Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/13858/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; державного регулювання цін і тарифів.
Надіслано для оприлюднення: 06.01.2017. Зареєстровано: 10.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2017.
Дата набрання законної сили: 28.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		29 грудня 2016 року                    18:12                            № 826/13858/16
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Мині І.І. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовомОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного багатопрофільного підприємства «Вимал», Представництва Громадської організації «Об'єднання «Самопоміч» у м.Києві»доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)провизнання незаконною постанови НКРЕКП від 03.03.2016 р. № 289,за участю представників сторін:
		позивач: ОСОБА_1,
		від позивача ОСОБА_1: Гришко С.Ю., Петренко Я.О.,
		від позивача ОСОБА_2: Петренко Я.О.,
		від позивача Представництва ГО "Об'єднання Самопоміч" у м. Києві: Рибій Б.О.,
		від позивача Приватного багатопрофільного підприємства "Вимал": Петренко Я.О., Гришко С.Ю.,
		від відповідача: Чеховський А.А., Усачова А.І.
		 
		На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 грудня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватне багатопрофільне підприємство «Вимал», Представництво Громадської організації «Об'єднання «Самопоміч» у м.Києві» звернулись до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання незаконною та скасування постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» від 03.03.2016 р. № 289.
		Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваної постанови, що полягає у процедурних порушеннях її прийняття та формальним підходом відповідача до власних зобов'язань і неналежного їх виконання в частині дослідження економічної обґрунтованості прийняття суспільно-значущих документів правового характеру, а також неврахуванням факту реального зростання/падіння доходів населення.
		В судовому засіданні позивач 1 та представники позивачів 1, 2, 3, 4 підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити. Незаконність оскаржуваної постанови обґрунтовують тим, що  інформація про проведення засідання відповідача 03.03.2016 р. була оприлюднена на офіційному веб-сайті відповідача лише 29.02.2016 р. о 16:41, тобто за 2 робочі дні, що є порушенням процедури прийняття нормативно-правових актів. Відповідачем було порушено порядок оприлюднення постанови, оскільки остання була оприлюднена на офіційному веб-сайті відповідача 30.03.2016 р., тобто через 26 днів після проведення засідання. Проект постанови не був внесений до Плану діяльності НКРЕКП. Також представники позивачів зазначили, що ціна електроенергії, визначена за формулою «Роттердам», є незаконною.
		Представники відповідача в судовому засіданні проти позовів заперечували та просили суд відмовити в їх задоволенні. Вважають, що оскаржувана постанова винесена у відповідності до вимог чинного законодавства з дотриманням порядку її прийняття. Формула, за якою визначається ціна на електроенергію, що визначена в оскаржуваній постанові, погоджена із Антимонопольним комітетом України, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Державною регуляторною службою України. Відповідність оскаржуваної постанови положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини підтверджена висновком Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Питання механізму формування граничної ціни на вугілля та механізму формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії було комплексно представлено з урахуванням ключових переваг. 
		Також представники відповідачів зазначили, що прогнозована ринкова ціна не є житлово-комунальною послугою у зв'язку із чим положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не застосовуються НКРЕКП при її формуванні та затвердженні.
		Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		 
		03.03.2016 р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) було прийнято постанову № 289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» (надалі - постанова № 289).
		Не погоджуючись із прийнятою постановою, вважаючи її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, позивачі звернулися до суду із позовами за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
		Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
		Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі визначено Законом України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року  N 575/97-ВР (надалі - Закон N 575/97-ВР).
		Енергетична безпека - стан електроенергетики, який гарантує технічно та економічно безпечне задоволення поточних і перспективних потреб споживачів в енергії та охорону навколишнього природного середовища (ст. 1 цього Закону).
		Згідно із ст. 11 Закону N 575/97-ВР державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.
		Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. 
		Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, регулює діяльність суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства. 
		Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначається Законом України "Про природні монополії", іншими законами та нормативно-правовими актами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 року N 1682-III (надалі - Закон N 1682-III) державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону, з особливостями, встановленими законом.
