Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/6233/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2016. Зареєстровано: 30.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		 20 грудня 2016 року                               № 826/6233/15
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді Аблова Є.В., суддів - Добрянської Я.І., Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві з участю третьої особи - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (надалі - позивачі або ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.) з позовом до Національного банку України (надалі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач-2 або Фонд), в якому просять:
		1) визнати протиправним Рішення комісії Національного банку України №906 від 23.11.2012, яке прийнято із запізненням на два місяця після виведення активів з публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (далі - ПАТ «Банк Таврика» або Банк) з метою штучного доведення ПАТ «Банк Таврика» до неплатоспроможності та прийнято із порушенням вимог Постанови правління Національного банку України №516 від 03.12.2003 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» без документального підтвердження невиконання вимог вкладників банком з посиланням тільки на інформацію отриману від головного бухгалтера банку станом на 13 год. 00 хв. 23.11.2012 при відсутності довідки Національного банку України про результати позапланової перевірки ПАТ «Банк Таврика» комісією Національного банку України, при наявності достатнього обов'язкового резерву коштів банку в Національному банку України;
		2) визнати протиправною Постанову Правління Національного банку України №548 від 20.12.2012 «Про віднесення ПАТ «Банк Таврика» до категорії неплатоспроможних», як таку, що не відповідає дійсності при достатності обов'язкового резерву коштів банку в Національному банку України;
		3) визнати протиправними дії та бездіяльність Національного банку України при виявленні фактів: незаконного списання з кореспондентського рахунку ПАТ «Банк Таврика» під час інспекційної перевірки комісією Національного банку України 211837,9 тис. грн. на користь Австрійського банку MEINL BANK AG; недостатності для покриття кредитних ризиків застави майнового поручителя ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва України» вартістю 9 млрд. 70 млн. 402,8 тис. грн. під надані кредити 29 позичальникам-акціонерам та пов'язаних з ними особам, загальна заборгованість яких становить 3 млрд. 314 млн. 915,9 тис. грн.; незаконної підміни матеріальної застави позичальників кредитів в банку в сумі 1 млрд. 199 млн. грн. акціями Київського ювелірного заводу із занадто завищеною експертною ціною;
		4) визнати протиправною введення тимчасового адміністратора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ПАТ «Банк Таврика» з 21.12.2012 та незаконного набуття права розпоряджатися депозитними вкладами позивачів;
		5) визнати протиправним звернення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Національного банку України про відкликання ліцензії у ПАТ «Банк Таврика» при наявності достатніх застав майнового поручителя ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва України» 9 млрд. 70 млн. 402,8 тис. грн. та цінних паперів Київського ювелірного заводу в розмірі 67% акцій від статутного капіталу Київського ювелірного заводу;
		6) визнати протиправними дії та бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» через не звернення з грудня 2012 року до серпня 2013 року до правоохоронних органів про притягнення до цивільної та кримінальної відповідальності осіб винних в списанні 211 млн. 837,9 тис грн. на користь Австрійського банку; через не визнання договорів застави майнового поручителя ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва України» нікчемними і не відновлення дебіторської заборгованості 29 позичальників кредитів-акціонерів ПАТ «Банк Таврика» в сумі 3 млрд. 314 млн. 915,9 тис. грн.; через невизнання договорів підміни матеріальної застави в сумі 1 млрд. 199 млн. грн. цінними паперами Київського ювелірного заводу нікчемними та не відновлення дебіторської заборгованості позичальників кредитів в ПАТ «Банк Таврика»;
		7) відшкодувати матеріальну шкоду за рахунок держави ОСОБА_1 в сумі 2238920 грн. (з них: 1102,6 тис. грн. заподіяну незаконними рішеннями та протиправною бездіяльністю Національного банку України та 1136,32 тис. грн. через протиправні дії та бездіяльність посадових осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) відповідно до ст. 41, 56 Конституції України, ст.ст. 321, 1174, 1214 Цивільного кодексу України, ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України;
		8) відшкодувати матеріальну шкоду за рахунок держави ОСОБА_2 в сумі 240925 грн. (з них: 119118 грн. заподіяну незаконними рішеннями та протиправною бездіяльністю Національного банку України та 121807 грн. через протиправні дії та бездіяльність посадових осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) відповідно до ст. 41, 56 Конституції України, ст.ст. 321, 1174, 1214 Цивільного кодексу України, ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України;
		9) відшкодувати матеріальну шкоду за рахунок держави ОСОБА_3 в сумі 3223580,59 грн. (з них: 1289749,55 грн. заподіяну незаконними рішеннями та протиправною бездіяльністю Національного банку України у та 1933831,04 грн. через протиправні дії та бездіяльність посадових осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), а також відсотки за неповернутими валютними вкладами у розмірах 12 017,95 доларів США та 7560 євро відповідно до ст. 41, 56 Конституції України, ст.ст. 321, 1174, 1214 Цивільного кодексу України, ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України;
		10) відшкодувати матеріальну шкоду за рахунок держави ОСОБА_4 в сумі 12144845,90 грн. (з них: 4136305,62 грн. заподіяну незаконними рішеннями та протиправною бездіяльністю Національного банку України та 8008540,28 грн. через протиправні дії та бездіяльність посадових осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), а також відсотки за неповернутими валютними вкладами у розмірі 124 159,88 доларів США відповідно до ст. 41, 56 Конституції України, ст.ст. 321, 1174, 1214 Цивільного кодексу України, ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що протиправними діями та бездіяльністю відповідачів позивачам нанесено матеріальну шкоду у визначених розмірах. Зокрема, через протиправне обмеження діяльності ПАТ «Банк Таврика» у зв'язку з прийняттям Комісією Національного банку України рішення №906 від 23.11.2012 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічному акціонерному товариству «Банк «Таврика» за наявності забезпечення з боку ПАТ «Банк Таврика» обов'язкового резерву на кореспондентському рахунку в Національному банку України в сумі 24 330 тис. грн. та при відсутності документального підтвердження заборгованості перед вкладниками та кредиторами відповідно до вимог Постанови правління Національного банку України №516 від 03.12.2003 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами». На переконання позивачів, рішення Комісії Національного банку України №906 від 23.11.2012 було спрямоване на штучне доведення ПАТ «Банк Таврика» до неплатоспроможності, оскільки на його підставі відбулося зупинення здійснення банківських операцій в ПАТ «Банк Таврика» (в тому числі діяльності по залученню депозитних коштів вкладників, здійснення операції з цінними паперами, збільшення інвестицій), що призвело до обмеження прав вкладників Банку. 
		Також позивачі вважають, що відповідачем-1 прийнято рішення - Постанову правління Національного банку України №548 від 20.12.2012 «Про віднесення ПАТ «Банк Таврика» до категорії неплатоспроможних» за відсутності документально підтвердженого факту неплатоспроможності Банку. А саме 21.11.2012 та 19.12.2012 ряд підприємств-кредиторів або майнових поручителів кредиторів Банку повернули останньому кошти за кредитами, всього на загальну суму 303,5 млн. грн., що зумовило збільшення обов'язкового резерву Банку на кореспондентському рахунку в Національному банку України (станом на 19.12.2012 такий резерв становив 30 577 тис. грн., що перевищує розмір мінімального обов'язкового резерву банку в Національного банку України).
