Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 353/105/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 11.01.2017. Зареєстровано: 12.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2017.
Дата набрання законної сили: 11.02.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 353/105/16-к 
		Провадження № 1-кп/353/3/17 
		 В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 січня 2017 року м.Тлумач
		Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
		   головуючого - судді ОСОБА_1 
		   за участю: cекретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		 прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області - ОСОБА_4 
		 обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника  адвоката ОСОБА_6 
		 потерпілих  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10  
		 представників потерпілих  адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тлумач кримінальне провадження № 12015090000000098, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки сел. Обертин Тлумацького району Івано-Франківської області, жительки АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, вдови, не працюючої, раніше не судимої, громадянки України,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,- 
		 
		 В С Т А Н О В И В :
		 
		Обвинувачена ОСОБА_5 повторно вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.
		Кримінальне правопорушення було вчинено при наступних обставинах.
		Обвинувачена ОСОБА_5 в період з 1978 року до березня 2015 року працювала на посаді старшого контролера - касира територіального відокремленого безбалансового відділення № 10008/052 філії Івано-Франківського обласного управління ПАТ «Ощадбанк» в сел. Обертин Тлумацького району Івано-Франківської області.
		Приблизно у 2005 році в ОСОБА_5 виникло скрутне матеріальне становище та вона, як фізична особа, вирішила отримати грошову позику в знайомих осіб. Після цього ОСОБА_5 , використовуючи довірливі відносини, які в неї склались з жителями сел. Обертин та навколишніх сіл Тлумацького району Івано-Франківської області, в період з 2005 року до квітня 2014 року систематично позичала в них кошти, що оформляла договором позики грошових коштів у вигляді розписки, за умови виплати щомісячних відсотків за їх користування, після чого свої зобов`язання повністю чи частково виконувала. В свою чергу ОСОБА_5 позичені кошти скеровувала на виконання боргових зобов`язань перед іншими позикодавцями.
		Так, в перших числах квітня 2014 року, з метою погашення коштів перед іншими позикодавцями, у ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом отримання позики у фізичних осіб. Таким чином, ОСОБА_5 , користуючись довірливими відносинами, продовжила отримувати позики від знайомих їй осіб, але без наміру виконувати у подальшому зобов`язання з повернення боргу.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 у період з квітня 2014 року по лютий 2015 року включно заволоділа чужим майном шляхом обману та зловживання довірою громадян, при наступних обставинах .
		16 квітня 2014 року ОСОБА_5 , з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення, маючи умисел на заволодіння чужим майном, прийшла по місцю проживання до ОСОБА_15 , що проживає в АДРЕСА_2 . Там, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_15 , що склались внаслідок тривалого знайомства, запропонувала останній передати їй у позику грошові кошти за умови виплати нею 3% у місяць за їх користування. Ввійшовши таким чином в довіру до ОСОБА_15 та не маючи наміру виконувати у подальшому зобов`язання з повернення позики, ОСОБА_5 отримала від потерпілої кошти в сумі 9000 євро, що у гривневому еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України на час вчинення кримінального правопорушення становило 141570 грн., про що написала розписку, без обумовлення терміну повернення позики. В подальшому, отримані шахрайським шляхом кошти ОСОБА_5 використала для виконання боргових зобов`язань перед іншими позикодавцями та клієнтами ПАТ «Ощадбанк», а ОСОБА_15 позичені кошти не повернула, чим спричинила їй матеріальну шкоду.
		Продовжуючи свої злочинні дії, діючи повторно, 14.07.2014 року ОСОБА_5 , перебуваючи на робочому місці в ТВБВ № 10008/052, під час обслуговування клієнта ОСОБА_16 , з метою незаконного збагачення, діючи повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_16 , що склались внаслідок тривалого знайомства, запропонувала останній передати їй у позику кошти за умови виплати 3% у місяць за їх користування. Ввійшовши таким чином в довіру до ОСОБА_16 та не маючи наміру виконувати у подальшому зобов`язання з повернення позики, ОСОБА_5 16.07.2015 року отримала від потерпілої кошти в сумі 1000 доларів США, що у гривневому еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України на час вчинення кримінального правопорушення становило 11720 грн. Виниклі договірні відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_16 були оформлені договором позики грошових коштів у вигляді розписки, без обумовлення терміну повернення боргу. В подальшому, отримані шахрайським шляхом кошти ОСОБА_5 використала для виконання боргових зобов`язань перед іншими позикодавцями та клієнтами ПАТ «Ощадбанк», а ОСОБА_16 позичені кошти не повернула, чим спричинила їй матеріальну шкоду.
		Реалізовуючи свої злочинні наміри, 25.07.2014 року ОСОБА_5 з метою незаконного збагачення, діючи повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, прийшла до помешкання ОСОБА_10 , яка проживає АДРЕСА_3 . Там, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_10 , що склались внаслідок тривалого знайомства, запропонувала останній передати їй у позику кошти за умови виплати 3% у місяць за їх користування. Ввійшовши таким чином в довіру до ОСОБА_10 та не маючи наміру виконувати у подальшому зобов`язання з повернення позики, ОСОБА_5 отримала від потерпілої кошти в сумі 4000 євро, що у гривневому еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України на час вчинення кримінального правопорушення становило 63320 грн. Виниклі договірні відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 були оформлені договором позики грошових коштів у вигляді розписки, без обумовлення терміну повернення коштів. В подальшому, отримані шахрайським шляхом кошти ОСОБА_5 використала для виконання боргових зобов`язань перед іншими позикодавцями та клієнтами ПАТ «Ощадбанк», а ОСОБА_10 позичені кошти не повернула, чим спричинила їй матеріальну шкоду.
		Окрім цього, 15.10.2014 року ОСОБА_5 , з метою незаконного збагачення, діючи повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, прийшла додому до ОСОБА_9 , яка проживає АДРЕСА_4 . Там, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_9 , запропонувала останній передати їй у позику грошові кошти за умови виплати 3% у місяць за їх користування. Ввійшовши таким чином в довіру до ОСОБА_9 та не маючи наміру виконувати у подальшому зобов`язання з повернення позики, ОСОБА_5 отримала від потерпілої кошти в сумі 45000 грн., 230 євро, що у гривневому еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України на час вчинення кримінального правопорушення становило 3767,40 грн., та 100 доларів США, що у гривневому еквіваленті по офіційному курсу НБУ на час вчинення кримінального правопорушення становило 1295,0 грн. Договірні відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 були оформлені договором позики грошових коштів у вигляді розписки, без обумовлення терміну повернення позики. 