		Національні комісії регулювання природних монополій (далі - комісії) є державними колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом України (ч. 1 ст. 11 цього Закону).
		В силу приписів ч. ч. 1, 5, 6 ст. 17 Закону N 575/97-ВР формування оптових тарифів на електричну енергію здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України згідно з договором. 
		Тарифи на централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, на передачу і розподіл електричної енергії регулюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Тарифи на постачання електричної енергії енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, регулюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		За загальним визначенням ст. 1 Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» від 24 жовтня 2013 року N 663-VII (надалі - Закон N 663-VII) споживач електричної енергії - суб'єкт господарювання або фізична особа, що використовує електричну енергію для власних потреб на підставі договору про постачання електричної енергії з електропостачальником або інших підставах, передбачених цим Законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону N 663-VII роздрібний ринок електричної енергії функціонує для задоволення потреб споживачів в електричній енергії.
		Суб'єктами роздрібного ринку є споживачі, електропостачальники та електророзподільні підприємства.
		Відносини між суб'єктами роздрібного ринку регулюються правилами користування електричною енергією та договорами, укладеними відповідно до закону.
		Відповідно до ч. 6 ст. 13 цього ж Закону постачання побутовим споживачам електричної енергії, ціни на яку підлягають державному регулюванню, здійснюється гарантованим електропостачальником за тарифами на електричну енергію, встановленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Постачання електричної енергії іншим споживачам здійснюється гарантованим електропостачальником за роздрібними цінами, розрахованими таким гарантованим електропостачальником відповідно до методики, затвердженої національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Тариф на послуги з постачання електричної енергії гарантованого постачальника регулюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до затвердженої нею методики розрахунку тарифу на послуги гарантованого постачання електричної енергії. При встановленні тарифу на послуги з постачання електричної енергії гарантованого постачальника національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, повинні бути враховані економічно обґрунтовані витрати, що пов'язані з особливим режимом роботи та ризиками від здійснення діяльності з гарантованого постачання електричної енергії, а також врахована норма прибутку з урахуванням особливостей діяльності гарантованого електропостачальника.
		Таким чином, тарифи на постачання електричної енергії енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, регулюються НКРЕКП, а постачання побутовим споживачам електричної енергії, ціни на яку підлягають державному регулюванню здійснюється гарантованим електропостачальником за роздрібними цінами, розрахованими таким гарантованим електропостачальником відповідно до методики, затвердженої національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Указом Президента України від 10 вересня 2014 року N 715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - Положення N 715/2014).
		Відповідно до п. 2 Положення N 715/2014 НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
		Відповідно до пп. 5 п. 4 Положення N 715/2014 НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань розробляє і затверджує порядки (методики) формування цін і тарифів на товари (послуги), що виробляються (надаються) суб'єктами природних монополій та суб'єктами, що провадять діяльність на суміжних ринках у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, на ринках природного газу, нафти та нафтопродуктів.
		Як вбачається з матеріалів справи, листом від 21.09.2015 р. № 128-29/02-9647 Антимонопольний комітет України направив до НКРЕКП обов'язкові для розгляду рекомендації Антимонопольного комітету України від 17.09.2015 р. № 12-рк, відповідно до яких НКРЕКП, зокрема, запропоновано розробити та затвердити порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни, з урахуванням, у тому числі, граничної ціни системи та умовно-постійних витрат суб'єктів господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на теплоелектростанціях.
		Крім того, у загаданих рекомендаціях Антимонопольний комітет України зазначив, що рекомендації органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими для розгляду органами та особами, яким вони надані.
		За загальним визначенням Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року N 1160-IV (надалі - Закон N 1160-IV) регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
		Отже, Антимонопольним комітетом України було надано НКРЕКП рекомендацію щодо розроблення регуляторного акту - Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни, покликаного на правове регулювання господарських відносин у сфері електроенергетики, у тому числі граничної ціни на електроенергію. 
