Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/3983/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано для оприлюднення: 03.01.2017. Зареєстровано: 04.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 06.01.2017.
Дата набрання законної сили: 13.04.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     Справа №461/3983/16-ц 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		     
		20 грудня 2016 року                                  м.Львів
		Галицький районний суд м.Львова 
		у складі: головуючого-судді             ЛялюкЄ.Д.
		при секретарі                         СтанкевичР.В.
		з участю представника позивача         ОСОБА_1
		представника відповідача             ОСОБА_2
		представників відповідача і третіх осіб         ОСОБА_3, ОСОБА_4
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 районної адміністрації ЛМР до ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСББ «Будинок на ОСОБА_8 73», ТзОВ «Ай.Пі.Груп» про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно,-
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_5 районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до суду з позовом до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно із підстав, викладених у фабулі позовної заяви. Просила скасувати державну реєстрацію прав, реєстраційний номер: 37345036, вчинену 10.08.2012року реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (надалі ОКП ЛОР «БТІ та ЕО») про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на нерухоме майно, а саме на приміщення готелю, пл.787,5кв.м. за адресою: Львівська область, місто Львів, вул.І.Франка, будинок 73. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 10.08.2012 року реєстратором ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» зареєстровано право власності на приміщені готелю, площею 787,5кв.м. за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.І.Франка, будинок 73 за гр.ОСОБА_6, реєстраційний номер 37345036. Підставою виникнення права власності було рішення Галицького районного суду м.Львова від 24.07.2012року у справі за позовом ОСОБА_6 до арбітражного керуючого ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа Товарна біржа «Кардинал» про спонукання до укладення договору, яким позов було задоволено, зобовязано арбітражного керуючого ОСОБА_9, ліквідатора фізичної особи підприємця ОСОБА_11, за результатами проведеного Товарною біржею «Кардинал» аукціону укласти із ОСОБА_6 договір купівлі-продажу майна банкрута- приміщення готелю за адресою м.Львів, вул.І.Франка, 73, загальною площею 787,5кв.м.; визнано за ОСОБА_6 право власності на приміщенні готелю, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.І.Франка, 73 загальною площею- 787,5кв.м. Однак, рішенням Апеляційного суду Львівської області від 30.09.2014року, котре залишене без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.01.2015року, було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_5 районної адміністрації Львівської міської ради, до якої приєдналася ОСОБА_7, а рішення Галицького районної суду м.Львова від 24.07.2012року скасовано та ухвалено нове рішенні про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6. Також покликається на обставини, встановлені в абзацах 71-76 мотивувальної частини вказаного рішення Апеляційного суду Львівської області від 30.09.2014року у справі №1304/5624/12 та зазначає, що оскільки рішення Галицького районного суду м.Львова від 24.07.2012року, яке стало підставою для реєстрації права власності на приміщення готелю пл.787,5кв.м., що знаходиться за адресою м.Львів, вул.І.Франка, 73 скасовано, тому вважає що реєстрація права власності на вказані приміщення також підлягає скасуванню (а.с.2-3). Відтак, просить задоволити позов.
		В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі із підстав, викладених у фабулі позовної заяви. Просила позов задоволити.
		Представник відповідача ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» проти позову заперечила. Зазначила, що на підставі поданих заявником ОСОБА_6 документів 10.08.2012р. реєстратором ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» ОСОБА_12 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та зареєстровано право власності згідно витягу №35125032 на приміщення готелю, площею 787.5кв.м. за адресою: м.Львів, вул.І.Франка,73 за гр.ОСОБА_6, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 37345036. На момент проведення реєстрації права власності рішення Галицького районного суду м.Львова від 24.07.2012р. набрало законної сили та ніким не оскаржувалось. Первинна інвентаризація приміщень третього поверху та мансарди загальною площею 414.3кв.м. була проведена 28.05.2002р. на підставі рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 29.03.2005р. Приміщення загальною площею 414.3кв.м. (ІІІ-ій поверх та мансарда) було зареєстровано за ОСОБА_11 згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.05.2005р. за №7167695. Окрім того, за адресою м.Львів, вул.І.Франка,73 ОСОБА_11 належали на праві власності квартири №№3, 4, 5, 5-а, 6 та 7 (загальна площа яких в будинку становить 330,4кв.м., а підвалів- 14,5кв.м.), котрі в подальшому на підставі розпорядження ОСОБА_5 районної адміністрації від 11.04.2001р. за №480 були реконструйовані під готельні номери з надбудовою. Так що на момент проведення торгів будівля становила єдиний готельний комплекс. Реєстрація права власності вищезгаданого обєкту нерухомості проводилась згідно чинного на момент реєстрації «Тимчасового положення про порядок проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 /зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р./ (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010р. №1692/5), яким передбачено чіткий порядок подання, розгляду, прийняття рішення та реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні, що спрямоване на забезпечення визнання та захисту майнових прав громадян. Державний реєстратор установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на обєкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав. Реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і предявленим правовстановлювальним документам. Із цього випливає, що рішення про державну реєстрацію права власності реєстратор приймає на підставі оцінки поданих документів в їх сукупності, а також на підставі матеріалів технічної інвентаризації. Адже п.3.6 зазначеного Тимчасового положення передбачено, що реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації обєкта, права відносно якого підлягають реєстрації з дотриманням вимог пункту 2.4 цього Положення. Із ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.01.2015року слідує, що ОСОБА_6 згідно з протоколами аукціону з продажу майна товарної біржі «Кардинал» від 25.05.2012року №12/12, №13/12, №14/12 та №15/12 на засадах змагальності запропонувала найвищу ціну і стала переможцем аукціону з продажу майна боржника- приміщення готелю по вул.Івана Франка, 73 у м.Львові. Тобто, ОСОБА_6 на законних підставах стала власницею вказаного готелю, при тому, що вказані протоколи аукціону із продажу майна товарної біржі «Кардинал» від 25.05.2012року №12/12, №13/12, №14/12 та №15/12 не були ніким оскаржені, не були скасовані чи визнані недійсними. На момент самого продажу та купівлі ОСОБА_6 приміщень готелю, а в подальшому їх реєстрації в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»,- вони залишались приміщеннями готелю, ніким не були демонтовані чи знесенні, а технічна документація будівлі відповідала документам заявленим на реєстрацію права власності та поверховим планам і експлікаціям, що містяться у матеріалах архівної справи БТІ. На підтвердження вищенаведеного наголошує, що у договорі купівлі-продажу майна банкрута СПД ОСОБА_11 від 26.05.2012року (п.1.6) зазначено про те, що обєкт майна та будівельні матеріали не можуть бути окремо відділені від готелю без нанесення істотної шкоди будівлі готелю та будівельним матеріалам. Дані будівельні матеріали були не у розібраному стані, а становили конструктивні елементи з функціональними ознаками наявного приміщення, а саме приміщень третього поверху та мансарди. Доказами на підтвердження зазначеного являються також матеріали поверхових планів будівлі готелю за адресою: м.