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, 01.03.2015 ОСОБА_5 , усвідомлюючи неможливість погашення боргів перед ошуканими нею особами та різке зниження курсу національної валюти, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, повторно звернулася до ОСОБА_9 для отримання позики. Того ж дня ОСОБА_9 передала ОСОБА_5 кошти в сумі 3100 доларів США, що в гривневому еквіваленті по офіційному курсу НБУ на час вчинення кримінального правопорушення становило 86056 грн., про що ОСОБА_5 здійснила запис в попередню розписку. В подальшому, отримані шахрайським шляхом кошти ОСОБА_5 використала для виконання боргових зобов`язань перед іншими позикодавцями та клієнтами ПАТ «Ощадбанк», а ОСОБА_9 позичені кошти не повернула, чим спричинила їй матеріальну шкоду на загальну суму 136118,4 грн.
		Продовжуючи діяти в аналогічний спосіб, 24.10.2014 року ОСОБА_5 з метою незаконного збагачення, діючи повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, прийшла додому до ОСОБА_8 , що в АДРЕСА_5 . Там ОСОБА_5 , користуючись довірливими відносини з ОСОБА_8 , переконала останнього передати їй у позику грошові кошти в сумі 10000 грн. за умови повернення їх через три тижні. Через два тижні ОСОБА_5  знову позичила у ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 350 доларів США. Крім того вони домовились про те, що 100 доларів США, які ОСОБА_5 заборгувала ОСОБА_8 за орання та культивацію її городу, вони будуть вважати позикою. Ввійшовши таким чином в довіру до ОСОБА_8 та не маючи наміру виконувати у подальшому зобов`язання з повернення позики, ОСОБА_5 отримала від потерпілого кошти на загальну суму 1200 доларів США, що у гривневому еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України на час вчинення кримінального правопорушення становило 15540 грн. Виниклі договірні відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 були оформлені усним договором позики грошових коштів, без написання розписки. В подальшому, отримані шахрайським шляхом кошти ОСОБА_5 використала для виконання боргових зобов`язань перед іншими позикодавцями та клієнтами ПАТ «Ощадбанк», а ОСОБА_8 позичені кошти не повернула, чим спричинила йому матеріальну шкоду.
		Також, 04.11.2014 року ОСОБА_5 , перебуваючи на робочому місці в ТВБВ № 10008/052 ПАТ «Ощадбанк», під час обслуговування клієнта ОСОБА_17 , з метою незаконного збагачення, діючи повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, користуючись довірою ОСОБА_17 , переконала останню не укладати з банком договір про відкриття депозитного рахунку, а запропонувала останній передати їй у позику кошти за умови виплати 5% у місяць за їх користування. Ввійшовши таким чином в довіру до ОСОБА_17 та не маючи наміру виконувати у подальшому зобов`язання з повернення позики, ОСОБА_5 05.11.2014 року отримала від потерпілої кошти в сумі 1000 доларів США, що у гривневому еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України на час вчинення кримінального правопорушення становило 13500 грн. Договірні відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_17 були оформлені договором позики грошових коштів у вигляді розписки, без обумовлення терміну повернення позики. В подальшому, отримані шахрайським шляхом кошти ОСОБА_5 використала для виконання боргових зобов`язань перед іншими позикодавцями та клієнтами ПАТ «Ощадбанк», а ОСОБА_17 позичені кошти не повернула, чим спричинила їй матеріальну шкоду.
		В подальшому, 12.11.2014 року ОСОБА_5 , перебуваючи на робочому місці в ТВБВ № 10008/052 ПАТ «Ощадбанк», під час обслуговування клієнта ОСОБА_18 , з метою незаконного збагачення, діючи повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, запропонувала останній передати їй у позику грошові кошти за умови виплати 3% у місяць за їх користування. Ввійшовши в довіру до ОСОБА_18 та не маючи наміру виконувати у подальшому зобов`язання з повернення позики, ОСОБА_5 того ж дня отримала від потерпілої кошти в сумі 10000 грн. Виниклі договірні відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_18 були оформлені договором позики грошових коштів у вигляді розписки, без обумовлення терміну повернення позики. В подальшому, отримані шахрайським шляхом кошти ОСОБА_5 використала для виконання боргових зобов`язань перед іншими позикодавцями та клієнтами ПАТ «Ощадбанк», а ОСОБА_18 позичені кошти не повернула, чим спричинила їй матеріальну шкоду.
		Окрім цього, 29.01.2015 року до ОСОБА_5 , яка перебувала на робочому місці в ТВБВ № 10008/052 ПАТ «Ощадбанк», звернулася ОСОБА_19 з проханням обміну коштів в сумі 32400 грн. на іноземну валюту - долари США. В свою чергу ОСОБА_5 , діючи повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_19 , повідомила останню, що доларів США на даний час в касі банку немає, але запропонувала залишити їй грошові кошти в гривні, пообіцявши обміняти їх по мірі надходження іноземної валюти у відділення банку, на що потерпіла погодилась та, не отримавши від ОСОБА_5 будь-якого підтверджуючого документу про передачу коштів, передала їй вказану суму коштів. Не маючи наміру виконувати у подальшому зобов`язання з обміну та повернення коштів, ОСОБА_5 отримані шахрайським шляхом кошти привласнила та використала для виконання боргових зобов`язань перед іншими позикодавцями та клієнтами ПАТ «Ощадбанк», а ОСОБА_19 грошові кошти (ні в гривні, ні у валюті) не повернула, чим спричинила їй матеріальну шкоду.
		Продовжуючи свої злочинні дії, 29.01.2015 року ОСОБА_5 з метою незаконного збагачення, діючи повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань зателефонувала до ОСОБА_7 та переконала останнього передати їй у позику кошти за умови виплати 5% у місяць за їх користування, терміном до травня 2015 року. Ввійшовши в довіру до ОСОБА_7 та не маючи наміру виконувати у подальшому зобов`язання з повернення позики, ОСОБА_5 отримала від потерпілого кошти в сумі 1200 євро, що у гривневому еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України на час вчинення кримінального правопорушення становило 21720 грн. При цьому, виниклі між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 договірні відносини були оформлені договором позики грошових коштів у вигляді розписки, без обумовлення терміну повернення позики. В подальшому, отримані шахрайським шляхом кошти ОСОБА_5 використала на виконання боргових зобов`язань перед іншими позикодавцями та клієнтами ПАТ «Ощадбанк», а ОСОБА_7 позичені кошти не повернула, чим спричинила йому матеріальну шкоду.