		Крім того, в ході здійснення відповідачем-1 позапланової інспекційної перевірки ПАТ «Банк Таврика», результати якої оформлені довідкою від 28.12.2012, останній не звертався до правоохоронних органів та суду за фактами наступних порушень: незаконного перерахування 211 млн. 837,9 тис. грн. на користь Австрійського банку MEINLBANKAG;  зникнення застави майнового поручителя ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва України» вартістю 9 млрд. 70 млн. 402,8 тис. грн., наданої під кредити 29 позичальників-акціонерів та пов'язаних з ними осіб, загальна заборгованість яких становить 3 млрд. 314 млн. 915,9 тис. грн.
		На думку позивачів, позапланова інспекційна перевірка Комісії Національного банку України умисно не перевіряла відповідно до Розпорядження Нацбанку №599-р від 22.11.2012 факт виведення активів банку в сумі 1 млрд. 199 млн. грн. згідно документів - протоколу засідання Правління AT «Банк «Таврика» №ПР/04/09/2012/09 від 04.09.2012 та протоколу засідання Наглядової ради AT «Банк «Таврика» №НР/05/098/2012/06 від 05.09.2012, шляхом заміни їх акціями Київського ювелірного заводу із завищеною експертною оцінкою з періоду 04.09.2012 по 22.11.2012.
		З огляду на наведені обставини, позивачі посилаються на те, що відповідач-1 протиправно прийняв Рішення Комісії Національного банку України № 906 від 23.11.2012 та Постанову правління Національного банку України № 548 від 20.12.2012, та як наслідок незаконно увів тимчасову адміністрацію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ «Банк Таврика», у зв'язку з чим Фонд протиправно та незаконно набув права розпоряджатися депозитними вкладами позивачів. В ході здійснення своєї діяльності Фонд не вжив достатніх заходів для збереження майна ПАТ «Банк «Таврика» (а саме: не визнав нікчемними договори застави майнового поручителя ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва України», договори заміни матеріальної застави позичальників кредитів в Банку акціями Київського ювелірного заводу, та не відновив дебіторську заборгованість позичальників кредитів в Банку) та протягом періоду з грудня 2012 року по серпень 2013 року не звертався до правоохоронних органів за фактами наведених вище порушень.
		Під час розгляду справи позивачі уточнили та конкретизували свої позовні вимоги відповідно до поданих до суду заяв про уточнення (збільшення) позовних вимог, які визнані судом згідно ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2015 та прийняті в судовому засіданні 20.07.2016, відповідно до текстів яких просять суд, окрім   раніше заявлених позовних вимог:
		- визнати порушення відповідачами ст.ст. 21, 22, 41 Конституції України в частині щодо прав, свобод й інтересів та протиправного позбавлення права власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на володіння, користування та розпоряджання власними коштами, що призвело до нанесення їм матеріальної шкоди через протиправні дії та бездіяльність Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - вимога № 11),   
		та виклали зміст 3-ої позовної вимоги у такій редакції: «визнати протиправними дії та бездіяльність Національного банку України при виявленні фактів: не проведення щорічних інспекційних перевірок ПАТ «Банк «Таврика» (в порушення вимог ст. 71 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), при наявності грубих порушень в ПАТ «Банк «Таврика» з боку пов'язаних осіб-акціонерів при наданні їм кредитів та масового виведення застав з ПАТ «Банк «Таврика» (в порушення вимог ст. 63 Закону України «Про банки і банківську діяльність»); незаконного списання з кореспондентського рахунку ПАТ «Банк Таврика» під час інспекційної перевірки комісією Національного банку України 211 837,9 тис. грн. на користь Австрійського банку MEINL BANK AG; недостатності для покриття кредитних ризиків застави майнового поручителя ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва України» вартістю 9 млрд. 70 млн. 402,8 тис. грн. під надані кредити 29 позичальникам-акціонерам та пов'язаних з ними особам, загальна заборгованість яких становить 3 млрд. 314 млн. 915,9 тис. грн.; незаконної підміни матеріальної застави позичальників кредитів в банку в сумі 1 млрд. 199 млн. грн. акціями Київського ювелірного заводу із занадто завищеною експертною ціною (у п'ять разів) під час проведення позапланової перевірки Нацбанком та не відображення цього факту в довідці Національного банку України за результатами позапланової перевірки ПАТ «Банк Таврика» Національним банком України, що призвело до позбавлення права власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і спричинило нанесення їм матеріальної шкоди через протиправні дії та бездіяльність Національного банку України».
		В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали в повному обсязі. 
		Представник відповідача-1 проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову (вих. № 18-0012/78182 від 19.09.2016), в яких зазначено про правомірність дій Національного банку України щодо прийняття рішення від 23.11.2012 №906 та постанови від 20.12.2012 №548, оскільки вони були прийняті в порядку та у межах передбачених чинним законодавством України.
		Відповідач-2 явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, та жодних письмових заперечень проти позову до суду не подав. 
		Також в ході розгляду справи судом згідно норм процесуального законодавства у відповідних судових засіданнях було залучено до участі у справі в якості відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (надалі - відповідач-3) та в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_5 (надалі - третя особа або уповноважена особа Фонду ОСОБА_5.).
		Відповідач-3 та третя особа явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, та жодних письмових заперечень проти позову (пояснень) та додаткових документів до суду не подали. Натомість від уповноваженої особи Фонду ОСОБА_5 на адресу суду надійшла заява (вих. № 154 від 22.03.2016) про розгляд справи за відсутності представника ПАТ «Банк «Таврика».
		Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Враховуючи неприбуття відповідача-2, відповідача-3 і третьої оосби в судове засідання 16.11.2016, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження. При цьому, клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні (в тому числі з метою не розголошення банківської таємниці у зв'язку з поданням окремих документів) жодна із сторін в суді не заявляла.
		У відповідності до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду. Згідно з п. 5. ч. 2 ст. 46 зазначеного Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю. З матеріалів справи вбачається, що Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.12.2012 прийнято рішення №33 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Таврика».
		З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для розгляду справи в порядку закритого судового провадження.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача-1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		У позивачів були договірні взаємовідносини з акціонерним товариством «Банк «Таврика» згідно договорів банківського строкового вкладу (копії яких наявні у матеріалах справи), а саме:
		- 16.01.2012 між ПАТ «Банк «Таврика» (як банком) та ОСОБА_1 (як вкладником) укладено: 
		1) договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ (391) 9820, відповідно до умов якого банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 11.02.2013 суму вкладу у розмірі 11 500 грн.; 
		2) договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСД (391) 2331, відповідно до умов якого банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 11.02.2013 суму вкладу у розмірі 2 000 доларів США;
		3) договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ (366) 2077, відповідно до умов якого банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 28.08.2013 суму вкладу у розмірі 247 000 грн.;
		- 02.11.2012 між ПАТ «Банк «Таврика» (як банком) та ОСОБА_2 (як вкладником) укладено договір банківського строкового вкладу «Море відсотків» № МК7995 % в кінці терміну, виплата через касу банку, відповідно до умов якого банк приймає на відкритий вкладнику (депозитний) строковий   рахунок грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 01.02.2013 суму вкладу у розмірі 299 230 грн.;
		- 10.10.2012 між АТ «Банк «Таврика» (як банком) та ОСОБА_4 (як вкладником) укладено договори:
		1) банківського строкового вкладу «Тавриці-21» № Т216862, відповідно до умов якого банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 12.10.2013 суму вкладу у розмірі 260 000 дол. США.;
		2) банківського строкового вкладу «Тавриці -21» № Т216865, відповідно до умов якого банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 12.10.2013 суму вкладу у розмірі 260 000 дол. США.;
		- між АТ «Банк «Таврика» (як банком) та ОСОБА_3 (як вкладником) укладено договори:
		1) банківського строкового вкладу «Море відсотків» № МК7859 % в кінці терміну, виплата через касу банку від 01.11.2012, відповідно до умов якого банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 31.01.2013 суму вкладу у розмірі 45 500 грн.