Львів, вул.І.Франка,73. Оскільки, для анулювання поверховості або будівлі в цілому передбачено дотримання певних вимог «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. №127 /зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.07.2001р. за №582/5773 (із змінами і доповненнями), якою керується у своїй діяльності ОКП ЛОР «БТІ та ЕО». Пунктом 11 даної Інструкції передбачено, що виявлені зміни при поточній інвентаризації обєкта нерухомості заносяться в нові абриси і ескізи. На планах поверхів виправлення здійснюються шляхом закреслення старих контурів та нанесення нових. За наявності великої кількості виправлень чи змін, робиться заміна інвентаризаційних планів і текстових матеріалів на нові з відповідною відміткою «біжучі зміни» або «погашено» в попередніх матеріалах інвентаризації. Дані зміни вносяться, якщо обєкт нерухомості зазнав значних змін в площі та конфігурації а також при демонтажі (знесенні) обєкта нерухомого майна. Якщо у матеріалах була б відмітка про те, що окремі поверхи будівлі за адресою: м.Львів, вул.І.Франка,73- демонтовано, тоді у реєстрації права власності на будівлю готелю площею 787.5кв.м. ОСОБА_6 було б відмовлено. Вважає, що всі вчинені дії зі спірним майном, а саме: придбання відповідачкою ОСОБА_6 приміщення готелю, а в подальшому внесення нею вказаного майна до статутного фонду ТзОВ «АЙ.ПІ.ГРУП» із видачею свідоцтва про право власності на даний обєкт нерухомості,- жодним чином не порушили прав позивача, оскільки позивач навіть не був стороною правочинів, і, відповідно, оскаржувана реєстрація права власності за ОСОБА_6, проведена державним реєстратором БТІ не ущемила прав позивача. Жодних доводів та доказів про порушення своїх прав позивачем у матеріалах позовної заяви не наведено. Більше того, вважає, що позивач не наділений повноваженнями на звернення до суду із такими позовними вимогами, оскільки згідно наявних у матеріалах інвентаризаційної справи документів, Наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 22.07.2016р. за №459 затверджено акт приймання-передачі житлового будинку на вул.І.Франка,73 в м.Львові з балансу ЛКП «Снопківське» ОСОБА_5 районної адміністрації Львівської міської ради на баланс ОСББ «Будинок на ОСОБА_8 73». Відповідно, ОСОБА_5 районна адміністрація не являється ані балансоутримувачем, ані власником спірного майна. Твердження позивача про те, що оскільки рішення Галицького районного суду м.Львова від 24.07.2012р., що стало підставою для реєстрації права власності на приміщення готелю, скасовано, отже і реєстрація права власності на вказані приміщення також підлягає скасуванню,- безпідставне, адже не має правових підстав для скасування державної реєстрації, оскільки така була здійснена у правовому полі в межах чинного законодавства, а тому, стають незрозумілими правові наслідки для відповідачки у випадку скасування реєстрації правовстановлюючого документу за відповідачкою та особи, до якої перейшло це право власності. У своєму позові ОСОБА_5 районна адміністрація не довела, яким саме чином реєстрація права власності на спірний обєкт порушує права позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду із даним позовом. Відтак, просила у задоволенні позову відмовити з огляду на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.
		Представники відповідача ОСОБА_6 та третіх осіб ТзОВ«АЙ.ПІ.ГРУП» і ОСББ«Будинок на ОСОБА_8 73» у судовому засіданні проти позову заперечили із підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначили, що на установчих зборах 15.04.2016року власниками квартир та нежитлових приміщень будинку №73 по вулиці Івана Франка було створено ОСББ«Будинок на ОСОБА_8 73» та затверджено статут обєднання. У встановленому законом порядку було проведено державну реєстрацію обєднання (запис №14151020000038752 від 22.04.2016 в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи). ОСОБА_13 приймання-передачі житлового будинку №73 по вул.Ів.Франка у м.Львові з балансу ЛКП «Снопківське» на баланс (утримання) Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок на ОСОБА_8 73», затвердженого наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 22.07.2016 за №459 «Про затвердження ату приймання-передачі житлового будинку на вул.І.Франка, 73 м.Львів з балансу ЛКП"Снопківське" ОСОБА_5 районної адміністрації на баланс ОСББ"Будинок на ОСОБА_8 73"» зазначений будинок було передано з балансу комунального підприємства районної адміністрації міської ради на баланс утвореного обєднання співвласників будинку. Покликаючись на норми ст.16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», наголошують, що обєднання має право відповідно до законодавства та статуту обєднання: визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту обєднання; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління обєднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку. При цьому, згідно вимог ст.10 цього Закону, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Зазначають, що 18.10.2016року Загальними зборами співвласників ОСББ«Будинок на ОСОБА_8 73» було прийнято рішення (протокол №2) про погодження здійснення обєднання квартир №3 першого поверху і квартир №№5,5а,6 другого поверху будинку №73 на вулиці Івана Франка у м.Львові з існуючим приміщенням на першому поверсі цього будинку кафе-бару «У Бюргера» з їх реконструкцією і переплануванням квартир №№5,5а,6 другого поверху під готельні номери та реконструкцію приміщень у ярусі горищного поверху цього будинку під готельні номери з утворенням третього поверху (нежитлових приміщень площею 227,7кв.м.) та мансарди (нежитлових приміщень площею 186,6кв.м.); визнання та погодження фактів: перебування вказаних нежитлових приміщень, розташованих на третьому поверсі та мансарді будинку №73 по вулиці Івана Франка у м.Львові, у приватній власності ОСОБА_11, подальшого переходу зазначеного права власності на ці приміщення до ОСОБА_6, та подальшого переходу зазначеного права власності до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ.ПІ.ГРУП»; визнання та погодження факту належності приміщень готелю в будинку №73 на вулиці Івана Франка загальною площею 787,5кв.м. на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «АЙ.ПІ.ГРУП». Окрім того, рішенням №2 засновника ТзОВ«АЙ.ПІ.ГРУП» ОСОБА_6 від 05.10.2012року було збільшено розмір статутного фонду товариства шляхом внесення до нього приміщення готелю, пл.787,5кв.м., що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Ів.Франка, 73. 09.11.2012року було проведено державну реєстрацію вказаних змін до статуту товариства. 05.12.2012року Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради було видано наказ за №2748-НЖ-Г «Про оформлення ТзОВ„АЙ.ПІ.ГРУП права власності на приміщення готелю на вул.І.Франка, 73», на підставі котрого Відділом приватизації державного житлового фонду Галицького району УКВ ДЕП ЛМР було видано Свідоцтво про право власності №Г-04719 на приміщення готелю від 05.12.2012року. 23.12.2013року Відділом приватизації державного житлового фонду Галицького району було видано ТзОВ«АЙ.ПІ.ГРУП» Дублікат Свідоцтво про право власності №Г-04719 на приміщення готелю. Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції 18.04.2014 сформовано й надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 20711478; номер запису про право власності: 5408296; дата державної реєстрації: 16.04.2014. Зазначають, що позивачем не наведено обставин та фактів порушення рішенням реєстратора ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 10.08.2012р. субєктивних цивільних прав та охоронюваних законом інтересів районної адміністрації міської ради, не вказано, які права чи інтереси позивача можуть бути поновлені шляхом задоволення предявленого позову. Просили у задоволенні позову відмовити.