		Окрім цього, на початку лютого 2015 року до ОСОБА_5 , яка перебувала на робочому місці в ТВБВ № 10008/052 ПАТ «Ощадбанк», звернувся ОСОБА_20 із проханням обміняти грошові коштів в сумі 30000 гривень на іноземну валюту - долари США. В свою чергу ОСОБА_5 , діючи повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_20 ,. повідомила, що готівки в доларах США на даний час в касі банку немає. Тому, ОСОБА_5 запропонувала ОСОБА_20 залишити їй вказані кошти для обміну по мірі надходження доларів США у відділення банку, на що потерпілий погодився та, не отримавши від ОСОБА_5 будь-якого підтверджуючого документу про передачу коштів, віддав їй вказану суму коштів. Ввійшовши таким чином в довіру до ОСОБА_20 та не маючи наміру виконувати у подальшому зобов`язання з обміну та повернення коштів, ОСОБА_5 отримані шахрайським шляхом кошти привласнила та використала на власні потреби, а саме для виконання боргових зобов`язань перед іншими позикодавцями та клієнтами ПАТ «Ощадбанк», а ОСОБА_20 позичені кошти не повернула, чим спричинила йому матеріальну шкоду.
		Після цього, 03.02.2015 року ОСОБА_5 , перебуваючи на робочому місці в ТВБВ № 10008/052 ПАТ «Ощадбанк», під час спілкування з ОСОБА_21 , з метою незаконного збагачення, діючи повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, запропонувала останній передати їй у позику кошти за умови виплати 5% у місяць за їх користування. Ввійшовши в довіру до ОСОБА_21 та не маючи наміру виконувати у подальшому зобов`язання з повернення позики, ОСОБА_5 того ж дня отримала від потерпілої кошти в сумі 500 євро, що у гривневому еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України на час вчинення кримінального правопорушення становило 9185 грн. При цьому, виниклі між ОСОБА_5 та ОСОБА_21 договірні відносини були оформлені усним договором позики грошових коштів, без письмової форми, за умови повернення боргу через два місяці. В подальшому, отримані шахрайським шляхом кошти ОСОБА_5 використала для виконання боргових зобов`язань перед іншими позикодавцями та клієнтами ПАТ «Ощадбанк», а ОСОБА_21 позичені кошти не повернула, чим спричинила їй матеріальну шкоду.
		Діючи в аналогічний спосіб, 20.02.2015 року ОСОБА_5 , перебуваючи на робочому місці в ТВБВ № 10008/052 ПАТ «Ощадбанк», під час обслуговування клієнта ОСОБА_22 , з метою незаконного збагачення, діючи повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_22 , що склались внаслідок тривалого знайомства, переконала останню передати їй у позику кошти за умови виплати 3% у місяць за їх користування. Ввійшовши таким чином в довіру до ОСОБА_22 та не маючи наміру виконувати у подальшому зобов`язання з повернення позики, ОСОБА_5 отримала від потерпілої кошти в сумі 3477 доларів США, що у гривневому еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України на час вчинення кримінального правопорушення становило 96869,22 грн. та 240 євро, що у гривневому еквіваленті по офіційному курсу НБУ на час вчинення кримінального правопорушення становило 7612,8 грн. Виниклі договірні відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_22 були оформлені договором позики грошових коштів у вигляді розписки, без обумовлення терміну повернення позики. В подальшому, отримані шахрайським шляхом кошти ОСОБА_5 використала для виконання боргових зобов`язань перед іншими позикодавцями та клієнтами ПАТ «Ощадбанк», а ОСОБА_22 позичені кошти не повернула, чим спричинила їй матеріальну шкоду на загальну суму 104482,02 грн.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, 23.02.2015 року ОСОБА_5 , з метою незаконного збагачення, діючи повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, прийшла до ОСОБА_23 , яка проживає в АДРЕСА_6 . Там ОСОБА_5 , використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_23 , запропонувала останній передати їй у позику кошти у іноземній валюті за умови виплати 3% в місяць та у національній валюті за умови виплати 4% у місяць за їх користування. Ввійшовши таким чином в довіру до ОСОБА_23 та не маючи наміру виконувати у подальшому зобов`язання з повернення позики, ОСОБА_5 отримала від потерпілої кошти в сумі 1000 доларів США, що у гривневому еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України на час вчинення кримінального правопорушення становило 28350 грн., 400 євро, що у гривневому еквіваленті по офіційному курсу НБУ на час вчинення кримінального правопорушення становило 12816 грн. та 5000 грн., про що написала розписку, з обумовленням терміну повернення боргу строком через два місяці. В подальшому, отримані шахрайським шляхом кошти ОСОБА_5 використала для виконання боргових зобов`язань перед іншими позикодавцями та клієнтами ПАТ «Ощадбанк», ОСОБА_23 позичені кошти не повернула, чим спричинила їй матеріальну шкоду на загальну суму 46166 грн.
		Крім цього, 23.02.2015 року ОСОБА_5 , з метою незаконного збагачення, діючи повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, зателефонувала до ОСОБА_24 та, використовуючи довірливі відносини з нею, що склались внаслідок тривалого знайомства, переконала останню передати їй у позику грошові кошти терміном на два місяці, за умови виплати 3% у місяць за їх користування. Не маючи наміру виконувати у подальшому зобов`язання з повернення позики, ОСОБА_5 отримала від потерпілої кошти в сумі 2175 доларів США, що у гривневому еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України на час вчинення кримінального правопорушення становило 61661,25 грн., про що написала розписку, де зазначила про повернення коштів через два місяці. В подальшому, отримані шахрайським шляхом кошти ОСОБА_5 використала для виконання боргових зобов`язань перед іншими позикодавцями та клієнтами ПАТ «Ощадбанк», а ОСОБА_24 позичені кошти не повернула, чим спричинила їй матеріальну шкоду.