		2) банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСЄ (391) 774 від 10.01.2012, відповідно до умов якого банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 04.02.2013 суму вкладу у розмірі 10 000,00 євро;
		3) банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСД (391) 2164 від 05.01.2012, відповідно до умов якого банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 05.07.2013 суму вкладу у розмірі 2 000 доларів США;
		4) банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ (391) 8186 від 19.12.2011, до умов якого банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 21.06.2013 суму вкладу у розмірі   500,00 грн.
		5) банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСД (391) 1613 від 06.12.2011, відповідно до умов якого, банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 08.01.2013 суму вкладу у розмірі   100,00 доларів США.
		Своїми листами від 11.07.2013 за №№ 5730/4, 1478/4, 0647/4 і № 0615/4 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Таврика» ОСОБА_8 повідомила: ОСОБА_1 про включення його вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів як такої, що підлягає задоволенню, в сумі 1 102 672,59 грн.; ОСОБА_2 про включення його вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів як такої, що підлягає задоволенню, в сумі 119 118,55 грн. згідно до 4 черговості; ОСОБА_4 про включення його вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів як такої, що підлягає задоволенню, в сумі 4 136 305,62 грн. згідно до 4 черговості;  ОСОБА_3 про включення його вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів як такої, що підлягає задоволенню, в сумі 1 289 749,55 грн. згідно до 4 черговості.  
		При цьому, зазначені суми коштів позивачі просять стягнути за рахунок держави, в якості понесених ними матеріальних збитків через неправомірні дії та бездіяльність відповідача-1, у межах цього спору.
		Розпорядженням Національного банку України від 22.11.2012 №599-р «Про організацію позапланової інспекційної перевірки ПАТ «Банк «Таврика» Департаменту інспектування банків доручено організувати проведення з 22.11.2012 до 28.12.2012 позапланової перевірки банку за період діяльності з 01.05.2009 по 22.11.2012 з питань якості активів, достатності капіталу, ліквідності, менеджменту. 
		Перевіркою встановлено наявність критичної ситуації з керівництвом публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», а саме: звільнення Голови Правління без передання справ, звільнення члена спостережної ради (за сумісництвом начальник відділу кадрів); існування загрози значного відтоку залучених коштів, наявність незначних залишків коштів на коррахунку Банку в Національному банку України; загроза невиконання зобов'язань перед кредиторами та вкладниками з вини банку. 
		У зв'язку з чим Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України прийнято рішення від 23.11.2012 №906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», яким ПАТ «Банк «Таврика» зупинено у строк до 24.12.2012 здійснення окремих видів операцій.
		Зокрема, рішенням Комісії Національного банку України від 23.11.2012 № 906  «Про зупинення здійснення окремих видів операцій Публічному акціонерному товариству «Банк «Таврика» зупинено Банку з дня прийняття рішення на термін до 24 грудня 2012 року здійснення таких видів операцій: залучення вкладів від фізичних осіб; використання для розрахунків прямих кореспондентських рахунків та проведення розрахунків здійснювати виключно через консолідований кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України; проведення будь-яких активних операцій з інсайдерами та пов'язаними особами; здійснення нових кредитних операцій, операції за діючими кредитними договорами здійснювати лише під забезпечення високоліквідною заставою (державні облігації України всіх випусків, боргові цінні папери, емітовані Національним банком України, облігації Державної іпотечної установи, розміщення яких здійснюється під гарантію Кабінету Міністрів України, надану відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік, гарантії Кабінету Міністрів України); погашення заборгованості, що виникла за кредитними операціями Банку не в грошовій формі; вивільнення отриманого Банком забезпечення за кредитними операціями до часу повного погашення позичальниками заборгованості, у разі необхідності приймати додаткове забезпечення; будь-яке відчуження будівель та споруд Банку без погодження з Національним банком України; надання не забезпечених гарантій, поручительств, авалів та інших зобов'язань; здійснення нових лізингових операцій; здійснення операцій з цінними паперами (крім операцій з цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України), в тому числі, обмін; надання власникам/учасникам Банку, які прямо або опосередковано володіють п'ятьма і більше відсотками статутного капіталу Банку або права голосу придбаних акцій Банку (у тому числі пов'язаним особам банку), коштів у будь-якій формі (майно, будь-які операції з векселями, право уступки вимоги боргу, факторинг, гарантії, поруки за кредиторів банку тощо); здійснення випуску, достроковий   викуп, погашення цінних паперів власного боргу, переведення в інші види зобов'язань; авансову виплату відсотків за депозитними договорами; виплату дивідендів акціонерам чи розподіл капіталу в будь-якій формі, крім спрямування коштів на збільшення статутного капіталу Банку та до резервного фонду; виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород керівництву Банку та виділення коштів на спонсорство, доброчинність та фінансову допомогу; викуп власних акцій (часток, паїв) в акціонерів, учасників Банку, за винятком випадків, передбачених законом; збільшення обсягів капітальних інвестицій та нематеріальних активів; здійснення витрат на консультаційні послуги фінансового характеру; відкриття нових філій та відділень; повернення коштів інсайдерам.
		Також, Постановою Правління Національного банку України від 20.12.2012 № 548 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» за результатами аналізу даних статистичної звітності, що подається АТ «Банк «Таврика» до Національного банку України, установлено, що в АТ «Банк «Таврика» немає коштів для виконання своїх зобов'язань перед вкладниками і кредиторами та його діяльність не відповідає вимогам банківського законодавства і нормативно-правових актів Національного банку України, а тому постановлено: ПАТ «Банк «Таврика» віднести до категорії неплатоспроможних. Вказана постанова Правління Національного банку України була доведена до відома Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що сторонами не заперечувалось.
		На підставі зазначених рішень виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.12.2012 прийнято рішення №33 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду ОСОБА_8 на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика». Протягом дії тимчасової адміністрації вкладники публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» можуть отримати свої кошти за договорами банківського вкладу (депозиту), строк дії договорів яких закінчився, та за договорами банківського рахунку в розмірах вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, але не більше 200 000 гривень.
		В подальшому, за наслідками розгляду пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»,  Національним банком України прийнято постанову від 20.03.2013 №97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика».
		За доводами позивачів, внаслідок неналежного банківського нагляду за діяльністю ПАТ «Банк «Таврика» та не захисту Національним банком України прав вкладників Банку, порушуються їх майнові права, зокрема, право володіти, розпоряджатися та користуватися власними вкладами у ПАТ «Банк «Таврика», оскільки позивачі не мали можливості отримувати банківські строкові вклади у повному розмірі, з огляду на те, що Національним банком України штучно зроблено умови, за якими ПАТ «Банк «Таврика» не змогло працювати у звичайному режимі.
		Надаючи правову оцінку правомірності оспорюваних рішень відповідача-1, дій та бездіяльності відповідачів, суд виходить з наступного.
		Особливості правового режиму діяльності Національного банку України визначено Законом України «Про Національний банк України». 