		Третя особа ОСОБА_7 та її представники в судове засідання не зявилися без поважних причин, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Представник ОСОБА_14 подала клопотання від 20.12.2016 про оголошення перерви у розгляді справи у звязку із зайнятістю ОСОБА_14 у розгляді іншої справи в апеляційному суді Львівської області, перебуванням представника ОСОБА_15 у лікарняній відпустці, перебуванням сина й представника третьої особи ОСОБА_16 на стаціонарному лікуванні, не подавши на підтвердження поважності причин їхньої неявки жодних відповідних доказів, враховуючи, що клопотання із аналогічних підстав подавалось ОСОБА_14 05.12.2016 та було задоволене. Суд вважає необхідним зазначити, що довіреністю від 12.04.2016року, посвідченою приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_17 та зареєстрованою у реєстрі за №771, третя особа ОСОБА_7 уповноважила представляти її інтереси в судових інстанціях окрім ОСОБА_14 та ОСОБА_15 також і ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 Таким чином, підстави для визнання неявки в судове засідання третьої особи ОСОБА_7 та її представників із поважних причин у суду відсутні, відтак, суд відхиляє клопотання ОСОБА_14 з огляду на необґрунтованість і безпідставність такого та, згідно ст.169 ЦПКУкраїни, вважає за можливе здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності.
		Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що даний позов задоволенню не підлягає, виходячи із наступних підстав.
		При розгляді справи судом витребувано із ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» матеріали: інвентаризаційної справи за адресою: місто Львів по вулиці Ів.Франка №73; реєстраційної справи по приміщеннях площею 787,5кв.м. /S=787,5/ за адресою: місто Львів, вулиця І.Франка, будинок №73; інвентаризаційної справи із правовстановлювальними документами за адресою: місто Львів, вулиця Ів.Франка 73/2;4;5;3;1; інвентаризаційної справи із правовстановлювальними документами за адресою: АДРЕСА_1«а»; інвентаризаційної справи із правовстановлювальними документами за адресою: АДРЕСА_2.
		Судом установлено, що 10.08.2012року реєстратором ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» ОСОБА_12 було розглянуто заяву про державну реєстрацію прав, подану ОСОБА_6 для проведення державної реєстрації в цілому щодо приміщення готелю площею 787,5кв.м. (S=787,5), що розташований за адресою м.Львів, вул.Франка, 73; порядковий номер заяви в журналі обліку заяв про державну реєстрацію прав 3/5311 від 08.08.2012року; та відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав прийнято рішення про державну реєстрацію в цілому на приміщення готелю, що розташований за адресою м.Львів, вул.Франка, 73 з присвоєнням реєстраційного номера 37345036 (аркуш реєстраційної справи по приміщеннях 7). Про що зазначеним бюро технічної інвентаризації видано ОСОБА_16 про державну реєстрацію прав від 10.08.2012; номер витягу: 35125032; реєстраційний номер: 37345036; тип обєкта: приміщення готелю, пл.787,5кв.м.; адреса обєкта: Львівська обл., м.Львів, вулиця ФранкаІ., будинок 73 (а.с.12; аркуш реєстраційної справи по приміщеннях 8).
		Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції згідно із Законом України від 11.02.2010року №1878-VI «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (державна реєстрація прав)- офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; нерухоме майно- земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. ОСОБА_13 із ч.3 ст.4 цього Закону, право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані. Ч.1 ст.5 Закону встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
		З 01.10.2010року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 28.07.2010року №1692/5, яким Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, викладене в новій редакції із зміною назви на Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (надалі- Положення). ОСОБА_13 вказаного Положення (із змінами і доповненнями, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація прав- це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно (п.1.2). Державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно (п.1.3). Обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування (п.1.4). Державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на таке нерухоме майно: 1)житлові будинки; 2)квартири; 3)будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо; 4)споруди (інженерні, гідротехнічні тощо); 5)приміщення- частини внутрішнього об'єму житлових будинків, будівель, квартир, обмежені будівельними елементами (п.1.5). Державна реєстрація прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об'єкт (п.1.7). Реєстратор БТІ самостійно: 1)приймає на розгляд заяви про державну реєстрацію прав та, у випадках, встановлених Положенням, зупиняє їх розгляд; 2)приймає рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації; 3)присвоює реєстраційний номер об'єкту, права щодо якого підлягають державній реєстрації; 4)видає витяги про державну реєстрацію прав; 5)робить відмітку (штамп) про державну реєстрацію прав на правовстановлювальних документах (у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно); 6)відкриває і закриває розділи Реєстру прав; 7)відкриває, веде та закриває реєстраційні справи; 8)надає інформацію з Реєстру прав у формі витягу та інформаційної довідки або відмовляє у її наданні; 9)здійснює інші повноваження, передбачені Положенням (п.1.13). Для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1 (п.2.1). Реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи для проведення державної реєстрації прав, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав; відповідність відомостей про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, наявним у Реєстрі прав та поданим документам; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають проведенню державної реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно (п.3.1). Рішення реєстратора БТІ про державну реєстрацію прав або про відмову в ній містить: дату й місце прийняття рішення; найменування БТІ та прізвище, ім'я, по батькові реєстратора БТІ; дату прийняття заяви про державну реєстрацію прав та її порядковий номер; прізвище, ім'я, по батькові заявника (заявників); стислий опис об'єкта, щодо якого приймається рішення; реєстраційний номер об'єкта, щодо якого приймається рішення (за наявності); підстави винесення рішення (у разі прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав). Рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в ній може бути оскаржено відповідно до законодавства (п.3.6). Державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадків, коли заява про державну реєстрацію прав подається не пізніше ніж через дванадцять місяців після виникнення цього права (п.3.9). На кожний об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації та право власності на який заявлено вперше, реєстратором БТІ відкриваються відповідний розділ Реєстру прав та реєстраційна справа (п.6.1). П.п.1, 10 Додатку2 до Положення до Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно віднесено: договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом якого є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, спадковий договір (за наявності свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть чи рішення суду про оголошення особи померлою), договір про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що є у спільній власності, про поділ нерухомого майна, що є у спільній власності; та рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності. 
		З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що при прийнятті реєстратором бюро технічної інвентаризації зазначеного рішення про державну реєстрацію прав від 10.08.2012, таким була дотримана процедура, передбачена вимогами вказаних Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно».
		Разом із тим, суд приймає до уваги правові позиції Верховного Суду України, висловлені в «Аналізі деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ» на офіційному веб-сайті Верховного Суду України, відповідно до яких судове рішення за загальним правилом не є підставою виникнення права власності. Відповідно до ч.5 ст.11 ЦК цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суди повинні враховувати положення ч.2 ст.328 ЦК, якою встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття. Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. На обєкти нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, право власності у набувача за договором відповідно до ч.4 ст.334 ЦК виникає з дня державної реєстрації (ст.182 ЦК), а не в момент фактичного передання майна або в будь-який інший момент, визначений угодою сторін. Таким чином, момент виникнення права власності повязується із проведенням державної реєстрації зазначеного права.
