Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/6277/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 11.01.2017. Зареєстровано: 12.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2017.
Дата набрання законної сили: 23.01.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                         Справа № 537/6277/16-а
		ПОСТАНОВА
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		 11.01.2017 року   Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Маханькова О.В., 
		за участю секретаря судового засідання Скічко Н.В.,
		             позивача ОСОБА_1,
		            відповідача Кіріченко Ю.С.,
		            представника третьої особи Тимошенко О.О.,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Крюківського районного суду у місті Кременчуці Полтавської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кіріченко Юлії Сергіївни, третя особа Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
		В с т а н о в и в:
		            Позивач   звернувся до Крюківського районного суду з позовом до відповідача інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кіріченко Юлії Сергіївни, третя особа Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови АР №178134 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в сумі 425грн.
		         Свої вимоги мотивує тим, що таке рішення відповідача є протиправним, а притягнення до адміністративної відповідальності - безпідставним, а тому просить таку постанову скасувати за відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення . Просить позов задовольнити.
		         Позивач ОСОБА_1  в судовому засіданні пояснив, що дійсно 16.12.2016року інспектор Кіріченко Ю.С. зупинила його о 12.02 год. за адресою: вул.Коцюбинського буд.№2 та звинуватила його в тому, що він , керуючи транспортним засобом по вул..Перемоги користувався засобами зв*язку тримаючи їх у руці, та склала на нього протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122КУпАП.. Прохав суд задовольнити позов.
		            В судовому засіданні відповідач з позовом не погодився, та пояснив, що дійсно водій керуючи транспортним засобом користувався засобами зв*язку , а тому була складена постанова. Прохав суд відмовити в задоволенні заяви.
		           Представник третьої особи Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції в судовому засіданні пояснив, що дійсно 16.12.2016року інспектором була складена постанова, тому що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом користувався засобами зв*язку. Прохав суд відмовити в задоволенні позову.
		          Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з*ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
		          Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		              Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України від «06» березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
		            За правилами ч.1 ст. 9 КАС України, суд, при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
		           Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		            У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		           Стаття 62 Конституції України встановлює призумцію невинуватості, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		            Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об*єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		            Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		           Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
		     За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9. ПДР України). 
		     Відповідно до п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність згідно із законодавством.
		           В судовому засіданні встановлено, що 16.12.2016 року інспектором управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції Кіріченко Ю.С. винесено постанову серії АР № 178134 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що водій ОСОБА_1 16.12.2016року, о 12 год. 02 хв., керував транспортним засобом АУДІ А6, номерний знак НОМЕР_1 у м.Кременчуці по вул..Перемоги 22, користувався засобами зв*язкв тримаючи їх в руках, а саме розмовляв по мобільному телефону, чим порушив п.2.9. «д» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.
		     Відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП настає у разі   користування під час руху транспортного засобу засобами зв*язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук/ за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання/
		            Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
		             Позивач ОСОБА_1 даний факт не заперечує у судовому засіданні , дійсно під час керування транспортним засобом користувався мобільним телефоном. Отже, у інспектора поліції були наявні достатні підстави вважати, що особа вчинила правопорушення.
		     Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		            Згідно ст. 80 КАС України речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
		            Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
		            В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив, що дійсно тримав у руці мобільний телефон, тому що телефон був розряджений та була необхідність його підзарядити. Позивач також не заперечував самого факту користування мобільним телефоном шляхом його під зарядженні при тому що в цей час він керував транспортним засобом. 
		           Інспектором роти № 3 батальйону Управління лейтенантом поліції Кіріченко Ю.С. правомірно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, яке вчинене саме позивачем. 
		     Відповідно до ст. 222 КУпАП повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП, надано працівникам органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		           Справа про адміністративне правопорушення, як визначено в ч. 1 ст. 276 КУпАП, розглядається за місцем його вчинення.
		           Положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VІІІ, який був прийнятий після винесення Рішення Конституційним судом України 26 травня 2015 року по справі № 25-рп/2015, на яке посилається позивач, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. 
		     Протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено зокрема до компетенції Національної поліції - ч.2 ст. 258 КупАП.
		            Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		           Зважаючи, на те, що водій ОСОБА_1 дійсно під час керування транспортним засобом користувався мобільним телефоном, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. інспектор патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції Кіріченко Ю.С., не порушив процедуру щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, діяв в межах наданих законом повноважень, мав право розглянути вказане адміністративне правопорушення та винести постанову АР № 178134 від 16.12.2016 року. Вказана постанова винесена саме за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, ознаки якого визначено ч. 1 ст. 9 КУпАП з метою виховання позивача, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
		          Відповідно до п.2 ч.1ст.293 КУпАП, орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, - залишає постанову без змін, а скаргу або протест без задоволення.
		На підставі викладеного, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що пред'явлені позовні вимоги є безпідставні та не підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Керуючись ст.ст.10,11,76,79,160,161,163 КАС України, ст.ст.256,268,288,293 КУпАП, суд ,-
		                                                                      Постановив:
		          В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1  до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кіріченко Юлії Сергіївни, третя особа Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -  відмовити.
		          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області.
		Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС з дня складення в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		        Якщо суб*єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання суб*єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
		   
		     Суддя:                                                                                    Маханьков О.В.
		 
		Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11.01.2017 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...