		Зокрема, відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
		Основною функцією Національного банку України, згідно ст. 6 Закону України «Про Національний банк України», є забезпечення стабільності грошової одиниці України, а однією з інших функцій, передбачених ст. 7 цього ж Закону, є здійснення банківського регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі.
		Відповідно до ст. 55 Закону України «Про Національний банк України» головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.
		Національний банк України здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.
		Національний банк України здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті. 
		В розумінні абз. 5 ст. 1 Закону України «Про Національний банк України», банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний  банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.
		В контексті з наведеним суд також враховує норми ч.ч. 1, 2 і 9 ст. 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно яких метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.
		Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону щодо здійснення банківської діяльності.
		Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.
		Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інспекційна перевірка банку - форма здійснення банківського нагляду уповноваженими Національним банком України  особами безпосередньо у банку.
		Згідно зі ст. 71 зазначеного Закону кожний банк є об'єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами.
		Перевірки здійснюються з метою визначення рівня безпеки і стабільності операцій банку, достовірності звітності банку і дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, а також нормативно-правових актів Національного банку України. 
		Перевірка банків здійснюється відповідно до плану, затвердженого Національним банком  України. Планова перевірка здійснюється не частіше одного разу на рік.  Про проведення планової перевірки Національний банк України зобов'язаний повідомити банк не пізніше, ніж за 10 днів до його початку.
		Процес планування та проведення інспектування службою банківського нагляду та уповноваженими Національним банком України особами банків, філій іноземних банків та інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку врегульовано Положенням про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затвердженим постановою Національного банку України від 17.07.2001 №276.
		Пунктом 1.11 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок встановлено, що планова перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не рідше одного разу на 36 місяців з дня останньої планової інспекційної перевірки.  Перша планова інспекційна перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не раніше ніж через 12 місяців з дня отримання ним банківської ліцензії.
		Згідно із п. 1.6 цього Положення, датою, з якої починається відлік річного строку для визначення початку наступної планової інспекційної перевірки, є дата закінчення попередньої планової інспекційної перевірки, що зазначена в посвідченні на право проведення цієї перевірки. Період інспектування, який вже підлягав перевірці, не включається до періоду наступної перевірки з питань, що були охоплені попередньою перевіркою.
		В ході розгляду даної справи представником відповідача-1 суду документальні докази проведення планового інспектування ПАТ «Банк «Таврика» всупереч вимог норм ч. 1 ст. 69, ч. 2 ст. 71 КАС України в межах 36 місяців починаючи з 01.05.2009 до проведення з позапланової інспекційної перевірки Банку на підставі розпорядження Національного банку України від 22.11.2012 № 599-р (тобто, до 22.11.2012) пред'явлені не були.
		Також зі змісту наданої позивачами до матеріалів справи фотокопії доповідної записки заступника директора Генерального департаменту - директора Департаменту пруденційного нагляду Генерального департаменту банківського нагляду ОСОБА_9 від 22.11.2012 № 17-308/18364, адресованої заступнику Голови Національного банку України ОСОБА_10, автентичність якої натомість не спростована відповідачем-1, вбачається, що остання інспекційна перевірка ПАТ «Банк «Таврика» проводилася станом на 01.05.2009 з окремих напрямків діяльності. 
		З огляду на наведені обставини, суд приходить до висновку, що інспекційна планова перевірка банку проведена уповноваженими особами відповідача за період більший ніж за 36 місяців, а тому суд погоджується з твердженнями позивачів про те, що відповідачем-1 допущено протиправну бездіяльність щодо порушення строків проведення інспекційної планової перевірки ПАТ «Банк «Таврика» не рідше одного разу на 36 місяців (позовна вимога № 3).
		Між тим, ч. 6 ст. 71 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що Національний банк України може прийняти рішення про проведення позапланової перевірки банку при наявності обгрунтованих підстав.  Таке рішення має бути підписане Головою Національного банку України або уповноваженою ним особою.
		Підстави для проведення позапланової інспекційної перевірки та форма рішення Національний банк з цього питання визначені п. 1.8 і 1.9 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок.
		Суд встановив, що вищезгадуваним розпорядженням Національного банку України від 22.11.2012 №599-р було доручено організувати позапланову інспекційну перевірку ПАТ «Банк «Таврика» у зв'язку з наявністю фактів, які можуть свідчити про проведення Банком ризикових операцій, що загрожують інтересам вкладників або інших кредиторів Банку.
		Так, у цьому розпорядження зазначається, що з метою забезпечення контролю за дотриманням Банком законодавства України, у т.ч. нормативно-правових актів НБУ, згідно зі ст. 55 Закону України «Про Національний банк України», ст. 71 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на підставі п. 1.8. та 1.9. Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затвердженого постановою НБУ від 17.07.2001 № 275, у зв'язку з наявністю фактів, які можуть свідчити про проведення Банком ризикованих операцій, що загрожують інтересам вкладників або інших кредиторів Банку, доручено Департаменту інспектування банків організувати проведення з 22.11.2012 по 28.12.2012 (включно) позапланової інспекційної перевірки Банку за період діяльності з 01.05.2009 р. по 22.11.2012 з питань якості активів, достатності капіталу, ліквідності, менеджменту. Визначено перелік працівників НБУ для проведення перевірки. Доручено повідомити Генеральний департамент банківського нагляду про результати перевірки.
		Таким чином, вчинені відповідачем-1 дії у зв'язку з призначенням інспекційної перевірки Банку, відповідають функціям та повноваженням Національного банку України, та характеризуються як активна поведінка суб'єкта владних повноважень у сфері наглядової діяльності, що спрямована на забезпечення дотримання ПАТ «Банк «Таврика» вимог законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.
		За наслідками проведення Національним банком України інспекційної перевірки ПАТ «Банк «Таврика» у період з 22.11.2012 по 28.12.2012 була складена довідка від 28.12.2012, що відповідає вимогам п. 1.2 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, (згідно якого довідка про перевірку - документ довільної форми, що складається інспектором за результатами інспекційної перевірки окремих видів діяльності (операцій) об'єкта перевірки).
		Відповідно до п. 3.7 зазначеного Положення, довідка має містити висновки, виявлені порушення та їх вплив на діяльність установи, супровідну інформацію та рекомендації об'єкту перевірки.
		У довідці Національного банку України від 28.12.2012 на тему «Оцінка якості активів, достатності капіталу, ліквідності, менеджменту» детально викладені економічні аспекти та оцінка діяльності банку. Інспектування здійснювалося за період з 01.05.2009 по 01.11.2011.
		У висновках довідки зазначається, що постановою правління НБУ від 20.12.2012 № 548 Банк віднесено до категорії неплатоспроможних, оскільки протягом 10 робочих днів поспіль (з 05.12.2012 по 18.12.2012) частка невиконаних з вини Банку платежів перевищувала 10 % від загальних зобов'язань.
		До основних висновків за вказаною довідкою належить: некерована ситуація, що сталася з керівництвом банку (звільнився голова правління, начальник відділу кадрів - член спостережної ради, протягом наступних днів подали заяву на звільнення більше 30 працівників банку, у т.ч. начальник казначейства, служби безпеки, сектору по обслуговуванню фізичних осіб, начальник управління ризиками та планування, заступник начальника управління кредитних операцій); масове звільнення та поява негативної інформації у засобах масової інформації сприяло значному відтоку коштів за зверненнями вкладників-фізичних осіб, в основному, щодо дострокового повернення коштів (за 22.11.2012 р. - 23.11.2012р р. повернуто через касу головного офісу фізичним особам у валюті кошти в еквіваленті 61 309 700 грн., у гривнях - 31 653 200 грн.; загальна сума коштів, повернених інсайдерам банку становить 12 832 500 грн. (з них заступнику голови правління - 11 427 000 грн.; акціонеру - 8 167 700 грн.).