		Як про те розяснено у п.4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За змістом частини третьої статті 61 ЦПК обставини, встановлені під час розгляду справи за позовом про право на майно, не мають обов'язкової сили для осіб, які не брали участі у справі. Такі особи мають право на звернення до суду із самостійним позовом про право на це майно. Разом із тим під час розгляду справи за таким позовом суд враховує обставини раніше вирішеної справи про право на спірне майно незалежно від того, встановлені вони судовим рішенням, що набрало законної сили, у цивільній, господарській або адміністративній справі. Якщо суд дійде інших висновків, ніж ті, що містяться в судовому рішенні щодо раніше вирішеної справи, він має навести відповідні мотиви. При цьому суд має виходити з того, що правові висновки суду і встановлені ним обставини не є тотожними поняттями. Висновки (судження) суду щодо прав і обов'язків сторін, зроблені на підставі встановлених при розгляді справи обставин, не є преюдиційними. Таким чином, при розгляді Галицьким районним судом м.Львова цивільної справи №1304/5624/2012 за позовом ОСОБА_6 до арбітражного керуючого ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа: Товарна біржа «Кардинал», про спонукання до укладення договору, та перегляді рішення суду першої інстанції від 24липня 2012року в апеляційному порядку апеляційним судом Львівської області, котрим прийнято рішення від 30вересня 2014року про скасування рішення суду попередньої інстанції та відмову в задоволенні позовних вимог, права та обовязки Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок на ОСОБА_8 73», ТзОВ«АЙ.ПІ.ГРУП» не вирішувалися, такі не були сторонами у вказаній цивільній справі.
		Відповідно до ст.24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатора. Ліквідатор виконує свої повноваження в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. ОСОБА_13 норм ст.25 цього Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом. У силу вимог ст.26 вказаного Закону, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Відповідно до ст.30 зазначеного Закону, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». ОСОБА_13 зі ст.13 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), продаж майна на аукціоні полягає в передачі права власності покупцю, який запропонував в ході торгів найвищу ціну. У відповідності до ст.22 цього Закону, право власності на придбане з аукціону майно переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу обєкта. Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України. Відповідно до норм ст.23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», право власності на придбаний з аукціону обєкт підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між продавцем та покупцем не пізніш як у пятиденний термін з дня затвердження результатів аукціону, і є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний обєкт, та актом приймання-передачі обєкту, який сторони підписують у триденний термін після сплати в повному обсязі ціни продажу обєкта. Як про те визначено вимогами ст.32 цього Закону, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються, зокрема: відомості про реалізацію обєктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
		Як про те вбачається із рішення Апеляційного суду Львівської області від 30.09.2014року (у справі №1304/5624/12 провадження №22-ц/783/4200/14) та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.01.2015 (провадження №6-40100св14), при розгляді справи цивільної справи №1304/5624/2012 судами апеляційної та касаційної інстанцій були встановлені наступні обставини.  Постановою господарського суду Львівської області від 11.02.2009року фізичну особу-підприємця ОСОБА_11 визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_9 (аркуш інвентаризаційної справи 226) Звітом арбітражного керуючого ОСОБА_23 (призначеного новим ліквідатором ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.09.2012року) до ліквідаційної маси банкрута було включене належне на праві власності ОСОБА_11 нерухоме майно, зокрема, яке знаходиться за адресою: вул.І.Франка, 73, м.Львів, а саме: квартира №3 загальною площею 45,2кв.м, до якої належить підвал площею 4кв.м; квартира №4 загальною площею 81,7кв.м з підвалом площею 2,5кв.м; квартира №5 загальною площею 48,1кв.м з підвалом площею 6кв.м; квартира №5-а загальною площею 45,7кв.м; квартира №6 загальною площею 84,1кв.м з підвалом площею 2кв.м; квартира №7 загальною площею 25,6кв.м та рухомі речі (будівельні матеріали (51 найменування), отримані від демонтажу об'єкта третього поверху і мансарди площею 413,3кв.м). 23.05.2012року товарною біржею було зареєстровано дві заявки на участь в аукціоні з продажу майна суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_11 згідно з лотами №№5, 8, 9, 10, який мав відбутись 25.05.2012року, одним з учасником якого (заявка №2) була зареєстрована ОСОБА_6 ОСОБА_13 з протоколами аукціону з продажу майна товарної біржі «Кардинал» від 25.05.2012року №12/12, №13/12, №14/12 та №15/12 ОСОБА_6 на засадах змагальності запропонувала найвищу ціну і стала переможцем аукціону з продажу майна боржника- приміщення готелю по вул.Івана Франка, 73 у м.Львові. ОСОБА_13 з п.6 протоколів проведення аукціону право власності на майно, що було предметом аукціону, виникає у покупця після проведення повного розрахунку за майно. ОСОБА_6Ю проведено повний розрахунок за придбане з аукціону 25.05.2012року майно у розмірі 3785918грн. Окрім того, судом апеляційної інстанції було встановлено, що 26.05.2012року між ФОП ОСОБА_11 (Продавцем) в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_9 та ОСОБА_6 (Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу.
		ОСОБА_13 умов зазначеного договору купівлі-продажу від 26.05.2012року, «Продавець зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти і оплатити визначені розділом 1 цього договору будівельні матеріали, використані при реконструкції третього поверху і мансарди площею 413,3м.кв., за адресою: м.Львів, вул.Ів.Франка, 73 …» (п.1.1). «В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти квартири що були придбані з аукціону майна СПД ОСОБА_11 на ТБ«Кардинал» за лотами 5, 8, 10, а саме: приміщення загальною площею 45,2м2 з підвалом площею 4,0м2; приміщення загальною площею 81,7м2 з підвалом площею 2,5м2; приміщення загальною площею 48,1м2 з підвалом площею 6,0м2; приміщення загальною площею 45,7м2; приміщення загальною площею 84,1м2 з підвалом площею 2,0м2; приміщення загальною площею 25,6м2, які розташовані за адресою: м.Львів, вул.Франка, буд.73» (п.1.1.1). «Характеристика майна, вказується а додатку до договору, який є його невід'ємною частиною. Вказані у цьому пункті будівельні матеріали були використані Продавцем при реконструкції з розширенням третього поверху та мансарди готелю за адресою: м.Львів, вул.І.Франка, 73» (п.1.2). «ОСОБА_24 належать Продавцю на праві приватної власності» (п.1.3). «Площа обєкту майна, при створенні якого використовувалися будівельні матеріали, що відчужуються за цим договором становить: 1.5.1.Третій поверх готелю за адресою: м.Львів, вул.І.Франка, 73 - 227,7м.кв.; 1.5.2.Мансарда готелю за адресою: м.Львів, вул.І.Франка, 73-186,6м.кв.» (п.1.5). «Обєкт майна та будівельні матеріали не можуть бути окремо відділені від готелю за адресою: м.Львів, вул.І.Франка, 73 без нанесення істотної шкоди будівлі готелю та будівельним матеріалам» (п.1.6). (аркуші справи №1304/5624/2012  83, 84, т.1)
		При цьому, квартира №7, належна ОСОБА_11 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 06.07.2001, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_24 та зареєстрованого в реєстрі за №1807, про що Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.10.2003 за №1812904; реєстраційний номер: 3172097; дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 24.10.2003,- розташована на поверсі (в ярусі) мезоніну будинку №73 по вулиці І.Франка у м.Львові (аркуші інвентаризаційної справи із правовстановлювальними документами за адресою: АДРЕСА_2  4, 9, 10).
