Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 385/619/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 13.01.2017. Зареєстровано: 16.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 385/619/16-к
		Провадження № 1-кп/522/19/17
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		10 січня 2017 року                          Місто Одеса
		Приморський районний суд міста Одеси у складі колегії суддів: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, освіта вища, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -
		В С Т А Н О В И Л А:
		Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України «Про призначення суддів» від 10.11.2009 № 918/2009 ОСОБА_9 призначено на посаду судді господарського суду Одеської області.
		На підставі ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_9 як суддя є посадовою особою судової гілки влади та відповідно до ст. 124 Конституції України наділений повноваженнями здійснювати правосуддя.
		Відповідно до ст.ст. 23, 48, 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_9 як суддя при здійсненні правосуддя повинен здійснювати судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом; є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання, здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права; зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
		Згідно зі ст. 19 Господарського процесуального кодексу України суддею є посадова особа господарського суду.
		Таким чином, обіймаючи посаду судді господарського суду Одеської області, ОСОБА_9 постійно здійснював функції представника влади і службової особи виходячи з положень п. 1 примітки до ст. 364 та п. 4 ст. 368 КК України (в редакції станом на 01.04.2014), є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
		Однак, ОСОБА_9 використав надану йому владу та своє службове становище в корисливих цілях (з метою особистого незаконного збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди), тобто вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
		Так, 19.02.2014 ПП «Смартком» в особі директора ОСОБА_10 звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення на користь позивача страхової виплати в розмірі 2,3 млн. гривень.
		Суддя цього суду, ОСОБА_9 , 19.02.2014 приблизно о 15 год. 50 хв. під час зустрічі з ОСОБА_11 поставив вимогу про передачу йому грошових коштів у розмірі 570 000 грн., що становить 25 % від суми, заявленої у позові, за задоволення позовних вимог. Одночасно він наголосив на необхідної передачі йому найближчим часом 50 000 грн. як першого етапу виконання поставлених ним вимог.
		ОСОБА_12 21.02.2014 приблизно об 11.00 год. за вказівкою ОСОБА_9 зустрілася з ним біля адміністративної будівлі господарського суду Одеської області і передала йому першу частину неправомірної вигоди у розмірі 5300 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України на вказану дату становило 46841 грн. 40 копійок.
		Після цього, ОСОБА_9 наказав ОСОБА_11 передати наступну частину неправомірної вигоди у розмірі 250 000 грн. після чергового судового засідання за її позовом, де він буде головуючим суддею, на що ОСОБА_11 вимушено погодилась.
		За телефонною домовленістю 21.03.2014 приблизно о 14.00 год. ОСОБА_12 зустрілася з ОСОБА_9 у приміщенні господарського суду Одеської області, де на його вимогу передала другу частину обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 250 000 гривень.
		Потім ОСОБА_9 заявив, що решту грошей, а саме 270 000 грн., ОСОБА_12 повинна передати йому особисто після отримання рішення суду про задоволення позовної заяви у цивільній справі № 916/610/14, яке він планує винести 01.04.2014.
		У подальшому, суддя господарського суду Одеської області ОСОБА_9 01.04.2014 о 10 год. 20 хв. у ході судового засідання виніс рішення про задоволення позовних вимог, а о 13.00 год. одержав від ОСОБА_12 останню частину неправомірної вигоди у розмірі 270 000 гривень, після чого був викритий на місці вчинення кримінального правопорушення працівниками правоохоронних органів, які вилучили предмет неправомірної вигоди.
		Таким чином, ОСОБА_9 вимагав та отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_10 у розмірі 566 841 грн. 40 коп., що у 930,8 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто отримав неправомірну вигоду в особливо великому розмірі.
		Постановою Верховної Ради України від 30.06.2015 № 560-VIII надано згоду на затримання та арешт (взяття під варту) судді господарського суду Одеської області ОСОБА_9 .
		Заступником Генерального прокурора України ОСОБА_13 29.04.2014 винесено повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_9 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 368 КК України.
		Вручити ОСОБА_9 зазначене повідомлення про підозру було неможливо у зв`язку з його ухиленням від слідства та суду. Зазначене повідомлення про підозру надіслано поштою за місцем реєстрації ОСОБА_9 та вручено його захиснику - адвокату ОСОБА_14 .
		20.05.2014 ОСОБА_9 оголошено у розшук та 23.06.2014 досудове розслідування зупинене у зв`язку з переховуванням підозрюваного від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
		01.03.2016 керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_15 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_9 в частині визначення правової кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 368 КК України.