		У Довідці зазначається, що як наслідок, починаючи з 23.11.2012 Банк неспроможний виконувати зобов'язання перед вкладниками та кредиторами. За результатами інспектування встановлено, що кредитна діяльність Банку спрямована на задоволення потреб акціонерів та пов'язаних з ними осіб, основним видом діяльності яких є будівництво та операції з нерухомістю, їх заборгованість станом на 01.11.2012 р. становить 96,55% кредитних вкладень або 851,49% капіталу 1 рівня. Якість активів Банку за результатами інспектування визнано незадовільною, оскільки частка негативно класифікованих активів становить 45,79 %, негативно класифікованих кредитів - 69,66 %.
		Крім того, у довідці наводяться інші економічні аспекти діяльності банку, що призвели до виникнення кризової ситуації. Зокрема, як зазначено в довідці, 27.11.2012 відбулося списання коштів, розміщених на кореспондентському рахунку, відкритому у MEINL BANK AG (Австрія) на загальну суму 26 502,9 тис. доларів США (в еквіваленті 211 837,9 тис. грн. або 5,34% загальних активів). За даними діючого керівництва банк не володів договорами та іншою документацією, на підставі яких було вчинено списання. Підписантом з боку Банку за документами (копії яких надано на зап. Банку) з MEINL BANK AG є ОСОБА_11, який на той час (22.12.2011) виконував обов'язки Голови Правління банку. Висновки про нелегітимність повноважень ОСОБА_11 як Голови Правління ПАТ «Банк «Таврика», сумніви щодо підписаних ним документів на вказаній посаді, у зв'язку з непогодженням його кандидатури у встановленому Статутом Банку порядку Національним банком України, наведені у довідці від 28.12.2012.
		Також, в довідці відображені відомості про те, що протягом листопада-грудня 2012 року Банком:
		- виведено із забезпечення іпотеку нерухомого майна на загальну суму 98 559,9 тис. грн.. та майнові права на грошові кошти (депозити) на загальну суму 107 928,5 тис. грн.;
		- здійснено заміну об'єктів іпотеки на загальну суму 406 037,8 тис. грн. на твори образотворчого мистецтва . В даному випадку відповідач-1 дійшов висновку про підвищення кредитного ризику через наявну концентрацію (87,46% забезпечення за кредитними операціями, що становить 10 370 943,8 тис.) одного виду застави (твори образотворчого мистецтва - картини ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва України» оціночною вартістю 9 070 402,8 тис. грн., учасником якого на 98% є ОСОБА_12 - акціонер Банку до 05.10.2012), оскільки ймовірність її реалізації за короткий проміжок часу (у разі стягнення заставленого майна) є низькою. Вказане забезпечення виступає заставою за кредитами 29-ти позичальників - акціонерів та пов'язаних з ними осіб, загальна заборгованість яких становить 3 314 915,9 тис. грн. або 89,22% кредитних вкладень;
		- згідно з договорами застави цінних паперів від 19.1.2.2012 отримано додаткову заставу у вигляді простих іменних акцій ПАТ «Київський ювелірний завод» заставною вартістю 1 199 895,6 тис. грн. (номінальна вартість 1,0 грн., заставна - 953,0 грн. за акцію) з метою посилення забезпечення за кредитними операціями по 11 позичальниках, кредитна заборгованість яких становить 1 199 000 грн. Блокування переданих в заставу акцій ПАТ «Київський ювелірний завод» підтверджено виписками АТ «Сбербанк росії» про операції з цінними паперами на рахунках в цінних паперах від 20.12.2012.
		Протягом листопада 2012 року на підставі рішень Наглядової ради та Правління Банку було виведено із забезпечення (розірвано договори застави) ліквідну заставу, в тому числі іпотеку нерухомого майна майнових поручителів на загальну заставну суму 98 559,9 тис. грн., майнові права на грошові кошти (депозити) майнових поручителів на загальну заставну суму 107 928,5 тис. грн.
		Посилання позивачів на невідображення відповідачем-1 в довідці від 28.12.2012 за результатами позапланової інспекційної перевірки фактів, допущених в ПАТ «Банк «Таврика» грубих порушень з боку пов'язаних осіб-акціонерів при наданні їм кредитів та масового виведення застав з ПАТ «Банк «Таврика», незаконного списання з кореспондентського рахунку ПАТ «Банк Таврика» під час інспекційної перевірки комісією Національного банку України 211 837,9 тис. грн. на користь Австрійського банку MEINL BANK AG, недостатності для покриття кредитних ризиків застави майнового поручителя ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва України» вартістю 9 млрд. 70 млн. 402,8 тис. грн. під надані кредити 29 позичальникам-акціонерам та пов'язаних з ними особам, загальна заборгованість яких становить 3 млрд. 314 млн. 915,9 тис. грн., незаконної підміни матеріальної застави позичальників кредитів в банку в сумі 1 млрд. 199 млн. грн. акціями ПАТ «Київського ювелірного заводу» із завищеною експертною ціною, які свідчать про вчинення Національним банком України протиправних дій або допущення протиправної діяльності суд відхиляє з наступних мотивів.
		В довідці від 28.12.2012 наведено основні економічні аспекти діяльності банку, що призвели до виникнення кризової ситуації. При цьому, відповідно до приписів ч. 1 і 2 ст. 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових осіб.
		Рішення Національного банку України, його службовців можуть бути оскаржені до суду виключно з метою встановлення законності таких рішень.
		Правовий аналіз наведених норм Закону дає підстави для висновку, що суд не може замість Національного банку України давати оцінку економічним аспектам діяльності банку та здійснювати переоцінку висновків Національного банку України щодо економічних аспектів діяльності банків, наявності ризиків в їх діяльності, що є виключним повноваженням відповідача-1.
		У взаємозв'язку з наведеним суд зазначає, що вказана довідка відповідача-1 є внутрішнім документом Національного банку України, стосується виключно діяльності Банку, а позивачі не є суб'єктами вказаних відносин, не належать до кола осіб, які можуть оскаржувати дії, рішення і бездіяльність Національного банку України у зв'язку із здійсненням ним наглядової діяльності, що у сукупності вказує на те, що довідка, дії по її складанню не стосуються та не порушують прав та інтересів позивачів, що вказує на безпідставність позовних вимог позивачів (пункт 3 позовних вимог).
		Поряд з цим суд встановив, що розпорядженням Національного банку України від 22.11.2012 №599-р доручено організувати позапланову інспекційну перевірку публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» за період діяльності з 01.05.2009 по 22.11.2012.
		Проте, як вбачається із довідки Національного банку України від 28.12.2012 фактично перевірка була здійснена за період діяльності ПАТ «Банк «Таврика» з 01.05.2009 по 01.11.2012. Тобто період з 02.11.2012 по 22.11.2012 у довідці не відображений.
		Усні та/або письмові пояснення з питання зазначеної розбіжності в датах представник відповідача-1 суду не надав.
		Перевіряючи оскаржувані рішення Національного банку України від 23.11.2012 № 906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» та постанову Правління Національного банку України від 20.12.2012 № 548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» на предмет їх відповідності вимогам закону, судом встановлено, що вони прийняті відповідачем-1 відповідно до діючого законодавства України та без перевищення наданих йому законом повноважень.