		Поряд із наведеним, судом на підставі реєстраційної документації та матеріалів технічної інвентаризації бюро технічної інвентаризації встановлені наступні обставини.
		Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 29.03.2005року в цивільній справі №2-195/2005 за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_25 про виселення з приміщення та визнання права власності позов задоволено. Визнано за ОСОБА_11 право власності на готельні номери, що розташовані на третьому поверсі і в мансарді будинку №73 по вул.І.Франка у м.Львові згідно поверхових планів третього поверху та мансарди інвентаризаційної справи будинку №73 по вул.І.Франка в м.Львові. Зобовязано Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки зареєструвати за ОСОБА_11 право власності на готельні номери, що розташовані на третьому поверсі і в мансарді будинку №73 по вул.І.Франка у м.Львові згідно поверхових планів третього поверху та мансарди інвентаризаційної справи будинку №73 по вул.І.Франка в м.Львові. Виселено ОСОБА_25 з неправомірно зайнятих ним готельних номерів, які належать ОСОБА_11 та знаходяться за адресою: м.Львів, вул.І.Франка,73, без надання йому іншого житлового приміщення (аркуш інвентаризаційної справи 16).  Реєстратором Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки ОСОБА_12 05.05.2005року прийнято рішення про реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_11 на приміщення ІІІ поверху та мансарди, загальною площею 414,3кв.м. за адресою: Львівська обл., м.Львів, вул.ФранкаІ., буд.73; реєстраційний номер: 10676912. Про що зазначеним бюро технічної інвентаризації видано ОСОБА_16 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.05.2005, номер витягу: 7167695 (аркуш інвентаризаційної справи 169-170). Право власності на зазначений обєкт нерухомого майна було заявлено та реєструвалось вперше.  ОСОБА_13 з договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12.05.2005року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_26 та зареєстрованого в реєстрі за №3386, ОСОБА_11 продав, а ОСОБА_27 купив нежитлові приміщення III поверху та мансарду, позначених на технічному плані літерою А-3, загальною площею 414,3кв.м, що знаходяться за адресою: місто Львів, вул.Ів.Франка, 73 (аркуші інвентаризаційної справи 171-176, 185-188).    Рішенням третейського суду від 14.01.2009року у справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_27 про розірвання договору купівлі-продажу та визнання права власності позов задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12.05.2005року, укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_27, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_26, зареєстрований в реєстрі за №3386. Визнати право власності ОСОБА_11 (АДРЕСА_3, іден.код НОМЕР_1) на нежитлові приміщення III поверху та мансарду, позначених на технічному плані літерою А-3, загальною площею 414,3кв.м., що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Ів. Франка, 73. Зобовязано Обласне комунальне підприємство Львівської обласної «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» зареєструвати право власності за ОСОБА_11 (АДРЕСА_3, іден.код НОМЕР_1) на нежитлові приміщення III поверху та мансарду, позначених на технічному плані літерою А-3, загальною площею 414,3кв.м., що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Ів. Франка, 73 про що видати витяг про реєстрацію права власності. (аркуші інвентаризаційної справи 200-202, 211-213).  Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 27.01.2009року у справі №2-6-1605/2009 заяву ОСОБА_11 про видачу виконавчого документа за рішенням третейського суду від 14.01.2009р. у справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_27 про розірвання договору купівлі-продажу та визнання права власності, - задоволено. Допущено до виконання рішення третейського суду від 14.01.2009р. у справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_27 про розірвання договору купівлі-продажу та визнання права власності. Щодо рішення третейського суду від 14.01.2009р. у частині зобовязання обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної і інвентаризації та експертної оцінки» зареєструвати право власності за ОСОБА_11 на нежитлові приміщення ІІІ поверху та мансарду, позначені на технічному плані літерою А-3, загальною площею 414,3кв.м, що знаходяться за адресою м.Львів, вул.І.Франка, 73, та про зобовязання видати витяг про реєстрацію права власності, - видано виконавчий лист. (аркуш інвентаризаційної справи 198-199).  Реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» ОСОБА_28 30.01.2009року прийнято рішення про реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_11 на приміщення ІІІ поверху та мансарду, загальною площею 414,3кв.м. за адресою: Львівська обл., м.Львів, вул.ФранкаІ., буд.73; реєстраційний номер: 10676912. Про що зазначеним бюро технічної інвентаризації видано ОСОБА_16 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.01.2009, номер витягу: 21725695 (аркуші інвентаризаційної справи 203-204, 214).  Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 23.02.2010року у справі №22-297/2009 апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволено. Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 29.03.2005року скасовано, а справу направлено до Галицького районного суду м.Львова для розгляду по суті.  Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 29.06.2010року (аркуші справи №1304/5624/2012  109-116, т.1), котре залишене без змін ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 27.12.2010року /справа №22ц-63432010р./ (аркуші справи №1304/5624/2012  117-119) у справі №2-73/10 позов ОСОБА_7 задоволено. Зобовязано ОСОБА_11 демонтувати незаконно збудовані третій поверх та мансарду будинку №73 по вул.І.Франка у м.Львові та відновити горище даного будинку до стану, що існував до початку будівельних робіт по будівництву третього поверху та мансарди будинку та реконструкції його під готельні номери. Позов ОСОБА_11 задоволено частково. Виселено ОСОБА_25 з готельних номерів по вул.І.Франка, 73 у м.Львові без надання іншого житла. У задоволенні позову ОСОБА_11 про визнання та реєстрацію за ним права власності на готельні номери, що розташовані на третьому поверсі і в мансарді будинку №73 по вул.І.Франка у м.Львові, згідно поверхових планів третього поверху та мансарди інвентаризаційної справи будинку №73 по вул.І.Франка у м.Львові, відмовлено.  Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 08.04.2011року у справі №2-771/11 заяву ОСОБА_7 задоволено. Скасовано рішення третейського суду від 14.01.2009року в частині визнання права власності ОСОБА_11 на нежитлові приміщення III поверху та мансарду, позначених на технічному плані літерою А-3, загальною площею 414,3кв.м., що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Ів. Франка, 73, та зобовязання Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» зареєструвати право власності за ОСОБА_11 на нежитлові приміщення III поверху та мансарду, позначених на технічному плані літерою А-3, загальною площею 414,3кв.м., що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Ів. Франка, 73, та видати витяг про реєстрацію права власності. В іншій частині рішення третейського суду від 14.01.2009року залишено без змін. (аркуші інвентаризаційної справи 215-216).  ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» згідно ухвали Личаківського районного суду м.Львова від 08.04.2011р. було скасовано реєстрацію права власності на нежитлові приміщення третього поверху та мансарди загальною площею 114.3кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Івана Франка, буд. №73, яка була проведена за ОСОБА_11 згідно рішення Третейського суду від 14.01.2009р., що підтверджується інформацією бюро технічної інвентаризації та проставленою за підписом директора ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» відміткою «анульовано» на наявному у матеріалах інвентаризаційної справи примірнику витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.01.2009 за №21725695 (аркуші інвентаризаційної справи 214, 217).  Разом із тим, ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 08.04.2011року було скасовано рішення третейського суду від 14.01.2009року лише в частині, в іншій частині щодо розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень між ОСОБА_11 та ОСОБА_27 У випадку скасування правочину, на підставі якого було визнано право власності на майно за особою, підлягає відновленню право власності попереднього власника, оскільки відпала підстава на підставі якого спірне майно було відчужене. Таким чином, підлягає відновленню право власності ОСОБА_11 на підставі рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 29.03.2005року. Однак, зазначене рішення ухвалою апеляційного суду Львівської області від 23.02.2010року було скасовано. Проте, при новому розгляді справи Галицьким районним судом м.Львова й винесенні рішення від 29.06.2010року питання про поворот виконання рішення не було вирішено у відповідності до вимог ст.ст.380, 381 ЦПК України. Адже рішення реєстратора Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 05.05.2005року про реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_11 на приміщення ІІІ поверху та мансарди, загальною площею 414,3кв.м. за адресою: Львівська обл., м.Львів, вул.ФранкаІ., буд.73; реєстраційний номер: 10676912, прийняте на підставі у тому числі й вказаного рішення Перемишлянського районного суду Львівської області, - не скасовувалося, не скасовувалася й відповідно проведена державна реєстрація прав, що підтверджується наданими в судовому засіданні поясненнями представника ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» та відсутністю відмітки «анульовано» на наявному у матеріалах інвентаризаційної справи по будинку примірнику витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.05.2005 за №7167695 (аркуші інвентаризаційної справи 169-170). Відтак, рішення реєстратора ЛОДК БТІ та ЕО від 05.05.2005року про реєстрацію права власності за ОСОБА_11 на приміщення ІІІ поверху та мансарди, загальною площею 414,3кв.м., за адресою: м.Львів, вул.ФранкаІ., буд.73,- не оскаржувалося й не оскаржується в судовому порядку, не визнавалося незаконним/протиправним та не скасовувалося. А тому, категоричні доводи позивача щодо неможливості належності зазначеної частини будівлі на праві власності ОСОБА_11, на думку суду, видаються передчасними.
		Відповідно до «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації обєктів нерухомого майна», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001року №127 (зі змінами та доповненнями) та п.1 («Терміни та визначення») «Збірника укрупнених показників вартості відтворення функціональних обєктів-аналогів для оцінки малоповерхових будинків, будівель та споруд»- додатку до п.2 наказу Фонду державного майна України та Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.12.2004року №2929/227 «Про затвердження Порядку визначення вартості відтворення чи заміщення земельних поліпшень- будинків, будівель та споруд малоповерхового житлового будівництва», мезонін- надбудова над спільним дахом житлового будинку, площа якої є меншою, ніж площа розташованого нижче поверху.
		У Допоміжній таблиці №1 для визначення зносу будівель за технічним станом, м.Львів, вул.Ів.Франка, будинок №73, квартал 946, складеній бюро технічної інвентаризації 14.12.1971р., частиною будівлі зазначено мезонін загальною площею 289,3кв.м. (аркуш інвентаризаційної справи 41).
		ОСОБА_13 листа директора Житлово-експлуатаційної контори №104 начальнику Львівського МБТІ від 25.11.1997 за №87вих, адміністрація ЖЕК-104 просила виготовити поверховий план мансардного приміщення в будинку №73 по вул.І.Франка, яке згідно поверхового плану не рахується (аркуш інвентаризаційної справи 128).
		Відповідно до п.2 рішення Виконавчого комітету Львівської міської ОСОБА_23 народних депутатів від 05.09.1996 за №488 «Про виключення з житлового фонду жилих приміщень та переведення їх в нежитлові і надання дозволу громадянам на використання власних квартир, як нежитлових», дозволено використання власних квартир як нежитлових громадянам: ОСОБА_11, приміщень квартири №4 в будинку №73 на вул.ОСОБА_29, загальною площею 87,1кв.м (реєстраційне посвідчення від 20.03.1996р. №10320) /п.2.9/ (аркуш інвентаризаційної справи 146). 
		ОСОБА_13 з п.1 наказу Департаменту житлового господарства Львівської міської ради від 01.08.2001р. за №216-Д «Про надання дозволу громадянам, організаціям на використання власних квартир як нежитлових», дозволено використання власних квартир як нежитлових: ОСОБА_11, приміщень квартири №3 у будинку №73 на вул.ОСОБА_29, заг.пл.45,2кв.м (договір купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_26 Львівського міського нотаріального округу від 14.09.1999р. за реєстровим №3526) /п.1.17/ (аркуш інвентаризаційної справи 127). 
		Відповідно до п.2 розпорядження ОСОБА_5 районної адміністрації Львівської міської ради від 11.04.2001р. за №480 «Про розгляд заяви гр.ОСОБА_11Й.» в його не скасованій частині (згідно постанови Личаківського районного суду м.Львова від 18.11.2005року /аркуші справи №1304/5624/2012  134-137/), дозволено обєднати квартиру №3 першого поверху і квартири №№5,5а,6 другого поверху будинку №73 на вул.ОСОБА_29 з існуючим приміщенням на першому поверсі цього будинку кафе-бару «У Бюргера» з їх реконструкцією і переплануванням квартир №№5,5а,6 другого поверху під готельні номери (аркуш інвентаризаційної справи 144). У матеріалах технічної інвентаризації міститься також копія дозволу на виконання будівельних робіт №210/2001 від 27.06.2001р., виданого ОСОБА_11 на виконання будівельних робіт з перепланування приміщень квартири №5,5"а",6 та обєму горища над ними під готельні номери на вул.Ів.Франка, 73, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради; строк дозволу до 31.12.2001року (аркуш інвентаризаційної справи 147). 
		28.05.2002року Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації було складено поверхові плани 3поверху та мансарди на будівлю літрА3 по вул.Ів.Франка, будинок №73, місто Львів, район ОСОБА_5 (аркуші інвентаризаційної справи 130-131), частини приміщень яких поряд із частиною приміщень 2поверху в Експлікації внутрішніх площ до плану будівлі літера "А3" по вулиці Ів.Франка №73, складеної вказаним бюро технічної інвентаризації 28.05.2002р., інвентаризовані й зазначені як готельні номери (аркуші інвентаризаційної справи 133-137). Загальна площа частин приміщень по ІІІповерху 227,7кв.м (аркуш інвентаризаційної справи 136), по Мансарді 186,6кв.м, всього по кафе-бару У Бюргера 787,5кв.м (аркуш інвентаризаційної справи 137).