		Таким чином, ОСОБА_5 у період з квітня 2014 року по лютий 2015 року включно своїми шахрайськими діями незаконно заволоділа коштами потерпілих на загальну суму 697382,67 грн.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5  свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 190 КК України визнала частково. Повідомила, що дійсно вона тривалий час пропрацювала у Обертинському відділенні Ощадбанку, знала багатьох мешканців селища та навколишніх сіл, перебувала з ними у довірливих стосунках. Ствердила, що вона з 2005 року позичала кошти у одних людей під відсотки, віддаючи ці кошти іншим людям, оскільки мала борги. При цьому спочатку вона віддавала кошти та відсотки за їх користування. Проте, після зростання курсу долара, вона уже не змогла повертати ні гроші, отримані від людей у позику, ні відсотки за їх користування. Але, оскільки вона мала борги перед людьми, в яких позичала кошти, вона продовжила позичати грошові кошти в інших людей для повернення коштів своїм кредиторам. Так 12.11.2014 року вона взяла у ОСОБА_18 10000 гривень під 3% на місяць, про що написала розписку, а приблизно у липні-серпні 2015 року переказала їй через Укрпошту 1000 грн. 16.04.2014 року вона позичила у ОСОБА_15 9000 євро під 5% на місяць, написавши розписку. В жовтні 2014 року у ОСОБА_9 вона позичила під розписку 45000 грн., 100 доларів США та 230 євро та пообіцяла виплачувати відсотки в розмірі 3% за місяць. У період з 15.10.2014 року по 15.02.2015 року вона сплатила ОСОБА_9 відсотки в сумі приблизно 6000 грн. Після того як ОСОБА_9 в лютому 2015 року звернулась в Тлумацьке відділення Ощадбанку з приводу невидачі коштів з банківського рахунку, вона зізналась, що з банківського рахунку ОСОБА_9 вона самовільно зняла грошові кошти в сумі 347000 грн., а також відкрила рахунок на ім`я дочки ОСОБА_9 - ОСОБА_25 та перевела на нього без відома останньої 145000 грн. Крім того, без відома ОСОБА_9  вона перевела на депозитний рахунок останньої 100000 грн. 01.03.2015 року вона у ОСОБА_9 знову позичила 3100 доларів США під 3% місячних, про що зазначила у первісній розписці. 03.03.2015 року вона повернула ОСОБА_9 12000 доларів США, а в серпні 2015 року переказала їй через Укрпошту 1000 грн. Також 25.07.2014 року вона отримала від ОСОБА_10 без оформлення розписки 4000 євро під 3% на місяць. Приблизно у вересні-жовтні 2014 року вона віддала ОСОБА_10 800 євро. Крім того вона в грудні 2014 року знову приходила до ОСОБА_10 додому з метою ще позичити грошей, проте ОСОБА_10 грошей не дала, а з кінця лютого 2015 року почала приходити на роботу та вимагати повернення позичених грошей, саме тому розписку на позичені кошти вона написала в лютому 2015 року, проте зазначивши дату позики  25.07.2014 року. В червні 2015 року за рішенням суду за зазначеною розпискою з неї було стягнуто кошти. Також 16.07.2014 року вона взяла в позику 1000 доларів США під 3% місячних у ОСОБА_16 , які отримала від неї в коридорі селищної ради. У ОСОБА_8 вона позичала грошові кошти неодноразово, які потім віддавала. Так, в жовтні 2014 року вона позичила у нього 10000 грн., 350 доларів США, а також заборгувала йому 100 доларів США за орання та культивацію городу. На позичені кошти та кошти за виконання робіт вона розписку ОСОБА_8 не писала, а усно пообіцяла йому, що віддасть йому під засів свої городи в 2015 році в рахунок погашення заборгованості за виконані роботи в сумі 100 доларів США. Крім того, 04.11.2014 року вона взяла у ОСОБА_17 1000 доларів США під 5% місячних, про що писала розписку. Оскільки в лютому-березні 2015 року вона ОСОБА_17 на її вимогу позичені кошти не повернула, остання звернулась до суду та її позов був задоволений. Також вона в січні 2015 року отримала у ОСОБА_7 1200 євро під 5% місячних, про що написала розписку. У ОСОБА_21 вона 05.02.2015 року взяла 500 євро під 5% місячних у коридорі селищної ради, проте розписку про це не писала. ОСОБА_22 20.02.2015 року позичила їй 3477 доларів США та 240 євро під 3% місячних, про що вона в приміщенні аптеки написала розписку. Щодо строку повернення даної позики, то вони з ОСОБА_22 усно домовились, що коли треба буде повертати гроші, ОСОБА_22 її попередить за 2-3 тижні. Також вона 23.03.2014 року позичила у ОСОБА_24 1500 доларів США та зняла з її рахунку гривневі кошти в сумі приблизно 675 доларів США, про що написала розписку та зобов`язалась сплатити по 3% місячних. Крім того, 23.02.2015 року вона прийшла вечором додому до ОСОБА_23 та позичила у неї: 1000 доларів США, 400 євро - під 3% місячних, 5000 грн.  під 4% місячних, про що написала розписку, в якій термін повернення позичених коштів не вказала. 29.12.2014 року ОСОБА_19 попросила її обміняти 16000 грн. на долари США. Зазначений обмін вона проводила біля місяця, а потім долари США вона віддала батькові ОСОБА_19 . Потім ОСОБА_19 знову принесла 32400 грн. для обміну на долари США, але розписки про отримання цих коштів не писала. Зазначений обмін вона не провела, оскільки з цих грошей погасила свою заборгованість перед іншими людьми. Також ствердила, що неодноразово проводила обмін гривні та долари США ОСОБА_20 . В останній раз він у лютому 2015 року передав їй для обміну 30000 грн., про отримання яких розписку вона не писала, а отримані від нього кошти спрямувала на погашення своєї заборгованості перед іншими людьми. Вважає, що шахрайства не вчиняла, гроші людям не повернула, бо зріс курс долара США. Ствердила, що загалом з 2005 року позичала кошти приблизно у 150-200 людей, але не думала, що не зможе їх повернути.
		 
		Під час судових дебатів обвинувачена ОСОБА_5 зазначила, що шкодує про вчинене, просила не карати її суворо. Захисник обвинуваченої  адвокат ОСОБА_6 вказав на те, що лише два епізоди кримінального правопорушення є шахрайством, а саме щодо не здійснення обміну гривневих коштів на валюту. Вважає, що всі інші епізоди стосуються цивільно-правових відносин. При призначення обвинуваченій покарання просив врахувати, що у неї на утриманні перебувають перестарілі батьки та свекруха, обвинувачена позитивно характеризується, до кримінальної відповідальності притягається вперше, а тому просив призначити покарання у виді штрафу, яке передбачене санкцією ч. 2 ст. 190 КК України.