		Так, відповідно до п.п. 7, 12, 13 ч. 1 ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій; віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.
		Зокрема, Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 №346 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за №1590/21902, визначено, що рішення про зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі приймає Комісія Національного банку.
		Заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників.
		З тексту рішення Комісії Національного банку України від 23.11.2012 №906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» вбачається, що воно мотивовано тим, що позаплановою перевіркою Банку з питань якосі активів достатності капіталу, ліквідності, менеджменту, яка проводилась з 22.11.2012 відповідно до розпорядження від 22.11.2012 №599-р встановлено наявність критичної ситуації з керівництвом ПАТ «Банк «Таврика» (а саме, звільнення Голови Правління без передавання справ, звільнення члена спостережної ради - за сумісництвом начальника відділу кадрів), існування загрози значного відтоку залучених коштів, наявність незначних залишків коштів на коррахунку Банку в Національному банку України, загроза невиконання зобов'язань перед кредиторами та вкладниками з вини банку. Даним рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банкк України ПАТ «Банк «Таврика» зупинено у строк до 24.12.2012 здійснення окремих видів операцій. 
		В постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2014 у справі №826/502/14 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до Національного банку України, третя особа - ПАТ «Банк «Таврика» про визнання неправомірними дій, стягнення шкоди, предметом дослідження якого, зокрема, було правомірність рішення Комісії Національного банку України від 23.11.2012 № 906 з інших правових підстав, наведені відомості про наявність доповідної записки від 23.11.2012 р. № 42-104/18547, складену фахівцями Департаменту інспектування банків відповідно до розпорядження №599-р від 22.11.2012 р. У доповідній записці на адресу Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ зазначено про критичну ситуацію, що склалася з керівництвом Банку, про що зазначено судом вище. Вказується на незначний залишок коштів на кореспондентському рахунку в НБУ - 780,5 тис.грн. Зазначено про загрозу значного відтоку коштів; на отримання протягом 22.11.2012 р. по 23.11.2012 р. 38 заяв про дострокове повернення коштів у розмірах 416 тис.грн., 48 тис.доларів США та 8,5 тис.євро. У доповідній, крім іншого, також зазначається про існування загрози невиконання зобов'язань у значних сумах перед кредиторами та вкладниками з вини Банку із визначенням розмірів прострочених виконанням зобов'язань.
		Також у матеріалах справи міститься доповідна записка від 22.11.2012 № 11-308/18364, адресована заступнику Голови Національного банку України про позапланову інспекційну перевірку АТ «Банк «Таврика», за даними якої, аналіз показників діяльності Банку свідчить про погіршення його фінансового стану, зменшення розміру регулятивного капіталу, нормативів капіталу банку, зниження рівня ліквідності, та як наслідок рекомендовано провести позапланову інспекційну перевірку Банку.
		Вказане рішення від 23.11.2012 №906 прийнято з посиланням на положення ст. 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1.3. глави 1 розділу 1, п. 3.1. глави 3 розділу 1, р. 7 глави 2 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою НБУ від 17.09.2012 р. № 346, п. 3.30. Положення про Комісію Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків і Комісію з питань нагляду та регулювання діяльності банків при територіальному управлінню НБУ, затвердженого постановою Правління НБУ від 26.10.2007 № 395.
		У відповідності до п. 3.1 і 3.3 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу Національний банк застосовує заходи впливу за порушення банками, їх відокремленими підрозділами, філіями іноземних банків, банківськими групами, відповідальними особами банківських груп, іншими учасниками банківських груп чи іншими особами, які є об'єктом перевірки Національного банку згідно із Законом про банки  (далі - банки), банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу або здійснення ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (далі - ризикова діяльність), або в разі застосування іноземних санкцій, на підставі результатів (матеріалів):  інспекційних перевірок діяльності банків;  перевірок банків з питань дотримання вимог законодавства з питань фінансового моніторингу (виїзна перевірка з питань фінансового моніторингу, безвиїзний нагляд з питань фінансового моніторингу);  безвиїзного банківського нагляду за діяльністю банків;  аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо;  перевірок діяльності банків аудиторськими фірмами, які мають право відповідно до законодавства України на проведення аудиторських перевірок банків;  перевірок дотримання банками валютного законодавства [виїзні та невиїзні (камеральні) перевірки];  контролю за усуненням банками виявлених у їх діяльності порушень, виконанням рішень Національного банку про застосування заходів впливу, виконанням пред'явлених (висунених) вимог, припиненням здійснення ризикової діяльності, відповідністю ділової репутації керівників банків вимогам законодавства України; пропозицій куратора банку.
		Факт здійснення банком ризикової діяльності установлює Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.
		Національний банк має право зробити висновок про здійснення банком ризикової діяльності на підставі результатів аналізу звітності банку, за результатами банківського нагляду, перевірок дотримання банками вимог валютного законодавства або законодавства з питань фінансового моніторингу.
		Таким чином, рішення Національного банку України від 23.11.2012 №906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» не суперечить нормам Закону України «Про банки та банківську діяльність» та прийнято у відповідності до вимог Положення про застосування Національним банком України заходів впливу.
		Щодо позовної вимоги позивачів про визнати протиправним Рішення комісії Національного банку України № 906 від 23.11.2012, як такого, що прийнято із запізненням на два місяця після виведення активів з ПАТ «Банк «Таврика» та порушенням вимог Постанови правління Національного банку України № 516 від 03.12.2003, то позовні вимоги в цій частині, на думку суду, не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
		З матеріалів справи вбачається, що згідно із розпорядженням Національного банку України від 22.11.2012 №599-р призначено в період з 22.11.2012 по 28.12.2012 (включно) інспекційну перевірку публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» за період діяльності з 01.05.2009 по 22.11.2012 з питань якості активів, достатності капіталу, ліквідності, менеджменту.
		Перевірка розпочалась 22.11.2012, у зв'язку з отриманням інформації про критичну ситуацію із ПАТ «Банк «Таврика» і рішенням Національного банку України від 23.11.2012 №906 було зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика».
		Дослідивши наявні матеріали справи (зміст довідки від 28.12.2012) суд встановив, що до початку проведення позапланової інспекційної перевірки Національний банк України не володів інформацією про протокол засідання Правління публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» від 04.09.2012 №ПР/04/09/2012/09 та протокол засідання Наглядової ради правління публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» від 05.09.2012 №НР/05/09/2012/06, що оформлені за результатами прийнятих рішень про виведення із забезпечення об'єктів нерухомості та заміною їх акціями ПАТ «Київський ювелірний завод».
		Стосовно посилань позивачів на шахрайські дії посадових осіб Банку, пов'язанні з виведенням матеріальної застави позичальників кредитів Банку шляхом заміни її на пакет акцій ПАТ «Київський ювелірний завод», оцінка якого була значно завищена, суд наголошує на тому, що відповідні обставини мають бути встановлені компетентним органом під час розслідування кримінальної справи.