		У ОСОБА_13 біжучих змін від 04.05.2005р. за результатами проведеного обстеження в натурі будинку №73 по вул.Ів.Франка інженером (т-ком) Львівського ОДКБТІ та ЕО зазначено, що при обстеженні приміщень змін не виявлено, зроблено оцінку 3го поверху і мансарди, загальна площа приміщень 414,3м2 (аркуш інвентаризаційної справи 168).
		У матеріалах інвентаризаційної справи міститься заява арбітражного керуючого (ліквідатора) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 ОСОБА_9 на адресу ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», в якій такий, діючи на підставі постанови Господарського суду Львівської області від 11.02.2009року по справі №4/3, просив виготовити технічний паспорт на приміщення готелю, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Ів.Франка, 73 (аркуш інвентаризаційної справи 225).
		19.06.2012р. Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» було складено Технічний паспорт на нежитлові приміщення за адресою: м.Львів, вул.І.Франка, №73, згідно з яким: 3й поверх площа 227,7м2; Мансарда площа 186,6м2; Загальна площа 787,5кв.м. (аркуші реєстраційної справи по приміщеннях площею 787,5кв.м. /S=787,5/ за адресою: місто Львів, вулиця І.Франка, будинок №73 22-27).
		При цьому, технічний паспорт містить актуальні відомості про технічні характеристики обєкта нерухомого майна, визначаючи його індивідуалізуючі ознаки, незалежно від наявності таких відомостей в документах, що подаються для відповідної реєстрації.
		ОСОБА_13 приймання-передачі житлового будинку №73 по вул.Ів.Франка у м.Львові з балансу ЛКП «Снопківське» на баланс (утримання) Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок на ОСОБА_8 73», затвердженого наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 22.07.2016 за №459 «Про затвердження ату приймання-передачі житлового будинку на вул.І.Франка, 73 м.Львів з балансу ЛКП"Снопківське" ОСОБА_5 районної адміністрації на баланс ОСББ"Будинок на ОСОБА_8 73"», проведеним комісійним обстеженням будинку за адресою: м.Львів, вул.Ів.Франка, 73 24.06.2016року були встановлені показники зазначеного житлового будинку, серед яких «кількість поверхів 3+мансарда» (аркуш інвентаризаційної справи 245).
		Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, передбачено, що цілісними майновими комплексами є об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи, які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності. Таким чином основними характеристиками єдиного майнового комплексу є: сукупності взаємоповязаного майна, що використовується за відповідним призначенням; використання єдиного майнового комплексу для здійснення підприємницької діяльності; поширення на єдиний майновий комплекс режиму нерухомої речі. Слід враховувати, що єдиний майновий комплекс згідно зі ст.188 ЦК України є складною річчю (нерухомим майном) до складу якої, зокрема, входять інші нерухомі речі, речові права на які підлягають державній реєстрації. У звязку з цим, при проведенні державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності щодо кожного обєкта нерухомого майна, що входить до складу єдиного майнового комплексу (Методичні рекомендації стосовно обєктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, схвалені колегією Державної реєстраційної служби України 11.12.2012 /Протокол №3/).
		При визначені будівель, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо, та право власності на які підлягають державній реєстрації слід зазначити, що Державним класифікатором будівель та споруд ДК018-2000, затвердженим і введеним в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507, передбачено, що будівлі- це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та т.ін.
		Національним стандартом №2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442, передбачено, що приміщення- це частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу. Вказаним Національним стандартом приміщення класифіковано на: вбудовані приміщення- приміщення, що є частиною внутрішнього об'єму будівлі; прибудовані приміщення- приміщення, що прибудовані до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стіну; вбудовано-прибудовані приміщення- приміщення, частина внутрішнього об'єму яких є частиною внутрішнього об'єму основної будівлі, а інша частина- прибудованою.
		У ДодаткуБ Державних будівельних норм України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 18.05.2005 №80 приміщення класифіковано на житлові та нежитлові та встановлено, що житловим приміщенням є опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання. До нежитлових приміщень належать приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду та є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Аналогічне визначення закріплено у ст.1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з якою нежиле приміщення- приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Поряд із цим, відповідно до ч.1 ст.382 ЦК України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
		П.3.3 Державних будівельних норм України. Будинки і споруди. Готелі. ДБНВ.2.2-20:2008, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 23.07.2008р. №340, готель визначено як один із засобів розміщення, котрий визначається згідно з вимогами ДСТУ4527, будинок або комплекс приміщень для тимчасового розміщення (проживання). Має номерний фонд, службу прийому, інші служби, що забезпечують надання готельних послуг.
		П.п.3.1, 3.2 Національного стандарту України ДСТУ4269:2003 Послуги туристичні. Класифікація готелів, прийнятого згідно з наказом Держспоживстандарту України від 23.12.2003р. №225, визначено готель як підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що надає готельні послуги, не обмежені щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів; а готельні послуги як діяльність з розміщування та надавання тимчасового проживання споживачам у засобах розміщування, а також іншу діяльність, пов'язану з розміщуванням та тимчасовим проживанням.
		Із вищенаведеного, матеріалів інвентаризаційної та реєстраційної справ, наданих у судовому засіданні пояснень представника бюро технічної інвентаризації, вбачається, що судове рішення про демонтаж третього поверху та мансарди будинку №73 по вулиці І.Франка у м.Львові не було виконане, натомість, відповідачка ОСОБА_6 в результаті проведеного аукціону із продажу майна й проведення повного розрахунку за придбане майно та укладення договору купівлі-продажу цього майна набула права власності на готель як комплекс нежитлових приміщень.
		Враховуючи зазначене, встановлену відповідність заявлених прав, поданих і досліджених реєстратором документів, вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, суд вбачає наявність правових підстав, поза рішенням Галицького районного суду м.Львова від 24.07.2012року, оскарженого та в послідуючому скасованого, для державної реєстрації права власності за ОСОБА_6 в цілому на приміщення готелю площею 787,5кв.м., що розташований за адресою м.Львів, вул.Франка, 73.
		Суд приймає до уваги обставини передачі житлового будинку на вул.І.Франка, 73 м.Львів з балансу Львівського комунального підприємства«Снопківське» відділу житлового господарства ОСОБА_5 районної адміністрації Львівської міської ради на баланс Обєднання співвласників багатоквартирного будинку«Будинок на ОСОБА_8 73», що підтверджується розпорядженням ОСОБА_5 районної адміністрації Львівської міської ради від 15.06.2016 за №218 «Про передачу будинку №73 на вул.ОСОБА_29 з балансу ЛКП"Снопківське" на баланс (утримання) обєднання співвласників багатоквартирного будинку " Будинок на ОСОБА_8 73» та ОСОБА_13 приймання-передачі житлового будинку №73 по вул.Ів.Франка у м.Львові з балансу ЛКП «Снопківське» на баланс (утримання) Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок на ОСОБА_8 73», затвердженим наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 22.07.2016 за №459 «Про затвердження ату приймання-передачі житлового будинку на вул.І.Франка, 73 м.Львів з балансу ЛКП"Снопківське" ОСОБА_5 районної адміністрації на баланс ОСББ"Будинок на ОСОБА_8 73"» (аркуші інвентаризаційної справи 244-249).