		З урахуванням наведеного, НКРЕКП на відкритому засіданні 08.10.2015 р. прийняла рішення, яким затвердила відповідні зміни до Плану діяльності НКРЕКП з підготовки проектів регуляторних актів на 2015 рік, про що винесено постанову від 08.10.2016 р. № 2546.
		На відкритому засіданні 05.11.2015 р. НКРЕКП прийняла рішення, яким схвалила проект постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії», який був офіційно оприлюднений на офіційному веб-сайті НКРЕКП www.nerc.gov.ua в мережі Інтернет для отримання зауважень та пропозицій.
		В подальшому, зважаючи на те, що Планом діяльності НКРЕКП з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 рік, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.12.2015 р. № 2961, не було передбачено підготовку зазначеного регуляторного акту, на відкритому засіданні 28.01.2015 р. було прийнято рішення, яким затверджено відповідні зміни до Плану діяльності НКРЕКП з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 р., про що винесено постанову від 28.01.2016р. № 52.
		Таким чином, посилання Представництва Громадської організації «Об'єднання «Самопоміч» у м.Києві» на те, що проект постанови НКРЕКП не був внесений до Плану діяльності НКРЕКП з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.12.2015 р. № 2961, суд вважає необґрунтованим. 
		Окрім того, матеріалами справи підтверджується оприлюднення проекту оскаржуваної постанови на офіційному веб-сайті НКРЕКП ww.nerc.gov.ua в мережі Інтернет, разом із аналізом регуляторного впливу, що також свідчить про необґрунтованість доводів Представництва Громадської організації «Об'єднання «Самопоміч» у м.Києві» щодо його відсутності.
		За результатами розгляду отриманих зауважень та пропозицій сторін НКРЕКП були внесені відповідні зміни про проекту постанови та 28.01.2016 р. проект постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» був повторно оприлюднений на офіційному веб-сайті НКРЕКП ww.nerc.gov.ua в мережі Інтернет.
		При цьому, суд приймає до уваги, що проект оскаржуваної постанови був направлений на погодження до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Антимонопольного комітету України та Державної регуляторної служби України.
		Після отримання погодження від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (лист від 15.02.2016 р. № 01/13-1568), від Антимонопольного комітету України (лист від 24.02.2016 р. № 128-06/02-1870) та Державної регуляторної служби України (лист від 29.02.2016 р. № 1147/0/20-16), НКРЕКП на відкритому засіданні 03.03.2016 р. прийняла рішення, яким затвердила Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії № 289.
		Окрім того суд враховує висновок Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 15.03.2016 р. № 1637/3569-0-26-16/12.0.1 щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.
		Згідно із п. 13 Положення N 715/2014 рішення НКРЕКП приймаються на засіданнях, які проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, в яких беруть участь представники суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об'єднань споживачів і громадськості.
		Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями.
		Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов'язкові до виконання суб'єктами природних монополій.
		Рішення НКРЕКП можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
		Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.
		Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, передбачених законом.
		Рішення НКРЕКП, які відповідно до закону є регуляторними актами (крім рішень щодо встановлення тарифів), розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
		Таким чином, НКРЕКП має законодавчо визначені повноваження затверджувати Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії.
		Порядок організації діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Комісія), пов'язаної із здійсненням її повноважень визначено Регламентом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Наказом НКРЕКП від 17 вересня 2014 року N 3 (надалі - Регламент), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
		НКРЕКП спрямовує свою діяльність на виконання Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів (п.1.2. Регламенту).
		НКРЕКП планує свою роботу на підставі та на виконання законів України, актів і доручень Президента України, актів Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, а також Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п. 2.1 Регламенту).
		Згідно із п. 4.27 Регламенту інформація про місце, дату і час проведення засідань у формі відкритих слухань, порядок денний (крім розділу "Різне") оприлюднюються на офіційному веб-сайті НКРЕКП не пізніше ніж за три робочих дні до дня проведення засідання Комісії.
		Отже, порядок денний має бути оприлюднено не пізніше ніж за три робочих дні до дня проведення засідання Комісії.
