Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/5016/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2016. Зареєстровано: 30.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2017.
Дата набрання законної сили: 22.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 листопада 2016 року Справа № 910/5016/14 
		 
		Вищий  господарський  суд  України у складі колегії суддів:
		 Корнілової Ж. О. - головуючого (доповідач),  Малетича М. М., Грека Б. М.,
		розглянувши матеріали касаційної скарги  Міністерства оборони Українина постанову Київського апеляційного господарського суду  від 15.06.2016у справі№ 910/5016/16 Господарського суду міста Києваза   позовомДержавного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"доМіністерства оборони України,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:    Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова Державного університету комунікацій;     Державна казначейська служба України,простягнення 18572209,30 грн., за участю
		від позивача:Семенаш А. В.,від відповідача:Кривошея Д. А.,від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:   Федорчук В. С.,    не з'явилися, 
		ВСТАНОВИВ:
		          Рішенням господарського суду міста Києва від 29.10.2014 у справі № 910/5016/14 (у складі колегії суддів: Цюкало Ю. В. - головуючого, Босого В. П., Літвінова М. Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 (у складі колегії суддів: Чорногуза М. Г. - головуючого, Рудченка С. Г., Мальченко А. О.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" до Міністерства оборони України, за участю третіх осіб: Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова Державного університету комунікацій та Державної казначейської служби України про стягнення 18572209,30 грн.
		Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2015 (у складі колегії суддів: Грейц К. В. - головуючого, Бакуліної С. В., Поляк О. І.)  рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 у справі № 910/5016/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2015 у справі № 910/5016/14 (у складі колегії суддів: Мандриченко О. В. - головуючого, Паламар П. І., Пригунова А. Б.) позов задоволено частково. Стягнуто із Міністерства оборони України на користь Державного підприємства Міністерства Оборони України "Білоцерківський військовий торг" 16344242,76 грн. боргу та 1827,00 грн. судового збору. Стягнуто з Міністерства оборони України в доход Державного бюджету України 71253,00 грн. судового збору. У позові в іншій частині відмовлено. 
		Постановою Київського апеляційного господарського суду  від 15.06.2016 у справі  № 910/5016/14 (у складі колегії суддів: Корсакової Г. В. - головуючого, Хрипуна О. О., Власова Ю. Л.) рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 у справі № 910/5016/14 скасовано частково, а саме: стягнуто із Міністерства оборони України на користь Державного підприємства Міністерства Оборони України "Білоцерківський військовий торг" 16344242 грн. 76 коп. основного боргу, 275250 грн. 71 коп. інфляційних втрат, 1393066 грн. 83 коп. 3% річних та 1827 грн. судового збору". В решті рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 у справі № 910/5016/14 залишено без змін. 
		Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду  від 15.06.2016 у справі № 910/5016/14, Міністерство оборони України звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 910/5016/14, і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" до Міністерства оборони України відмовити повністю.
		Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача,  відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог  на предмет спору на стороні   позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
		Судами встановлено, що між Міністерством оборони України (замовник) та Державним підприємством Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" (виконавець) 12.01.2007 та 13.04.2007 укладено договори відповідно № 251/4/2/07/4 про закупівлю послуг з організації харчування особового складу військових частин А2167 (м. Біла церква), А0473 (с. Дівички) за кошти Державного бюджету України та № 251/4/2/07/12 про закупівлю послуг з харчування особового складу військових частин А1232, А3122, А2791, А2215, А1880, А1789, А0704, А2192, А1486, А 0565, А2923, А 2319, А3020, А0231, А2860 у тому числі: управління в/ч А2860, А2682, 1-й підрозділ, командний пункт, 9-й підрозділ, КПС-1, 11-й підрозділ, 5-й підрозділ, 10-й підрозділ, КПС-2, 12-й підрозділ, А1975, А2206, -Л436, АЗ 177, АЗ 193, А4527, А0963, А1744, А4167, А1494, А1586, А1735, А4485, А1065, А1912, Житомирський військовий інститут радіоелектроніки, А0281, А0339, А2038, А3358, А1564, А3258, А0804, А3091, А1979, А2365, А1796 і годування тварин за кошти Державного бюджету України, за умовами яких виконавець зобов'язується надати послуги з харчування особового складу військових частин, визначених сторонами, в стаціонарних та польових умовах, а також військових частин (закладів), що прикріплені на продовольче забезпечення згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування та вимогами чинного законодавства (п.1.1 договорів); замовник зобов'язується приймати послуги через представників замовника, які діють на підставі довіреності Міністерства оборони України, та здійснювати оплату наданих виконавцем послуг у кількості, строки та за цінами згідно з положеннями цього договору відповідно до специфікації (п.1.2 договорів); порядок надання послуг визначає представник замовника, відповідно до свого внутрішнього розпорядку та специфіки завдань, які він виконує (п. 2.5 договору від 12.01.2007, 2.4 договору від 13.04.2007); кількість та якість наданих послуг оформлюються актом, який складається уповноваженими особами виконавця та представника замовника щоденно у трьох примірниках:перший примірник-замовнику, другий-представнику замовника, третій-виконавцю (п.3.2 договорів); порядок розрахунку за договором - оплата фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг протягом 10-ти діб з дня надходження до замовника належним чином оформлених зведених актів прийому наданих послуг та рахунків фактур (п. 4.5 договорів); договір діє з дати набрання ним чинності до 31.12.2007 (п. 11.1 договору від 12.01.2007, п. 12.1 договору від 13.04.2007).
		Внаслідок укладення сторонами численних додаткових угод строк дії вказаних договорів продовжено до 31.12.2010.
		Листом від 16.12.2010 № 286/5/1052 Департаментом державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України повідомлено Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг", що для забезпечення харчування військовослужбовців у період проведення закупівлі цих послуг на 2011 рік і на виконання протокольного доручення Прем'єр-міністра України проводиться відповідна робота у зв'язку з чим позивачеві запропоновано письмово підтвердити можливості свого підприємства забезпечити надання послуг з харчування особового складу військ з 01.01.2011.
