Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/4730/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2016. Зареєстровано: 29.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2017.
Дата набрання законної сили: 10.01.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 462/4730/16-ц
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		27 грудня 2016 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
		головуючого судді:                                      Бориславського Ю.Л.,
		за участю секретаря:                                      Каралюс Т.Р.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівського обласного центру зайнятості, за участю третьої особи - директора Львівського обласного центру зайнятості ОСОБА_2 - про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд
		в с т а н о в и в :
		Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною, у якій просить поновити її на роботі на посаді провідного фахівця з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями Самбірського міськрайонного центру зайнятості; стягнути із Львівського обласного центру зайнятості на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу із врахуванням збільшених позовних вимог в розмірі 27 550.00 гривень. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач з 24.04.1997року працювала на посаді провідного фахівця з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями Самбірського міськрайонного центру зайнятості. 01.08.2016року її було звільнено у звязку із скороченням штату працівників, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вважає звільнення незаконним, оскільки порівняно з іншими провідними фахівцями з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями Самбірського МРЦЗ, які залишилися працювати, вона має більш високу кваліфікацію, довше них працювала у Самбірському МРЦЗ, відтак, має переважне право на залишення на роботі. Просить поновити її на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до ст. 235 КЗпП України.
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник  адвокат ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги та представництво інтересів від 19.08.2016 р. /а.с.7-11/ позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовні заяві, просили задовольнити позов у повному обсязі.
		Представники відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які діють на підставі довіреностей /а.с.56, 59,62,124,125, 193, 197/ позовні вимоги заперечили повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, додатково пояснили, що при вирішенні питання про вивільнення позивача, відповідно до вимог ст.42 КЗпП України, до уваги було прийнято рівень кваліфікації та продуктивність праці працівника. Вказали, що при звільненні ОСОБА_1 відповідачем дотримано усіх вимог законодавства. Просили в позові відмовити.
		Суд, ухвалив проводити розгляд справи за відсутності третьої особи, який про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, проте подав до суду письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог та проводити розгляд справи у його відсутності.
		Заслухавши пояснення позивача та її представника, представників відповідача, вивчивши письмові докази по справі, оголосивши письмові заперечення третьої особи /а.с.67, 131/, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Згідно ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 25.04.1997 року призначена на посаду головного спеціаліста Самбірського міськрайцентру зайнятості з посадовим окладом відповідно до штатного розпису на час відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_10, що стверджується копією витягу з наказу №126 від 24.04.1997 р. /а.с.4/
		Згідно наказу № 213-к від 28.07.2016р. ОСОБА_1 звільнено з посади провідного фахівця з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями Самбірського міськрайонного центру зайнятості 1 серпня 2016р. у звязку зі скороченням штату працівників, п.1 ст. 40 КЗпП України /а.с.5/
		Згідно п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		Відповідно до розяснень даних у п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, повязані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобовязані зясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи був попереджений він за 2 місяці про наступне вивільнення.
		Як вбачається із долученої до матеріалів справи копії наказу № 206 від 22.10.2015р. Державної служби зайнятості /центральний апарат/ Міністерства соціальної політики України, затверджено граничну чисельність працівників державної служби зайнятості, у Львівській області така складала 719 штатних одиниць, з них 81апарат /а.с.20,21/.
		Згідно наказу № 209 від 26.10.2015р. Львівського обласного центру зайнятості, прийнятого на виконання наказу Державної служби зайнятості /Центрального апарату/ від 22.10.2015 № 206, затверджена гранична чисельність працівників Львівської обласної служби зайнятості складала 638 штатних одиниць, з яких гранична чисельність працівників Самбірського МРЦЗ складала 30 штатних одиниць /а.с.22,23/.
		Із матеріалів справи вбачається, що 28 жовтня 2015р. директором Львівського обласного центру зайнятості затверджено зміни до штатного розпису Самбірського МРЦЗ, відповідно до яких з 37 штатних посад залишалось 30. Зі штатного розпису було виведено 8 посад, серед яких 1 посада провідного фахівця з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями /а.с.25/.
		Згідно наказу Львівського обласного центру зайнятості від 06 листопада 2015 р. № 217 «Про введення в дію змін до структури та штатних розписів базових центрів зайнятості Львівської обласної служби зайнятості», введено в дію затверджені зміни до структури та штатних розписів базових центрів зайнятості Львівської обласної служби зайнятості, розроблених в межах доведеної граничної чисельності з 01.12.2015р. /а.с.24/.