		Так, в межах, визначених Регламентом, 29.02.2016 р. о 16 год. 41 хв. на офіційному сайті НКРЕКП було опубліковано розділ перший порядку денного засідання НКРЕКП, що має відбутися 03.03.2016 р. та інформацію стосовно розгляду на засіданні НКРЕКП 03.03.2016 р. питання прийняття постанови НКРЕКП «Про затвердження порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни на електричну енергію», чим було дотримано п. 4.27 Регламенту, тобто порядок денний був опублікований за три дні до дня проведення засідання.
		Суд вважає необґрунтованим висновок представників позивачів з посиланням на ст. 253 Цивільного кодексу України, відповідно до якої перебіг строку розпочинається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, що свідчить, на їх думку, що інформація про проведення засідання була оприлюднена за 2 робочих дні до дня проведення засідання Комісії, оскільки, в даному випадку, перебіг строку розпочинається не з відповідної дати чи події, а до настання відповідної події, тобто дню проведення засідання має передувати три дні, якими є 02.03.2016 р., 01.03.2016 р. та 29.02.2016 р.
		Окрім того, позивачами не доведено їх намір щодо участі у проведеному засіданні, зокрема, те, що вони зверталися із заявами про участь у засіданні в якості заінтересованих осіб; відповідних доказів з цього приводу не надано.
		Таким чином, посилання відповідачів на те, що відповідачем було оприлюднено порядок денний відкритого засідання НКРЕКП щодо прийняття оскаржуваної постанови з порушенням Регламенту є необґрунтованими.
		Рішення Комісії реєструються в установленому порядку та публікуються в друкованому виданні "Інформаційний бюлетень НКРЕКП". Рішення Комісії та документи, ухвалені Комісією, підлягають оприлюдненню на її офіційному веб-сайті не пізніше ніж через п'ять робочих днів після дня проведення засідання (п. 6.10 Регламенту).
		Так, 03.03.2016 р. на засіданні НКРЕКП проведеному у формі відкритого засідання було прийнято постанову № 289. За прийняття постанови проголосувало більшість від загального кількісного складу Комісії.
		В свою чергу, 03.03.2016 р. на офіційному веб-сайті НКРЕКП було оприлюднено інформацію щодо прийняття постанови № 289.
		Як вбачається з матеріалів справи, постанова НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни на електричну енергію» є такою, що відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2015 р. № 34/5, має подаватися на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
		Згідно із наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2016 р. № 428/28558 постанову НКРЕКП від 03.03.2016 р. № 289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» було зареєстровано в Міністерстві юстиції України як нормативно-правовий акт (лист Міністерства юстиції України від 24.03.2016 р. № 3568-0-26-16/10.1). 
		Зареєстровану постанову № 289 НКРЕКП було отримано відповідачем 28.03.2016 р., про що свідчить відмітка штемпелю із вх. № 4742/116 від 28.03.2016 р.
		Постанову НКРЕКП від 03.03.2016 р. № 289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» було опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» 30.03.2016 р. № 60 (5680) та у виданні «Офіційний вісник України» № 26, 2016 (08.04.2016 р.).
		Отже, після оприлюднення оскаржуваної постанови НКРЕКП в газеті «Урядовий кур'єр» вона була опублікована на офіційному сайті Комісії.
		Виходячи із наведеного, враховуючи, що інформацію про прийняту постанову № 289 було оприлюднено на офіційному сайті НКРЕКП 03.03.2016 р., беручи до уваги неможливість опублікування її повного тексту без реєстрації як нормативно-правового акту в Міністерстві юстиції України протягом п'яти днів з дня прийняття рішення, а також те, що Регламентом не визначено строки для реєстрації прийнятого рішення в Міністерстві юстиції України, суд вважає, що пропуск відповідачем строку оприлюднення спірної постанови мав місце з поважної причини, а тому дана обставина не може слугувати підставою для скасування нормативного акту.