		У відповідь на вказаний лист позивачем листом від 28.12.2010 № 1651 підтверджено свою можливість надання послуг з харчування у запитуваний період на умовах договорів № 251/4/2/07/4 від 12.01.2007 та № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007.
		Виконуючи вказану домовленість, позивачем у період з 01.01.2011 по 16.02.2011 надано послуги з харчування особового складу військових частин, зазначених в договорах № 251/4/2/07/4 від 12.01.2007 та № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007, які (послуги) було прийнято командирами військових частин Міністерства оборони України шляхом підписання актів виконаних робіт на загальну суму 16344242,76 грн.
		Зазначаючи про те, що послуги за період з 01.01.2011 по 16.02.2011 надано на підставі договору, укладеного з відповідачем шляхом обміну листами, на умовах договорів № 251/4/2/07/4 від 12.01.2007 та № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007, прийнято уповноваженими особами Міністерства оборони України шляхом підписання відповідних актів приймання послуг, втім не оплачено останнім, Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги, нарахованих на неї інфляційних втрат та 3% річних в загальній сумі 18572209,30грн, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, приписами ст. ст. 207, 526, 530, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
		Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
		Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 
		Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною
		Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції Закону № 2899-17 від 11.01.2011) дозволено у 2011 році замовникам для безперервного забезпечення харчування особового складу Збройних Сил України, а також учнів (студентів) навчальних закладів та дітей, харчування яких здійснюється за рахунок державних коштів, укладати договори про закупівлю послуг з харчування із суб'єктами господарювання - переможцями процедури закупівлі у 2009 - 2010 роках в межах відповідних бюджетних призначень, із строком їх дії до 31 березня 2011 року.
		Правовідносини між сторонами у попередній рік були врегульовані у подібний спосіб - постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010  № 1414 "Про заходи щодо організації бюджетного процесу у 2010 році", відповідно до якої Міністерству оборони України для забезпечення безперервності процесу харчування особового складу Збройних Сил України надано право укладати із суб'єктами господарювання - переможцями процедур закупівлі у 2007-2009 роках додаткові угоди щодо продовження дії договорів про закупівлю послуг з харчування в межах відповідних бюджетних призначень Міністерства оборони України.
		Таке державне регулювання надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України зумовлене їх специфічним характером, зміст якого полягає у необхідності забезпечення безперервного надання цих послуг.
		Судами встановлено, що листом від 16.12.2010 № 286/5/1052 тимчасовим виконуючим обов'язки директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України полковника Браславського І.Л. позивачеві доведено, що для забезпечення харчування військовослужбовців у період проведення закупівлі цих послуг на 2011 рік, за протокольним дорученням Прем'єр-міністра України, проводиться відповідна робота у зв'язку з чим позивачеві запропоновано письмово підтвердити можливості свого підприємства забезпечити надання послуг з харчування особового складу військ з 01.01.2011.
		У відповідь на вказаний лист позивачем листом від 28.12.2010 №1651 повідомлено про можливість надання послуг з харчування у запитуваний період, на умовах договорів № 251/4/2/07/4 від 12.01.2007 та № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007.
		На підставі зазначеної переписки між сторонами позивачем надано, а командирами військових частин прийнято послуги з харчування особового складу у період з 01.01.2011 по 16.02.2011 на загальну суму 16344242,76 грн, що підтверджується відповідними належно оформленими двохсторонніми актами виконаних робіт.
		З метою виконання зазначених законодавчих приписів щодо безперервного забезпечення харчування особового складу Збройних Сил України, окремим дорученням Міністра оборони України Єжеля М.Б. від 08.02.2011 заступнику Міністра оборони України Кушніру І.М. та тво директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України полковнику Браславському І.Л. доручено укласти договори на закупівлю послуг з організації харчування особового складу військових частин (закладів) із суб'єктами господарювання - переможцями процедур закупівлі у 2009-2010 роках.
		Судами не встановлено, чи дотримані вимоги Закону України "Про здійснення державних закупівель" станом на 01.01.2011 (із змінами, внесеними Законом від 23.12.2010 № 2856-VI) щодо продовження дії договорів про закупівлю послуг з харчування в межах відповідних бюджетних призначень Міністерства оборони України, чи направлено Міністерству оборони України вказані акти наданих послуг?
		Вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є похідними від основного боргу.
		Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
		Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Беручи до уваги наведене, враховуючи, що оскаржувані рішення прийняті судами за неповно встановленими обставинами, ці рішення підлягають скасуванню за передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Таким чином рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 та постанова Київського апеляційного господарського суду  від 15.06.2016 у справі № 910/5016/14 Господарського суду міста Києва  підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України 
		 
		          ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного господарського суду  від 15.06.2016 у справі № 910/5016/14 Господарського суду міста Києва  частково задовольнити.
		Рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду  від 15.06.2016 у справі № 910/5016/14 Господарського суду міста Києва  скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		 
		 
		    Головуючий, суддя:                                                                           Корнілова Ж. О.
		          
		    Судді:                                                                                                   Малетич   М. М
		                   
		                                                                                                                  Грек Б.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...