		Вручити ОСОБА_9 зазначене повідомлення про зміну підозри не виявилось можливим у зв`язку з його ухиленням від слідства та суду. Зазначене повідомлення про підозру надіслано поштою за місцем реєстрації, вручено за місцем роботи ОСОБА_9 (голові Господарського суду Одеської області) ОСОБА_9 , а також батькові ОСОБА_9  ОСОБА_16 
		02.03.2016 старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17 винесено постанову про оголошення ОСОБА_9 у міжнародний розшук. 
		Ухвалою Солом`янського районного суду від 04.03.2016 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які не зменшились.
		Використовуючи свої дружні відносини зі свідком ОСОБА_18 , який був присутній при передачі грошових коштів від ОСОБА_10 та під час досудового розслідування надав викривальні свідчення, перебуваючи на волі ОСОБА_9 може впливати на даного свідка з метою схиляння його до дачі неправдивих показів або відмови давати покази.
		Аналогічним чином ОСОБА_9 маючи доступ до матеріалів досудового розслідування та, відповідно, анкетних даних понятих, що брали участь у проведенні слідчих дій, може впливати на вказаних осіб з метою схиляння їх до дачі неправдивих показів або відмови давати покази.
		Батько обвинуваченого  ОСОБА_16 натепер працює у сфері права на посаді директора Економіко-правового коледжу, до цього обіймав посади прокурора міста Одеси та заступника прокурора Одеської області. Специфіка роботи на вказаних посадах передбачає тісний зв`язок із представниками правоохоронних органів, експертних установ та судової гілки влади.
		Мати обвинуваченого  ОСОБА_19 понад 20 років практикує адвокатську діяльність та є керівником адвокатського об`єднання "Адвокатська контора Суворовського району м. Одеси", розташованого за адресою: 65000 Одеська обл., м. Одеса, вул. Кап. Кузнецова, 108. Особливості здійснення адвокатської діяльності, особливо на протязі такого тривалого періоду, сприяє формуванню сталих зв`язків особи, у даному випадку матері обвинуваченого, із представниками правоохоронних органів, експертних установ та судової гілки влади. 
		Крім того, слід відмітити, що й сам обвинувачений ОСОБА_9 обіймав посаду судді господарського суду міста Одеської області, юрисдикція якого поширюється на всю територію області. 
		Враховуючи викладене, є достатні підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливості ОСОБА_9 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що являється підставою застосування відносно останнього запобіжного заходу.
		Оскільки місцезнаходження грошових коштів, одержані у якості неправомірної вигоди ОСОБА_9 від ОСОБА_10 , а саме  250 000 гривень, переданих під час зустрічі 21.03.2014 та 5300 доларів США, переданих під час зустрічі 21.02.2014 на даний час не встановлено, існує реальна можливість вчинення ОСОБА_9 фінансової операції чи правочину з вказаними коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.
		Таким чином, є підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що являється підставою застосування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		Приймаючи до уваги вищевикладені обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_9 , враховуючи його матеріальне становище, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов`язків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов`язання, особиста порука, чи-то домашній арешт.
		Також, у ст.5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80)11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. 
		Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного або обвинуваченого.
		Викладене дає беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно ОСОБА_9 необхідним є обрання відносно нього виключно найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
		Аналізуючи наведені вище обґрунтування, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, характер вчиненого кримінального правопорушення, можна прийти до вмотивованого висновку, що в разі обрання ОСОБА_9 більш м`якого запобіжного заходу, останній завдяки своєму становищу негативно впливатиме на хід досудового слідства у даному провадженні, безпосередньо впливатиме на учасників кримінального провадження, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду.
		Враховуючи вищенаведене, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому необхідним є застосування до обвинуваченого саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Вивченням особи ОСОБА_9 даних, які б вказували на неможливість застосування до останнього вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
		Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, у разі, якщо він оголошений у міжнародний розшук.
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України. Також, в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених ст. 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
		Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
		Також, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених ч.5 ст.182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати. 
		А тому враховуючи розмір предмету одержаної обвинуваченим неправомірної вигоди, а також майновий стан підозрюваного, обвинуваченого з метою забезпечення гарантування на достатньому рівні виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків доцільно відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати.
		Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Позицію Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. 
		У даній справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя.
		Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
		Окрім того Європейський суд з прав людини суд зазначив «не дивним є те, що національні суди при визначенні суми застави, яка би забезпечила впевненість у тому, що винна особа не уникне правосуддя, в основному посилалися на рівень відповідальності обвинуваченого, тяжкість злочину і розмір заподіяної шкоди. Не було також впевненості у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану заявника, зможе забезпечити його присутність на судовому розгляді порушеної проти нього справи».
		Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинуваченого ОСОБА_9 , дані про особу обвинуваченого, нездатність застави у межах, визначених п.2ч.5ст.182КПК України, забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, є необхідним визначити останньому, як альтернативу, розмір застави  437 мінімальних заробітних плат (600 000 грн.), на підставі п. 3 ч.5 ст.182КПК України, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим ОСОБА_9 покладених на нього обов`язків.
		У разі внесення застави обвинуваченим відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_18 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.
		Захисники обвинуваченого під час розгляду клопотання заперечували проти його задоволення, посилаючись на незаконність ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_20 від 06.04.2016 року про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000071 від 07.03.2014 року. 
		Захисник потерпілої підтримав клопотання прокурора. 
		Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши прокурора та захисників, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що   ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. 
		Використовуючи додаткові процесуальні гарантії недоторканості, передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Кримінальним процесуальним кодексом України, ОСОБА_9 до надання згоди Верховною Радою України на притягнення його до кримінальної відповідальності, а також дозволу на затримання та арешт останнього, начебто перебував у відпустках за станом здоров`я під час яких, на думку сторони обвинувачення, спланував свою втечу від органів досудового розслідування та суду. На жодну з повісток, надісланих за місцем реєстрації, мешкання ОСОБА_9 не відреагував та не з`явився, у зв`язку з чим з у подальшому був оголошений у розшук, у тому числі  міжнародний. У кримінальному провадженні містяться матеріали, що викликали сумнів у достовірності повноважень захисника ОСОБА_7 , а саме заява ОСОБА_9 про залучення ОСОБА_7 у якості захисника у кримінальному провадженні, у якому ОСОБА_9 на той час був підозрюваним, завірена нотаріусом на території Російської Федерації (Домодєдово), що додатково свідчить про переховування обвинуваченого за межами України. 
		Окрім того, у долучених до протоколу допиту ОСОБА_19 (т. 11 стор. 136-152) документах наявні документи, про народження доньки ОСОБА_9  ОСОБА_21 , посвідчені апостилем, що є обов`язковою вимогою для перетину нею державного кордону та опосередковано вказує на перебування ОСОБА_9 поза межами України. 
		На цей час органом досудового розслідування не встановлено місцезнаходження 250 000 гривень, переданих ОСОБА_9 під час зустрічі з ОСОБА_10 21.03.2014 у якості частини неправомірної вигоди загальною сумою 570000 гривень
		Окрім того, на цей час не встановлено місцезнаходження 5300 доларів США, переданих ОСОБА_9 під час зустрічі з ОСОБА_10 21.02.2014 у якості частини неправомірної вигоди загальною сумою 570000 гривень.
		Відтак, ОСОБА_9 , перебуваючи поза межами слідчого ізолятору зможе знищити вказані грошові кошти, які є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а також використати їх на власний розсуд у тому числі з метою впливу на результат кримінального провадження.
		Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного   ОСОБА_9 є запобігання можливості ОСОБА_9 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		02.03.2016 старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17 винесено постанову про оголошення ОСОБА_9 у міжнародний розшук. 
		Ухвалою Солом`янського районного суду від 04.03.2016 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано матеріали, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам. 
		Викладені обставини, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов`язки.
		А саме, можливості ОСОБА_9 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
		Суд не приймає доводи захисників обвинуваченого, оскільки ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_20 від 06.04.2016 року про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000071 від 07.03.2014 року набрала законної сили та не скасована. 
		Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки обвинуваченого  ОСОБА_9 .
		Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.
		Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, колегія суддів, -
		У Х В А Л И Л А:
		Клопотання прокурора задовольнити частково.    
		Обрати  ОСОБА_9 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Після затримання  ОСОБА_9 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , доставити його до суду для вирішення питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
		Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 10 січня 2017 року  480000 (чотириста вісімдесят тисяч) гривень (300 Х 1600 = 480000).
		Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
		У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого   ОСОБА_9 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
		1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 
		2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; 
		3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 
		4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_18 ; 
		5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 
		6) носити електронний засіб контролю.
		Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		Головуючий суддя: ОСОБА_1 
		Суддя: ОСОБА_2 
		Суддя: ОСОБА_3 
		10.01.2017

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...