		Посилання позивачів на факти незадоволення Банком їх письмових заяв про дострокове закриття договорів банківського вкладу та/або виплати коштів за такими договорами (заява ОСОБА_4 віл 23.11.2012, заява ОСОБА_3 від 11.12.2012) та прийняття Правлінням АТ «Банк «Таврика» рішення про припинення з 16 год. 50 хв. 23.11.2012 виконання Банком будь-яких операцій з клієнтами банку, яке оформлено протоколом засідання від 23.11.2012 № ПР/23/11/2012/01, суд відхиляє, оскільки згідно тексту рішення від 23.11.2012 №906 банківські операції з видачі депозитів за договорами банківського вкладу названим рішенням не зупинялась. Відповідно вказані дії та рішення Банку свідчать не про протиправність рішення від 23.11.2012 № 906, а про його неправильне трактування Банком, та вчинені (прийняті) не відповідачем-1, а безпосередньо Банком. 
		У зв'язку з цим позиція позивачів про прийняття оспорюваного рішення із порушенням вимог Постанови правління Національного банку України №516 від 03.12.2003 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» свого документального підтвердження в ході розгляду справи не знайшла.
		Щодо позовних вимог про визнання протиправною Постанови Правління Національного банку України №548 від 20.12.2012 «Про віднесення ПАТ «Банк Таврика» до категорії неплатоспроможних», як такої, що не відповідає дійсності при достатності обов'язкового резерву коштів банку в Національному банку України.
		Дослідивши текст постанови Правління Національного банку України від 20.12.2012 №548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних», суд встановив, що остання прийнята за результатами аналізу статистичної звітності публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», враховуючи невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками. 
		Постанова приймалась в робочому порядку шляхом погодження проекту документу членами Правління Національного банку України згідно пункту 6.2.24 Регламенту Правління Національного банку України, затвердженого постановою Правління від 12.04.2012 №144 (чинного на час виникнення спірних правовідносин). 
		Згідно із приписами ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами.
		При цьому, як зазначалося вище суд не може замість Національного банку України давати оцінку економічним аспектам діяльності банку та здійснювати переоцінку висновків Національного банку України щодо економічних аспектів діяльності банків, наявності ризиків в їх діяльності, що є виключними повноваженнями Національного банку України. 
		За таких обставин, посилання позивачів на протиправність вказаної постанови відповідача-1, у зв'язку з невідповідністю її дійсним обставинам про достатність обов'язкового резерву коштів банку в Національному банку України суд відхиляє.
		Окремо оцінюючи доводи позивачів про незаконність вказаних рішень відповідача-1 з підстави не проведення їх реєстрації в Міністерстві юстиції України, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
		Вимогами Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731, передбачено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер та прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться.
		При цьому, відповідно до вимог пункту 5 названого Положення на державну реєстрацію не подаються акти:
		а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
		б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;
		в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);
		г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;
		д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;
		є) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).
		Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. 
		Нормативно-правовий акт - офіційний документ, ухвалений уповноваженими суб'єктами нормотворчості у визначеній формі і порядку, який встановлює (змінює, доповнює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин.
		Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. 
		Як нормативний, так і ненормативний правові акти завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямовані на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.
		Ненормативні правові (індивідуальні) акти породжують права і обов'язки тільки у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку.
		Викладена позиція зазначена й Конституційним Судом України, яка наведена у рішенні Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23.06.1997 № 2-зп, справа №3/35-313), в якому визначено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
		Із змісту наведених позицій вбачається, що правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а, відповідно, інший суб'єкт - зобов'язаний виконувати його.
		Виходячи з аналізу оскаржуваних рішень Національного банку України, суд приходить до висновку, що вони не підпадають під ознаки нормативно-правових актів, є актами індивідуальної дії за суб'єктним складом, правовідносинами, які регулюють, за періодом дії у часі, обсягом прав і обов'язків для суб'єктів регулювання, а тому не підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України.
		Суд встановив, а відповідач-1 не спростував, що Рішення Національного банку України від 23.11.2012 № 906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постанови Правління Національного банку України від 20.12.2012 №548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» в Міністерстві юстиції України не зареєстровані.
		Приймаючи до уваги листи Міністерства юстиції України від 11.07.2014 №3395 та від 03.07.2013 № ш-9505/10.1, рішення Національного банку України від 23.11.2012 №906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» та постанова Правління Національного банку України від 20.12.2012 №548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» не є нормативно-правовими актами і є актами індивідуальної дії за суб'єктним складом. Правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а, відповідно, інший суб'єкт - зобов'язаний виконувати його.
		Отже зазначені рішення Національного банку України є актами індивідуальної дії за суб'єктним складом, винесені відносно публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» і мають бути доведені до особи, відносно якої вони винесені, що і було зроблено відповідачем. 
		Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушення прав позивачів-вкладників ПАТ «Банк «Таврика» у зв'язку з не проведенням реєстрації Рішення Національного банку України від 23.11.2012 № 906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постанови Правління Національного банку України від 20.12.2012 №548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» в Міністерстві юстиції України.
		Щодо доводів позивачів про преюдиційність ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 28.05.2014 у справі №6-7239св14 та інших судових рішень, в яких суди посилались на незаконність постанов Національного банку України від 20.12.2012 № 548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» та від 20.03.2013 №97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» через їх не реєстрацію в Міністерстві юстиції України, то суд наголошує на наступному.
		Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративної, цивільної або господарської справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. 
		Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ч. 1 ст. 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, в загальному порядку. 
		При цьому, необхідно враховувати вимоги ч. 4 та 5 ст. 11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи (аналогічна правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 №2379/12/13-12). 
		З наданих позивачами копій судових рішень вбачається, що предметом розгляду в цих справах були відносини про повернення фізичним особам депозитних вкладів. При цьому, цивільні справи не стосувалась повноважень Національного банку України, а судами цивільної юрисдикції не встановлювались та не перевірялись обставини щодо законності постанови Національного банку України від 20.12.2012 №548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних», а відтак суд не приймає вимогу позивачів вважати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 28.05.2014 у справі №6-7239св14 та інші судові рішення преюдиційними.
		Щодо позовних вимог про визнання протиправним введення тимчасового адміністратора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ПАТ «Банк Таврика» з 21.12.2012 та незаконного набуття права розпоряджатися депозитними вкладами позивачів, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст.ст. 3, 4, 26, 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
		Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
		На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, такі функції: здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;  здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб;  бере участь в інспекційних перевірках проблемних банків за пропозицією Національного банку України;  здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
		Фонд здійснює інші функції в межах своїх повноважень, визначених цим Законом, іншими актами законодавства.
		Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Зобов'язання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої пунктом 4 частини першої статті 52 цього Закону.
		Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
		Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
		Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
		Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос України".
		Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
		Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системоутворюючих банків - шість місяців. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.
		Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
		Суд встановив, що 20.12.2012 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.12.2012 № 548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» прийнято рішення № 33 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Таврика». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації призначено начальника відділу тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможних банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_8 Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 21.12.2012 по 20.03.2013.
		З огляду на вище наведені норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та чинність постанови Правління Національного банку України від 20.12.2012 № 548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», суд приходить до висновку про відповідність дій відповідача-2 чинному законодавству.
		Щодо позовних вимог про визнання протиправним звернення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Національного банку України про відкликання ліцензії у ПАТ «Банк Таврика» при наявності достатніх застав майнового поручителя ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва України» 9 млрд. 70 млн. 402,8 тис. грн. та цінних паперів Київського ювелірного заводу в розмірі 67% акцій від статутного капіталу Київського ювелірного заводу, суд виходить з наступного.
		Суд встановив, що відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 20.03.2013 №97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2013 №17 про початок здійснення процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»  з 21.03.2013 та рішення від 20.03.2013 №18 про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Таврика» начальника відділу тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможних банків Фонду ОСОБА_8.
