії позивача за первісним позовом з не підписання актів та утримання і примусового зберігання видобутих відповідачем вуглеводнів, штучно створюють зобовязання останнього за Договором зберігання № 42 та можуть свідчити про безпідставне утримання видобутих вуглеводнів позивачем, оскільки порушують умови п. 2.5. Договору № СДВ 5/1.
		За таких обставин, судом встановлено, що зустрічні позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та вони підлягають задоволенню.
		Розглянувши клопотання відповідача за зустрічним позовом про зменшення розміру штрафних санкцій, суд вважає за можливе його задовольнити, виходячи з наступного.
		Згідно з п. 3 ч.1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
		Вказана норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормами матеріального права, якими передбачена можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. При цьому, слід зазначити, що у разі коли відповідні санкції  застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав, їх розмір не може бути зменшено судом.
		У п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", роз`яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
		Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
		Згідно частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України  розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
		Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.
		Суд, також враховує те, що у випадку нарахування неустойки, яка є явно надмірною, вказане не узгоджується із передбаченими у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509, частинах 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, в зв'язку з чим господарському  суду надане право на її зменшення. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
		Таким чином, законом надано право суду зменшити неустойку, яка є надмірною порівняно з наслідками порушення грошового зобов'язання, що спрямовано на встановлення балансу між мірою відповідальності і дійсного (а не можливого) збитку, що завданий правопорушенням, а також проти зловживання правом.  
		Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Крім того, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.
		Питання щодо меж зменшення неустойки в даному випадку розглядається судом із врахуванням принципу змагальності сторін з виконанням вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
		Враховуючи те, що зменшення розміру неустойки є все ж таки правом господарського суду, обставини застосування  статей 551 Цивільного кодексу України та статті 223 Господарського кодексу України є оціночними, в даному випадку має місце, суд дійшов висновку використати таке право, зменшивши нараховану позивачем пеню на 60%.
		Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи те, що несплата заборгованості за послуги, надані позивачем у серпні та вересні 2016 року виникли у зв'язку з неналежним виконанням Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" своїх зобов'язань за Договором, суд дійшов висновку про доцільність зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню на 60%, у зв'язку з порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань.
		З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 26 514,03 грн., в іншій частині позову про стягнення пені в сумі  39 771,03 грн. суд відмовляє.
		Враховуючи викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" підлягають частковому задоволенню.
		Розглянувши клопотання відповідача щодо відстрочки виконання рішення, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини 6 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
		Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду на один календарний рік. Зазначене обґрунтовує тим, що підприємство перебуває у складному фінансовому становищі, товариство не має змоги оплатити наявну заборгованість одним платежем, оскільки це може спричинити повну зупинку господарської діяльності, невиплату заробітної плати працівникам, припинення сплати податків до державного та місцевих бюджетів, що призведе до банкрутства відповідача.
		Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункту 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).
		З правового аналізу наведених норм вбачається, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.
		Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постанові №18/380/12 від 16.03.2016 р. де зазначає, що в основу судового рішення про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
		Таким чином, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватись господарським судами із дотримання балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін. Господарські суду повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватись розумного строку розстрочки.
		Вислухавши пояснення відповідача та враховуючи позицію позивача, яким не було надано категоричних не заперечень проти відстрочення виконання рішення суду, та враховуючи відносини, що склалися між сторонами та невиконання належним чином самим позивачем своїх обов'язків перед відповідачем за спірним договором, суд вважає за можливе задовольнити зазначене клопотання відповідача та відстрочити виконання рішення суду на один рік - до 21.12.2017. 
		 
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 44 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
		Також суд враховує п. 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якій вказується, що у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
		Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору по первісному позову, покладаються на відповідача в повному обсязі, а судові витрати по зустрічному позову покладаються на позивача в повному обсязі.
		 
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -    
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Первісний позов задовольнити частково. 
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" (62303, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 31789453) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» (64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Донець, вул. Стадіонна, 9, код ЄДРПОУ 00153146) - 3 097 415, 58 грн. заборгованості, 26 514,03 грн. пені, 6 623,62 грн. річних та 47 554,87 грн. судового збору. 
		 
		Відстрочити виконання рішення в цій частині до 21 грудня 2017 року.
		 
		Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		Зустрічний позов задовольнити повністю. 
		 
		Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» (64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Донець, вул. Стадіонна, 9, код ЄДРПОУ 00153146) виконувати обовязок, передбачений п.2.5. Договору від 19.12.2012 № СДВ-5/12 шляхом підписання та передачі на адресу  Товариству з обмеженою відповідальністю «Карпатнадраінвест» (62303, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 31789453)  в особі оператора за Договором № 1747 від 13.10.2004р. актів приймання-передачі природного газу та газового конденсату видобутку спільної діяльності № 1747  за серпень, вересень, жовтень та листопад 2016 року.
		 
		Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» (64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Донець, вул. Стадіонна, 9, код ЄДРПОУ 00153146) виконувати обовязок, передбачений п. 4.1. Договору № СДВ-5/12 від 19.12.2012р. шляхом передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Карпатнадраінвест» (62303, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 31789453)   в особі оператора за Договором № 1747 від 13.10.2004р. природного газу видобутку серпня 2016 року в обсязі  2 818,632 тис.куб.м, вересня 2016 в обсязі 2 769,122 тис.куб.м, жовтня 2016 року в обсязі  2 769,553 тис.куб.м, листопада 2016 року в обсязі 2 590,873 тис.куб.м, газового  конденсату видобутку серпня 2016 року в обсязі  176,137 тон, вересня в обсязі  170,880 тон, жовтня 2016 року в обсязі 166,512 тон,  листопада 2016 року в обсязі 156, 435 тон, що видобуті за договором № 1747  про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 13.10.2004 р.
		 
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» (64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Донець, вул. Стадіонна, 9, код ЄДРПОУ 00153146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнадраінвест» (62303, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 31789453) 2756 грн. судового збору.
		 
		Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		Повне рішення складено 26.12.2016 р.  
		 
		На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд. 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_3
		справа № 922/3947/16

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...