		Незважаючи на те, що обвинувачена свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, визнала частково, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованого їй кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 190 КК України, повністю доведена дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями потерпілих та свідка, а саме:
		- допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_15 показала, що передала ОСОБА_5 9000 євро під 5% в місяць, про що остання написала розписку, не зазначивши дату повернення грошей. Також ОСОБА_5 усно обіцяла повернути гроші через 1 рік, пояснивши, що позичає кошти тому, що її син попав в аварію. Зазначила, що ОСОБА_5 їй жодних коштів не повертала. Щодо покарання ОСОБА_5 поклалась на розсуд суду;
		- допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 показала, що 25.07.2014 року ОСОБА_5 прийшла до неї додому та благала позичити їй гроші, тому вона віддала ОСОБА_5 4000 євро, а остання через 4 дні вмовлянь написала їй про це розписку. В розписці ОСОБА_5 написала, що бере гроші під 3% в місяць, але дату повернення грошей не зазначила, пообіцявши, що віддасть гроші по першій вимозі. Пізніше ОСОБА_5 кожного дня обіцяла, що віддасть гроші, але їх не повертала. Тому вона звернулась до суду з позовом про стягнення грошей з ОСОБА_5 , який задовольнив її вимоги в повному обсязі, проте за цим рішення суду їй було повернуто лише 1400 грн. Також зазначила, що ОСОБА_5 повернула їй 800 євро, але ці кошти не стосуються позики за розпискою від 25.07.2014 року. Просила покарати обвинувачену суворо;
		- потерпіла ОСОБА_9 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що її син загинув в зоні АТО та 04.10.2014 року проводилась поминальна панахида (40 днів), люди назбирали грошей та передали їй як матері. 15.10.2014 року ОСОБА_26 прийшла до неї додому і вона позичила їй під 3% щомісячно кошти в сумі 45000 грн., 230 євро та 100 доларів США, про що остання написала розписку. За надані кошти вона отримала від ОСОБА_5 відсотки за період з листопада 2014 року по лютий 2015 року в повному обсязі. Також ОСОБА_5 через поштове відділення надіслала їй ще 1000 грн. Також на початку березня 2015 року вона позичила ОСОБА_5 ще кошти в сумі 3100 доларів США, які остання дописала у попередню розписку, де на записі 100 доларів зробила виправлення на 3200 доларів США. Таким чином ОСОБА_5 заборгувала їй кошти в розмірі 45000 грн., 230 євро та 3200 доларів США. Щодо покарання ОСОБА_5 поклалась на розсуд суду; 
		- допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_5 часто позичала у нього кошти, але потім повертала. В жовтні 2014 року ОСОБА_5 взяла у нього 10000 грн.(на придбання земельної ділянки), а ще через 2 тижні  350 доларів США (для ремонту автомобіля). При цьому вона обіцяла повернути як зазначені кошти, так і 100 доларів США, які він заробив, обробляючи город ОСОБА_5 . Грошові кошти ОСОБА_5 йому не повернула, а тому на даний момент вона заборгувала йому 1200 доларів США. Розписку ОСОБА_5 йому не надавала, оскільки вони проживали по сусідству, перебували в дружніх відносинах, довіряли один одному, а усно вона обіцяла повернути йому гроші через 2-3 тижні. Щодо покарання ОСОБА_5 поклався на думку прокурора, який просив просив призначити ОСОБА_5 покарання у виді двох років позбавлення волі; 
		- допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_17 показала, що ОСОБА_5 переконала її не укладати з банком договір про депозит, а позичити гроші їй особисто. Тому вона 05.11.2014 року передала ОСОБА_5 1000 доларів США під 5% в місяць, про що остання написала розписку, не зазначивши дату повернення грошей. Також ОСОБА_5 усно обіцяла повернути гроші через 6 місяців. Пізніше ОСОБА_5 на її звернення неодноразово обіцяла віддати гроші, але їх не повертала. Тому вона звернулась до суду з позовом про стягнення грошей з ОСОБА_5 , який задовольнив її вимоги в повному обсязі, проте за цим рішення суду їй було повернуто лише 270 грн. через ВДВС. Щодо покарання ОСОБА_5 поклалась на розсуд суду; 
		- ОСОБА_18 , допитана в судовому засіданні як потерпіла, повідомила, що у неї на рахунку в Ощадбанку було приблизно 8000 грн. та ще 2000 грн. було вдома. В листопаді 2014 року вона вирішила зазначені кошти (10000 грн.) покласти на депозит під відсотки. З цим питанням вона звернулась до ОСОБА_5 як до працівника Ощадбанку, проте остання переконала передати гроші особисто їй та пообіцяла сплачувати 3% в місяць. Тому вона передала ці кошти ОСОБА_5 , про що остання 12.11.2014 року написала розписку, де термін повернення грошей не зазначила. Усно вони домовились, що ОСОБА_5 поверне гроші по першій вимозі, однак гроші вона не повернула. В липні 2015 року від ОСОБА_5 вона отримала переказ на 1000 грн. Щодо покарання ОСОБА_5 поклалась на розсуд суду; 
		- допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_19 показала, що раніше вона попросила ОСОБА_5 обміняти 16000 грн. на долари США. Зазначений обмін ОСОБА_5 здійснила. Тому 29.01.2014 року вона принесла ще 32400 грн. для обміну на долари США, які вона передала ОСОБА_5 в коридорі банку, але розписки про отримання цих коштів остання не писала. ОСОБА_5 обіцяла, що долари США передасть до кінця тижня, але цього не зробила. Щодо покарання ОСОБА_5 поклалась на розсуд суду; 
		- потерпілий ОСОБА_7 повідомив, що вечором 28.01.2015 року ОСОБА_5  подзвонила йому додому та сказала, що їй треба комусь віддати гроші в євро. 29.01.2015 року він прийшов до відділення Ощадбанку та віддав ОСОБА_5 1200 євро, про що вона написала йому розписку, в якій зазначила про позику грошей під 5% в місяць. Термін повернення грошей в розписці ОСОБА_5 не зазначила, але усно вони домовились, що вона поверне гроші до 05 травня 2015 року. Щодо покарання ОСОБА_5 поклався на розсуд суду; 
		- допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_20 показав, що в лютому 2015 року він звернувся до Ощадбанку, бо хотів поміняти гривні на долари США. В коридорі банку він віддав ОСОБА_5 30000 грн., щоб вона здійснила їх обмін на валюту. Потім він неодноразово приходив до ОСОБА_5 та вимагав повернення грошей, проте вона гроші йому так і не повернула. Щодо покарання ОСОБА_5 поклався на розсуд суду; 