		Нормами ч. 1 - 4 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
		Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку:  1) відповідно до плану врегулювання;  2) у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання; 3) в інших випадках, передбачених цим Законом.
		Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.
		Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
		Враховуючи факт закінчення строку тимчасової адміністрації ПАТ «Банк «Таврика», введеної рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.12.2012 № 33, та доведений в ході розгляду даної справи факт правомірності дій Фонду із запровадження тимчасової адміністрації в Банку, суд приходить до висновку про відсутність в діях відповідача-2 ознак протиправності.
		Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій та бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» через незвернення з грудня 2012 року до серпня 2013 року до правоохоронних органів про притягнення до цивільної та кримінальної відповідальності осіб винних в списанні 211 млн. 837,9 тис грн. на користь Австрійського банку; через не визнання договорів застави майнового поручителя ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва України» нікчемними і не відновлення дебіторської заборгованості 29 позичальників кредитів-акціонерів ПАТ «Банк Таврика» в сумі 3 млрд. 314 млн. 915,9 тис. грн.; через невизнання договорів підміни матеріальної застави в сумі 1 млрд. 199 млн. грн. цінними паперами Київського ювелірного заводу нікчемними та не відновлення дебіторської заборгованості позичальників кредитів в ПАТ «Банк Таврика».
		У відповідності до норм ст. 37 і 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакціях чинних протягом періоду з грудня 2012 року по серпень 2013 року) уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.
		Уповноважена особа Фонду має право, зокрема: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;   укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.
		Також, уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.
		Протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв:  1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій;  2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов; 3) договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів;  4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку; 5) договори (правочини) з пов'язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку; 6) господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком.
		Договори, зазначені в частині другій цієї статті, є нікчемними. Уповноважена особа Фонду зобов'язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі звернення до суду уповноваженої особи Фонду державне мито не сплачується.
		Уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.
		Крім того, в силу ч. 1 ст. 36 цього ж Закону,  з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
		Протягом одного дня після призначення уповноваженої особи Фонду керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
		В подальшому, згідно з ч. 1 ст. 46 Закону, уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.
		З контексту зазначених норм Закону можна дійти висновку, що обов'язок по зверненню до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку, у зв'язку з отриманням відповідної документації від банку, здійснення перевірок правочинів за участю банку на предмет встановлення їх нікчемності та вжиття заходів щодо стягнення простроченої дебіторської заборгованості в судовому порядку покладено виключно на уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.  А тому, відповідно, посилання позивачів на вчинення відповідачем-2 протиправних дій та/або допущення ним протиправної бездіяльності у зв'язку з вчиненням повноважень, що відносяться до виключної компетенції уповноваженої особи Фонду, в ході проведення тимчасової адміністрації та в період перебування банку у стадії ліквідації за наведених у позові підстав суд визнає такими, що нормативно та документально необґрунтовані.
		Щодо позовних вимог позивачів про відшкодування на їх користь за рахунок держави понесених ними матеріальних збитків внаслідок протиправних дій та/або бездіяльності відповідачів, то судом не встановлено протиправності рішень та дій відповідачів, в межах спірних правовідносин. 
		Разом з тим, під час судового розгляду справи судом встановлено певні недоліки в наглядовій діяльності Національного банку України в період спірних правовідносин.
		Згідно із приписами ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
		Обов'язковою умовою застосування названої статті є завдання посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування шкоди при здійсненні нею своїх владних повноважень. 
		Тобто має бути причинно-наслідковий зв'язок, який зумовлюється тим, що завдана шкода є наслідком протиправного діяння державного органу в публічно-правовому спорі.
		Матеріали адміністративної справи не містять доказів прямого причинного зв'язку між встановленими під час судового розгляду справи недоліками в роботі Національного банку України і наслідком невиконання ПАТ «Банк «Таврика» своїх зобов'язань за кредитними договорами.
		При цьому, наявні у матеріалах справи копії листів уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Таврика» ОСОБА_8 від 11.07.2013 за №№ 5730/4, 1478/4, 0647/4 і № 0615/4 підтверджують факти включення вимоги позивачів у відповідних сумах (а саме: на користь ОСОБА_1 - 1 102 672,59 грн., ОСОБА_2 - 119 118,55 грн., ОСОБА_4 - 4 136 305,62 грн., ОСОБА_3 - 1 289 749,55 грн.) до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Таврика».
		Такі вимоги кредиторів погашаються протягом процедури ліквідації банку у встановленому Законом порядку. 
		Зокрема, ч. 4 і 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від реалізації майна, недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредиторові однієї черги. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги уповноважена особа Фонду не враховує суму грошових вимог цього кредитора.
		Вимоги, не задоволені за недостатністю майна банку, вважаються погашеними.
		Наразі, відповідно до відомостей з офіційного сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, продаж майна ПАТ «Банку «Таврика» на аукціонах триває.
		Стосовно посилань позивачів на завдання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб матеріальних збитків останнім у зв'язку з невиплатою сим вкладів, то суд встановив наступне.
		Відповідно до доведеної відповідачем-2 до вкладників інформації на своєму офіційному сайті, протягом дії тимчасової адміністрації (тобто, в період з 21.12.2012 по 20.03.2013) виплати коштів вкладникам АТ «Банк «Таврика» здійснювалися за договорами банківського вкладу (депозиту), строк дії договорів яких закінчився, та за договорами банківського рахунку. Виплати за зазначеними договорами здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, але не більше 200 тисяч гривень.
		Також в період 27.03.2013 по 14.05.2013 через установи банку-агента Фонду АТ "Райффайзен Банк Аваль" проводилися виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам АТ "Банк "Таврика" відповідно до Загального реєстру вкладників.  Відшкодування вкладникам Банку, які не звернулися до банку-агента Фонду у вказаний період, здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних звернень до Фонду.
		В матеріалах справи наявна копія листа уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Таврика» ОСОБА_8 від 09.11.2013 № 11-02/1406/1 з відомостями про виплату ОСОБА_3 через уповноважений банк АТ «Імексбанк» гарантованої Фондом суми коштів у розмірі 200 000 грн.
		Документальні докази звернення решти позивачів до Фонду та/або уповноваженої особи Фонду із заявами про виплату відшкодувань за вкладами в межах гарантованої суми коштів у розмірі 200 000 грн., та отримання ними відповідей про незадоволення таких заяв у матеріалах справи відсутні, що в свою чергу спростовує заявлені позовні вимоги в цій частині.
		Стосовно правомірності позовних вимог позивачів про визнання порушення відповідачами ст.ст. 21, 22, 41 Конституції України в частині щодо прав, свобод й інтересів та протиправного позбавлення права власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на володіння, користування та розпоряджання власними коштами, що призвело до нанесення їм матеріальної шкоди через протиправні дії та бездіяльність Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то суд не вбачає правових підстав для їх задоволення з тих підстав, що вони заявлені у неналежний спосіб та фактично є похідними від решти позовних вимог, вирішених судом не на користь позивачів.
		В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163 КАС України, суд -
		П О С Т А Н О В И В:
		Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Національного банку України, що полягає у не проведенні Національним банком України планової інспекційної перевірки публічного акціонерного банку «Банк «Таврика» у межах 36 місяців починаючи з 01.05.2009.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                      Аблов Є.В.
		 
		Суддя                                                                                          Добрянська Я.І.
		 
		Суддя                                                                                          Кобилянський К.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...