		У відповідності до норм ч.1 ст.9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. ОСОБА_13 зі ст.10 цього Закону, співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено обєднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність обєднань співвласників багатоквартирних будинків. Відповідно до норм ст.16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», обєднання має право відповідно до законодавства та статуту обєднання: утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів обєднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту обєднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності обєднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління обєднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку. При цьому, в силу вимог ст.10 цього Закону, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
		Із протоколу №2 Загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок на ОСОБА_8 73» (Загальні збори) за місцезнаходженням м.Львів, вул.Івана Франка, 73, від 18.10.2016року слідує, що загальними зборами співвласників обєднання було прийнято рішення про погодження здійснення обєднання квартир №3 першого поверху і квартир №№5,5а,6 другого поверху будинку №73 на вулиці Івана Франка у м.Львові з існуючим приміщенням на першому поверсі цього будинку кафе-бару «У Бюргера» з їх реконструкцією і переплануванням квартир №№5,5а,6 другого поверху під готельні номери та реконструкцію приміщень у ярусі горищного поверху цього будинку під готельні номери з утворенням третього поверху (нежитлових приміщень площею 227,7кв.м.) та мансарди (нежитлових приміщень площею 186,6кв.м.); визнання та погодження фактів: перебування вказаних нежитлових приміщень, розташованих на третьому поверсі та мансарді будинку №73 по вулиці Івана Франка у м.Львові, у приватній власності ОСОБА_11, подальшого переходу зазначеного права власності на ці приміщення до ОСОБА_6, та подальшого переходу зазначеного права власності до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ.ПІ.ГРУП»; визнання та погодження факту належності приміщень готелю в будинку №73 на вулиці Івана Франка загальною площею 787,5кв.м. на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «АЙ.ПІ.ГРУП».
		Суд приймає до уваги обставини видачі Департаментом містобудування Львівської міської ради наказу від 01.10.2013року за №А-257 «Про затвердження товариству з обмеженою відповідальністю "АЙ.ПІ.ГРУП" вимог до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції приміщень готелю на вул.І.Франка, 73 з розширенням за рахунок приєднання приміщень квартир №1 та №2» та реєстрації Управлінням дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України 01.11.2013р. за №ІУ.083133150457 декларації про початок виконання будівельних робіт реконструкції приміщень готелю в будинку 73 на вул.І.Франка м.Львові з розширенням за рахунок приєднання приміщень квартир №1 та №2, в якій серед нежитлових приміщень зазначено готель загальною площею 787,5кв.метрів (частина підвалу, І, ІІ, ІІІ та мансардних приміщень),- що підтверджує відсутність вимог у відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування, наділених владними управлінськими функціями зі здійснення архітектурно-будівельного контролю дотримання забудовниками вимог законодавства з питань будівництва, містобудування та архітектури, щодо демонтажу ІІІ та мансардного поверхів зазначеного будинку.
		Таким чином, із зазначеного слідує та вбачається з матеріалів справи, і знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, що позивач районна адміністрація не є власником чи балансоутримувачем нерухомого майна, на яке згідно спірного рішення реєстратора зареєстровано право власності за відповідачкою ОСОБА_6 Спору щодо цього майна між позивачем та відповідачами фактично немає. Тому ОСОБА_5 районна адміністрація є неналежним субєктом оскарження рішення реєстратора ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 10.08.2012року.
		Як убачається із п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 1грудня 2004р. №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), судовий захист є одним із засобів правової охорони. Конституційним Судом України у  Рішенні від 1грудня 2004року №18-рп/2004 надано тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		Ч.2 ст.16 ЦК України встановлюються способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1)визнання права; 2)визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4)відновлення становища, яке існувало до порушення; 5)примусове виконання обовязку в натурі; 6)зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8)відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10)визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту субєктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Адже спосіб захисту суб'єктивного права встановлює визначений законом порядок забезпечення відновлення (визнання) порушених прав і одночасного правового впливу на порушника з метою відновлення порушеної майнової і немайнової сфери.
		Позивачем обрано спосіб, застосування якого має на меті відновити порушене, на її думку, право (відновлення становища, що існувало до порушення права) шляхом скасування внесеного за заявою набувача запису до державного реєстру.
		Підставою вимог заінтересованої особи є власний, обґрунтований, приватний цивільний інтерес до такого юридичного факту, як перебування обєкта цивільного права у власності конкретної особи чи перебування будь-якого з учасників правочину в певному правовому становищі.
		Тому, зясувавши характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), можливості порушення права позивача та його захисту в обраний ним спосіб; чи існує в зазначеної юридичної особи обґрунтований цивільний інтерес до обєкта цивільного права; чи є цивільний інтерес третьої особи порушеним фактом проведення державної реєстрації права власності та в чому відповідне порушення полягає; чи є відновлення становища, що існувало до можливого порушення права, тим правовим способом, що не лише ефективно захистить цивільний інтерес третьої особи (позивача), а й буде адекватним та пропорційно збалансованим з негативними наслідками скасування права власності для співвідповідача й інших осіб, - суд приходить до переконання, що позивач ОСОБА_5 районна адміністрація не є власником спірного нерухомого майна, на яке оскаржуваним рішенням реєстратора БТІ зареєстровано право власності за відповідачкою ОСОБА_6, заявлені позивачем права й інтереси не відповідають вимогам законодавства, спору щодо цього майна між позивачем та відповідачами немає, позивач не є належним субєктом оскарження зазначеного рішення реєстратора про державну реєстрацію прав.
		Суд не вбачає порушення рішенням реєстратора бюро технічної інвентаризації конкретних субєктивних прав та охоронюваних законом інтересів, за захистом чи поновленням яких позивач районна адміністрація звернулася до суду, предявивши даний позов, не вбачає достатніх правових підстав до скасування державної реєстрації прав, реєстраційний номер: 37345036, вчиненої 10.08.2012року реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на нерухоме майно, а саме на приміщення готелю, пл.787,5кв.м. за адресою: місто Львів, вул.І.Франка, будинок 73.
		Беручи до уваги розяснення, надані у п.п.3, 21, 26, 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», правові позиції Верховного Суду України (постанова від 30.03.2016 у справі №6-107цс16), суд вважає можливим розгляд даного спору в порядку цивільного судочинства.
		Відтак, зясувавши характер, суть та підстави заявлених позивачем вимог, норми права, якими вони регулюються, давши належну правову оцінку зібраним у справі доказам та поясненням сторін у їх сукупності, суд приходить до переконання про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, тому підстав для задоволення позову не вбачає.
		Керуючись ст.ст.10, 11, 15, 16, 57-61, 169, 208, 209-215 ЦПК України, суд,-
		в и р і ш и в :
		У задоволенні позову ОСОБА_5 районної адміністрації ЛМР  відмовити.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя                 /підпис/             ОСОБА_30
		ОСОБА_13 з оригіналом.
		Суддя                                 ЛялюкЄ.Д.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...