Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 165/2559/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 03.01.2017. Зареєстровано: 04.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 06.01.2017.
Дата набрання законної сили: 27.12.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		Справа № 165/2559/15-ц  Провадження № 22-ц/773/1819/16 Головуючий у 1 інстанції: Ференс-Піжук О.Р. Категорія: 41 Доповідач: Матвійчук Л. В.
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		27 грудня 2016 року                                          місто Луцьк
		Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
		головуючого - судді  Матвійчук Л.В.,
		суддів - Осіпука В.В., Овсієнка А.А.,
		з участю секретаря -Лимаря Р.С.,
		позивача - ОСОБА_1,
		відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		представника відповідачів - ОСОБА_4,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 на рішення Нововолинського міського суду від 24 листопада 2016 року,
		В С Т А Н О В И Л А:
		Рішенням Нововолинського міського суду від 24 листопада 2016 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди задоволений частково.
		Ухвалено зобов'язати власника домена ОСОБА_2 видалити накопичену, поширену і збережену у соціальних мережах та на сайті «Нововолинський інформаційний портал», починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1, негативну недостовірну інформацію щодо особи ОСОБА_1, яка містить образливі, брутальні, принизливі і нецензурні висловлювання, що ганьблять її честь, гідність та ділову репутацію.
		Стягнути з ОСОБА_2 в рахунок компенсації завданої моральної шкоди за приниження честі, гідності, ділової репутації на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1705 (одну тисячу сімсот п'ять) гривень 20 копійок витрат по оплаті судового збору.
		У задоволенні вимог ОСОБА_1, пред'явлених до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
		У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовлено повністю.
		В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задоволити повністю.
		Апеляційна скарга підлягає до частвового задоволення з таких мотивів.
		Судом першої інстанції встановлено, що починаючи з грудня 2014 року в мережі «Інтернет» та на сайті «Нововолинський інформаційний портал» було поширено негативну інформацію щодо особи ОСОБА_1, яка містить образливі, брутальні, принизливі і нецензурні висловлювання. Позивач вважає інформацію, яка викладена в мережі, недостовірною, такою, що порочить її честь, гідність та ділову репутацію. Вважає, що розміщенням таких постів відповідачі розповсюдили відносно неї ганебну інформацію, чим спричинили їй моральну шкоду.
		Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що позивачем ОСОБА_1 доведений факт розповсюдження відповідачем ОСОБА_2 відомостей, які принижують її честь та гідність, достовірність інформації, що розміщена в соціальних мережах, не підтверджена жодними доказами, а також доведено заподіяння позивачеві ОСОБА_1 моральних страждань через поширену, накопичену і збережену у соціальних мережах та на сайті «Нововолинський інформаційний портал» відповідачем ОСОБА_2 негативну недостовірну інформацію щодо її особи, яка містить образливі, брутальні, принизливі і нецензурні висловлювання.
		Однак з такими висновками суду погодитись не можна з таких підстав.
		Задовольняючи частково позовні вимоги та зобов'язуючи власника домена ОСОБА_2 видалити накопичену, поширену і збережену недостовірну інформацію щодо особи ОСОБА_1 суд не зазначив, в якому розділі сайту «Нововолинський інформаційний портал» та яку саме інформацію поширено та ким.
		     Частиною 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї.
		     Згідно зі ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		     Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч. 1 ст. 277 ЦК України).
		     Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (ч. 3 ст. 277 ЦК України).
		     Разом з тим, відповідно до Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір(ч.1 ст.34 Конституції України).
		     Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
		     Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) передбачає право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		     Рішенням Конституційного Суду України (справа про поширення відомостей) від 10 квітня 2003 року № 8 рп/2003 установлено, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої інформації щодо звичайних громадян.
		     Згідно з роз'ясненнями, даними у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. 
		     Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
		     Звертаючись з позовом до суду позивач ОСОБА_1 обґрунтувала свої вимоги тим, що починаючи з грудня 2014 року у соціальній мережі «Facebook» та на сайті «Нововолинський інформаційний портал», співвласниками якого є відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, було розміщено і поширено негативні коментарі та публікації щодо її особи, які містять образливі, брутальні, принизливі і нецензурні висловлювання та принижують її честь, гідність і ділову репутацію.