		Відтак, судом встановлено, що у Самбірському МРЦЗ мало місце скорочення штатної чисельності працівників. 
		Крім цього, матеріалами справи підтверджено, що при звільненні працівників у звязку із скороченням штатної чисельності дотримано всіх вимог законодавства, що регулюють вивільнення працівника.
		Так, на виконання вимог ч.2ст.49-4 КЗпП України, Львівським обласним центром зайнятості голові обєднаного комітету профспілкових організацій працівників Львівської обласної служби зайнятості скеровано лист від 30.10.2015року № 16-3701/0-15, яким попереджено про зміни в організації виробництва і праці, в тому числі про скорочення штату працівників /а.с.31/.
		Згідно ч.1ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
		Наказом директора Львівського обласного центру зайнятості № 260 від 09.11.2015року, попереджено працівників Самбірського МРЦЗ про заплановане вивільнення у звязку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності та штату працівників, з яким ОСОБА_1 була ознайомлена 16.11.2015р., про що свідчить її підпис у додатку до даного наказу /а.с.26-27, 28-30/. 
		Із змісту протоколу консультаційної зустрічі робочої групи Львівського обласного центру зайнятості та керівництва Самбірського МРЦЗ, голови первинної профспілкової організації цього ж центру зайнятості №13 від 24.11.2015р. вбачається, що робоча група визначила серед працівників Самбірського МРЦЗ, посади яких скорочуються, осіб, котрі мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення та домовилась, що заплановане скорочення буде здійснено в законодавчому полі, з урахуванням думки профспілок, вивільнення працівників будуть проведені не раніше ніж через три місяці після початку консультацій з профспілками, працівникам, котрі будуть підпадати під скорочення буде запропоновано вільні вакантні посади у Самбірському МРЦЗ та інших центрах зайнятості області /а.с.32-34/.
		Згідно протоколу № 4 від 08 грудня 2015 року за результатами засідання комісії Самбірського МРЦЗ для визначення серед працівників, посади яких скорочуються, осіб, які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення робочій групі Львівського обласного центру зайнятості запропоновано на розгляд питання щодо можливого вивільнення по п.1 ст. 40 КЗпП України кандидатури працівників, серед яких ОСОБА_1М./а.с.35-37/.
		Із протоколу № 2 від 16 грудня 2015 року вбачається, що на засіданні комісії Львівського обласного центру зайнятості з розгляду поданих Самбірським МРЦЗ пропозицій щодо кандидатур осіб, котрі підпадають під вивільнення, з урахуванням переваг, передбачених чинним законодавством, із врахуванням кваліфікації та продуктивності праці, було вирішено подати на розгляд директора Львівського обласного центру зайнятості кандидатури осіб, котрі підпадають під вивільнення, серед яких провідний фахівець з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями ОСОБА_1М./а.с.38-41/.
		Згідно наказу № 336 від 16.12.2015 р. Львівського обласного центру зайнятості, було вирішено підготувати письмові попередження про наступне вивільнення з пропозицією про переведення на вакантні посади /за наявності/ працівникам Самбірського МРЦЗ, серед яких вказано ОСОБА_1М./а.с.45-46/
		Як вбачається із копії витягу з наказу №14-к від 25.01.2016 р. ОСОБА_1 перебувала з 25.01.2016р. до 28.05.2016р. включно у відпустці для догляду за дитиною /а.с.47/.
		Із матеріалів справи вбачається, що 30 травня 2016р. ОСОБА_1 було попереджено про майбутнє звільнення 1 серпня 2016 р. із займаної посади провідного фахівця з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями Самбірського міськрайонного центру зайнятості за п.1 ст. 40 КЗпП України, у звязку зі змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності та штату працівників Самбірського МРЦЗ /а.с.48/.
		30 травня 2016 р. директором Самбіоського МРЦЗ ОСОБА_6, заступником директора ОСОБА_11, начальником відділу підтримки безробітних, головою профспілкової організації Самбірського МРЦЗ ОСОБА_12, начальником відділу взаємодії з роботодавцями ОСОБА_5, провідним юрисконсультом ОСОБА_13, у присутності ОСОБА_1 було складено акт про те, що ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитися під особистий підпис з попередженням про майбутнє звільнення, нею прочитано дане попередження та їй розяснено його зміст, проте від підпису ОСОБА_1 відмовилася /а.с.49/.
		Відтак, суд приходить до переконання, що відповідачем та третьою особою було дотримано вимоги ч.1ст.49-2 КЗпП України щодо своєчасного повідомлення про скорочення чисельності штату працівників та майбутнє звільнення.