		- потерпіла ОСОБА_21 в судовому засіданні повідомила, що в Обертинському відділенні Ощадбанку в неї був розміщений депозит на 5000 грн. В лютому 2015 року вона прийшла до банку з метою перевірити залишок коштів на депозиті, однак виявилось, що 15.05.2014 року грошові кошти з депозиту були зняті. Також 03.02.2015 року вона віддала ОСОБА_5 в коридорі банку без розписки 500 євро. Усно вони домовились, що за користування грошима ОСОБА_5 повинна сплатити 5% в місяць та повернути кошти через 2 місяці. Просила обвинувачену не карати;
		- допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_22 показала, що усно повідомила ОСОБА_5 про те, що до 08.03.2015 року не буде знімати гроші, які надійшли на її пенсійний рахунок. 20.02.2015 року вона прийшла до відділення Ощадбанку з метою отримати частину грошей з свого рахунку, проте ОСОБА_5 переконала її віддати ці гроші їй у позику, а також умовила принести ще частину грошей, які були вдома. Тому вона передала ОСОБА_5 в позику під 3% місячних кошти в сумі 3477 доларів США та 240 євро, про що остання написала розписку без зазначення терміну повернення грошей. Щодо покарання ОСОБА_5 поклалась на розсуд суду; 
		- потерпіла ОСОБА_24 в судовому засіданні повідомила, що 23.02.2015 року ОСОБА_5 подзвонила їй додому та переконала передати їй у позику грошові кошти терміном на два місяці, за умови виплати 3% у місяць за їх користування. Тому вона принесла ОСОБА_5 кошти в сумі 2175 доларів США, які передала останній в приміщенні аптеки, про що написала розписку без обумовлення в ній терміну повернення коштів. Просила покарати обвинувачену по закону;
		- допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_16 показала, що прийшла в липні 2014 року до Ощадбанку зняти пенсію сина. ОСОБА_5 попросила передати їй під відсотки будь-яку суму грошей, на що вона погодилась та через день принесла до банку та передала ОСОБА_5 1000 доларів США з умовою сплати 3% в місяць. Про позику ОСОБА_5 написала розписку, але терміну повернення грошей не зазначила. Усно вони домовились, що гроші та відсотки за їх користування ОСОБА_5 має повернути через рік, але вона їх не повернула;
		- ОСОБА_27 допитана в судовому засіданні як свідок, повідомила, що є донькою потерпілої ОСОБА_23 . Зі слів її матері, яка на даний час перенесла інсульт внаслідок незаконних дій ОСОБА_5 , її матір в лютому 2015 року в банку зустрілась з обвинуваченою ОСОБА_5 , яка довго вмовляла її позичити кошти та навіть прийшла за ними додому до матері. Тому в цей день її матір ОСОБА_23 позичила ОСОБА_5 1000 доларів США та 400 Євро, а на наступний день ОСОБА_5 знову прийшла до матері і вона віддала їй ще 5000 грн. Про позичені кошти ОСОБА_5 написала розписку, в якій вказала, що гроші позичає під відсотки, а саме: валюту  під 3% в місяць, а гривні  під 4%в місяць. На даний момент гроші її матері ОСОБА_23 не повернуті.
		Вина обвинуваченої доводиться і підтверджується також даними, що місятяться у матеріалах кримінального провадження, а саме: 
		- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.05.2015 року, згідно якого ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_5 29.01.2015 року взяла у нього 1200 євро та не повернула (Т.3 а.с. 110-111);
		- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.05.2015 року, згідно якого ОСОБА_19 повідомила, що 29.01.2015 року вона передала ОСОБА_5 32400 грн. для обміну на 2000 доларів США, проте остання гроші не обміняла та не повернула (Т.3 а.с. 112);
		- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.05.2015 року, згідно якого ОСОБА_18  повідомила, що 12.11.2014 року у приміщенні Обертинської філії Ощадбанку ОСОБА_5 шахрайським способом заволоділа її грошовими коштами в сумі 10000 грн. та не повертає (Т.3 а.с. 115-116);
		- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.05.2015 року, згідно якого ОСОБА_21  повідомила, що 03.02.2015 року у приміщенні Обертинської селищної ради ОСОБА_5 шахрайським способом заволоділа її грошовими коштами в сумі 500 євро та не повертає (Т.3 а.с. 117);
		- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.05.2015 року, згідно якого ОСОБА_9  повідомила, що 15.10.2014 року ОСОБА_5 шляхом обману, ввійшовши в довіру, шахрайським способом позичила у неї 45000 грн., 230 євро, 100 доларів США та не повертає (Т.3 а.с. 118, 122);
		- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.05.2015 року, згідно якого ОСОБА_24  повідомила, що 23.02.2015 року ОСОБА_5 шахрайським способом позичила у неї 2175 доларів США та не повертає (Т.3 а.с. 123, 125);
		- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.05.2015 року, згідно якого ОСОБА_22 повідомила, що 20.02.2015 року ОСОБА_5 , ввійшовши в довіру, взяла у неї під розписку 3477 доларів США, 240 євро та не повертає (Т.3 а.с. 126, 129);
		- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.05.2015 року, згідно якого ОСОБА_8  повідомив, що 24.10.2014 року ОСОБА_5 шляхом обману, ввійшовши в довіру, шахрайським способом позичила у нього1200 доларів США та не повертає (Т.3 а.с. 130);
		- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.05.2015 року, згідно якого ОСОБА_17  повідомила, що 05.11.2014 року ОСОБА_5 шляхом обману позичила у неї 1000 доларів США та не повертає (Т.3 а.с. 131, 134);
		- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.05.2015 року, згідно якого ОСОБА_23  повідомила, що 23.02.2015 року ОСОБА_5 шляхом обману, шахрайським способом позичила у неї 5000 грн., 400 євро, 1000 доларів США та не повертає (Т.3 а.с. 135, 137);
		- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.05.2015 року, згідно якого ОСОБА_15 повідомила, що ОСОБА_5 16.04.2014 року позичила у неї 9000 євро та не повернула (Т.3 а.с. 138, 141);
		- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.05.2015 року, згідно якого ОСОБА_10 повідомила, що ОСОБА_5 25.07.2014 року прийшла до неї додому та, увійшовши до неї в довіру, позичила у неї 4000 євро та не повернула (Т.3 а.с. 142, 144);
		- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.06.2015 року, згідно якого ОСОБА_16 повідомила, що ОСОБА_5 16.07.2014 року виманила у неї 1000 доларів США та не повернула (Т.3 а.с. 152-153, 155);
		- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.06.2015 року, згідно якого ОСОБА_20  повідомив, що на початку лютого 2015 року у приміщенні Обертинської філії Ощадбанку ОСОБА_5 скористалась його довірою та шахрайським способом заволоділа його грошовими коштами в сумі 30000 грн. (Т.3 а.с. 156);