		     Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		     Згідно з положеннями ст. 277 ЦК України, ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право надати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення недостовірної інформації, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Відповідно до частини 2 статті 471 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		     Як вбачається з матеріалів справи, негативні коментарі, які містять образливі, нецензурні висловлювання поширені на сторінці «Facebook» не відповідачем ОСОБА_2, а адресовані останньому іншими дописувачами. Будь-хто може зареєструватися у «Facebook» під будь-яким іменем і додати будь-яке фото, завантажене із іншого аккаунта. Реєстрація у соціальній мережі «Facebook» є анонімною. Соціальна мережа «Facebook» пропонує механізм підтвердження аккаунтів, проте скріншоти, на які покликається позивач ОСОБА_1, не містять даного підтвердження та доказів, що цей аккаунт створений ОСОБА_2, оскільки створити його могла будь-яка особа. Отже відповідач не повинен нести відповідальності за поширення будь-якої інформації щодо позивача у соціальній мережі «Facebook».
		     Що стосується публікацій на сайті «Нововолинський інформаційний портал», то такі публікації є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. 
		     Ту обставину, що поширена інформація є оціночними судженнями не заперечувала і позивач, оскільки просила в позовній заяві видалити з соцмереж та сайту «Нововолинський інформаційний портал» оціночні судження щодо неї.
		Разом з тим позивач доповнила зміст позову 23 епізодами поширеної щодо неї образливої та недостовірної інформації, образливих суджень (а.с.123-131) з яких вбачається, що коментарі, які вважає позивач недостовірною інформацією та образливими судженнями, написані гостями сайту та стосуються журналістської діяльності позивача, яка заперечує недостовірну інформацію щодо своїх журналістських стандартів. Коментарі стусуються матеріалів, зокрема «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» і тому подібне. В коментарях дається оцінка діяльності позивача, яка розміщувала свої статті також і на порталі («Нововолинськ діловий» ndilo.com.ua) і «Нововолинський інформаційний портал».
		     Отже всі відомості, які просила видалити із сайту «Нововолинський інформаційний портал» позивач відносяться до оціночних суджень дописувачів сайту, які містять критику та оцінку дій ОСОБА_1, а тому спростуванню не підлягають. В даному випадку критичне висловлювання авторів коментарів є особистими суб'єктивними ставленнями до діяльності позивача як громадського діяча, яка є головою Громадської організації «Захист безпритульних тварин», у минулому була депутатом обласної ради, кандидатом у депутати Нововолинської міської ради, кандидатом у народні депутати України, працювала журналістом у газеті «Наше Місто», «Народна справа» та на сайті «НДІЛО», яка своєю діяльністю впливає на суспільне, соціальне та політичне життя міста та є оціночними судженнями. 
		     Крім того, позивачем не доведено, що зазначені нею оціночні судження поширені саме відповідачем ОСОБА_2 і він повинен відповідати за це як власник домена сайту «Нововолинський інформаційний портал».
		Безпідставне необґрунтоване задоволення позовних вимог ОСОБА_1 буде порушувати законні права та інтереси відповідача, а відповідно і баланс інтересів сторін, який повинен бути дотриманий судом при ухваленні рішення в даних правовідносинах.
		     Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, які є похідними від позовних вимог про захист честі, гідності, ділової репутації.
		     Враховуючи наведене, у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.
		     Рішення суду в частині відмови в зустрічному позові ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди та не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду в цій частині.
		     Рішення в частині відмови в позові до ОСОБА_3 не оскаржується, а тому не переглядається судом апеляційної інстанції. 
		     Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,
		В И Р І Ш И Л А :
		Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково. 
		Рішення Нововолинського міського суду від 24 листопада 2016 року в частині задоволення первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, та вирішення питання щодо судових витрат скасувати і ухвалити нове рішення.
		В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовити.
		В решті рішення залишити без змін.
		Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
		Головуючий  
		     Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...