		Згідно ч.3ст.49-2 КЗпП України,одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
		Як вбачається з листа директора Львівського обласного центру зайнятості від 30.05.2016 р. ОСОБА_1 було запропоновано переведення на вакантні посади до Львівського міського центру зайнятості або до Сокальського районного центру зайнятості, проте, позивач відмовилась від запропонованих посад /а.с.50/.
		Згідно ч.1ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 /крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації/, 2 - 5, 7 статті40пунктами 2 і 3 статті41цьогоКодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу /профспілкового представника/ первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
		Із змісту протоколу № 6 від 08.07.2016 р. вбачається, що на засіданні комітету первинної профспілкової організації працівників Самбірського міськрайонного центру зайнятості вирішено дати погодження на звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП України ОСОБА_1, провідного фахівця з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями /а.с.51/.
		Відповідно до ч.1ст.42 КЗпП Українипри скороченні чисельності чи штату працівників у звязку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
		Частиною 2 вказаної статті визначено, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.
		Як розяснено Міністерством соціальної політики України в листі від 21.05.2012 року №80/06/187-12 «Про переважне право на залишення на роботі» законодавством не передбачені критерії і порядок визначення працівників із більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці. На практиці для виявлення таких працівників роботодавцем робиться порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників, у процесі якого, як правило, враховуються такі обставини: наявність відповідної освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи у роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних листках, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсяги виконуваних робіт тощо.
		Як встановлено судом, до кола працівників, щодо котрих зясовувався рівень їх кваліфікації і продуктивності праці у відділі взаємодії з роботодавцями належали ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_15, провідні фахівці з питань зайнятості цього ж відділу.
		Відповідно до кваліфікаційних вимог посадових інструкцій працівників Самбірського МРЦЗ у всіх працівників центру зайнятості є наявність повної вищої освіти.
		У відділі взаємодії з роботодавцями Самбірського МРЦЗ, згідно із розрахунком інтегральної оцінки діяльності працівників відділу /2014-2015 роки/, вищих інтегральних показників досягли ОСОБА_14 та ОСОБА_15Найнижчий інтегральний показник у ОСОБА_1
		Крім цього, як стверджено відповідачем та не спростовано позивачем, впродовж 2014 року та девяти місяців 2015 року ОСОБА_1 була відсутня на роботі з поважних причин  147 днів, з них 45 днів на листках непрацездатності. Середній розмір премії за 2015 р. у ОСОБА_1 був нижчим ніж у інших провідних фахівців з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями, які не перебували на листках працездатності впродовж тривалого часу.
		Відтак, враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що при звільненні позивача у звязку із скороченням чисельності та штату Самбірського МРЦЗ, відповідачем було дотримано всіх вимог законодавства. Крім цього, твердження позивача та її представника про переважне право на залишення на роботі суд не приймає до уваги, оскільки судом зясовано, що таке звільнення відбулося у відповідності із вимогами ч. 1 ст. 42 КЗпП України, а саме, відповідач, при вирішенні питання щодо переважного права працівників на залишення на роботі, керувався критеріями оцінки рівня кваліфікації та продуктивності праці, останній з яких у позивача ОСОБА_1 виявився нижчим ніж у провідних фахівців відділу взаємодії з роботодавцями Самбірського МРЦЗ, а тому наявність у позивача тривалого стажу роботи у Самбірському МРЦЗ, відповідно до вимог КЗпП України, у даному випадку /різниця у показниках продуктивності праці/ не надає працівнику переваги на залишення на роботі. Також позивачем та її представником не недоведене твердження щодо наявності у ОСОБА_1 вищого рівня продуктивності праці.
		За таких обставин, суд прийшов до висновку, що покликання позивача на її переважне право на залишення на роботі перед іншими працівниками відділу взаємодії з роботодавцями Самбірського МРЦЗ спростовані в судовому засіданні, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити. 
		Відповідно не підлягає до задоволення позовна вимога про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, оскільки є похідною від позовної вимоги про поновлення на роботі, у задоволенні якої суд відмовив.
		Керуючись ст.3, 10,11,57,60, 209,211-215,218 ЦПК України, ст. 40, 42, 43, 49-2, 49-4 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд
		в и р і ш и в:
		У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.
		Суддя:                                             /підпис/
		З оригіналом згідно.
		    
		Суддя:                                     Ю.Л. Бориславський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...