		- даними висновку експерта від 01.07.2015 року № 09/03-205 про проведення судової почеркознавчої експертизи, за яким рукописні написи (основний текст) та підпис від імені ОСОБА_5 у розписці на ім`я ОСОБА_7 від 29.01.2015 року виконані ОСОБА_5 (Т.3 а.с. 163-169);
		- даними висновку експерта від 25.06.2015 року № 09/03-206 про проведення судової почеркознавчої експертизи, за яким рукописні написи (основний текст) та підпис від імені ОСОБА_5 у розписці на ім`я ОСОБА_18 від 12.11.2014 року виконані ОСОБА_5 (Т.3 а.с. 172-177);
		- даними висновку експерта від 03.07.2015 року № 09/03-207 про проведення судової почеркознавчої експертизи, за яким рукописні написи (основний текст) та підпис від імені ОСОБА_5 у розписці на ім`я ОСОБА_9 від 15.10.2014 року та у розписці на ім`я ОСОБА_24 від 23.02.2015 року виконані ОСОБА_5 (Т.3 а.с. 180-185);
		- даними висновку експерта від 03.07.2015 року № 09/03-208 про проведення судової почеркознавчої експертизи, за яким рукописні написи (основний текст) та підпис від імені ОСОБА_5 у розписці на ім`я ОСОБА_22 від 20.02.2016 та у розписці на ім`я ОСОБА_23 від 23.02.2015 року виконані ОСОБА_5 (Т.3 а.с. 187-192);
		- даними висновку експерта від 25.06.2015 року № 09/03-209 про проведення судової почеркознавчої експертизи, за яким рукописні написи (основний текст) та підпис від імені ОСОБА_5 у розписці на ім`я ОСОБА_15 від 16.04.2014 року виконані ОСОБА_5 (Т.3 а.с. 195-200);
		- даними висновку експерта від 13.09.2015 року № 09/03-266 про проведення судової почеркознавчої експертизи, за яким рукописні написи (основний текст) та підпис від імені ОСОБА_5 у розписці на ім`я ОСОБА_16 від 16.07.2014 року виконані ОСОБА_5 (Т.3 а.с. 203-208);
		- даними висновку експерта від 19.10.2015 року № 09/03-305 про проведення судової почеркознавчої експертизи, за яким рукописні написи (основний текст) та підпис від імені ОСОБА_5 у розписці на ім`я ОСОБА_17 від 05.11.2014 року та у розписці на ім`я ОСОБА_10 від 25.07.2014 року виконані ОСОБА_5 (Т.3 а.с. 211-218);
		- даними протоколу огляду документів від 14.11.2015 року, за яким потерпілі добровільно видали розписки про позику коштів, написані ОСОБА_5 , а саме: ОСОБА_7  розписку від 29.01.2015 року, ОСОБА_18  розписку від 12.11.2014 року, ОСОБА_22  розписку від 20.02.2015 року, ОСОБА_23  розписку від 23.02.2015 року, ОСОБА_17  розписку від 03.11.2014 року, ОСОБА_15  розписку від 16.04.2014 року, ОСОБА_16  розписку від 16.07.2014 року, ОСОБА_9  розписку від 15.10.2014 року, ОСОБА_10  розписку від 25.07.2014 року, ОСОБА_24  розписку від 23.02.2015 року (Т.2 а.с. 225-226);
		- розпискою на ім`я ОСОБА_7 , з якої вбачається, що ОСОБА_5 29.01.2015 року взяла у нього 1200 євро під 5% місячних та зобов`язалась щомісячно виплачувати відсотки, проте терміну повернення грошей не зазначила (Т.3 а.с. 242, конверт з речовими доказами);
		- розпискою на ім`я ОСОБА_18 , з якої вбачається, що ОСОБА_5 12.11.2014 року взяла у неї 10000 грн. під 3% місячних, проте терміну повернення грошей не зазначила (Т.3 а.с. 242, конверт з речовими доказами);
		- розпискою на ім`я ОСОБА_9 , з якої вбачається, що ОСОБА_5 15.10.2014 року взяла у неї 45000 грн., 3200 доларів США та 230 євро під 3% місячних, проте терміну повернення грошей не зазначила (Т.3 а.с. 242, конверт з речовими доказами);
		- розпискою на ім`я ОСОБА_24 , з якої вбачається, що ОСОБА_5 23.02.2015 року взяла у неї 2175 доларів США під 3% місячних строком на два місяці (Т.3 а.с. 242, конверт з речовими доказами);
		- розпискою на ім`я ОСОБА_22 , з якої вбачається, що ОСОБА_5 20.02.2015 року взяла у неї 3477 доларів США та 240 євро під 3% місячних, проте терміну повернення грошей не зазначила (Т.3 а.с. 242, конверт з речовими доказами);
		- розпискою на ім`я ОСОБА_17 , з якої вбачається, що ОСОБА_5 05.11.2014 року взяла у неї 1000 доларів США під 5% місячних та зобов`язалась щомісячно виплачувати вісотки, проте терміну повернення грошей не зазначила (Т.3 а.с. 242, конверт з речовими доказами);
		- розпискою на ім`я ОСОБА_23 , з якої вбачається, що ОСОБА_5 23.02.2015 року взяла у неї 1000 доларів США, 400 євро під 3% місячних та 5000 грн. під 4% місячних строком на два місяці та з щомісячною виплатою відсотків (Т.3 а.с. 242, конверт з речовими доказами);
		- розпискою на ім`я ОСОБА_15 , з якої вбачається, що ОСОБА_5 16.04.2014 року взяла у неї 9000 євро під 5% місячних, проте терміну повернення грошей не зазначила (Т.3 а.с. 242, конверт з речовими доказами);
		- розпискою на ім`я ОСОБА_10 , з якої вбачається, що ОСОБА_5 25.07.2014 року взяла у неї 4000 євро під 3% місячних та зобов`язалась щомісячно проводити виплату, проте кінцевого терміну повернення грошей в розписці не зазначила (Т.3 а.с. 242, конверт з речовими доказами);
		- розпискою на ім`я ОСОБА_16 , з якої вбачається, що ОСОБА_5 16.07.2014 року взяла у неї 1000 доларів США під 3% місячних, проте терміну повернення грошей в розписці не зазначила (Т.3 а.с. 242, конверт з речовими доказами);
		- даними Постанови про визнання речей речовими доказами та долучення до матеріалів справи від 25.01.2016 року, за яким розписки про позику коштів на ім`я потерпілих ОСОБА_7 від 29.01.2015 року, ОСОБА_18 від 12.11.2014 року, ОСОБА_22 від 20.02.2015 року, ОСОБА_23 від 23.02.2015 року, ОСОБА_17 від 03.11.2014 року, ОСОБА_15 від 16.04.2014 року, ОСОБА_16  від 16.07.2014 року, ОСОБА_9  від 15.10.2014 року, ОСОБА_10 від 25.07.2014 року, ОСОБА_24 від 23.02.2015 року визнано речовими доказами (Т.2 а.с. 227);
		- рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 15.04.2015 року, яке набрало законної сили, за яким було стягнуто з ОСОБА_5 1000 доларів США (26300 грн.), оскільки судом було встановлено, що ОСОБА_5 одержала в позику від ОСОБА_17 1000 доларів США з виплатою 5 відсотків в місяць та не повернула (Т.3 а.с. 245);
		- рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 15.04.2015 року, яке набрало законної сили, за яким було стягнуто з ОСОБА_5 4000 євро (114000 грн.), оскільки судом було встановлено, що ОСОБА_5 одержала в позику від ОСОБА_10 4000 євро та не повернула (Т.3 а.с. 146);
		- копіями чеків УДППЗ «Укрпошта» від 09.07.2015 року, з яких вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_18 було переказано гроші по 1000 грн. кожній (Т.3 а.с. 223-224).