		Щодо твердження позивачів щодо неналежної обґрунтованості постанови НКРЕКП від 03.09.2016 р. № 289, а також її прийняття за формальним підходом шляхом поверхневого моніторингу з порушенням принципу регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи оскаржувану постанову відповідачем було здійснено комплексний підхід до обґрунтування запровадження механізму формування граничної ціни на вугілля і презентовано механізм формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, процедуру розгляду та визначення граничної ціни вугілля, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою з презентації.
		Відповідно до Порядку однією із складових прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії є прогнозні показники діяльності ГК ТЕС, які, відповідно до положень Порядку, розраховуються у тому числі, з урахуванням індикативної ціни вугілля, яка визначається на підставі середньої ринкової ціни вугілля на європейському ринку.
		Як зазначає відповідач, врахування зазначеного підходу щодо визначення індикативної (граничної) ціни вугілля було обумовлено значним дефіцитом вугілля марки «А», який виник у зв'язку із припиненням постачання енергетичного вугілля марки «А» з вугільних підприємств, розташованих в зоні АТО та здійснення імпортних поставок енергетичного вугілля марки «А» з ПАР.
		Ключовими перевагами запропонованого НКРЕКП підходу щодо визначення граничних цін на вугілля  є: автономність від зони АТО при виконанні плану накопичення вугілля; відсутність ручного режиму визначення ціни вугілля; прив'язка до світових цін на вугілля; можливість збалансувати діяльність державних шахт і, відповідно, менша потреба у державній підтримці.
		Окрім того, як зазначає відповідач, запровадження зазначеного Порядку є тимчасовим, оскільки після запровадження повномасштабного ринку електричної енергії відпаде необхідність у визначенні прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії. 
		Водночас, на думку представників позивачів, визначення індикативної ціни на вугілля, яка визначається на підставі середньої ринкової ціни на європейському ринку (на основі середніх індексів АРІ2 на умовах CIF в основних портах Західної Європи Амстердам-Роттердам-Антверпен) є протиправним.
		Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України    органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією    та законами України.
		Діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, ці закони та підзаконні акти дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.
		Відповідно до п. 3 Положення N 715/2014 НКРЕКП основними завданнями НКРЕКП є, зокрема: державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів;  збалансування інтересів суб'єктів господарювання, споживачів і держави; забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін.
		При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону N 1682-III основними завданнями комісій є, зокрема, формування цінової політики у відповідній сфері регулювання; сприяння ефективному функціонуванню товарних ринків на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій та споживачів товарів, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.
		Таким чином, визначення показників формули «Роттердам», тобто граничної ціни на електроенергію належить до дискреційних повноважень НКРЕКП, а тому правомірність визначення її показників є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
		Окрім того, суд вважає необґрунтованими посилання позивачів на порушення НКРЕКП при прийнятті постанови принципів державного регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, визначених ст. 30 Закону України «Про житлові-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року N 1875-IV (надалі - Закон N 1875-IV) з огляду на наступне.
		За визначенням ст. 1 названого Закону житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону N 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 
		1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 
		2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 
		3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 
		4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		Між тим, прогнозована оптова ринкова ціна не є житлово-комунальною послугою, а, отже, положення Закону N 1875-IV, в даному випадку, не поширюються на спірні правовідносини.
		Суд також враховує, що положення постанови НКРЕКП від 03.03.2016 р. № 289 поширюються лише на суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність із виробництва та постачання електричної енергії.
		Аналіз фактичних обставин справи та норм чинного законодавства дають суду підстави дійти висновку, що постанова НКРЕКП від 03.03.2016 р. № 289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» прийнята відповідачем у межах повноважень, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому підстави для задоволення позовних вимог у суду відсутні.
		Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню. 
		Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного багатопрофільного підприємства «Вимал», Представництва Громадської організації «Об'єднання «Самопоміч» у м.Києві» відмовити повністю.
		 
		Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти  днів з дня отримання її повного тексту особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя                                                                                                    І.О.Іщук
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено 05.01.2017 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...