Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/3706/14-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 28 грудня 2016 року                                                                             м. Київ
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		 Вищого спеціалізованого суду України 
		з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Штелик С.П.,
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення суми за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 червня 2014 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року, 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У березні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що між нею та ОСОБА_5 було укладено договір завдатку, за умовами якого останній зобов'язався продати належну йому квартиру в строк до 31 жовтня 2013 року шляхом укладення відповідного договору купівлі-продажу, а вона зобов'язалась сплатити відповідачу у визначений договором строк вартість квартири, розмір якої становить 90 тис. доларів США, що станом на                    23 жовтня 2013 року є еквівалентом 719 370 грн. За зазначеним вище договором завдатку вона сплатила відповідачу 20 тис. доларів США, про що ОСОБА_5 складено відповідну розписку. Відповідно до умов договору завдатку у випадку невиконання відповідачем умов вказаного договору, він зобов'язаний сплатити на її користь подвійний розмір завдатку, який відповідно до умов зазначеного договору становить 18 500 доларів США. Станом на 31 жовтня 2013 року ОСОБА_5 не виконав взятих на себе зобов'язань та не уклав відповідного договору купівлі-продажу квартири. Крім того, 1 листопада 2013 року відповідач подарував свою квартиру ОСОБА_6, про що було укладено відповідний договір дарування.
		Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просила суд стягнути з відповідача на її користь 20 тис. доларів США завдатку та штраф, визначений договором у розмірі 18 500 доларів США, а всього 38 500 доларів США, що станом на 14 березня                2014 року є еквівалентом 364 822 грн 15 коп.
		Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 червня              2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 завдаток у розмірі 20 тис. доларів США, що станом на                   14 березня 2014 року є еквівалентом 189 518 грн. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		            Останнім рішенням апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року заочне рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову змінено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі                        20 тис. доларів США, що станом на 14 березня 2014 року є еквівалентом                   189 518 грн. У решті - рішення суду залишено без змін.
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
		 
		Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
		 
		Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції у незміненій частині та рішення апеляційного суду ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують. 
		Частково задовольняючи позов ОСОБА_4, апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України),  правильно виходив із того, що договір купівлі-продажу квартири, який за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладений не був, сторони домовилися укласти такий договір в майбутньому, уклавши договір завдатку, який відповідно до ч. 4 ст. 203, ч. 1 ст. 219 ЦК України, не був нотаріально посвідчений і є нікчемним з моменту його укладення, тому отримана відповідачем грошова сума у розмірі 20 тис. доларів США є авансом, який підлягає поверненню.
		При цьому доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не спливають, а в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.    
		            
		            Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення суду першої інстанції у незміненій частині та рішення апеляційного суду без змін.
		 
		Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
		Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 червня                 2014 року у незміненій частині та рішення апеляційного суду м. Києва                               від 28 вересня 2016 року залишити без змін.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:Д.Д. Луспеник      Б.І. Гулько      С.П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...