		Посилання обвинуваченої на те, що вона шахрайства не вчиняла, не мала умислу на заволодіння грошовими коштами потерпілих та хотіла ці кошти в подальшому їм повернути, суд оцінює критично, оскільки дані посилання спростовуються аналізом вище наведених доказів, показаннями самої обвинуваченої ОСОБА_5 , яка ствердила, що брала кошти у потерпілих навіть тоді, коли знала, що уже не може сплачувати відсотки та в подальшому не зможе повернути отримані кошти взагалі; показаннями потерпілих та свідка, які ствердили, що ОСОБА_5 , ввійшовши в довіру, шляхом обману, вмовлянь та обіцянок заволоділа їх коштами та не повернула; розписками, в більшості яких ОСОБА_5 свідомо не зазначала дату повернення позичених коштів; висновками експертиз, які підтвердили, що розписки про отримані кошти були написані саме ОСОБА_5 , тощо.
		Також суд не приймає до уваги твердження захисника обвинуваченої про те, що за винятком епізодів, коли ОСОБА_5 взяла гроші в гривні для обміну на валюту та цього не зробила і гроші не повернула, по решта епізодах між обвинуваченою та потерпілими виникли виключно цивільні-правові відносин, оскільки це було встановлено рішеннями Тлумацького районного суду від 15.04.2015 року по цивільних справах за позовами ОСОБА_10 та ОСОБА_17 . Проте, на думку суду, обов`язок обвинуваченої повернути потерпілим кошти не виключає наявності кримінальної відповідальності обвинуваченої, яка мала умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілих та заволоділа цими коштами шляхом обману та зловживання довірою, оскільки вже в момент заволодіння грошовими коштами потерпілих ОСОБА_5  мала на меті їх привласнити, а зобов`язання не виконувати. Написання ОСОБА_5 розписок про отримання коштів в позику суд розцінює як спосіб приховування справжнього характеру дій обвинуваченої, спрямованих на незаконне безоплатне заволодіння чужим майном. До того ж, таку позицію обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника  адвоката ОСОБА_6 суд розцінює як спробу обвинуваченої уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення або бажання пом`якшити кримінальну відповідальність за вчинені діяння.
		Тобто наявність формальних (навіть належним чином оформлених) цивільно-правових відносин, за допомогою яких ОСОБА_5 як суб`єкт злочину прагнула завуалювати свій злочинний умисел не є перешкодою для оцінки скоєного як злочину, передбаченого статтею 190 КК України.
		Аналогічну думку висловила Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України в Постанові від 24 листопада 2016 року по справі № 5-250кс(15)16.
		До того ж, таку позицію обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника  адвоката ОСОБА_6 суд розцінює як спробу обвинуваченої уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення або бажання пом`якшити кримінальну відповідальність за вчинені діяння.
		Після аналізу досліджених судом доказів, які суд вважає належними, допустимими, достовірними і в своїй сукупності достатніми для постановлення вироку, суд вважає доведеною вину обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, оскільки вона шахрайським способом, шляхом обману заволоділа грошовими коштами потерпілих на загальну суму 697382,67 грн., та її дії кваліфікує за ч. 2 ст.190 КК України, як повторне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.
		При обранні міри покарання обвинуваченій, суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності притягається вперше, кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченою, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, у неї є двоє перестарілих батьків.
		Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
		Враховуючи вище вказане, ОСОБА_5 за вчинене кримінальне правопорушення слід призначити покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 190 КК України, у виді двох років позбавлення волі, яке буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
		Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Тому, з врахуванням наведеного з ОСОБА_5 слід стягнути процесуальні витрати на користь держави за залучення експертів для проведення експертиз згідно довідок експертної установи: в сумі 921,60 грн.  за експертизу № 09/03-205 від 01.07.2015 р.; в сумі 921,60 грн.  за експертизу № 09/03-206 від 25.06.2015 р.; в сумі 921,60 грн.  за експертизу № 09/03-207 від 03.07.2015 р.; сумі 921,60 грн.  за експертизу № 09/03-209 від 25.06.2015 р.; в сумі 1075,20 грн.  за експертизу № 09/03-266 від 13.09.2015 р.; в сумі 1228,80 грн.  за експертизу № 09/03-305 від 19.10.2015 р.; в сумі 921,60 грн.  за експертизу № 09/03-334 від 11.11.2015 р.; в сумі 921,60 грн.  за експертизу № 09/03-208 від 03.07.2015 р.
		Керуючись ст. ст. 373-375 КПК України, суд, - 
		 
		 У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, і призначити їй покарання - 2 (два) роки позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту взяття її під варту після вступу вироку в законну силу.
		Речові докази у кримінальному провадженні: оригінали розписок, написаних ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_7 від 29.01.2015 року, ОСОБА_18 від 12.11.2014 року, ОСОБА_22 від 20.02.2015 року, ОСОБА_23 від 23.02.2015 року, ОСОБА_17 від 03.11.2014 року, ОСОБА_15 від 16.04.2014 року, ОСОБА_16  від 16.07.2014 року, ОСОБА_9  від 15.10.2014 року, ОСОБА_10 від 25.07.2014 року, ОСОБА_24 від 23.02.2015 року  залишити у матеріалах кримінального провадження.
		Стягнути з ОСОБА_5 користь держави 7833,60 грн. (сім тисяч вісімсот тридцять три гривні 60 коп.) процесуальних витрат. 
		Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Головуюча ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...